Цинський Китай кінця XVIII–першої третини XIX ст. у сприйнятті західних спостерігачів

Якщо раніше протилежність європейської і китайської цивілізації сприймалася переважно з позицій визнання етнокультурних особливостей двох рівноправних соціокультурних суспільностей, то тепер їй надається завершено європоцентричне тлумачення. Саме з цього моменту за Китаєм закріпився стереотип "традиційного суспільства", а Захід починає виступати в ролі носія динамічного, змінного і прогресивного початку, покликаного "окультурити" весь інший світ. Автори аналізованих робіт, безсумнівно, знаходилися під впливом цієї нової історіософської концепції, що поглиблювалася очевидними розходженнями в базових цінностях європейської і китайської соціокультурної традицій.

Характерною рисою досліджуваних праць європейських авторів є вкрай негативна оцінка державної системи цинського Китаю, що об'єктивно була зумовлена кризовим станом китайського суспільства в період правління маньчжурської династії. Ця негативна оцінка стала універсальною характеристикою китайської державності як такої, що без врахування історичної еволюції і набула дефініції - “східна деспотія”.

У період, що передує опіумним війнам, головну причину загострення відносин із західними країнами (насамперед з Англією), європейські автори бачили в порочності зовнішньополітичної практики Китаю. За окремими винятками, європейці не відчували різницю між основами міжнародних відносин у Європі і на Далекому Сході.

Аналіз європейських джерел досліджуваного періоду свідчить про очевидне неприйняття представниками західного світу світоглядних основ китайської цивілізації. Своє відображення це негативне ставлення знайшло у відношенні до релігійно-філософської системи поглядів, заснованої на конфуціанських принципах. Нерозуміння гармонійної триєдності китайської релігійної системи призвело до спрощеного тлумачення всього сакрального комплексу китайської релігії. Подальша трактовка його як язичества обумовила негативне ставлення до нього і сприйняття релігійно-філософської традиції Китаю в цілому, як відсталої і несформованої. Лише в роботах російських авторів уперше здійснена спроба об'єктивного аналізу китайської релігійної системи, в якій конфуціанству була відведена роль соціальної етики. Це було обумовлено тим фактором, що релігійна експансія не була домінуючою доктриною для православної церкви.

Захоплення китайськими мотивами в мистецтві Європи пройшло шлях від колекціонування привезених з Китаю виробів до стилізації, створення предметів у китайському стилі. Вільність художнього сприйняття природи, інакше розуміння прекрасного - усе це було новим для Європи і сприймалося важко. Мода швидко плинула, і захоплення виробами китайського стилю стало предметом сатири та іронії. В європейському мистецтві почалася епоха неокласицизму. У європейських спостерігачів XIX ст. практично не знаходимо схвальних відгуків на китайську культуру: картини, театральні вистави, музичні композиції. Недосконалість мистецтва, з точки зору європейців, лише затверджувало їх на позиціях європоцентричного сприйняття Китайської імперії. Таким чином, на початку XIX ст. явне нерозуміння і приниження достоїнств китайської культури увійшло в правило. Європейське було взято за “еквівалент”, і все, що якимсь чином відходить від цих “рамок”, було неправильним і головне - некрасивим. Елементи китайського побуту цікавили європейців своєю екзотикою, але при безпосередніх контактах специфіка менталітету обумовила неприйняття більшістю європейських авторів побутового укладу китайців.

У відношенні російських спостерігачів до Китаю існували деякі відмінності. Ідеалізованого сприйняття Піднебесної в Російській імперії не склалося насамперед з кількох причин. По-перше, з самого початку відносин Китай сприймався як сильний у військовому і економічному відношенні небезпечний сусід на кордонах, охорону яких Російська імперія не могла надійно забезпечити. Тому російський уряд готовий був іти на поступки, щоб забезпечити стабільність кордонів і торгових відносин. Відомості, які містяться в працях членів російської духовної місії, більш об'єктивно відображали китайську дійсність цинського періоду, ніж європейські джерела. Російські автори, на відміну від своїх західних сучасників, пов'язували кризу китайського суспільства саме з пануванням маньчжурської династії. Ці фактори обумовили відсутність «китайського дитинства» в російський суспільній думці на ранньому етапі знайомства з Піднебесною імперією. Однак, у цілому, принципових розходжень в оцінках західноєвропейських і російських авторів реалій китайського суспільства кінця XVIII - початку XIX ст. немає.

Аналіз змісту джерел дозволяє прийти до висновку про їхній істотний вплив на процес становлення китаїстики як науки. Фактично ці джерела містять усі ті стереотипи сприйняття китайської соціокультурної спільності (“східний деспотизм”, “нерозвинені вірування”, “кризове консервативне суспільство”, “занепад цінностей”), що були представлені в системі пануючого на Заході з 30-х р. XIX ст. європоцентричного теоретичного дискурсу. Представники цього напрямку, який одержав у сучасній науці назву “онтологічного імперіалізму”, приписували іншим культурам властивості, обумовлені не їхнім власним характером, а формою їхніх відносин до західної культури.

Особливо варто підкреслити, що роботи таких авторів, як С. В. Вільямс, М. Я. Бічурин, Г. А. Джаілс, а також деякі редакційні статті, заклали основи альтернативного напрямку в західній синології, представники якого вважали традиційний Китай відособленим світом і самодостатньою цивілізацією. Однак вирішальну роль у формуванні європейської та світової суспільної думки відіграв напрямок «антологічного імперіалізму», який сприяв тому, що місіонерський міф про “ідеальну китайську державу” змінився міфом про деградуючу цивілізацію.

китайський історичний масовий свідомість

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Антипіна І.В. (Агапітова І.В.) Китай на сторінках журналу “Кантонський альманах”// Наукові праці: Науково-методичний журнал. 2002. - Вип.2.- Історичні науки. - Миколаїв:. МФ НаУКМА.- С.39-43.

2. Антипіна І.В. (Агапітова І.В.) Китай в трудах європейських мислителів ХVIII - пер. пол. ХІХ ст. // Записки історичного факультету. - 2002. - вип. 13. - С. 208-213.

3. Антипіна І.В. (Агапітова І.В.) Проблеми взаємовідношень Китаю з європейськими державами на сторінках журналу “Кантонський альманах” (1831 р.) // Записки історичного факультету. - 2002.- Вип. 12.- С. 430 - 436.

4. Антипіна І.В. (Агапітова I.В.) Китай на сторінках журналу “Кантонський альманах” // V сходознавчі читання А.Кримського. Тези міжнародної конференції. - Київ. - 2001.- С.49-51.

5. Антипіна І.В. (Агапітова I.В.) До проблеми формування європейського стереотипу сприйняття цинського Китаю (В.П. Добель “Путешествия и новейшие наблюдения в Китае, Маниле и Индо-Китайском архипелаге”) // VI сходознавчі читання А.Кримського. Тези міжнародної конференції. - Київ. -2002. - С.3-6.

6. Антипіна І.В. (Агапітова I.В.) Європейський стереотип сприйняття цинського Китаю в дослідженнях М.Я. Бічуріна "Китай в гражданском и нравственном состоянии" // VII сходознавчі читання А.Кримського. Тези міжнародної конференції. - Київ. - 2003. - С.5-7.

7. Агапітова І.В. Китай в американской периодической печати начала XIX в. // VIII сходознавчі читання А.Кримського. Тези міжнародної конференції. - Київ. - 2004. - С.194-196.

8. Агапітова І.В. Китайська релігійна культура в оцінці європейських сучасників (кінець XVIII - перша третина XIX ст.) // Х сходознавчі читання А.Кримського. Тези міжнародної конференції. - Київ. -2006. - С.32-33.

АНОТАЦІЇ

Агапітова І. В. “Цинський Китай кінця XVIII - першої третини ХІХ ст. у сприйнятті західних очевидців”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - Всесвітня історія. - Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 2006.

На широкому матеріалі джерел проведено дослідження феномену сприйняття соціально-політичних реалій Китайської Імперії західними сучасниками. Хронологічні рамки роботи обмежені кінцем XVIII - першою третиною ХІХ ст. Цьому періоду в Китайській історії відповідає криза династії Цин. В історії Західного Світу це період промислових буржуазних революцій і початку економічної колоніальної політики (у першу чергу для Великобританії і США). Проаналізовано ступінь впливу праць ранніх дослідників Китаю - єзуїтів на створення “міфу про Китай”. Їхні праці довгий час були єдиним джерелом зведень про Китай у Європі. Сформований місіонерами літературний напрямок, що претендував на роль об'єктивного джерела зведень по Китаю на всіх етапах його історичного існування, зазнав активної критики Ж. Ж. Руссо, О. Голдсміта, І. Г. Гердера, Г. В. Гегеля. Колосальні зміни, що відбулися в Європі, багато в чому визначили поворот у поглядах на історичний процес взагалі й особливий характер відносин до проблеми взаємин і взаємовпливу культур, до проблеми "своє" і "чуже". До цього ж періоду відноситься становлення концепції європоцентризму як системи суспільних поглядів. Початок XIX ст. у Західній Європі характеризується бурхливим ростом економіки і промисловості. З цим зв'язана поява політичних і економічних інтересів до Китайської імперії, і, відповідно - зміна акцентів у сприйнятті.

Ключові слова: Цинський Китай, «образ Китаю»; сприйняття Китаю європейцями; європоцентризм; цивілізація.

Агапитова И.В. “Цинский Китай конца XVIII - пер. трети ХІХ вв. в восприятии западных очевидцев”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - Всемирная история. - Одесский национальный университет им. И.И.Мечникова. - Одесса, 2006.

На широком источниковом материале проведено исследование феномена восприятия социально-политических реалий Китайской Империи западными современниками. Хронологические рамки работы ограничены концом XVIII - первой третью ХІХ вв. Этому периоду в китайской истории отвечает кризис династии Цин. В истории Западного Мира это период промышленных буржуазных революций и начала экономической колониальной политики (в первую очередь для Великобритании и США). Проанализирована степень влияния трудов ранних исследователей Китая - иезуитов на создание “мифа о Китае”. Их труды долгое время были единственным источником сведений о Китае в Европе. Восторженное отношение миссионеров к Китаю было воспринято европейскими просветителями. Некритическое отношение к трудам иезуитов создало предпосылки для создания мифологизированого образа Китая в Европе. Интерес к Китаю до конца XVIII в. вырос до небывалых размеров. Теперь европейской публике были доступны работы не только миссионеров, но и выразителей европейской социальной мысли - философов, мыслителей, которые сумели поднять этот интерес на уровень общеевропейской полемики о генеральном пути развития мировой общественной мысли и цивилизации. Сформированное миссионерами литературное направление, претендовало на роль объективного источника сведений по Китаю на всех этапах его исторического существования, подвергалось активной критике Ж. Ж. Руссо, О. Голдсмита, И. Г. Гердера, Г. В. Гегеля. Колоссальные изменения, произошедшие в Европе, во многом определили упомянутый выше поворот во взглядах на исторический процесс вообще и особый характер отношений к проблеме взаимоотношения и взаимовлияния культур, к проблеме "свое" и "чужое". К этому же периоду относится становление концепции европоцентризма как системы взглядов. Анализ европейских источников исследуемого нами периода, свидетельствует об очевидном неприятии представителями западного мира мировоззренческих основ китайской цивилизации. Европейцы большей частью не понимали гармоничного триединства китайской религиозной системы. Упрощенное толкование всего сакрального комплекса китайской религии как язычества обусловило отрицательное отношение к нему и восприятие религиозно-философской традиции Китая, как отсталой и несформированной. Показаны отличия в восприятии Китайской империи русскими очевидцами.

Принципиальное неприятие большинством европейских авторов уклада жизни китайцев, обычаев, принципов социальной организации китайского общества, детерминировались спецификой европейского менталитета. Это объясняет практическое отсутствие попыток понять все то, что не входило в обычные рамки европейского образа жизни и в итоге вызвало усиление экспансионистских тенденций европейских государств относительно Китая в конце XVIII ст. - начале XIX ст. Начало XIX ст. в Западной Европе характеризуется бушующим ростом экономики и промышленности. С этим связано появление политического и экономического интереса к Китайской империи, и, соответственно - изменение акцентов в восприятии.

Ключевые слова: Цинский Китай, «образ Китая»; восприятие Китая европейцами; европоцентризм; цивилизация.

Agapitova I.V. “The Qing China at the end of XVIII - the first third of ХІХ century as it was seen by western contemporaries” - Manuscript.

Philosophy doctor thesis in History. Speciality is 07.00.02 - World History. - National Mechnikov University of Odessa, Odessa, 2006.

This research is based on wide range of historical sources and materials phenomenon of perception of social and political realities of the Chinese Empire by western contemporaries. The chronological ranges of work are limited by the end of XVIII - the first third of ХІХ century. This period in the Chinese history is characterized by crisis of the Qing dynasty. In history of Western World it was the period of industrial revolutions and economic colonial politics (first of all for Great Britain and the USA). The influence on creation “Myth about China” by works of the early researchers of China - Jesuits is analyzed. Their works for a long time have been a unique source of information about China in Europe. Literary trend, created by missionaries that presents to be an objective source of information about China on all stages of its existence has been criticized by J.J. Rousseau, O. Goldsmith, J.G. Herder, G.W.F. Hegel. Basic European authors aversion to Chinese way of life, customs, principles of social organization of the Chinese society, were determined by specificity of the European mentality. It explains practical absence of attempts to understand all that did not enter into usual frameworks of the European life and has caused amplification of the expansion tendencies in the European politic concerning China in the end of XVIII - beginning of XIX centuries. The beginning of XIX in Western Europe is characterized by storming growth of economy and industry. The appearance of interests to politics and economy of the Chinese Empire and accordingly the change of perception are connected with this

Key worlds: Qing China; “image of China”; civilization; Eurocentric; Europe perception of China.

Размещено на Allbest.ru