Історія гірничої справи, металургії і металообробки доби бронзи Східної України

Гірничіі знаряддя. Тесла 24 типу з розімкнутою втулкою та вузьким проковано-пригостреним лезом може бути звичайними гірськими пішнями, як і зігнуті 4 гаки Лобойківського скарбу. Негативи таких знарядь є в Пилипчатино та Усовому Озері. На кам'яній ливарній формі з Пилипчатино-1 є негатив втульчастої кірки.

Пам'ятки Донецького ГМЦ містять речі - датуючі репери. Автор дисертації стверджує інтенсивне функціонування ДГМЦ в срубно-сабатинівський час за численними знахідками валікової кераміки у Пилипчатиному, Клиновому, Вискрівці, Мідній Руді. Розвиток ДГМЦ співпав з появою племен ЗК зі сходу та груп „андронівських” майстрів, які принесли кераміку черкаскульсько-федорівського типу (Пилипчатине-2), а згортання виробничої діяльності датується появою кераміки білозірського та раньобондарихінського типів (Клинове-2). Спис-дротик ливарної форми Пилипчатине-1 датується ХV-ХIV ст. до н.е. за сейминськими та бородинськими аналогіями, як і спис з Слов'яносербського скарбу та ливарної форми спису Усового Озера, Пилипчатиного-1. Кам'яна ливарна форма кельту з Пилипчатино-1 належить до передананьїнського часу і датується за європейськими аналогіями ХIV-ХIII ст. до н.е. Майже всі вироби з кістки - тупіки, тріпала, струги для обробки шкір вкладаються у 2 сабатинівський горизонт Іллічівського поселення га Дінці, Кіровського поселення у Криму (за Т.О.Шаповаловим, О.М.Лєсковим). Кістяне вістря стріли з Пилипчатине-2 теж має аналогії у Кіровському поселенні в Криму та Іллічівці, датується ХIII-ХII ст. до н.е.

ВИСНОВКИ

Важливий висновок дисертації полягає в тому, що археологічно, на численних джерелах доказано для Доно-Донецького регіону існування складного господарчого комплексу у вигляді стоянок гірників-металургів біля мідних копалень та спеціалізованих поселень кланів майстрів гірників-ковалів. Відбувалися інтенсивна розробка родовищ мідних руд у ХV-ХI ст. до н.е., виробництво широкого асортименту зброї та знарядь праці з міді та бронзи як для внутрішніх потреб племен ЗКІС, так і на експорт. Саме в цей час виникла місцева мінова торгівля металом у зливках, рудою, худобою, готовими металевими виробами.

Якщо 30 років тому пріоритетами у вивченні гірничої справи та металообробки були виключно Приуральський, Кавказький та Карпато-Трансильванський Центри, що входили до Євразійської металургійної провінції, то сьогодні археологами визнано існування на межі степу та лісостепу Північного Причорномор'я потужного Донецького ГМЦ з кількома осередками металургії-металообробки в Доно-Донецькому регіоні на степовому Лівобережжі Дніпра, у Східній Україні. На цій території відбувалися складні процеси культурогенезу доби бронзи.

Виникнення ДГМЦ та осередків металургії, металообробки у Доно-Донецькому регіоні з ХV-ХIV століть пов'язано з появою індо-іранських зрубних племен. Згасання відбувається у ХII-ХI століттях, що пов'язано з відходом зрубно-сабатинівського населення індо-іранців на захід у зв'язку з кліматичними змінами та інфільтрацією у степ протобондарихінського лісостепового населення фіно-угрського походження, яке мало інший, ніж зрубна культура, господарсько-економічний устрій. Зміна кольорової металургії доби бронзи у ХI-Х століттях до н.е. плавно призводить до виникнення металургії заліза у Доно-Донецькому регіоні.

Спалах діяльності Донецького ГМЦ, на погляд автора дисертації, може свідчити про т.з. „пасіонарний поштовх” (за Л.М.Гумільовим). Гірнича справа, складна металургія, професійна металообробка, кланова організація професійних груп населення, мінова торгівля можуть свідчити про існування у Північному Приазов'ї та Подонців'ї свого роду самобутньої „первісної ремісничої цивілізації”.

Але це не спростовує використання бахмутських родовищ значно раніше - у енеоліті, середньостогівською, катакомбною, бабинською культурами. Потрібні нові дослідження як поселень, так і курганних комплексів на Сході України, залучення металевих знахідок з міді та бронзи до спектрального та металографічного вивчення.

Практичним висновком дисертаційного дослідження є необхідність на рівні держави України взяття на суворий пам'яткоохоронний облік усіх копалень, суворе додержання Законодавства про охорону археологічної спадщини, заборона розпаювання площ давніх гірських розробок, стоянок-майстерень зрубної культурно-історичної спільноти в Донецькій та Луганській областях.

Донецький ГМЦ є унікальним культурним центром первісного ремесла світового значення. Він має не менше значення, ніж аналогічні пам'ятки історії первісної гірничої справи Польщі, ФРН, Іспанії, Близького Сходу

Автор вважає за можливе використання матеріалів дисертаційного дослідження для розробки бізнес-планів туристичних піших та кінних маршрутів „Слідами давніх гірників-металургів”, зеленого туризму, міжнародних фірм за досвідом гірничих музеїв Польщі та Бергбаумузею у Німеччині, розробка концепції та проекту створення археологічного заповідника з музеєфікацією копалень та відтворенням мідеплавилень (музей під відкритим небом).

Дисертація дає підстави для подальшої розробки методики розкопок виробничих зон стоянок-майстерень гірників-металургів, досліджень комплексними експедиціями стародавніх гірничих розробок із залученням фахівців країн СНД, Європи та США.

Бахмутські мідні копальні можуть успішно використовуватися для організації археологічної практики як студентів-істориків, так і металургів вищих навчальних закладів Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Харкова (за досвідом Алчевского гірничо-металургійного університету).

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Монографії

1. Татаринов С.И. Древний металл Восточной Украины. Очерки реконструкции горного дела, металлургии и металлообработки в эпоху бронзы.- Артемовск, 1993.- 153 с.

2. Татаринов С.И. Древние горняки-металлурги Донбасса.- Артемовск, 2003.- 136 с.

Наукові статті

3. Татаринов С.И. Новые данные о древних медных рудниках Донбасса // Археологические открытия в СССР 1976 года.- М.: Наука, 1977.- С. 378-379.

4. Татаринов С.И. О горно-металлургическом центре эпохи бронзы в Донбассе // Советская археология.- Москва, 1977.- №4.- С. 192-207.

5. Татаринов С.И. Исследования поселений горняков-металлургов эпохи бронзы в Донбассе // Археологические открытия в СССР 1977 года.- М.: Наука, 1978.- С. 390.

6. Татаринов С.И. Древний медный рудник „Выскривский” в Донецкой области // Советская археология.- Москва, 1978.- №4.- С. 251-255.

7. Татаринов С.И. Металлообработка в эпоху поздней бронзы на Среднем Донце // Советская археология.- Москва, 1979.- №4.- С. 258-265.

8. Татаринов С.И. Работы Артемовской экспедиции // Археологические открытия в СССР 1979 года.- М.: Наука, 1980. - С. 343-345.

9. Татаринов С.И. Железоделательный горн бондарихинской культуры // Советская археология.- Москва, 1980.- №3.- С. 280-283.

10. Татаринов С.И. Новые сосуды эпохи бронзы со знаками (Донбасс) // Советская археология. - Москва, 1981. - №4. - С.250-253.

11. Татаринов С.И. Металлургия бронзы у племен срубной культуры Восточной Украины // Советская археология.- Москва, 1983.- №4.- С. 32-44.

12. Татаринов С.И. Сезонное жилище горняков-металлургов эпохи бронзы у с. Пилипчатино в Донбассе // Советская археология.- Москва, 1988.- №4.- С. 196-202.

13. Татаринов С.И. Донецкий горно-металлургический центр эпохи бронзы и металлообработка в Восточной Украине // Охорона і дослідження пам'яток археології Полтавщини.- Полтава, 1990.- С. 112-115.

14. Кравец Д.П., Татаринов С.И. К вопросу о металлургии племен донецкой катакомбной культуры // Северо-Восточное Приазовье в системе евразийских древностей (энеолит - бронзовый век).- Донецк,1996.- Ч.1.- С. 51-54.

15. Кравец Д.П., Татаринов С.И. Новые катакомбные памятники Бахмутского края // Донецкий археологический сборник.- Донецк, 1997.- Вып. 7.- С. 77-116.

16. Кравец Д.П., Татаринов С.И., Федяєв С.В. Курганы донецкой катакомбной культуры в урочище „Острая могила” (Донецкая область) // Старожитності степового Причорномор'я і Криму.- Запоріжжя, 2000.- Т.8.- С.143-153.

17. Татаринов С.И. Жилище горняков бронзового века на Клиновском медном руднике в Донбассе // Археологический альманах.- Донецк, 2002.- №10.- С.209-214.

18. Татаринов С.И. Минерально-сырьевая база Донецкого горно-металлургического центра эпохи бронзы в Восточной Украине // Проблеми гірничої археології. Алчевськ: ДонДТУ, 2005.- С. 272-278.

Тези та матеріали конференцій

19. Татаринов С.И. К вопросу о существовании в Северном Причерноморье горно-металлургического центра во II - I тыс. до н. э. // 150 лет Одесскому государственному археологическому музею.- Тез. докл.- Киев, 1975.- С. 64-65.

20. Татаринов С.И. Металлургия железа в эпоху поздней бронзы в Донбассе // Проблемы охраны и исследования памятников археологии в Донбассе: Тез. докл. научн.-практ. семинара.- Донецк, 1986.- С. 35-37..

21. Татаринов С.И. О проблеме сезонности в добыче медных руд срубно-сабатиновскими племенами Донбасса // Проблемы охраны памятников археологии в Донбассе.- Донецк, 1987.- С. 71-72.

22.Татаринов С.И., Эдельман А. Михелис М., А.А. Геология и палинология

медных рудников эпохи бронзы в Донбассе // Проблемы исследования памятников археологии Северского Донца: Тез. докл. обл. науч.-практ. конф.- Луганск, 9190.- С. 112

23. Татаринов С.И. Итоги и проблемы изучения памятников Донецкого горно-металлургического центра эпохи поздней бронзы // Проблемы охраны и исследования памятников археологии в Донбассе: Тез. научно-прак. семинара.- Донецк.1989. с.41-43

24. Татаринов С.И., Кравец Д.П. О Донецком горно-металлургическом центре эпохи бронзы // Проблемы археологии и истории Украины: Тез. докл. науч. конф.- Харьков, 1997.- С.20.

25. Татаринов С.И. Донецкий горно-металлургический центр эпохи бронзы и металлообработка в Восточной Украине // Чтения, посвященные 100-летию деятельности в Государственном Историческом музее В.А. Городцова: Тезисы конф.- Москва, 2003.- С. 93-94.

26. Татаринов С.Й. Проблеми збереження та музеєфікації пам'яток гірничої справи доби бронзи Донбасу // Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті: Матер. Першої всеукр. конф: Наук. вісник.- Київ:, 2005.- Вип.. 2.- С. 93-95

АНОТАЦІЇ

Татаринов С.Й. Історія гірничої справи, металургії і металообробки доби бронзи Східної України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Донецький національний університет, Донецьк, 2006

Дисертація присвячена комплексному вивченню і аналізу джерел з історії гірничої справи, металургії і металообробки в межиріччі Дніпра і Дону в т.з. Доно-Донецькому регіоні в ХV-ХII століттях до н.е. Мета роботи - реконструкція виникнення гірничих робіт, металургії і металообробки племен зрубної культурно-історичної спільноти на базі Бахмутських мідних копалень.

Автору вдалося виявити поряд з 27 рудопроявами міді сліди стародавньої розробки у вигляді „розносів”-кар'єрів і стовбурових шахт, стоянки гірників-металургів з мідеплавильними печами різних типів, відкрити житла в Пилипчатино, Клиновому. Знайдені ливарні форми з глини і каменя для лиття кельтів, пішней, кирок, ножів, тесел, вістря дротику, кілець. В культурних шарах стоянок відкриті величезні скупчення кісток тварин, що свідчать про обмін худоби на метал, інструменти з кістки для роздроблення рудного тіла, обробки шкіри. В роботі описані серії гірських знарядь з каменя, інструменти для збагачення руди у вигляді кам'яних ночв і жолобів, тертушок, товкачів, абразивів для обробки готових виробів.

Виконано більше 400 спектральних аналізів руди, шлаків, крапель металу, злитків, виробів. Основу металургії складала хімічно чиста мідь групи МП. Передбачається використовування як лігатури сурм'яно-миш'яковистих руд Микитівського району.

Реконструйовані типи мідеплавильних печей, прийоми плавлення сульфідних і окисних руд. В цей період існувала кланова організація ремесла, коли біля копалень знаходилися групи гірників, металургів, а на довготривалих поселеннях на Сіверському Дінцю і Дону металурги-ливарники-ковалі. Безперечно існування торгових скарбів і мінової торгівлі як в рамках Донецького гірничо-металургійного центру, так і за його межами на 150-300 км. На базі Бахмутськіх мідних копалень існували осередки металообробки культур енеоліту і ранньої бронзи, існував могутній осередок Завадово-Лобойківського кола. Типовими виробами цього ГМЦ і осередка металообробки були втульчасті сокири, серпи, вістря списів, тесла, долота, ножі, ливарні форми яких знайдені як у рудників, так і на спеціалізованих поселеннях на Сіверському Дінцю Усове Озеро і Мосолівка на Дону.

Все це дозволяє робити висновок не тільки про важливе значення Донецького ГМЦ і осередка металообробки зрубної культурно-історичної спільноти (маївсько-бережновська і покровсько-мосоловська культури) для Північного Причорномор'я, але і про його роль в культурогенезі. Донецький ГМЦ займає нішу між Циркумпонтійською, Євразійською металургійними провінціями і Північним Кавказом.

Ключові слова: копальня, хімізм, металургія, осередок металообробки, клан, спектральний аналіз,мідеплавильна піч, тигель, ллячка, ливарна форма, гірничо-металургійний центр

Татаринов С.И. История горного дела, металлургии и металлооброботки эпохи бронзы Восточной Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности- 07.00.01. Донецкий национальный университет, Донецк, 2006.

Диссертация посвящена комплексному изучению и анализу памятников горного дела, металлургии и металлообработки эпохи бронзы в междуречье Днепра и Дона в т.н. Донно-Донецком регионе в ХV-ХII веках до н.э.

Следы разработки медных руд Бахмутской котловины открыты в 1865-75 годах А.А.Носовым в виде древних отвалов, обломков тиглей и медных слитков, пропитанных медной окисью костей животных и останков рудокопов. Попытки датировки древней разработки предпринимали Н.Лавров, В.А.Городцов, А.С.Федоровский.

В ХХ столетии вопросом датировки Бахмутских медных рудников занимались многие археологи. Рудники одни исследователи связывали с памятниками катакомбной культурно-исторической общности средней бронзы, другие ученые с памятниками срубной культурно-исторической общности поздней бронзы. Однако эти построения не базировались на четко датированных памятниках или находках в районе рудников, не были выделены и изучены сами следы древней разработки медных руд.

Появление в 60-е годы ХХ столетия метода спектрального анализа руд, слитков, шлаков, разработанного Е.Н.Черных, привело к появлению исследований, связывавших химически медные изделия с определенными рудными источниками. Это позволило связать с бахмутскими рудами металл среднестоговской и кеми-обинской культур (Д.Я.Телегин, Е.Н.Черных), катакомбной культуры (О.Г.Шапошникова, А.Л.Нечитайло), бабинской культуры (С.С.Березанская), скифов Донбасса (В.А.Косиков).

Исследования автора диссертации позволили в 1970-85 гг. выявить рядом с 27 рудопроявлениями меди следы древней разработки в виде „разносов”-карьеров и штольневых шахт, стоянки горняков-металлургов с медеплавильными горнами разных типов, открыть жилища в Пилипчатино, Клиновом. Были найдены литейные формы из глины и камня для отливки кельтов, пешней, кирок, ножей, тесел, наконечников дротиков, колец. В культурных слоях стоянок Пилипчатино-1,2, Выскривка, Медная Руда, Клиновое открыты огромные скопления костей животных, свидетельствующие об обмене скота на металл, найдены разнообразные инструменты из кости для дробления рудного тела, обработки шкур.

В работе охарактеризованы найденные серии горных орудий из камня (кувалды, молоты, молотки, мотыги), инструменты для обогащения руды в виде ванн и желобов, терочников, пестов для обработки готовых изделий.

Удалось выделить 4 типа рудоплавильных сооружений: ямно-купольные горны, наземные каменные плавильни, горны для получения штейна из руды и угля, плавку в горшках под угольными кучами. Классифицированы глиняные чаши для плавок руд и металла - бытовые горшки-рудоплавильные тигли и широкие толстостенные чаши-тигли для плавок металла перед литьем в формы.

Выполнено более 400 спектральных анализов руды, шлаков, капель металла, слитков, изделий. Основу металлургии составляла химически чистая медь группы МП. Предположено использование в качестве лигатуры сурьмяно-мышьяковистых руд Никитовского района.

Реконструированы приемы плавки сульфидных и окисленных руд, характер химических реакций.

На долговременных поселениях кланов Усово Озеро и Мосоловка в огромном количестве изготавливались литейные формы из глины. Диссертация содержит описание приемов изготовления и эксплуатации форм, тиглей и льячек, инструментов для послелитьевой доработки готовых изделий. Литейные формы и другие литейные аксессуары наделялись магической силой, с ними совершали ритуалы.

Плавка руд велась на древесном угле. У рудников как топливо использовали кустарники, кости животных. На поселениях по Донцу работали мастера-углежоги, древесный уголь могли доставлять к рудникам

В диссертации выделены такие вспомогательные занятия горняков-металлургов, как отгонное скотоводство, обработка шкур и кости.

На территории Донецкого горно-металлургического центра возникла клановая организация ремесла, когда у рудников находились группы горняков, - металлургов, а на долговременных поселениях по Северскому Донцу и Дону работали металлурги-литейщики-кузнецы. Находки литейных форм у рудников говорят о производстве изделий на обмен. Выделен ряд торговых кладов и доказано существование меновой торговли как в рамках Донецкого горно-металлургического центра, так и за его пределами на 150-300 км.

На базе Бахмутских медных рудников существовал мощный очаг Завадово-Лобойковского круга. Типичными изделиями металлообрабатывающего очага срубной культурно-исторической общности Донецкого ГМЦ были втульчатые топоры, серпы, наконечники копий, тесла, долота, ножи, литейные формы которых найдены как у рудников, так и на специализированных поселениях на Северском Донце Усово Озеро и Мосоловка на Дону. На ряде поселений работали кузнецы-ювелиры, изготавливавшие как мелкие партии орудий труда, так и украшения.

Донецкий ГМЦ возник в ХV веке до н.е. с приходом сюда индо-иранского населения срубной культуры, затухание горного дела и металлообработки связано с приходом племен бондарихинской культуры и возникновением черной металлургии в ХI веке до н.е.

Автор диссертации проанализировал все находки следов плавки железа на рудниках и по Донцу (Усово Озеро, Лиманское Озеро).

Датирующими реперами Донецкого ГМЦ являются находки в Пилипчатино - форм дротика сейминского типа, двухушкового кельта, костяного наконечника стрелы, керамических пряслиц, в Пилипчатино, Клиновом, Медной Руде - керамики черкаскульско-федоровского типа, сабатиновской и раннебондарихинской культур.

Все это позволяет сделать выводы о важном значении Донецкого ГМЦ и очага металлообработки срубной культурно-исторической общности (маевско-бережновская и покровско-мосоловская культуры) для Северного Причерноморья, о большой роли в культурогенезе. Донецкий ГМЦ занимает нишу между металлургиями Циркумпонтийской, Евразийской металлургическими провинциями и Северным Кавказом.

Ключевые слова: рудник, химизм, металургия, очаг металлообработки, клан, спектральний анализ, медеплавильный горн, тигель, льячка, литейная форма, горно-металлургический центр.

Tatarinov S.I. History of mine business, metallurgy and metal - working in the bronze epoch of East Ukraine. Manuscript.

Thesis for the candidate of historical sciences degree obtaining on the speciality - 07.00.01. Donetsk National University, Donetsk, 2006.

The thesis is designed for the graduate degree of candidate of history sciences obtaining.

This thesis is devoted to the complex study and analysis of sources on history of mine business, metallurgy and metal-working located in the interfluve of Dnieper and Don, in so-called Donno-Donetsk region, in XV-XII cc. B.C. The work purpose is to reconstruct the origin of mine works, metallurgy and metal-working of tribes of frame culture-historical community on the base of the Bahmutskie copper mines.

S.I.Tatarinov's researches allowed to discover near 27 ore demonstrations of copper the tracks of ancient development in the form of “separated”-quarries and gallery mines, camps of miners-metallurgists with the copper furnaces of different types, to open dwellings in Pilipchatino, Klinovoi, and to find casting forms of clay and stone for different instruments of labour such as founding of celts, picks, knives, addices, tips of darts, and rings. Enormous accumulations of animal bones were found in the cultural layers of stands, testifying the exchange of cattle on metal, instruments of bone for crushing of ore body, and of hides treatment. The series of mine equipment of stone for enrichment of ore in form of baths and troughs, grates, mullers for treatment of finished products are described in work.

More than 400 spectral analyses of ore, slags, drops of metal, bars, and wares have been done. Chemically clean copper of MT group served as the base of metallurgy. The antimony-arsenic ores of Nikitovskiy district are supposed to be used as alloy.

The types of copper furnaces, and the receptions of melting of sulfide and oxidized ores are reconstructed. In this period there was a clan craft organization, when miners and metallurgists were grouping near the mines, and metallurgists-casters-smiths were located on the permanent settlements on Northern Donets and Don. Indisputably existence of auction treasures and exchange trade both within the Donetsk mining center, and beyond his limits to 150-300 km. On the base of Bahmutskiy copper mines there could be the centers of metalworking cultures of eneolit and early bronze epoch, there was the powerful center of Zavodovo-Loboykovskiy circle. Faucet axes, sickles, spears tips, addices, chisels, knives and casting forms were typical wares of this mining center and which were found both at mines, and on the specialized settlements on Northern Donets, Usovo Lake and in Mosolovka on Don.

All this allows to make a conclusion not only about the huge importance of Donetsk mining center of metalworking culture-historical community (maevsko-berejnovskaya and pokrovsko-mosolovskaya cultures) in the development of Northern shore of Black Sea, but also about his value in cultural genesis. Donetsk mining center occupies a niche between Tsirkumpontiyskaya, Eurasian metallurgies, metallurgical provinces and Northern Caucasus.

Key words: mine, chemism, metallurgy, centre of metal treatment, clan, spectral analisys, copper-smelting forge, cruciable, bilgeway, molding form, mining centre.

Размещено на Allbest.ru