"Життя окрім роботи я собі й помислити не можу": вибрані листи Михайла Грушевського до Ганни Ямпольської (1890-1892 рр.)

Послав я Вам, сестричко моя, книжочку, що обіцяв давно, чи одержали її? Надпись зробив офіціальний через те, що вона мала переходить через чужі руки. Сей раз посилаю карточку гля Юлії Платоновни -- обясніть їй, будьте ласкаві, що я мав за ніякове попереду посилати, а спитавши Вас -- одважився.

Прощайте, серце моє, й не забувайте вашого приятеля й брата Михайла.

Поклоніцця од мене Ользі Платоновні!

Там само. - Арк.28-29 зв.

№5

[Київ, середина листопада 1891 р. Місце та дату листа встановлено за змістом. Під 12 листопада 1891 р. М.Грушевський згадував про отримання листа та сорочки, надісланих Г.Ямпольською (див.: Грушевський М. Щоденник (1888--1894 рр.). -- С.139). А про книгу, відправлену М.Грушевським разом із цим лис-том, Г.Ямпольська згадувала в кореспонденції до нього за 25 листопада 1891 р. (див.: ЦДІАК України. -- Ф.1235. -- Спр.301. -- Арк.256).]

Більш як місяць не мав я листа од Вас, і з такої прояви навіть став думати, що Ви, мабуть, хочете зірвати зносини свої зо мною. Тім не посилав досі і книжки про Київщину Див. прим.63., хоча й вона раніше вийшла. Зате тепера так трапилось, що ми ніби розмінялися подарунками -- в той самий день, як я написав Вам лист, я одержав сорочку од Вас (вона була прислана раніше, та я не зібрався раніше одебрати ту посилку). Дуже дякую Вам за подарунок Ваший - дуже гарна сорочка, та ще й усенька Вашої роботи!

Щодо книжки Данілевського Ідеться про головну працю російського філософа М.Данилевського «Росія та Європа» (1870 р.). М.Грушевський радив Г.Ямпольській ознайомитися з книжкою й раніше. У 1888 р. в листі до неї писав (див.: ЦДіАк України. - Ф.1235. - Спр.273. - Арк.63-64 зв.):

«Вы ещё ничего не написали о книге Данилевского, как она Вам понрави-лась? Против неё есть статья [В.]Соловьёва в “Вестнике Европы”, но я ещё не прочёл её до сих пор, знаю только, что тот нападает на идеи Данилевского во имя единства человеческого прогресса, человеческого духа. Но я думаю, что национализм, если откинуть некоторые увлечения им (к которым склонен действительно Данилевский), нисколько не помешает общечеловеческому прогрессу. А что касается соединения церквей, которые проповедует Со-ловьёв, то ведь религия должна особенно быть свободною от всяких нацио-нальных увлечений, и потому национализм не может повредить ей, на-ционализм истинный, очищенный, -- что нужно строго различать от шовини-стских увлечений. Если действительно на религиозных заблуждениях отра-жаются именно национальные склонности, национальный характер, то это только должно научить изгонять из области религии всякие национальные инстинкты, а испорченное ими нужно восстановить, а не признавать совер-шившимся фактом, с которым нужно идти на сделку. Путём такой сделки, конечно, не может и соединение церквей состояться».

У цитованому уривку листа М.Грушевський згадував статтю російського філософа В.Соловйова «Росія та Європа» (див.: Вестник Европы. -- 1888. -- №2). Критичні зауваги з приводу філософських концепцій М.Данилевського та В.Соловйова М.Грушевський висловив 1893 р. в рецензії на публікацію П.Мілюкова (див.: Грушевський М.С. Твори: У 50 т. -- Т.14: Серія «Рецензії та огляди» (1888-1897). - Л., 2002. - С.57-61)., то вона, як книжка розумного чоловіка, дуже цікава, й під взглядом користно прочитати єго, хоч провідні ідеї, а ще більше -- виводи практичні з них -- дуже несправедливі й несимпатичні. Щодо схеми прогрессівного руху, то думка, що рух се[й] не йде простим пругом, єсть дуже розповсюжена, ба навіть не всі признають і взагалі прогрессівний рух в історії й натомісь бачуть тільки рух взагалі, еволюцію.

Я пробуду ще в Київі до початку студня (грудня/декабря) і звідти поїду, мабуть, просто додому. В Камінець сеї осени мині поїхати не довелось: одебрав лист, що хазяїн цікавих мені документів не може привести їх раніше весни, бо ще не розпорядкував їх Мається на увазі В.Гурський (1822-1902 рр.) - власник приватного архіву з до-кументами стосовно Барського староства з с. Котюжани Могилівського повіту (тепер - Мурованокуриловецький р-н Вінницької обл.). Історик Ю.Ролле, з яким М.Грушевський по-знайомився в Кам'янці-Подільському під час згаданої в листі №3 подорожі Поділлям, пообіцяв йому доступ до зібрання В.Гурського. 4 вересня 1891 р. М.Грушевський занотував у щоденнику: «Ролле написав, що вже списувався з Гурским, хто єго зна: мені так[а] ще тепера [приходить] думка, що чи не краще б обійтися зовсім без поляків у сій справі» (див.: Грушевський М.С. Щоденник (1888-1894 рр.). - С.126). Утім він так і не скористався матеріалами з цього архіву у своїй дисертації, побудувавши її на власних знахідках у документосховищах Києва, Москви, Варшави. У серпні 1892 р. М.Грушевський дізнався від В.Антоновича, що син подільського іс-торика - М.Ролле - також працює над темою Барського староства, тож занотував у щоденнику: «[...] неприємно [це] - найбільше з псіхологичн[ого] погляду гля мене» (див.: Там само. - С.185). У 1897 р. в рецензії на дослідження М.Ролле М.Грушевський, згадуючи обставини знайомства з його батьком 1891 р., зауважував: «[...] опублікована тепер книжка д. Роллє має для мене особливу цікавість: цікаво було знати, що містить в собі для Барщини архив Гурського; цікаво було знати й те, як скористав з них автор, як уложив свою працю, що мала предметом ту ж тему, що й моя, але написана незалежно від неї» (див.: Грушевський М. [Рец.] Michal Rolle. Z przeszlosci. Okr§g Rowski - starostwo Barskie // Його ж. Твори: У 50 т. - Т.14: Серія «Рецензії та огляди» (1888-1897). - С.183-188).. Коли я поїду в Москву, ще все-таки мині не певно. Поки що маю роботу й у тутейшім архиві. Тепер готую реферат гля Товариства тутейшого історичного про барську околічну шляхту 24 листопада 1891 р. на засіданні київського Історичного товариства Нестора-літописця М.Грушевський виголосив реферат «Етнографічні дані про барську околичну шляхту до кінця

XVIII ст.», згодом опублікований (див.: Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. -- Кн.6. -- Отд.1. -- К., 1892. -- С.15--16). Відбитку статті надіслав Г.Ямпольській (див. лист №6). й розпочав діло з тутейшою археографичною комісією, що вона надрукувала мій збірник барських документів Ідеться про Київську археографічну комісію, з якою М.Грушевський погодив друк збір-ки документів з історії Барського староства (див.: Материалы для истории местного управле-ния в связи с историей сословной организации. Акты Барского староства XV--XVI в. / Под ред. М.Грушевского // Архив Юго-Западной России. -- Ч.УШ. -- Т.І. -- К., 1893. -- 502 с.; Материалы для истории местного управления в связи с историей сословной организации. Акты Барского старо-ства ХУЛ--ХУШ в. / Под ред. М.Грушевского // Там же. -- Т.ІІ. -- К., 1894. -- 772 с.).. Се діло вчиницця в початку студня/грудня, й мині тра почекати єго кінця. Роботи дуже багато, і дуже шкода, що вже так мало зостаєцця часу до нового року.

У нас зіма; сніг, вітер сегодня. Взагалі мало де буваю, та й то більше по оффиції Тобто з офіційної, службової нагоди.; в театрі не був сей сезон ні разу, там, мабуть, в сему році й не буду. Сумний настрій взагалі громадський. Одводиш душу роботою.

Прощайте, мій друже, й будьте здоровеньки! Писати можна, щоб ув усякім разі лист дійшов моїх рук, в архів -- в Центральний архив университ[ета] св. Владимира, мині просто.

Ваш М.Г[рушевский]

Там само. - Арк.100-101 зв.

№6

Москва, 3 березня [1892 р. 7 лютого -- 13 березня 1892 р. історик працював в архівах та бібліотеках Москви над дисер-тацією (див.: Грушевський М.С. Щоденник (1888--1894 рр.). -- С.150--159; Крикун М. Магістерська дисертація Михайла Грушевського. -- С.586--587; Зашкільняк Л. М.С.Грушевський у Київському університеті (1886--1894 рр. -- С.244--245).]

Ось уже весна починаєцця - по календару, бо на дворі ще добра зіма струже! В Вас у Тифлисі, сестричко, мабуть таки й справді тепленько, а тут вуха добре мерзнуть. Та справжнеї весни я тут і не діждусь, і так вже хочецця швидче вибратися звіці. Куди попростую, не знаю, се буде залежать від того, що, приїхавши, почую в Київі; як не буде треба їхать ані в Варшаву, ані в Каменець, то пребувши кілька днів, думаю поїхати на село до діда й там перебути аж до Паски - там мені буде добре готуватись до екзамена, до котрого хтів би приступитесь у травні (май), як тільки факультет не закопилить губу, що дуже швидко, бо й се може бути.

Тут провожу я час самим монотонним способом. О одинадцятій годині іду в архів Московський архів міністерства юстиції., там сижу до 3--4[-ї], звіти на обід, з обіда в бібліотеку Публичного музея, звіти о 8-й годині додому; таким способом я вдома переважно тільки що ночую. Після масниці я мало де був -- в Румянц[евському] музеї, в Архиві іностранн[их] дел. Постановив, що на сей раз буде з мене й що тепера не побачив, то може другим разом побачу. А таки я маю певну думку, що як нещо не перешкодить, приїхати на той рік сюди знову, на кілька місяців вже й засісти [за] Литовську метрику таки добре. І тепер в неї ж пораюсь, і ще на кілька днів зостаєцця роботи. Також почав ходити і в Архив иностранн[ых] дел, та там мало що поживлюсь.

Вибачайте, що архивною матерією Вас поштую; мало що більше маю сказать; час проходить у роботі. Вчора заходив до одного молодого хлопця У щоденнику за 3 березня 1892 р. М.Грушевський зафіксував прізвище нового знайомо-го -- Миколаєнко (див.: Грушевський М.С. Щоденник (1888--1894 рр.). -- С.156), утім докладніших даних про цю людину в нас немає. з нашої сторони, з котрим припадково тут познаємився; добрий хлопець собі і щирий, як буде робити, будуть з него люде. Дак ото з ним балакали, і єго здивувала думка, щоб усе робити -- так і життя перебіжить... А мене так обставини зклали, що про життя окрім роботи я собі й помислити не можу. «Праця єдина нас вільними робить -- нумо до праці, брати!» Цитата з поезії Б.Грінченка «До праці!»..

Послав я Вам вчера брошюрку свою -- реферат, читаний в історич[ному] товаристві; Ви знаєте по-польску і вам не заважать польскі розмови. Пробачте моїм барянам -- вони неохайні й незвичайні. На сю мою бідну «Барщину» як у Києві, так і в Москві зкоса поглядають -- кажуть, що нічого цікавого не буде, і не варто працювати. Але я таки се діло хочу довести до кінця, чи вийде з него чи леміш, чи ніж, чи пшик, як то приказка єсть Про складнощі в опрацюванні теми магістерської праці М.Грушевський згадував в «Автобіографії» (див.: Грушевський М. Автобіографія, 1906 р. // Великий Українець: Матеріали з життя та діяльності М.С.Грушевського. -- К., 1992. -- С.201)..

Буваю я ще тут часом у архиваріуса Литовської] метр[ики] одного Ідеться про М.Оґлобліна (1852--? рр.) -- історика-архівіста, співробітника Московського архі-ву міністерства юстиції. У щоденнику історика неодноразово зустрічаються згадки про неофіцій-ні зустрічі та розмови з М.Оґлобліним під час архівних студій у Москві (див.: Грушевський М.С. Щоденник (1888--1894 рр.). -- С.151--152, 155--158). Згодом, у передмові до монографії «Барське староство», М.Грушевський умістив подяку М.Оґлобліну за сприяння в роботі над документа-ми Литовської метрики (див.: Грушевский М. Барское староство: Исторические очерки (XV-- XVIII в.). - К., 1894. - С.'УІ)., трохи киянина; що зійдемось, то сперечаємось і сваримось аж за північ, одначе розходимось поки що як приятелі.

Числа 12-[1]5-го сподіваюсь бути в Київі; напишіть мині по адресу Центрального] архіву -- туди, бо не знаю, де я потім буду. Напишіть за Володю Ідеться про В.Ямпольського.. Будьте здоровеньки! Ваш щиро прихильний брат

Мих[айло] Г[рушевський].

Москва, 3 березіля

Там само. - Арк.47-48 зв.

№7

[Владикавказ] 29 грудня 1892 р.

На поздоровленє Ваше з Різдвяними святами поздоровлю Вас новим роком і пожичу Вам всего найкращого! Лист Ваший одержав зараз по приїзді, бо приїхав в північ під Різдво -- поспівав на кутю, да не вдалося. Екзамени дотяглися аж до 20-го102, так що я скорохвацько зібравшися, 20-го ж виїхав, втомлений і побитий, физично й морально! За поздоровленє Вас дякую, тільки я ще не магістр, а тільки «магістрант», та й з тим не тра б поздоровляти, бо й досі нудно, як згадаю за всі ті коверзування та приключки, аж вночі сницця!

Тепер би я міг сказати -- я ищу свободы и покоя, я б желал забыться и уснуть103, ці слова дуже підходять до мого сучасного духовного стану. Мині більш, як коли, тепер хочецця покою, волі й самоти. Через се ж мині дуже б тяжко було б куди-небудь зрушитись і свою думку -- побувати колись у Тифлисі -- приходицця одікласти на час. Перші три дні свят пройшли, хоч і весело, але метушливо -- сімья наша зібралася до купи, приїхали ще двоє родичів; з учорашнього дня стало мині вільніше. Переглядаю «Руську мисль»104 за сей рік (хоч вона щось сей год порожненька!) - сей год я зовсім одбився од усякої «текучої» публіцістики й літератури то за своїми мандрівками, то за пригодами, то студіюю потроху дещо привезене з собою - роботи багато, й давати собі довго спочивку я не можу.

Добра погода также стоїть тепера - зима, але не люта.

Як же проводите Ви час? Що доброго, нового в Тифлисі? Поклоніцця од мене Юліи Платоновні, а Володі я й сам пишу.

Ваш М.Грушев[ський]

1892 29/ХІІ

Размещено на Allbest.ru