Науково-методичні засади оцінки характеру насичення пластів і положення газонафтового контакту з використанням геоелектричної моделі присвердловинної зони (на прикладі нафтогазоконденсатних родовищ Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції)

На основі часових досліджень методом ВІКІЗ, проведених у свердловинах Харампурського родовища, зроблено аналіз залежності геоелектричних параметрів присвер-дловинної зони від часу проведення дослідження. Це дало змогу зробити наступний висновок: в інтервалі газонасичених колекторів знижуваль-не проникнення, яке утворюється в перші 5-10 годин формування зони проникнення, на етапі подальшого формування зони проникнення змінюється на підвищувальне проникнення. Зменшуються радіуси ЗП і з`являється облямовуюча зона.

З метою уточнення і підтвердження положення ГНК, визначеного за даними методу ВІКІЗ, було використано результати дослідження способом ПНК, який є основним для виділення інтервалів залягання газонасичених порід-колекторів у теригенних відкладах ЗСНГП.

Дослідження ПНК, проведені у свердловині №132 Кинського родовища, доказали ефективність методу ВІКІЗ. За результатами інтерпретації методу ВІКІЗ і способу ПНК газонасиченими є пласти Ю ₁^1-2 , Ю₁² і верхня частина Ю₁⁴ . Після перфорації пластів Ю₁² і Ю₁⁴ одержали приплив газоконденсату.

На Харампурському родовищі для підтвердження інтервалів газонасичених колекторів, виділених за методом ВІКІЗ, побудовано кореляційні розрізи по родовищу через свердловини де проводилися дослідженнями ВІКІЗ або ПНК. Порівняння геоелектричного розрізу свердловин, побудованого за результатами інтерпретації методу ВІКІЗ з газонасиченими інтервалами, виділеними за даними ПНК в сусідніх свердловинах, дало можливість визначити інтерпретаційні геофізичні моделі, налаштовані на комплекс ГДС, який проводиться в умовах ЗСНГП. Методологічно комплексний підхід поєднує різновидну інформацію і дає можливість виділяти газонасичені пласти за результатами інтерпретації методу ВІКІЗ на етапі оперативної інтерпретації, а також визначити положення ГНК на родовищі за даними ВІКІЗ і ПНК на етапі побудови флюїдальної моделі родовища.

Висновки

У дисертаційній роботі науково обгрунтовано створення фізико-геологічної моделі зони проникнення порід-колекторів для визначення положення газонафтового (ГНК) і водонафтового (ВНК) контактів на “водоплавних” нафтогазоконденсатних покладах. Це пов`язано з вирішенням актуального питання впливу фізико-хімічних властивостей пластового флюїду на геоелектричні параметри присвердловинної зони.

Результати дисертаційних досліджень і реалізація практичних рекомендацій сприяють підвищенню інформативності результатів інтерпретації методів ГДС на етапі пошукового і розвідувального буріння. Впровадження даних результатів на етапі експлуатаційного буріння підвищить рівень прогнозування очікуваного припливу з пласта після перфорації.

Найважливіші наукові та практичні результати дисертаційної роботи такі:

1. На основі аналізу розвитку методики визначення міжфлюїдальних контактів і проблем, що виникають на етапі геомоделювання під час побудови флюїдальної моделі покладу з багатокомпонентним складом пластового флюїду, до яких відносяться “водоплавні” нафтогазоконденсатні поклади, встановлено, що використання стандартного комплексу БКЗ-БК-ІК забезпечує виділення продуктивних порід-колекторів, тобто визначення положення ВНК за граничними значеннями опору () і коефіцієнта водонасичення (). Ідентифікація продуктивних колекторів на нафтонасичені та газонасичені за даною методикою неможлива.

2. Доведено, що спосіб повторного нейтронного каротажу (ПНК) не може забезпечити достовірне визначення положення ГНК на етапі оперативного висновку в умовах тонкошаруватих теригенних відкладів юрського горизонту ЗСНГП. Це зумовлено складною тектонічною будовою родовищ даної провінції, а також тим, що для розформування зони проникнення в породах-колекторах юрського горизонту, які характеризуються низькою проникністю і пористістю, потрібен час від 6 місяців - до 1.5 року, в залежності від фільтраційно-ємнісних властивостей.

3. З метою оцінки можливостей стандартного комплексу БКЗ-БК-ІК і методу ВІКІЗ під час дослідження теригенних відкладів юрського горизонту на родовищах ЗСНГП, проведено порівняльний аналіз структури і параметрів геоелектричної моделі порід-колекторів, побудованої за результатами дослідження стандартним комплексом БКЗ-БК-ІК і методом ВІКІЗ. Доведено, що за результатами методу ВІКІЗ достовірніше оцінюються електричні параметри техногенних неоднорідностей присвердловинної зони в тонкошаруватих розрізах під час дослідження покладів з багатокомпонентним складом пластового флюїду.

4. Аналіз теоретично обґрунтованих петрофізичних взаємозв`язків, що утворюються в присвердловинній зоні в процесі проникнення фільтрату бурового розчину, дав можливість визначити вплив фізико-хімічних властивостей пластового флюїду на величину електричних параметрів техногенних неоднорідностей присвердловинної зони породи-колектора. Дослідження відповідності параметрів геоелектричної моделі, побудованої за результатами інтерпретації даних методу ВІКІЗ, і геологічних характеристик породи-колектора показали, що впродовж перших 5-10 годин після розкриття розрізу за електричними параметрами присвердловинної зони з високим рівнем достовірності можна визначити тип флюїдонасичення колекторів.

5. Вперше розроблено принципово новий спосіб розподілу продуктивних колекторів на газонасичені і нафтонасичені, який ґрунтується на залежності параметрів геоелектричної моделі пласта-колектора від фізико-хімічних властивостей пластового флюїду. Доведено, що напрямок геолого-геофізичного моделювання присвердловинної зони, який використовує фактор залежності геоелектричних параметрів від типу пластового флюїду, дає можливість визначати положення ГНК на етапі оперативного висновку і підвищує достовірність інтерпретації геофізичних даних у визначенні положення ВНК.

6. Вперше доведено, що нафтонасичені і газонасичені колектори характеризуються певним видом радіального розподілу ПЕО в присвердловинній зоні. Ґрунтуючись на результатах інтерпретації даних метода ВІКІЗ було проведено модулювання розподілу опору в присвердловинній зоні, який в значній мірі залежить від часу проведення каротажу, тобто від процесу формування зони проникнення.

7. Ґрунтуючись на результатах аналізу порівняння даних інтерпретації методу ВІКІЗ і ПНК під час визначення інтервалів газонасичених колекторів, доведено високу інформативність комплексування результатів даних методів для визначення положення ГНК як на етапі оперативного висновку в окремій свердловині, так і на етапі побудови флюїдальної моделі покладу.

8. Запропонована методика визначення положення ГНК за геоелектричними параметрами розрізу свердловини є високоперспективною для дослідження “водоплавних” газонафтових покладів, приурочених до теригенних відкладів різних нафтогазових провінцій.

Основні опубліковані праці за темою дисертації:

1. Федоришин Д.Д., Серженьга О.В., Василина Р.М. Нові можливості щодо визначення геоелектричної моделі пластів-колекторів // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ. - 2004. - №3(12). - С.91-98. (Особистий внесок - оброблення результатів досліджень стандартним комплексом БКЗ-БК-ІК і методом ВІКІЗ. Порівняння структури геоелектричної моделі пластів-колекторів - 60%)

2. Серженьга О.В. Вплив фільтрату бурового розчину та характеру насичення пластів на зміну параметрів зони проникнення (на прикладі досліджень юрських відкладів Кинського родовища) // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ. - 2004. - №4(13). - С.40-47. (Одноосібне авторство)

3. Федоришин Д.Д., Серженьга О.В. Комплексна інтерпретація досліджень повторного нейтронного каротажу і методу ВІКІЗ при визначенні глибини газонафтового контакту // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ. - 2005. - №1(14). - С.39-45. - (Оброблення даних дослідження методом ВІКІЗ і повторного нейтронного каротажу. Побудова кореляційних схем і порівняння результатів інтерпретації методу ВІКІЗ і методики ПНК. -- 60%)

4. Серженьга О.В. Выделение газонасыщенных интервалов методом сопоставления параметров зоны проникновения (на примере Кынского месторождения).//Мат-лы геофиз. научн-практ. конференции “Выделение коллекторов, оценка их ФЕС и нефтегазонасыщенности по данным полевой и промысловой геофизики в Западно-Сибирской нефтегазоносной провинции”-ЕАГО-Тюмень - 12-13.10.2004. - С.136-141. - (Одноосібне авторство)

5. Федоришин Д.Д., Серженьга О.В., Васылына Р.М.,Федоришин С.Д. Оценка характера насыщения пластов-колекторов по данным ядерно-физических и электрических методов.// НТВ: Каротажник. -Тверь. - 2005. - Вып. 3-4 (130-131).- С.140-151. (Оброблення даних дослідження методом ВІКІЗ у програмі “МФС ВИКИЗ” - 30%)

6. Антонов Ю.Н., Серженьга О.В. Выделение коллекторов с высоким содержанием газа в юрских отложениях Кынского месторождения по данным ВИКИЗ// Тезисы научн-практ. конф-ции посвященной 100-летию со дня рождения В.Н.Дахнова “Современные проблемы промысловой геофизики” - РГУ нефти и газа им. И.М.Губкина. - Москва. - 5-6 апреля 2005. - С.37-38. (підбір і систематизація даних за геологічною будовою Кинського родовища, ГДС і фізико-хімічними властивостями пластового флюїду. Оброблення даних ВІКІЗ. - 50 %)

7. Серженьга О.В. Интегрирование программы “МФС ВИКИЗ” в систему “Геопоиск” с целью определения глубины межфлюидальных контактов газонефтяных месторождений (на примере месторождений Западной Сибири) // Мат-лы YI межд. научн. конф-ии “Мониторинг опасных геологических процессов и экологического состояния среды” - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - 6-8.10. Киев. - 2005. -С.108-109.- (Одноосібне авторство)

8. Серженьга О.В. Характер изменения околоскважинного пространства во времени по данным исследования методом ВИКИЗ //// Мат-лы межд. научн. конф-ии “Мониторинг опасных геологических процессов и экологического состояния среды” - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев. - 21-24.09. 2006. -С.173-175.- (Одноосібне авторство)

Размещено на Allbest.ru