Південноукраїнське повітове місто кінця XVIII – початку XX століття: формування міського середовища Павлограда

За типологією свого утворення пересічне південноукраїнське повітове місто було адміністративним центром. Його планування являє собою зразок регулярного міста: вулиці, орієнтовані по сторонах світу, перетинаються під прямими кутами. Паралельно-перепендикулярному плануванню вулиць могли заважати лише особливості рельєфу. В той же час, за своїм зовнішним виглядом з самого моменту свого утворення пересічний повітовий центр більше нагадував велике село, в центрі якого розташовані адміністративні повітові установи.

З кінця XVIII до середини XIX ст. за своєю функціональною типологією повітовий центр був аграрним містом, більшість мешканців якого зайнята у сільському господарстві, а меншість - у дрібній торгівлі та ремеслі. За демографічними характеристиками це дрібне місто, з кількістю населення від близько однієї тисячі мешканців наприкінці XVIII ст. до п'яти тисяч в середині XIX ст.

Протягом другої половини XIX ст. розвивається дрібна кустарна промисловість з переробки сільськогосподарської сировини. Серйозним поштовхом до розвитку торгівлі стає розбудова у 70-ті рр. XIX ст. залізниці. Пересічне місто перетворюється на торгово-аграрне. Швидкими темпами починає зростати чисельність населення, досягнувши наприкінці XIX ст. приблизно 20 тисяч мешканців. Зовнішній вигляд міста починає змінюватися лише в кінці XIX ст.: різко збільшується кількість кам'яних будівель, на центральних вулицях з'являються двоповерхові будинки. Проте, околиці міста продовжують мати сільський вигляд: глинобитні, саманні чи дерев'яні хати під солом'яними чи комишевими дахами серед садів та городів.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. з'являються промислові підприємства. Переважно, це заводи та майстерні сільськогосподарського машинобудування. На початку XX ст. типове повітове місто - це місто торгово-промислове. Продовжується процес модернізації зовнішнього вигляду центральних вулиць. Вони замощуються бруківкою, проводиться керосинове, а згодом й електричне освітлення, будується водогін. На околицях виростають цілі пролетарські слобідки з тимчасових бараків. Чисельність населення продовжує зростати швидкими темпами, сягаючи, в середньому, 30-40 тисяч мешканців.

Початок формування власне міського соціокультурного модерного середовища Павлограда можна датувати лише останньою чвертю XIX ст. На початку XX ст. місто вже мало середні навчальні заклади, благодійні та суспільні організації, місцеву пресу та друкарні, заклади проведення дозвілля - аматорські театральні гуртки, сінематограф, бібліотеки. Це дає нам підстави стверджувати, що лише на початку XX ст. почали оформлюватися основні риси специфічно міського середовища типового південноукраїнського повітового центру.

У додатках вміщено 5 картографічних та 15 фотографічних джерел. Це дозволило проілюструвати проектами планів і планами міста процес утворення та розвитку Павлограда наприкінці XVIII - першій половині XIX ст., а фотографіями - процес забудови центральної частини міста на початку XX ст.

Основні положення дисертації, викладені у публікаціях

1. Бушин В.С. Проблема виникнення міста Павлограда у вітчизняній історіографії середини XIX - початку XXI століття / В.С. Бушин // Історія і культура Придніпров'я. Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2006. - Вип.3. - С.78-85.

2. Бушин В.С. Полки Катеринославського гарнізону у 1863-1917 рр. / В.С. Бушин // Історія і культура Придніпров'я. Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2008. - Вип.5. - С.129-135.

3. Бушин В.С. Етнічні та релігійні громади Павлограда кінця XVIII - початку XX ст. / В.С. Бушин // Історія і культура Придніпров'я. Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2009. - Вип.6. - С.89-97.

4. Бушин В.С. До питання про функціональну типологію південноукраїнських повітових міст кінця XVIII - початку XX століття / В.С. Бушин // Регіональна історія України: Збірник наукових статей / Головний редактор В. Смолій. - К.: Інститут історії України НАН України, 2009. - Вип.3. - С.273-286.

Матеріали конференцій:

5. Бушин В.С. Кутузов у Павлограді / В.С. Бушин // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта 2004»: Т.4. - Історія України. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- С.24-27.

6. Бушин В.С. Исторические этапы становления Павлограда / В.С.Бушин // Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку: Збірник наукових та науково-методичних матеріалів VI регіональної науково-практичної конференції. - Павлоград: ЗПІЕУ, 2004. - С.52-54.

7. Бушин В.С. Повітове місто Павлоград кінця XIX - початку XX століття у щорічних звітах катеринославських губернаторов / В.С. Бушин // Матеріали IX Всеукраїнської науково-практичної конференції «Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку». - Павлоград: ЗПІЕУ, 2007. - С.29-34.

8. Бушин В.С. Динаміка чисельності населення міста Павлограда протягом кінця XVIII - початку XX століття / В.С. Бушин // Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку: Збірник наукових та науково-методичних матеріалів X Міжнародної науково-практичної конференції. - Павлоград: ЗПІЕУ, 2008. - С.22-29.

Размещено на Allbest.ru