Політичний контроль тоталітарної держави за культурно-науковою сферою України (друга половина 40-х – початок 50-х років ХХ ст.)

2. Одним із завдань культурної політики влади було ідейне спрямування літературної і мистецької творчості. Цій меті підпорядковувалася діяльність відповідних підрозділів партійного апарату, органів цензури, творчих спілок, зокрема Спілки радянських письменників і Спілки радянських композиторів, що стали суттєвим елементом у системі управління літературою та мистецтвом. Творчі спілки втілювали в життя принцип партійності літератури і пропагували метод соціалістичного реалізму, що забезпечував внутрішній контроль за творчим процесом.

3. Сталінський режим розгорнув масштабні політико-ідеологічні кампанії, відомі під назвою “ждановщини”. Вони служили одним із засобів політико-ідеологічного нагляду тоталітарної влади за творчою і науковою діяльністю інтелігенції, за духовним життям суспільства. Вістря партійної критики було спрямовано на подолання самобутнього національного змісту, особливого національного колориту української літератури, мистецтва та науки, на “викриття українського буржуазного націоналізму”.

4. В ході ідеологічних кампаній гострої критики зазнали письменники О. Довженко, М. Рильський, В. Сосюра та ін. За звинуваченнями в “буржуазному націоналізмі” виключено зі Спілки радянських письменників України П. Карманського, М. Рудницького, А. Патрус-Карпатського. Різкій критиці піддавалася творчість ряду українських композиторів, зокрема К.Данькевича, Г. Жуковського. За “націоналістичну обмеженість” критиковано львівських митців М. Колессу, А. Кос-Анатольського та ін. Відбувалася жорстка регламентація стильових прийомів, мистецьких форм, образних пошуків.

5. Одним із напрямів ідеологічних репресій була боротьба з “безродним космополітизмом”. Ця кампанія стала спробою тоталітарної системи ізолювати радянське суспільство від зовнішнього світу. Гонінь зазнали насамперед літературні та мистецькі критики, серед них А. Борщагівський, А. Гозенпуд, Л. Субоцький, Б. Якоблєв (Хольцман). Їх звинувачували в антипатріотизмі, у низькопоклонстві перед “реакційною буржуазною культурою Заходу”, у замовчуванні зв'язків української культури з російською.

6. Головне вістря політичних кампаній в галузі суспільних наук було націлено проти “українського буржуазного націоналізму”, в тому числі проти школи М. Грушевського. З цих позицій різко критикувалася група вчених Інституту історії АН УРСР, а також львівські історики - М. Кордуба, І.Крип'якевич, О. Терлецький та ін. Політичний контроль здійснювався також у природничих науках, зокрема в біології, фізіології, кібернетиці. Найбільш яскравим прикладом цього стала боротьба з генетикою, яку оголосили “псевдонаукою”.

7. У механізмі політичного контролю, що здійснювався сталінським режимом в духовній сфері, важливе значення відводилось утвердженню принципу партійності літератури, мистецтва та науки, нав'язуванню єдиного ідеологічного підходу, в тому числі так званого пролетарського інтернаціоналізму, за яким приховувалась русифікація національних культур; здійсненню “соціального замовлення”, визначенню тематики і змістового наповнення літературних, мистецьких і наукових творів.

Основні положення дисертації викладені автором у таких публікаціях

1. Зайко Н. Ідеологічні чистки в літературі в післявоєнний період на Україні (1945-1953 рр.) // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету ВДУ. - 1999. - № 4. - С.15-19.

2. Зайко Н. Переслідування генетиків у СРСР та УРСР в 1930-1950-х роках: політико-ідеологічний контроль // Науковий вісник ВДУ. - 1999. - № 5. - С.42-45.

3. Зайко Н. Післявоєнне мистецтво на Україні: політико-ідеологічні кампанії 1946-1948 рр. // Грані. - 2000. - № 3. - С.46-50.

4. Зайко Н. Викривальні ідеологічні кампанії в області мистецтва на Україні 1946-1948 рр. // Науковий вісник ВДУ. - 2000. - №1. - С.27-32.

5. Зайко Н. Кампанія боротьби з “космополітизмом” в Україні у 1945-1953 рр. // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету ВДУ. - 2000. - № 5. - С.33-36.

6. Зайко Н. Зміст поняття “тоталітаризм” // Україна у ХХ столітті: уроки, проблеми, перспективи. - К.: МІЛП, Український Центр духовної культури. - 2001. - С. 486-494.

7. Сірук Н. “Ждановщина”: культурно-ідеологічні процеси в Україні другої половини 40-х років ХХ ст. // Науковий вісник ВДУ. - 2005. - № 5. - С. 60-65.

8. Сірук Н. Ідеологічні кампанії в Україні у другій половині 40-х - на початку 50-х років ХХ ст.// Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету ВДУ. - 2005. - № 10. - С.82-87.

9. Сірук Н. “Космополітизм”: ідеологічні процеси в Україні у післявоєнний період (друга половина 40-х - початок 50-х років ХХ ст.) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету: серія історія. Випуск 9. - 2005. - С.200-202.

10. Сірук Н. Політичний контроль за культурно-науковою сферою в Україні другої половини 40-х - початку 50-х років ХХ століття // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету ВДУ. - 2006. - № 11. - С.112-117.

11. Сірук Н. Ідеологічні кампанії в українській історичній науці (друга половина 40-х - початок 50-х років ХХ ст.) // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету ВНУ. - 2007. - № 13. - С. 139-144.

Размещено на Allbest.ru