Доробок вчених та інженерів Полтавщини у розвитку аерокосмічної галузі у ХХ столітті

5. Виявлено та досліджено внесок у основні науково-технічні напрями розвитку ракетно-космічної галузі вчених та інженерів, пов'язаних своєю біографією та творчістю з Полтавщиною. Показано також роль полтавських установ, організацій, закладів, діяльність яких була спрямована на вирішення важливих завдань у ракетно-космічній галузі, підготовку кваліфікованих кадрів ракетників і т. ін. (завод штучних алмазів та алмазного інструменту, СКБ ВО "Лтава", Полтавська гравіметрична обсерваторія, Вище зенітне ракетне училище та ін.).

6. Виявлено позитивну роль Полтавщини у формуванні світогляду, творчих інтересів, початку наукових досліджень учених-полтавців П.І.Борисова, М.В.Остроградського, О.Д.Засядка, Ю.В.Кондратюка (О.Г.Шаргея) та інших, а також видатних діячів авіаційної та ракетно-космічної галузі О.М.Кованька, Г.Є.Котельникова, Ю.О.Побєдоносцева, В.М.Челомея та інших, пов'язаних з Полтавською областю навчанням, працею, початком творчої діяльності, генеалогією. Особливо слід відзначити праці з дослідження неба, в галузі метеорології П.І.Борисова; з небесної механіки і балістики М.В.Остроградського; О.Д.Засядко сконструював перші вітчизняні порохові бойові ракети, вперше дослідив процес збереження снарядів від іржі; Ю.В.Кондратюк (О.Г.Шаргей) розробив пріоритетні пропозиції в галузі теорії космічного польоту: вертикальний старт космічної ракети-носія; шахове розташування форсунок, застосування в умовах космічного польоту сонячних батарей; використання дзеркал на орбіті для освітлення окремих ділянок Землі відбитим сонячним світлом, що б дозволило скоротити витрати дефіцитної електроенергії; використання спеціальної внутрішньої частини крісла космонавта типу ложемента, що робить менш відчутними перевантаження під час старту, посадки, інших складних відрізків космічного польоту; Ю.О.Побєдоносцев - автор низки розробок авіаційної та ракетної техніки, активний учасник створення першої вітчизняної ракети на рідинному паливі "ГИРД-09", гвардійської мінометної установки БМ-13 та інших; під керівництвом В.М.Челомея була розроблена унікальна ракетно-космічна техніка: ракета-носій "Протон", однойменні штучні супутники Землі, а також супутники "Політ", "Космос-1267", орбітальні станції "Салют-2, -3, -5" та інші космічні апарати.

7. Таким чином, у результаті аналізу фактичного матеріалу, який був зібраний у ході дослідження архівних та інших джерел, доведено, що Полтавщина, разом з усією Україною (у складі Російської імперії, СРСР, а потім - самостійною державою), зробила важливий внесок у становлення та розвиток авіаційної та ракетно-космічної науки і техніки.

У зв'язку з цим визначено наступне:

- відтворення вітчизняної аерокосмічної науки і техніки, визначення внеску окремих регіонів України (у тому числі як адміністративно-територіальної частини СРСР), і Полтавщини зокрема, у становлення і розвиток авіації, ракетно-космічної галузі потребує об'єктивного висвітлення на сторінках сучасних спеціалізованих видань, зокрема, в енциклопедичній, довідковій літературі та інших;

- з огляду на нові вимоги до авіаційної і ракетно-космічної галузей взагалі, до окремих їх структур і формувань у сучасний період, корисним і актуальним є як загальний, так і регіональний досвід їх становлення і розвитку; він може слугувати основою для необхідного в нинішніх умовах реформування, реорганізації аерокосмічних структур (спеціальних, науково-дослідних, навчальних та інших);

- існує необхідність розробки і введення в програми спеціальних навчальних закладів курсів з історії авіаційної та ракетно-космічної техніки, а також видання методичних посібників; до таких курсів та посібників можуть бути включені і окремі розділи історико-краєзнавчого плану;

- важливою є пропаганда досягнень в аерокосмічній галузі українських учених, конструкторів, спеціалістів, увічнення пам'яті цих діячів музейними засобами, надання науково-методичної допомоги для проведення досліджень і підготовки повідомлень, рефератів, курсових, дипломних та інших праць з аерокосмічної історії України та її регіонів істориками, краєзнавцями, студентами, учнями.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені у наступних публікаціях автора

1. Пістоленко І.О. В.М.Челомей: штрихи до біографії // Дослідження з історії техніки: Збірник наукових праць. - К.: Політехніка, 2002. - Вип. 1. - С. 116-123.

2. Пістоленко І.О. С.П.Корольов і Ю.О.Побєдоносцев. Траєкторія долі // Дослідження з історії техніки: Збірник наукових праць. - К.: Політехніка, 2003. - Вип. 3. - С. 130-139.

3. Пістоленко І.О. Кованько О.М. Віхи біографії і внесок у розвиток аеронавтики // Дослідження з історії техніки: Збірник наукових праць. - К.: Політехніка, ЕКМО, 2004. - Вип. 5. - С. 157-161.

4. Пістоленко І.О. Винахідник Г.Є.Котельников. Коріння. Пошуки. Відкриття // Дослідження з історії техніки: Збірник наукових праць. - К.: Політехніка, ЕКМО, 2005. - Вип. 6. - С. 115-122.

5. Пістоленко І.О. О.Д.Засядко - воїн, винахідник, людина // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - К.: Інститут історії України, 2006. - Вип.11. - С. 298-306.

6. Пістоленко І.О. Полтавський музей авіації та космонавтики // Імена України в космосі: Науково-енциклопедичне видання / Під ред. І.Б..Вавилової, В.П.Плачинди. - Львів: Видавничий дім "НАУТІЛУС", 2003; К.: Компанія "ВАІТЕ", 2001; К.: Видавничий дім "Академперіодика", 2003. - С. 114-116.

7. Пістоленко І.О. Дослідження Полтавського музею авіації та космонавтики // Матеріали 1-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції "Український технічний музей: історія, досвід, перспективи". - К.: ЕКМО, 2002. - С. 26-28.

8. Пістоленко І.О. В.М.Челомей. Сторінки життя - сторінки діяльності: за київськими адресами // Матеріали 2-ї Всеукраїнської наукової конференції Актуальні питання історії техніки". - К.: ЕКМО, 2003. - С. 59-62.

9. Пістоленко І.О. Полтавський музей авіації та космонавтики: деякі аспекти створення і діяльності // Праці 2-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції "Український технічний музей: історія, досвід, перспективи. - Часів Яр - Київ, 2003. - С. 59-61.

10. Пістоленко І.О. Визначення внеску Кованька О.М. у розвиток аеронавтики за допомогою схеми пріоритетності // Матеріали 3-ї Всеукраїнської науково - практичної конференції "Український технічний музей: історія, досвід, перспективи"(20-21 травня 2004 р.). - К.: ЕКМО, 2004. - С. 74-76.

11. Пістоленко І.О. Творець першого у світі авіаційного ранцевого парашута Г.Є.Котельников (маловідомі сторінки біографії) // Матеріали 3-ї Всеукраїнської наукової конференції "Актуальні питання історії техніки". - К.: ЕКМО, 2004. - С. 22-24.

12. Пістоленко І.О. О. Ю.В.Кондратюк (О.Г.Шаргей). Погляд з позицій етики // Матеріали Всеукраїнських читань, присвячені пам'яті Ю.В.Кондратюка. - Полтава: Видання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. - 2004. - С. 32-36.

13. Пістоленко І.О. З історії військового повітроплавання та авіації (кінець ХІХ - поч. ХХ ст.) // Матеріали 10-ї конференції молодих істориків освіти, науки і техніки, 27 травня 2005 р. - К.: Видання Академії наук вищої школи України, 2005. - С. 118-124.

14. Пістоленко І.О. Авіабудівництво на Полтавщині (на матеріалах ПМАК) // Матеріали 4-ї Всеукраїнської науково - практичної конференції "Український технічний музей: історія, досвід, перспективи" (12-13 травня 2005 р.). - К.: "ЕКМО", 2005. - С. 147-150.

15. Пістоленко І.О. Комарницький М.А. та початок авіабудівництва на Полтавщині // Матеріали 4-ї Всеукраїнської наукової конференції "Актуальні питання історії техніки", 20-21 жовтня 2005 р. - К.: ЕКМО, 2005. - С. 136-137.

Размещено на Allbest.ru