Природничо-наукові з’їзди в історії української науки (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Караванська М.Ю. Третій Всеросійський з'їзд природознавців (Київ, 1871) // Історія української науки на межі тисячоліть. Зб. наукових праць. - Вип. 14. - К.; АН ВШУ, 2004. - С. 33-37.

Караванська М.Ю. Всеросійські з'їзди природознавців і лікарів на теренах України // Історія української науки на межі тисячоліть. Зб. наукових праць. - Вип. 15. - К.; АН ВШУ, 2004. - С. 72-75.

Караванська М.Ю. Педагогічні питання на Перших Київських з'їздах природознавців // Історія української науки на межі тисячоліть. Зб. наукових праць. - Вип. 16. - К.; АН ВШУ, 2004. - С. 42-60.

Караванська М.Ю. Перші київські з'їзди природознавців: основні труднощі та недоліки їхнього проведення // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Історія і філософія науки і техніки. - Вип. 11. - Дніпропетровськ; Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2004. - № 4. - С. 112-116.

Караванська М.Ю. Матеріали Х-го Російського з'їзду природознавців і лікарів як джерело при вивченні історії науки і техніки // Дослідження з історії техніки. Зб. наукових праць. - Вип. 5. - К.; „Політехніка”, „ЕКМО”, 2005. - С. 27-32.

Караванська М.Ю. Педагогічні питання на І Київському з'їзді природознавців 1860 р. // Наукові записки Академії наук вищої школи України. - Вип. 6. - К.; „Експрес”, 2004. - С. 110-120.

Караванська М.Ю. До історії відкриття С.Г. Навашиним подвійного запліднення у покритонасінних рослин // Історія національної науки: новий зміст і суспільне значення: Матеріали ХІХ Міжнародного (Київського) симпозіуму з наукознавства та історії науки. - К., 2002. - С. 40-43.

Караванська М.Ю. VІІ Всеросійський з'їзд природознавців (Одеса, 1883) // ІХ конференція молодих істориків освіти, науки і техніки України: Матеріали конференції (23 квітня 2004 р., м. Київ). К.; АН ВШУ, 2004. - С. 36-40.

Караванська М.Ю. Питання розвитку повітроплавства на Х-му з'їзді російських природознавців і лікарів (Київ, 1898) // Матеріали 3-ї Всеукраїнської наукової конференції „Актуальні питання історії техніки”. К.; Вид-во „ЕКМО”, 2004. - С. 7-8.

Караванська М.Ю. Повідомлення Ф.І. Базинера про явище рослинної акліматизації на першому Київському з'їзді природознавців // „Історія освіти, науки і техніки в Україні”/ Друга конференція молодих вчених та спеціалістів (27-28 травня 2004 р.): Матеріали конференції. - К., 2004. - С. 101-102.

Караванська М.Ю. Роль VII Всеросійського з'їзду природознавців і лікарів у розвитку земської медицини // Актуальные проблемы истории медицины: Материалы Международной конференции (26 апреля 2005 р., г. Сумы). Сумы; Изд-во СумГУ, 2005. - С. 151-152.

АНОТАЦІЯ

Караванська М.Ю. Природничо-наукові з'їзди в історії української науки (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 - історія науки і техніки. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. - К., 2006.

У дисертації на основі документальних матеріалів загальноросійських природничо-наукових з'їздів другої половини ХІХ ст. автором вперше аналізуються передумови, перші спроби, безпосереднє облаштування, діяльність, еволюція та наслідки природодослідницьких з'їздів в історії української науки. На прикладі з'їздів визначена специфіка стосунків держави і природодослідницької науки у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Проведено дослідження ефективності загальнодержавних з'їздів природознавців і лікарів як особливої форми організації наукових досліджень, проаналізовано їхній вплив на суспільство, зокрема, їх виховну роль.

Вперше зроблено комплексний аналіз Київських природничо-педагогічних з'їздів 1861 та 1862 рр., а становлення загальноросійських природничо-наукових з'їздів розглядається під кутом нерозривного зв'язку з їхньою діяльністю.

Встановлено внесок природничо-наукових з'їздів на теренах України у консолідацію наукової спільноти та популяризацію природничих знань у суспільстві.

Ключові слова: періодичні з'їзди, товариства природодослідників, консолідація науковців, популяризація природничого світогляду.

АННОТАЦИЯ

Караванская М.Ю. Естественнонаучные съезды в истории украинской науки (вторая половина ХІХ - начало ХХ вв.) - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.07 - история науки и техники. Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки имени Г.М. Доброва НАН Украины. - К., 2006.

Диссертация является рукописью, в которой на основе документальных материалов общегосударственных естественнонаучных съездов второй половины ХІХ - в начале ХХ в. представлены результаты историко-научного анализа предпосылок, первых попыток, непосредственного обустройства, деятельности, эволюции и результатов естествоиспытательских съездов в истории украинской науки. На примере съездов определена специфика отношений государства и естественноисторических наук этого периода.

До этого научного исследования историография вопроса заключалась в нескольких работах современников съездов и в десятке обзорных статей последних лет, которые сделали попытку дать оценку некоторым из естественноисторических форумов или отдельным аспектам их деятельности. Ни одна из робот не носила комплексного характера, а большинство из них преследовало цель лишь обратить внимание исследователей на обширный научно-исторический пласт, какой являют собой Русские съезды естествоиспытателей и врачей второй половины ХІХ - начала ХХ вв.

Проведены исследования эффективности общегосударственных съездов естествоиспытателей и врачей как особой формы организации науки, проанализировано их влияние на общество, в частности, их воспитательную роль.

Впервые сделан комплексный анализ Киевских съездов естествоиспытателей и педагогов 1861 и 1862 гг., а становление общероссийских естественнонаучных съездов рассматривается под углом неразрывной связи с их деятельностью. Основное историческое значение Первых Киевских съездов определяется в выработке на будущее программно-организационного опыта проведения такого рода мероприятий с учетом отечественной специфики.

Обоснован вклад проходивших на территории Украины естественнонаучных съездов в консолидацию научного сообщества и популяризацию естественных знаний в обществе.

На основе источников раскрыто значение всероссийских естественнонаучных собраний в стимулировании исследований; привитии новой культуры научного общения; поднятии роли межличностного общения учёных; формировании новых направлений в научном просвещении; популяризации нового мировоззрения. Налаживание личных контактов на съездах сделало возможным совместные исследования между разрозненными университетскими кафедрами или учёными, а также обмен мыслями между конкурирующими исследователями.

Проанализирована эволюция организационных форм, методов и задач съездов, доказана их тесная связь и зависимость от изменений в научно-организационной сфере страны. Создание узкоспециализированных естественнонаучных съездов со временем приводило к изменению регламента форумов естествоиспытателей и врачей в сторону отхода от специализированных докладов, что обуславливало большую консолидацию разнопрофильных делегатов. Изученные процессы организационного саморазвития всероссийских съездов позволили обосновать их отзывчивость к требованиям времени и гибкость в выборе методов достижения своих главных задач.

Мировую славу приобрели работы таких активных участников съездов, какими были И.И. Мечников, Н.Н. Шиллер, Я.Б. Букреев, С.Н. Реформатский, К.А. Тимирязев, Н.Е. Жуковский, К.М. Феофилактов, А.О. Ковалевский, А.А. Коротнев, А.Н. Северцев. Профессор С.Г. Навашин, в частности, создал цито-эмбриологическую школу, прямыми или опосредствованными воспитанниками которой стали все советские специалисты этой области знаний первой половины ХХ в.

Съезды давали возможность получить навыки постановки и проведения экспериментов; ознакомиться с естественно-историческими коллекциями, пособиями и оборудованием; избавиться от односторонности в чтении лекций; получить консультации и др. Всё это содействовало воспитанию научной молодёжи, в число которой входили будущие выдающиеся деятели украинского естествознания: В.А. Кистяковский, И.И. Мечников, Н.В. Бобрецкий, И.И. Косоногов, П.А. Тутковский, А.Н. Северцов, А.А. Коротнев, К.А. Красуский, Д.М. Синцов, Н.В. Цингер, В.В. Фавр, Л.В. Писаржевский, Ф.Н. Шведов.

Наиболее удачным и полностью воплощенным в жизнь стал проект организации естественноисторических Обществ при российских университетах. Серия неудачных попыток организовать Ассоциацию русских испытателей природы и врачей стала импульсом к ещё большему сближению между съездами и естественноисторическими Обществами, так как непрерывное функционирование последних помогало обеспечивать преемственность в работе периодических собраний. В условиях слабой развитости научной периодики заседания съездов стали также способом апробации результатов исследований.

Осуществлённый в диссертации анализ научной и образовательно-популяризационной деятельности общероссийских естественнонаучных съездов, с учетом ограниченного финансирования, сложностей с планированием их исследований, проблем правопреемственности, отсутствия самоуправления и других серьезных проблем, вызванных государственной монополией на управление научно-образовательными учреждениями - всё это даёт основание утверждать, что съезды сыграли важную роль в культурной жизни страны и в научном развитии естествознания, поскольку, в сущности, взяли на себя функции слаборазвитых научных государственных учреждений естественнонаучного профиля.

Ключевые слова: периодические съезды, общества естествоиспытателей, консолидация научных работников, популяризация естественного мировоззрения.

ANNOTATION

Karavanskaya M.Yu. Congresses of naturalists and physicians in the history of Ukrainian science (the second part of XIXth - the beginning of XXth century). - Manuscript.

The Tesis is presented to obtain the Candidate degree of History on speciality 07.00.07 - History of Science and Technology. Dobrov Centre for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of NAS of Ukraine. - Kiev, 2006.

On the basis of documentary materials of Russian congresses of the second part of XXth century the author analyzed primary attempts, organization, activity, evolution and consequences of these forums for the history of Ukrainian science.

By example of congresses the specificity of relations between State and natural science in the second part of XIXth - at the beginning of XXth century was determined.

The investigation of efficiency of the national congresses of naturalists and physicians as a special form of scientific researches organization were conducted, their influence on society, their educational role in particular, was analized.

The complex analysis of Kiev naturalists conventions of 1861 and 1862 years was done for the first time, and forming of Russian naturalists congresses was examined from the point of view of indissoluble connection with their activity.

The contribution of naturalists congresses conducted on the territory of Ukraine to consolidation of scientific community and popularization of natural knowledge in society was established.

Key words: periodic congresses, naturalists societies, consolidation of scientists, popularization of natural science outlook.

Размещено на Allbest.ru