Політика Економічного Штабу Ост у сфері промисловості в окупованій Україні (1941-1944 рр.)

У підрозділі 3.4. «Нафта» досліджено заходи окупаційних органів влади із видобутку нафти на території окупованої України. Нафтова промисловість була провідною галуззю в передвоєнних планах нацистської Німеччини. Головну ставку щодо забезпечення цією сировиною Третього Рейху було зроблено на родовища Кавказу. Нафтові свердловини інших захоплених регіонів Радянського Союзу, в тому числі України, мали працювати для покриття потреб військ на фронті, для забезпечення паливом сільського господарства та різних галузей промисловості на окупованих територіях.

Відразу ж після окупації Економічний Штаб Ост розпочав дослідження та введення в експлуатацію свердловин та підприємств Галицької нафтової області. Упродовж усієї війни видобута нафта Дрогобича постачалася в область економічної інспекції «Зюд» для потреб сільського господарства. У вересні 1941 року економічні відомства розпочали відновлювальні роботи на нафтових свердловинах міста Ромни (Сумська область). Значні труднощі на цьому шляху було спричинено відсутністю нафтопереробного заводу та під'їзних шляхів до родовищ. Через невеликі можливості для видобутку нафта, отримана у Ромнах, повністю йшла на потреби сільського господарства навколишніх районів. За весь час окупації з нафтових свердловин Ромен змогли отримати разом близько 2 145 тонн нафти, яка йшла на забезпечення паливом навколишніх районів.

Порівняно із загальними потребами економіки на окупованих територіях видобуток нафти на українських родовищах проводився у незадовільній кількості, проте полегшував забезпечення паливом економіки захоплених областей.

Підрозділ 3.5. «Лісова промисловість» присвячено діяльності Економічного Штабу Ост у сфері використання лісового потенціалу окупованих територій України. Експлуатація лісової промисловості належала до пріоритетних завдань Економічного Штабу Ост. Головними завданнями діяльності в цьому напрямку стали першочергове забезпечення деревиною німецьких військ, гірничопромислових об'єктів та залізниць, а також збільшення заготівель деревини в Рейху шляхом підвезення з окупованих східних територій.

З початку і до завершення нацистської окупації головною проблемою економічної інспекції «Зюд» у сфері лісового господарства була діяльність партизан. У кожному звіті Економічного Штабу Ост повідомлялося про напади на лісових працівників. Для розв'язання цієї проблеми економічне керівництво тісно співпрацювало із військовим командуванням, яке надавало лісовим відділам військові частини для забезпечення лісогосподарських робіт.

Усі запаси деревини з окупованої території України направляли передусім військовим частинам, для будівництва мостів через Дніпро, далі забезпечували кріпильним лісоматеріалом гірничопромислові об'єкти Нікополя та Донецького вугільного басейну. Внаслідок того, що доставка деревини із економічної інспекції «Зюд» та з рейхскомісаріату «Україна» через великі транспортні проблеми не могла відбуватися в необхідних обсягах, а також унаслідок того, що економічні інстанції не могли залучити до рубання дерев достатню кількість місцевих мешканців, у травні-червні 1942 року Економічний Штаб Ост видав розпорядження, згідно з яким армія у близьких до лінії фронту областях та безпосередньо на фронті мала сама забезпечувати себе деревиною.

Діяльність Економічного Штабу Ост у галузі лісового господарства відбувалася з великими труднощами. На окупованих землях не змогли організувати у достатніх масштабах вирубування та вивезення деревини. Тому продукцію лісової промисловості не вивозили до Німеччини, спрямовували виключно на потреби військ на фронті та промислового виробництва в захоплених областях.

Таким чином, незважаючи на те, що в Україні під час відступу радянських військ у 1941 році майже усі господарські об'єкти, насамперед ті, що належали до найважливіших галузей видобувної промисловості, було вщент зруйновано, німецьким економічним органам влади вдалося організувати відновлення та функціонування підприємств. Завдяки залученню спеціалістів як німецьких, так і місцевих, Економічному Штабові Ост вдалося розірвати «замкнуте коло» та максимально використати видобувну промисловість України з метою зміцнення німецької воєнної економіки.

Четвертий розділ «Зміна пріоритетів у діяльності Економічного Штабу Ост в окупованій Україні: функціонування обробної промисловості» структурно поділяється на 7 підрозділів, у яких проаналізовано основні заходи окупаційної економічної політики у галузі обробної промисловості. Наслідком провалу плану «Бліцкриг» стало затягування в часі воєнних дій на радянській території, до чого не були готові ні військові, ні економічні німецькі органи влади. Величезна площа захоплених територій, віддаленість баз постачання та складний стан транспортного сполучення вимагали зміни економічної політики на окупованих землях. Економічний Штаб Ост ухвалив рішення про відновлення виробництва в усіх галузях обробної промисловості з метою забезпечення армії та окупаційних відомств усім необхідним за рахунок окупованих областей.

У підрозділі 4.1. «Металургійна промисловість» досліджено діяльність Економічного Штабу Ост у сфері функціонування металургійних підприємств. Зважаючи на високий рівень руйнувань у цій галузі, було вирішено пристосувати металургійні заводи до нагальних потреб німецької армії. На підприємствах було організовано ремонтні майстерні для автомашин, локомотивів, зброї, а також налагоджено виготовлення обігрівачів, лопат, ланцюгів для руху автотранспорту по снігу, чорної жерсті для консервів тощо. Через брак електроенергії та устаткування роботи на заводах проводилися переважно вручну.

Військові бої під Сталінградом змусили Економічний Штаб Ост розпочати налагодження металургійного виробництва в східних окупованих областях. Було ухвалено програму під кодовою назвою «Іван», яка передбачала виготовлення боєприпасів на окупованій території Радянського Союзу, в першу чергу в Україні. Передумовою для реалізації цієї програми стало відновлення виробництва сталі та заліза в захоплених областях. Після налагодження безперервної подачі електричного струму на підприємства, прибуття технічного персоналу та надходження обладнання з Німеччини на металургійних заводах України розпочалося виробництво заліза та сталі. Однак за час окупації в області економічної інспекції «Зюд» металургійні заводи під німецьким керівництвом змогли виробити лише кілька тисяч тонн сталі, а загалом по всій території Україні - близько 1 млн. тонн сталі.

Таким чином, металургійна промисловість, яка у передвоєнному економічному плануванні належала до другорядних ланок господарства, з 1943 року - поряд із гірничодобувною - стала пріоритетною галуззю економіки. Незважаючи на значні руйнування металургійних підприємств на початку окупації, Економічний Штаб Ост зміг налагодити виробництво металу, проте в досить обмеженому обсязі, а також частково виконати програму з виготовлення боєприпасів.

У підрозділі 4.2. «Машинобудівна промисловість» розглядається відновлення виробництва на машинобудівних заводах під час окупації. Машинобудівну промисловість України під час окупації було пристосовано здебільшого до ремонту автотранспорту та військової техніки. У невеликій кількості на заводах виготовляли також різноманітні металеві вироби: тягачі та запчастини для сільськогосподарських машин, ланцюги для руху по снігу, полоззя, циліндричні залізні печі, ліжка тощо. Економічному Штабові Ост також вдалося в цій галузі запустити в обмеженому обсязі виробництво військових тракторів. Із тракторного заводу «Лосєво» у Харкові армія отримала 380 тракторів, які використовувались як буксирні автомобілі для боєприпасів. Машинобудівельний завод «Первомайський» в Бердянську зміг надати 300 жниварських машин та 500 культиваторів для сільського господарства.

Упродовж окупації машинобудівні підприємства працювали на потреби Вермахту та сільського господарства. Відновити виробництво у великих обсягах в цій галузі Економічному Штабові Ост не вдалося через пошкодження, завдані машинобудівній промисловості під час відступу радянських військ, а також через незадовільне інвестування цієї сфери виробництва.

Підрозділ 4.3. «Хімічна промисловість» присвячено діяльності економічних органів влади із налагодження хімічного виробництва. Окремі галузі воєнної економіки та особливо Вермахт терміново потребували різноманітних хімікатів, постачання яких із Рейху до окупованих східних територій було сильно ускладнене транспортним сполученням. Тому під час окупації на території України відомства Економічного Штабу Ост налагодили виробництво різноманітної продукції хімічної промисловості.

Промисловість окупованих територій та війська Вермахту майже на 100 % було забезпечено киснем із українських заводів. Ускладнення в цій галузі виникали лише під час вивезення великої кількості виготовленого кисню через брак спеціальних вагонів-цистерн. Загалом за час окупації Економічний Штаб Ост звітував про експлуатацію понад 20 цехів, які випускали разом щомісяця приблизно 50 тисяч пляшок кисню.

Майже на всіх невеликих миловарнях протягом усього періоду окупації виробляли мийні засоби, що дозволило забезпечити задовільне постачання солдатів та службовців засобами особистої гігієни. Декілька дрібних фабрик виробляли незначну кількість різних пігулок, мазей, бинтів, сироваток, засобів для боротьби з епідеміями тощо. Частину ліків на окупованих східних територіях було замінено лікарськими рослинами, на збирання яких було організовано місцеве населення.

Загалом виробництво хімічної продукції на окупованих територіях України, що входили до сфери діяльності Економічного Штабу Ост, окрім кисню та мила, було вкрай недостатнім. Протягом усієї війни необхідні хімічні речовини підвозилися з Рейху.

У підрозділі 4.4. «Текстильна промисловість» розкрито заходи економічних органів влади із використання текстильних підприємств окупованої України. Текстильне виробництво на захоплених землях слугувало виключно забезпеченню солдат Вермахту, службовців окупаційного апарату та цивільного населення, яке працювало на важливих для Третього Рейху підприємствах. Для цього вводили у дію невеликі підприємства в областях, підпорядкованих військовому управлінню. Через брак технічних можливостей керівництво Економічного Штабу Ост ухвалило рішення не відновлювати зруйновані текстильні підприємства, а організувати виробництво лише на придатних для цього фабриках. Станом на листопад 1942 року в області економічної інспекції «Зюд» працювало 113 текстильних фабрик.

Порівняно із загальною потребою армії можливості текстильного виробництва в окупованих областях України були дуже обмеженими через невелику кількість працездатних підприємств та недостатні запаси сировини, більша частина яких вивозилася до Рейху. Завдяки виробленій на українських підприємствах продукції підвезення текстильних товарів із Німеччини протягом окупації було зменшено.

У підрозділі 4.5. «Шкіряна та взуттєва промисловість» проаналізовано діяльність Економічного Штабу Ост із налагодження виробництва шкіряної та взуттєвої галузей промисловості. Німецькі війська та службовці виявилися не підготовленими до сильних морозів, з якими вони зіткнулися на окупованій радянській території. Економічним Штаб Ост видав розпорядження про термінове налагодження виробництва на шкіряних фабриках, при яких також було організовано цехи із в'язання теплих речей. Виробляли також ремені, устілки, шкіряну та текстильну збрую.

Через ускладнення із підвезенням взуття із Німеччини було ухвалено рішення організувати роботу взуттєвих підприємств. У 1942 році із окремих взуттєвих майстерень в області діяльності економічної інспекції «Зюд» було сформовано великі підприємства із виготовлення взуття в Артемівську, Сталіно та Костянтинівці.

Українські фабрики із виготовлення шкіряних виробів та взуття забезпечували лише нагальні потреби Вермахту, промисловості та сільського господарства окупованих земель. Більша частина виробів у захоплені області доставлялася із Німеччини.

У підрозділі 4.6. «Деревообробна промисловість» висвітлено організацію роботи окупаційними органами влади на лісопильнях та деревообробних підприємствах. На лісопильнях в області економічної інспекції «Зюд» виготовляли переважно вироби для нагальних потреб Вермахту: пиляний лісоматеріал, шпали для залізниці, сани, полоззя для саней, вози, колеса тощо. Також було введено у дію кілька меблевих заводів.

Економічний Штаб Ост під час окупації намагався максимально використати деревообробні підприємства для забезпечення необхідними дерев'яними виробами Вермахту та окупаційних органів влади. Великих обсягів у виробництві досягнуто не було внаслідок активної діяльності партизан у лісових районах, яка не дала змоги налагодити підвезення лісоматеріалу до підприємств.

У підрозділі 4.7. «Інші галузі обробної промисловості» розглянуто функціонування різних галузей промисловості, які не належали до пріоритетних для воєнної німецької економіки. Плануючи економічну експлуатацію завойованих територій на Сході, німецькі економічні керівники не залишили поза увагою жодну ланку господарства. Ті галузі економіки, що не мали на перший погляд особливої ваги для успішного ведення війни, було об'єднано в загальну групу «Інша промисловість». Під керівництвом цієї групи було налагоджено обмежене виробництво на різноманітних підприємствах, продукція з яких йшла на потреби армії та службовців окупаційного апарату.

У деяких містах було налагоджено роботу цегельних заводів та керамічних майстерень, які виготовляли цеглу, глиняні чашки, миски тощо. Наприкінці липня 1943 року розпочалося виробництво скла на скляному заводі в Костянтинівці (Донецька область), де було виготовлено 215 000 квадратних метрів скла.

Через постійні проблеми з підвезенням різноманітної продукції з Німеччини, в тому числі тютюнових виробів для солдатів Вермахту, керівництво Економічного Штабу Ост ухвалило рішення доправити необхідне устаткування для сигаретних фабрик із Рейху на підприємства в окупованих областях. На середину 1942 року в області економічної інспекції «Зюд» працювали майже усі тютюнові фабрики. Завдяки цьому німецьку армію та службовців на Східному фронті було забезпечено сигаретами та тютюном з окупованої території і від підвезення цієї продукції з Рейху змогли відмовитися.

На підприємствах, що входили до сфери відповідальності групи «Інша промисловість», станом на листопад 1942 року в області діяльності економічної інспекції «Зюд» працювало 12 підприємств із загальною кількістю місцевих робітників 461 чоловік. До квітня 1943 року кількість різних заводів і фабрик збільшилася до 45, а робітників - до 1 717 чоловік.

Велика площа захопленої радянської території та подальше просування нацистських військ у глиб країни збільшили відстань лінії фронту від німецьких баз постачання. Для подальшого ведення військової кампанії німцям необхідно було налагодити виробництво широкого спектру товарів на окупованих територіях. Під керівництвом Економічного Штабу Ост на окупованій території України працювала велика кількість підприємств обробної промисловості. Економічному Штабові Ост не вдалося розгорнути великого обсягу виробництва, проте вироблена на окупованих землях продукція дала змогу покращити забезпечення нацистських військ необхідними виробами та зменшити обсяги підвезення із Німеччини.

Висновки та положення

1. Аналіз стану наукової розробки проблеми політики Економічного Штабу Ост у сфері видобувної та обробної промисловості у вітчизняній та зарубіжній історіографії засвідчив, що вона досі не була предметом спеціального вивчення. До сьогодні не існує як загальної, так і присвяченої окремо Україні роботи про політику та практичну діяльність цього органу влади на окупованих територіях Радянського Союзу. Джерельна база з цієї проблеми є достовірною і достатньою для здійснення комплексного дослідження теми дисертації.

2. Для максимальної експлуатації економічних ресурсів захоплених областей Радянського Союзу було створено Економічний Штаб Ост. Структура Штабу та його підрозділів охоплювала всі сфери економічної діяльності на окупованій території Сходу, що давало змогу німецькому економічному апаратові якнайбільше експлуатувати захоплені області СРСР. На стадії планування та початку бойових дій керівництво Третього Рейху було переконане у своїй швидкій та остаточній перемозі над Радянським Союзом, тому військові економічні органи влади мали функціонувати впродовж досить короткого періоду - до часу створення цивільного управління. Економічний Штаб Ост створювався для діяльності в областях, що підлягали управлінню військової влади.

3. Економічний Штаб Ост мав організувати використання економічного потенціалу окупованих територій для забезпечення необхідними виробами німецької армії на фронті та для постачання до Німеччини дефіцитної сировини, що мало сприяти швидкій перемозі Третього Рейху у Другій світовій війні. Передвоєнні економічні плани експлуатації радянської території не враховували можливості отримання після перемоги повністю зруйнованого господарства. Евакуація та знищення радянськими установами економічних об'єктів, вивезення запасів сировини та іншої господарської продукції стали великою несподіванкою для нацистського керівництва. Кампанія СРСР з евакуації господарського потенціалу із західних областей на схід держави не дала змоги німецьким окупаційним органам влади у повному обсязі використати економіку окупованих земель та певною мірою скоротила тривалість Другої світової війни.

За наявних умов політика Економічного Штабу Ост у сфері промисловості будувалася за принципом функціонування усіх галузей господарства в захоплених областях, тому що «простій» якоїсь однієї галузі призводив до неможливості роботи інших галузей. За досить короткий проміжок часу Економічний Штаб Ост із залученням німецьких та радянських фахівців фактично з нуля зміг відновити експлуатацію важливих підприємств видобувної та обробної промисловості в окупованій Україні.

4. У розвиткові всіх галузей видобувної та обробної промисловості України, за винятком лісової та деревообробної галузей, під час нацистської окупації простежуються певні цикли: впродовж 1941 року відбувалися роботи щодо розвідки економічних об'єктів, їх приготування до введення в експлуатацію; весь 1942 рік минув під знаком нестачі вугілля та електроенергії, проте багато підприємств в обмеженому обсязі змогли розпочати виробництво. Злам відбувся на початку 1943 року, коли було налагоджено задовільне постачання економіки електроенергією та вугіллям. До середини того року майже на всіх підприємствах в Україні збільшився обсяг виробництва та досяг найвищої позначки за весь період війни. Хоча економічні окупаційні відомства не змогли розгорнути великий обсяг виробництва на підприємствах обробної промисловості, проте продукція з окупованої країни значно покращило забезпечення нацистських військ на фронті.

5. За роки діяльності на окупованій території України Економічному Штабові Ост вдалося досягти вагомих результатів в експлуатації економічного потенціалу країни. За досить короткий період в умовах військових дій та майже повністю зруйнованої економіки було відновлено функціонування всіх галузей видобувної та обробної промисловості. Це стало можливим як завдяки великим інвестиціям із Рейху та інших західноєвропейських країн, так і використанню примусової та майже безоплатної праці населення, яке залишилося на окупованій території.

Основні положення дисертації викладено у наступних публікаціях автора

1. Економічний Штаб Ост в воєнно-економічній стратегії нацистської Німеччини: утворення й основні напрямки діяльності // Сторінки воєнної історії України. - Збірник наукових статей / НАН України, Інститут історії України. - Вип. 10. - Київ, 2005. - С. 433-441.

2. Особливості функціонування хімічної промисловості на території України під час Другої світової війни // Збірник наукових праць Харківського державного університету імені Григорія Сковороди. - Серія: Історія та географія. - Вип. 29-30. - Харків, 2008. - С. 104-106.

3. Структура Економічного Штабу Ост: динаміка формування // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя: Просвіта, 2008. - Вип. 22. - С. 117-122.

4. Налагодження енергопостачання на окупованій території України під час Другої світової війни // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. Ред.. В.М. Вашкевич. - К., 2009. - Вип. 18. - С. 74-82.

Анотація

Науменко В.М. Політика Економічного Штабу Ост в сфері промисловості в окупованій Україні (1941-1944 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2009.

У дисертації досліджено створення, структуру та специфіку функцій Економічного Штабу Ост та його підрозділів, характер їхньої діяльності в окупованій Україні. Проаналізовано практичну діяльність Економічного Штабу Ост у галузях видобувної та обробної промисловості України, уточнено показники виробленої продукції на промислових підприємствах України під час нацистської окупації.

Ключові слова: Друга світова війна, Економічний Штаб Ост, промисловість.

Аннотация

Науменко В.Н. Политика Экономического Штаба Ост в сфере промышленности в оккупированной Украине (1941-1944 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Национальный университет «Киево-Могилянская академия», Киев, 2009.

В диссертационном исследовании на основе использования широкого спектра отечественных и зарубежных архивных материалов исследована политика Экономического Штаба Ост в сфере добывающей и обрабатывающей промышленности на территории Украины во время Второй мировой войны. В работе рассматривается создание, структура и функции Экономического Штаба Ост и его подразделений, характер их деятельности в оккупированных областях Украины.

Для максимальной эксплуатации экономических ресурсов оккупированных областей Советского Союза был создан Экономический Штаб Ост. Он имел широкие полномочия и был фактически главным экономическим исполнительным органом власти на оккупированной территории СССР. Основной задачей Штаба была организация экономической деятельности в оккупированных восточных областях с целью обеспечения продовольственного и промышленного снабжения армии, а также для снабжения в Германию дефицитного сырья. Структура этого органа власти охватывала все отрасли промышленности, что позволило максимально использовать экономический потенциал оккупированной Украины.

Кампания СССР по эвакуации предприятий, оборудования и запасов из западных в восточные области страны не дала возможности немецким оккупационным органам власти в полном объеме реализовать экономическую политику в оккупированных территориях. Не смотря на это, во время оккупации Экономический Штаб Ост, с привлечением немецких и советских специалистов, фактически из нуля смог восстановить эксплуатацию важных предприятий добывающей и обрабатывающей промышленности в оккупированной Украине.

В развитии всех отраслей добывающей и обрабатывающей промышленности Украины, за исключением лесной и деревообрабатывающей, во время нацистской оккупации прослеживаются определенные циклы: в течение 1941 года проводили работы по разведке экономических объектов, их приготовлению к введению в эксплуатацию; весь 1942 год прошел под знаком нехватки угля и электроэнергии, при этом много предприятий смогли начать производство. Перелом состоялся в начале 1943 года, когда было налажено удовлетворительное снабжение экономики электроэнергией и углем. Почти на всех предприятиях в оккупированной Украине увеличилось производство. Большого объема производства достигнуто не было, но изготовленная на оккупированной территории Украины продукция значительно улучшила обеспечение нацистских войск необходимыми товарами, а также позволила уменьшить подвоз из Рейха.

За годы деятельности на оккупированной территории Украины Экономическому Штабу Ост удалось достичь значительных результатов в эксплуатации экономического потенциала страны. За довольно короткий период в условиях военных действий и почти полностью разрушенной экономики была восстановлена работа всех отраслей добывающей и обрабатывающей промышленности.

Ключевые слова: Вторая мировая война, Экономический Штаб Ост, промышленность.

Annotation

Naumenko V.M. Politics in the field of industry of OST Economic Staff in the occupied Ukraine (1941 - 1944). - Manuscript

Dissertation for scientific degree of Candidate of History, specialty 07.00.01. - History of Ukraine. - National University “Kyiv - Mohylyanska academy”, Kyiv, 2009.

Proposed thesis investigates creating, structure and function of OST Economic Staff and its units, activity characteristics in the occupied Ukraine. It has been analysed the practice activity of OST Economic Staff in the fields of extractive and manufacturing industries of Ukraine, the information about fabricated production in industrial enterprises Ukraine during the Nazi occupation have been specified.

Key words: Second World War, OST Economic Staff, industry

Размещено на Allbest.ru