Виникнення бібліографії на Україні

Сутність поняття "бібліографія", походження терміну. Особливості зародження та розвитку бібліографії в Україні. Характеристика основних етапів розвитку концепції національної бібліографії, починаючи з 1917–1920 років. Аналіз Книжкової палати України.

Рубрика История и исторические личности
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.02.2012
Размер файла 103,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Центрами НБ на загальнодержавному рівні є НБУВ та Книжкова палата України, а також бібліотеки загальнодержавного рівня, зокрема ЛНБ ім.. В. Стефаника, Національна парламентська бібліотека України, ДАБМ МОЗ України, ДНСБ УААН, ДНТБ, Державна історична бібліотека України. У створенні системи НБ беруть участь також універсальні та галузеві бібліотеки, наукові бібліотеки університетів та вищих навчальних закладів, академічні бібліотеки, музеї, інформаційні центри України.

Отже, розвиток сучасної комп'ютерної технології, інформатизація держави висувають завдання створення автоматизованої системи НБ, що передбачає: переведення у електронну форму вже існуючих друкованих праць НБ бібліографії; створення БД ретроспективної НБ за періоди, які не забезпечені поки ще інформаційними ресурсами з подальшим виданням бібліографічних покажчиків як в електронному так і друкованому вигляді; формування комп'ютерної системи локальних БД (електронних каталогів-репертуарів), автоматизованої системи державної реєстрації друкованих документів - інтегрованого розподіленого банку даних РНБ та ПНБ з можливістю доступу в режимі онлайн через Інтернет. Функції центрів ретроспективного бібліографічного обліку окремих типів документів можуть виконувати спеціальні бібліотеки, органи НТІ та інші заклади, які є національними фондотримачами таких документів.

Книжкова палата України

Історія Книжкової палати України - це історія самої України. Попри перебування нашої країни у складі радянських соціалістичних республік, палата зуміла зберегти свою національну унікальність, тому що її фонди поповнювалися лише тією літературою, яка видавалася на території України. Тоді як у На ціональній бібліотеці ім. Вернадського та інших національних бібліотеках цей матеріал зберігається разом з матеріалами, що надходили з усіх республік Ра дянського Союзу.[30]

Книжкова палата України створена з метою забезпечення інтересів держави у нарощенні інтелектуального та інформаційного потенціалу, сприяння розвитку національної культури, науки, освіти, книговидавничої та бібліографічної справи; повного статистичного обліку, комплектування й зберігання всієї друкованої продукції - документальної пам'яті України; проведення книгознавчих та бібліографознавчих досліджень; створення баз даних бібліографічної інформації; видання бібліографічних покажчиків і науково-аналітичних оглядів.

Книжкова палата належить до найбільших установ України, що здійснюють бібліографічний опис та облік друкованої продукції. Палата формує інформаційний масив Національної бібліографії України, починаючи з 1917 р. За своїм статутом і головною функцією Книжкова палата є Державним архівом друку України. Палата проводить державну статистику друку. Ще одним напрямом діяльності установи є створення і розповсюдження бібліографічних покажчиків, баз даних, підтримка Національного агентства ISBN.

Як організація, що здійснює бібліографічний опис та облік Книжкова палата:

* складає поточну бібліографію документів, що видаються на території України;

* проводить статистичний облік і аналіз складу друкованої продукції України;

* створює ретроспективні бібліографічні документи;

* здійснює централізовану каталогізацію (у тому числі випуск каталожних карток на папері);

* готує й поповнює реєстри постійних імен і назв (Authority Files);

* виконує бібліографічні й інформаційно-пошукові замовлення (спеціальні, разові та постійні) інших організацій.

Протягом усього періоду свого існування Книжкова палата випускає інформаційні видання різноманітного складу, обсягу та періодичності.

Основні події з історії Книжкової палати України

Створення Книжкової палати пов'язане з За коном, ухваленим Радою Народних Міністрів і затвердженим Головою Директорії В. Винниченком 24 січня 1919 року «Про утворення Головної Книжної Палати в м. Києві ... для регістрації всієї друкарської продукції на Україні, наукового її систематизування та для обміну книжками з іншими книжними інституціями». 26 січня 1919 року було затверджено Закон «Про обов'язкову надсилку друкарнями, літографіями, металографіями та іншими подібними закладами до Повітових Комісарів примірників всіх видань».

З 1920 року державний центр України переходить до Харкова. Головні зміни постають у 1922 році, коли була видана постанова Ради Народних Комісарів «Про організацію Української Книжкової Палати і про забезпечення головних книгосхованок всіма виданнями республіки». За цією постановою з 27 червня 1922 року Центральний Бібліографічний відділ у Харкові перетворився в Українську Книжкову Палату, яка організовується при Державному видавництві УСРР.

Діючи у Харкові з 1922 по 1989 роки, Книжкова палата була головною науково-бібліографічною й інформаційною установою України, центром національної бібліографії. У ній збирали і зберігали всю друковану продукцію, що виходила на терені України. Видавалися державні покажчики «Літопис книг» з 1924 року, «Літопис журнальних статей» з 1936 року, «Літопис газетних статей» з 1937 року, «Літопис образотворчих видань» (1937- 1990), «Літопис нот» (1954-1990), «Літопис рецензій» (1936-1990); ретроспективні покажчики: «Преса Укр.РСР», «Літопис періодичних видань УРСР» (щорічник), «Періодичні видання УРСР» (останній за 1976-1980 роки), «Друковані видання УРСР» (1947-1989), «Українська РСР у пресі СРСР і зарубіжних соціалістичних країн» (1956-1989); друковані анотовані картки на книги та журнальні статті. Всі ці бібліографічні покажчики були дуже популярними в усьому світі і не замінними у повсякденній праці для науковців, працівників освіти і культури.[28]

Після переїзду до Києва (1989-1990) Книжкова палата об'єднується з видавництвом «Реклама» і перетворюється в республіканське бібліографічно-видавниче об'єднання «Книжкова палата ім. І. Федорова», а з 1993 року у Національне науково-виробниче об'єднання «Книжкова палата України».

1989 року у зв'язку з закінченням будівництва комплексу Книжкової палати УРСР у м. Києві на базі видавництва "Реклама", Книжкової палати УРСР та її друкарського цеху створено Республіканське бібліографічне об'єднання "Книжкова палата УРСР ім. Івана Федорова", а з 1993 року наказом Державного Комітету України по пресі його перейменовано в Національне науково-виробниче об'єднання "Книжкова палата України".

25 березня 1996 року наказом Міністерства України у справах преси та інформації об'єднання перейменовано в Книжкову палату України. Згідно з новим статутом Палата повинна збирати й дбайливо зберігати все, що видається на терені України; готувати й видавати покажчики поточної й ретроспективної державної бібліографії; вивчати й аналізувати процеси, які проходять у книговидавництві й книгорозповсюдженні.

З 1996 року відновлено видання видавничого бібліографічного покажчика "Нові видання України" (три рази на місяць), який інформує про книги з усіх галузей знань. Відновлено видання літописів: образотворчих видань, нотних, картографічних, періодичних видань України, рецензій, Започатковано випуск щомісячного науково-практичного видання "Вісник Книжкової палати", в якому публікуються інформаційні, бібліографічні, статистичні відомості про друковані видання України, а також новини книжкового й інформаційного ринку.

У 1989 році в столиці України побудовано нове приміщення Книжкової палати, а потім розпочалася епопея переїзду фондів Державного архіву друку з Харкова до Києва, що тривала 13 років і закінчилася тільки у 2002 році.

У 1996 році розроблено та впроваджено локальну комп'ютерну мережу. Створено комп'ютерні довідкові бази даних: газетні видання України (область, назва газети, засновник, видавець, місце видання, мова, адреса, телефон, кількість номерів на рік і тиражі); видавництва й видавничі організації України (назва, адреса, телефон, керівник, напрям видавничої діяльності); каталог нових видань України (автор, назва, видавнича організація, характеристика видання).

Цілком закономірним є розпорядження: Кабінету Міністрів України, підписане 10 грудня 2003 року, яким змінюється статус Палати з культурно-наукової установи на наукову. Це дає можливість ширше розгорнути наукові дослідження, продовжити підготовку кадрів і розпочати формувати творчий, працездатний, високопрофесійний колектив.

Книжкова палата вже не має філії в Харкові, друкована продукція перевезена до Києва і розміщена в єдиному функціональному комплексі загальною площею 10,7 тис. кв. м, обладнаних системою охорони, протипожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, має власну комп'ютерну мережу і систему телекомунікації.

Основні функції та наукова діяльність Книжкової палати України

Основні функції Книжкової палати України визначає Стаття 27 Закону України " Про видавничу справу ", прийнятого Верховною Радою України 5 червня 1997 року №318/97.

Книжкова палата України, це колектив однодумців, подвижників книжкової справи, основними напрямами діяльності якого є:

· Державна бібліографічна реєстрація та централізована каталогізація всіх без винятку видів видань, випущених в Україні.

· Державна статистика друку, підготовка статистичних матеріалів, що характеризують динаміку й тенденції у видавничій справі.

· Аналіз тенденцій розповсюдження видавничої продукції, вивчення книжкового ринку, його регіональних особливостей.

· Комплектування і збереження повного і недоторканого фонду Державного архіву друку -- головного сховища всіх видів видань, випущених в Україні.

· Державна стандартизація видавничої та бібліотечної справи, розроблення і контроль за дотриманням стандартів суб'єктами видавничої справи, а також сертифікація баз даних.

· Розроблення та обґрунтування короткострокових і довгострокових прогнозів розвитку видавничої та бібліографічної справи в Україні.

· Наукові дослідження в галузі бібліографії, книгознавства, соціології книги та читання, консервації та реставрації документів.

· Наукознавчі дослідження і розроблення бібліометричних методів визначення пріоритетних напрямів і рівнів розвитку наукових досліджень.

· Створення і видання поточних, кумулятивних і ретроспективних бібліографічних покажчиків, реферативних журналів і науково-аналітичних оглядів, друкованих карток.

· Розроблення та експлуатація бібліографічних баз даних і мереж бібліографічної інформації.

· Організація книгообміну.

· Впровадження Міжнародної системи стандартної нумерації книг (ISBN), присвоєння міжнародних номерів виданням і їхня реєстрація в національних і міжнародних бібліографічних базах даних; обмін інформацією на національному і міжнародному рівнях; надання послуг з питань використання ISBN.

Здійснюючи одну зі своїх головних соціальних функцій, а саме - державну бібліографію на основі державної реєстрації видань, що виходять в Україні. Книжкова палата інформує про ці видання у формі державних бібліографічних покажчиків - літописів. Державна бібліографічна інформація є основою для всіх інших видів науково-інформаційної та бібліографічної діяльності. Це авторитетне джерело інформації, що доводиться до органів державної влади, організацій, установ, вчених та спеціалістів з метою інформаційного забезпечення науки, культури, виробництва та інших сфер суспільного життя, інформація подається за видами видань у таких спеціальних бібліографічних покажчиках: "Літопис книг" (1 раз на місяць); "Літопис авторефератів" (1 раз на квартал); "Літопис журнальних статей" (2 рази на місяць); "Літопис газетних статей" (2 рази на місяць); "Літопис нот" (1 раз на рік); "Літопис образотворчих видань" (2 рази на рік); "Літопис картографічних видань" (1 раз на рік); "Літопис рецензій" (1 раз на рік): "Нові видання України" (3 рази на місяць). Крім літописів, Книжкова палата України видає ряд бібліографічних покажчиків, довідників, каталогів, журналів. Серед них науково-практичний журнал "Вісник Книжкової палати", зареєстрований ВАК України (технічні, історичні й педагогічні науки), реферативні журнали: "Політика. Політичні науки", "Економіка. Економічні науки"; Щоквартальник."Календар знаменних та пам'ятних дат", "Законодавчі та нормативні документи України у сфері, видавничої та бібліотечної справи" і двічі на місяць друкувались бібліографічні картки централізованої каталогізації на книги (неанотовані), довідник "Друковані засоби масової інформації України" ( у 2 част., ч 1. Газети; ч. 2. Журнали - найповніший всеукраїнський довідник засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні); Науково-допоміжний ретроспективний бібліографічний покажчик "Спецфонд Книжкової палати України (1917--1921 pp.)"; "Зміни та доповнення до УДК. 2000". Підготовлено також до друку: "Англо-американські правила каталогізації"; "Словник книгознавчих термінів".

Статистика друку. Державний статистичний облік видань -- одна з найважливіших функцій Книжкової палати. З метою вдосконалення системи статистичних даних про діяльність видавничої сфери Книжковою палатою розроблено проекти нової форми звітності.

Форма звітності (проект) доповнена розділом "Періодичні і продовжувані видання". Це обумовлено тим, що на сьогодні звітність про випуск цих видань державною статистикою не передбачена, і статистичні дані Книжкова палата готує на підставі даних тільки обов'язкового примірника, що надходить до Державного архіву вкрай незадовільно, і вони не віддзеркалюють реальний стан друкованих ЗМІ.

Додано також розділ "Електронні видання" -- вид видань, отримання обов'язкового примірника якого покладено на Книжкову палату згідно з Законом України "Про обов'язковий примірник документів".

Користувачі локальної мережі мають змогу не лише працювати над поповненням інформаційних ресурсів Книжкової палати, а й отримувати інформацію з інформаційно-довідкового серверу Internet, що містить добірку загальнодержавних і внутрішніх нормативних документів, інші документи, необхідні в роботі Палати. Окремий сервер "Ліга-Закон", що створює ще одну гілку мережі, містить повну базу законодавства України і забезпечує працівників Палати відомостями про найновіші зміни в ньому.

Наукова діяльність:

· державна бібліографічна реєстрація видань України, систематизація, індексація документів, створення інформаційного ресурсу поточної та ретроспективної бібліографії;

· розроблення організаційних і методичних принципів державної бібліографії;

· централізована каталогізація видань;

· збирання та використання адміністративних даних, які характеризують динаміку та тенденції у видавничій справі;

· комплектування й збереження повного і недоторканного фонду Державного архіву друку, головного сховища всіх видів видань, випущених в Україні;

· розроблення та обґрунтування короткострокових і довгострокових прогнозів розвитку видавничої та бібліографічної справи;

· актуалізація і оптимізація Універсальної десяткової класифікації українською мовою й адаптування до інформаційних потреб України;

· розроблення стандартів у галузі видавничої й бібліотечної справи;

· вивчення книжкового ринку, його регіональних особливостей, впровадження міжнародної стандартної нумерації видань;

· розроблення та експлуатація бібліографічних баз даних і мереж бібліографічної інформації;

· впровадження нових інформаційних технологій.

Отже, Книжкова палата України здійснює підготовку бібліографічної інформації у вигляді довідок про всю видавничу продукцію, що виходить на терені держави на замовлення організацій та установ України, закордонних фірм, а також окремих громадян.

Надає платні довідково-інформаційні послуги з усіх видів видавничої продукції, з використанням фондів Державного архіву друку, починаючи з 1917 року.

Консультує видавничі та книготорговельні структури щодо оформлення та ідентифікації друкованої продукції.

Здійснює індексацію УДК, ББК на всі види друкованих видань, надання блоків ISBN, консультацій.

Проводить складання бібліографічних покажчиків за різними тематичними напрямами з використанням генерального алфавітного каталогу Книжкової палати.

Державний архів друку Книжкової палати України має найповніший фонд друкованої продукції України. Його оцифрування та об'єднання з оцифрованими фондами бібліотеки дасть можливість створити цифрову депозитарну бібліотеку,вирішити проблеми книгосховищ і збереження фондів Державного архіву друку -документальної пам'яті України. [28]

Висновки

Протягом тривалого періоду бібліографія розвивалася разом з літературною та науковою критикою. Диференціація знань призвела до розмежування бібліографії з цими галузями діяльності, хоча оцінки, які даються літературними та науковими критиками творів друку (у кількісному відношенні меншої її частини), служать основою для характеристики цих творів в бібліографії. Журнальні форми бібліографії досі значною мірою розвиваються разом з критикою. У вивченні творів друку за змістом бібліографія стикається з окремими галузями науки і примикає до них як допоміжних розділів (галузева).

Повнота і своєчасність реєстрації всіх відомих в країні творів друку - одна з найважливіших завдань національної бібліографії. Від налагодженості і організованості первинного обліку книг, періодичних видань, журналів і газетних статей значною мірою залежить рівень наукової інформації в країні та стан всієї бібліографії, як загальної, так і галузевої. Перший напрямок бібліографії - облік періодичних видань, другий - розпис змісту журналів і газет, так звана аналітична бібліографія.

Бібліографія має функції, крім науково-інформаційних, освітніх, просвітницькі та виховні функції.

Істотне значення має угрупування творів друку, як і відбір, є способом визначення їх наукової і ідейної значущості, а також розкриття змісту. Угрупування здійснюється: за видами творів друку (книги, періодичні видання тощо); за формальними ознаками (алфавіт авторів або назв, хронологія або місце виходу в світ); залежно від змісту - тематична, предметна і систематична угрупування. Однак ці схеми є лише загальною основою угрупування творів друку, і бібліографи в кожному окремому випадку створюють свої схеми систематизації, найбільш доцільні у зв'язку з даною темою, читацьким і цільовим призначенням допомоги.

Найважливіше значення має характеристика творів друку. У необхідних випадках вказуються тиражі, ціна та інші відомості. Елементи описання зазвичай визначаються встановленими правилами, а також стандартами. Основними формами характеристики змісту творів друку є анотація, реферат, а для групової характеристики - огляд.

Шляхи розвитку історії бібліографії та бібліографознавства тісно взаємопов'язані. Головною особливістю сучасного етапу і стала поява передумов для розробки історії бібліографознавства. Його проблематика й кордону виявилися більш чітко, ясніше стали завдання історичних джерел і шляхів розвитку теоретичної думки. Таким чином, розробка історії бібліографознавства - це не тільки вимога моменту, але і його можливості, які з'явилися в результаті швидкого розвитку суспільних наук в цілому.

У бібліографознавстві, як і у ряді інших галузей, можливі три підходи до реконструкції історичного процесу: археологічний, що передбачає виявлення, опис, первісну систематизацію фактів; історіографічний, що означає збирання та обробку документних джерел, що особливо важливо для областей діяльності, що створюють документ, бо він є суб'єктивним, так і об'єктивним історичним фактом.

За три століття розвитку (від кінця 15 ст. до кінця 18 ст.) бібліографія пройшла великий шлях. На початковому етапі його, вона ще невіддільна від історії писемності та літератури, особливо богословської і церковної. Значні культурні зрушення, які ознаменували початковий етап першого періоду нової історії, - і, перш за все виникнення нової форми видання - журналів, - безпосередньо пов'язують з бібліографією, що є одночасно і свідченням її дієвості, і стимулом для подальшого успішного розвитку.

Бібліографія по окремим галузям знань розвивалася протягом століть дуже нерівномірно. Раніше інших виникла і чи не найбільш широкого розвитку досягла бібліографія по медицині (як в цілому, так і по окремих її галузях), що треба пояснити великою кількістю медичної літератури. Існування бібліографічної літератури з медицини було природним стимулом для написання робіт з історії медичної бібліографії.

Специфічні умови 17 - 18 ст. викликали до життя нові різновиди бібліографії.

На розвиток бібліографії роблять великий вплив успіхи науки і культури, зростання читацьких запитів суспільства. У свою чергу бібліографія впливає на наукову, літературну і технічну творчість, видавничу і бібліотечну справу, книжкову торгівлю, освіту та самоосвіту. Це виражається в тому, що, виявляючи добутку печатки, відбираючи і характеризуючи їх, бібліографія допомагає підбиттю підсумків розвитку науки і створення вихідної бази для подальших досліджень. Вона відображає внесок окремих осіб, народів і країн у розвиток культури; вказує літературу, необхідну для вивчення історіографії питання, вводячи при цьому в обіг як нові опубліковані твори, так і старі, які не отримали популярності або забуті. Таким чином, вона відіграє велику роль у керівництві читанням і таким чином сприяє формуванню суспільної свідомості.

Список використаних джерел

бібліографія національний книжковий палата

1.Библиография : Общий курс : учеб. для студ. библ. фак. вузов [Текст] / И.В. Гудовщикова, М.П. Бронштейн, М.А. Брискман и др. ; под ред. М.А. Брискмана, А.Д. Эйхенгольца . - М. : Книга, 1969. - 560 с.

2.Библиография : учеб. для студентов [Текст] / под ред. О. П. Коршунова. - М. : Книга, 1981. - 511 с.

3.Васильєв О. Інформаційні продукти та бази даних Книжкової палати України [Текст] / Васильєв О. // Вісник Книжкової палати. - 1997. - № 10. - C. 10-14.

4.Вохрышева М. Г. Библиографическая деятельность : структура и эффективность [Текст] / М. Г. Вохрышева . - М. : Книжная палата, 1989. - 200 с.

5.Вохрышева М. Г. Библиографоведение на грани веков : метод. заметки [Текст] / М. Г. Вохрышева // Библиография. - 1999. - № 6. - С. 3-14.

6.Глазунова Л. В. Бібліографознавство в Україні : науковий аспект [Текст] / Л. В. Глазунова // Вісник Харківської державної академії культури. - Х., 2000. - Вип. 2. - С. 54-61.

7.ГОСТ 7.0--84. „Библиографическая деятельность. Основные термины и определения" [електронний ресурс]. - Режим доступу : http://gsnti-norms.ru/norms/common/doc.asp?0&/norms/stands/7_1.htm. -Заголовок з екрану.

8.ГОСТ 7.0--99. „Информационно - библиотечная деятельность, библиография” [електронний ресурс].- Режим доступу : http://www.twirpx.com/file/577946/ .- Заголовок з екрану.

9.Гречихин А. А. Общая библиография [Текст] : учеб. для вузов / А. А. Гречихин. - М. : МГУП, 2000. - 588 с.

10.Гуцол Г. Новітні розробки у галузі інформатизації Книжкової палати України [Текст] / Гуцол Г. // Вісник Книжкової палати . - 2006. - № 4.-C.29- 34.

11.Диомидова Г. Н. Библиографоведение [Текст] : учеб. для средних проф. учеб. заведений / Галина Николаевна Диомидова. - СПб : Профессия, 2002. - 288 с.

12.ДСТУ 2392 - 94 „Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення„ [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/374735/.- Заголовок з екрану.

13.Зінченко Л. О. Історичні аспекти зародження наукових засад української національної бібліографії [електронний ресурс] / Зінченко Лілія Олександрівна .- Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/e-journals / INB/2006-1/06zlounb.html .- Заголовок з екрану.

14.Загуменна О. Виникнення української книготорговельної бібліографії та її розвиток у ХYІІІ ст. [Текст] / О. Загуменна // Вісн. Кн. палати.- 2001.- № 5. - C. 25-29.

15.Загуменна О. Розвиток видавничої та книготорговельної бібліографії в 60-80-ті роки ХХ століття [Текст] /О. Загуменна // Вісн. Кн. палати. -2005.- № 1.- С. 16-19.

16.Загуменна В.В. Національна бібліографія України : здобутки та перспективи [Текст] / Загуменна В.В. // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія . - 2004. - № 4. - С. 55 - 58.

17.Загуменна О. Українська та книготорговельна бібліографія під час другої світової війни та у повоєнні роки (1939-1959) [Текст] / Загуменна О. // Вісник Кн. палати. - 2005. № 12. - С.19-21.

18.Казакова Н. Бібліографія має майбутнє [ Текст ] : [з Першого міжнар. бібліогр. конгресу, Санкт-Петербург, 21-23 верес. 2010 р.] / Н. Казакова, В. Кононенко // Бібліотечна планета. - 2010. № 4. - С. 29 - 31.

19.Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії. Дожовтневий період (нариси) [Текст] / І.І. Корнєйчик. - Х. : Ред.-видав. відділ Кн. палати УРСР, 1971. - 374 с.

20.Моргенштерн И. Г. Общее библиографоведение [Текст] : учеб. пособие для студ. вузов / И.Г. Моргенштерн. - СПб. : Профессия, 2005. - 208 с.

21.Нелепина Г. Книжная палата Украины : История создания, проблемы и перспективы развития [Текст] / Нелепина Г. // Книжное обозрение. - 1999. - № 3. - C. 11 - 13.

22.Низовий М. Організація української Книжкової Палати і початок ії статистичної роботи [Текст] / Низовий, М. // Вісн. Кн. палати. - 1999. - № 3. - C. 22 - 23.

23.Омельчук В. Національна бібліографія України - пріоритетний напрям наукової діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [ Текст ] / Володимир Омельчук, Дмитро Устиновський // Бібліотечний вісник . - 2011. - № 2. - С. 3-10.

24.Романюк М. М. Загальна і спеціальна бібліографія : навч. посіб. для вузів [Текст] / М. М. Романюк. - Л. : Світ, 2003. - 95 с.

25.Семеновкер Б.А. Библиографические памятники Византии [Текст] / Семеновкер Б.А. - М.: Археографический центр, 1995.-224с.

26.Сенченко М. Державній науковій установі "Книжкова палата України імені Івана Федорова" - 90 років [Текст]/ Сенченко М. // Вісник Книжкової палати. - 2009. - № 1.(До 90-річчя з дня заснування Книжкової палати України). - C. 3 - 7.

27.Сенченко Н.Н. Історія становлення національної бібліографії України [електронний ресурс] / Сенченко Н.Н. - Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/articles/crimea/1998/doc2/doc121.html.- Заголовок з екрану.

28.Сенченко М. Проблеми національного книговидання та бібліотечної справи [Текст] / Сенченко М. // Персонал. - 2005. - №10. -С.3 - 9.

29.Сенченко М. Книжкова палата України : вчора, сьогодні, завтра [Текст] / Сенченко М. // Вісник Книжкової палати. - 2004. - № 1.(До 85-річчя з дня заснування Книжкової палати України). - C. 3 - 7.

30.Сорокопуд В. Від книжкової полиці до палати: державна бібліографія України [Текст] / Сорокопуд В. // Дзеркало тижня.- №40.- 2007. - 27 жовтня.

31.Справочник библиографа [Текст] / науч. ред. А. Н. Ванеев . - 3-е изд. - СПб. : Профессия, 2005. - 592 с.

32.Тодорова Є. М. Історія української бібліографії як наукова та навчальна дисципліна [електронный ресурс] / Є. М. Тодорова.- Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhdak/2010_30/V30-2-5.pdf. - Заголовок з екрану.

33.Тодорова Є.М. М. І. Ясинський - видатний український бібліограф [ Текст ] / Є. М. Тодорова // Четверті бібліографічні студії, присвячені 120 - річчю Михайла Ясинського . 2009 . 125 с. - С. 4-14.

34.Фокеев В.А.Библиография : теоретико - методологические основания [Текст] : учеб. пособие / В. А. Фокеев. - СПб. : Профессия, 2006. - 352с.

35.Фокеев В. А. Библиографоведение: определение, задачи, объект, предметная область, структура / В. А.Фокеев // Мир библиографии.- 2002.-№ 6. - С. 7-9.

36.Швецова-Водка Г. М. Вступ до бібліографознавства [Текст] : навч. посібник / Г. М.Швецова - Водка. - К. : Кондор, 2004. - 217 с.

37.Швецова - Водка Г. М. Загальне бібліографознавство (Основи теорії бібліографії) : навч. посіб. для студ. ін-тів культури / Рівн. держ. ін-т культури. - Рівне, 1995. - 183 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Зародження наукових засад української національної біографії. Бібліографознавці та формування історичної бібліографії в радянській Україні. Історико-бібліографічні дослідження української еміграції. Функції науково-дослідної комісії бібліотекознавства.

    курсовая работа [49,6 K], добавлен 06.01.2011

  • Історичний огляд виникнення й розвитку державності, починаючи з VI-VII ст.н.е.: зародження слов'янських та європейських держав, аналіз їх основних історичних подій, які впливали на течію загальної історії та, зокрема, на становлення української держави.

    шпаргалка [622,9 K], добавлен 04.06.2010

  • Аналіз наукових публікацій, присвячених складному і неоднозначному процесу встановлення та розвитку міждержавних відносин між Україною та Королівством Румунія у 1917-1920 рр. Характеристика та аналіз новітнього етапу досліджень розвитку цих взаємин.

    статья [23,7 K], добавлен 17.08.2017

  • "Діаспора" - термін, що вживається до українців, які живуть за межами України. Роздуми про походження цього терміну. Специфіка діаспорних груп, аналіз їх культурного розвитку. Сутність української діаспори як історичного і соціально-політичного явища.

    контрольная работа [16,0 K], добавлен 23.09.2010

  • Сутність дисидентства, історія його розвитку в авторитарних суспільствах. Зародження дисидентського руху в Україні, причини зростання антирадянських проявів. Арешти представників молодої творчої та наукової інтелігенції. Боротьба партії проти релігії.

    реферат [51,1 K], добавлен 05.12.2012

  • Колективізація сільського господарства. П’ятирічний план розвитку економіки 1929 року. "Ножиці цін". Наслідки "непоганого врожаю" 1930 року для селянського сектора України. Голод 1932-1933 років на Україні. Наслідки голодомору 1932-1933 років.

    реферат [38,9 K], добавлен 13.05.2007

  • Вивчення особливостей зародження в Україні соціального прошарку промислової буржуазії. Характеристика буржуазних реформ першої половини XIX ст., які надавали всім станам суспільства однакові права. Значення купецького капіталу для розвитку промисловості.

    контрольная работа [24,9 K], добавлен 26.09.2010

  • Визначення основних передумов і аналіз об'єктивних причин жовтневої революції 1917 року. Характеристика політичних, військових і економічних обставин, що визначають неможливість переходу влади до буржуазії. Основа соціалістичного шляху розвитку Росії.

    реферат [23,7 K], добавлен 17.12.2010

  • Аналіз особливостей економічного розвитку України впродовж 1990-х років. Характеристика формування економічної еліти та сприйняття громадянами економічної діяльності. Визначено вплив економічних чинників на формування громадянського суспільства в Україні.

    статья [21,7 K], добавлен 14.08.2017

  • Характеристика отаманщини як явища у період української визвольної революції 1917-1920 років. Обмеженість суверенітету УСРР на початку 20-х років ХХ ст. Діяльність Українського таємного університету у Львові. Ініціатори створення дивізії "СС - Галичина".

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 13.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.