Українська історична наука та історіософія на рубежі ХІХ–ХХ століть

У четвертому розділі "Державницька історіософія В.К. Липинського в українській історичній науці" розглядається консервативна історіософія В. Липинського та аналізується характер "національно-державницького перевороту" в українському історичному мисленні 1920-х рр.

Засновник державницької історіософії В. Липинський ще на початку своєї творчості засвоїв схему історичної еволюції українського народу М. Грушевського Piziur E. V. Lypyns'kyj's Idea of Nation // Harvard Ukrainian Studies.- 1985.-Vol. IX.- №3-4. - P.302.. В його творах завдяки своєрідній інтерпретації ранніх теорій соціального конфлікту (Л. Гумплович, Ф. Оппенгеймер, Г. Ратценгофер), теорій еліти (Г. Моска, У. Парето, Р. Міхельс), польської консервативної історіософії (Й. Шуйський, В. Калинка, С. Тарнавський, В. Яворський) та завдяки осмисленню досвіду визвольних змагань, виявився науковий інтерес до влади, характеру і функцій провідної верстви, проблем морального авторитету властей і змісту різних концепцій державно-правового легітимізму. В. Липинський спирався на власне прочитання теорій М. Драгоманова Андрусяк Т. Вплив творчості М. Драгоманова на формування правових поглядів В. Липинського (До питання про неперервність процесу розвитку української правової думки) // В. Липинський. Студії.- Т.1: Історико-політологічна спадщина В. Липинського і сучасна Україна.- К.-Філадельфія, 1994.- С.115-118. та деякі елементи творчої спадщини В. Антоновича. Серед них - думка, що самостійницький український рух завжди мав аристократичний характер: не народні маси прагнули здобуття і ствердження незалежності своєї батьківщини, а саме політична еліта країни. Тому державники в боротьбі за національний суверенітет робили ставку на формування української провідної верстви. Покоління В. Антоновича і його учнів було впевнено, що не слід нав'язувати масі будь-які ідеї, треба лише допомогти їй досягти високого культурного рівня. В. Липинський вважав, що справжні "свідомі українці" повинні не плестися в хвості мас, а вести їх до чітко визначених ідеалів.

В історіософії В. Липинського посилюється тенденція, що виявилася в творчості М. Грушевського: перехід до соціологізації історичного синтезу. В осмисленні ретроспектив і перспектив українського історичного процесу В. Липинський поступається конкретикою на користь глобальним узагальненням. Мислитель впевнений, що історичне минуле лишається мертвим, якщо не пов'язане з завданнями сьогодення, не осмислене в світлі вимог сучасності Білас Л. В'ячеслав Липинський як історик кризової доби // Липинський В. Україна на переломі 1657-1659 // Твори.- Т.3.- Філадельфія, 1991.- С.ХХХІХ..

Сенс української історії, за В. Липинським, полягає в русі до національно-державної організації. Повноцінна нація на українських землях повстане з синтезу різних народностей і вір української держави. Київська Русь, яку історик називає Варязькою державою, залізним обручем військової потуги скріпила неоднорідну слов'янську масу, розлиту на просторах Східної Європи. Прототип української нації - "шляхетсько-міщанський народ Русі" - виникає за часів політичного і культурно-релігійного суперництва з польсько-литовськими впливами в Речі Посполитій. У цьому суперництві В. Липинський, на відміну від В. Антоновича і М. Грушевського, бачить скріплення політично-територіальної, а не культурно-конфесіональної спільності мешканців Русі.

Народні маси України ("малоруське плем'я") за всіма культурно-релігійними та етнопсихологічними ознаками прагнуть злитися з "загальноруським морем". Активні елементи, що потрапляють до України з Заходу, відокремлюють її від стихії Сходу. Згідно з В. Липинським, Україна відрізняється від Росії суто західним типом взаємин еліти і маси, держави і народу. Специфіка державотворення в Україні полягає в узгодженні інтересів і можливостей підвладного населення з цілями військово-господарської аристократії. (Ця ідея сильно нагадує народництво В. Антоновича.) Забезпечення громадянського миру в динамічній соціальній системі потребує жорсткої і авторитетної верховної влади - Гетьманської монархії.

Монархічний устрій обирається В. Липинським, виходячи з принципу історико-правового легітимізму: нібито в XVII-XVIII ст. існували прецеденти такого ладу. Втім, безпрецедентним для консервативно-легітимістських доктрин було визнання мислителем романтико-народницької концепції українських земель. Національною територією України визнаються не володіння колишніх державних об'єднань (Київська Русь, Галицько-Володимирське князівство, Гетьманщина), а всі простори, заселені українцями, яким би урядам ті не належали.

В етно-політичній еволюції українців В. Липинський, подібно до М. Грушевського, надає великої ваги географічному фактору. Порівняно з історіософською традицією він надмірно загострює протистояння цивілізацій: осілої хліборобської України - представниці "європейської культури плугу" та кочового скотарського Степу - втілення азіатського варварства і хаосу Липинський В. Україна на переломі 1657-1659 // Твори.- Т.3.- Філадельфія, 1991.. На вершині цього протистояння в середині XVII ст., коли була створена нова держава та досягнуті масштабні успіхи в степовій колонізації, Україна мала синтезувати західні та східні християнські культурні тенденції. Синтез цивілізацій, можливий лише в незалежній державі, являється світовою місією України. Необхідні для цього умови на сучасному етапі виникнуть лише в гетьманській державі, політичний провід якої обійме енергійна військово-хліборобська верства, а інтелігенція отримає функцію ідеологічного забезпечення справедливої влади Липинський В. Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму.- К.-Філадельфія, 1995..

Таким чином, історіософія В. Липинського - це практично спрямована науково-етична система, в якій завжди відносна національно-історична правда набуває всіх ознак абсолютної істини, бо спрямовується на перемогу порядку й справедливості над безладдям й безкарністю.

У висновках викладені загальні підсумки дослідження проблеми:

Історіософія розглядається як певна структура, яка містить філософський, сцієнтистський та аксіологічний аспекти.

Формування української історіософії розпочалося на зламі XVIII-XIX ст. у системі імперського філософсько-історичного мислення, остаточне виокремлення з якого припало на добу політизації українського руху та інституціалізації української історичної науки на переломі ХІХ-ХХ ст. На відміну від російської історіософії, вона оберталася в колі проблем "внутрішнього вжитку": філософії національної ідеї, філософії історії України.

Відсутність в українському історичному мисленні теорії історичного пізнання не стало на заваді достатньому розвитку сцієнтистського аспекту історіософії, завдяки чому еволюція української історіософії в головних рисах відповідає розвитку вітчизняної історичної науки. Внаслідок слабкості абстрактно-спекулятивного мислення, що характерно для слов'янських культур, ключову роль в українській історіософії виконував аксіологічний аспект. Релігійно-етичні ідеї, якими насичена історіософія "кирило-мефодіївців", протягом другої половини ХІХ ст. поступилися політико-ідеологічним пріоритетам. Українська історіософія рубежу століть тяжіла до політології та практичної реалізації своїх ідей. Не випадково, що провідні історіософи були відомими суспільно-політичними діячами. Це добре простежується на прикладі В. Антоновича, М. Грушевського і В. Липинського, науково-теоретична діяльність яких створює певний генетично-еволюційний ряд.

Історіософські ідеї В. Антоновича виходили з положень українського історичного романтизму та одночасно містили висновки, використані державницькою історіософією. Народництво В. Антоновича полягало не в принциповій відмові від державної ідеї, а в ствердженні примату народних інтересів перед державними цілями.

Історіософія М. Грушевського систематизувавши ідейні досягнення школи В. Антоновича, надавала соціально-політичному чиннику важливу структуруючу функцію. Підсумок українського історичного процесу в новітньої доби - національне відродження - розглядалося як реанімація державно-політичного життя українців. В українській історіософії сформувався новий полюс ідейного тяжіння, відмінний від класичного народництва та майбутнього державництва.

Історіософська система В. Липинського, виходячи з багатьох романтико-народницьких концептів, розглядала українську державність як передумову здійснення всесвітньої місії розташованого на межі цивілізацій народу України: синтезу західних і східних культурних традицій.

Зміст дисертації викладено в публікаціях автора

1. Легітимність влади в Україні: теорії і реальність // Українські проблеми. - 1997. - С.65-75. - 1 авт. арк.

2. Категорія історіософії: епістемологічне наповнення і традиції використання // Джерелознавчі та історіографічні проблеми історії України. Мова науки. Термінологія. Міжвуз. зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1997. - С.11-18. - 0,5 авт. арк.

3. Українська історіософія: спроба культурологічного аналізу // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. - Вип.1 - Дніпропетровськ: Промінь, 1997. - С.324-332. - 0,5 авт. арк.

4. Ідея монархії в українській історіософії другої половини ХІХ ст. // Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 року. Науковий збірник. - К., 1998. - С.82-87. - 0,9 авт. арк.

5. Історіософія та літературний процес в Україні: специфіка взаємодії // Література й історія. Мат-ли міжнарод. наук. конф. - Запоріжжя: ЗДУ, 1996. - С.50-55. - 0,35 авт. арк.

6. Українська козаччина в історіософських поглядах П.Куліша // Запорозьке козацтво в пам'ятках історії та культури. Мат-ли міжнарод. науково-практ. конф. - Секція І-ІІ. - Запоріжжя: РА "Тандем - У", 1997. - С.170-175 . - 0,35 авт. арк.

7. Історіософські традиції в інтелектуальній культурі українського і російського народів ХІХ-ХХ ст. // Нива знань. Інформаційно-педагогічний альманах № 4. Україна і Росія. Досвід історичних зв'язків та перспектива співробітництва. - Дніпропетровськ: Промінь, 1997. - С.140-143. - 0,25 арк.

8. Інтелектуальна еліта в історіософській концепції В. Липинського // Інтелігенція: суть, історичні долі, перспективи. Міжнарод. наук. конф. Тези доповідей. - Дніпропетровськ, 1996. - С. 37-39. - 0,2 авт. арк.

Размещено на Allbest.ru