Освітня діяльність духовенства Полтавської єпархії (ХІХ – початок ХХ ст.)

Не менш важливим залишалось питання забезпечення народних шкіл педагогічними кадрами. У дореформений період у Полтавській єпархії системи підготовки педагогічних кадрів для початкових народних шкіл не існувало. Учителем при дотриманні простої формальності могла стати будь-яка відносно грамотна людина. Парафіяльні школи здебільшого обмежувалися роботою двох учителів: священнослужителя та учителя світського походження, які й повинні були викладати всі заплановані навчальні предмети. Не виключалася ситуація, коли один священик викладав Закон Божий одночасно в декількох народних училищах.

Для підготовки кадрів і підвищення освітнього рівня вчителів початкових шкіл духовного відомства в пореформений період єпархіальна влада здійснювала ряд заходів:

1) з метою підготовки кадрів створювалися спеціальні навчальні заклади: а) дві церковно-учительські школи (готували вчителів для початкових навчальних закладів усіх типів); б) другокласні школи (готували вчителів для шкіл грамоти; курс навчання в них розраховувався на 3 роки та складався з 1-го та 2-го класу двокласної церковнопарафіяльної школи та учительського курсу);

2) для підвищення кваліфікації працюючих учителів організовувалися короткострокові учительські курси;

3) з метою підготовки учителів для жіночих церковнопарафіяльних шкіл та шкіл грамоти функціонувало єпархіальне жіноче училище.

У третьому підрозділі „Характеристика навчально-виховного процесу” розкрито основні засади навчання та виховання в початкових школах духовного відомства. Організація навчально-виховного процесу в церковних школах Полтавської єпархії в дореформений період була ускладнена цілою низкою проблем та недоліків: відсутністю єдиних навчальних програм та достатньої кількості підручників, єдиної системи оцінювання знань і поведінки учнів, а також методики навчання, неможливістю держаного фінансування, браком педагогічних кадрів. У всій системі початкової освіти цього періоду та єдиним „доступним” методом навчання й виховання стало дисциплінарне (фізичне) покарання, узаконене статутом про парафіяльні училища 1828 р. Попри все навчально-виховний процес у школі формувався на ґрунті православної віри та був спрямований на виховання в учнів релігійно-моральних цінностей.

У пореформений період розвиток початкової освіти в Полтавській єпархії відбувався динамічно під впливом значних змін у соціально-економічній і політичній сферах. Релігійно-моральне виховання в церковнопарафіяльних школах та школах грамоти залишалося пріоритетним. Наприкінці ХІХ ст. почало активно впроваджуватися трудове навчання, для чого відкривалися ремісничі та рукодільні класи. Загальне піднесення рівня системи початкової освіти в Полтавській єпархії наприкінці ХІХ ст., спричинене впровадженням „Правил” 1884 р. та 1891 р., а також місцевою реорганізацією системи управління початковими школами духовного відомства, призвело до встановлення певної структури навчально-виховної роботи та задовільних результатів у багатьох церковних школах. Завдяки зазначеним чинникам за останню чверть ХІХ ст. в регіоні значно підвищився загальний рівень грамотності населення, що дозволило виділити Полтавську єпархію серед інших в Російській імперії.

У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист наступні висновки і положення:

1. Аналіз залученої до дисертації історіографії та джерельної бази засвідчив, що спеціальних комплексних досліджень із запропонованої теми поки що не було, а опрацьовані документи та матеріали дозволяють вповні вирішити дослідницькі завдання, реалізувати поставлену мету.

2. До основних напрямів освітньої діяльності духовенства Полтавської єпархії протягом зазначеного періоду передусім можна віднести організацію системи духовної освіти та поширення початкової освіти серед незаможних верств населення. Перший напрям позначений створенням мережі духовних училищ (як нижчої ланки духовної освіти) та семінарії (як середньої ланки); другий - самовідданою працею духовенства в початкових народних закладах і створенням мережі церковних шкіл (церковнопарафіяльних та шкіл грамоти).

3. Становлення мережі духовних навчальних закладів в єпархії розпочалося в дореформений період, а в пореформений - система духовної освіти в регіоні набула завершеної форми. Церковнопарафіяльні школи в дореформений період залишалися неорганізованою формою початкової освіти для найбідніших верств населення. Динаміка становлення мережі церковних шкіл у єпархії простежується лише в пореформений період та позначена коливанням. Їх кількісний показник наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. значно підвищився за рахунок шкіл грамоти.

4. Механізм управління та функціонування навчальних духовних закладів і церковних шкіл (церковнопарафіяльних та шкіл грамоти) Полтавської єпархії здійснювався на підставі законодавчих актів, розпоряджень Святійшого Синоду, деяких міністерств, які відображали тогочасну державну політику у сфері освіти.

5. У діяльності Полтавської семінарії та духовних училищ спостерігалася тісна співпраця, що свідчить про високий рівень організації духовної освіти в єпархії. Випускники семінарії в подальшому житті реалізували себе не лише в ролі парафіяльних священиків, але й займалися викладацькою діяльністю в церковнопарафіяльних школах і духовних училищах. Випускники духовних училищ по суті ніякої професії не отримували, і, як правило, продовжували навчання в семінарії.

6. Церковні школи відігравали важливу роль у поширенні початкової народної освіти в єпархії, зокрема школи грамоти дозволяли здобувати елементарну освіту дітям з незаможних родин у найвіддаленіших куточках регіону. Велике значення приділялося поширенню початкової освіти серед жіночої половини населення. На початку ХХ ст. шкіл для дівчаток налічувалося майже в чотири рази більше, ніж окремих шкіл для хлопчиків. Турбота про підвищення професійного рівня вчителів початкових шкіл духовного відомства стала одним із пріоритетних завдань єпархіального керівництва наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.

7. Духовенством, приватними особами, церквами, монастирями, церковнопарафіяльними попечительствами, церковними братствами виділялася постійна та разова матеріально-фінансова допомога для заснування та утримання церковнопарафіяльних шкіл і шкіл грамоти.

8. Предметом подальших спеціальних досліджень можуть бути наступні питання: функціонування церковних недільних шкіл у Полтавській єпархії, значення приватної та громадської ініціативи в галузі освіти в Полтавській єпархії в ХІХ ст., вплив на поширення народної освіти в ХІХ ст. місцевих традицій, побуту, особистого життя та матеріального статку освітян як на Полтавщині, так і в Україні в цілому.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях автора

1. Федоренко С. А. Освітня та благодійна діяльність церковних братств на Полтавщині // Історична пам'ять. Наук. зб. - № 2. - Полтава, 2004. - С. 122-130.

2. Федоренко С. А. Сприяння православного духовенства розповсюдженню освіти серед жіночої частини населення Полтавської губернії (ІІ половина ХІХ століття) // Історична пам'ять. Наук. зб. - № 1-2. - Полтава, 2005. - С. 126-136.

3. Федоренко С. Організація навчально-виховного процесу у початкових народних школах Полтавської єпархії у ХІХ столітті // Сіверянський літопис. - № 3. - 2006. - С. 58-66.

4. Федоренко С. А. Благодійницька діяльність православного духовенства Полтавської єпархії на ниві народної освіти в ХІХ столітті // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя, ЗНУ, 2006. - Вип. ХХ. - С. 62-67.

5. Федоренко С. А. Кадрове забезпечення духовних навчальних закладів Полтавської єпархії в ХІХ столітті // Краєзнавство і учитель - 2007: Міжнародна наукова конференція. Зб. наук. пр. - Харків, 2007. - Вип. 25-26. Серія: Історія та географія. - С. 29-31.

6. Федоренко С. Роль православних церковних братств у культурному розвитку Полтавської губернії наприкінці ХІХ століття // Полтавские епархиальные ведомости. - № 10. - 2004. - С. 139-153.

7. Федоренко С. А. Вплив Полтавських православних монастирів на культурний розвиток краю // ХІІ міжвузівська студентська наукова конференція „Наука і вища освіта”. Матеріали доповідей і повідомлень (20 травня 2004 р.).Частина 2. Історія України та культурологія. - Запоріжжя, 2004. - С. 105.

8. Федоренко С. А. Просвітницька та благодійницька діяльність церковних братств Полтавської губернії наприкінці ХІХ ст. // 6-а Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція „Сучасні проблеми науки та освіти”. Матеріали доповідей і повідомлень (30 квітня - 9 травня 2005 р., м. Алушта). - Харків, 2005. - С. 109.

9. Федоренко С. Матеріальний та навчальний аспект функціонування духовно-навчальних закладів Полтавської єпархії (ХІХ ст.) // Релігія і церква в історії України: Матеріали Міжнародної наукової конференції (14-16 вересня 2005 р.). - Полтава, 2006. - С. 455-467.

10. Федоренко С. А. Християнська духовність як основа розвитку освітньо-виховного процесу Полтавської губернії ХІХ ст. // VII Міжнародна науково-практична конференція „Біосферно-ноосферні ідеї В. І. Вернадського та еколого-економічні проблеми розвитку регіонів”. Тези доповідей (14-16 вересня 2006 р.). - Кременчук, 2006. - С. 17.

11. Федоренко С. Школи грамоти як нижчий тип церковної школи в Полтавській єпархії (ХІХ ст.) // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. - 2007. - Кн. 1. - Львів „Логос”, 2007. - С. 884-893.

12. Федоренко С. Ініціативи єпископа Полтавського і Переяславського Іларіона в галузі освіти // Матеріали конференції Третіх (міжнародних) Гуржіївських історичних читань (20-21 вересня 2007 р.). Зб. наук. пр. „Гуржіївські історичні читання”. - Черкаси, 2007. - С. 195-200.

АНОТАЦІЇ

духовний початковий освіта навчальний

Федоренко С. А. Освітня діяльність духовенства Полтавської єпархії (ХІХ - початок ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07. 00. 01 - історія України. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2008.

У дисертації на основі комплексного аналізу джерел досліджено освітню діяльність православного духовенства Полтавської єпархії ХІХ - початку ХХ ст. Розкрито політику імперського уряду в галузі духовної та початкової народної освіти; охарактеризовано умови виникнення та основні періоди розвитку навчальних закладів у Полтавській єпархії: духовних (семінарії та духовних училищ) і початкових шкіл (церковнопарафіяльних та шкіл грамоти). Крім того, проаналізовано матеріальне забезпечення навчальних закладів, учнівський контингент та викладацький склад, організація навчально-виховного процесу. У дисертації з'ясовано внесок місцевого духовенства, монастирів, церковнопарафіяльних попечительств, церковних братств, меценатів у справу освіти на території єпархії.

Ключові слова: Російська православна церква, освіта, духовенство, єпархія, духовно-навчальні заклади, духовні училища, жіноче єпархіальне училище, духовна семінарія, церковнопарафіяльні школи, школи грамоти, церковні братства.

Федоренко С. А. Образовательная деятельность духовенства Полтавской епархии (ХІХ - начало ХХ вв.). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07. 00. 01 - история Украины. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2008.

Диссертация посвящена комплексному исследованию деятельности православного духовенства в сфере духовного и начального народного образования в Полтавской епархии в ХІХ - начале ХХ вв. в контексте государственно-церковной политики. Работа написана на основе анализа широкого спектра источников указанного периода, историографии.

Предложенная в диссертации периодизация политики Российской империи и Русской православной церкви в сфере духовного и светского начального образования отражает особенности образовательной деятельности православного духовенства как на общегосударственном уровне, так и в Полтавской епархии в частности.

В работе дается характеристика Полтавской епархии как одной из церковно-административных единиц РПЦ и ее церковных структур в ХІХ - начале ХХ вв.; раскрыты условия возникновения и основные этапы развития полтавских духовных учебных заведений: семинарии и духовных училищ (Полтавского, Лубенского, Роменского, Переяславского); показаны источники их материального содержания; проанализированы особенности педагогического состава и ученического контингента; выявлена специфика организации учебно-воспитательной работы.

Кроме того, в диссертации раскрыта деятельность полтавского духовенства в области начального народного образования (в дореформенный и пореформенный периоды). В дореформенный период в Полтавской епархии, как и в целом в Российской империи, системы народного образования еще не существовало, а приходское духовенство официально приобщалось к распространению грамотности среди населения, выступая при этом законоучителями во всех типах начальных школ и осуществляя посильные материальные пожертвования на их содержание. Церковноприходские школы этого периода оставались неорганизованной формой начального образования для самых бедных слоев населения.

Пореформенный период характеризуется быстрыми темпами увеличения количества церковных школ, особым вниманием епархиального руководства к распространению начального образования среди женской половины населения епархии, увеличением школ с высоким уровнем материального обеспечения (благодаря монастырям, меценатам, церковно-приходским попечительствам, церковным братствам и т. п.). Своеобразным показателем развития церковноприходского образования в Полтавской епархии конца ХІХ - начала ХХ вв. служили двуклассные церковноприходские школы, имевшие относительно стабильную материальную базу, тщательно подобранные педагогические кадры и как следствие - более высокий уровень организации учебно-воспитательной работы, нежели в одноклассных. Проблему подготовки педагогических кадров и повышения уровня образования учителей церковных школ епархиальное руководство частично решало открытием церковно-учительских и второклассных школ, организацией летних учительских курсов. С целью подготовки учителей для женских церковных школ функционировало епархиальное женское училище.

Ключевые слова: Русская православная церковь, духовенство, епархия, образование, духовно-учебные заведения, духовные училища, женское епархиальное училище, духовная семинария, церковноприходские школы, школы грамоты, церковные братства.

Fedorenko S.A. Education activity of the clergy in the Poltava Diocese (XIX - the beginning of the XX century). - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in History, spesiality 07. 00. 01 - History Of Ukraine. - Bohdan Khmelnytsky National University. - Cherkassy, 2008.

The paper based on the complex analisis of the sourses is the study of education activity of the orthodox clergy in the Poltava Diocese (XIX - the beginning of the XX century). The dissertation shows the policy of the empire government in the field of clerical and primary education; provides general characteristic of conditions for appearing as well as main periods of developing of the education institutions in the Poltava Diocese: clerical (seminary and clerical schools) and primary schools (parish schools and schools for illiterate people). In addition, material provision of the education institutions, pupils and teaching staff, organization of the education and upbrining process were analyzed. The dissertation finds out the contribution of local clergy, monasteries, parish trustees, church fraternities, maecenases into the education activity on the territory of the Diocese.

Key words: Russian orthodox church, education, clergy, diocese, clerical and education institutions, clerical schools, eparchy women's school, clerical seminary, parish schools, schools for illiterate people, church fraternities.

Размещено на Allbest.ru