Військово-технічне співробітництво Червоної армії та рейхсверу (1922 – 1933 рр.)

2. Практично завдяки військово-технічному співробітництву, як свідчать розділи дисертації, було закладено основи ВПК Союзу РСР та й Третього рейха. Радянська військова хімія, авіація, судно- і танкобудівництво зароджувалося в результаті тісної радянсько-німецької взаємодії, а також великого бажання радянських лідерів створити міцну військову машину. На це в СРСР працювали і дипломатія, і розвідка і практично весь господарський потенціал країни. Слід підкреслити, що за рахунок створених в основному за допомогою німців - великих резервів, як матеріальних, так і кваліфікованих кадрів країна змогла витримати і внутрішній терор, і жорстоку світову війну. Військово-промисловий аспект співробітництва позитивно відбився на розвитку радянської економіки. Фактично з надання концесії “Юнкерсу” розпочалося становлення радянської авіаційної промисловості (завод у Філях) і повітряних перевезень у середині країни. Німецькі спеціалісти приймали участь і в становленні й інших спеціалізованих галузей радянської військової промисловості, несли із собою зразки високого професіоналізму і виробничої культури.

3. Окрім “військово-технічних” контактів, був ще один важливий аспект - зовнішньополітичний. В роботі показано, що Німеччина в основному намагалася використати зв'язки Червоної армії з рейхсвером у якості козиря для тиску на

Францію й Англію. Цим Берлін поступово поновлював свій статус великої держави й скасування усіх обмежень Версальського договору. Зростання могутності радянських сухопутних сил розглядалося як терпиме, оскільки обидві країни не мали спільного кордону. Для радянських військових органів становили інтерес оперативні й тактичні розробки німецьких штабістів, їх, досвід в організації штабної служби, застосування технічних засобів. Трагедія Вемарської республіки була і в тому, що Німеччина 20-х років стала місцем, де вперто виборювали свої претензії на владу принаймні три альтернативи: демократична, комуністична і фашистська. Усі три сили обстоювали тільки своє виключне право на владу та мали значну кількість прихильників у строкатому партійно-політичному спектрі Німеччини 20-х років. Така ситуація до певної міри формувалася явищами, що мали місце в Європі та світі після 1917 року. Керівництво СРСР прагнуло бачити Німеччину комуністичною і своїм союзником у справі остаточного вирішення проблеми світової соціалістичної революції. Звідси спроби тісних контактів, співробітництво між Червоною армією та рейхсвером, які проте не привели до політичного союзу веймарської Німеччини з СРСР. Навпаки, західні держави планували використати Німеччину в боротьбі з більшовизмом. Сама ж Німеччина, намагаючись у досягненні своїх цілей заручитися підтримкою обох сторін, в такій ситуації вдалася до політики балансування і підготовки до війни.

4. Доведено, що в основному завдяки саме німецькій допомозі було успішно розпочато й проведено в СРСР військову реформу, а командири Червоної армії виросли в професійному плані завдяки вивченню німецького військового досвіду. Але, зв'язки РСЧА з рейхсвером зіграли і трагічну роль по відношенню до найбільш підготовлених і талановитих керівників Червоної армії вищої й середньої ланки. Під час судового процесу над учасниками "військової змови" (червень 1937 р.) і відкритого політичного процесу (березень 1938 р.) факти військового співробітництва СРСР і Німеччини, які ініціювалися й санкціонувалися вищими тоді органами політичної влади в СРСР, були поставлені обвинуваченим у провину. Майже всі вони будуть знищені, а отримані в Німеччині військові знання й досвід відійшли в небуття. У той же час знання й досвід, які були отримані німецькими військовими, повною мірою знайшли застосування в Другій світовій війні.

5. Не менш важливим, водночас новим, було й те, що пошук мирних шляхів територіальної ревізії змушували правлячі кола Веймарської республіки шукати внутрішньо-політичний німецький консенсус між різними соціальними групами. Хоча в кінцевому результаті не вдалося створити ні сильного центру, ні об'єднати ті сили, які могли стати його опорою. Крах німецької економіки в роки світової економічної кризи 1929 - 1933 рр. був водночас і крахом німецьких надій на мирну ревізію Версальсько- Вашингтонських положень. Удар кризи найбільше прийшовся по середньому класу і зруйнував основи незрілої та слабкої веймарської демократії, яка за нормальних умов усе-таки врівноважувала крайні тенденції у суспільстві. Тепер же ситуація загострилася до прямого зіткнення лівих і крайніх правих сил. Суспільний вибір став визначатися полярними за формою і близькими по суті силами. І не монополісти породили нацизм, а він ними був обраний в екстремальних умовах. Коли загроза приходу до влади крайніх лівих готувала знищення ринку та приватної власності. Військове співробітництво, перші елементи якого з'явилися ще до підписання Рапалльського договору, було основною опорою радянсько-німецьких відносин рапалльського періоду, навколо якого, старанно його оберігаючи, і грунтувались усі політичні й економічні взаємовідносини СРСР і Німеччини.

Основні результати дослідження відображено у таких публікаціях

1. Військове співробітництво Червоної армії й рейхсверу в 20 роки - початковий період Другої світової війни // Історія слов'янських народів актуальні проблеми дослідження К: Видавництво НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000 - Вип 6 - С71-77;

2. Таємні військово-технічні лабораторії рейхсверу в СРСР // Наукові записки. Педагогічні та історичні науки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова - К: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000 - Вип. ХХХVІ. - С 251-263;

3. Військово-технічні контакти СРСР і Німеччини В 20 роки // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, Науково-практичний збірник - К: ФПУ, 2000 №6- С 138-142;

4. Обмін розвідувальними даними як один із напрямів військового співробітництва СРСР і Німеччини в 1920-1933 рр // Наукові записки. Історичні науки: Збірник наукових статей НПУ імені М.П.Драгоманова - К: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001 - Вип. ХХХVІІІ. - С 66-70;

5. Червона армія і рейхсвер 1920 - 1933 роки. // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей НАН України. Інститут історії України. К., 2002. - Вип.6. - С. 159-163.

Размещено на Allbest.ru