Еколого-гідрогеологічні особливості підземних пластових та супутніх (стічних) вод Пинянського газового родовища

Вплив біогенних факторів виникає при наявності тепла, підвищеної вологості і застою повітря, що створюють сприятливі умови для розвитку грибкових утворень (пліснявих), комах і гризунів.

Аналіз впливу виробничих умов на довкілля

У тих кількостях, які використовуються в лабораторіях, речовини і процеси не мають помітного впливу на параметри навколишнього середовища. Комп'ютер негативно впливає на організм людини дією електромагнітного та електростатичного полів і рентгенівської редіації. Дія на нервову та серцево -- судинну системи призводить до зниження частоти серцевих скорочень, порушення складу крові, зміни тиску, пульсу тощо. Спостерігається значна втома зорового аналізатора, знижується енерговіддача. Тому рекомендується працювати з комп'ютером не більше 3-4-х годин на добу. При виконані дипломної роботи важливе місце надавалося ознайомленню з правилами техніки безпеки у лабораторіях. Дотримання інструкцій є запорукою безпечної праці.

ВИСНОВКИ

Водоносні горизонти Пинянського газового родовища сформовані водами гідрокарбонатнонатрієвого, сульфатнонатрієвого, хлориднокальцієвого та хлоридномагнієвого типів. Поклади газу пов'язані з горизонтами вод останніх двох типів, геохімічні характеристики яких сприяють збереженню газу у пастках. Мінералізація пластових вод коливається в межах 2,6-26,9 г/л без чіткої кореляції з глибиною. Відсутність витриманої гідрогеохімічної зональності обумовлене своєрідними умовами формування пластових вод, а також їх розбавлення давніми та сучасними інфільтрогенними водами.

Потужним водотривом, який забезпечує гідродинамічну ізольованість Пинянської структури, є глинисті утворення Стебницького покриву.

Аналітичні дослідження еколого-геохімічних характеристик супутніх вод Пинянського газового родовища проведені у 1982, 1988, 1995, 1997 роках не встановили змін їхнього іонно-сольового складу. Води майже виключно гідрокарбонатнонатрієвого типу з мінералізацією від 2,74 до 29,84 г/л. За складом вони переважно хлоридно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві. Реакція середовища має лужний характер, pH коливається в межах 8,1-9,0. Разом з тим супутні води родовища забруднені фенолами (леткими та нелеткими), сумарний вміст яких інколи перевищує 8 мг/л, нафтеновими кислотами (27-30 мг/л), гуміновими (1,57-3,25) та жирними (11,8-137,0) кислотами. Сумарний вміст органіки при перерахунку на вуглець сягає 236,4 мг/л.

Найбільш екологічно сприятливим економічно вигідним методом утилізації супутніх вод родовища є їх закачування у глибокі горизонти, які вичерпали свій експлуатаційний потенціал. Виходячи з експлуатаційних, геологічних та гідрогеологічних характеристик таким параметрам відповідають пісковикові горизонти у відкладах НД-7 та НД-8 нижнього сармату.

Пружний потенціал пористих порід-колекторів для горизонту НД-7 при репресії 10 атм становитиме 22 • 10⁶ м³, для горизонту НД-8 - 11,9 • 10⁶ м³.

Такий ємнісного потенціал достатній для закачування промислових стоків підприємств регіону протягом десятків років. Геологічні характеристики Пинянської структури (перекриття потужним насувом моласових утворень) сприятимуть повній гідродинамічній ізоляції водоносних горизонтів, а контрольоване закачування та моніторинг стану підземної гідросфери дозволять позбутися великої низки екологічних проблем, пов'язаних з накопичення стічних вод.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Навчально-методичний посібник. Географія (Львівська область). - Львів: Пролог, 1998. - С. 68.

2. Природа Львівської області. Львів: ЛДУ, 1969. - 208с.

3. Глушко В. В. Тектоника и нефтегазоносность Карпат и прилегающих прогибов. - М.: Недра, 1968. - 264 с.

4. Разломная тектоника Предкарпатского и Закарпатского прогибов и ее влияние на распределение залежей нефти и газа / Доленко Г. Н., Бойчевская Л. Т., Килын И. В., Улизло Б. М., Щерба А. С., Щерба В. М., Ярош Б. И. - К.: Наукова думка, 1976. - 125с.

5. Ладыженский Н. Р. Геология и газонефтеносность Советского Предкарпатья. - К.: АН УССР, 1955. - 382 с.

6. Карпатська нафтогазоносна провінція / Колодій В. В., Бойко Г. Ю., Бойчевська Л. Т., Братусь М. Д., Величко Н. З., Гарасимчук В. Ю. і ін. // Львів-Київ: ТОВ “Український видавничий центр”, 2004. -390 с.

7. Глушко В. В., Круглов С. С. Геологическое строение и горючие ископаемые Украинских Карпат. - М.: Недра, 1971. - С. 3-90.

8. Вялов О. С. Общее структурное подразделение западных областей УССР. - К.: Изд-во АН УССР, 1953. - 282 с.

9. Глубинное строение, развитие и нефтегазоносность Украинских Карпат / Доленко Г. Н., Бойчевская Л. Т., Данилович Л. Г., Килын И. В., Медведев А. П., Чалый Б. Н, Щерба А. С., Щерба В. М., Ярош Б. И. - К.: Наукова думка, 1980. - 146 с.

10. Атлас родовищ нафти і газу: В 6 т. / УНГА. - Львів, 1999. - Т.4.-328 с.

11. Охрана окружающей среды / А.М. Владимиров, Ю.И. Ляхин, Л. Т. Матвеев, В.Г. Орлов - Л.: Гидрометеоиздат, 1991. - 423 с.

12. Техногенное загрязнение природных вод углеводородами и его экологические последствия / В.М. Гольдберг, В.П. Зверев, А.И. Арбузов и др.- М.: Наука, 2002. - 123 с.

13. Середин В.В. Санация территорий загрязненных нефтью и нефтепродуктами // Геоэкология. - 2000. - № 6. - С. 5-25.

14. Крайнов С.Р., Швец В.М. Геохимия подземных вод хозяйственно-питьевого назначения. - М.: Недра, 1987. - 237 с.

15. Edwards N.T. Policyclic aromatic hydrocarbons (PAH"s) in the terrestrial environment areview // J. of Environmental anality, 1983. - Vol.12. - № 4. - P. 427-441.

16. Спринський М.І., Балучинська М.В., Пелипець М.В. Гідрохімічна та літохімічна характеристика басейну Дністра та Дністровського водосховища // Дослідження Дністра: 10 років громадської екологічної експедиції “Дністер”. / Ред. М.І. Жарких. - Київ: Політична думка, 1998. - С. 169-211.

17. Оцінка якості вод Львова / В.О. Василечко, Л.О. Лебединець, Г.В. Грищук та ін. // Тези доповідей міжн. конф. ”Чистота довкілля у нашому місті” Львів, 21-24 вересня 1999. - Львів, 1999 - С. 14-16.

18. Бачурин Б.А. Идентификация нефтяной составляющей органического загрязнения гидросферы // Водные ресурсы, геологическая среда и полезные ископаемые Южного Урала. - Оренбург: ОГУ, 2000. - С. 143-153.

19. Зикова О.І. Гідробіологічні дослідження комплексної екологічної експедиції "Дністер" // Дослідження Дністра: 10 років громадської екологічної експедиції “Дністер”. / Ред. М.І. Жарких. - Київ: Політична думка, 1998. - С. 57-66.

20. Chmarzynski, A., Gajek, K. Buszewski, B. Biological treatment of gas-works sewage.// Polish J. Environ. Studies, 8. - 1999. - № 1 - P. 25-29.

21. Безпамятнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде. - Л.: Гидрометеоиздат, 1985. - Т.2. - 528 с.

22. Экосистема нижнего Днестра в условиях усиленного антропогенного воздействия // Г.Г. Горбатенький, А.М. Зеленин, Ф.П. Чорик и др. - Кишинёв: Штиица, 1991. - 285 с.

23. Колодий В.В., Штогрин О.Д. Органические вещества в подземных водах Крымско-Причерноморской нефтегазоносней области и их поисковое значение. - Киев: Наук. думка, 1982. - 267 с.

24. Бачурин Б.А. Идентификация нефтяной составляющей органического загрязнения гидросферы // Водные ресурсы, геологическая среда и полезные ископаемые Южного Урала. - Оренбург: ОГУ, 2000. - С. 143-153.

25. Коренман Я.И., Груздев И.В., Кондратенок Б.М. Индентификация и определение хлорфенолов в питьевой воде кинетическим газохроматографическим методом // Журнал аналитической химии. - 2001. - Т.56. - №6. - С.574-578.

26. Федоров Л.А., Мясоедов Б.Ф. Диоксины: химико-аналитические аспекты проблемы // Успехи химии. - 1990. - Т. 59. - № 11. - С. 1818.

27. Запрометов М. Н. Фенольные растения растений и их биогенез // Итоги науки и техники. Серия биологическая химия. ВИНИТИ, 1988, 27, с. 4-186.

28. Минаева В.Г. Флавоноиды в онтогенезе растений и их практическое использование. Новосибирск. Наука. Сибирское отделение, 1978. 254 с.

29. Кабиев О.Н., Балмуханов С.Б. Природные фенолы - перспективный класс противоопухолевых и радиопотенцирующих соединений. М.: Медицина, 1975.190 с.

30. Гончаров И. В. Геохимия нефтей Западной Сибири. М.:Недра. 1987.с.85-90

31. Елин Е.С., Игнатова В.А. Межмолекулярные взаимодействия соединений, содержащих фосфорильную группу, с фенолами //Журнал общей химии, 1997, 67, в.7, с. 1163-1165

32. Торошечников М.С., Родионов А.И., Кельцев Н.В.и др. Техника защиты окружающей среды: Учеб. Пособие для вузов. - М.: Химия, 1981. - 368с.

33. Гольдберг В. М., Соколова Е. Е., Леви В. П. Прогнозная оценка возможности подземного захоронения промстоков на конкретных объектах // Гидрогеологические вопросы подземного захоронения промстоков, 1969. -вып. 14. - С. 191-200.

34. Озолин Б.В., Лерман Б. И., Чертков Н. П. Поглощающие горизонты разреза Шпаковской площади и характеристика объекта, рекомендуемого для сброса промышленных стоков. - Труды УФНИИ, 1966. -вып. XV. - С. 312-327.

35. Moyen D., Rognon P. Rejet dans les couches geologiques profondes d'eaux residuaries industriels. - Techn. et. sci. munic et. Rev. eau, 1970. -N 5. - P. 215-219.

36. Геологические условия захоронения промышленных стоков в недрах Предкарпатского прогиба и Волыно-Подолья. Ищенко А. Н., Марковский В. М., Щерба В. М. и др. - Киев: Наук. Думка, 1978. - 81 с.

37. Грянік Г. М., Лахман С. Д., Бутко Д. А. Охорона праці. - К.: Урожай, 1994. -272 с.

38. Миценко І. М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. - Кіровоград:, 1998. -292 с.

39. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. Пособие / Под ред. О. Н. Русака. -СПб: ЛТА, 1996. -231 с.

40. Безопасность жизнедеятельности / Под общ. ред. проф. С. В. Белова. - М: Высш. шк., 1999. -448 с.

Размещено на Allbest.ru