Українське педагогічне товариство "Рідна школа" (1919-1939 рр.)

Розвиваючись у межах польської державно-політичної системи,УПТ “Рідна школа” перебувала в її формально-правовому полі та діяла під постійним контролем з боку відповідних адміністративних органів. Взаємини між ними мали переважно конфронтаційний характер, а державні субсидії, що виділялися на потреби рідношкільної організації, були мізерними. Незважаючи на такі обставини товариство, по суті, виконувало функції “національного освітнього міністерства” для західноукраїнського населення. Це виявилося в існуванні окремої організаційної структури з власним керівним складом і членством, а також виробленні власних ідеологічних засад та форм і методів роботи. Зростаючи чисельно на основі власного (українського) людського потенціалу, товариство виявило здатність до самовідтворення і саморозвитку. Його демократизм і загальнонаціональний характер забезпечувалися такими засадами діяльності, як позапартійність та “аполітичність” (які часто були формальними), а також надконфесійністю і надкласовістю. “Рідна школа” налагодила і цілеспрямовано поглиблювала широкі, стабільні зв'язки з різними національними інституціями, завдяки чому вони тісно співпрацювали, взаємодоповнюючи один одного.

УПТ “Рідна школа” виступало суб'єктом співпраці зі всіма національними товариствами та організаціями краю. Найефективнішим було співробітництво із “Просвітою”, “Сільським господарем”, “Лугом”, “Пластом”, “Соколом”, “Відродженням”, економічними організаціями.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Ідея “Рідної школи” в національному русі західних українців у другій половині XIX - на поч. XX ст. // Проблеми історії України XIX - початку XX ст. / Інститут історії України НАН України. - К , 2002. - Вип. 5.- C.105-111.

2. УВО-ОУН і “Рідна школа”: проблеми взаємовідносин у 1920-30рр.// Сторінки воєнної історії України / Зб. наукових статей / Інститут історії України НАН України - Київ, 2003. - Вип. 7.- Ч ІІ. - С.28 -33.

3. Реакція українців на етнокультурну політику “санаційного табору” // Карпатика. Проблеми історії, політології, етнології та літературознавства. - Ужгород, 2003. - Вип. 22.- С.49-69.

4. Взаємовідносини УСРП і УПТ “Рідна школа” у 1920 рр.// Карпатика. Проблеми історії, політології, етнології та літературознавства. - Ужгород, 2003. - Вип. 26.- С.50-59.

Анотація

Хмельовський П.М. Українське педагогічне товариство "Рідна школа" (1919-1939 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України.

Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2004.

Дисертація є комплексним дослідженням діяльності Українського педагогічного товариства “Рідна школа” у контексті суспільно-політичних реалій міжвоєнної Західної України XX ст. З'ясовано національну політику польських урядів щодо розбудови громадського та культурно-освітнього життя західних українців; статус УПТ “Рідна школа” у політичній системі Польщі 1920-30-х рр., програмно-ідеологічні засади і структуру товариства, форми та методи його діяльності, міжпартійну боротьбу за впливи на товариство, взаємини УПТ “Рідна школа” з іншими культурно-освітніми товариствами.

Ключові слова: Українське педагогічне товариство “Рідна школа”, Західна Україна, політичні партії, національно-культурні товариства.

Аннотация

Хмелёвский П. М. Украинское педагогическое общество “Ридна школа” в общественно-политической жизни Западной Украины (1919-1939 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины.

Прикарпатский университет имени Василия Стефаника, Ивано-Франковск, 2004.

Дисертация является комплексным исследованием деятельности Украинского педагогического общества “Ридна школа” в контексте общественно-политических реалий Западной Украины 1920-30-х гг. Проанализирован процесс становления и эволюция идеологии общества, влияние народовцев на его деятельность, взаимоотношения с украинскими политическими партиями Западной Украины начала XX в., характеризуется сложный процесс оновления деятельности УПО “Ридна школа” после Первой мировой и польско-украинской воен.

Освещается политика польских правительств эндеции и санации в национально-культурной сфере, польско-украинские взаимоотношения и их влияние на функционирование педагогического общества. Указана важность собрания всех культурных, экономических и политических организаций 3 июня 1920 г., на котором они признали Украинское педагогическое общество своей школьной верховной властью. Решения собрания стали отправной точкой на пути консолидации культурно-просветительских обществ, организации школьництва в Западной Украине.

Анализируется принадлежность УПО “Ридна школа” до национального лагеря, его основные положения политической платформы: негация польской власти в крае, борьба против национального порабощения, за государственность и соборность Украины; консолидацию национальных сил. Освещена деятельность представителей культурно-просветительского движения в парламентском представительстве в 1922-1939 гг., отстаивание ими национальных инициатив в реформировании системы образования и воспитания в Польском государстве, что дало возможность противостоять ассимиляционной политике польских правительств.

Характеризуются взаимоотношения УПО “Ридна школа” из ведущими политическими партиями и организациями - УНДО, УСРП, УСДП, УВО, ОУН, а также культурно-просветительскими и экономическими обществами. Политические партии и организации края, в целом поддерживая, помогая деятельности общества, вели активную борьбу за идеологическое и организационное влияние на него. Указывается на противоречивые результаты партийно-политической борьбы за влияние на УПО “Ридна школа” с одной стороны - оно динамизировало культурно-просветительскую деятельность, втягивало его в разные политические акции, что расширяло сферу влияния; с другой стороны - эта политизация наносила вред выполнению УПО своей главной цели и давала предлог польським властям для административных репрессий организационных структур общества.

Указывается доминирующее влияние национал-демократической идеологии (УНДО) в деятельности педагогического общества, дистанцирование от крайних деструктивных политических сил, что дало возможность УПО “Ридна школа” занять одно из ведущих мест в украинском национальном движении. Доказывается, что УПО “Ридна школа”, по сути выполняло функции национального министерства образования для западных украинцев.

Ключевые слова: Украинское педагогическое общество “Ридна школа”, Западная Украина, политические партии, национально-культурные общества.

Summary

Khmelyovskyy P.M. Ukrainian Pedagogical Society “Ridna Shkola” in social-political life of Western Ukraine (1919-1939).- Manuscript.

Thesis for competition of the scientific degree of the candidate of historical sciences in speciality 07.00.01 -History of Ukraine. Precarpathian University named after V.Stefanyk.- Ivano-Frankivsk, 2004

The thesis is devoted to the investigation of the activity of the Ukrainian pedagogical society “Ridna Shkola” in the context of social-political realias of Western Ukraine of 1920-1930-s.The author analyses the process of the formation and evolution of the ideology of the society, the influence of the narodivtsi on its activity, its relations with Ukrainian political parties of Western Ukraine at the beginning of the 20th century, the complicated process of the renovation of the activity of the Ukrainian pedagogical society “Ridna Shkola” after the First World War and after Plish-Ukrainian War is characterized.

In the thesis the policy of the Polish governments of national democrats and sanation in national-cultural sphere, Polish-Ukrainian relations and their influence on the functioning of the pedagogical society are investigated. The author points out the significance of the meeting of all cultural, economic and political organizations which took place on the 3d of June, 1920 at which the Ukrainian pedagogical society was recognized as their highest school authority. The decisions of the meeting became the starting point on the way to the consolidation of the cultural-educational societies and organization of schooling in Western Ukraine.

The author analyses the belonging of the Ukrainian pedagogical society “Ridna Shkola” to the national camp, the fundamental provisions of its political platform: negation of the Polish authority in the region, the fight against national opression, the fight for state system and unitary Ukraine; the consolidation of national forces. The author eluncidates the activity of the representatives of the cultural-educational movement in the parliamentary representation in 1922-1939-s, defending national initiative in the reforming of the system of education in Polish state, which gave the opportunity of resisting the assimilation policy of Polish governments.

The author characterizes the relations of the Ukrainian pedagogical society “Ridna Shkola” with leading political parties and organizations - Ukrainian National Democratic Union, Ukrainian Socialist Radical Party, Ukrainian Social Democratic Party, Ukrainian Military Union, Organization of Ukrainian Nationalists- and cultural-educational and economic societies. The political parties and organizations of the region, supporting the activity of the society in general, fought for the ideological and organizational influence on it. The author of the thesis points out contradictory results of the party-political fight for the influence on the Ukrainian pedagogical society “Ridna Shkola” on the one hand - it dynamized cultural-educational activity, engaged the society in different political actions; on the other hand such politization did harm to the fulfilment by the Ukrainian pedagogical society their main aim and gave the polish authorities the excuse for administrative repressions of the organizational structures of the society.

The author points out the dominating influence of the National-Democratic ideology (Ukrainian National-Demicratic Union) on the activity of the pedagogical society, distance from extreme destructive political forces, which gave the Ukrainian pedagogical society “Ridna Shkola” the opportunity to take one of the leading places in Ukrainian national movement. The thesis proves that the Ukrainian pedagogical society “Ridna Shkola” fulfilled the duties of the national ministry of education of Western Ukrainians.

Key words: the Ukrainian pedagogical society “Ridna Shkola”, Western Ukraine, political parties, national-cultural societies.

Размещено на Allbest.ru