Педагогічні кадри Донбасу і політика українізації (1920-30-ті роки)

- не обтяжений участю в національно-культурному відродженні, радянський тип педагога у Донбасі сформувався наприкінці 30-х років у завершеному вигляді. Від свого попередника він відрізнявся насамперед своїм соціальним походженням, яке робило його “близьким” до робітничо-селянських верств населення, переконанням у превалюванні класових цінностей пролетаріату над загальнолюдськими та правильності соціалістичного вибору, типом мислення, рівнем кваліфікації, соціально-психологічним станом. Професійна діяльність такого педагога сприяла уніфікації суспільно-культурного життя у Донбасі.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА

Учительські кадри Донбасу на початку 1920-х років // Нові сторінки історії

Донбасу:Ст.Кн.5/Головн.ред.З.Г.Лихолобова.-Донецьк, 1997.-С.90-102 (1 др.арк.)

О некоторых формах противодействия репрессивной политике сталинизма (по материалам

следственных дел педагогов Донбасса) // Там же.-С.129-135 (0,5 др.арк.)

Зміни в складі вчителів Донбасу протягом 1920-30-х років// Нові сторінки історії Донбасу: Ст.Кн.6/Головн.ред.З.Г.Лихолобова.-Донецьк, 1998.-С.153-165 (1 др.арк.)

Матеріальне та правове становище педагогів Донбасу в першій половині 1920-х років// Вісник Донецького університету. Серія Б.Гуманітарні науки.-1998.-№2.-С.42-47 (0,5 др.арк.)

Педагогические кадры Донбасса в 1930-е годы/ Матеріали вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу по результатах науково-дослідної роботи: Історичні науки, політологія. Кн.1.-Донецьк, 1997.-С.135-137 (0,3 др.арк.)

Відтворення національних педагогічних кадрів у ході проведення політики українізації в Донбасі (1923-1933 рр.)/ Історія України. Маловідомі імена, події, факти (Зб.статей).Вип.7.-К.:Рідний край, 1999.-С.223-229 (0,5 др.арк.)

Репресивні заходи щодо освітян в 1930-ті роки/ Правда через роки. Статті, спогади, документи. Вип.3.-Донецьк:Донецька обласна редколегія тому “Реабілітовані історією”. Комітет інформації Донецької облдержадміністрації. Видавництво “Регіон”, 1999.-С.62-80 (1 др.арк.)

АНОТАЦІЇ

Богінська І.В. Педагогічні кадри Донбасу і політика українізації (1920-30-ті роки). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України.- Донецький державний університет, Донецьк, 2000.

Дисертацію присвячено дослідженню періодів формування нового типу педагога в умовах становлення та зміцнення тоталітарної системи з посиланням на специфіку зазначеного процесу у Донбасі. У роботі розглянуто роль вчительства в українізації освітніх закладів та ліквідації неписьменності серед дорослого населення, система педагогічної освіти та репресивні заходи щодо освітян як чинники денаціоналізації суспільно-культурного життя у 30-ті роки, проведено попередні підрахунки кількості жертв політичних репресій 1933-38 років серед педагогів Донбасу.

Ключові слова: педагог, “українізація”, політичні репресії, денаціоналізація, тоталітарна система, ліквідація неписьменності, політика українізації

Богинская И.В. Педагогические кадры Донбасса и политика “украинизации” (1920-30-е годы).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Донецкий государственный университет, Донецк, 2000.

Диссертация посвящена исследованию процесса формирования нового типа педагога в условиях становления и функционирования тоталитарной системы преимущественно на материалах Донбасса. В работе получила дальнейшее развитие тема отношений власти и педагогов в начальный период социалистических преобразований. В связи с этим был детально проанализирован комплекс правительственных мероприятий, направленных на привлечение учителей дореволюционной школы к созданию советской системы образования. Отмечено, что “советизация” педагогических кадров осуществлялась в различных формах, среди которых наиболее распространенными были “чистки” педагогических коллективов, членство в санкционированном государством профессиональном союзе, политическая и педагогическая переподготовка, участие в ликвидации неграмотности среди взрослого населения. В диссертации подчеркнуто, что приоритетным направлением кадровой политики в сфере образования была признана подготовка педагога нового типа, призванного стать пропагандистом коммунистической идеологии в школе. С этой целью комплектация студенческого состава педагогических учебных заведений осуществлялась по принципу классовой принадлежности абитуриента к рабоче-крестьянским слоям населения. В рамках проводимой правительством в 20-е-начале 30-х годов политики украинизации изменение социальной базы воспроизводства учительских кадров создало благоприятные условия для перевода педагогических техникумов Донбасса на украинский язык обучения. При этом разрешение кадровой проблемы в украинских школах региона в значительной степени затруднялось низкими темпами “украинизации” Донецкого института народного образования в Луганске.

В работе установлено, что созданная в 20-е годы система педагогического образования не удовлетворяла потребности школы в учителях, а “советизация” лишь усугубляла дефицит педагогических кадров. Изменением тактики в процессе привлечения “старых” педагогов к сотрудничеству с властью стала политика украинизации. Региональная специфика данного процесса состояла в том, что взаимопонимание учительства с представителями местной власти в Донбассе возникло на почве невосприятия целей и задач “украинизации”. Анализ педагогического фактора позволили установить особенности перевода школьной сети на украинский язык обучения: низкие темпы, неоднородность в разных типах местности, ориентация на начальное образование. Подчеркнуто, что “украинизация” не имела замкнутого характера, поскольку в рамках её проведения национальные меньшинства имели реальную возможность обучаться на родном языке. В диссертации отмечено, что подъём общественной активности учителей региона, вызванный ослаблением напряженности в отношениях с представителями властных структур, был направлен, прежде всего, на ликвидацию неграмотности среди взрослого населения.

В работе проанализированы изменения в содержании учебных программ и структуре учреждений, входящих в систему педагогического образования. Выяснено, что ориентация на подготовку русскоязычного педагога обусловила во второй половине 30-х годов сокращение сети украинских школ. Среди факторов денационализации общественно-культурной жизни в Украине подчеркнута роль репрессий в отношении педагогов. Типологизация объекта преследования, проведенная на основе контент-анализа архивно-следственных дел репрессированных педагогов, позволила выделить отдельные этапы в осуществлении репрессивной политики в 30-е годы. Следует отметить, что учителя Донбасса не подвергались арестам по подозрению в “буржуазном национализме” и “национал-уклонизме” в ходе “чистки” государственных учреждений (1933-1934) и проверки партийных документов (1935). Направленность политических репрессий против представителей конкретных национальностей проявилась в 1937-38 годах, когда педагогический персонал украинских, греческих, немецких школ подвергся массовым арестам, а школы для национальных меньшинств были ликвидированы. По предварительным подсчетам в результате проведения репрессивной политики 1933-38 годов пострадало около 3 тысяч педагогов Донбасса.

В диссертации сделан вывод о том, что в конце 30-х годов в основном было завершено формирование нового типа педагога. От своего предшественника он отличался социальным происхождением, системой моральных ценностей, политическими взглядами, типом мышления, уровнем квалификации, социально-психологическим состоянием.

Ключевые слова: педагог, “украинизация”, политические репрессии, денационализация, тоталитарная система, ликвидация неграмотности, политика украинизации.

Boginskaya I.V. Teachers' staff in Donbass and politics of ukrainization(1920-s-1930-s).-Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree by speciality 07.00.01 - History of Ukraine.- Donetsk State University, Donetsk, 2000.

The thesis is devoted to research of the formation period of a new kind teacher in condition of the building and strengthening of a totalitarian system referring to the specific characters of this in Donbass.

The teacher's role in ukrainization of educational establishment and elimination of illiteracy among the adults, the system of pedagogical education and the repressions regarding teachers as the main factors of social and cultural life denationalization in 1930s were considered, preliminary calculations of the political repressions victims among Donbass teachers in 1933-1938 were made in this work.

Key words: teacher, “ukrainization”, political repressions, totalitarian system, denationalization, politics of ukrainization, elimination of illiteracy.

Размещено на Allbest.ru