Закономірності зміни складу мінералів з докембрійських порід українського щита

В кар'єрах Чаплі і Рибальський в монофракції циркона з тоналіту виявлено 3 генерації, а з метаандезиту (ксеноліт в тоналіті) - 2 генерації. Методом динамічних зв'язків і в метаандезиті, і в тоналіті між компонентами ядер і оболонок довгопризматичних цирконів виявлено лінійну залежність. Схожість ядер обох цирконів за онтогенією і домішковими елементами, а в той же час ширший спектр і більший вміст домішкових елементів, присутність окремої генерації, близької за складом до оболонок, існування двох оболонок тільки у циркона з тоналіту, може означати, що метаандезит і тоналіт генетично подібні і відрізняються лише ступенем еволюційних перетворень. Вони дуже нагадують генерації циркона із бердичівського граніта Приазовського мегаблоку, хоча за складом цирконів та параметрами рівнянь апроксимації є певні відмінності.

Виявлено особливості прояву гетерогенності складу цирконів тоналіт-трондьємітової і ультрабазит-базитової асоціацій Чортомлицької структури, а саме: гнейсів, розташованих серед амфіболітів, та гранітоїдів, які оточують плутони Сурського комплексу. Високі значення (0,88-0,96) коефіцієнтів кореляції рівнянь (Р2O5+СaO+FeO)=f(SiO2+ZrO2), отриманих за складом цирконів із гранітоїдів, свідчать про закономірну зміну їх складу внаслідок гранітизації. Параметри їх рівнянь мають близькі значення. Лінійна залежність встановлена і на графіках (Al2O3+Y2O3)=f(SiO2+ZrO2), але параметри рівнянь в них різні. У цирконів із гнейсів в порівнянні з гранітоїдами лінійність рівнянь апроксимації менша і більше проявляється на залежностях (Р2O5+СaO+FeO)=f(SiO2+ZrO2). В одній монофракції циркону одночасно присутні як гладкі, однорідні так і зовсім зруйновані тріщинуваті гетерогенні мінеральні індивиди, склад яких апроксимується достовірним лінійним рівнянням, що свідчить про закономірність змін.

Здатність амфіболів поглинати радіаційне опромінення, зберігаючи свою кристалічну структуру, але збільшуючи при цьому валентність деяких іонів, досліджено методами ЕПРС, ЯГРС. Виконано дослідження дії радіації на локальному рівні методом електронно-зондового мікроаналізу на основі розробленого способу експериментального визначення вмісту різновалентних іонів заліза. Встановлена універсальна емпірична залежність між відношенням інтенсивностей аналітичних рентгенівських ліній Fе Lв- і Fе Lб - (Х) і частки двовалентного заліза (Y) в сумарному залізі (Y = lg?(kX - l)/2, де X= I Fе Lв /I Fе L б; Y= Fe2+/У Fe; k, l - цілі числа), яка покладена в основу способу. Виявлено, що значення параметрів k і l не змінюються у мінералів, які належать до однієї підгрупи, та можуть співпадати у мінералів різних мінеральних видів. Наприклад, для тараміту відповідне рівняння має вигляд Fe2+/Fe= ((25n-11) lg?)/2. Числові значення коефіцієнтів k і l визначено для олівінів, гранатів, піроксенів, амфіболів, шпінелей, слюд. Метрологічні характеристики такого електронно-зондового мікроаналізу: точність - 10-15%, межа визначення Fe2+ (або Fe3+) - 2%, експресність визначення відношення Fe2+ /У Fe - 2 хвилини.

Частка Fe3+ в тарамітах за електронно-зондовим визначенням виявилася вищою порівняно з даними хімічного аналізу і ЯГРС. Враховуючи неоднорідність монофракції (відмінність за складом окремих зерен) та різну локальність використаних методів, збільшення контрасту в електронно-зондових визначеннях частки Fe3+ є закономірним. Електронно-зондовим методом визначено ступінь окиснення заліза в штучно гамма-опромінених зразках залежно від дози опромінення. Зафіксовано збільшення при цьому частки Fe3+, що співпадає з висновками, зробленими за даними ІЧС та ЯГР.

Дослідження методами ЯГРС та ІЧС пострадіаційної теплової дії на опромінені амфіболи показало можливість моделювання змін у мінералах на основі зустрічних процесів окиснення та відновлення заліза в їх структурах. Визначено межу термічної стійкості радіаційно окисненого заліза в рибекіті (близько 200 оС), в чермакітовій роговій обманці (172 оС) тощо. Зроблено висновок про найбільшу термостійкість амфіболів зі структурою тараміта.

Особливості змін в мінералах у процесі метаміктизації

Проаналізовано результати досліджень на мікро- і нанорівнях надмолекулярної впорядкованості в рентгеноаморфних природних утвореннях - мінералоїдах. Такі структури виявляють глобулярну будову на нанорівні. Їх структурно-морфологічні ознаки (сфероїдальність, фіброїдність, капсулярність) подібні до метаміктних мінералів. В метаміктному стані, в порівнянні з кристалічним, крім всіх інших характеристик, змінюється і хімічний склад, що, зазвичай, пов'язують із вторинними процесами.

Головною причиною переходу з упорядкованого кристалічного стану в аморфний вважають опромінення мінералу радіоактивними елементами (U, Th, РЗ), які входять до складу мінералів або діють ззовні. Відомо, що одні мінерали за час свого існування (млн років) втрачають кристалічну будову, а інші, навіть при більшому вмісті радіоактивних елементів, її зберігають. Для з'ясування цієї особливості проаналізовано структури більше ста мінералів, які містять радіоактивні елементи U і Th. Встановлено чинники, що сприяють радіаційній стійкості структури:

1. Процес каналювання. З досліджених 75 шаруватих U, Th - мінералів 69 є неметаміктними. Показано, що однією з причин цього є прямі наноканали в їх структурі, завдяки яким б-частинки захоплюються в процес каналювання, що зберігає структуру мінерала від руйнування.

2. Роль міжшарових молекул води. Присутність у міжшаровому просторі молекул води позитивно впливає на радіаційну стійкість мінералів. Це пов'язано з електричним дипольним моментом молекул води, які внаслідок певної орієнтації в міжшаровому просторі можуть зменшувати висоту потенційного бар'єру рекомбінації дефектів.

3. В'язкість. На радіаційну стійкість впливають також певні особливості складу мінералів. Як правило, всі U-Th - вміщуючі фосфатні мінерали, на відміну від силіцієвих, є неметаміктними. Швидкість дифузії дефектів залежить від фізико-хімічних властивостей речовини, в тому числі від в'язкості, внаслідок зменшення якої фосфатні мінерали швидше відновлюють кристалічну структуру, зруйновану б-частинкою. Отже, переважна заміна Si на Р, що виявлена методом динамічних зв'язків за складом природних цирконів і монацитів, може бути реакцією мінеральної речовини на дію радіації.

Порівняння отриманих методом фотоелектронної спектроскопії, наведених в роботі фотоелектронних спектрів кристалічного і метаміктного цирконів, показало однакову енергію зв'язку 1s-електронів кисню і перерозподіл електронної густини на атомах Zr і Si у бік збільшення енергії зв'язку 3-d електронів Zr і зменшення енергії зв'язку 2 р-електронів Si на поверхні метаміктних зразків. Також встановлено значне відносне збільшення вмісту Zr (з 28,7% до 39,3%) і відповідне зменшення вмісту Si на поверхні метаміктного циркону в порівнянні з кристалічним. Оскільки сумарний вміст води і гідроксильних груп (близько 1%) в цирконах, визначений методом ІЧС, не компенсує існуючий дефіцит (більше десяти%) суми концентрацій у метаміктних ділянках, зроблено висновок, що до їх складу, крім води, можуть входити й інші «легкі» елементи. При нагріванні в інтервалі 850-900оС у більшості метаміктних мінералів спостерігається екзотермічний ефект, температура якого практично співпадає з температурою окиснення фуллеренів. Висловлено припущення, що метаміктний стан може бути повязаним із фуллеренами.

1. У геології до цього часу відсутня кількісна оцінка зміни складу мінералів, а від того, закономірності, які встановлюють, мають якісний характер. Вперше запропоновано математичний апарат для характеристики динаміки зміни складу мінералів (метод динамічних зв'язків). Метод полягає в побудові залежностей між парами компонентів складу мінералів та їх апроксимації лінійною функцією Y = aX+b. Показано, що ступінь лінійності залежностей, яка визначається коефіцієнтом кореляції лінійної апроксимації (R2), віддзеркалює кількісні зміни в мінеральному індивиді зі збереженням його структури. Якісний стрибок характеризує руйнацію кристалічної структури мінерального індивіду і утворення на його основі інших мінералів, в тому числі і первісного мінералу. Склад мінеральних індивидів у породі змінюється постійно і взаємопов'язано до нагромадження кожним гранично допустимих кількісних змін, що й визначає утворення стійких мінеральних асоціацій (парагенезисів) у породі. Існування закономірних залежностей між компонентами мінерала дозволяє на основі нового методу динамічних зв'язків перейти до кількісної характеристики зміни мінералів в породах.

2. Досліджено динамічні зв'язки між компонентами складу породоутворювальних мінералів (олівінів, гранатів, піроксенів, амфіболів, слюд). Із 20-ти проаналізованих пар компонентів для кожного мінерального виду встановлено свої індикаторні пари з закономірною зміною компонентів. Відслідковано їх зв'язок із типом порід і закономірності зміни параметрів лінійних рівнянь при метаморфизмі. Виявлено надійні лінійні залежності між Al(Si), Na(Mg), Na+K+Al=f (Mg+Ca+Si), Fe(Mg), Fe (Mg+Ca+Si), а також інші, менш стійкі, зв'язки. Характер лінійних зв'язків вказує на закономірну зміну складу породоутворювальних мінералів у бік зменшення порядкового номера елементів, а починаючи з моноклінних піроксенів, у напрямі від Mg-Ca-Si складу до Na-K-Al, а також від Mg до Fе і інших елементів першої перехідної групи із закономірним накопиченням Fe. Ріст залізистості індивидів у межах мінерального виду відбувається при зниженні РТ-умов мінералоутворення.

3. За даними експериментальної мінералогії встановлено, що внаслідок зміни тиску закономірно змінюються компоненти складу амфіболів, особливо, за умов високого окиснення. Найбільшу лінійність демонструють графіки Fe(Mg), Fe (Mg+Ca+Si), Na(Mg), Al(Si), Al(Mg). Зміна температури при фіксованій фугітивності кисню не спричиняє характерну для природних амфіболів лінійну, протилежно направлену зміну Fe(Mg). Надійні лінійні, протилежно направлені зміни, існують між компонентами Al і Si як під час зміни температури, так і за рахунок зміни тиску. Головна відмінність полягає в тому, що збільшення абсолютних значень параметрів рівнянь внаслідок зміни тиску відбувається зі збільшенням ступеню окиснення (фугітивності кисню), а зі зміною температури - навпаки, зі зменшенням. Для амфіболів виявлено подібність змін параметрів рівнянь Al(Si) при зменшенні температури зі збільшенням фугітивності кисню переходу від амфіболітової фації до зеленосланцевої. Отже, визначальними чинниками регресивних фаціальних змін в умовах нижче гранулітової фації є температура і окиснення. Врахування дії РТ-факторів на зміну параметрів лінійних рівнянь відкриває перспективу генетичних побудов, не зачипаючи питання внутрішньої або зовнішньої причини цих змін.

4. Параметри рівнянь апроксимації (a, b, R2) зміни складу корелюють з умовами генезису мінералів і можуть бути використані для рішення петрологічних задач методами генетичної мінералогії. Розроблено спосіб фаціального розчленування порід на основі параметрів лінійної залежності Al(Si), отриманих за складом амфіболів.

5. Приазовський мегаблок. Досліджено динаміку зміни складу олівінів, гранатів, піроксенів, амфіболів, слюд із Сорокінської зелено-кам'яної структури (СЗС), Чернігівського карбонатитового комплексу (ЧКК), прирозломних ураноносних альбітитів. Встановлено в породах СЗС закономірний зв'язок між компонентами Fe та Mg, Si, Са складу ромбічного і моноклінного піроксенів, в ЧКК до них додаються зв'язки між лужними компонентами. У піроксенів із прирозломних ураноносних альбітитів кількість зв'язків і ступінь лінійності рівнянь ще збільшується. Виявлена синхронна лінійна зміна компонентів рогових обманок та тремоліт-актинолітів фіксує регресивні метаморфічні перетворення в них на відміну від куммінгтоніт-грюнеритів. Встановлено двостадійну зміну складу амфіболів із порід ЧКК зі зменшенням швидкості на останному етапі. Методом динамічних зв'язків виявлено схожість біотитів і мусковітів та відмінність від них флогопітів, подібність біотитів до ромбічних, а мусковітів - до моноклінних піроксенів, флогопітів - до амфіболів. Така успадкованість можлива лише внаслідок еволюційних перетворень.

Встановлено закономірну зміну складу цирконів із лужних порід в напрямі від Si до Р, максимальну лінійність зміни складу монацитів і цирконів із гранітоїдних порід, найбільшу гетерогенність цирконів із пегматоїдних порід. В ультрабазитах Новопавлівського комплексу виявлені циркони з гетерогенними ядрами і суттєво різними за складом ділянками одного віку (мас-спектрометрія вторинних іонів), що свідчить про замкнутість системи циркону (відсутність метасоматичних змін), а відтак про внутрішню, а не зовнішню причину гетерогенності. Встановлена методом динамічних зв'язків безперервність зміни складу цирконів із росипного родовища Самоткань інтерпретується як одне джерело зносу, або як тривалий еволюційний розвиток in situ. Якщо виходити з осадової історії родовищ Самоткань та Вовче, то за параметрами рівнянь і складом цирконів, джерелом зносу для них можуть бути лише гранітоїди.

6. Дністерсько-Бузький мегаблок. Досліджено методом динамічних зв'язків зміну складу гранатів, піроксенів і амфіболів із кристалосланців та ендербіто-гнейсів Хащевато-Завальєвської структури. Встановлено, що ступінь лінійності апроксимацій значно вищий у гранатах із кристалосланців. В обох породах спостерігається перекриття складу піроксенів з одночасним існуванням реліктового і новоутвореного піроксену. Виявлено подібність моноклінних піроксенів до амфіболів за характером залежностей, що відповідають заміні компонентів «сіми» (Ca+Mg+Si) на «сіаль» (Na+K+Al), та належність ромбічних і моноклінних піроксенів до якісно різних етапів цього процесу. Зміна складу амфіболів із кристалосланців та ендербіто-гнейсів у порівнянні з піроксенами описується меншою кількістю зв'язків. У кристалосланцях напрям зміни компонентів в амфіболах такий же, як у амфіболів більш низьких фацій метаморфізму, а в ендербіто-гнейсах - характерний для амфіболів гранулітової фації метаморфізму і моноклінних піроксенів, що свідчить про кардинальні зміни РТ-умов при перетворенні ендербіто-гнейсів в кристалосланці. З позиції еволюції мінералів кристалосланці - це більш перетворені породи, які пройшли через стадію ендербіто-гнейсів і утворені за їх рахунок. Монофракції цирконів із ендербіто-гнейсів складаються із декількох генерацій, зміна складу яких описується достовірною лінійною залежністю, що свідчить про генетичну єдність генерацій і їх еволюційний розвиток.

7. Середньопридніпровський мегаблок. Виявлено закономірну зміну складу амфіболів із метабазитів Сурської, Верховцевської та Чортомлицько-Соленівської структур, як на рівні індивідів, так і на рівні монофракцій. Порівняльний аналіз зміни складу амфіболів цих структур показав найвищу лінійність рівнянь апроксимації у амфіболів Сурської структури, що метаморфізовані в умовах зелено сланцевої фації; Верховцевської структури - в умовах амфіболітової і двуслюдяно-гнейсової фацій; Чортомлицько-Соленівської структури - в умовах амфіболітової і гранулітової фацій метаморфізму. Якщо вважати напрям метаморфізму в метабазитах мегаблоку регресивним, то найбільш зміненою є Сурська структура, далі Верховцевська, і найменше - Чортомлицько-Соленівська структура. Однакові значення параметрів лінійних залежностей зміни складу амфіболів цих структур, свідчать про єдиний закономірний процес, який відбувається у територіально роз'єднаних структурах з різним проявом метаморфізму, що означає внутрішню еволюційну природу метаморфізму.

Виявлено закономірну лінійну зміну компонентів цирконів із гранітоїдів і гнейсів, які знаходяться серед амфіболітів Сурської структури, та прямий зв'язок ступеню метаморфічної переробки порід зі ступенем лінійності рівнянь апроксимації і значеннями їх параметрів. В цирконах гранітоїдів і гнейсів встановлена переважна заміна SiO2+ZrO2 на Р2O5+СaO+FeO, а не на Al2O3+Y2O3, що характерно і для цирконів лужних порід Приазов'я. Високі значення параметрів рівнянь, отриманих за складом цирконів із гранітоїдів і гнейсів, характеризують закономірний характер таких перетворень. Виявлено подібність цирконів із тоналіта і метаандезита кар'єрів Чаплі і Рибальський циркону із бердичівського граніта Дністерсько-Бузького мегаблоку, що свідчить про єдині закони процесу перетворень гнейсів у гранітоїди.

8. На основі розробленого способу електронно-зондового мікроаналізу різновалентних іонів встановлено збільшення відносного вмісту Fe3+ при опроміненні амфіболів. За кінетичними параметрами рівнянь радіаційного окиснення заліза в кальцієвих амфіболах виявлено різну стійкість амфіболів до дії радіації.

З'ясовано, що радіаційна стійкість забезпечується існуванням у структурі мінералів прямих наноканалів для каналювання б-частинок; входженням води, що сприяє рекомбінації радіаційних дефектів у структурі мінералу; дифузією дефектів, яка зростає в середовищі з меншою в'язкістю, а саме, при переході від силіцієвого до фосфатного складу. Отже, виявлена методом динамічних зв'язків закономірна зміна складу природних цирконів і монацитів у бік заміни Si на P сприяє збільшенню радіаційної стійкості мінералів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Типоморфизм амфиболов из метабазитов Украинского щита: Монография / Г.В. Легкова, В.Л. Бойко, В.С. Монахов, В.А. Стульчиков. - К.: Наук. думка, 1991. - 106 с.

2. Стульчиков В.А., Иловайская С.В., Легкова Г.В. Минералого-геохимические особенности лиственитов в зонах экзоконтакта ультраосновных тел Верховцевской сиклинали (Среднее Приднепровье) // Докл. АН УССР. - 1988. - сер. Б, №5. - С. 16-19.

3. Квасница В.Н., Таран М.Н., Смирнов Г.И., Легкова Г.В., Крочук В.М., Вуйко В.И. Фиолетово-красный циркон из кимберлитов // Минерал. сб. Львовск. ун-та. - 1988. - Т. 12, №42. -

С. 12-17.

4. Возняк Д.К., Квасница В.Н., Харькив А.Д., Легкова Г.В., Возняк Л.А. Первая находка включений раскристаллизованного солевого расплава в кристаллах циркона из кимберлитов // Минерал. журн. - 1988. - Т. 10, №4. - С. 15-23.

5. Стульчиков В.А., Иловайская С.В, Легкова Г.В., Литвин М.А. Геохимические и кристаллохимические особенности амфиболов основных пород различных ступеней метаморфизма в докембрии Верховцевской сиклинали // Геохимия и рудообразование. - К.: Наук. думка. - 1989. - Т. 17, С. 70-83.

6. Лаврентьев Ю.Г., Усова Л.В., Легкова Г.В. Квантометрический РСМА амфиболов // Геология и геофизика. - 1989. - №12. - С. 81-87.

7. Кульчицкая А.А., Егорова Л.Н., Литвин А.Л., Легкова Г.В. Особенности изоморфизма и распада кальцитового твердого раствора Черниговского карбонатитового комплекса (Приазовье) // Минерал. журн. - 1990. - Т. 12, №1. - С. 57-62.

8. Щербак Н.П., Лесная И.М., Легкова Г.В., Бартницкий Е.Н., Лукашук А.В., Подолян Е.С. Древнейшие цирконы Побужья // ДАН УССР. - 1990. - сер. Б, №4. - С. 29-33.

9. Кривдик С.Г., Легкова Г.В., Егорова Л.Н. Бритолит как продукт распада в редкоземельном апатите // Минерал. журн. - 1990. - Т. 12, №4. - С. 92-99.

10. Легкова Г.В., Плоткина Т.Э. Генерации циркона из Бердичевского гранита и пегматита (по результатам электронно-зондового исследования) // Минерал.журн. - 1990. - т. 12, №6. - С. 19-25.

11. Загнитко В.Н., Кривдик С.Г., Легкова Г.В., Бартницкий Е.Н. Геохронология и петрологические особенности щелочных пород Украинского щита // Изотопное датирование эндогенных рудных формаций. - К.: Наук. думка. - 1990. - С. 112-115.

12. Шраменко И.Ф., Легкова Г.В., Иваницкий В.П., Костюченко Н.Г. Петрогенезис карбонатитов Черниговского комплекса по данным минералого-геохим. исследований // Геохимия. - 1991. - №1. - С. 113-120.

13. Бибикова Е.В., Сенин В.И., Легкова Г.В. Геохимическая и возрастная гетерогенность акцессорных цирконов Новопавловского комплекса // Геохимия. - 1991. - №10. - С. 1426-1436.

14. Щербак Н.П., Бартницкий Е.А., Бибикова Е.В., Бойко В.Л., Легкова Г.В., Лесная И.М., Сироштан Р.И. Ранняя кора Украинского щита (состав и возраст) // Ранняя кора, ее состав и возраст. - М.: Наука. - 1991. - С. 122-151.

15. Монахов В.С., Легкова Г.В. Состав амфиболов и условия образования зеленокаменных толщ Сурского района // Геохимия и рудообразование. -1992. - Т. 19. - С. 101-118.

16. Легкова Г.В., Крочук В.М., Усова Л.В., Орса В.И. Геологическая интерпретация данных по кристалломорфологиии и химии цирконов из раннедокембрийских образований Среднего Приднепровья // Минерал. журн. - 1993. - Т. 15, №5. - С. 60-69.

17. Загнитко В.В., Кривдик С.Г., Легкова Г.В. Геохронология, петрология и рудоносность щелочных массивов Украинского щита // Изотопное датирование эндогенных рудных формаций. - М.: Наука. - 1993. - С. 27-39.

18. Лесная И.М., Легкова Г.В., Теплякова Н.В., Гринченко А.В. Цирконы из кварцитов с. Шамраевка (бугская серия) // Геохимия и рудообразование. - 1995. - Т. 21. - С. 69-73.

19. Павлишин В.І., Возняк Д.К., Мельников В.С., Кульчицька А.О., Возняк Д.К., Легкова Г.В., Галабурда Ю.А. Новини з мінералогії України // Проблеми геологічної науки та освіти України. - Львів. - 1995. - С. 30-31.

20. Мельников В.С., Возняк Д.К., Кульчицкая А.А., Легкова Г.В., Павлишин В.И., Стрекозов С.Н. Сиенит-пегматиты Приазовья с цирконий-редкоземельной минерализацией // Минерал. журн. - 1996. - Т. 18, №3. - С. 3-11.

21. Иваницкий В.П., Вознюк П.А., Легкова Г.В., ЛитовченкоА.С. Кинетика радиационно-химического окисления железа в структуре субкальциевого амфибола тарамита // Допов. НАН України. - 2002. - Сер. Б, №9. - С. 106-110.

22. Shpak A.P., Kalinichenko E.A., Lytovchenko A.S., Kalinichenko I.A., Legkova G.V., Bagmut N.N. The effect of г-irradiation on the structure and subsequent thermal decomposition of brucite // Phys. Chem. Minerals. - 2003. - V. 30, №1. - Р. 59-68.

23. Иваницкий В.П., Ільченко К.О., Легкова Г.В., Вознюк П.О., Литовченко А.С. Кінетика радіаційного окиснення заліза в структурі магнезіогастингситової рогової обманки // Допов. НАН України. - 2004. - Сер. Б, №8. - С. 135-141.

24. Іваницький В.П., Ільченко К.О., Легкова Г.В., Вознюк П.О., Литовченко А.С. Вивчення кінетики термічного відновлення радіаційно окисненого заліза в опроміненому рибекіті // Допов. НАН України. - 2004. - Сер. Б, №5. - С. 117-121.

25. Шпак А.П., Литовченко А.С., Гречанівський О.Є., Легкова Г.В., Коваленко Г.Д., Саєнко С.Ю. Вплив структурних особливостей шаруватих U-Th мінералів на їх радіаційну стійкість // Питання атомної науки і техніки. - Харків: Харківський фізико-технічний інститут, 2004. - №3. - С. 75-80.

26. Пономаренко О.М., Іваницький В.П., Дерський Л.С., Пасальська Л.Ф., Легкова Г.В. Вплив розміру частинок та опромінення на виділення газів при нагріванні амфіболів // Геохімія та рудоутворення. - 2004. - Т. 22. - С. 77-83.

27. Ivanitskiy V.Р., Ilchenko K.A., Legkova G.V., Voznyuk Р.O., Lytovchenko A.S. Octahedral cautions distribution in structure of magnesiogastingsite hornblende. Kinetic of structural iron's radiation oxidation // Mineral. Journal. - 2005. - V. 27, №1. - P. 27 - 37.

28. Лупашко Т.Н., Артеменко Г.В., Легкова Г.В., Ильченко Е.А., Багмут Н.Н. Петрологическая информативность спектроскопических свойств циркона из кристаллических пород Среднего Приднепровья // Минерал. журн. - 2005. - Т. 27, №3. - С. 116-127.

29. Shpak A.P., Grechanovsky A.E., Lytovchenko A.S., Legkova G.V., Sayenko S. Yu. Influence of temperature and uranium on the radiation stadility of zircon // Journal of nuclear materials. - 2005. - №347. - Р. 73-76.

30. Легкова Г.В. Линейные зависимости между компонентами состава минералов как отражение химической эволюции минерального вещества // Допов. НАН України. - 2006. - Сер Б, №1. - С. 110-117.

31. Легкова Г.В., Павлишин В.И., Андриянова Н.Н. Линейный характер связей между компонентами состава амфиболов и способ фациального расчленения пород с помощью таких зависимостей // Геохімія та рудоутворення. - 2005. - Сер. Б, №23. - С. 45-51.

32. Легкова Г.В., Павлишин В.И., Андриянова Н.Н. Гетерогенность состава «пятнистых» амфиболов из метабазитов Украинского щита как результат их эволюционного развития // Геохімія та рудоутворення. - 2006. - Сер. Б, №24. - С. 82-95.

33. Способ обработки кристаллов: А. с. 1593081 СССР МКИ В 28 D 5/00 / В.М. Крочук, Г.В. Легкова (СССР). - №4319380; Заявл. 26.10.87; Опубл. 15.05.90, Бюл. №229. - 2 с.

34. Пат. 63057 Україна, МКИ G 01 №23/02 Спосіб електронно-зондового визначення вмісту різновалентних іонів перехідного елемента: Пат. 63057 Україна, МКИ G 01 №23/02 А.П. Шпак, Г.В. Легкова, В.Б. Соболєв, В.М. Уваров, С.В. Волков, В.І. Пехньо (Україна); Заявл. 27.05.02; Опубл. 15.02. 06. Бюл. №2. - 12 с.

35. Бартницкий Е.Н., Бибикова Е.В., Верхогляд В.О., Легкова Г.В., Скобелев В.М., Терец Г.Я. ИГФМ-1987 - Всесоюзный стандарт циркона для U-Pb изотопных исследований // II Всесоюз. школа-семинар «Методы изотопной геологии». - Звенигород, 1987. - С. 36.

36. Шраменко И.В., Легкова Г.В., Иваницкий В.П. Петрогенетическое значение минералого-геохимического изучения шлировых обособлений в карбонатитах // Всесоюз. петролог. совещ. «Оценка перспектив рудоносности геологических формаций при крупномасштабном геологическом картировании минералого-геохимическими методами». - Ленинград, 1988. - С. 158.

37. Легкова Г.В., Лаврентьев Ю.Г., Усова Л.В. Особенности квантометрического РСМА минералов (на примере амфиболов) // ХУ Всесоюз. Совещ. по рентген. и электрон. спектроскопии: (тез. докл.). - Ленинград, 1988. - С. 105-106.

38. Легкова Г.В., Крочук В.М. Возняк Д.К., Галабурда Ю.А. Включения в минералах как источник генетической информации // I Всесоюз. школа-семинар «Микрозонд и прогресс в геологии». - Суздаль, 1989. - С. 113-115.

39. Легкова Г.В., Щербак Н.П. Микрозонд в геохронологии // I Всесоюз. школа-семинар «Микрозонд и прогресс в геологии». - Суздаль, 1989. - С. 11-13.

40. Legkova G.V. Posibility for determination of content of Fe ions with different valence in silicates and oxides by electron microprobe // XI Conference on Analytical Atomic Spectroscopy. - Moscow (USSR), 1990. - Р. 432.

41. Legkova G.V., Vishnevsky A.A., Sobolev V.B. Electron microprobe determination of Fe2+ and Fe3+ content in garnets // XI Confer. On Analytical Atomic Spectroscopy. - Moscow (USSR), 1990. - Р. 433.

42. Загнитко В.Н., Кривдик С.Г., Легкова Г.В., Бартницкий Е.Н. Геохронология и петрологические особенности щелочных пород Украинского щита // Всесоюз. совещ. «Изотопное датирование эндогенных рудных формаций» (XXIV сессия). - Киев, 1990. - С. 112-115.

43. Ткаченко М.В. Легкова Г.В. Использование К-Ar и U-Pb изотопных систем для решения некоторых вопросов стратиграфии Среднего Приднепровья // Всесоюзная школа-семинар «Методы изотопной геологии» - Звенигород, 1991. - С. 156-158.

44. Pavlishin V.I., Melnikov V.S., Legkova G.V. Polytypism of micas distribution, chemical-structural peculiarities, genetic and practical significance // III Symрozium of Mineralogy, Baia Mare (Romoniya), 1995. - Suppl. №1. - Р. 35-36.

45. Легкова Г.В. Определение содержания разновалентного железа в минералах методом РСМА // IV Всерос. конфер. по рентгеноспектральному анализу. - Иркутск, 2002. - С. 41.

46. Легкова Г.В., Литовченко А.С., Сенкевич А.И., Соболев В.Б., Гречановский А.Е. Метамиктность и наноструктруктуры // НАНСИС-2004. - Киев, 2004. - С. 337.

47. Ivanitskiy V.P., Legkova G.V., Litovchenko A.S., Voznyuk P.O. Kinetic of thermal reduction of the radiation oxidation of iron in structure natural Fe - and OH - containing amphiboles on the data Mosssbauer spectroscopy // IX International Conference «Mosssbauer spectroscopy and its applications». - Yekaterinburg (Russia, 2004. - P 145.

48. Шпак А.П., Литовченко А.С., Гречанівський О.Є., Легкова Г.В., Саєнко С.Ю., Тарасов Р.В., Шевякова Е.П. Причини радіаційної стійкості деяких U-Th - мінералів // 16 Міжнар. Конфер. з фізики радіаційних явищ та радіаційного матеріалознавства. - Алушта, 2004. - С. 220-221.

49. Гречановский А.Е., Легкова Г.В., Литовченко А.С. Влияние химического состава некоторых U - Th - минералов на их радиационную устойчивость // V Міжнародна наукова конференція студентів та учених «Політ-2005». - Київ, 2005. - С. 12-13.

50. Легкова Г.В., Павлишин В.И., Андриянова Н.Н. О существовании функциональных зависимостей между компонентами состава минералов // V Междунар. Симпозиум «Минералогические музеи». - Санкт-Петербург (Россия), 2005. - С. 68.

51. Гречановский А.Е., Легкова Г.В., Литовченко А.С. Компьютерное моделирование каскадов смещенных атомов в структуре циркона // VI Міжнародна наукова конференція студентів та учених «Політ-2006». - Київ, 2006. - С. 602.