Вироби з каменю з поселення Уч-баш

Тип 2. Виріб з інкерманського вапняку у формі сокири з горизонтальним отвором, розширеним лезом кавказького типу, овальний в перетині з незначними заглибленнями-нервюрами у верхній частині (рис. 13, 9). Ця річ була відшліфована, і через залисковану й перекалену зовнішню поверхню можна сказати, що якось використовувалася. Виріб піддавався впливу високої температури, через що, ймовірно, і розколовся, після чого його було утилізовано також в зольнику західного розкопу.

Повних аналогій таких речей знайти не вдалося, але найближчі представлені зображеннями сокир на кам'яних стелах Новомордовського могильника [Халиков, 1977, с. 180, рис. 68, 2, 3; Тереножкін, 1975, рис. 15, 1, 2]. Поховання по набору інвентарю датовано VIII--VII ст. до н. е. На стелах зображені такі ж за формою вироби з боковим горизонтальним отвором для утримування руків'я, єдина відмінність -- за малюнками видно, що навершя одягалися на древко через вертикальний отвір, чого немає на моделі з Уч-Баша. Можливо, це обумовлено тим, що виріб був незакінчений, в такому випадку варто вважати, що він не використовувався. Можливий також і інший варіант. Тоді слід припустити, що шаблон відповідає типу втульчастих сокир, наприклад, хут. Кубанський [Анфимов, 1975, рис. 2], а на шаблоні нижня частина з втулкою загублена, або ж первинно була окремою складовою для виготовлення формочки.

Слід також зазначити знахідку фрагмента кам'яної сокири -- її лезову частину, за формою схожу на виріб з Уч-Баша в пізньому зольнику Непоротова, проте Непоротівський виріб набагато більший за розмірами [Крушельницька, 1998, с. 172, рис. 105, 13].

Група невеликих і мініатюрних інструментів -- сокир, молотів, сокирок, виготовлених із м'якого мергелю, за кавказькими матеріалами може бути інтерпретована як набір коваля, зменшені моделі ковальських інструментів [Авилова, 2008]. Але низка особливостей контексту знахідки цих речей викликає заперечення проти такого пояснення. По-перше, на відміну від кавказьких, мергелеві моделі було знайдено не в поховальному інвентарі, а в шарі зольника -- звичайного сміттєвого шару на краю житлової зони, який перекривав раніший залізоробний комплекс і залишки фортифікації, ймовірно, з невеликим хронологічним розривом. По-друге, практично всі вони розламані в процесі виготовлення -- свердління отвору. Через таку значну кількість відходів виникає питання, навіщо населенню, що залишило культуру V горизонту Уч-Башу, була потрібна така кількість вотивних речей, пов'язаних з металургією? Ми припускаємо, що ці предмети не мали вотивного значення, а були чимось на зразок шаблонів, можливо для виготовлення форм для відливки з пластичного або іншого матеріалу, що не зберігся. Тим більше, що багато з них відповідають функціональним категоріям, представленим типами діоритових виробів попереднього горизонту, а в синхронних зольнику комплексах їх діоритові аналоги не зустрічаються.

Рис. 14. Зернотерки: 1-- 5 -- давня денна поверхня ранніх горизонтів північного розкопу і шари (I--IV-УБ)

Тип 3. Представлений одним виробом -- свердленою сокиркою-молоточком з пісковику специфічної форми (рис. 13, 10): двостороннім знаряддям із заокругленими закінченнями і розширеннями-виступами по середині на рівні свердління отвору. Виріб було сильно обпалено та утилізовано в господарчій ямі, що відноситься до дотаврського горизонту. Цей виріб, можливо, виконував якусь вотивну функцію, оскільки за нашими спостереженнями на УчБаші дотаврських горизонтів був певний звичай полишання побутового об'єкту -- у всіх ки нутих ямах-льохах знайдена як мінімум одна ціла річ.

Рис. 15. Крем'яні вкладні серпів з горизонтів I--III-УБ

Категорія зернотерки. Тип 1. Вироби з крупнозернистого пісковику, судячи зі збережених частин, овальної форми з однією або двома протилежними робочими поверхнями (рис. 14, 1, 2, 4, 5). Вироби ретельно оброблені, їм надана правильна форма, робочі поверхні відполіровані. Вузькі частини овалу зернотерок мали ободок-підвищення, що свідчить про рухи каменю вздовж зернотерки, коли відпрацьований продукт зсипається по сторонах. Одна зернотерка використовувалася для розтирання з обох поверхонь (рис. 14, 1). Одна з них ідентична іншим зернотеркам, а з іншої сторони зроблено кругле заглиблення без обідка під нахилом до краю виробу. Мабуть воно використовувалося для розтирання якогось специфічного продукту. Усі фрагменти зернотерок, наведені на рис. 14, знайдені на Північному розкопі Уч-Башу. Кілька великих фрагментів знайдено на материковій поверхні, решта походить з пошкоджених вибухом або перевідкладених шарів на території, ймовірно, господарського двору, роз-копаного в 2009--2012 рр. Ймовірно, зернотерки відносяться до одного з ранніх горизонтів Уч-Баша. За стратиграфічними спостереженнями на рівні материка Північного розкопу матеріал з комплексів відповідає найранішим горизонтам і синхронізується з матеріалом з найраніших комплексів Східного розкопу, де фрагменти зернотерок зустрічаються досить часто, проте відомі зі звітних описів екземпляри не були взяті у колекцію С.Ф. Стржелецьким.

Рис. 16. Серп з крем'яним вкладнем з долівки будівлі 2 східного розкопу Уч-Башу (горизонт ІІІ-УБ) (1); реконструкція серпа з підтрикутним вкладнем (2); реконструкція пилки (3) (реконструкції С.Н. Разумова)

Слід також зазначити, що інша категорія знарядь -- серпи, що фіксуються за знахідками крем'яних вкладнів -- сегментоподібних і підтрикутних [Разумов, 2012], також масово зустрічається в матеріалі І--ІІІ дотаврьских горизонтів УчБаша (рис. 15; 16), практично повністю відсутні в IV горизонті, на який припадає функціонування металургійної майстерні, а в матеріалі зольника початку таврського періоду західного розкопу їхні уламки зустрінуті у вторинному використанні. Комплекс знарядь, пов'язаних з вирощуванням і переробкою злаків, їх масовість, вказує на землеробство, як одне з основних спрямувань господарської діяльності жителів Уч-Баша дотаврських періодів. зернотерка, подібна учбаським, (судячи з малюнка) знайдена на пізньобронзовому поселенні Бурун-Елі в Північно-Західному Криму [Колотухин, 2006, рис. 62, 4], а також на сусідньому поселенні Бай-Кіят [Колотухин, 2006, рис. 63, 13, 34]; зернотерки овальної форми знайдені практично на всіх поселеннях КозіяСахарна [Кашуба, 2000, с. 321, рис. ХХУІШ, 16]. Видовженої підпрямокутної форми із закругленими кутами зернотерки характерні для чорноліської культури Середнього Подніпров'я [Тереножкин, 1961, с. 88--89, рис. 59; 60], що властиве культурам цього регіону епохи пізньої бронзи. Матеріали чорноліської культури Середнього Подністров'я навпаки показують переважання овальних нижніх каменів зернотерок [Крушельницька, 1998, с. 172]. Всі учбаські нижні камені зернотерок реконструюються як округлі в плані, що наближаються до форми жорна і, ймовірно, з'явилися на поселенні разом з усім комплексом господарства в сформованому вигляді.

Тип 2. Вироби з важких кристалічних порід каменю або мармуроподібного вапняку, довгасті або округлі (рис. 14, 3), з ідеально пласкою робочою нижньою поверхнею і незначно обробленою для зручності утримання в руці верхньою природною поверхнею. Ці вироби використовувалися для розтирання, що видно і по поздовжнім подряпинам, розташованим перпендикулярно до довгої сторони каменів. Один з виробів знайдено так само на Північному розкопі Уч-Башу в районі господарського двору недалеко від уламків нижніх каменів зернотерок.

Рис. 18. Зведена таблиця провідних типів виробів з каменю початку Таврського періоду Уч-Башу (горизонт V-УБ)

Підсумовуючи аналіз набору виробів з каменю, знайдених на Уч-Баші, слід зазначити серйозні відмінності типів в наборах дотаврських і таврського періодів щодо функціонального значення виробів і способу їх використання (рис. 17; 18).

1. Булави, знайдені на Уч-Баші, за контекстом знахідки є найімовірніше привнесенноюззовні категорією і випадають в шар в кінці горизонту IV-УБ.

2. Серед кам'яних інструментів Таврського періоду відсутня одна з обов'язкових функціональних категорій необхідних у господарстві інструментів -- традиційні діоритові сокири (тип 1), що мали широке застосування в попередній час, ймовірно, заміщені надалі металевими виробами.

Рис. 17. Зведена таблиця провідних типів виробів з каменю дотаврскіх періодів Уч-Башу (горизонти I--IV-УБ) 92 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 2 (15)

3. У комплексах Таврського періоду відсутні важкі кам'яні молоти (тип 1 і 2) і товкачі-молоти (тип 2), які частково заміщуються більш примітивними знаряддями для кування у вигляді морської гальки або злегка підправлених для утримування в руці каменів твердих гірських порід. Поява в наборі інструментів початку Таврського періоду товкачів з м'якого каменю (тип 1 товкачів), призначених для розтирання або подрібнення органічних матеріалів і м'яких мінералів, для чого в дотаврських горизонтах призначалися розтиральники у вторинному використанні, тобто перероблені з поламаних діоритових знарядь (тип 1 розтиральників).

4. На тлі зникнення сокир, молотів і товкачів з діориту на початку Таврського періоду з'являється такий феномен, як моделі сокир і молотів, виготовлені з вапняку, за розмірами менші, ніж основні типи таких знарядь більш ранніх горизонтів, але ідентичні таким же синхронним виробам з габра і диобаза. Гіпотетично можна припустити, що такі вироби з вапняку використовувалися як шаблони для виготовлення форм для відливки з пластичного матеріалу, хоча підтвердження використанню такого технологічного прийому на початку Таврського періоду на Уч-Баші поки немає.

5. Заміна на початку Таврського періоду ідеально круглих ретельно виготовлених «пращовиків-кистенів» з кременю на злегка підправлені або природні крем'яні конкреції, мабуть, використаних як метальна зброя.

6. Заміна на початку таврського періоду розтиральників з уламків діоритових знарядь (сокири, молоти і т. д.) на масивніші округлі з більшою площею робочої поверхні розтиральники з типоутворюючими ознаками (тип 2 розтиральників) при відсутності знахідок у цьому горизонті традиційних для попередніх горизонтів овальних зернотерок і масивних дворучних курантів до них. Імовірно, такі розтиральники з твердих порід каменів могли використовуватися і для переробки зерна в тому числі.

7. Співзамінні типи абразивів в обох наборах демонструють типоутворюючі ознаки у брусків для тонкого гостріння в дотаврських горизонтах і для основного заточування в Таврський період. Можливо, така закономірність обумовлена властивостями металу, що піддавався гострінню, хоча не варто виключати і доступність сировини для абразивів.

8. Відсутність відходів свердління в комплексах початку Таврського періоду, що, в комплексі з відсутністю свердлених інструментів з діориту свідчить про ймовірну втрату технології свердління й виготовлення в цілому інструментів з твердих порід каменів (ручні молоти-товкачі з необробленої або грубо обробленої діоритової гальки і породи в матеріалі горизонту V-УБ є).

9. Скорочення різноманітності функціонального призначення важків у порівнянні з дотаврськими горизонтами: на початку Таврського періоду залишаються тільки важки для риболовецьких сіток, зникають кам'яні важки, пов'язані з прядінням, ткацтвом і такі, що, ймовірно, застосовувалися в якості якорів.

10. На початку Таврського періоду кам'яні ливарні форми в матеріалі Уч-Башу також відсутні.

11. На початку Таврського періоду відомі знахідки крем'яних відбійників, перероблених з розбитих «пращовиків-кистенів», знахідки таких виробів в попередніх горизонтах невідомі.

Крім того, учбаський матеріал показує ключові категорії виробів з каменю та пов'язану з ними практично повну зміну спрямованості і способу господарства. відсутність масивних кам'яних сокир в горизонті початку Таврського періоду, напевно, є одним з основних непрямих свідчень переходу на металеві вироби, навіть якщо знахідки їх відсутні, оскільки будь-яка господарська діяльність без цього знаряддя практично неможлива. Другою провідною групою речей є пов'язані з куванням і литтям інструменти та їх супровід. Учбаські комплекси також демонструють майже повну зміну типів інструментів, пов'язаних з металургією, мабуть, пов'язану з появою в пізньому горизонті іншої, не пов'язаної з попередньою технології виробництва металевих виробів. Третьою основною групою, типологічно стійкою впродовж чотирьох дотаврських горизонтів і зникаючої на початку Таврського, є знаряддя, пов'язані із землеробством і переробкою зерна.

Литература

1. Авилова Л.И. Металл Ближнего Востока. Модели производства в энеолите, раннем и среднем бронзовом веке. -- М., 2008. -- 365 с.

2. Анфимов Н.В. Протомеотский могильник с. Николаевского // Сборник материалов по археологии Адыгеи. -- Майкоп, 1961. -- Т. ІІ. -- С. 57--63. Анфимов Н.В. Сложение меотской культуры и связи ее со степными культурами Северного Причерноморья // МИА. -- 1971. -- № 177. -- С. 173--177. Асланов Г.М., Ваидов Р.М., Ионе Г.И. Древний Мингечаур (Эпоха энеолита и бронзы). -- Баку, 1959. -- 190 с.

3. Бойко Ю.Н. О связях населения Поднестровья, Побужья и Поворсклья в VIII--VII вв. до н. э. (по материалам селища Вишенка-2) // Старожитності Степового Причорномор'я та Криму. -- Запоріжжя, 2004. -- Вип. ХІ. -- С. 31--37.

4. Ванчугов В.П. Балтская группа памятников эпохи поздней бронзы // Материалы по археологии Северного Причерноморья. -- К., 1983. -- С. 88-- 101. Ванчугов В.П. Белозерские памятники в Северо-Западном Причерноморье. -- К., 1990. -- 166 с. Виноградов В.Б., Дударев С.Л., Рунич А.П. Киммерийско-кавказские связи // Скифия и Кавказ. -- К., 1980. -- С. 184--199.

5. Дараган М.Н. Палеоекономика населения Жаботинского поселения // Палеоекономіка раннього залізного віку на території України. -- К., 2004. -- С. 32--65.

6. Ильинская В.А. Раннескифские курганы бассейна р. Тясмин VII--VI вв. до н. э. -- К., 1975. -- 210 с. Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Скифия VII-- IV вв. до н. э. -- К., 1983. -- 398 с.

7. Кашуба М.Т. Раннее железо в лесостепи между Днестром и Сиретом (культура Козия-Сахарна) // Stratum plus. -- 2000. -- № 3. -- С. 241--488. Колотухин В.А. Горный Крым в эпоху поздней бронзы -- начале железного века. -- К., 1996. -- 157 с.

8. Колотухин В.А. Поздний бронзовый век Крыма. -- К., 2003. -- 140 с.

9. Кравченко Е.А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. -- К., 2011. -- 272 с.

10. Кравченко Э.А. Раннее железо в Северном Причерноморье и поселение Уч-Баш: технология и традиция // Российский археологический ежегодник. -- СПб., 2013. -- № 3. -- С. 258--288.

11. Кравченко Э.А. Кто сжег Уч-Баш? (К вопросу о финале предскифского периода в Северном Причерноморье) // БА: sn. -- 2014. -- Vol. X, nr. 1--2. -- С. 49--71. Крупнов Е.И. Археологические исследования в Кабардинской АССР в 1948 г. // Ученые записки Кабардинского научно-исследовательского института. -- Нальчик, 1950. -- Вып. V. -- С. 38--45. Крушельницька Л. Чорноліська культура Середнього Придніпров'я. -- Львів, 1998. -- 224 с.

12. Куштан Д.П. Південь Лісостепового Подніпров'я за доби пізньої бронзи. -- Донецьк, 2013. -- 230 с. (Археологічний альманах. -- № 29).

13. Литвиненко Р.О. Поховання культурного кола Бабине з виробничим реманентом // Наукові студії. -- Львів, 2015, друкується. -- Вип. 8.

14. Махортых С.В. Черногоровские древности Крыма // Сарожитності Степового Причерномор'я і Криму. -- Запоріжжя, 2004. -- Вип. ХІ. -- С. 158--163. Махортых С.В. Киммерийцы Северного Причерноморья. -- К., 2005. -- 380 с.

15. Минаева Т.М. Могила бронзовой эпохи в г. Ворошиловск // КСИИМК. -- 1947. -- Вып. XVI. -- С. 86--91. Разумов С.Н. Изделия из горных пород // Кравченко Э.А. Отчет о раскопках поселения Уч-Баш в 2012 г. // НА ІА НАН України. -- 2012/[б. н.]. Ромашко В.А. Заключительный этап позднего бронзового века Левобережной Украины (по материалам богуславско-белозерской культуры). -- К., 2013. -- 590 с.

16. Тереножкин А.И. Предскифский период на Днепровском Правобережье. -- К., 1961. --248 с. Тереножкин А.И. Киммерийские мечи и кинжалы // Скифский мир. -- К., 1975. -- С. 3--34.

17. Тереножкин А.И. Киммерийцы. -- К., 1976. -- 223 с. Халиков А.Х. Волго-Камье в начале эпохи раннего железа (VIII--VI вв. до н. э.). -- М., 1977. -- 264 с. Цимиданов В.В., Евглевский А.В. Классификация погребений с инсигниями власти срубной общности // Археологический альманах. -- Донецк, 1993. -- № 2. -- С. 99--112.

18. Чижевский А.А. Начало раннего железного века в Волго-Камье // Переход от эпохи бронзы к эпохе железа в Северной Евразии: Материалы Круглого стола (23--24 июня 2011 г.). -- СПб., 2011. -- С. 41--45. Шрамко Б.А. Крепость скифской эпохи у с. Бельск -- город Гелон // Скифский мир. -- К., 1975. -- С. 94--132.

19. Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). -- К., 1987. -- 210 с.

Размещено на Allbest.ru