Геологічна будова та механізми формування Липнязької граніто-гнейсової структури

Дослідження мінералого-петрографічних, структурно-текстурних особливостей формаційних комплексів. Взаємозв’язок речовинних і деформаційних перетворень та їх послідовність. Реконструкція динамічних умов формування різнорангових структурних парагенезисів.

Рубрика Геология, гидрология и геодезия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.09.2014
Размер файла 40,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

7. Кочетов Р.В. Особливості гранітоутворення в межах Липнязької граніто-гнейсової структури // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, присвяченої 60-річчю геологічного факультету КНУТШ “Актуальні проблеми геології України”. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - С. 32.

8. Шевчук В.В., Кочетов Р.В., Ярещенко С.П. Методи дослідження орієнтації мегакристалів у порфіробластичних гранітоїдах // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, присвяченої 60-річчю геологічного факультету КНУТШ “Актуальні проблеми геології України”. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - С. 33 (Особистий внесок - статистична обробка матеріалу та їх узагальнення).

АНОТАЦІЯ

Кочетов Р.В. Геологічна будова та механізми формування Липнязької граніто-гнейсової структури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 - загальна та регіональна геологія, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню геологічної будови ЛГГС та встановленню механізмів її формування. Вивчено структурно-речовинні особливості порід, їх співвідношення. На основі встановленої структурно-речовинної зональності та моноклінального залягання порфіробластичної сланцюватості мігматитів і граніто-гнейсів, ЛГГС віднесено до структур типу граніто-гнейсових монокліналей. Детальне вивчення деформаційних і речовинних перетворень, їх взаємозв'язку, дозволили встановити, що формування ЛГГС пов'язано із палінгенно-метасоматичним заміщенням порід субстрату та інтрасоматичними процесами на фоні зсувних крихко-пластичних деформацій. А також запропонувати вірогідний механізм формування кристалізаційної порфіробластичної сланцюватості граніто-гнейсів і калішпатових мігматитів структури та синхронних їй, субпаралельних жильних утворень. Визначено кінематичні умови формування синпорфіробластичної деформаційної сланцюватості, субв?язких сколів та пластичних структур згину в межах граніто-гнейсового ядра. Встановлено напружено-деформаційні стани на пізньо- та постпорфіробластичному етапі формування жильних пегматитів та апліт-пегматоїдних гранітів, а також тектонофізичні умови формування крихкої тріщинуватості постметамофічного етапу.

Ключові слова: граніто-гнейсова монокліналь, структурно-речовинна зональність, директивні текстури, кристалізаційна порфіробластична сланцюватість, деформаційна сланцюватість, крихкі та субв'язкі тріщини, транстенсія.

АННОТАЦИЯ

Кочетов Р.В. Геологическое строение и механизмы формирования Липняжской гранито-гнейсовой структуры. - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.01 - общая и региональная геология. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению особенностей геологического строения и структурно-вещественных механизмов формирования Липняжской гранито-гнейсовой структуры. ЛГГС расположена в западной части Ингулецкого мегаблока Украинского щита.

Исследованная структура характеризуется вытянутой в северо-западном направлении формой, структурно-метаморфической зональностью и моноклинальным внутренним строением, выраженным порфиробластической сланцеватостью (план-паралельная ориентация порфиробластов КПШ и чешуек биотита) северо-западного простирания с крутыми углами падения на северо-запад.

Метаморфическая зональность выражена постепенными переходами от гнейсово-кристаллосланцевых, плагиогранито-гнейсовых и амфиболитовых образований пород субстрата к мелкопорфиробластическим, реже - полосчатым и порфиробластично-полосчатым мигматитам и дальше - к порфиробластическим, выдержанно сланцеватым гранито-гнейсам. Структурная зональность выражена несогласным, до поперечного в северной части, простиранием сланцеватости мигматитов, гранито-гнейсов с директивными текстурами пород субстрата.

Установлено, что вещественная зональность возникла в результате метасоматического замещения, флюидами К-Si специализации, пород субстрата, которые сопровождались хрупко-пластическими сдвиговыми деформациями при субмеридиональном и северо-западном направлении оси максимального сжатия. Тесная взаимосвязь деформационных и кристаллизационных процессов привела к формированию порфиробластической сланцеватости, выраженой порфиробластами КПШ и чешуями биотита северо-западного направления в пределах всей ЛГГС и синхронных, субпараллельных жильных образований. Реконструкция ориентации указанного структурного парагенезиса свидетельствует, что он мог сформироваться в условиях субмеридионального сдвига из субширотным растяжением (транстенсии) на фоне метасоматично-интрасоматических процессов, при условии что скорость кристаллизации порфиробластов КПШ превышает скорость самого растяжения. Расположенная в северной части полоса мощных ортоамфиболитов субширотного простирания сыграла роль своеобразного бар'ера - как относительно продолжения сдвиговой зоны в силу своих механических свойств, так и для вещественных преобразований в связи со слабой проницаемостью термофлюидных потоков.

Процесс становления порфиробластической сланцеватости гранитоидного ядра в целом сопровождался пластическими деформациями, которые в отдельных случаях привели к переориентации порфиробластов КПШ в условиях левого взбросо-сдвига. Результаты реконструкции по деформационным структурам кварца в пределах гранито-гнейсового ядра позволяют допустить, что перекристализация кварца происходила в поле напряжений с субвертикальной осью максимального сжатия.

В местах более интенсивных деформаций в одних случаях гранито-гнейсы и синхронные им жильные образования деформируются в своеобразные складки, в других - по ним образовываются субв?язкие сколы по азимуту простирания от 3000 до субмеридионального из крутыми углами падения. Характерно, что по последним, в местах их приоткрытия формируются порфиробласты в направлении ориентации скола. Реконструкции полей напряжения по указанному структурному парагенезису свидетельствует, что они формировались в сдвиговых, сбросо, взбросо-сдвиговых условиях при ориентации оси максимального сжатия в угловых диапазонах 120-1600 при субгоризонтальных углах падения и 190-2360 при углах падения от 8 до 420.

На постпорфиробластическом этапе образуются разноориентованые жильные тела поздних пегматоидных и аплит-пегматоидных гранитов, что свидетельствует о субвертикальной ориентации оси максимального сжатия.

На постметаморфическом этапе в пределах всей структуры формируются хрупкие трещины отрыва, скола и их комбинации. На фоне разноориентированной массы трещин скола наблюдаются системы трещин с северозападным и северовосточным направлением, реконструкции полей напряжений которых указывают в одних случаях на субмеридиональное в других на субширотное сжатие, при пологих углах падения.

Ключевые слова: гранито-гнейсовая моноклиналь, структурно-вещественная зональность, директивные текстуры, кристаллизационная порфиробластическая сланцеватость, деформационная сланцеватость, хрупкие и субв?язкие трещины, транстенсия.

ANNOTATION

Kochetov R.V. “Geological structure and the formation mechanisms of Lypniazhka granite-gneiss structure”. - Manuscript.

The dissertation for Candidate Degree of geological sciences on the specialty 04.00.01 - general and regional geology - Kiev Taras Shevchenko National University. - Kiev, 2007.

The dissertation is devoted to the study of geological structure of Lypniazhka granite-gneiss structure (LGGS) and the possible mechanisms of its formation. The structural-mineral peculiarities of rocks and their relations were studied. LGGS is assigned to the granite-gneissic monocline type structures on the basis of structural-mineral zonation and monocline bedding of porphyroblast schistosity of migmatites and granite-gneisses.

The detail study of deformation and crystallization processes and their relationships allow to recognize that the LGGS was formed due to a palingenetic and metasomatic replacement of substratum rocks and intrasomatic processes under the brittle and plastic deformations in a shear zone conditions. The possible mechanism of the porphyroblast shistosity of the granite-gneises and migmatites and synchronous subparallel granitic veins is proposed.

The kinematical conditions of the synporphyroblastic deformational schistosity, subplastic cracks and plastic structures synchronous to a porphyroblasts occurrence are defined.

The orientation of tectonic stress fields at the late- and postporphyroblastic stages of vein pegmatites and aplite-pegmatite granites, and also at a postmetamorphism stage formation of brittle cracks is restored.

Key words: granite-gneiss monocline, structural-mineral zonation, directive textures, crystallizational porphyroblastic schistosity, deformation schistosity, fragile and subplastic cracks, transtension.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження понять тектоніки та тектонічної будови. Особливості формування тектонічних структур на території України. Тектонічні структури Східноєвропейської платформи. Зв'язок поширення корисних копалин України з тектонічною будовою її території.

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 02.03.2013

  • Мінерало-петрографічні особливості руд і порід п’ятого сланцевого горизонту Інгулецького родовища як потенціальної залізорудної сировини; геологічні умови. Розвідка залізистих кварцитів родовища у межах профілей. Кошторис для інженерно-геологічних робіт.

    дипломная работа [131,9 K], добавлен 14.05.2012

  • Методологічні основи вивчення геоморфологічних особливостей. Історія дослідження геоморфологічних особливостей формування рельєфу Подільських Товтр. Процес формування верхньобаденських та нижньосарматських органогенних споруд, сучасні особливості гір.

    курсовая работа [46,2 K], добавлен 22.12.2014

  • Особливості геологічної будови Сумської області. Докембрійські відклади, наявність у розрізі гіпсів й кам’яної солі у палеозойських шарах. Девонські відклади в районі м. Ромни на горі Золотуха. Різноколірні глини, алевроліти й пісковики пермської системи.

    реферат [604,8 K], добавлен 21.11.2010

  • Геологічна будова та історія вивченості району робіт. Якісні і технологічні характеристики та петрографічний опис гірських порід, гірничотехнічні умови експлуатації. Попутні корисні копалини і цінні компоненти і результати фізико-механічних досліджень.

    дипломная работа [2,2 M], добавлен 07.09.2010

  • Геологічна будова, гідрогеологічні умови, вугленосність Боково-Хрустальського району з видобутку антрацитів. Характеристика ділянки шахтного поля: віку і складу порід, їх залягання, якості вугільного пласта. Результати геолого-розвідницьких робіт.

    курсовая работа [114,1 K], добавлен 09.06.2010

  • Дослідження еколого-геохімічних особливостей підземних вод Зовнішньої зони Передкарпатського прогину та їх оцінка як промислової сировини для вилучення корисних компонентів. Умови формування артезіанського басейну. Сфери використання мікроелементів.

    курсовая работа [59,8 K], добавлен 26.08.2014

  • Безупинний рух земної кори. Природні геологічні процеси. Геологічна діяльність водних потоків, вітру. Геологічні структури і фактори їх утворення. Тектонічні рухи і їх наслідки. Розломи і їх роль у тепломасопереносі і переносі речовини у земній корі.

    реферат [616,4 K], добавлен 03.03.2011

  • Характеристика кліматичної системи південно-західної частини України. Фактори, що зумовлюють формування клімату. Характеристика сезонних особливостей синоптичних процесів. Використання інформації щодо опадів у південно-західній частині Одеської області.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 17.11.2010

  • Комплексна характеристика долини р. Дністер, її природних умов, кліматичних та геолого-геоморфологічних особливостей. Гірська Карпатська, Подільська і Причорноморська частини річки. Гідрографічна сітку території басейну. Дослідження дністерських терас.

    курсовая работа [90,3 K], добавлен 15.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.