Моніторинг гідрогеодинамічної складової геологічного середовища урбанізованих територій (на основі ГІС)

Третій чинник обумовлений розвитком системи питного водопостачання міста за рахунок підземних вод. З точки зору формування якісного складу питних підземних вод м. Києва велику роль відіграють водоносні горизонти, що виступають в ролі живлячих, у першу чергу, перші від поверхні землі, тобто ґрунтові. Цей відомий факт до останнього часу не викликав особливої практичної уваги та занепокоєння, оскільки вважалося, що будова гідрогеологічного розрізу та інтенсивність природного вертикального водообміну забезпечує захист питних підземних вод від забруднення з поверхні. Проте ще з другої половини минулого століття фіксується наявність зон знижених гідродинамічних напорів у водоносному горизонті у відкладах канівської і бучацької серій еоцену (P2kn+bc), який залягає вище комплексу і горизонту питних підземних вод, з яких здійснюється водовідбір. До того ж виявлені локальні депресії в ґрунтових водах та території міста, причиною утворення яких є функціонування водозаборів питних підземних вод [І.М. Павловець та ін., 1983; Е.І. Колот, О.В. Шестопалова та ін., 1984; В.М. Шестопалов, Ю.Ф. Руденко, О.П. Нікіташ та ін., 2004]. Крім того, актуальним є питання вразливості питних підземних вод з врахуванням зон швидкої міграції [В.М. Шестопалов, А.С. Богуславський, В.Н. Бублясь, 2007].

Четвертий чинник пов'язаний зі створенням протягом останнього часу (за даними Центру гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень ПДРГП "Північгеологія") на території міста систем локального технічного водопостачання за рахунок підземних, зокрема ґрунтових вод. Економічна ефективність створення таких систем є очевидною, але на сьогодні це відбувається без належного наукового гідрогеологічного обґрунтування, що може призвести до небажаних наслідків (техногенне забруднення підземних вод, порушення існуючих умов водообміну тощо).

Методологія оцінки стану гідрогеодинамічної складової ґрунтових вод м. Києва застосована у двох можливих напрямках. Перший напрямок дозволив на прикладі ключових ділянок виявити зміни стану гідрогеодинамічної складової протягом тривалого часу - з 1950 по 2005 рік, а другий - здійснити прогнозну оцінку змін стану ґрунтових вод на ділянках майбутнього будівництва, на підставі чого було обрано оптимальні варіанти проектів споруд.

Оскільки інформація про ґрунтові води території міста досить обмежена та фрагментарна, був застосований такий підхід до оцінки.

На першому етапі, за наявними друкованими та фондовими джерелами [К.І. Маков, А.М. Дранніков, 1948; І.Є. Жернов, 1958; Ю.Г. Головченко, 1965; Д.Р. Літвак, Б.В. Боревський та ін., 1972; І.М. Павловець та ін., 1983; Е.І. Колот, О.В. Шестопалова та ін., 1984; В.М. Шестопалов, Ю.Ф. Руденко, О.П. Нікіташ та ін., 2004; О.П. Нікіташ, В.М. Росовський, 2006] була вибрана достовірна сучасна картографічна схема, яка характеризує в плані й розрізі поширення підземних вод на території м. Києва. Згідно з цією схемою, з врахуванням генезису водоносних порід, геоморфологічної будови, особливостей водообміну та гідрогеологічної стратифікаційної колонки м. Києва масштабу 1:200000, виділено п'ять гідрогеологічних районів поширення ґрунтових вод: заплава р. Дніпро та лівобережжя м. Києва, долини малих річок та балок міста, гори-останці Придніпровської височини, територія Придніпровської височини за виключенням гір-останців, територія Поліської низовини. В межах районів вибрані представницькі (ключові) ділянки на підставі найбільш повного забезпечення вхідною інформацією. Розташування ключових ділянок наведено на рис. 8.

Рис. 8. Розташування ключових ділянок дослідження стану ґрунтових вод (№1 - частина Лівобережжя; №2 - долина р. Либідь; №3- територія біля Києво-Печерської Лаври; №4 - територія Голосіївської площі; №5 - район вул. Вишгородської)

На другому етапі проведено математико-статистичну обробку наявних даних режимних спостережень за станом рівня ґрунтових вод. Вона полягала у перевірці гіпотез про нормальність розподілу вибіркових значень, виявленні кореляції між величиною атмосферних опадів та рівнем ґрунтових вод, а також перевірці належності вибіркових значень до однієї генеральної сукупності. Оскільки в ряді випадків закон розподілу величин рівня ґрунтових вод не можна було вважати нормальним, та враховуючи невелику кількість даних у вибірках, виявлення кореляції та перевірка належності вибіркових значень до однієї генеральної сукупності здійснювались за допомогою непараметричних критеріїв, а саме рангових критеріїв Спірмена та Манна-Уітні. Аналіз дозволив автору вперше встановити, що для розглянутих районів поширення ґрунтових вод м. Києва фіксується приблизно однаковий час зміни характеру режиму рівня, а саме 1969-1972 рр. та 1980-1984 рр. Це є наслідком регіонального для території міста нерівномірного в часі антропогенного впливу на ґрунтові води.

На третьому етапі для ключових ділянок №№1-3 виконане математичне моделювання потоків ґрунтових вод з метою відтворення полів гідродинамічних напорів на різні періоди часу за методологією, яка викладена в розділі 4 даної роботи.

На підставі супутньої інформації про живлення ґрунтових вод для території м. Києва вперше визначені і обґрунтовані орієнтовні величини інтенсивності природного, антропогенного та сумарного інфільтраційного живлення ґрунтових вод (табл. 1), які використані при математичному моделюванні потоків ключових ділянок на стадії розв'язання обернених задач шляхом багатоваріантного підбору.

Таблиця 1

Орієнтовні величини інтенсивності інфільтраційного живлення ґрунтових вод для території м. Києва

Вхідними даними при цьому слугували: середні річні суми атмосферних опадів; відсоток від середньої річної суми атмосферних опадів, що припадає на інфільтрацію (від 5 до 40% за даними В.М.Шестакова, М.С. Орлова [1984]; В.М. Шестопалова та ін. [2009]), величини водопостачання та водовідведення по місту, відсоток втрат з водопровідних та каналізаційних мереж (Є.О. Яковлев [2006]; А.І. Сафарян [1960] та ін.). При розрахунку втрат враховані кількість мешканців міста та його забудована площа на відповідний період часу. Протягом 2000-2009 рр. при вирішенні інженерних завдань на математичних геофільтраційних моделях 12 ділянок території міста автором визначались величини інтенсивності інфільтраційного живлення ґрунтових вод. Результати цього визначення збігаються з даними інтенсивності інфільтраційного живлення таблиці 1.

Дані таблиці 1 свідчать, що до 1970 р. природне живлення значно переважало антропогенне (приблизно в 3 рази). Приблизно у 1985 році антропогенне живлення зрівнялося з природним. Після 1980 року антропогенний чинник визначає характер сумарної інтенсивності інфільтраційного живлення ґрунтових вод м. Києва, антропогенна складова вже перевищує природну (станом на 2005 рік у 2 рази). Отримані результати добре погоджуються з встановленим за даними режимних спостережень часом зміни характеру режиму рівнів ґрунтових вод.

На четвертому етапі виконана оцінка змін гідрогеодинамічної складової системи ґрунтових вод обраних ділянок за допомогою методологічного підходу, який викладений у розділі 3.

Автором встановлено, що в лівобережній частині м. Києва (ділянка №1) має місце повільна зміну стана гідрогеодинамічної складової ґрунтових вод території. За 30 років, з 1950 по 1980 рік, гідрогеодинамічна складова змінилася на 16%, а за останні 25 років - на 4%. Це свідчить про порушений стан системи ґрунтових вод території, що розглядається, але за останні 25 років він практично не змінився. Потік ґрунтових вод долини р. Либідь (ділянка №2) зазнав суттєвих змін протягом 1950-1980 рр. (гідрогеодинамічна складова змінилася на 44%). Проте останні 25 років спостерігалася тенденція повернення до стану потоку в 1950 році (в 2005 році зміни відносно 1950 року складають 28%). Ґрунтові води території біля Києво-Печерської Лаври (ділянка №3) зазнали відчутних (на 46%) змін протягом 1950-1970 рр.

У наступні роки зміни продовжувались, але значно повільніше. З 1970 по 1980 рік вони склали 8%, а з 1980 по 2005 рік - лише 5%. Фактично це означає, що за останні роки гідрогеодинамічна складова системи ґрунтових вод тут стабілізувалась.

З наведеного випливає, що суттєві зміни гідрогеодинамічної складової системи ґрунтових вод розглянутих ділянок м. Києва відбулися протягом 1950-1980 рр. внаслідок масової забудови території та відповідної зміни умов поверхневого стоку, живлення і розвантаження ґрунтових вод. Після 1980 р. темпи змін суттєво знизились, що зумовило відносну стабілізацію режиму рівнів ґрунтових вод у нових антропогенно змінених умовах або тенденцію повернення режиму до попереднього стану. Причиною цього є скорочення масового будівництва в місті, починаючі з другої половини 80-х років минулого століття до початку нинішнього. Отже, суттєві регіональні зміни гідрогеодинамічної складової системи ґрунтових вод м. Києва проявилися через 20-30 років після початку масового індустріального будівництва. Помітне скорочення такого будівництва привело до відносної стабілізації режиму рівнів ґрунтових вод у нових антропогенно змінених умовах. Оскільки з початку ХХІ століття відбувається інтенсифікація будівництва в місті з використанням якісно нових технологій, для якого є характерним збільшення поверховості споруд, інтенсивне використання підземного простору, інженерне освоєння територій із складними і дуже складними інженерно-геологічними умовами та майже повна відсутність належного комплексного еколого-геологічного обґрунтування такого освоєння, у майбутньому можна очікувати прояв нових помітних змін у системі ґрунтових вод території м. Києва.

Для ділянок №№4, 5 кількісна оцінка гідрогеодинамічної складової геологічного середовища виконувалась при проектуванні будівництва інженерних споруд в районі Голосіївської площі та по вул. Вишгородській в м. Києві.

Зниження рівня ґрунтових вод на території Голосіївської площі передбачалося як наслідок тривалого відкачування із свердловин з метою підземного будівництва та подальшої експлуатації інженерних споруд. Результати порівняння вибірок гідродинамічного напору ґрунтових вод на цій території шляхом співставлення гістограм наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Сума спільних відносних частот розподілу гідродинамічного напору ґрунтових вод на території Голосіївської площі

Оцінка показала, що в результаті антропогенного втручання потік ґрунтових вод зазнає дуже суттєвого переформування в порівнянні з існуючим станом. Вже через 10 діб після початку відкачування стан гідрогеодинамічної складової потоку ґрунтових буде тут помітно змінений (на 20%). Відносна стабілізація потоку в нових порушених умовах настане приблизно через 5 років, а загальний стан гідрогеодинамічної складової зміниться на 34-36%, що по відношенню до максимального перепаду напорів складає 9-10 м. За даними моделювання глибина залягання ґрунтових вод у районі розташування прилеглих житлових будівель, яка складає в середньому до 5 м, збільшиться в майже вдвічі. Це призведе до збільшення потужності товщі, що стискається під будівлями. Аналіз формули для розрахунку величини кінцевого осідання ґрунтової основи під будівлями [Справочник по инженерной геологи, 1974] показує, що при подвійному збільшенні потужності товщі, яка стискається, за умови збереження існуючого навантаження на ґрунт, розрахункова величина кінцевого осідання також збільшиться в два рази. За даними натурних обстежень будівель на території ділянки були виявлені осідання, які вже зараз перевищують проектні допустимі або практично наближаються до них. Тому штучне зниження тут рівня ґрунтових вод збільшить величину осідання ґрунту, що призведе до недопустимих деформацій фундаментів існуючих будівель. З цієї причини антропогенне втручання, що проектується, визнано недопустимим.

Підйом рівня ґрунтових вод на ділянці в районі вул. Вишгородської очікувалася внаслідок барражного ефекту від будівництва підземної частини інженерної споруди, причому розглядались два можливих проектних варіанта стосовно цієї підземної частини. Обидва передбачали створення рядів паль, але в першому варіанті палі розташовуються більш щільно, ніж у другому. Результати порівняння вибірок гідродинамічного напору ґрунтових вод на цій ділянці шляхом співставлення гістограм наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Сума спільних відносних частот розподілу гідродинамічного напору ґрунтових вод на ділянці в районі вул. Вишгородської

Оскільки ділянка №5 включає схил, існує загроза виникнення та розвитку зсувних процесів внаслідок підйому рівня ґрунтових вод. Тому при виборі варіанту реалізації проектних рішень необхідно запобігти такому підйому і максимально зберегти існуючий стан потоку. Амплітуда сезонних коливань рівня ґрунтових вод тут складає 0,5-1,5 м. Було встановлено, що внаслідок спорудження щільних рядів паль стан гідрогеодинамічної складової системи ґрунтових вод зміниться на 12%, що дорівнює 3,1 м відносно максимального перепаду гідродинамічного напору. За даними моделювання при цьому відбудеться підйом рівня ґрунтових вод до 5,8 м (в середньому 3,0 м). При спорудженні рідких рядів паль максимальний підйом дорівнює лише 0,8 м (середній підйом 0,3 м), відповідно існуючий стан системи не буде порушений (зміни складуть лише 3%, або 0,8 м відносно максимального перепаду гідродинамічного напору). Отже, спорудження рідких рядів паль практично не змінить стан системи. Тому при реалізації проекту перевага надана другому варіанту.

Висновки

Основні результати дисертаційної роботи зводяться до наступного.

1. Зроблена оцінка сучасного стану застосування геоінформаційного підходу при вирішенні гідрогеологічних завдань, який передбачає використання геоінформаційних систем при збиранні, обробці і збереженні інформації для створення гідрогеологічних математичних моделей та просторового аналізу в ГІС. Автором на основі згаданого підходу розроблена нова схема реалізації концепції моніторингу гідрогеодинамічної складової системи підземних вод, яка передбачає: широке використання супутньої гідрогеологічної інформації, що отримується в результаті різнопланових геологічних, передусім інженерно-геологічних досліджень як важливої складової вхідної інформації; застосування геоінформаційної бази даних в якості спеціалізованої бази для накопичення вхідної інформації та збереження результатів; використання засобів просторового аналізу і моделювання в ГІС для побудови поверхонь гідродинамічного напору та оцінки гідрогеодинамічної складової системи підземних вод.

2. На базі геоінформаційного підходу розроблена нова методологія моніторингу гідрогеодинамічної складової геологічного середовища урбанізованих територій, яка ґрунтується на розгляді поля (поверхні) гідродинамічного напору як математико-статистичної моделі. Методологія передбачає штучну генерацію великих вибірок значень гідродинамічного напору з шарів його поверхонь шляхом моделювання в ГІС, побудову на основі цих вибірок представницьких гістограм (кривих) розподілу та порівняння їх між собою. Показано, що для отримання найбільш достовірних поверхонь гідродинамічного напору ґрунтових вод на урбанізованих територіях по дискретній мережі точок спостережень необхідно використовувати детерміноване математичне моделювання геофільтрації.

3. Суттєво розвинута методика створення і використання геоінформаційних систем для математичного моделювання потоків ґрунтових вод урбанізованих територій. Новим у цій методиці є:

1) створення та підтримка геоінформаційної бази даних як фактографічної основи математичних моделей геофільтрації;

2) використання при наповненні, підтримці геобази та створенні вхідної геофільтраційної схеми всій наявної інформації, що отримана переважно в результаті інженерно-геологічних вишукувань;

3) збереження результатів геофільтаціонної схематизації та моделювання у вигляді шарів геобази для подальшого вдосконалення існуючих і створення нових моделей геофільтації, а також для просторового аналізу і моделювання в ГІС.

4. Автором на прикладі м. Києва розроблена структура геобази даних геолого-гідрогеологічної інформації для оцінки гідрогеодинамічної складової геологічного середовища урбанізованих територій. Гідрогеологічну фактографічну основу геобази складають точкові дані визначення рівня ґрунтових вод по наявних інженерно-геологічних свердловинах. Станом на 2009 рік геобаза містить інформацію на понад 2000 точкових об'єктів.

5. В результаті математико-статистичної обробки наявних даних режимних спостережень автором вперше встановлено, що для ґрунтових вод м. Києва фіксується приблизно однаковий час зміни характеру режиму рівня, а саме 1969-1972 рр. та 1980-1984 рр., під впливом регіонального для території міста нерівномірного в часі антропогенного чинника, яким є масове будівництво. Такий вплив проявляється в зміні живлення ґрунтових вод. На підставі супутньої інформації про живлення ґрунтових вод для території м. Києва визначений і обґрунтований діапазон можливих змін інтенсивності природного, антропогенного та сумарного інфільтраційного живлення ґрунтових вод. Показано, що приблизно з 1980 року саме антропогенний чинник визначає характер сумарної інтенсивності інфільтраційного живлення ґрунтових вод м. Києва, а після з 1985 року антропогенна складова вже перевищує природну.

6. Ефективність запропонованих методології оцінки гідрогеодинамічної складової геологічного середовища та методики створення і застосування геобази даних для математичного моделювання потоків ґрунтових вод урбанізованих територій показана на прикладах трьох типових ділянок території м. Києва (частина Лівобережжя, долина р. Либідь, район Києво-Печерської Лаври).

Автором встановлено, що суттєві зміни гідрогеодинамічної складової системи ґрунтових вод згаданих типових ділянок відбулися протягом 1950-1980 рр. внаслідок забудови території індустріальними методами та відповідної зміни умов поверхневого стоку, живлення і розвантаження ґрунтових вод (через 20-30 років після початку будівництва). Помітне скорочення такого будівництва після 1985 року зумовило відносну стабілізацію режиму рівнів ґрунтових вод у нових антропогенно змінених умовах.

Оскільки з початку ХХІ століття відбувається інтенсифікація будівництва в місті з використанням якісно нових технологій, для якого є характерним збільшення поверховості споруд, інтенсивне використання підземного простору, інженерне освоєння територій із складними і дуже складними інженерно-геологічними умовами та майже повна відсутність належного комплексного еколого-геологічного обґрунтування такого освоєння, у майбутньому можна очікувати прояв нових помітних змін у системі ґрунтових вод території м. Києва.

7. Результати застосування запропонованої методології оцінки гідрогеодинамічної складової геологічного середовища та методики математичного моделювання потоків ґрунтових урбанізованих територій при проектуванні будівництва інженерних споруд в районі Голосіївської площі та по вул. Вишгородській в м. Києві дозволили обґрунтовано обрати такі варіанти будівництва, які викличуть мінімальні порушення гідрогеодинамічної складової системи ґрунтових вод (не призведуть до недопустимих деформацій фундаментів існуючих будівель та виникнення й розвитку зсувних процесів).

Це свідчить про можливість, доцільність і необхідність застосування такої методології при проектуванні нових інженерних об'єктів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кошляков О.Є. Аналіз гідродинамічних умов ґрунтової товщі біля Маріїнського палацу з урахуванням схилового дренажу / О.Є. Кошляков // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2002. - С. 56-57. - (Геологія; вип. 21).

2. Кошляков О.Є. Оцінка наслідків баражного ефекту від паль фундаменту Успенського собору / О.Є. Кошляков // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2002. - С. 123-126. - (Геологія; вип. 22).

3. Мандрик Б.М. Досвід створення постійно діючої гідрогеологічної моделі території м. Луганська / Б.М. Мандрик, О.Є. Кошляков, В.І. Мокієнко // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2002. - С. 54-56. - (Геологія ; вип. 23).

4. Кошляков О.Є. Перспективи застосування гідрогеологічного моделювання в системі моніторингу надрокористування / О.Є. Кошляков // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2002. - С. 80-82. - (Геологія; вип. 24).

5. Коржнев М.М. Використання ГІС і ДЗЗ при моделюванні надзвичайних екологічних ситуацій, пов'язаних з екологічним середовищем / М.М. Коржнев, О.Є. Кошляков, Є.О. Яковлєв та. ін. // Вісн. Київ. нац. ун-ту.- 2003. - С. 52-55. - (Геологія; вип. 26).

6. Кошляков О.Є. Застосування постійно діючих моделей в системі моніторингу геологічного середовища / О.Є. Кошляков, І.М. Байсарович // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2003. - С. 55-57. - (Геологія; вип. 26).

7. Кошляков О.Є. До питання аналізу стійкості складних гідродинамічних систем в умовах техногенного навантаження / О.Є. Кошляков, В.І. Мокієнко // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2005. - С. 45-48. - (Геологія; вип. 33).

8. Кошляков О.Є. Особливості моделювання ґрунтових потоків для територій міських агломерацій (на прикладі району Голосіївської площі в м. Києві) / О.Є. Кошляков, Б.М. Мандрик // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2005. - С. 53-55. - (Геологія; вип. 34).

9. Кошляков О.Є. Методологічні аспекти оцінки екологічної безпеки в зв'язку із змінами рівнів ґрунтових вод / О.Є. Кошляков // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2005. - С. 94-96. - (Геологія; вип. 35).

10. Вижва С.А. Система активного та пасивного моніторингу небезпечних геологічних процесів на території Київської агломерації / С.А. Вижва, О.Є. Кошляков, О.М. Кожан // Екологія і природокористування: зб. наук. праць / Дніпропетровський ін. - т проблем природокористування та екології НАН України. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип. 8. - С. 173-178.

11. Вижва С.А. Досвід застосування геоінформаційних технологій при створенні системи моніторингу за станом геологічного середовища на території Київської агломерації / С.А. Вижва, О.Є. Кошляков, О.М. Кожан // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2006. - С. 4-7. - (Геологія; вип. 38).

12. Аналіз динаміки рівнів ґрунтових вод Лівобережжя м. Києва із застосуванням геоінформаційних технологій / О.Є. Кошляков, В.І. Мокієнко, І.Є. Кошлякова, О.В. Диняк // Вісн. Київ. нац. ун-ту - 2006. - С. 63-65. - (Геологія; вип. 39).

13. Етапи змін геологічного середовища для різних типів підтоплень на території України / О.С. Аксьом, Н.В. Захарій, М.М. Коржнев, О.Є. Кошляков, Є.О. Яковлєв // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2006. - С. 79-81. - (Геологія; вип. 39).

14. Кошляков О.Є. Досвід застосування геоінформаційних технологій для вивчення процесу підтоплення долин малих річок м. Києва / О.Є. Кошляков, О.В. Диняк // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. - 2007. - №1(37). - С. 25-29.

15. Структура бази даних геолого-геофізичної інформації в системі моніторингу за станом геологічного середовища на території Київської агломерації / С.А. Вижва, О.Є. Кошляков, І.Є. Кошлякова, І.В. Цюпа // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2007. - С. 48-51. - (Геологія; вип.41).

16. Кошляков О.Є. Оцінка впливу комплексу природних та штучних факторів формування потоку ґрунтових вод лівобережної частини м. Києва / О.Є. Кошляков, В.І. Мокієнко // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2007. - С. 60-63. - (Геологія; вип.41).

17. Кошляков О.Є. Особливості математичного моделювання потоків ґрунтових вод в долинах малих річок м. Києва / О.Є. Кошляков, О.В. Диняк // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2007. - С. 110-112. - (Геологія ; вип. 42).

18. Мокієнко В.І. До питання побудови геоінформаційних гідрогеологічних моделей / В.І. Мокієнко, О.Є. Кошляков // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2008. - С. 49-52. - (Геологія; вип. 43).

19. Кошляков О.Є. Особливості створення природних вихідних математичних геофільтраційних моделей для урбанізованих територій (на прикладі ділянки реконструкції під комплекс "Мистецький Арсенал" в м. Києві) / О.Є. Кошляков // Вісн. Харків. ун-ту. - 2007. - С. 5-10. - (Геологія - Географія - Екологія; №769).

20. Кошляков О.Є. Вивчення динаміки розвитку процесу підтоплення в долині р. Либідь із використанням інформаційного аналізу карт / О.Є. Кошляков, О.В. Диняк // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2008. - С. 45-49. - (Геологія; вип. 44).

21. Кошляков О.Є. Дослідження гідродинамічної складової геологічного середовища урбанізованих територій / О. Є. Кошляков // Вісн. Харків. ун-ту. - 2008. - С. 38-42. - (Геологія - Географія - Екологія; №804).

22. Кошляков О.Є. Дослідження змін рівнів ґрунтових вод внаслідок будівництва на території м. Києва / О.Є. Кошляков // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2008. - С. 52-56. - (Геологія; вип. 45).

23. Кошляков О.Є. Методика оцінки екологічного стану гідродинамічної системи ґрунтових вод урбанізованих територій / О.Є. Кошляков // Зб. наук. праць Українського державного геологорозвідувального ін-ту. - К., 2008. - Вип. 2. - С. 33-36.

24. Кошляков О.Є. Застосування геоінформаційного підходу при вивченні динаміки ґрунтових вод на території міст / О.Є. Кошляков // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: зб. наук. праць. - К., 2009. - С. 241-246.

25. Кошляков О.Є. Гідрогеологічне моделювання: підручник / О.Є. Кошляков. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. - 79 с.

26. Іщук О.О. Просторовий аналіз і моделювання в ГІС: навч. посіб. / О.О. Іщук, М.М. Коржнев, О.Є. Кошляков ; за ред. Д.М. Гродзинського. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. - 200 с.

27. Екологічна геологія: підручник / М.М. Коржнев, С.А. Вижва, О.Є. Кошляков та ін. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2006. - 235 с.

28. Мельничук І.В. Регіональні проблеми підтоплення території України / І.В. Мельничук, О.Є. Кошляков, І.М. Байсарович // Регіональні екологічні проблеми: зб. наук. праць. - К., 2002. - С. 21-26.

29. Кошляков О. Є. Вивчення процесу підтоплення території долин малих річок м. Києва із застосуванням геоінформаційних технологій / О.Є. Кошляков // Перший Всеукраїнський з'їзд екологів: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., (Вінниця, 3-6 жовт. 2006 р.) / О.Є. Кошляков, О.В. Диняк. - Вінниця, 2006. - С. 162-165.

30. Кошляков О.Є. Оцінка екологічного стану природних гідродинамічних систем на основі розподілу енергії в потоці підземних вод та комп'ютерного моделювання / О.Є. Кошляков // Енергетика Землі, її геолого-екологічні прояви, науково-практичне використання: зб. наук. праць. - К., 2006. - С. 137-139.

31. Кошляков О.Є. Можливості застосування імовірнісних та картографічних моделей при дослідженні геофільтрації / О.Є. Кошляков // Матеріали наук. конф. професорсько-викладацького складу геологічного факультету. - К., 1999. - С. 13-14.

32. Кошляков О.Є. Визначення інтенсивності інфільтраційного живлення ґрунтових вод на території біля Маріїнського палацу / О.Є. Кошляков // Актуальні проблеми геології України: матеріали наук. конф. професорсько-викладацького складу геологічного факультету. - К., 2000. - С. 54.

33. Мандрик Б.М. Вивчення гідрогеологічних умов урбанізованих територій за допомогою постійно діючих гідрогеологічних моделей на прикладі м. Луганська / Б.М. Мандрик, О.Є. Кошляков, В.І. Мокієнко // Актуальні проблеми геології України: матеріали наук. конф. професорсько-викладацького складу геологічного факультету. - К., 2002. - С. 62.

34. Мельничук І.В. Проблеми підтоплення території України / І.В. Мельничук, О.Є. Кошляков, І.М. Байсарович // Актуальні проблеми геології України: матеріали наук. конф. професорсько-викладацького складу геологічного факультету. - К., 2002. - С. 62-63.

35. Коржнев М.М. Методичні підходи до створення прогнозних моделей екологічних ситуацій в Україні, пов'язаних з режимом поверхневих і підземних вод, з використанням ГІС і ДЗЗ / М.М. Коржнев, О.Є. Кошляков, Є.О. Яковлєв // Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали ІІІ Міжнар. наук. конф. - К., 2002. - С. 144-146.

36. Кошляков О.Є. Застосування математико-картографічних моделей в гідрогеології / О.Є. Кошляков // Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали ІІІ Міжнар. наук. конф. - К., 2002. - С. 146-148.

37. Байсарович І.М. Методологічні проблеми створення систем моніторингу геологічного середовища / І.М. Байсарович, О.Є. Кошляков, І.Є. Кошлякова // Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали ІІІ Міжнар. наук. конф. - К., 2002. - С. 162-163.

38. Кошляков О.Є. Аналіз стійкості складних гідродинамічних систем за допомогою постійно діючих гідрогеологічних моделей (на прикладі території м. Луганська) / О.Є. Кошляков, В.І. Мокієнко, І.Є. Кошлякова // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали ІV Міжнар. наук. конф. - К., 2003. - С. 156.

39. Кошляков О.Є. Визначення потенційних зсувних ділянок правого схилу р. Дніпро в м. Києві за допомогою технології ГІС / О.Є. Кошляков, О.А. Іщук, Н.М. Кризська // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : матеріали ІV Міжнар. наук. конф. - К, 2003. - С. 157.

40. Застосування геоінформаційних технологій для прогнозування екологічного стану геологічного середовища / О.Є. Кошляков, Н.М. Аксьом, О.С. Аксьом, І.Є. Кошлякова // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали V Міжнар. наук. конф. - К., 2004. - С. 168-169.

41. Кошляков О.Є. Прогнозування змін гідрогеологічних умов території при будівництві та експлуатації станції метро "Голосіївська" в м. Києві / О.Є. Кошляков, Б.М. Мандрик // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали V Міжнар. наук. конф. - К., 2004. - С. 177-178.

42. Кошляков О.Є. Методологічні аспекти оцінки екологічної безпеки в зв'язку з підтопленням / О.Є. Кошляков // Регіон - 2004: стратегія оптимального розвитку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Х., 2004. - С. 101-102.

43. Вижва С.А. Моніторинг небезпечних геологічних процесів в межах урбанізованих територій (на прикладі Київської агломерації) / С.А. Вижва, О.Є. Кошляков, О.М. Кожан // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали VІ Міжнар. наук. конф. - К., 2005. - С. 11-12.

44. Вивчення процесу підтоплення території лівобережжя м. Києва із застосуванням ГІС-технологій та ПДГМ / О.Є. Кошляков, В.І. Мокієнко, І.Є. Кошлякова, О.В. Диняк // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали VІ Міжнар. наук. конф. - К., 2005. - С. 202-203.

45. Кошляков О.Є. Аналіз процесу підтоплення території Подолу із застосуванням геоінформаційних технологій / О.Є. Кошляков, В.П. Голуб // Підтоплення - 2006: матеріали наук.-практ. конф. - Слов'янськ, 2006. - С. 69-70.

46. Бази даних геолого-геофізичної інформації в системі моніторингу за станом геологічного середовища на території Київської агломерації / С.А. Вижва, О.Є. Кошляков, І.Є. Кошлякова, І.В. Цюпа // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали Всеукр. наук. конф. - К., 2006. - С. 15-17.

47. Кошляков О.Є. Фактори формування гідродинамічних умов ґрунтового потоку в районі Дарницького промислового вузла (м. Київ) / О.Є. Кошляков, В.І. Мокієнко // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали Всеукр. наук. конф. - К., 2006. - С. 257-258.

48. Кошляков О.Є. Математичне моделювання потоків ґрунтових вод в долинах малих річок м. Києва / О.Є. Кошляков, О.В. Диняк // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали Всеукр. наук. конф. - К., 2006. - С. 267-269.

49. Кошляков О.Є. Аналіз процесу підтоплення території Подолу в м. Києві із застосуванням геоінформаційних технологій / О.Є. Кошляков, В.П. Голуб // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : матеріали Всеукр. наук. конф. - К., 2006. - С. 269-270.

50. Кошляков О.Є. Проблеми моніторингу рівнів підземних вод на території Подолу в м. Києві / О.Є. Кошляков, В.П. Голуб // Моніторинг навколишнього середовища: науково-методичне, нормативне, технічне, програмне забезпечення: матеріали наук. - практ. конф. - Коктебель, 2006. - С. 38-39.

51. Кошляков О.Є. Застосування геоінформаційних технологій для визначення динаміки зміни рівнів підземних вод на території Подолу / О.Є. Кошляков, В.П. Голуб // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали VІІІ Міжнар. наук. конф. - К., 2007. - С. 209-210.

52. Кошляков О.Є. Особливості вивчення процесів підтоплення території долин малих річок м. Києва / О.Є. Кошляков, О.В. Диняк // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали VІІІ Міжнар. наук. конф. - К., 2007. - С. 210-212.

53. Кошляков А.Е. Методика оценки экологического состояния гидродинамической системы / А.Е. Кошляков // Вода і водоочисні технології. - 2008. - №4. - С. 17-20.

54. Кошляков О.Є. Особливості інформаційного забезпечення геофільтраційної схематизації при математичному моделюванні потоків ґрунтових вод на урбанізованих територіях / О.Є. Кошляков, О.В. Диняк, І.Є. Кошлякова // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: матеріали ІХ Міжнар. наук. конф. - К., 2009. - С. 239-240.

Размещено на Allbest.ru