Еволюція трудових відносин на селі в добу НЕПу

Економічне становище радгоспів у 20-х роках ХХ ст. не дозволяло забезпечити робітників спецодягом у відповідності зі встановленими нормами. В обмеженій кількості спецодяг отримували лише працівники скотарства та ковалі.

Рівень зарплати залежав перш за все від міцності господарства. Як і у одноосібників, існував великий різнобій зарплат між окремими господарствами, жіноча праця оплачувалася дешевше чоловічої, а підліткова була найдешевшою.

У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист наступні висновки і положення:

1. Аналіз стану наукової розробки проблеми засвідчив, що вона поки не стала предметом спеціального вивчення історичної науки. Залучена до дисертаційного дослідження джерельна база є достатньо представницькою і достовірною. 2. Під час непу трудові відносини на селі вступають у якісно новий етап розвитку у порівняні з періодом “воєнного комунізму”. У першу чергу він характеризується легалізацією відносин найму-продажу робочої сили. Такі причини, як малоземелля понад 50% одноосібних селянських господарств України, їх слабка забезпеченість сільськогосподарським реманентом та робочою худобою зумовили роботу селян за наймом. З іншого боку заможні, середняцькі, а також інколи й незаможні господарства створювали попит на робочу силу у сільському господарстві. 3. Характер трудових відносин на селі диктувався основними наймачами робочої сили - одноосібними господарствами. Ними виступали середняцькі господарства, значно меншу кількість робітників наймало заможне селянство та радгоспи. У незаможницьких господарствах найм додаткової робочої сили носив тимчасовий вимушений характер. 4. Радянське законодавство по регулюванню трудових відносин на селі носило упереджений характер щодо заможних одноосібних селянських господарств. Воно мало за мету обмежити їх економічну і політичну роль шляхом скорочення права найму робочої сили.

5. Чисельність наймитства у сільському господарстві України доби непу досягла максимуму у 1927 р., склавши 984,7 тис. чол. Надалі кількість працюючих за наймом почала зменшуватися (928,7 тис. чол. у 1929 р.). Якщо поступове збільшення кількості наймитів пояснюється суто економічними факторами, то скорочення після 1927 р. - лише політичними чинниками.

6. Через специфіку сільськогосподарських робіт переважав сезонний найм робітників. Серед наймитів переважали вихідці з незаможних верств селянства. Це зумовлювало упереджене ставлення наймачів до наймитства, складні умови праці й побуту робітників.

7. У заможних господарствах у порівнянні з незаможницькими та радгоспами існували дещо складніші умови праці, але вищою була оплата праці і кращими були умови побуту наймитів.

трудовий село неп господарство

Публікації

1. Передумови застосування найманої праці в селянських господарствах України в умовах непу // Український селянин. - Вип. 5. - 2002. - с. 134-137.

2. Законодавче регулювання найманої праці в селянських господарствах України в період непу // Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки. - Вип. 33. - Черкаси, 2002. - С. 108-112.

3. Професійний склад наймитства у селянських господарствах України в період непу // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень”. Т. 18. Історія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 10-11.

4. Попит на найману працю у селянських господарствах України в період непу // Український селянин. - Вип. 6. - 2002. - С. 112-114.

5. Вплив „Тимчасових правил про умови застосування підсобної найманої праці в селянських господарствах трудового типу” на розвиток виробничих відносин у сільському господарстві України у період непу // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта '2003”. Т. 18. Історія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 10-11.

6. Місцеві та прийшлі робітники у структурі наймитства одноособових селянських господарств України в період непу // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень '2003”. Т. 3. Історія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 11-12.

7. Умови праці найманих робітників у селянських господарствах в період непу // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 26. Вип. 13. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2003. - С. 77-81.

8. Умови побуту найманих робітників у селянських господарствах Наддніпрянської України в період НЕПу // Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки. Випуск 50. - Черкаси, 2003. - С. 115-117.

9. Чисельність наймитів у одноосібних селянських господарствах України у період НЕПу // Український селянин. - Вип. 7. - С. 131-134.

10. Чисельність та склад робітників радгоспів України в період непу // Історичні та політологічні дослідження. - 2004. - №1 (19). - С. 40-46.

11. Застосування чоловічої та жіночої найманої праці у індивідуальних селянських господарствах України у період НЕПу// Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень '2004”. Т. 5. Історія України. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 14-15.

12. Праця за наймом як основне джерело існування селянських господарств України у період непу// Матеріали VIІ Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта '2004”. Т. 4. Історія України. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 50.

13. Оплата праці найманих сільськогосподарських робітників в індивідуальних селянських господарствах України в період НЕПу // Український селянин. - Вип. 8. - С. 247-250.

Размещено на Allbest.ru