Усталена версія та прихована правда про радянську колективізацію: на матеріалах сіл тодішніх Носівського та Лосинівського районів

По колгоспу «Більшовик»:

Запропонувати нарслідчому прискорити закінчення слідства по справі старого складу правління колгоспу, а нарсуду в показовому порядку провести судове засідання з виїздом на місце.

Доручити слідчим органам провести слідство та притягнути до відповідальності комірника Дяченка за утайку 100 пудів збіжжя, що викрито Ревкомісією.

По колгоспу «Червоне козацтво»:

Справу на голову колгоспу т. Михайленка П. за невиконання хлібозаготівлі та осінньої сівби, за розтрату 441 крб. 42 коп. колгоспних грошей, за бездіяльність в організації правління в колгоспі, за не реагування на куркульську агітацію, що призвело до розвалу колгоспу, - передати слідчим органам для притягнення до судової відповідальності [26].

З подібною перевіркою, за результатами якої не забарилися показові суди, члени інспекції побували у Лісових Хуторах та Данині.

Довідка про Данину була особливо жорсткою: село вперто відстає із виконанням пану хлібоздачі державі. На 21 листопада його виконано лише на 24,6 відсотка. Деякі члени сільської ради підпали під вплив куркульської агітації. В селі процвітає потакання, плаксійство. Виявлені непоодинокі факти, коли хліб тут приховували від інспекторів, а то й гноїли.

Така перевірка не минула безслідно. Сільських активістів Й. Л. Подолянка та Дворського виведено зі складу членів сільради. Першого за агітацію віддано до суду, Дворського за злісне ставлення й несвоєчасне виконання плану хлібозаготівлі оштрафовано на 10 крб., деяким членам сільради винесені догани [27].

Після судів: хроніка спротиву владі данинців і шатурян

Аналіз архівних матеріалів та підшивки газети «Червона Носівщина» першої половини 30-х років за означеною в цьому розділі темою наводить на думку, що з усіх 40 сіл тодішнього Носівського району переважна більшість уперто і послідовно чинила владі неприхований спротив.

Вільнолюбні й горді хлібороби не могли мовчазно спостерігати за тим, як на очах нищаться їхні господарства, як знекровлюються в результаті забирання останніх хлібних запасів їхні родини, як через грубість і дикунське свавілля більшовицьких начальників принижується гідність селянина, руйнується укорінювана століттями їхніми пращурами християнська мораль, як у стосунках між сусідами, родичами, членами громади поступово поселялася заздрість, підозри, доносництво, підлабузництво, ненависть.

Утім, не буде перебільшенням ствердити, що з-поміж багатьох непокірних сіл краю найбільший спротив владі чинили мешканці саме Данини і Шатури. Залишається дивуватися й захоплюватися сміливості, відчайдушності та єдності більшості селян, яких не змогли залякати й остаточно зламати ні подвоєні продрозкладки, ні безапеляційні вказівки приїжджих уповноважених, ні жорстокі рішення показових судів, ні розгромні виїзні засідання районних інспекцій, ні численні критичні виступи в пресі, ні відправка в «далекі табори СРСР» перших односельців. Виконання, скажімо, данинцями на кінець грудня голодного 1933 року річного плану здачі хліба державі менше ніж на третину - то справді відчайдушний і публічний виклик системі, яку вони від початку не сприйняли і з якою довго не могли змиритися.

Спробую розгорнути і ствердити цю думку у такий спосіб: з публікацій газети «Червона Носівщина» у хронологічній послідовності виокремлю й наведу короткі фактологічні витяги з тих, які стосувалися цих двох сіл. Газетні тексти подаю без стилістичних правок і коментарів.

24 грудня 1932 року: «Хлібозаготівля в Данині не набуває зламу»

Станом на 20 грудня по селу Даніно річний план хлібозаготівлі виконано лише на 29,5 відсотка. Робота йде самопливом. Були доведені такі факти куркульського нищення хліба та інших продуктів. В Сардака знайдено в коморі під помостом 2 цнт хліба та 12 кг сала, що до вжитку було непридатне, згнило. У Нишпора Л. теж знайдено 1 цнт хліба в ямі. Цих громадян оштрафовано та передано справу до слідчих органів щодо притягнення до суду. Крім цих злісних нездавців хліба викрито інших кілька твердоздавців, які намагались зірвати плян хлібоаготівлі, проти я яких направлено зараз весь огонь поразки клясового ворога.

24 грудня 1932 року: «Шатура в лабетах куркульської ідеології»

На 20 грудня по с. Шатурі річний план хлібозаготівлі виконано менш ніж на половину (48,5 відсотка). По секторах: одноосібники - 46, твердоздавці - 49, колгосп - 59 відсотікв. Цифри говорять про безактивність членів сільської ради, колгоспного активу Працюють незадовільно: 15 грудня зробили вихідний, 19-го член президії Білоусенко відзначав релігійного Миколая дводенним пияцтвом, другий - Денисенко виїхав на ярмарок. Члени сільради Литвин, Герасименко та Романчено зовсім відмовилися виконувати свої обов'язки. Те ж - і актив колгоспу

Коли було взято у злісних контрактників немолочений хліб, то актив не зміг зробити своєчасно обмолот. Прийнято до колгоспу міцних середняків, які не усуспільнили озимих посівів, а також посівматеріалу не давали.

Такий стан господарювання шкідливо відбився на господарському зміцненні. Покража хліба, на що сільська рада не реагувала, покража поросят із свинарника - правління спокійно мовчить, безглуздо кидають себе в руки класовому ворогові.

27 січня 1933 року: «В Даніно немає справжньої більшовицької боротьби за хліб»

Влада ділить село на кутки і доводить уповноваженим щоденні завдання. Однак, на 25 січня процент виконання складає лише цифру 66. Все йде самопливом. Секретар КСМ Голопапа навіть вороже ставиться до заготівлі хліба. Будучи до того учителем, він зовсім не веде ніякої масово-агітаційної роботи в осередку. Не мобілізує його, а також трудящі маси на боротьбу за хліб. Уповноважений сільської ради на 4 кутку Ярина систематично не виконує своїх щоденних завдань. Уповноважений по 5 кутку Риндя завжди п'яний. Так же не виконує своїх обов'язків голова виробничого товариства Вискірка. Не місце таким активістам як Риндя, Висірка, Ярина в керуючих ланках радапарату на селі. Контрольна комісія РСІ повинна притягнути до права Риндю і Вискірка, як розбазарювачів мірчука. РК ЛКСУ також повинен поставити питання про перебування Голопапи не тільки секретарем осередку КСМ, а й в лавах комсомолу. Сільська Рада повинна організувати такий актив, який, не боячись труднощів, боротиметься за хліб».

6 лютого 1933 року: «Остаточно натиснувши на заможньо-куркульську частину села, вивершити хлібозаготівлю»

Даніно, Носівка, Червонопартизанське та Хотинівка злочинно гальмують вивершення річного пляну хлібозаготівлі в районі. Всіма засобами пролетарської диктатури розгромити опортуністичні настрої в цих селах та по-бойовому включитись на мобілізацію насінньових і фуражних фондів.

6 лютого 1933 року: «Про перебіг хлібозаготівлі по району на 31січня»: Постанова президії Носівського райвиконкому від 1 лютого 1933 року

У багатьох селах переважають опортуністичні настрої. Особливо злочинно віднеслися до виконання планів хлібоздачі державі такі сільські Ради: Данинська (66,9 відсотка річного плану минулого,1932, року), Носівська (66), Хотинівська (68), Червоно-Партизанська (75,2), Лосинівська (84), Коломійцевська (86 відсотків). Головам колгоспів і сільських рад винести попередження: в разі ближчими днями не буде завершена хлібозаготівля, - справи на них будуть передані до суду за зрив хлібозаготівель.

6 лютого 1933 року: «Про хід державних хлібозаготівель»

Найменше з усіх виконали: Носівка (66,7 відсотка), Даніно (66,9), Шатура (74,6), Червоні Партизани (75,2).

30 вересня 1933: «У відсталому Даніно без змін»

Строки, що їх визначено партією і урядом для сівби, вже минули. Проте голова Данин- ської сільської Ради Гудименко своєю бездіяльністю і покладанням на самоплив: з 320 га ледве спромігся засіяти по одноосібному сектору 207 га, що є 60 відсотків до плану. Гуди- менко працює в посівній без щоденного обліку, не знає, де працюють уповноважені кутків, і не знає, що вони роблять кожен день. Уповноважений 1 кутка Коваленко провалює посівну кампанію по кутку.... Злочинно зриває роботу посівної 20-хатник Кулик А., який навіть не буває на своїх 20-хатах. Ряд уповноважених 20-хатників (Литвин, Авраменко та ін.) не організовують одноосібників, не допомагають їм посіяти своєчасно озимини, потурають саботажу сівби. Ось чому тягнеться відставання села Даніно і бездіяльність уповноважених та 20-хатників на чолі з головою сільради Гудименко. Цього терпіти не можна - рішуче і до кінця розтрощити саботаж сівби, негайно припинити відставання, будь-що закінчити сівбу в найкоротший термін та винних притягти до судової відповідальносте».

3 жовтня 1934 року: «Сільрада с. Шатури провалює хлібопоставку»

Сільрада с. Шатури одна з тих, що ганебно провалює хлібопоставку по одноосібному сектору (всього 38 відсотків). Куркульська частина села чинить опір, зриває плани. Як же працюють уповноважені по кутках? Уповноважений 2-го кутка Кічка сам не виконав план, навмисно обходить господарства злісних не податників, приховує їх. Крім того, знятий хліб не відправляють, а він лежить у сільській Раді.

18 жовтня 1933: «Список відсталих сіл по поставці зерна державі»:

Найбільше заборгували хліба державі такі села: Даніно, Держанівка, Татарівка, Шев- ченківка, Хрещате, Лосинівка, Галиця. Ці відсталі села й далі тягнуть район на низ. І це в той час, коли вся увага парторганізації спрямована на вивершення річного плану хлібозаготівлі. Керівники перелічених сіл не зважили на останнє попередження від облбюра нашому районному проводу, а навпаки продовжують ігнорувати постанови бюро РПК від 10.10.1933, де зобов'язано партійні, радянські організації кинути всі свої сили, аби до 29 жовтня закінчити річний план хлібопоставки. В цих селах опортуністичні самопливні настрої досі не розгромлено.

Розуміючи приреченість своєї боротьби, данинці й шатуряни все ж не здавалися. Це був один із рідкісних випадків, коли часто й довго ворогуючих сусідів об'єднало на час передчуття неминучої біди. Втім, жорстокіші й цинічніші методи розправи влади над ними були ще попереду.

Література

1. Оперативно-информационные сводки и донесения окротдела госполитуправле- ния о дискриминации, о ходе коллективизации, о присшествиях уголовного характера. Начато 1 янв 1930. - ок. 3 июня 1930. На 100 арк. // ДАЧО. Ніжиська філія. - Ф. Р-60. - Оп.1. - Од. зб.19. - Арк. 54.

2. Там само.

3. Там само.

4. Там само.

5. Коваленко О, Ткаченко В. Політика розкуркулення і голодомор 1932-1933 років на Чернігівщині // За них скажемо: Голодомор 1932-1933 років на Чернігівщині. - Чернігів, 2003.

6. Курочкін. Гловує п'яниця // Червона Носівщина. - 1932. - 24 квіт.

7. Кулик «бездіяльнічає» // Там само. - 1934. - 27 серп.

8. На боротьбу з гусінню // Там само. - 1932. 12 лип.

9. Око. Забули про сівбу // Там само. - 9 квіт.

10. Роботи немає, бо голови гуляють // Там само. - 12 вер.

11. Колгоспник. За абортування конематок - до права // Там само. - 1935. - 9 січ.

12. Загальна безгосподарність // Там само. - 1932. - 3 лют.

13. Надоїдливий. У «Червоному пахарі» негаразд // Там само. - 5 бер.

14. Колгоспник. Правління розкладає артіль // Там само.

15. В Лісних Хуторах до сівби ще не готові // Там само. - 12 бер.

16. Дзюба. Шукаємо голову // Там само. - 24 квіт.

17. 17 Гній гине // Там само.

18. Посів цукробуряку під загрозою // Там само. - 30 трав.

19. Годі панькатися з керівниками відсталих сіл // Там само. - 3 лют.

20. Зведення про хлібозаготівлю // Там само. - 15 вер.

21. Ганебні цифри // Там само. - 27 серп

22. Відомість про хід хлібозаготівлі // Там само. - 15 вер.

23. До всіх обкомів і райкомів КП(б)У: Лист ЦК ВКП(б) // Там само. - 30 жовт.

24. Виїзне засідання нарсуду в Шатурі // Там само. - 15 квіт.

25. Зривників хлібозаготівлі та переховувачів хліба покарано // Там само. - 21 листоп.

26. Дужче вдарити по куркулях, твердоздавцях - зривачах хлібозаготівлі // Там само. - 15 листоп.

27. Чуткий. Зривачів хлбозаготівель - з радапарату // Там само. - 3 груд.

Размещено на Allbest.ru