Протипожежна діяльність земств Лівобережної України

На 1914 р. земства перетворили страхування від вогню на міцну й ефективну організацію, яка охоплювала практично все населення лівобережних губерній. Так, у 1871 р. земські установи Лівобережної України брали із селян 1,5 коп. страхових платежів із карбованця страхової суми (близько 26 коп. у середньому з будівлі). У 1890 р. - 1,33 коп. з карбованця страхової суми (близько 29 коп. у середньому з будівлі), у 1893 р. - 1 коп. з карбованця страхової суми (близько 50 коп. в середньому з будівлі).

Пожежно-страхова справа земств Лівобережної України впродовж другої половини ХІХ - початку ХХ ст. постійно розвивалася і мала поступальний характер, збільшувалася кількість напрямків страхової діяльності. Зокрема, з 90-х рр. ХІХ ст. активно впроваджувалося страхування рухомого майна та сільськогосподарських продуктів, що давало можливість селянству відшкодовувати ті збитки, які тривалий час залишалися поза увагою страхових товариств.

У четвертому розділі “Участь земських організацій у розбудові пожежної справи на Лівобережній Україні”, який складається з двох пов'язаних між собою підрозділів, розглянуто питання діяльності земств у проведенні застережних протипожежних заходів та формуванні системи боротьби з пожежами.

Протипожежне страхування на Лівобережній Україні позитивно вплинуло не лише на становище погорільців, а й на покращання пожежної справи. По-перше, економічна зацікавленість товариств вимагала проводити доволі докладний аналіз пожеж щодо причин їх виникнення й завданої шкоди. По-друге, щоб не сплачувати страхової суми, вони були змушені встановлювати факт підпалу. Тому представники страхових організацій брали безпосередню участь у встановленні причин пожеж, чим сприяли розроблені найефективніших заходів запобігання вогняного лиха. По-третє, страхові товариства, зацікавлені в розширенні страхової справи, надавали пільги зі страхових виплат під час проведення деяких протипожежних заходів (за спорудження в будівлях вогнестійких дахів, за наявність протипожежних засобів, стаціонарних вогнегасних установок, пожежної команди).

У роботі земств у галузі попереджувального страхування можна прослідкувати три напрямки: перший - від початку 70-х до середини 80-х років ХIХ століття, коли земства посилено працювали над розплануванням поселень, відповідно до протипожежних норм; другий - від 80-х до початку 90-х років, коли земства направляли великі асигнування з метою перетворення сільських споруд із легкозаймистих на вогнестійкі, та третій - з другої половини 90-х років по першу чверть ХХ століття, коли земські установи звернули увагу на організацію активного гасіння пожеж у поселеннях та сприяли формуванню сільських пожежних дружин. Зупиняючись на результатах цієї діяльності, варто зазначити, що поступовий перехід від одного напрямку до іншого не мав планомірного характеру.

Одним із перших важливих заходів земств стало розпланування поселень. Згідно закону від 16 червня 1873 р. нагляд за правильною забудовою споруд у населених пунктах здійснювала місцева адміністрація. У доповнення до нього, 17 квітня 1879 р. вийшла постанова Державної Ради, де на земства покладалося видання місцевих постанов про забудову поселень, з тим, щоб ці постанови не суперечили чинному законодавству.

Одним з основних заходів земських установ у 80-х рр. ХІХ ст. було пільгове страхування вогнестійких будівель. Для таких споруд комітети допускали зниження страхових виплат від 1,4 коп. до 50% із карбованця страхової суми, а інколи навіть упродовж певного часу звільняли від сплати цієї суми. Серед інших нововведень були: диференціація тарифу страхових премій за матеріалом будівлі; прийом на страхування у вищому розмірі вартості споруд, які покривалися вогнестійкими дахами; надання додаткової страхової винагороди до 20% погорільцям, які покривали будинки черепицею замість соломи, тощо.

Завдяки зміцненню земських запасних страхових капіталів земства розпочали широку роботу із вжиття протипожежних заходів у Лівобережній Україні. Основним напрямком робіт стало впровадження вогнебезпечного будівництва, проведення водопостачання, розселення з метою створення протипожежних розривів.

В обов'язкових постановах земствами Лівобережної України були висунуті вимоги до населення: утримувати в достатній кількості діжки, багри, відра та пожежні насоси у стані боєготовності; на кожному будинку встановлювати перелік інструментів, з якими господарі зобов'язувалися з'являтися на пожежі, тощо.

Однак, навіть наявність пожежних насосів та іншого протипожежного обладнання ще не гарантувала повної безпеки від спустошливості пожеж. Гарантом у цій ситуації могла виступати лише добре навчена й організована пожежна дружина. Як і місцева влада, розпорядчі комітети, а пізніше й земські установи Лівобережної України, розуміли необхідність упорядкування цієї справи шляхом створення добре навчених пожежних формувань. Систематично організовувати такі команди земства, через незначну чисельність службового персоналу, не могли, але вміло забезпечити існування вже створених дружин для них не було складним. Робота земських установ у цьому напрямку, розпочата в Україні в 90-х рр. ХIХ ст., розвивалася досить ефективно.

У цій сфері діяльності земств слід відзначити наявність значно чіткішої організації та керівної основи. Вони поступово виробляли умови типових одноразових допомог та щорічних кредитів для пожежних дружин (залежно від напрямку їхньої діяльності та ступеня відповідності останніх земським постановам). Незабезпеченість коштами змушувала команди добровольців приймати земську допомогу на їхніх умовах. Це вплинуло на більшу організованість та дисциплінованість дружин.

Протипожежна діяльність земств на Лівобережній Україні позитивно вплинула на зменшення спустошливості пожеж та розмірів втрат, дещо на краще змінила побут та умови проживання населення. Найбільш значущий напрямок діяльності громадських установ виявився в обов'язковому протипожежному страхуванні. Саме завдяки йому на початку ХХ ст. на Лівобережній Україні вдалося подолати тенденцію щодо масового зубожіння населення унаслідок вогняної стихії. Водночас позитивне сальдо в щорічному зростанні запасних страхових капіталів дало можливість земствам розпочати активне впровадження попереджувальних протипожежних заходів.

У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист такі висновки і положення:

1. Аналіз стану наукової розробки проблеми засвідчив, що вона не була поки предметом спеціального вивчення історичної науки, а залучена до дисертаційного дослідження джерельна база є достатньо репрезентованою і достовірною.

2. Розвиток пожежної справи на Лівобережній Україні в зазначений період проходив у населених пунктах регіону дуже повільно й нерівномірно. Два важливих чинники, що впливали на нього, - рівень державного сприяння та самосвідомість і побутова культура населення впродовж тривалого часу залишалися недостатніми.

3. Царат, провівши реформи в 60-70 рр. ХІХ ст., фактично переклав проблему організації протипожежного захисту на громадськість. До початку ХХ ст. держава залишала за собою лише законодавче забезпечення функціонування пожежної справи й нагляд за діяльністю професійних та добровільних пожежних підрозділів. Проте, якщо нагляд за пожежними командами та дружинами був навіть надмірним, то правове забезпечення пожежної справи - явно недостатнім.

4. Аналізуючи обставини незадовільної ситуації, що існувала в протипожежному захисті населених пунктів регіону, слід зазначити, що основною причиною такого стану справ, безумовно, була недооцінка з боку міністерств, відомств, місцевих органів влади важливості своєчасного вжиття пожежно-профілактичних заходів, традиційне зарахування їх до розряду другорядних, цілковитий брак вимогливості до власників підприємств, які, зазвичай, нехтували правилами пожежної безпеки.

5. Серед губерній Лівобережної України впродовж усього досліджуваного періоду більш сприятлива ситуація з протипожежним захистом зберігалася на Харківщині. Відносно невелика залюдненість, певні традиції в будівництві (використання вогнестійких матеріалів), наявність значної кількості природних водоймищ зумовлювали формування на Харківщині дещо кращого стану пожежної безпеки порівняно з іншими регіонами краю. Високий розмір втрат від пожеж у населених пунктах Чернігівщини та Полтавщини міг бути нейтралізований лише створенням ефективної системи вогнезахисту у складі професійних і добровільних пожежних команд та протипожежних органів місцевого самоврядування. На створення такого протипожежного комплексу й була спрямована реформа пожежної справи, проведена в Російській імперії впродовж 1860-1873 рр. Проте відсутність у достатньому обсязі державного фінансування протипожежних заходів, єдиного координаційного центру пожежної охорони, недосконалість законодавчої бази негативно позначалися на наслідках пожежної реформи аж до кінця ХІХ - початку ХХ ст. До того ж ряд законів і постанов у галузі пожежної безпеки виявилися половинчастими.

6. Найбільш незахищеними у протипожежному відношенні на Лівобережній Україні залишалися села, там виникало до 90% всіх пожеж. Навіть на початку ХХ ст. ³/₄ поселень краю виявлялися беззахисними перед вогняною стихією. Ситуація з пожежною безпекою лівобережних сіл особливо загострилася під час революційних подій 1905-1907 рр. І справа не лише в тому, що в цей період збільшилася кількість пожеж (насамперед підпалів), а й у тому, що внаслідок економічної кризи відбувалося зубожіння місцевого населення, а отже, це негативно впливало на діяльність добровільних дружин, фінансування яких проводилося за кошти обивателів і які залишалися єдиним вагомим чинником, що стримував спустошливість пожеж у селах регіону.

7. Сільські громади через скрутне фінансове становище не могли утримувати не лише штат постійно діючих пожежних формувань, а й іноді пожежні обози з протипожежним інвентарем. До 90-х рр. ХІХ ст. сільські добровільні пожежні дружини існували в краї виключно при поміщицьких економіях та німецьких колоніях. Лише запровадження земського управління дало змогу кардинально зрушити з місця цю проблему. Земства Лівобережної України налагодили постачання громадам пожежного інвентарю та надавали матеріальну й організаційну підтримку пожежним дружинам. Завдяки обов'язковому земському протипожежному страхуванню на початку ХХ ст. у середньому понад 4900 сімей погорільців щорічно могли отримувати допомогу. Саме завдяки земським установам у селах краю почало поширюватися вогнестійке будівництво; розпочалося розселення поселень, що мали найбільш високу скупченість дворів; покращалася система протипожежного водопостачання тощо. Земські пожежно-страхові відділи стали єдиними центрами протипожежної пропаганди, яка була одним із найважливіших напрямків попередження пожеж, випадків загибелі людей на них, популяризації діяльності добровільних пожежних формувань. З метою поширення протипожежних знань земські організації краю спільно з Російським пожежним товариством налагодили випуск літератури на протипожежну тематику. Протипожежна пропаганда земств відіграла важливу роль у впливі на свідомість сільського населення та навчанні його правилам пожежної безпеки.

8. Пожежна справа була своєрідним критерієм та регулятором економічного становища населення краю. Пожежі підривали добробут громадян більше, ніж усі інші стихійні лиха разом узяті. Якщо повені, засухи, градобої лише на певний час зменшували статки населення, то пожежі залишали обивателів без даху над головою, їжі, одягу та сподівань на краще майбутнє. Тільки спільні зусилля держави, органів місцевого самоврядування, пожежних підрозділів, громадськості краю на початку ХХ ст. частково ліквідували загрозу повного зубожіння населення від вогняного лиха та сформували більш-менш ефективну систему вогнезахисту, що стала на заваді поширенню негативних наслідків пожеж.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора

1. Сташенко С.І. Історичні передумови становлення пожежного нагляду в Україні // Пожежна безпека 2001: Зб. Наук. праць. Л.: СПОЛОМ, 2001. С. 44-46.

2. Сташенко С.І., Лесечко Д.В. Пожежний статут // Матеріали науково-практичних конференцій: Наук. збірник. Черкаси: ЧІПБ, 2001. С. 66-69.

3. Сташенко С.І. Витоки пожежного нагляду в Україні (ХІV-ХVІІІ ст.) // Наукові праці: Наук.-метод. журнал. Вип. 4: Історичні науки. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2002. С. 17-20.

4. Сташенко С.І. Законодавче підґрунтя протипожежного страхування в Україні та адміністративна практика другої половини ХІХ початку ХХ ст. // Актуальні проблеми державотворення в умовах адміністративної реформи: Мат-ли Всеукр. Наук.-практ. конф. Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2003. С. 216-220.

5. Сташенко С.І. Стан пожежної безпеки сіл Лівобережної України у другій половині ХІХ на початку ХХ ст. та протипожежна діяльність земських установ // Український селянин: Зб. наук. праць / За ред. С.В. Кульчицького, А.Г. Морозова. Вип. 6. Черкаси: РВВ ЧДУ, 2002. С. 107-109.

6. Сташенко С.І. Організація земського протипожежного страхування на Лівобережній Україні // Наукові праці: Наук.-метод. журнал. Т. 26. Вип. 13: Історичні науки. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2003. С. 38-42.

7. Сташенко С.І. Внесок земств Лівобережної України у формування системи боротьби з пожежами // Історичні і політологічні дослідження: Наук. журнал. 2003. № 3/4. C. 75-82.

8. Сташенко С.И. Развитие пожарной охраны Украины в сельской местности: исторический опыт и перспективы // Сб. тезисов докладов ІІ Междунар. Науч.-практ. Конф. “Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация”, посвящ. 150-летию Пожарной службы Республики Беларусь. Минск: Издательский центр БГУ, 2003. Ч.1. С. 60-61.

9. Сташенко С.І., Стась С.В., Бушин І.М. Визначення штатної чисельності місцевої пожежної команди // Мат-лы VІ науч.-практ. конф. “Пожарная безопасность 2003”. Харків, 2003. С. 327-329.

10. Сташенко С.І. Розвиток пожежної справи в селах України у пореформений період (на матеріалах Золотоніського повіту Полтавської губернії) // Освіта і наука Черкащини. ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля ступені становлення й розвитку: Мат-ли наук.-практ. конф. Черкаси: ЧІПБ, 2003. С. 71-73.

11. Сташенко С.І., Григор'ян Б.Б., Тараненко С.П. Організація служби і підготовки в Державній пожежній охороні: Зб. лекцій (лекції 1/1, 1/2, 1/4). Черкаси: ЧІПБ, 2002. 84 с.

Анотація

Сташенко С.І. Протипожежна діяльність земств Лівобережної України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаси, 2004.

У дисертації зроблена одна з перших спроб комплексного наукового дослідження протипожежної діяльності земств Лівобережної України. Здійснено аналіз впливу пожежної безпеки на економічний добробут населення краю, досліджено законодавчу базу протипожежної роботи земських установ, вивчена взаємодія пожежних підрозділів із земськими установами та вплив їхньої діяльності на покращання стану пожежної безпеки.

Уперше у вітчизняній історіографії проаналізовано внесок земських страхових установ у розвиток страхування від пожеж і допомоги погорільцям. Зроблено висновки про роль земств у формуванні протипожежної охорони селянства Лівобережної України впродовж другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Ключові слова: земство, пожежна справа, протипожежне земське страхування, пожежна безпека, земська управа, протипожежна діяльність, добровільне пожежне товариство, пожежна команда.

Аннотация

Сташенко С.И. Протипожарная деятельность земств Левобережной Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого, Черкассы, 2004.

В диссертации комплексно исследованы и проанализированы на основе значительного количества архивных источников вопросы организации и развития земского пожарного дела на Левобережной Украине во второй половине ХІХ - начале ХХ веков. Определен уровень научно-теоретической разработки вопросов развития пожарного дела в Малороссийском крае в Российской империи на протяжении ХІХ - начала ХХ веков, а также советской, украинской и зарубежной историографии.

Автором исследовано состояние пожарной безопасности населенных пунктов региона, влияние на его показатели географического, демографического, экономического, социального и культурного факторов. Рассмотрена зависимость количества и убыточности пожаров в крае от социально-экономических и общественно-политических событий в государстве. Проведена сравнительная характеристика пожарной безопасности населенных пунктов отдельных губерний Левобережной Украины.

Освещены вопросы пожарного законодательства Российской империи пореформенного периода и его региональная специфика в левобережных губерниях. Отмечено, что длительное время законодательная база в области пожарной охраны в определенной степени была несовершенной и двойственной. Значительное количество нормативных документов противоречило друг другу и законодательным актам, которые регулировали иные сферы права. В работе определена роль центральных и местных органов власти в создании правовой базы для функционирования и деятельности противопожарных формирований.

Исследована зависимость уровня обеспечения и технического развития добровольных пожарных команд от экономического благосостояния населенных пунктов региона. Впервые в украинской историографии рассмотрены основные этапы развития земского противопожарного страхования. В работе исследованы особенности организации пожарного дела в сельских населенных пунктах региона, функционирование системы пожарно-сторожевой охраны, натуральной пожарной повинности и эффективность их использования среди населения левобережья. Прослежены деятельность сельских пожарных дружин, действия центральных и региональных властей по организации противопожарной защиты населенных пунктов края. Определена роль общественных организаций в развитии пожарной охраны Левобережной Украины.

Автором проанализирована деятельность добровольных пожарных обществ и дружин. Исследована роль Российского пожарного общества в деле организации и координации действий добровольных пожарных обществ и дружин региона.

Рассмотрены основные направления противопожарной деятельности земских учреждений. Проанализирован вклад земств Левобережной Украины в развитие противопожарного страхования, распространение огнестойкого строительства, в формирование сельских пожарных обозов, расширение противопожарного водоснабжения, обучение сельского населения правилам пожарной безопасности. Определены формы и методы работы общественных противопожарных организаций.

Основные результаты исследования нашли применение в виде лекций и методических материалов к проведению семинарских занятий в учебном процессе Черкасского института пожарной безопасности им. Героев Чернобыля МЧС Украины при изучении дисциплин: “История пожарной охраны Украины” и “Организация службы и подготовки”.

Ключевые слова: земство, пожарное дело, противопожарное земское страхование, пожарная безопасность, земская управа, противопожарная деятельность, добровольное пожарное общество, пожарная команда.

Annotation

Stashenko S. I. Fire safety activity of Left bank Ukrainian zemstvoes. - Manusript.

Thesis for receiving the candidate's degree in historical sciences, speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Chercassy National University by B. Khmelnitsky, 2004.

In dissertation one of complex scientific analyses of Left bank Ukrainian zemstvoes' fire safety is made. The author examined the influence of the fire safety on the Left bank peasant' economical wellness, the fire safety brigade law foundation of zemstvo institutions was analysed, the role of zemstvoes in the formation of Left bank Ukrainian fire safety department during the second half of the XIX-th - the beginning of the XX-th century was defined. The contribution of zemstvoes to the development of fire insurance and help for the injured were discussed in the Ukrainian history science for the first time. The basic results of the thesis were introduced in the prepared material “Programs - village“, which is being developed by the Fire safety State department with the aim to form the effective protective system for Ukrainian peasants, as the studying materials for lectures, practical lessons in the educational process of Chernobyl Heroes Cherkassy Institute of Fire Safety, the MES of Ukraine while revising the subjects: “The History of Ukraine“ and “The Organization of Work and Preparation“.

The key-words: zemstvo, fire safety matter, fire safety zemstvo's insurance, fire safety, zemstvo administration, fire safety activity, the voluntary fire safety company, fire safety brigade.

Размещено на Allbest.ru