Культура і побут української сільської інтелігенції Галичини (кінець ХІХ ст. – 1939 р.)

3. Представники інтелігентного прошарку постійно працювали над удосконаленням фахових умінь, збагаченням української культури. Важливу роль відігравало залучення духовенства й учительства до процесів кількісного зростання освіченого прошарку за рахунок не тільки власних дітей, але й вихідців із соціальних низів.

4. Через створення різноманітних культурно-просвітніх, соціально-економічних товариств сільські інтелігенти намагалися досягти зростання рівня освіченості і матеріального добробуту населення. Значна увага акцентувалася на пробудженні національної свідомості селянства, формуванні у нього правової і політичної культури, а також виробленні навичок громадської роботи. Не останнє місце при цьому займав ступінь поваги селян до інтелігента, його здатність впливати на рішення громади силою власного авторитету.

5. Модернізаційні процеси в середовищі сільської інтелігенції розпочалися ще в першій половині ХІХ ст. З того часу її побут синтезував західні культурні віяння і національні традиції. На рубежі ХІХ-ХХ ст. через активізацію проникнення міської культури в галицьке село темпи змін у побуті інтелігенції значно прискорилися. Сильного впливу цієї культури зазнали одяг, житло та харчування освіченої верстви.

6. Інтелігенція помітно впливала на трансформацію побуту мешканців галицького села. Родини священиків, учителів поряд із гімназистами і студентами виконували комунікативну функцію, відіграючи роль посередників у засвоєнні та адаптації селянством елементів урбаністичної культури. Крім побуту, під впливом особистого прикладу багатьох представників освіченого прошарку відбувалося реформування низки селянських господарств. Господарство священика чи вчителя слугувало не тільки для задоволення індивідуальних потреб власника, але й відігравало роль своєрідного стимула, рушія прогресивних змін на шляху економічного поступу тогочасного села.

7. Сільська інтелігенція активно засвоювала новітні тенденції світової моди, однак при цьому завжди дотримувалася народних традицій і зберігала власну національну ідентичність.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Баран О. Вплив міської культури на зміни у побуті української сільської інтелігенції Галичини (перша половина ХХ ст.) // Етнокультурні процеси в українському урбанізованому середовищі ХХ століття: Зб. наук.-теорет. статей / Головний редактор С.П. Павлюк. - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. - С. 53-56.

2. Баран О. Внесок сільської інтелігенції в організації календарних і громадсько-політичних свят у Галичині (20-ті - 30-ті рр. XX ст.) // Науковий вісник Українського університету. - Москва, 2005. - Т. ІХ. - С. 80-83.

3. Баран О. Галицька сільська інтелігенція як культурний феномен (перша половина ХХ ст.) // Україна соборна: Зб. наук. статей. - Київ, 2005. - Вип. 2. - Ч. ІІ. - С. 263-271.

4. Баран О. Культура і побут української сільської інтелігенції Галичини у 20-х - 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалі художніх творів сучасників) // Поляки, українці, білоруси, литовці у міжвоєнній Польщі (1921-1939): Зб. матеріалів міжн. наук. конф., Дрогобич; 8-9 жовтня 2004 р. - Дрогобич: Коло, 2005. - С. 143-153.

5. Баран О. Парохіальні бібліотеки як засіб культурно-просвітницької діяльності сільського духовенства Галичини (друга половина 20-х - початок 30-х рр. ХХ ст.) // Знаки питання в історії України: українська історія у європейському контексті: Зб. матеріалів ІІ Міжнародної конференції / Упор. Є.М. Страшко. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2005. - С. 117-119.

6. Баран О. Роль вчителя у громадському житті галицького села (кінець XIX ст. - 1939 р.) // Р.Ф. Кайндль. Вікно в європейську науку: Матеріали II Міжнародного наукового семінару “Кайндлівські читання”, 28-29 травня 2005 р. - Чернівці: Прут, 2005. - С. 289-296.

7. Баран О. Роль греко-католицького духовенства у громадському житті галицького села (кінець XIX ст. - 1939 р.) // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2005. - Т. 15: На пошану професора Л. В. Баженова. - С. 378-386.

8. Баран О. Українська сільська інтелігенція Галичини (кінець ХІХ ст. - 1939 р.): спроби ідентифікації // Галичина. - 2005. - № 11. - С. 307-313.

9. Баран О. Господарство української сільської інтелігенції Галичини (кінець XIX ст. - 1939 р.) // Сторінки історії: Зб. наук. праць / Відп. ред. Н.Ф.Гнатюк. - К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2006. - Вип. 22 - С. 42-51.

10. Баран О. Елементи міської культури в одязі української сільської інтелігенції Галичини (кінець ХІХ ст. - 1939 р.) // Етнокультурні процеси в українському урбанізованому середовищі ХХ століття: Зб. наук.-теорет. статей: Присвячено 150-річчю від дня народження Івана Франка. - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. - С. 94-100.

11. Баран О. Їжа української сільської інтелігенції Галичини (кінець XIX ст. - 1939 р.) // Сторінки історії: Зб. наук. праць / Відп. ред. Н.Ф. Гнатюк. - К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2006. - Вип. 23 - С. 124-131.

12. Баран О. Освітні традиції української сільської інтелігенції Галичини (кінець XIX ст. - 30-ті рр. XX ст.) // Вісник Прикарпатського університету: Історія. - Івано-Франківськ: Плай, 2006. - Вип. Х-ХІ. - С. 28-36.

Размещено на Allbest.ru