Результати археологічних розвідок у зоні відчуження та на півночі Іванківського району Київської області

Губин (51). Місцезнаходження: розвинене середньовіччя.

150 м на схід від села на розвіяній дюні площею 150x100 м (рис. 4) зібрано 11 фрагментів пізньосередньовічної кераміки (XVII-XVIII ст.).

Вперше виявлене у 2010 р. розвідкою ДНЦЗКСТК.

с. Медвин (Страхоліська с/р)

Медвин 1 (52). Поселення, Київська Русь.

Розташоване за 2 км на південний схід від села, 70 м на південь від шосе с. Горностайпіль - с. Страхолісся на краю першої надзаплавної тераси лівого берега р. Тетерів (рис. 4).

Знаходиться на орендованому полі Страхоліської сільради.

Селище доби Київської Русі (XII-XIII ст.) площею 350x150 м. Знайдено 27 фрагментів давньоруської кераміки (XII-XIII ст.) та одна криця.

Було закладено 3 шурфи 1x1 м, матеріалу не знайдено.

На межі тераси та заплави знаходиться підвищення висотою до 5 м та діаметром до 80 м, що нагадує городище. Потребує додаткового дослідження.

Вперше виявлене у 2010 р. розвідкою ДНЦЗКСТК.

Медвин 1А (53). Місцезнаходження: Київська Русь.

70 м на захід від поселення Медвин 1 (рис. 4) на площі 30x40 м знайдено 5 фрагментів давньоруської кераміки (XII-XIII ст.) та уламок овруцького пірофіліту. Можливо, це периферійна частина селища Медвин 1.

Вперше виявлене у 2010 р. розвідкою ДНЦЗКСТК.

с. Страхолісся (центр с/р)

Страхолісся 1 (54). Багатошарове поселення: мезоліт - неоліт, епоха бронзи, розвинене середньовіччя.

Розташоване на першій терасі лівого берега р. Тетерів близько 600 м на захід від села. Пам'ятка частково зруйнована намивом піску та несанкціонованими земельними роботами (рис. 4).

Рис. 5. Динаміка заселення дослідженої території за результатами розвідок, що були проведені у 2010 - 2012 рр.

Площа розповсюдження матеріалу близько 120x50 м. Знайдено 8 фрагментів кераміки пізнього середньовіччя (XVII-XVIII ст.), 11 - епохи бронзи та 10 виробів з кременю.

Вперше виявлене у 2010 р. розвідкою ДНЦЗКСТК.

Страхолісся 2 (55). Багатошарове поселення: мезоліт - неоліт, епоха бронзи, розвинене середньовіччя.

Розташоване на першій та другій надзаплавних терасах лівого берега р. Тетерів за 1 км на захід від села. Поверхня супіщана, частково задернована (рис. 4).

Площа розповсюдження матеріалу близько 120x50 м. Знайдено 21 фрагмент кераміки пізнього середньовіччя (XVII-XVIII ст.), 59 фрагментів кераміки епохи бронзи, 99 крем'яних виробів мезо-неолітичного вигляду.

Вперше виявлене у 2010 р. розвідкою ДНЦЗКСТК.

З метою уточнення культурної інтерпретації було повторно обстежене у 2011 р. Закладено три шурфи розміром 1x1 м. У шурфі № 2 виявлено об'єкт попередньо епохи бронзи. Було вирішено шурф законсервувати.

Пам'ятка потребує додаткового дослідження.

Висновки

Польові експедиційні роботи проводилися пізньою весною (впродовж квітня-травня). Проте досвід попередніх досліджень показує, що археологічні розвідки найкраще проводити ранньою весною або пізньою осінню, коли періоди вегетації рослинності не перешкоджають проведенню повноцінних археологічних розвідок.

Роботи звітних польових сезонів експедицій традиційно проводились за принципом маршрутних та локальних розвідок прирічкових територій. Зони обстежень обиралися попередньо у відповідності з результатами прогнозного моделювання археологічних ситуацій, наявністю необхідних картоматеріалів та оцінкою ступеню дослідженості та доступності (з урахуванням місцевих особливостей) обраних мікрорегіонів.

Для пошуку, локалізації та детальної просторової фіксації нових пам'яток археології використовувалися космо- та аерознімки відповідного регіону.

При визначенні конфігурації та площі розповсюдження культурного шару виявлених пам'яток використовувалося різнотипне маркування виходів культурних решток на поверхню. Для точної локалізації знайдених пам'яток, фіксації контурів поширення культурного шару, маркування місцезнаходжень шурфів та місць знахідок артефактів - індикаторів застосовувався GPS-приймач (треки й точки з геоприв'язкою).

Під час обстежень фіксувався стан збереження пам'яток, форма їхнього сучасного використання. Також під час досліджень утворювалися детальні мікротопонімічні та мікрогідронімічні картосхеми обстежених територій.

Польові окомірні плани корелювалися з картоосновами різних масштабів і даними космознімків за допомогою ГГС-засобів.

Основними труднощами при проведенні робіт стала відсутність необхідних картоматеріалів, відселення населення, а відповідно - повна відсутність господарської діяльності та залісненість досліджуваної території. При цьому, слід зауважити, появу останнім часом численних мисливських будинків, а іноді й мисливських "фортець", огороджених трьохметровими парканами. Таким чином, дуже складним виявився пошук раніше відомих пам'яток. Додатковим чинником, що ускладнював пошук таких пам'яток, є просторові прив'язки до вже неіснуючих об'єктів або відсутність планів та креслень.

Всього експедицією в ході цільових, маршрутних та локальних суцільних розвідок було обстежено 32 виселених села та смт. Поліське в зоні відчуження, а також 11 сіл у Іванківському районі Київської області та їхні околиці. За цей час було відкрито 41 пам'ятку археології (в тому числі три кургани) та перевірено стан 14 раніше відомих пам'яток з метою уточнення інформації та моніторингу їхнього стану збереження (рис. 5). У процесі робіт закладено 79 шурфів, проведено фотофіксацію виявлених пам'яток, всі пам'ятки нанесені на карту та зафіксовані за допомогою GPS-навігатора. Виявлено та зібрано близько 2000 артефактів.

Таким чином, проведені археологічні розвідки у постраждалих від чорнобильської катастрофи районах Українського Полісся, суттєво збільшили кількість пам'яток, розширили матеріальну базу та водночас поставили ряд актуальних питань.

Основними завданнями та напрямами подальших досліджень є:

- виявлення фінальнопалеолітичних стоянок, що в значній кількості зафіксовані у сусідньому Народицькому районі та західніше, з встановленням їхньої культурної приналежності;

- стаціонарні дослідження найбільш перспективних серед виявлених мезо-неолітичних пам'яток, що є важливими для розуміння ґенези місцевого мезолітичного населення, та процесів неолітизації в цілому;

- виявлення та дослідження енеолітичних поселень, що представлені як поодинокі місцезнаходження і вивчення яких досі знаходяться на рівні первинного накопичення матеріальної бази;

- пошуки поселень пізньоримського часу, на можливу присутність яких вказують окремі джерела, зокрема скарб римських монет, виявлений у Чорнобилі 1879 р., та згадка М.К. Якимовича про виявлення кераміки інтерпретованої дослідником як "поля погребальныхъ урнъ" дорогою із с. Гапоновичі в с. Черевач;

- виявлення та культурна інтерпретація поселень ранньослов'янського часу;

- продовження досліджень городища доби Київської Русі в м. Чорнобиль, зокрема пошуки залишків оборонних укріплень, встановлення меж городища (що виходять за рамки окресленого мису), пошуку подолу, пошук сільської округи городища;

- окремим дослідженням має бути детальне вивчення джерельної бази, що має сприяти локалізації виявлених раніше пам'яток археології.

Археологічні матеріали знаходяться на тимчасовому зберіганні у музейно-архівних фондах ДНЦЗКСТК.

Література

1. Брайчевський М.Ю. Римська монета на території України. - К.: Вид-во АН УРСР, 1959. - 244 с.

2. Вельмин С.П. Экскурсия по Днепру и Припяти для осмотра памятников старины в м. Чернобыль, организованная Киевским Обществом Охраны Памятников Старины и Искусства совместно с Киевским Отделом Императорского Русского Военно-Исторического Общества. - К., 1914. - 8 с.

3. Зализняк Л.Л. Мезолит Юго-Восточного Полесья. - К.: Наукова думка, 1984. - 120 с.

4. Зоценко І.В., Колибенко В.О. Керамічний комплекс давньоруського городища Чорнобиль (за матеріалами розкопок 2008 року) // Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи. - Чернігів, 2009. - С. 61-63.

5. Корзухина Г.Ф. Русские клады ІХ-ХІІІ вв. - М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1954. - 226 с.

6. Кропоткин В.В. Клады римских монет на территории СССР. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 114 с. Кучера М.П. Городища милоградської культури в Київському Поліссі // Археологія. - К., 1976а. - № 20. - С. 88-94.

7. Кучера М.П. Давньоруські городища на Правобережжі Київщини // Дослідження з слов'яноруської археології. - К., 1976.

8. Манько В.О., Сапожников І.В. Неолітичний господарчо-побутовий комплекс Плютовище І у Чорнобильському Поліссі // Кам'яна доба України. - 2007. - Вип. 10. - С. 235-242.

9. Манько В.О. Дослідження городища Чорнобиль // АДУ. - 2006-2007 рр. - К.: Академперіодика, 2009. - С. 263-265.

10. НА ІА НАН України, ф. 1960/1а, спр. 3537.

11. Артёменко И.И. Отчёт Припятско-Днепровского отряда Киевской экспедиции о разведке в зоне затопления Киевской ГЭС в 1960 году.

12. НА ІА НАН України, ф. 12, спр. 41.

13. Козубовський Ф.А. Археологічна розвідка наддніпрянських дюн від Вишгорода до Чорнобиля.

14. НА ІА НАН України, 2003/171.

15. Манько В.О., Залізняк Л. Л., Смірнов А.П., Сапожников І.В. Звіт про археологічні розвідки на території Чорнобильської зони у 2003 р.

16. Переверзев С.В. Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження // Археологія і давня історія України. - Вип. 1. Проблеми давньоруської та середньовічної археології. - К., 2010. - C. 328-334.

17. Переверзев С.В. Проблеми та перспективи археологічних досліджень у зоні відчуження // Праці Науково-дослідного інституту пам'ятко-охоронних досліджень. - Вінниця, 2011. - Вип. 6. - С. 475-482.

18. Сташкевич К.Ф. Клады, рассмотренные в мюнц-кабинете Киевского университета с 1838 по 1866 гг. - К., 1867. - 107 с.

19. Телегін Д.Я. Основні результати робіт Київської експедиції 1962-1964 рр. // Археологія. - 1965. - Т. ХІХ. - С. 86-98.

20. Ханенко Б.Н., Ханенко В.И. Древности Приднепровья. Эпоха славянская (VI-XIII вв.) // К., 1902. - 78 с.

21. Якимович М.К. Дюнные стоянки неолитической эпохи в Радомысльском уезде Киевской губернии // Археологическая летопись Южной России. - 1903. - № 3-4. - С. 161-172.

Размещено на Allbest.ru