Геодинамічний розвиток Українських Карпат і його вплив на особливості формування піщано-конгломератових товщ та їх нафтогазоносність

У Долинському нафтогазопромисловому районі геологорозвідувальні роботи необхідно зосередити в межах Долинської депресії та на північно-західному схилі Майданського підняття, палеогенові відклади яких сформовані конусами виносу Озерянської та Ходорівської палеодолин. У цьому районі основними об'єктами, де слід зосередити проведення геологорозвідувальних робіт, є Якубівська, Спас-Рожнятівська структури третього ярусу, а також Міжрічинська структура, яка приурочена до автохтонних відкладів Зовнішньої зони Карпат.

Щодо Надвірняського НГПР, то основним напрямком пошукових робіт залишаються структури третього ярусу, приурочені до південно-східної окраїни Делятинської депресії від Микуличинського блоку і до Покутського глибинного розлому. Палеогенові осадові товщі в межах цієї території формувались з осадового матеріалу, що постачався з Кутської, Коломийської палеодолин. Перспективи на цій ділянці пов'язані із Чорнопотоцькою, Тереснянською, Чемигівською та іншими структурами. В північно-західній частині Надвірняського району перспективними є Північно-Дзвіняцька (ІІІ ярус) та Північно-Гвіздецька (IV ярус) структури. Слід зазначити, що отримання припливів вуглеводнів промислового значення з палеогенових відкладів Північно-Гвіздецької структури четвертого ярусу дасть поштовх розвитку цього високоперспективного напрямку геологорозвідувальних робіт. Ще одним напрямком є пошуки структур (виступів) в опущених блоках Більче-Волицької зони, де могли зберегтися мезозойські відклади з добрими піщаними і карбонатними колекторами. Розміри піднять дозволяють очікувати відкриття середніх або великих за запасами родовищ нафти і газу. Це Міжрічинська, Слобода-Долинська, Креховецька структри, а також Опацька та Княжпільська. Всі структури є глибокозануреними (4000-5500 м). Пошуки невеликих газових родовищ по лінії Сторожинець - Коломия - Богородчани до Кадобно - Болохів, а також у зонах виклинювання пісковиків (Сопівська та Братківська структури) є також перспективним і порівняно малозатратним напрямком ведення пошукових робіт у Більче-Волицькій зоні.

Висновки

У дисертаційній роботі науково обґрунтовано і досліджено актуальні питання геології нафти і газу, пов'язані з впливом геодинамічних процесів на багатоярусну будову та нафтогазоносність Українських Карпат, умовами формування піщано-конгломератових тіл (порід-колекторів нафти і газу) у флішових і моласових відкладах, а також запропоновано напрямки першочергових пошуково-розвідувальних робіт. Науково-теоретичне значення виконаних досліджень полягає у наступному. Результати дослідження флішових товщ крейди і палеогену в світлі процесів осадонагромадження дозволяють стверджувати, що ці товщі є відкладами турбідних потоків, які нагромаджувались на підніжжі континентального схилу північної окраїни Тетісу після скидання критичної маси осадів, яка нагромаджувалася на шельфі в період високого стояння рівня океану. Основним чинником, що спричиняв процеси лавинної седиментації, є глобальні зниження рівня океану.

За результатами зіставлення розташування головних піщано-гравійно-конгломератових товщ у стратиграфічному розрізі Карпатського регіону з графіком глобальних циклів відносної зміни рівня моря зроблено висновок, що переважаюча частка піщаних товщ (породи-колектори) у розрізі палеогенових відкладів Карпат приурочена до різких знижень рівня океану.

Результати дослідження геологічної будови неогенових конгломератових товщ, які в своєму складі містять “екзотичний” матеріал, і за сприятливих умов можуть бути природними резервуарами для нафти та газу, свідчать про те, що вони є морськими утвореннями. Дослідженнями, які включали розрахунок об'єму товщі слобідських конгломератів у межах Делятинської депресії та оцінку висоти палеосуходолу, встановлено, що ці товщі виникли внаслідок розмиву високих берегів суходолу і, можливо, частково підводних уступів. За результатами виконаних досліджень запропоновано схему утворення конгломератових товщ у відкладах палеогену і неогену. Карти осередненого поля тяжіння Карпатського регіону з різними радіусами осереднення вказують на відсутність аномалій гравітаційного поля у межах Передкарпаття і Карпат, які могли б пов'язуватись із захороненими останцями гіпотетичних кордільєр. Цей факт дає нам підстави припускати відсутність гіпотетичних кордільєр у Карпатській геосинкліналі.

На підставі результатів досліджень геодинамічних процесів, що сформували сучасну структуру Карпатського регіону, зроблено висновок, що його багатоярусна тектонічна будова формувалась під впливом геодинамічних процесів, які можна розглядати з позиції двоярусної тектоніки плит. Вертикальні геодинамічні рухи в Карпатському регіоні в значній мірі сприяли процесам міграції та нагромадження вуглеводнів внаслідок утворення великих тектонічних розломів, які слугували вуглеводневопровідними структурами. Насувні субгоризонтальні процеси привели до утворення багатоповерхових, антиклінального типу пасток для нафти і газу, що ускладнені насувами і поперечними скидо-зсувами.

За результатами досліджень, що виконані в рамках дисертаційної роботи, науково обгрунтовано кілька основних напрямків пошуково-розвідувальних робіт:

продовження пошукових робіт у Бориславсько-Покутській зоні, де значні перспективи нафтогазоносності пов'язуються зі структурами південно-східної окраїни Делятинської депресії на території Надвірнянського нафтогазопромислового району;

пошуки покладів нафти і газу у структурах четвертого ярусу, в першу чергу на Північно-Гвіздецькій площі, де з встановленням промислової нафтоносності буде дано початок новому напрямку пошуків;

у Долинському нафтогазопромисловому районі перспективність пов'язується із зоною підвищеної піщанистості вигодських відкладів (північно-західна частина Якубівської структури);

у Бориславському нафтогазопромисловому районі - це структури на площі Добромиль-Стрільбичі (Тарнавські складки), а також Ново-Східницька та Довголуцька структури.

Практичне впровадження проведених досліджень надає можливість:

обґрунтовувати прогноз наявності порід-колекторів, що є важливим чинником при виборі перспективних ділянок для пошуків нафтових і газових покладів;

обґрунтувати та виділити першочергові напрями та об'єкти проведення пошуково-розвідувальних робіт;

підвищити геологічну результативність та ефективність геолого-розвідувальних робіт.

Список праць за темою дисертації

1. Мончак Л.С., Мончак Ю.Л. Нафтогазоносність кори вивітрювання // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - 1994. - № 31. - С. 23-24.

2. Мончак Ю.Л. Нові дані про Слобода-Рунгурське родовище // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - 1999. - № 36 (том1). - С. 402-409.

3. Мончак Л.С., Мончак Ю.Л. Геодинамічні процеси в Карпатському регіоні та конгломератоутворення // Науковий вісник Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу. - 2002. - № 3 (4). - С. 60-62.

4. Мончак Ю.Л. Геодинамічні переміщення (рухи) в Карпатському регіоні // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - 2003. - № 3 (8) (том1). - С. 70-74.

5. Маєвський Б.Й., Жученко Г.О., Мончак Л.С., Мончак Ю.Л., Жученко Н.О. Сучасний погляд на геодинамічні процеси та конгломератоутворення у Передкарпатському прогині // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - 2004. - № 2 (11). - С. 56-59.

6. Мончак Ю.Л. Новий погляд на будову Карпат з позиції багатоярусної тектоніки плит // Тези допов. і повідом. наук.-прак. конф. “Стан, проблеми і перспективи розвитку нафтогазового комплексу західного регіону України”. - Львів: УНГА. - 1995. - С. 78.

7. Мончак Ю.Л., Мончак Л.С, Маєвський Б.Й., Окрепкий І.Р. Насувні процеси в Карпатах і їх наслідки // Тези наук.-тех. конф. професорсько-викладацького складу університету. Т. ІІ. - Івано-Франківськ. - 1996. - С. 104.

8. Маєвський Б.Й., Мончак Л.С., Мончак Ю.Л. До питання утворення слобідських і трускавецьких конгломератів Передкарпаття з позиції плитної тектоніки // Матеріали наук.-прак. конф. „Нафта і газ України-96”. Т.І. - Харків: УНГА. - 1996. - С. 205-206.

9. Мончак Ю.Л. Нові дослідження слобідських конгломератів Передкарпаття // Тези наук.-тех. конф. професорсько-викладацького складу університету. Т. ІІ. - Івано-Франківськ. - 1997. - С. 82.

10. Мончак Л.С., Мончак Ю.Л. Аналіз ритмічності флішу і молас Передкарпаття // Тези наук.-тех. конф. професорсько-викладацького складу університету. - Івано-Франківськ. - 2001. - С. 137-138.

Размещено на Allbest.ru