Пластовий рух на Волині в міжвоєнний період
Аналіз участі пластової молоді у громадських, просвітніх товариствах та політичних партіях. Роль пластунів у боротьбі за українську державність, їх зв'язок з УВО та ОУН. Вивчення методів роботи волинського Пласту після його заборони у 1927 році.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.01.2016 |
| Размер файла | 92,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Помітним явищем пластового життя було “літописання” покликане відтворити історію організації, її становлення, вироблення та застосування методик, а також підкреслити роль пластового руху в боротьбі за українську державність.
Пласт опікувався створенням і діяльністю товариств ”Союз Українок“, ”Відродження“, ”Січ“. Юнаки і дівчата також брали участь у кооперативному русі. Кооперативи, крім матеріального забезпечення пластового осередку, сприяли навчанню і вихованню волинян, при цьому особлива увага відводилася підготовці освічених конкурентноздатних на польському ринку праці підприємців, спроможних створити капітал. Після заборони Пласту у 1928 році кооперативи використовуються як прикриття для пластових організацій.
У пластовому житті значна роль належала релігійному вихованню. Архівні матеріали свідчать, що пластуни і пластунки активно займалися доброчинністю.
Таким чином, вище названа діяльність у Пласті сприяла формуванню освіченого, дієвого і порядного підростаючого покоління українців.
Пласт в умовах Польської держави ставив завдання виховувати майбутніх військових, борців за Самостійну Соборну Національну Українську Державу. Волинські пластуни уже на перших сходинах починали опановувати тонкощі військового мистецтва. Пластова підготовка здійснювалася у кількох напрямах, а саме: польова служба, впоряд, стрілецький вишкіл, санітарія.
Вагоме значення мали спортивні заняття, які були обов'язковим елементом для проведення пластових сходин, зустрічей, з'їздів, таборів. Свої вміння у гімнастиці, пластовому вишколі та спорті пластуни демонстрували на спеціальних пописах (привселюдний виступ). Вперше з таким пописом волинський Пласт виступив на Олександрійському з'їзді в серпні 1927 року.
У системі пластового виховання важливе місце посідало активне пластування (мандрівництво і таборування). Воно створювало усі необхідні умови для фізичного виховання, військового загартування, поглиблювало почуття відповідальності за свій народ, цілісності і соборності українських земель. Пластові мандрівки (прогульки) проводилися з перших днів заснування осередку. Волиняни часто підкоряли туристичні стежки разом зі своїми галицькими колегами. Прогулянки та екскурсії ставали підготовкою до літніх і зимових таборів. Похідні умови життя сприяли доскональному вивченню місцевості, фізичному і моральному загартуванню молоді, формуванню вмінь і навичок необхідних у майбутніх визвольних змаганнях.
Мандрівки і табори виховували у пластунів “культ героїв”, який спирався на героїчну спадщину і традиції українського народу. Одним з перших кроків на шляху становлення “культу героїв” було обрання назви куреня. Пластуни також відновлювали та охороняли могили відомих і безіменних патріотів, давали тут клятву боротися за створення Української держави. Така діяльність була протестом проти польської влади та засвідчувала участь молоді у процесі державотворення і той факт, що на зміну полеглим героям, прийдуть нові борці.
Волинський Пласт, всупереч загальноскаутській ідеї позапартійності, підтримував права українців у Польщі через участь у роботі УСРП, УНДО, Сельроб, КПЗУ. Незважаючи на різні політичні пріоритети, це не впливало на загальну якість пластового руху в краї.
Пластуни проявляли активність в УВО. Пізніше вони включилися в роботу Організації Українських Націоналістів. До ОУН на Волині приєдналася не тільки молодь зі значним досвідом роботи у Пласті та УВО, але й молодші пластуни. Відповідно було створено молодіжне товариство ОУН-Юнак до якого першими вступили учасники пластового руху Кременця і Луцька, а згодом до них приєдналися інші пластові гуртки Волині.
Хлопці й дівчата розповсюджували в краї націоналістичну літературу, збирали зброю, займалися підготовкою і проведенням протестних акцій, саботажів. Пластові осередки діяли як з власної ініціативи, так і за вказівками провідників націоналістичного підпілля. Пластуни відкривали банківські рахунки, на які надходили кошти для місцевих осередків УВО-ОУН. Відповідно до оунівських директив, молодь збирала гроші на “бойовий фонд УВО” та у “фонд політв'язнів”.
Участь пластунів в УВО-ОУН була наслідком наполегливої роботи пластових організацій під керівництвом досвідчених наставників, а також ідейного впливу з Галичини на формування національно-свідомих борців за Україну. Маємо підстави стверджувати, що виховання в Пласті було важливим фактором успіху роботи українського підпілля, його вихованці ставали керівниками крайових осередків ОУН.
Таким чином, культурно-освітнє і військово-патріотичне виховання здійснювалося комплексно і сприяло становленню молодих українських патріотів. Боротьба за українську справу дітей і молоді свідчила про значний поступ у розвиткові національної свідомості на Волині.
У четвертому розділі ”Ставлення польської влади до пластового руху“ розкрито шляхи і методи боротьби польської влади з волинським Пластом.
Вирішальну роль у спрямуванні діяльності польської репресивно-каральної системи проти українського скаутингу відігравали директиви Міністерства внутрішніх справ і Волинського воєводського управління. Нами виявлено понад шістдесят таких документів. В основному це розпорядження, накази, інструкції складені на основі тижневих, місячних, квартальних і річних звітів органів поліції різного рівня, конфіденційних інформацій, спеціальних аналітичних досліджень.
Влада контролювала пластові організації від початку створення і тому мала достатньо підстав для їх заборони. Як прецедент було використано пластовий з'їзд в Олександрії Рівненського повіту, що проходив у серпні 1927 року, в якому взяли участь близько 900 делегатів пластових організацій з Волині і Галичини. Дівчата й хлопці тут продемонстрували військовий вишкіл та готовність до боротьби за національні права українців. Волинський воєвода Вл. Мех наказом від 8 грудня 1927 року заборонив усі пластові організації в краї.
Проте Пласт продовжував існувати, але тепер уже у підпіллі, на місці заборонених легальних організацій у Рівному, Луцьку, Володимирі-Волинському, Костополі і постійно виникаючих нових у Почаєві, Кременці, Радивилові, Торчині та інших містах і селах Волині. З метою контролю за нелегальним пластовим рухом влада розширила мережу конфідентів, займалася перлюстрацією, посилила репресії проти української молоді. Ця діяльність фінансувалася і підтримувалася також воєводою Г.Юзефським.
Боротьба з Пластом на місцях відповідала політичному курсу держави, яка трактувала його як сепаратистську, парамілітарну організацію, здатну в майбутньому становити загрозу для Польщі.
Одним із видів контролю за діяльністю Пласту була координація зусиль староств і батальйонів КОП. Так, офіцери розвідувальних відділів Корпусу Охорони Пограниччя працювали над викриттям нелегальних осередків Пласту. Найбільше матеріалів про молодіжне товариство зібрав 3-й баон КОП у м. Корець Рівненського повіту.
Серед різноманітної інформації про пластунів, що надходила до польських органів безпеки з кількох джерел, найнебезпечнішими були повідомлення секретних співробітників. Вони проходили спеціальну підготовку для роботи в Пласті. Особливі вимоги ставилися до агентури, засланої у керівні органи товариства. Конфіденти повинні були мати зв'язки з українськими націоналістичними колами, а також досвід активної участі у Пласті. Таємні агенти включалися і в роботу підпільного Пласту. Починаючи з 1929 р., вони все частіше повідомляли про підтримку пластунами революційної боротьби ОУН. Найдосвідченішими були секретні співробітники - “Лис”, “Шульц”, “Млиновський”, “Козлинський”, “Степовий”, “Коваленко”, “Панфілов”, “Козачук” та інші. Таким чином, діяльність інформаторів становила серйозну загрозу для пластових організацій на Волині, які ставали об'єктом контролю, переслідування і репресій з боку влади.
Важливим джерелом отримання інформації стало порушення поліцією таємниці листування. Пластова кореспонденція, перехоплена поліцейськими і адміністративними органами влади, з часом перетворювалася на ефективну зброю, направлену проти самих пластунів.
Нагромаджені різними шляхами матеріали були підставою для проведення обшуків та арештів десятків, а пізніше сотень пластунів і пластунок та притягнення їх до адміністративної і судової відповідальності. Під час розслідувань до заарештованої пластової молоді часто застосовували фізичні і психологічні форми тиску.
Одним із методів боротьби з українським пластовим рухом була пропаганда у польськомовній пресі - “Illustrowany Kurjer Codzienny”, “Sіowo Polskie”, “Harcmistrz”. На її сторінках спотворювалася суть Пласту та його окремих проявів. Вдавалася влада і до тиску на українську періодику, яка виступала на захист пластунів. Такі дії нерідко були каталізатором росту популярності молодіжного товариства.
Пласт повною мірою відчував на собі політичний тиск влади, який здійснювався за допомогою постійного і всеохоплюючого контролю, насильства, репресій і терору. Проте подібна система не могла повністю припинити діяльності цієї молодіжної організації. Буде цілком слушним зробити висновок, що за таких умов пластуни, очоливши свідому молодь у боротьбі проти полонізації українців, вчилися новим формам і методам пропаганди та агітації, організаційної діяльності в умовах підпілля. Цим Пласт ще раз довів свою життєздатність. Виховане в ньому покоління ідеологічно і військово підготовлених кадрів сприяло перегрупуванню сил в українському національно-визвольному русі.
У висновках узагальнено основні результати дослідження, які зводяться до таких положень:
На Волинь ідеї Пласту проникають з повоєнним відродженням організації в Галичині, що демонструвало органічний зв'язок українських етнічних земель. У краї пластовий рух підтримала “Просвіта”, яка згодом стала його опікуном. Так, кожен пластовий осередок вважався спортивною секцією “Просвіти”, що було особливістю волинського Пласту.
Пластовий рух на Волині перейняв і розвинув організаційну структуру Українського Пластового Уладу в Галичині. Волинський Пласт за соціальним складом формувався з селянства, незначну його частину становили учні шкіл, гімназій та робітники.
Головні пластові ідеологічні засади в краї запроваджували волинські Окружні Пластові Команди та Волинський реферат через відповідні програми і методики схвалені галицьким проводом.
Волинський Пласт спрямовував свої сили на підвищення загальноосвітнього та культурного рівня місцевої молоді через популярні форми пластової роботи, а також співпрацю з іншими просвітніми, сільськогосподарськими та кооперативними товариствами.
Пласт сприяв розвитку фізичного здоров'я молоді як майбутньої збройної сили у боротьбі за українську державність. Це проявилося у регулярних заняттях гімнастикою, проведенні годин військового вишколу, естафет та спортивних ігор, організації та участі у водних і піших мандрівках, спеціалізованих таборах, тощо.
Суспільно-політична ситуація на Волині, призвела до участі пластунів, всупереч засаді позапартійності його членів, у роботі політичних партій. Пласт зміцнював і утверджував у свідомості молоді ідею української державності, соборності українських земель. Хлопці і дівчата активно включалися до роботи національно-патріотичних радикальних організацій. Безпосередній зв'язок пластової молоді з УВО та їх причетність до ОУН мали неоднозначні наслідки для розвитку молодіжного товариства на Волині. З одного боку, це зумовило залучення українських юнаків і дівчат до політичних акцій, маніфестацій, з іншого - така діяльність давала владі привід для репресій пластунів.
Викладений у дисертації матеріал дає підстави висловити практичні поради і пропозиції:
- підтримка Пласту має стати постійною складовою молодіжної політики в державі. Юнаки, які пройшли школу пластового життя і отримали в ньому фізичне та моральне загартування, здатні краще виконувати свій обов'язок в українському війську. Це особливо актуально, коли в армії запроваджується військова служба за контрактом;
- сюжети діяльності Пласту на Волині повинні знайти гідне місце на сторінках історії України, яку вивчають у навчальних закладах;
- є необхідність підготувати збірник документів про пластовий спосіб життя на Волині, який допоможе значно збагатити історію молодіжного руху;
- враховуючи досвід волинського Пласту, доцільно створити в краї спеціальні туристичні маршрути і виховні табори з метою проведення на їх базі різноманітних молодіжних заходів, у тому числі і в межах світового скаутингу.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ПУБЛІКАЦІЯХ
Статті у фахових виданнях.
1. Візітів Ю. Діяльність польських адміністративних і репресивно-каральних органів на Волині проти пластового руху (20-30-ті роки ХХ ст.). // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Луцьк, 2003. Випуск 8. С. 29-34.
2. Візітів Ю. Семенюк С.Ф. пластовий скаутмайстер української молоді на Рівненщині. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне, 2005. Випуск 4. С. 52-56.
3. Візітів Ю. Секретні співробітники у боротьбі польської влади проти Пласту на Волині (20-30-ті роки ХХ ст.). // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне, 2005. Випуск 5. С. 78-82.
4. Візітів Ю. Наставники пластової молоді на Волині (під владою Речі Посполитої у 20-30-ті роки ХХ ст.). // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне, 2005. Випуск 6. С. 87-93.
Публікації, які додатково відображають результати дисертації.
5. Візітів Ю. Українська молодь Рівного під керівництвом “Просвіти”. // Рівне-720: від давнини до сучасності. Книга І. Рівне: Волинські обереги, 2003. С. 185-188.
6. Візітів Ю. Пластові з'їзди на Волині. // Слов'янський вісник: Збірник наукових праць. Рівне, 2005. Випуск 5. С. 97-106.
7. Візітів Ю. Зародження Пласту на Волині. // Пластовий шлях. 2005. Ч.1. С. 26-28.
8. Візітів Ю. До витоків Волинської рефератури при ВПК. // Пластовий шлях. 2005. Ч.3. С. 50-51.
9. Візітів Ю. Скавтмайстер Арсен Річинський. // Пластовий шлях. 2005. Ч.4. С. 48-50.
АНОТАЦІЯ
Візітів Ю.М. Пластовий рух на Волині в міжвоєнний період. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 20.02.22. - військова історія. Інститут гуманітарних та соціальних наук Національного університету ”Львівська політехніка“. - Львів, 2006.
На основі аналізу української та зарубіжної історіографії, архівних документів, мемуарів, преси у дисертації досліджено передумови зародження пластового руху на Волині. Розкрито етапи його організаційного та ідеологічного становлення. Обґрунтовано форми і методи військово-патріотичного виховання в пластових осередках. З'ясовано головні напрямки практичного пластування. Проаналізовано особливості культурно-просвітньої діяльності пластунів, їх участь у громадських, освітніх товариствах та політичних партіях. Особлива увага приділена висвітленню ролі пластунів у боротьбі за українську державність, зв'язкам з УВО, ОУН. Охарактеризована політика польської влади щодо українського молодіжного руху.
Ключові слова: Пласт, скаутинг, Волинь, міжвоєнний період, молодь, виховання, УВО, ОУН.
АННОТАЦИЯ
Визитив Ю.Н. Пластовое движение на Волыни в междувоенный период. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 20.02.22. - военная история. Институт гуманитарных и социальных наук Национального университета ”Львовская политехника“. - Львов, 2006.
Диссертационная работа посвящена комплексному исследованию пластового движения на Волыни в междувоенный период.
Диссертация состоит из списка условных сокращений, введения, четырёх разделов, выводов, списка использованных источников и литературы, приложений.
В первом разделе проанализированы отечественная и зарубежная историография пластового движения, а также архивные документы, периодика и мемуарная литература. Они дали возможность убедительно показать, что данная проблема до настоящего времени оставалась малоисследованной в украинской исторической науке. Источниковую базу диссертации составляли документы фондов Центрального государственного исторического архива Украины в г. Львове, Центрального государственного архива общественных объединений Украины в г. Киеве, Государственных архивов Ровенской и Волынской областей.
Во втором разделе дано характеристику предпосылок зарождения Пласта, показано процесс формирования и становления пластовых ячеек на Волыни. На базе источников проанализировано и освещено развитие организационной структуры и ее особенности сравнительно с галицкой. В разделе также показана пластовая образовательная система, направленная на воспитание национального самосознания, всестороннего развития молодежи, которая со временем могла бы изменить политический и общественный строй.
В третьем разделе исследуются направления культурно-просветительной деятельности в Пласте: ликвидация неграмотности, самообразование, библиотечное дело, пропаганда украинской книги, издание журналов, работа секций по интересам, летописание пластовой истории, сотрудничество с общественными, образовательными, кооперативными, сельскохозяйственными организациями и политическими партиями. Проанализировано значение физического воспитания, военной подготовки, туризма, жизни в специализированных лагерях. Показано роль и участие уже идейно-подготовленного и патриотически-настроенного поколения украинских пластунов в работе УВО и ОУН.
В четвертом разделе прослеживаются взаимоотношения Пласта с органами польской власти, показано формы и методы борьбы с пластовым движением на Волыни.
Проведенное исследование позволило раскрыть влияние Пласта на общественную жизнь, подчеркнуть то, что даже в неблагоприятных условиях деятельности молодежная организация способствовала утверждению духовности и подготовки украинцев к борьбе за Украинскую державу.
Ключевые слова: Пласт, скаутинг, Волынь, междувоенный период, воспитание, УВО, ОУН.
THE ANNOTATION
Vizitiv Y.M. Plast-movement in Volyn in the period between wars. - Manuscript.
The Dissertation for the degree of candidate of Historical science on specialty 20.02.22. - military history. The Institute of Humanitarian and social sciences of the National University ”Lviv Polytechnics“. - Lviv, 2006.
The research was based on the analysis of the archive documents, memoirs, periodicals, Ukrainian and foreign historiography. The dissertation considered the conditions and the process of forming Ukrainian Plast movement in Volyn. The process of the organizing of the Plast was shown. The Plast's organization structure and ideology were described. Considerable attention was applied to the description of cultural and educational activity, physical education, military preparation, the relations with the public, co-operative, agricultural societies, political parties. The participation and role of Ukrainian scouts in the fight for |wres|aftethe Ukrainian state system, in the activity of Ukrainian Military Organization (UMO), Ukrainian Nationalists Organization (UNO) were analyzed. The attitude of the Polish official |formal|government and local punitively-repressive organs were shown toward to Plast.
Key words: Plast, Scouting, Volyn, the period between wars, youth, education, UMO, UNO.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Історичні передумови виникнення Пласту на Волині, етапи його організаційного та ідеологічного становлення. Діяльність провідників: від Пласту до ОУН-УПА. Методи роботи Пласту під час війни. Утиски влади та заборона Пласту, його діяльність у підпіллі.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 25.06.2015Діяльність української скаутської організації Пласту на Галичині протягом міжвоєнного періоду 1920-1939 р. в умовах перебування території під владою Другої Речі Посполитої. Його відносини з польською владою, роль у молодіжному русі й суспільному житті.
курсовая работа [89,6 K], добавлен 25.06.2015Основні віхи життєвого та політичного шляху М.С. Грушевського, еволюція його світоглядно-філософських та політичних позицій. Внесок великого українця у розвиток вітчизняної історії та археології, його роль у процесі боротьби за українську державність.
дипломная работа [4,8 M], добавлен 10.07.2012Національно-визвольний рух, роль індійської інтелігенції і національної буржуазії у антиколоніальній боротьбі. Кампанії громадянської непокори під керівництвом Махатми Ганді. Проблеми деколонізації, адміністративно-територіальна перебудова країни.
реферат [1,2 M], добавлен 29.04.2019Політичний розвиток Волині у складі Галицько-Волинського князівства. Мстиславичі. Волинь в інтеграційному процесі Руської землі на рубежі ХІІ – ХІІІ ст. Соціально економічний розвиток Волинської землі. Культурне життя Волині.
дипломная работа [92,0 K], добавлен 04.02.2004Аналіз аспектів трансформації гуртків української академічної корпорацій "Запороже" в окремі молодіжні організації. Фізичне виховання як один із найвагоміших векторів у діяльності товариства. Співпраця з іншими громадянськими організаціями у 1920 році.
статья [23,8 K], добавлен 15.01.2018Передумови утворення та піднесення Галицько-Волинського князівства. Видатні політичні діячі Галицько-Волинської землі. Основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики. Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності.
контрольная работа [34,5 K], добавлен 27.10.2007Закономірності та особливості відносин польської і української громади в Другій Речі Посполитій на місцях і в політичному житті в міжвоєнний період. Загальна картина розвитку подій та їх вплив на українську національну меншину Польщі 20-х-30-х рр. XX ст.
научная работа [516,9 K], добавлен 10.12.2013Роль радянської держави в змінах складу селянства в період форсованої індустріалізації та суцільної насильницької колективізації сільського господарства 1927-1933 рр. Розкуркулення і ліквідація селянських господарств як передумови голодомору 1932-1933 рр.
реферат [26,5 K], добавлен 20.09.2010С. Петлюра як символ збройної боротьби України за власну державність. Загальна характеристика політичної діяльності Петлюри, його історичне значення. Аналіз політичної діяльності та роль Володимира Винниченка в процесі українського державотворення.
реферат [36,6 K], добавлен 03.01.2011
