Розвиток матеріально-технічної бази українського села в 60-80-ті роки ХХ століття

У п'ятому розділі «Соціально-культурне та побутове становище українського села (сер. 1960-х-1980-ті рр.)», який складається із двох підрозділів, висвітлено питання умов життя трудівників села та організації праці в сільському господарстві.

У підрозділі 5.1 «Матеріально-культурний рівень сільських трудівників» показано, що в умовах панування командно-адміністративної системи негативні явища давалися в знаки і у соціальній сфері. Загальмування темпів зростання економіки в сукупності із залишковими принципами фінансування соціальних програм позначилося на рівні добробуту народу. І хоча в 1960-1980_х роках спостерігається підвищення заробітної плати трудящих, нарощення обсягів житлового будівництва, розвиток безкоштовної медичної допомоги, проте життєвий рівень народу загалом залишався істотно нижчим, ніж у більшості розвинутих капіталістичних країн. Це викликало фізичну та соціальну деградацію, разом із якою Україна впритул наблизилася до кризи соціально-економічної системи. Уже в другій половині 1980-х років ця криза набула дуже гострого характеру.

Незважаючи на певні успіхи у напрямку поліпшення соціально-економічного і культурного розвитку села, яких було досягнуто протягом 1960-х - 70-х рр., на початку 1980-х рр. соціально-побутова сфера українського села, порівняно з містом, як і у попередній період, залишалася відсталою і занедбаною. Капіталовкладення у цій сфері на одного українського селянина були майже в 10 разів меншими, ніж на одного жителя міста. Життєвий рівень трудівників села був найнижчим серед усіх категорій населення УРСР. Разом із тим, кошти, виділені на розвиток соціальної інфраструктури села, не дозволяли подолати хронічне відставання села від міста. Більшість сільських населених пунктів була погано упорядкована, в них не було налагоджено комунальне обслуговування, поставлено на належному рівні медичне, торговельне і культурно-побутове обслуговування. Селянин продовжував залишатися людиною нижчої категорії за пенсіями, за постачанням, за умовами життя.

У підрозділі 5.2 „Роль кадрового забезпечення при інтенсифікації сільського господарства” доведено, що зміцнення матеріально-технічної бази колгоспно-радгоспного виробництва нерозривно пов'язане з формуванням і вдосконаленням професійно-кваліфікованої структури масових професій, ростом їх загальної і професійної підготовки.

Досить чисельною категорією на селі залишалися представники некваліфікованої праці, зайняті кінно-ручними роботами та працею біля машин і механізмів, що не вимагали спеціальних теоретичних знань. Вони здебільшого обходилися навичками, отриманими на практиці. Їх чисельність у господарствах була різною і залежала від загального рівня механізації виробництва. У 1960 - 80-ті рр. ця категорія невпинно скорочувалася, що зумовлювалося важкими умовами праці, низьким заробітком. Але й розвиток механізації в різних галузях сільського господарства вимагав більшої кількості спеціалістів. Їх лави в основному й поповнювалося тими представниками некваліфікованої праці, що оволодівали механізаторськими та іншими сільськогосподарськими професіями.

Залишалася також невирішеною проблема забезпечення сільського господарства управлінськими кадрами та спеціалістами. Існували значні прорахунки в розподілі та використанні фахівців. Досить низькою була питома вага головних спеціалістів із вищою фаховою освітою. У той же час громіздким був управлінський та обслуговуючий апарат, утримання якого поглинало великі кошти.

Оплата праці була одним із найслабкіших місць колгоспної системи. У самому виробничому процесі акцент робився не на працівника, а на машини, верстати, трактори. Соціалістичний принцип «рівну оплату за рівну працю» не реалізувався. Для виконання більшості сільськогосподарських робіт не вимагалося спеціальної кваліфікації, бо вони були нескладними і вирізнялися лише фізичним навантаженням. Застосовувалися примусові методи, штучно спеціалізовувалася праця. Реальним джерелом матеріального забезпечення сільського трудівника залишалось особисте господарство.

На кінець 1980-х рр. безпорадність керівництва як СРСР, так і УРСР перед проблемами аграрного сектора економіки стала очевидною.

У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист такі висновки і положення:

1. Аналіз стану наукової розробки теми засвідчив, що досі вона не була предметом спеціального наукового вивчення в історичній літературі. Залучена до дисертації джерельна база є достатньо репрезентативною і різнобічною, що дозволяє повно вирішити дослідницькі завдання.

2. Причини кризових явищ в аграрному секторі економіки УРСР, нагромадження яких в кінці 1970-х - на початку 80-х рр. спричинило загострення продовольчої проблеми, крилися у деформаціях суспільно-політичного та соціально-економічного житті, які були породжені диктатом держави, дискримінаційною, інвестиційною, заготівельною, ціновою та податковою політикою держави.

3. Основні підходи радянського керівництва до вирішення широкого кола соціально-економічних проблем сільського господарства та життя сільських трудівників фактично базувалися на беззастережному пануванні спрощеного технократизму, в основі якого було те, що від лінійного нарощення вкладень ресурсів і енергії слід чекати збільшення обсягів продукції.

4. Аграрна політика компартійно-радянського керівництва в 60-80-ті роки ХХ ст. була приречена на провал. Вона не була спрямована на забезпечення паритету цін між аграрним сектором та іншими галузями народного господарства. Модернізація технології проводилася тільки за рахунок власних зусиль господарств та селян.

5. Загальні тенденції розвитку аграрного сектору економіки УРСР свідчили, що у 1980-х роках керівництво України так і не змогло сформувати послідовної, виваженої аграрної політики, спрямованої на покращення стану матеріально-технічної бази, що забезпечило б виробництво повноцінних і якісних продуктів харчування, створило оптимальні умови для успішного господарювання на землі.

6. Нарощення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції відбувалося насамперед за рахунок екстенсивних чинників. Ставилося за завдання якомога більше залучати до сільськогосподарського обігу нові землі та їх безоглядно експлуатувати.

7. Потреби інтенсифікації сільського господарства вимагали не збереження існуючої кількості працівників, а збільшення вмінь і навичок у останніх. Проте через відсутність справжньої мотивації до вдосконалення професійної майстерності та постійний відтік із сіл найбільш кваліфікованої робочої сили, більшість із тих людей, що залишилися в сільському господарстві, була здатна виконувати лише малокваліфіковану і некваліфіковану роботу.

8. Високоефективне сільськогосподарське виробництво можна налагодити і при державній власності на землю. Справа не стільки у формі власності, скільки в обсягах і раціональному використанні матеріально-технічної та фінансової допомоги селу з боку держави, а також у свободі селянського землекористування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Спроба модернізації матеріально-технічної бази села в першій половині 60-х років ХХ ст. // Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки. - Вип. 90. - Черкаси, 2006. - 110-114.

2. Проблема кадрового забезпечення сільського господарства у зв'язку із зміцненням матеріально-технічної бази села (60-ті роки ХХ ст.) // Український селянин: Зб. Наук. праць / За ред. А.Г Морозова. - Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2006. - Вип. 10. - С. 366-369.

3. Політика інтенсифікації сільгоспвиробництва в Україні та її наслідки (1966-1985 рр.) // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. - Вип. 9. - К., 2007. - С. 287-292.

4. Державно-правовий розвиток УРСР в період загострення кризи радянської системи // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип. ХІІІ. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П.С. Григорчука - Вінниця, 2007. - С. 142-146.

5. Комплексна механізація та автоматизація сільського господарства - одна з основних умов зміцнення матеріально-технічної бази села // Український селянин: Зб. Наук. праць / За ред. А.Г Морозова. - Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2008. - Вип. 11. - С. 307-310.

6. Стан механізації молочного тваринництва в 60-х роках ХХ ст. // ХVІІ Наукова сесія Осередку Наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах: Матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій, 14-24 березня 2006 р. / За ред. В.В. Масненка. - Черкаси: Осередок НТШ у Черкасах, 2007. - С. 91-94.

7. Спроба активізації госпрозрахункових відносин в аграрному секторі Української РСР ( 1964-1985 рр.) // Гуржіївські історичні читання (збірник наукових праць): Матеріали ІІІ Міжнародних Гуржіївських історичних читань. - Черкаси, 2007. - С. 350-354.

8. Культурно - освітні заклади в соціальній інфраструктурі українського села (1964-1985 рр.) // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Білі плями” в історії України в контексті світового розвитку”. 2-3 квітня 2007 року. - Луганськ, 2007. - С. 33-34.

9. Агрополітична концепція радянської держави на українських землях ( друга половина 1960-х років) // Шевченківська весна. Історія: Матеріали шостої Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. - Вип. VІ: У 2-х част. / Редкол.: проф. В.Ф. Колесник (голова), к.і.н. Ю.В. Латиш (відп. ред.) та ін. - Ч. 1. Праці вчених. - К.: СПД Цимбаленко Є.С., 2008. - С. 69-71.

10. Розвиток матеріально-технічної бази українського села (1964-1985 рр.) // Матеріали Других Всеукраїнських Драгоманівських читань молодих вчених: Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії в контексті Європейського цивілізаційного простору. - К., 2008. - С. 35-37.

АНОТАЦІЇ

Лісовська О.В. Розвиток матеріально-технічної бази українського села в 60-80-ті роки ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - історія України. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню стану матеріально-технічної бази українського села в 1960-1980-ті роки.

На основі всебічного аналізу широкого кола статистичних, архівних матеріалів, наукових публікацій у дослідженні комплексно вивчено спроби модернізації матеріально-технічного забезпечення села в Українській РСР, їх основні етапи та напрямки реалізації в сільському господарстві. З'ясовано сутність аграрної політики держави в сфері матеріально-технічного постачання, об'єктивно проаналізовано всі сторони політики партії в аграрному секторі: як позитивні, так і негативні. Особливу увагу у дисертації приділено розкриттю таких питань: уповільнення темпів розвитку сільськогосподарського виробництва, спроби модернізації матеріально-технічної бази аграрного сектору та причини їх провалу, загострення соціально-побутових проблем села. Показано динаміку змін в основних засобах виробництва та технічному оснащенні протягом означеного хронологічного періоду. Розкрито вплив хімізації, меліорації та електрифікації на подолання кризи сільського господарства в 60-80-ті роки ХХ ст. Підкреслено, що, незважаючи на збільшення капітальних вкладень для модернізації матеріально-технічної бази, аграрний сектор не отримував адекватної віддачі.

Зроблено висновок про те, що не було теоретичного осмислення матеріально-технічного постачання. Значну частину коштів, спрямованих у село для підвищення родючості земель, механізації виробництва, витрачали на будівництво розкішних об'єктів. Через централізований розподіл матеріально-технічних засобів попит на них не відповідав рівню раціональних потреб господарств. Гострота проблеми матеріально-технічної бази села в культурній сфері, необхідність прийняття термінових рішень для кардинальних змін стану справ вимагали нових підходів для соціально-культурного будівництва на селі, але пошук цих підходів здійснювався в рамках командно-адміністративної системи і не був позбавлений технократичного мислення.

Ключові слова: аграрна політика, сільське господарство, матеріально-технічна база, українське селянство, виробнича інфраструктура, соціальна сфера.

Лесовская О.В. Развитие материально-технической базы украинского села в 60-80-е годы ХХ ст. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2009.

Диссертация посвящена исследованию состояния материально-технической базы украинского села в 1960-1980-е годы.

На основе всестороннего анализа широкого круга статистических, архивных материалов, научных публикаций комплексно исследованы попытки модернизации материально-технического обеспечения села в Украинской ССР, ее основные этапы и направления реализации в сельском хозяйстве. Определена сущность аграрной политики государства в сфере материально-технического обеспечения, объективно проанализированы все стороны политики партии в аграрном секторе: как положительные, так и отрицательные. Особое внимание в диссертации уделено изучению таких вопросов: замедление темпов развития сельхозпроизводства, попытки модернизации материально-технической базы аграрного сектора и причины их провала, обострение социально-бытовых проблем села. Показано динамику изменений в основных средствах производства и технической оснащенности на протяжении исследуемого периода. Раскрыто влияние химизации, мелиорации и электрификации на преодоление кризиса сельского хозяйства в 60-80-е годы ХХ ст. Подчеркнуто, что не смотря на рост капитальных вложений для модернизации материально-технической базы, аграрный сектор не имел адекватной отдачи.

Сделан вывод о том, что не было теоретического обоснования материально-технического обеспечения. Значительная часть денег, направленных в село для повышения плодородия земли, механизации производства, тратилась на строительство роскошных объектов. Через централизованное распределение материально-технических средств спрос на них не отвечал уровню рациональных потребностей хозяйств. Острота проблемы материально-технической базы села в культурной сфере, необходимость срочных решений для кардинальных изменений состояния дел требовали новых подходов для социально-бытового строительства на селе, но их поиск происходил в рамках командно-административной системы и не был избавлен технократического мышления.

Ключевые слова: аграрная политика, сельское хозяйство, материально-техническая база, украинское крестьянство, производственная инфраструктура, социальная сфера.

Lisovska O.V. - Development of the Material and Technical Basis of the Ukrainian Village in the 60-ies - 80-ies of the 20-th Century. ) - Manuscript.

The dissertation for achieving the professor grade in history from the specialization 07.00.01 - History of Ukraine. - Cherkasy Bohdan Khmel'nytskyi National University. - Cherkasy, 2009.

The thesis is dedicated to the research of the material and technical basis state in the mentioned period.

The author gives the detailed analysis of the wide range of statistical, archive data, scientific research works. She studies the problem all-embracing, shows the attempts of the state to make the agriculture in the Ukrainian SSR more modern. She makes an objective analysis of the Communist party's policy in agriculture, both positive and negative. The most problematic issues are pointed out, that is slowing down of the agricultural development, attempts to make the agriculture more modern and the reasons of their failure, aggravation of the social problems in the village, etc.

Key words: agriculture, agrarian policy, the material and technical basis, Ukrainian peasantry, social sphere.

Размещено на Allbest.ru