Українське літописання XV-XVIII ст. у вітчизняній науковій літературі 1830-1860-х рр.
Можливість вивчення еволюції історичної думки й допомога удосконалення методики наукових пошуків. Розгляд результатів археографічної діяльності й літописознавчих досліджень, виконаних впродовж 30-60-х рр. ХІХ ст. Історіографія вивчення "Історії русів".
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2018 |
| Размер файла | 50,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Однак, незважаючи на явні успіхи в галузі археографії, вивчення історико-літературних творів як історичних джерел, пам'яток вітчизняної історіографії та літератури ще перебувало на завершальній стадії становлення. Адже в період романтично-народницької історіографії, коли навіть джерелознавче дослідження літописів суттєво відставало від практики їх публікації, ще були відсутні не тільки узагальнюючі (за винятком хіба що "Лекций по русской истории" М. Костомарова), а й спеціальні праці, присвячені окремим проблемам українського літописання. Як справедливо зазначає Я. Дзира, перші спроби дослідження історико-літературних творів ХУІ-ХУШ ст. були "пов'язані з підготовкою рукописів літописів до друку. Однак ці спроби були поверховими, частковими або й випадковими. Часто вони зводилися до обміну думками в листах і стосувалися переважно імен власників списків літописів, відомих і невідомих авторів, незрозумілих або загублених сторінок, текстології. Лише після того, як чимало літописних рукописів було опубліковано й вони стали доступними широкому колу науковців, про них з' явилися статті та рецензії, переважно джерелознавчого й текстологічного характеру. Водночас науковці й письменники почали широко використовувати їх як історичні джерела" .
Як бачимо, протягом 1830-1860-х рр. за жанровою природою літописознавчі студії знаходили своє втілення в науково-довідковому апараті видань, рецензіях, наукових статтях і епістолярії. Важливе уявлення про діапазон дослідження українського літописання та стан тогочасного літописознавства в цілому дають рецензії на публікації історико-літературних пам'яток. Позитивною особливістю цих відгуків було те, що більшість із них мала не анотаційний, а критичний характер. Причому критичні рецензії нерідко поєднували джерелознавчу характеристику виданих творів з оцінкою якості їхнього археографічного опрацювання. Вдале розв'язання ряду джерелознавчих питань (біографічні відомості про авторів, достовірність і оригінальність літописної інформації, джерельна основа літописів тощо) було здійснене в ряді статей М. Максимовича. Ці, написані у формі листів, оригінальні критично- аналітичні твори за допомогою спільної проблематики й внутрішньої логіки матеріалу, як правило, об'єднувалися в окремі цикли. Вони одночасно адресувалися не лише конкретній особі, а й широкій читацькій аудиторії й тому не передбачали висвітлення кореспондентами якихось питань приватного життя.
Хоч М. Максимович і прекрасно усвідомлював, що для повного уявлення про значення козацтва в українській історії необхідне ретельне ознайомлення з усім масивом доступних джерел, зокрема й наративними, проте українські літописи не стали предметом спеціальних досліджень ученого, а розроблялися ним побіжно під час розгляду різних питань історії козацтва.
До того ж, вивчаючи літописні пам'ятки переважно з фактографічного боку, він майже не приділяв уваги суспільно-політичним поглядам їх авторів. Через незавершеність дискусій стосовно джерельної вартості літописів він та інші науковці ще не наважувалися приступати до оцінки їхньої вартості як літературних творів. Та, незважаючи на це, загалом протягом 1830-1860-х рр. українською наукою було нагромаджено чималий досвід археографічної роботи й зроблено перші успішні спроби критико-аналітичного дослідження пам'яток вітчизняного літописання.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Зародження білоруської історичної думки і розвиток з найдавніших часів до 20-х років ХХ століття. Принципи концепції історії Білорусії початку ХХ ст. Розвиток історичної науки в радянські часи. Особливості сучасна історіографія історії Білорусії.
реферат [49,3 K], добавлен 24.05.2010Вивчення й аналіз особливостей публікацій Віднянського, які є сучасним історіографічним нарисом, де піднімаються питання вивчення історії українсько-сербської співпраці. Дослідження аспектів діяльності Київського Слов’янського благодійного комітету.
статья [26,5 K], добавлен 17.08.2017Вивчення української націоналістичної історіографічної думки, яка складалася, з безпосередніх учасників руху опору на Західноукраїнських землях, які опинилися в еміграції через переслідування у СРСР та Польщі. Радянсько-російська і польська історіографія.
реферат [33,5 K], добавлен 12.06.2010Розгляд життєвого шляху, представлення основних публікацій та характеристика результатів наукових досліджень О.О. Русова. Визначення історичної ролі вченого у розвитку теоретичних та методологічних засад статистики. Питання проведення переписів населення.
статья [24,8 K], добавлен 31.08.2017Зміст універсально-історичної концепції Луніна. Освітлення національно-орієнтованої теорії всесвітньої історії в науковій роботі Петрова. Вивчення філософсько-історичних поглядів Костомарова та Антоновича. Ознайомлення із історіософією Липинського.
реферат [33,4 K], добавлен 21.10.2011Зародження чеської історичної науки. Просвітницька історіографія, романтична школа. Наукові школи в чеській історіографії другої половини XIX ст. - 30-х років XX ст. Народ - виразник національної ідеї. Історія чеських земель. Гуситський демократичний рух.
реферат [40,2 K], добавлен 24.05.2010Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.
учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015Аналіз етимології топонімів і етнонімів в "Історії русів", визначній історичній пам’ятці кінця XVIII ст., яка підтверджує українську національно-політичну концепцію. Характеристика топонімів Львів і Червона Русь, а також етнонімам варяги і хозари.
статья [20,9 K], добавлен 27.08.2017Дослідження внеску іспанських істориків та їх колег із Великої Британії і США в історіографію громадянської війни в Іспанії. Розкриття української складової вивчення теми громадянської війни в Іспанії, оцінка можливостей її покращення та розширення.
статья [64,9 K], добавлен 11.09.2017Історичні джерела як носії інформації, яка є основою для реконструкції минулого людства, методи отримання, аналізу та зберігання. Археологія та оцінка її значення для вивчення історії стародавнього світу. Етапи дослідження історії Стародавнього Єгипту.
реферат [28,1 K], добавлен 22.09.2010