Сільське населення України в роки хрущовської "відлиги": рівень та якість життя

У 1953-1964 рр. відбулися деякі якісні зміни медико-демографічних параметрів сільського населення: подовження середньої тривалості життя, поліпшення здоров'я. Успіхи в медицині дали змогу подолати значну кількість важких інфекційних хвороб, разом з тим за рівнем суспільної небезпеки провідні позиції почали займати патології серцево-судинної системи, онкологічні захворювання, а також туберкульоз. Покращення матеріального забезпечення, розвиток інфраструктури, зростання рівня медичного обслуговування позитивним чином впливали на стан здоров'я аграрного населення. Однак в силу специфіки умов життя і праці, низької санітарно-гігієнічної культури рівень захворюваності в сільській місцевості залишався відносно високим. Негативний вплив на якість здоров'я мали хрущовські соціально-економічні акції, такі як зміна поселенської структури, інтенсивна індустріалізація, всебічна хімізація народного господарства, і як наслідок погіршення екологічної ситуації.

– В роки «відлиги» зросли сукупні доходи сільського населення: збільшилася частка надходжень від громадського виробництва, високими залишалися прибутки від особистого присадибного господарства, а також від роботи в державних та кооперативних організаціях. Відбулися якісні зміни оплати праці в колгоспі: по-перше, зросла вартість трудодня; по-друге, в структурі сукупного прибутку родини збільшилася питома вага грошових надходжень від громадського виробництва і зменшилася частина натуроплати. Незважаючи на зростання доходів селянської родини від колгоспу, їх частка не відповідала фізичним витратам часу та зусиль, трудомісткості робіт і в структурі сукупних доходів була меншою за інші джерела. Грошові доходи жителів сільської місцевості залишалися мізерними порівняно з міським населенням, не могли забезпечити гідні умови життя, а політика щодо особистих селянських господарств обмежила можливості сільської сім'ї отримувати прибуток власними силами. Нестача грошових засобів для прожиття змушувала багатьох селян шукати додаткові джерела заробітку, в тому числі в містах.

Із зростанням доходів селянських родин збільшилися і витрати. Особливо помітно зросли грошові витрати на купівлю промислових продовольчих і непродовольчих товарів, задоволення культурно-освітніх потреб. Збільшилися витрати на облаштування сільських осель, модернізацію інтер'єру. Першочерговою статтею витрат в бюджеті селян залишалося споживання. В його структурі відзначається зменшення споживання хліба за рахунок інших продуктів харчування. Підвищення купівельної спроможності не супроводжувалося належним розвитком торгівельної мережі та служби побуту в сільській місцевості; за рівнем споживання сільське населення значно поступалося міському. Зростання доходів населення спричинило утворення надлишку грошей на споживчому ринку, що зумовило тотальний дефіцит товарів.

– В досліджуваний період відбулися кількісні зміни в розвитку соціально-побутової інфраструктури: зросли обсяги житлового будівництва, прискорилися темпи електрифікації, газифікації, радіофікації і телефонізації села, розширилася система сільських закладів медичного, побутового й торгівельного обслуговування, поступово відновлювалася мережа підприємств громадського харчування. Разом з тим соціально-побутові умови життя на селі значно відставали від міста: низька якість сільських осель і благоустрою, розвиток інфраструктури під ідеологічне замовлення, сільське бездоріжжя, фізична недоступність кваліфікованої медичної допомоги, незадовільний стан сфери побутових послуг та інші гострі проблеми повсякдення сільського населення змушують констатувати низькі стандарти рівня та якості його життя. В умовах абсолютної монополізації соціально-побутової інфраструктури, держава диктувала загальний обсяг попиту і пропозиції та цінову політику, зосередила в своїх руках виробництво і продаж продукції, взяла на себе зобов'язання бюджетного фінансування розвитку соціальної сфери села. Проте хронічна нестача коштів, відверто ідеологічні аспекти політики хрущовського керівництва, відсутність приватного інтересу селянина в розвитку аграрного виробництва створювали перешкоду на шляху до підвищення рівня та якості життя, подолання різниці в умовах життя сільського й міського населення.

– Специфіка соціального захисту сільських трудівників відзначалася тим, що соціальне забезпечення в громадському виробництві здійснювалося в рамках колгоспу, а виплата матеріальної допомоги не мала обов'язкового, гарантованого характеру. Дискримінацію по відношенню до колгоспників щодо права отримання державної пенсії юридично було подолано у 1964 р. В роки хрущовської «відлиги» було дещо удосконалено соціальний захист сільських жінок, особливо матерів. Істотною ознакою державної системи соціальних гарантій був більше ідеологічний, ніж гуманітарний, зміст, а найголовнішою проблемою - відсутність належного бюджетного фінансування.

– В роки хрущовської «відлиги» рівень забезпеченості сільських жителів об'єктами культурно-освітньої сфери залишався незадовільним. У багатьох селах республіки були відсутні школи, дитячі дошкільні заклади, установи культурного призначення. Середня освіта набула всеохоплюючого характеру, однак її якість залишалася низькою. Стан задоволення інтелектуально-творчих та інтелектуально-споживчих потреб жителів сільської місцевості значно відрізнявся від міста, що зумовлювалося різницею в рівні життя, а також ментальністю. Окрім того, в тих умовах сільського побуту (відсутності елементарних зручностей: водопроводу, газу, електрики, центрального опалення, сміттєпроводів, пральних машин, пилососів тощо), в умовах недостатньої мережі дитячих дошкільних закладів, підприємств побутового обслуговування та громадського харчування ведення присадибного і домашнього господарства і виховання дітей займало багато вільного часу у сільських жителів, особливо у жінок. Незважаючи на усі негативні явища в розвитку культурно-освітньої сфери села, надмірну заідеологізованість та політизованість культурно-просвітницької роботи, значне відставання від міста, дефіцит вільного часу тощо, можливості сільського населення в задоволенні культурно-освітніх потреб у досліджуваний період були розширені, що сприяло збільшенню його духовного потенціалу.

– Загальний морально-психологічний стан післявоєнного соціуму, помірна лібералізація суспільного життя, трансформація уявлень про відпочинок та дозвілля, потреба в релаксації після важкої та виснажливої аграрної праці, а також збільшення вільного часу жителів села в умовах незадовільно розвинутої соціально-побутової інфраструктури для його доцільної витрати зумовили збереження в сільському середовищі різного роду соціальних девіацій. Найбільш типовими були такі негативні прояви, як пияцтво, бродяжництво, жебрацтво, порушення громадського порядку та законності. Складні умови життя, а також інші суб'єктивні причини зумовили поширення злочинів проти власності та у сфері господарської діяльності.

Критичне осмислення узагальненого в дисертаційному дослідженні матеріалу дозволило запропонувати ряд практичних рекомендацій, серед яких основна - стимулювання приватного інтересу (підприємництва) в розвитку соціально-економічних і соціально-культурних факторів, що визначають рівень та впливають на якість життя людей: в сфері сільськогосподарського виробництва, медичного, побутового, транспортного, інформаційного обслуговування тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертаційного дослідження

1. Шевченко (Халецька) Л. М. Рівень та якість життя сільського населення України в роки хрущовської «відлиги»: історіографія проблеми / Л. М. Шевченко // Український селянин: Збірник наукових праць / [за ред. А. Г. Морозова]. Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2008. Вип. 11. С. 102-106.

2. Шевченко (Халецька) Л. М. Аналіз радянської історіографії з питань рівня та якості життя сільського населення України в роки хрущовської «відлиги» / Л. М. Шевченко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Збірник наукових праць / [за заг. ред. проф. П. С. Григорчука]. Вінниця, 2008. Вип. 13. С. 397-400.

3. Шевченко (Халецька) Л. М. Система оплати праці сільського населення України в роки хрущовської «відлиги» / Л. М. Шевченко // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет (Науки: економіка, політологія, історія). Одеса, 2009. № 16 (94). С. 204-213.

4. Шевченко (Халецька) Л. М. Соціальне забезпечення сільського населення України в роки хрущовської «відлиги» / Л. М. Шевченко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Збірник наукових праць / [за заг. ред. проф. П. С. Григорчука]. Вінниця, 2009. Вип. 15. С. 65-69.

5. Шевченко (Халецька) Л. М. Стан здоров'я сільського населення України в роки хрущовської «відлиги» / Л. М. Шевченко // Південний архів. Історичні науки: Збірник наукових праць. Херсон: Видавництво ХДУ, 2009. Вип. 30. С. 86-92.

6. Шевченко (Халецька) Л. М. Якість медичного обслуговування сільського населення України в роки хрущовської «відлиги» / Л. М. Шевченко // Наукові записки: Збірник наукових статей / Міністерство освіти і науки України; Національний педагогічний ун-т імені М. П. Драгоманова; укл. Л. Л. Макаренко. К: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. Вип. LXXXI (81). С. 265-274.

7. Шевченко (Халецька) Л. М. Рівень споживання сільського населення України в роки хрущовської «відлиги» як показник якості його життя / Л. М. Шевченко // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць / Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2009. Вип. 16. С. 64-68.

8. Шевченко (Халецька) Л. М. Природні умови життя сільського населення України в роки хрущовської «відлиги» / Л. М. Шевченко // Матеріали ІІ Волинської Міжнародної історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 90-річчю Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2-3 жовтня 2009 р. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. С. 105-107.

9. Шевченко (Халецька) Л. М. Структура бюджету робочого та вільного часу сільського населення України в роки хрущовської «відлиги» як показник якості життя / Л. М. Шевченко // Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії: збірник наукових статей учасників Третіх всеукр. драгоманівських чит. молодих істориків, Київ, 12 березня 2010 р. / відп. ред. О. В. Потильчак. К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. С. 332-337.

АНОТАЦІЯ

Халецька Л. М. Сільське населення України в роки хрущовської «відлиги»: рівень та якість життя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена комплексному і всебічному дослідженню рівня та якості життя сільського населення України в роки хрущовської «відлиги». На основі широкої джерельної бази та різноманітних методологічних підходів проаналізовано демографічні, соціально-економічні та соціально-культурні життєві стандарти. Простежено динаміку кількісних та якісних змін у складі сільського населення в хрущовські роки. Досліджено сукупні доходи і витрати селянської родини, її купівельну спроможність. Показано соціально-побутові умови життя на селі, визначено недоліки соціально-побутового обслуговування. Виявлено специфіку соціального захисту сільських трудівників. У дисертації відтворено стан задоволення культурно-освітніх потреб жителів сіл. Проаналізовано передумови і прояви соціальних девіацій в сільському середовищі.

Ключові слова: сільське населення, рівень життя, якість життя, доходи, соціально-побутові умови, соціальний захист, культурно-освітні потреби, соціальні девіації.

АННОТАЦИЯ

Халецкая Л. Н. Сельское население Украины в годы хрущевской «оттепели»: уровень и качество жизни. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова. - Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена комплексному и всестороннему исследованию уровня и качества жизни сельского населения в годы хрущевской «оттепели». На основе широкой базы источников и разных методологических подходов анализируются демографические, социально-экономические и социально-культурные параметры жизненного уровня.

В исследовании прослежена динамика количественных (численность, естественный и механический прирост) и качественных (средняя продолжительность жизни, здоровье) интегральных демографо-статистических характеристик уровня и качества жизни сельского населения. Рассмотрен вопрос миграционных процессов из села в город, их взаимосвязь с жизненным уровнем. Подана характеристика положительных и отрицательных тенденций в изменениях состояния здоровья жителей сел, влияние на него разного рода факторов.

Рассмотрена проблема совокупных доходов и затрат сельского населения. Проанализировано пополнение бюджета сельской семьи из общественного производства, личного приусадебного хозяйства, от государственных и кооперативных учреждений, других источников. Установлено, что в годы хрущевской «оттепели» доходы от общественного производства качественно изменились: возросла стоимость трудодня, в структуре прибыли от колхоза увеличилась часть в денежном эквиваленте, уменьшилась натуроплата. Особое внимание уделено месту и роли личного подсобного хозяйства в формировании совокупных доходов сельской семьи. Охарактеризованы затратные статьи бюджета крестьян на потребление продуктов питания, покупку товаров ежедневного пользования, удовлетворение культурных и личных потребностей, налоги и обязательные платежи.

В диссертационной работе освещены условия жизни сельского населения сквозь призму обеспечения его объектами социально-бытовой инфраструктуры. Рассмотрены качественные и количественные изменения в жилищно-бытовых условиях крестьян, особенности условий жизни в селе в исследуемый период, отрицательные черты благоустройства сельского жилищного фонда. Выяснено качество медицинского обслуживания сельских жителей, уровень развития службы быта, торговли и общественного питания в сельской местности.

Определена специфика социальной защиты сельского населения, а именно особенности социального обеспечения и социального страхования в общественном производстве, государственного пенсионного обеспечения колхозников, инновации в сфере социального обеспечения женщин-крестьянок. Внимание уделено развитию сети объектов социальной защиты населения сел.

В диссертационном исследовании проанализированы возможности сельских жителей в использовании благ образования и культуры. Рассмотрен вопрос развития сети сельских школ, дошкольных заведений. Особое внимание уделено удовлетворению интеллектуально-творческих и интеллектуально-потребительских потребностей сельского населения сквозь призму доступности сети учреждений отдыха и досуга. Исследовано свободное время в бюджете времени сельских жителей.

Охарактеризованы основные проявления социальных девиаций в сельской среде (попрошайничество, бродяжничество, проблема беспризорных детей, пьянство, хулиганство, преступления в сфере экономики колхозов и другие аморальные проступки), их причины и профилактика.

Ключевые слова: сельское население, уровень жизни, качество жизни, доходы, социально-бытовые условия, социальная защита, культурно-образовательные потребности, социальные девиации.

SUMMARY

Khaletcka L. M. The rural population of Ukraine in the years of the Khrushchev Thaw: level and quality of life. - Manuscript.

The dissertation for getting the scientific degree of candidate of historical sciences, specialty 07.00.01 - history of Ukraine. - The National Pedagogical M. P. Dragomanov University. - Kyiv, 2011.

The dissertation is dedicated to the complex and comprehensive research of the level and quality of life of the rural population of Ukraine in the years of the Khrushchev Thaw. Using a wide resource and different methodological approaches demographic, social-economic and social-cultural living standards were analyzed. It was traced the dynamics of quantitative and qualitative changes among the rural population in the Khrushchev's period. The gross incomes and spending of rural family, its purchasing possibility were investigated. The rural social-housings terms and exposed the social amenities' failings were shown. It was found the specificity of social protection of the rural population. In the dissertation was reproduced the level of the rural population's cultural- educational necessities. Preconditions and displays of social deviations in the rural environment were analyzed.

Key words: rural population, level of life, quality of life, incomes, social-housing terms, social protection, cultural-educational necessities, social deviations.

Размещено на Allbest.ru