Соціально-економічне становище та культурний розвиток німців у Галичині (1772-1923 рр.)

Право національно-культурної автономії німецького населення забезпечувало законодавство про мови. Закон гарантував німцям Галичини право вільного вживання в офіційних зносинах з державними властями, публічними інституціями й державними установами рідної мови в усній і письмовій формах, а властям, державним інституціям відповідати громадянам їх рідною мовою. Характеризується діяльність державних німецьких гімназій у Станіславові та Львові, які в 1918-1919 рр. працювали безперервно. Це загалом підтверджує факт максимально сприятливих умов, створених урядом ЗУНР для національно-культурного розвитку німців Галичини.

У дисертації розглядається міжнародний аспект становища німецької національної спільноти Галичини, зокрема її місце в законодавчих проектах еміграційного уряду ЗУНР, гуманітарна політика недержавних організацій Веймарської Німеччини щодо задоволення національних, культурних та духовних потреб галицьких німців.

Наголошується, що після Першої світової війни проблема Галичини з внутрішньо-австрійської проблеми трансформувалася в міжнародну площину. Необхідність виходу із політико-правової, дипломатичної, суспільної та культурної ізоляції німецького населення краю, а також намагання повернути втрачені позиції, розширити німецькі позиції в регіоні в умовах польського панування, спонукали галицькі німецькі християнські кола піти на налагодження контактів з установами Веймарської Республіки та США. Тому надання гуманітарної допомоги з боку національно-культурних установ Німеччини німцям Галичини стало одним з аспектів зовнішньої політики повоєнної німецької держави. Політичне, економічне і культурне зміцнення німецької національної групи 1918-1923 рр. було можливим лише за умови відповідної співпраці її представницьких органів з певними установами Веймарської республіки. У розділі подається детальний огляд взаємин німецьких національних товариств краю із “Інститутом Закордонних Німців” у Штутгарті, “Союзом друзів мовних острівців”, “Союзом Закордонних Німців” у Берліні. Окремо висвітлюються організаційні заходи “Спілки німців-християн Галичини” у її контактах з фінансовими установами Центрально-Східної Європи - “Богемським банком”, “Німецьким аграрним та індустріальним банком для Австрії” у Празі; окремими підприємствами і установами - “Німецьким шкільним союзом” у Відні, книжковим видавництвом у Троппау тощо.

Завдяки цим зусиллям, німці Галичини, які мешкали досить компактними групами, не стали знаряддям для розпалювання міжнаціональної ворожнечі, а пізніше - знаряддям східної політики нацистського Райху. Водночас зазначається, що німцям Галичини поступово, через засоби масової інформації та гуманітарну допомогу, нав'язувалася ідея, що лише Німеччина є їх єдиною Батьківщиною.

У висновках до розділу вказується, що участь німців Галичини в боротьбі за державну незалежність українського народу визначалася тим, що від листопада 1918 до березня 1923 рр. вона охопила майже всі сфери державного життя Галичини - політичну, соціальну, економічну, воєнно-стратегічну, культурну тощо. Німецька національна група ЗУНР була, в порівнянні з поляками і євреями, нечисленною, але серед її представників було багато колишніх австрійських урядовців, військових та спеціалістів народного-господарського комплексу. Реальним виразом українсько-німецьких двосторонніх взаємин було те, що українська влада залучала до формування Збройних Сил ЗУНР австрійських старшин німецького походження, уродженців німецьких колоній Галичини, для яких західноукраїнські терени були Батьківщиною, і яку вони захищали, виконуючи свій громадянський обов'язок. Джерела свідчать, що забезпечення демократичних прав і свобод німецької національної групи було одним із першочергових завдань новоутвореної держави. Владними структурами були вироблені основні засади конституційного і правового становища німців в ЗУНР. Порядок реалізації їх прав як національної меншини передбачав широкі можливості для задоволення суспільно-політичних потреб, що їх надавала національно-культурна автономія; дозволяв поєднувати загальнодержавну систему адміністративно-територіального устрою з національними структурами самоврядного характеру. Національно-культурна автономія передбачала особливий, специфічний порядок формування і статус представницьких національних органів німців Галичини. Важливим чинником внутрішньої і зовнішньої стабільності держави ЗУНР вважала забезпечення прав українців заходами міжнародного і національного характеру з одночасною гарантією захисту прав німецької національної групи.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження:

Німецька діаспора Галичини 1772-1923 рр. формувалася на основі багатовікових традицій німецької присутності на теренах Галичини, і це значною мірою визначило локалізацію німецьких поселень, що виникали.

Формування еміграційних потоків з Південно-Західної Німеччини, скерованих на землі Галичини, зумовлювалося, з одного боку, економічними та суспільно-політичними чинниками, що складалися в німецьких державах, а з іншого - колонізаційною та урбанізаційною політикою Австрійської імперії на її східних теренах, об'єктивною потребою в спеціалістах для розвитку різних галузей економіки та культури.

Німецькі колонії у Галичині стали сприятливим культурно-етнічним середовищем, у якому відбувалася адаптація більшості новоприбулих вихідців із німецьких земель. Заселення Галичини німецькими колоністами певною мірою сприяло соціально-економічному, громадсько-політичному та культурно-освітньому розвитку краю, який супроводжувався компактним розселенням німців на всій його території.

Місце і роль німців у Галичині визначалися австрійською колонізаторською політикою кін. XVIII - поч. ХХ ст., міграційними потоками із Південно-Західної Німеччини, специфікою соціально-економічних умов функціонування сільськогосподарських колоній. Незважаючи на формальну рівноправність усіх національностей краю (після введення конституції), німецька спільнота, поряд з поляками, домінувала в політичному, економічному і культурному житті регіону.

За активної участі німців у Галичині відбувалися позитивні зміни у розвитку сільського господарства, побуті та культурі сільського населення. Їх реальна основа визначалася позитивною роллю використання європейського досвіду господарювання у земелеробстві Галичини.

Інтеграція німецьких переселенців в суспільно-політичне та економічне життя Галичини, поглиблення двосторонніх українсько-німецьких взаємин обумовили прихильне ставлення німецької спільноти до українських національно-визвольних змагань, участі у державотворчих процесах в період існування ЗУНР.

Формування та діяльність галицької німецької спільноти перебувало у тісному зв'язку з соціально-економічним та громадсько-політичним життям Німеччини та Австрії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

Статті

Німецькі переселенці в Галичині у контексті австрійського законодавства XVIII століття про іноземних колоністів // Український археографічний щорічник. Нова серія. - Вип. 7/8. - К., 2001. - С. 292-302 (0,8 д.а.)

Колонізаційні процеси у середньовічній Галичині: інтенсифікація єврейських і німецьких інтересів // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Вип. XIV. - Запоріжжя, 2001. - С. 32-52 (0,5 д.а.)

Німці Галичини в історії міжнародних відносин // Історичні і політологічні дослідження: Науковий журнал Донецького національного університету. - №2 (6). - Донецьк, 2001. - С. 91-96 (0,4 д.а.)

Українсько-німецькі міжконфесійні взаємини на Покутті у висвітленні часопису “Віра і Наука” // Збірник Праць науково-дослідного центру періодики. - Вип. 9. - Львів, 2001. - С. 141-153 (0,6 д.а.)

Питання організаційно-правової діяльності “Спілки німців-християн Галичини” у виданнях Допомогового комітету галицьких німців (1965-2001 рр.) // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: Історичні науки. - Кам'янець-Подільський, 2001. - Т. 7 (9). - С. 732-737 (0,4 д.а.)

Політика Західноукраїнської Народної Республіки щодо німецької національної меншини (1918-1919 рр.) // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Історія, економіка, філософія. - К., 2001. - Вип. 5. - С. 136-147 (1,0 д.а.)

Тези доповідей

Національна політика Польщі в Галичині міжвоєнного періоду в історіографії ФРН // Міжнародний Науковий Конгрес “Українська історична наука на порозі ХХІ століття”. Чернівці, 16-18 травня 2000 р. Доповіді та повідомлення. - Чернівці, 2001. - Том 1. - С. 370-373 (0,4 д.а.).

Німці Галицької Руси у структурі міської колонізації Польського Королівства // Miasta i mieszaсstwo w Europie Њrodkowo-Wschodniej do poіowy XIX wieku. Toruс, 15-16 listopada 2001 r. Zbiуry referatow naukowych konferecji mкdzynarodowej. Odbytka osobowa.- Toruс, 2001. - S. 1-20 (1,0 д.а.).

Евреи и немцы - жители сельскохозяйственных колоний Галиции (конец XVIII - начало ХХ вв.) // Материалы Восьмой Ежегодной Международной Междисциплинарной конференции по иудаике. Часть 1. - Москва, 2001. - С. 55-69 (0,5 д.а.)

АНОТАЦІЇ

Монолатій І.С. Соціально-економічне становище та культурний розвиток німців у Галичині (1772-1923 рр.). - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Інститут історії України Національної Академії Наук України, Київ, 2002.

У дисертації досліджуються соціально-економічне становище та культурний розвиток німців у Галичині, основні напрямки розбудови німецької спільноти у 1772-1923 рр. Розглянуто питання історії німецьких етнічних громад у зв'язку з міграційними процесами у Центрально-Східній Європі та демографічною політикою, здійснюваною Австрійською імперією в Галичині. Встановлено шляхи формування німецької діаспори Галичини та її особливості. Висвітлюється роль німецьких переселенців в соціально-економічній історії Галичини кін. XVIII - поч. ХХ ст. Показано, що розвиток німців у Галичині відбувався у тісному зв'язку з умовами соціально-економічного та громадсько-політичного життя Німеччини та Австрії.

Ключові слова: німці у Галичині, німецькі колонії, австрійська колонізаторська політика, міграційні процеси, національна політика, соціально-економічне становище, політичні доктрини.

Монолатий И.С. Социально-экономическое положение и культурное развитие немцев в Галиции (1772-1923 гг.). - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Институт истории Украины Национальной Академии Наук Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению малоисследованных вопросов социально-экономического положения и культурного развития немцев в Галиции в 1772-1923 гг. как важной составной экономики, культуры, политики и урбанизационных процессов в Украине.

В работе рассматриваются исторические предпосылки возникновения и становления немецких поселений Галиции; пути формирования немецкой диаспоры в Галиции и ее особенности; место и роль немецких переселенцев в политической истории Галиции кон. XVIII - нач. ХХ вв.; характеристика национальной политики Австрии, Австро-Венгрии и Западно-Украинской Народной Республики относительно немецкого населения Галиции; главные направления и особенности развития немецких поселений Галиции; опыт украинско-немецкого сотрудничества в общественно-политической, культурной и духовной сферах.

Автором показано, что немецкая диаспора Галиции исследуемого периода формировалась на основе многовековых традиций немецкого присутствия на территории Галиции, которая в значительной мере определила локализацию новых немецких поселений. Установлено, что присоединение Галиции к Австрийской империи сказалось на всех формах ее политического, экономического и культурного развития. Международный опыт в европейском законодательстве относительно иностранных колонистов XVIII ст. Пруссии и России и мероприятия, направленные на формирование расселения немцев в абсолютистских империях (Чехия, Моравия, Россия, Южная Венгрия) и их концептуальная преемственность, позволяли Австрии централизированно проводить колонизаторскую политику в Галиции. Австрийская программа иммиграции немцев в Галицию предусматривала значительное инвестирование - за счет государственного бюджета Австрии. Немецкие поселенцы освобождались от уплаты государственных налогов, имели свободу вероисповедания (в особенности - протестанты), в отличие от аналогичных практик в Чехии и Моравии. Отмечается, что немецкая колонизация Галиции носила земледельческий характер и была ориентирована на села исследуемого региона.

Показано, что формирование еммиграционных потоков из Юго-Западной Германии, в частности, на украинские земли Галиции определялось, с одной стороны, экономическими и общественно-политическими факторами, которые складывались в немецких государствах, а с другой - колонизационной и урбанизационной политикой Австрийской империи в ее восточных частях; объективной потребностью в специалистах для развития разных областей экономики и культуры.

В диссертации установлено, что немецкие колонии Галиции стали благоприятной культурно-этнической средой, в которой происходила начальная адаптация большинства новоприбывших выходцев из немецких земель. Внедрение немецких колонистов в Галицию в определенной степени оказывало содействие социально-экономическому, общественно-политическому и культурно-образовательному развитию края.

Место и роль немцев в Галиции определялись колонизаторской политикой Австрии, миграционными потоками из Юго-Западной Германии, спецификой социально-экономических условий функционирования сельскохозяйственных колоний. Несмотря на формальное равноправие всех национальностей края, немецкая национальная группа заметно доминировала в политической, экономической и культурной жизни региона. При активном участии немцев в Галиции происходили положительные изменения в развитии сельського хозяйства, быте и культуре сельського населения. Их реальная основа определялась положительной ролью использывания европейского опыта в развитии сельсько-хозяйственной науки и хозяйствования в земледелии Галиции.

Интеграция немецких поселенцев в общественно-политическую и экономическую жизнь Галиции, углубление двухсторонних украинско-немецких отношений, обусловили положительное отношение немецкой общности к национально-освободительному движению, ее участие в государственном строительстве в период существования ЗУНР.

Формы политического самовыражения немецкой эммиграции в Австрии и Австро-Венгрии были продиктованы декларациями полной свободы вероисповедания, независимости реализации гражданских и политических прав от религиозной принадлежности (католики - протестанты). Основным результатом законодательной деятельности властных структур ЗУНР относительно немцев в Галиции стало внедрение и изготовление базовых нормативно-правовых документов в таких сферах государственной и общественно-политической жизни, как формирование органов государственной власти и управления, правосудия, вооруженных сил, социальной, экономической, национально-культурной и образовательной сферах. Механизм создания государства и национальной политики ЗУНР относительно немецкого населения базировался на европейских демократических традициях парламентаризма. Такие основопологающие принципы национальной политики позволяли властным структурам направить государственное строительство в демократическое русло, сделать его социально-ориентированным.

Формирование и деятельность немецкой национальной группы проходили в тесной связи с социально-экономической и общественно-политической жизнью Германии и Австрии.

Ключевые слова: немцы в Галиции, немецкие колонии, австрийская колонизаторская политика, миграционные процессы, национальная политика, социально-экономическое состояние, политические доктрины.

Monolatiy I. S. The social-economic status and cultural development of the Germans of Galicia (1772-1923). - Manuscript

Thesis for a Candidate of Historical Sciences' degree in speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Institute of the History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

In the dissertation conditions of social and economic status and cultural development of Germans in Galicia and directions of their activity in 1772-1923 are investigated. The question of development of German ethnic communities is considered in connection with migratory processes in the Central-East Europe and the demographic policy which is carried out by the Austrian empire in Galicia. Ways of formation German diaspora of Galicia and its features are established. The role of German immigrants in social and economic history of Galicia in the end of XVIII - the begining of XX centuries is analyzed. It is shown, that becoming of Germans of Galicia occured in close connection with conditions of social and economic and political life of Germany and Austria.

Key words: Germans in Galicia, German colonies, the Austrian colonizer policy, migratory processes, a national policy, social and economic condition, political doctrines.

Размещено на Allbest.ru