Постать Івана Куровця в політико-державницькому просторі Галичини (кінець ХІХ - перша третина ХХ ст.)

- Будучи Державним Секретарем (міністром) ЗУНР, І. Куровець один з небагатьох намагався максимально віддано виконувати свої обов'язки, став першим в історії керівником охорони здоров'я відродженої Української держави в західній її частині.

- Його політична діяльність тривала все життя, адже ще від студентських літ він постійно стояв на державницьких засадах і ніколи не зраджував своїх переконань. Згодом брав активну участь в політичному житті краю, спочатку як член УНДП, потім УТП, і не залишився осторонь під час утворення та діяльності УНДО.

- І. Куровець був талановитим і досвідченим лікарем свого часу. Робив усе можливе, щоби поліпшити медичне становище рідного краю. Збір коштів та будівництво “Народної Лічниці” підтвердили його прагнення. Цій лічниці він віддавав усі сили аж до самої смерти.

- Короткий аналіз його ґрунтовних праць: “Житє і здоровлє людий” та “Перша допомога при наглих випадках”, які побачили світ окремими книжками, свідчить про те, що свій великий досвід він передавав своєму народові. Більшість лікарських праць друкував у газеті “Діло” та “Лікарському Вістнику” Творча спадщина І. Куровця віддзеркалює його життєвий шлях, який став показником прагнення прожити своє життя на повну силу, стати лідером і в професійній сфері, і в громадській діяльності.

- Видавнича діяльність І. Куровця була значною сторінкою його біографії, починаючи від видавництва “Калуського Листка”. Без сумніву, найвідомішим виданням цього періоду залишалась газета “Діло”, редакцією якої він деякий час керував, паралельно викладаючи в Українському (Таємному) Університеті на медичному факультеті.

- І. Куровець двічі очолював Українське Лікарське Товариство. З його ініціятиви УЛТ мало своїх представників в управах майже всіх українських наукових, культурних і гуманітарних товариств.

- З кожним роком постать І. Куровця все більше цікавить і науковців, і медиків. Влада Калущини, в розвиток та історію якої І. Куровець зробив вагомий внесок, створила премію імені Івана Куровця, встановила меморіяльну дошку та назвала вулицю на його честь.

Отже, цей успішний та популярний лікар, український патріот і державник, політик і науковець, став спочатку провідником становлення українства на Калущині, згодом очолив УЛТ та дирекцію Народної Лічниці, був деканом медичного факультету УТУ, головою Української національно-демократичної партії на Калущині, відтак міністром здоров'я уряду ЗУНР, членом австрійського та польського парламентів, писав науково-популярні книги для народу та наукові статті, співпрацював з НТШ, був особистим лікарем Василя Стефаника та митрополита Андрея Шептицького й по праву увійшов до переліку яскравих діячів науки і культури, яких народила Галицька земля.

І дуже шкода, що через прикрий випадок, а далі амбіції тодішніх світових правителів, що розв'язали світову війну, обидва сини Івана й Цецилії Куровців загинули, поховані в далекій Італії, а славна родина на цих непересічних особистостях перервалася.

Словом, життя і діяльність великого українського патріота, видатного фахівця, державного діяча України періоду Визвольних змагань Івана Куровця однозначно заслуговує на монографічне дослідження, яке потрібно здійснити найближчим часом - матеріяли, зібрані його колегами по фаху, початкова студія (магістерська робота) випускниці історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Марії Тишківської вже є серйозною підвалиною для того, щоби така праця була зреалізована.

Размещено на Allbest.ru