Леонід Макарович Кравчук - перший Президент незалежної України

Додатки.

Додаток 1.

Додаток 2.

Чернівецький слід Леоніда Кравчука

В архівах Чернівецького фінансового технікуму збереглася заява Л.Кравчука з проханням прийняти його на роботу. Ось її копія. Збереглося й фото претендента на викладацьку посаду. Серед тих, хто був причетний до розвитку нашого міста, варто згадати незлим, тихим словом і колишнього Президента України Лео-ніда Макаровича Кравчука. У фундаменті добрих справ столиці Буковини він залишив і свою цеглину. Тому заслужено став кавалером почесної медалі "На славу Чернівців", з чим ми його щиро вітаємо. Годилося б кількома штрихами (особливо для підростаючої молоді) окреслити момент перебування Леоніда Макаровича в Чернівцях.

Про всі ці віхи можна довідатися в правонаступниці Чернівецького фінансового технікуму, де працював Кравчук, Буковинській державній фінансовій академії. Тут про це зібрали обширний матеріал. До речі, він уві-йшов до прекрасного видання, випущеного вузом на честь свого ювілею. У 1958 року юний Леонід Кравчук закінчив економічний факультет Київського держуніверситету імені Тараса Шевченка (до речі, з відзнакою) і був направлений на викладацьку роботу в Чернівецький фінансовий технікум. Згідно з наказом № 176 від 12 серпня 1958 року новачка зарахували на посаду викладача політекономії. Маючи світлу голову, він швидко вибився у лідери.

Через місяць його призначили керівником групи. Вже тоді організаторський талант молодого Кравчука помітили в головному партійному штабі області - обкомі Компартії України - і запросили перейти туди на роботу. У 1960 році він так і зробив: влився в партійну ієрархію, спершу на посаду консультанта-методиста Будинку політосвіти, де теж довго не затримався. А далі стався нечуваний підйом по партійній драбині. Але то вже загальновідомі факти…

Ось таким був чернівецький слід цієї непересічної людини. Колись Леонід Макарович назвав Чернівці стартовим майданчиком своїх майбутніх злетів. І це відповідає дійсності.

Додаток 3.

Додаток 4.

Урочисте засідання Верховної Ради України. Сесійний зал Верховної ради України. 5 грудня 1991 року

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

(…) Як уже повідомлялося, Центральною виборчою комісією було видано посвідчення на право отримання підписних листів та збирання підписів на свою підтримку 95 претендентам на кандидата у Президенти, 26 із них разом зібрали понад 2 мільйони підписів На підтримку решти претендентів підписи до Центрвиборчкому не надходили. Кандидатами у Президенти було зареєстровано 7 осіб, кожного з яких підтримали своїми підписами 100 тисяч і більше виборців.

У ході виборчої кампанії один б кандидатів своє кандидатуру зняв. У бюлетені для таємного голосування залишилося 6 кандидатів. Вони одержали таку кількість голосів:

ГРИНЬОВ Володимир Борисович - "за" 1.329.758, або 4,17 процента

КРАВЧУК Леонід Макарович - "за" 19.643.481, або 61,59 процента. /Оплески/.

ЛУК'ЯНЕНКО Левко Григорович - "за" 1.432.556 голосів, або 4,49 процента. /Оплески/.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Лнопольд Іванович - "за" 182.713 голосів, або 0,57 процента. /Оплески/.

ЧОРНОВІЛ Вячеслав Максимович - "за" 7.420.727 голосів, або 23,27 процента. /Оплески/.

ЮХНОВСЬКИЙ Ігор Рафаїлович - ''за" 554.719 голосів, або 1,74 процента, /Оплески/.

Згідно з статтею 17 Закону про вибори Президента України Центральна виборча комісія вирішила вважати обраним Президентом України КРАВЧУКА Леоніда Макаровича, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні / Оплески /.

Просимо, шановний Леоніде Макаровичу, прийняти наші щирі вітання з виявленим високим довір'ям народу і побажання успіхів у вашій відповідальній роботі на цьому найвищому державному посту незалежної України.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для принесення присяги надається Президенту України Леоніду Макаровичу Кравчуку.

КРАВЧУК Л.М. "Урочисто присягаю народові України при здійсненні повноважень Президента України суворо додержувати Конституції і законів України, поважати і охороняти права і свободи людини і громадянина, захищати суверенітет України, сумлінно виконувати покладені на мене високі обов'язки". /Оплески/. (…)

Додаток 5.

Урочисте засідання Верховної Ради України. Сесійний зал Верховної ради України. 5 грудня 1991 року

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

(…)ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Президенту України Леоніду Макаровичу Кравчуку.

КРАВЧУК Л.М. Шановні народні депутати! Дорогі гості! Пані і панове! Громадяни незалежної України! Хотів би щиро привітати всіх вас і поздоровити з вікопомною подією в житті нашого народу - народженням нової України. Вона народилася на основі волевиявлення народу, за найвищими законами демократії.

Народ України перед усім світом показав свою волю і розум, своє одвічне устремління до свободи і власної державності. І здійснив він це в мирі і злагоді. З великою історичною перемогою вас, дорогі друзі!

Пропоную на честь цієї знаменної події здійснити сьогодні в столиці України місті Києві святковий салют.

Вже перші дні після референдуму підтвердили, якою шаною користується Україна в усьому світі. Численні поздоровлення і привітання, офіційне визнання з боку Канади, Польщі, Угорщини, Росії, телефонна розмова з Президентом Сполучених Штатів Америки Джорджем Бушем ще раз продемонстрували повагу демократичних урядів до волевиявлення нашого народу.

Користуючись нагодою, хотів би щиро подякувати всім, хто підтримав і визнав наше прагнення до свободи і незалежності. /Оплески/.

Шановне товариство! У своєму сьогоднішньому виступі хотів би зупинитися на ключових моментах внутрішньої та зовнішньої політики України, яку буде проводити її Президент.

Вся наша політика буде визначатися тим, що Україна є повнокровною, повноправною, незалежною державою. На її території мають чинність виключно Конституція і закони України. Вона є рівноправним суб'єктом у зовнішніх зносинах. Вона є відкритою демократичною правовою державою, в якій єдиним джерелом державної влади є народ, а людина - найвищою цінністю.

Президент, одержавши владу від народу, має служити йому і забезпечити його достаток, права і свободи кожної людини. Він має дбати про авторитет держави, її могутність і захищеність.

Які ж найбільш важливі зміни в сфері економіки? Ми будемо будувати соціальне спрямовану економіку, яка працює на людину, а не за рахунок людини, дає людині все для нормального цивілізованого життя.

Наші найперші кроки в галузі економіки будуть спрямовані на здійснення глибоких, послідовних, скоординованих у часі економічних реформ, створення якісно нової, змішаної економіки, становлення внутрішнього ринку України як самостійної держави, інтеграцію її економіки з економікою держав колишнього Союзу та в європейський і світовий економічний простір.

Основне в економічній сфері - віддати власність людині, зробити її хазяїном. Усі відомі на сьогодні цивілізованому людству форми власності будуть на території України юридично рівними.

Земля буде належати тим, хто її обробляє. Ми відродимо українське село, зробимо землю матір'ю багатства, а людей, що живуть на цій землі, - вільними.

Роздержавлення та приватизація власності створять рівні умови господарювання всім підприємствам і підприємцям: державним, приватним, орендним, кооперативним, індивідуальним, а також зарубіжним інвесторам,

Підприємець стане основою економіки, її душею, її рушійною силою. Ми знімемо всі обмеження на комерційну діяльність державних підприємств, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, будемо залишати їм більшу частину валютної виручки, введемо режим підтримки приватного підприємництва та підприємці в на державному рівні.

Держава зніме з себе функції виробника і передасть їх безпосередньо підприємцям, перейде від короткого управління до регулювання економіки. Державні структури економічного управління будуть простими, ефективними, дешевими, побудованими за функціонально-цільовим принципом, при широкому розвитку територіального економічного самоврядування.

Ми підемо на рішучі структурні зрушення, конверсію оборонних підприємств, створення нових економічних структур, спроможних забезпечити людині добробут і достаток.

Створення національної економіки вимагає введення національної грошової одиниці. Перехід до неї ми здійснимо так, щоб людина не втратила своїх чесно зароблених заощаджень. Ми змінимо принципи формування державного бюджету України, що дасть змогу Уряду та місцевій владі самим розпоряджатися фінансовими ресурсами, спростимо систему оподаткування та знизимо рівень податків, скоротимо витрати державного бюджету та його дефіцит.

Знімаються будь-які адміністративні обмеження доходів населення. Все, що зароблено чесною працею, повинно належати людині, не може бути вилучено у неї державою. Людина має право розпоряджатися своїми доходами самостійно.

Для тих, хто неспроможний забезпечити собі прожитковий мінімум, держава створить ефективну систему соціальних гарантій та захисту. Це стосується перш за все дітей, жінок-матерів, пенсіонерів, непрацездатних та безробітних.

Ми будемо будувати економіку відкритого типу, де широке залучення іноземних капіталів, технологій та інтелекту поєднується з ефективним захистом національного ринку та національних економічних інтересів. Будуть введені в дію механізми захисту іноземних капіталів, створені рівні умови господарювання українським та іноземним підприємцям.

Хочу підкреслити, що на найближчий час бачу пріоритетними напрямками економічної політики такі:

- стабілізація економіки шляхом її глибокого реформування;

- вирішення проблеми продовольства та насичення ринку товарами широкого вжитку;

- соціальний захист населення при переході до ринку.

Які ж основні принципи політики в галузі державного будівництва? Ми будуватимемо державу суверенну і самоврядну, незалежну і відкриту, демократичну і правову. Тобто державу з усією сукупністю її якісних ознак. І така держава не протистоятиме суспільству, а суспільство - держав!. Вони будуть надійними і рівноправними партнерами. В такій державі мак бути забезпечено надійний захист життя, майна, прав і свобод громадян.

Нову, незалежну Україну ми розбудовуватимемо на демократичних засадах. Вільну державу має творити вільний громадянин.

Створення правової держави передбачає впровадження принципу поділу влад на законодавчу, виконавчу і судову. Ми будемо наполегливо добиватися його реалізації.

Одне з невідкладних завдань сьогодення - зміцнення виконавчої влади і водночас розвиток самоврядування на місцях. Можливі шляхи розв'язання цієї проблеми містяться в моїй передвиборній програмі.

Хочу сказати, що найближчим часом я внесу на розгляд Верховної Рада конкретні пропозиції щодо структури президентської влади, а також щодо подальшої реформи всіх владних структур з метою їх суттєвого зміцнення, підвищення відповідальності за виконання своїх безпосередніх функцій. Для здійснення цих важливих завдань маю намір скористатися відповідними владними повноваженнями Президента.

Негайно будуть вжиті рішучі заходи, щоб узяти під свій жорсткий контроль митницю, інші структури, через які, наче в пісок, тече за межі республіки національне багатство України. /Оплески/.

Ми поведемо безкомпромісну боротьбу з таким злом, як спекуляція, корупція, організована злочинність, яка сьогодні перетворилась у справжню біду нашого суспільства.

Закон і тільки закон має стати нормою життя і поведінки наших людей, кожного громадянина.

Енергія президентської влада буде спрямована і на завершення процесу духовного самовизначення українського народу, йдеться, насамперед, про формування нової політики в галузі науки, освіти і культури. Ми будемо не просто підвищувати освітній і культурний потенціал незалежної України, а надамо йому якісно іншого стану, пов'язаного із зрушеннями в народногосподарській структурі.

Українську культуру, мову, національну самосвідомість історичну пам'ять так довго і ретельно нищили, що треба докласти величезних зусиль, аби їх відродити.

Наш найперший обов'язок - у якомога стисліші строки створити програму реорганізації всієї системи освіти. Вона має перетворитися на цілісний організм із взаємодоповнюваних елементів, здатних забезпечити підготовку фахівців світового рівня. Я робитиму все від мене залежне для матеріальної підтримки освітян, науковців, митців у їхній благородній праці. Наша держава повинна виділяти не менше 10 відсотків національного доходу, які б забезпечували розвиток освіти, науки і культури. /Оплески/.

Хочу підтвердити незмінність своєї позиції у релігійному питанні: "Вільна церква - у вільній державі". Головне тут - це мир, злагода, терпимість між віруючими різних конфесій, між віруючими і невіруючими. Невдовзі буде прийнято спеціальну державну програму, мета якої - створити належні умови для діяльності всіх конфесій і релігійних об'єднань.

Особлива увага буде приділена гарантуванню вільного культурного розвитку національних меншин, взагалі, наріжним каменем політики Президента стане забезпечення рівних прав громадян України, незалежно від їхньої національності, віку, статі, соціального походження, політичних переконань, ставлення до релігії. Всі національності матимуть рівні можливості і повну свободу розвитку своїх мов і культур. Гасло "Кожній національній меншині - свою мову і свого школу" буде наповнене реальним змістом. /Оплески/.

Як відомо, Верховна Рада України ратифікувала основні міжнародні пакти про права людини. Отже, вони стають тепер невід'ємною частиною нашого внутрішнього законодавства. Найближчим часом буде ухвалено Декларацію прав і свобод людини, положення якої увійдуть до нової Конституції.

Як стрижневу ідею всієї діяльності на посаді Президента розглядаю збереження в українському домі громадянського миру, встановлення злагоди і довіри між владою і народом, між партіями і рухами, між людьми. Основою об'єднання народу може стати державницька ідея, спільна праця для творення нової України. Саме це має згуртувати різні соціальні і політичні сили, людей усіх національностей і віросповідань.

Тепер щодо зовнішньої політики. Вона базуватиметься на таких засадах, як принциповість, передбачуваність та прагматизм, її головною метою є забезпечення національних інтересів України, захист прав і інтересів її громадян за кордоном, створення сприятливих умов для соціально-економічного розвитку нашої держави.

Наша держава виходить на міжнародну арену відкритою до всього позитивного, що вироблено людством, готовою вробити свій внесок до цього доробку. Альфою і омегою у наших зовнішньополітичних діях буде беззастережне визнання принципів і норм міжнародного права. Статут Організацій Об'єднаних Націй, Хельсінкський заключний акт, Паризька хартія, міжнародні стандарти у галузі прав людини - ось та основа, на якій будуватиметься зовнішня політика незалежної України.

Одним з головних принципів міжнародного співжиття є територіальна цілісність держав і недоторканність їх кордонів. Історичний досвід переконливо свідчить, що гальванізацією територіальних проблем можна досягти лише одного - зруйнувати підвалини загальноєвропейської безпеки. Це було б загрозою для національної безпеки не лише України, а й усіх европейских країн. Україна не має територіальних претензій до будь-кого з своїх сусідів і не визнає ніяких претензій до себе. /Оплески/.

Ми ще і ще раз заявляємо: Україна має намір стати у майбутньому без'ядерною і нейтрального державою. Ми розглядаємо ядерну зброю колишнього Союзу на своїй території як таку, що знаходиться на ній тимчасово. Україна наполягає лише на праві політичного контролю за її незастосуванням. Наша мета - повне знищення всієї ядерної зброї, яка є в Україні, і перетворення України в без'ядерну зону. /Оплески/.

Ми вважаємо також обов'язковим виконання положень Договору про звичайні збройні сили в Європі 1990 року, що перебувають на її території. Збройні ж сили України, які виникнуть на місці збройних сил колишнього Союзу, створюються виключно для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності кордонів України у мінімальних, необхідних лише для потреб оборони розмірах.

Україна підтверджує свої міжнародні зобов'язання і заявляє про своє правонаступництво відносно всіх договорів і угод колишнього Союзу, які відповідають загальнолюдським нормам і не суперечать власним корінним інтересам українського народу. /Оплески/. Це стосується також справедливо визначеної частки наших закордонних активів і боргів. /Оплески/.

Україна - європейська держава. Цим і визначаються пріоритети нашої зовнішньої політики. Саме з країнами європейського континенту нас пов'язують найтісніші політичні, економічні, гуманітарні зв'язки. Розвиток якнайширших відносин з ними, але вже на якісно новій основі, ми розглядатимемо як своє першочергове завдання.

Крім Європи, ми зацікавлені у налагодженні і розвиткові відносин з державами, де є значний прошарок вихідців з України, перш за все із Сполученими Штатами та Канадою. Маємо також інтерес до індустріальних азіатських країн, країн Близького Сходу та інших.

Зрозуміло, що особливо ми зацікавлені в добрих відносинах з усіма республіками колишнього Союзу, і насамперед - з Росією. Нас пов'язують спільні економічні, політичні та військовостратегічні інтереси, історична доля, культурна традиція. Окрім того, в Україні проживає близько 12 мільйонів росіян. Називати їх національною меншиною було б не зовсім точно. Українці і росіяни століттями жили разом, ділили порівну горе і радощі, разом проливали кров за цю землю. Як Президент я уявляю незалежну Україну як державу українців, росіян, усіх національностей, що її населяють. Іншою вона просто не може бути. /Оплески/. Саме тому я щиро вірю в добре майбутнє наших відносин з Росією, в кращу долю як українського, так і російського народів. І ми не зробимо ніяких кроків, які б дозволили скористатися ними і розіграти "російську карту".

Шановне товариство! На долю народу України випали тяжкі історичні випробування. Його поневолювали і нищили, морили голодом і вбивали "мирним атомом", нівечили історичну пам'ять і переслідували мову. Та найбільше зусиль докладали різномастні загарбники, щоб відірвати українців від прадавнього коріння, представити їх як безбатченків, спотворити тисячолітній досвід державотворення.

Проте ідея незалежності України завжди горіла живим незгасаючим вогнем у душах її кращих синів і дочок, жевріла в кожнім чеснім і чистім серці.

Сьогодні український народ демократичним шляхом ясно виразив свою волю - самостійній державі бути! Україна жива. Вона підвелася з колін і зробила перший крок по шляху загальнолюдської цивілізації, до свободи і добробуту.

Ми йшли до цього щасливого дня, спираючись на досвід і розум наших дідів і прадідів. Нас надихали подвиги героїв, які захищали нашу землю, стійкість тих, хто боровся за волю України в тюрмах і концтаборах. Ми маємо пройти свій шлях і зробити велику роботу. Хай же нам вистачить мудрості, сили і наснаги, щоб гідно пройти цей шлях і /Оплески/.

Додаток 6.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про присвоєння звання Герой України

За визначний особистий внесок у становлення і розбудову незалежної Української держави, багаторічну активну політичну та громадську діяльність постановляю:

Присвоїти звання Герой України з врученням ордена Держави КРАВЧУКУ Леоніду Макаровичу - народному депутатові України.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 21 серпня 2001 року N 701/2001

Размещено на Allbest.ru