Постать князя Дмитра Вишневецького в українській історіографії ХІХ – початку ХХІ ст.

Трагічно скінчився молдавський епізод у житті Д. Вишневецького. На думку А. Скальковського, князь закінчив свій життєвий шлях на палі, але більшість вчених вважала, що картина смерті Д.Вишневецького-Байди, описана у народних думах, була більш реальною. М. Грушевський, співчуваючи долі князя, побачив у цій смерті набагато більше, ніж кінець життя однієї людини. Це, на погляд вченого, був приклад нескореності християнського духу перед хижим мусульманським світом. Саме тому мученицька смерть Д.Вишневецького так вразила суспільство і уславила пам'ять про українського православного князя.

У висновках дисертації містяться підсумки цього дослідження, запропоновані рекомендації щодо використання його результатів. Постать князя Д.Вишневецького протягом ХІХ - початку ХХІ ст. посідала важливе місце в українській історіографії. Д. Вишневецький уособлював добу формування українського козацтва, колонізації південних степових просторів, спроби української еліти перенести свою діяльність у сферу міжнародних відносин. З Вишневецьким (Байдою) в українській історії та історіографії пов'язані важливі питання суспільного розвитку українських земель.

Дисертаційне дослідження дозволило з'ясувати, що особа князя Д.Вишневецького тією чи іншою мірою висвітлювалася в українській історіографії протягом ХІХ - початку ХХІ ст. Ця постать поставала в узагальнюючих працях з історії України, у дослідженнях з історії українського козацтва, у спеціальних студіях, присвячених Д. Вишневецькому. В різні історіографічні періоди вчені неоднаково характеризували діяльність князя, його місце в українській історії. Відмінності в оцінках цієї особистості обумовлювались політичними та науковими поглядами українських істориків.

Протягом XVIII ст. в українській історичній літературі Д. Вишневецького лише згадували фрагментарно. У ХІХ ст. Д. Бантиш-Каменський, М. Костомаров, М.Максимович, П. Куліш, В. Антонович розширили коло джерел, на основі яких висвітлювали постать Д. Вишневецького. М. Костомаров вказував на майже незалежне становище князя від польського короля, а також на велике значенні його боротьби проти татарської агресії. М. Максимович, розглядаючи постать Д.Вишневецького, конкретно поставив питання датування діяльності Д.Вишневецького, про його генеалогію. Корисними були зауваження історика до висловлених В. Антоновичем міркувань. Це допомогло останньому подолати деякі свої помилкові твердження щодо московської служби Д.Вишневецького. П.Куліш у ряді праць дав загальну характеристику особи та діяльності Д.Вишневецького, припускаючись суперечностей в оцінках його особистості (то незвичайний витязь, то зрадник). Особливо детально історик описав боротьбу князя проти татар та його молдавську авантюру.

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. в українській історіографії зріс науковий інтерес до висвітлення постаті Д. Вишневецького. Його діяльність розглядали історики Д. Яворницький, І. Каманін, А. Стороженко, М.Грушевський, М.Василенко, М. Аркас, А. Кащенко, Н. Григор'єв-Наш, В. і Г. Лукомські. Вперше у цей час були опубліковані спеціальні праці М.Грушевського та А.Стороженка, присвячені Д. Вишневецькому. Д. Яворницький розглядав діяльність князя в контексті історії запорозьких козаків. М. Грушевський, спираючись на різноманітні джерела, аналізував особу та діяльність Д.Вишневецького. Праця А. Стороженка становить певний науковий інтерес, але носить переважно описовий характер. Критичний аналіз діяльності Д.Вишневецького дав М.Василенко з точки зору його авантюризму. Стислу узагальнюючу оцінку діяльності Д. Вишневецького дали у своїх популярних працях О. Барвінський, М. Аркас, А. Кащенко, Н. Григор'єв -Наш та інші.

Радянська історіографія негативно характеризувала діяльність Д.Вишневецького з точки зору класового підходу як представника експлуататорського класу феодалів. Заперечувалась роль князя в організації козацтва. Такі оцінки простежувались у В. Голобуцького, В. Дядиченка та інших істориків радянської доби, хоча для багатьох з них така ідеологічна заангажованість була вимушеною.

Історики української діаспори Д. Дорошенко, В. Луців, Л. Винар, Н.Полонська-Василенко, на відміну від радянських дослідників, розглядали постать Д. Вишневецького, відкинувши класовий підхід, з українських патріотичних позицій, переважно на основі державницької концепції. Особливої уваги заслуговує монографія Л. Винара, яка є найбільш грунтовним дослідженням, присвяченим особі князя Д. Вишневецького Л. Винар спирається на солідну джерельну базу, аналізує актуальні питання, пов'язані з діяльністю князя, намагаючись розв'язати деякі наукові проблеми. Спеціальну наукову студію присвятив особі князя В. Луців, подавши романтичний, ідеалізований образ Д.Вишневецького-Байди. Праці істориків діаспори стали своєрідним містком від української історіографії ХІХ - початку ХХ ст. до нашого часу.

Серед сучасних дослідників неймовірно зріс науковий інтерес до постаті Д.Вишневецького, оскільки посилилася зацікавленість української громадськості вітчизняною історією, та особистостями, які її здійснювали. Найбільшу увагу приділив цьому питанню відомий український історик В. Сергійчук. Він поповнив джерельну базу дослідження наукової проблеми новими цікавими матеріалами, подав новий погляд на деякі аспекти діяльності князя Д.Вишневецького.

Н. Яковенко показала постать князя Д.Вишневецького як яскравого представника української аристократії, який зв'язав свою долю з козацтвом. Заслуговують на увагу наукові статті Ю. Мицика у провідних українських енциклопедичних виданнях, присвячені Д. Вишневецькому, в яких подано сучасне бачення проблеми. А. Денисенко з'ясував історичну роль Д.Вишневецького як одного з перших гетьманів українського козацтва. С.Борисов одним із перших розглядає діяльність князя з точки зору його державницьких прагнень, розвиваючи концепцію В. Луціва та А. Лотоцького.

Наукова дискусія щодо генеалогії князя Д. Вишневецького призвела до того, що в історичній літературі, незважаючи на наявність різних точок зору, переважають погляди про литовські корені його походження.

В українській історіографії висловлювались неоднозначні оцінки стосовно постаті Д. Вишневецького. Через відсутність відповідних джерел історики не визначились стосовно того: чи був Д.Вишневецький козацьким гетьманом. Більшість українських учених поділяє думку про визначну роль Д.Вишневецького в організації українського козацтва, у створенні першої Запорізької Січі. Хоча в історичній літературі все більше поширюються погляди про те, що замок був не Січчю, а її праобразом.

Велику увагу приділяли історики міжнародній діяльності Д.Вишневецького у відносинах з Туреччиною, Московською державою, Кримським ханатом, Молдавським князівством. Більшість дослідників вказувала на роль князя у боротьбі з татарами. В українській історичній літературі важливе місце посідає питання про мученицьку, героїчну смерть, про його ототожнення з легендарним Байдою. Українські історики нашого часу продовжують розвивати дослідницькі традиції вчених ХІХ - початку ХХ ст., представників української діаспори.

В цілому, щодо постаті Д. Вишневецького багато аспектів залишаються дискусійними, потребують ретельного вивчення. Перш за все це вимагає пошуку нових джерел, які б дозволили з'ясувати поставлені проблеми. Потрібно також звернути більшу увагу на методологію дослідження особи та діяльності князя Д.Вишневецького, поєднуючи історіографічний, фольклорний та літературознавчий аналіз. Вимагають подальшого висвітлення актуальні в історичному та історіографічному сенсі питання щодо діяльності цього визначного персонажа української історії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Московська служба князя Д.Вишневецького: історіографічний аспект проблеми // Історичні записки: Збірник наукових праць.- Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2007. - Вип. 14. - С. 85-94.

Публікації, в яких додатково відображено результати

дисертаційного дослідження

1. Князь Дмитро Вишневецький: постать в українській історіографії // Історична наука: спадщина і сучасність: Матеріали ІV регіональної наукової конференції (22-23 листопада 2003). - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2003. - С. 48-50.

2. Князь Дмитро Вишневецький в українській та російській історіографії ХVІІІ - першої половини ХІХ ст. // VІ підсумкова науково-практична конференція викладачів МГІ (5 лютого 2004 р.) - Маріуполь: Маріупольський гуманітарний інститут ДонНУ, 2004. - С. 109-111.

3. Формування земельних володінь князів Вишневецьких (друга половина ХVІ ст.) // Актуальні проблеми вітчизняного та світового розвитку в історичному контексті: Матеріали V регіональної наукової конференції (10 - 11 листопада 2004 р.). - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2004. - С. 77-81.

4. Московська служба князя Д.Вишневецького. Історіографічний аспект проблеми // Актуальні проблеми науки та освіти: Матеріали VІІ підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДГУ (4 лютого 2005 р.) - Маріуполь: Маріупольський державний гуманітарний університет, 2005. - С. 144-145.

5. До питання про гетьманство князя Д.Вишневецького // Актуальні проблеми науки та освіти: Матеріали VІІІ підсумкової науково-практичної конференції викладачів (2 лютого 2006 р.) - Маріуполь: Маріупольський державний гуманітарний університет, 2006. - Ч. 1. - 139-140.

Размещено на Allbest.ru