Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї

Виконане за останній час мікропалеофітологічне дослідження порід поліської серії, розкритих параметричними свердловинами (Берестечко, Овадне, Пелча, Володимир-Волинська та ін.) дозволило встановити пізньорифейський вік відкладів полицької світи цієї серії. Виявлені комплекси рифейських мікрофосилій представлені акритархами родів Leiosphaeridia, Stictosphaeridium, Trashysphaeridium, Symplassosphaeridium, Synsphaeridium, Chuaria, Spumosina, фрагментами рослинних плівок, колоніями типу Myxococcoides. Ці знахідки підтверджують дані визначень ізотопного віку.

Літостратиграфічне вивчення розрізів шести кратонів світу показало, що одноманітні за текстурними особливостями і речовинним складом уламкові породи (конгломерати, гравеліти, аркозові та поліміктові пісковики та ін.), які залягають в основі рифейських товщ, містять аналогічні органічні залишки, представлені акритархами, водоростями та продуктами їх життєдіяльності.

Корисні копалини

Події та процеси глобального масштабу, які проявилися на планеті в рифеї, безумовно, сприяли концентрації мінеральної речовини в комплексах осадово-вулканогенних порід, тектоно-магматичних структурах, зонах прояву дислокаційного метаморфізму та метасоматозу. Велика частина родовищ і рудопроявів корисних копалин сформувалася під впливом рифейського магматизму. Стратиформені поліметалічні родовища контролюються осадово-теригенними відкладами. Відомі рифейські розсипи стійких до екзогенних процесів рудних мінералів і металів сконцентровані в базальних горизонтах розрізів. Наприкінці рифею проявився процес карбонатоутворення, з яким пов'язані корисні копалини хемогенного походження. На поверхні рифейських пенепленізованих рівнин формувалися потужні кори вивітрювання, збагачені глиноземом. У рифеї внаслідок збільшення кисню в атмосфері зменшилася міграція заліза, що сприяло нагромадженню у мілководних басейнах седиментації гематитових і сидерильних руд.

У структурах і розрізах осадово-вулканогенних порід платформної частини України відомі родовища та рудопрояви урану, золота, рідкісних елементів, фосфору. Рифейські родовища та рудопрояви у р а н у віком близько 1300-1000 млн років виявлені в осадових породах фундаменту та осадового чохла. Більшість їх приурочено до бортових частин ВПП. У цілому ці рудопрояви приурочені до стуктур Волинського, Подільського і навіть Кіровоградського блоків УЩ. Прикладом може бути Михайлівський рудопрояв, описаний В.О. Шумлянським, розташований у східній частині Кіровоградського блока. Вік уранової мінералізації з цього рудопрояву, визначений уран-свинцевим методом не перевищує 1000 млн років. Ізотопний вік уранових руд з таких відомих родовищ, як Новоконстянтинівське, Северинське, Лісне, Підгайське, Ганнівське, Коханівське, визначається від 1560 до 1340 млн років. Ще молодший вік Знаменського, Північно-Павлівського, Пержанського, Володимирського, Токівського, Краснодарського рудопроявів. Таким чином, рифей можна вважати епохою уранового рудопрояву на території України.

З о л о т о в рифейських структурах сконцентроване в продуктах дислокаційного метаморфізму та метасоматозу. Рідше його рудопрояви зустрічаються у вигляді палеорозсипів у нижніх горизонтах осадових товщ. Зони метасоматичної переробки порід фундаменту зазнали, як це було показано вище, неодноразової активізації протягом усього рифейського періоду. Кожний наступний тектогенез супроводжувався привносом і виносом ряду елементів з вміщаючих іновоутворених порід, а також регенерацією рудної речовини. Золото також приймало участь у цьому процесі.Так, усі рудопрояви та точки з аномальним вмістом золота в межах північно-західної частини УЩ сконцентровані в метасоматитах пержанського комплексу, в зонах аргілітизації, сульфідизації, мікроклінізації. Вік цих зон рифейський. У Середньому Побужжі усі рудопрояви золота контролюються розломами з широким розвитком тектонітів і динамометаморфітів, в яких мінералізація представлена хлоритом, кальцитом, кварцем, епідотом, цеолітом, сульфідами. Золото пов'язане тут з окварцуванням і сульфідами. Золото Майського родовища знаходиться в кварцових прожилках у зонах прирозломного розсланцювання, біотитизації, уранітизації та окварцування. Ізотопний вік кварцових прожилків із золотом коливається від 1290 до 1250 млн років. Золото асоціюється також з ураном та рідкісними елементами в тектоно-метасоматичних зонах, які зазнавали неодноразової активізації. Воно разом з ураном, берилієм, ванадієм, цирконом утворює лінзоподібні рудні тіла в межах Кіровоградського розлому. Максимальна кількість аномальних точок золота встановлена в конгломератах нижньобілокоровицької підсвіти. З ним асоціюють кластогенний каситерит, циркон, титаномагнетит. Це поховані палеорозсипні рудопрояви.

Рідкісні та рідкіснометальні елементи в основному сконцентровані в межах відомих у фундаменті уранових полів, розташованих в тектоно-метасоматичних зонах. Тут вміст їх в діафторитах і метасоматитах часто досягає промислового. Найперспективнішим на ці елементи є Пержанський тектонічний вузол, в якому перетинаються розломи чотирьох напрямків. У ньому розвідано відоме родовище берилію. Ізотопний вік вміщаючих руду метасоматитів коливається від 1740 до 1020 млн років. Для більш молодої генерації порід визначений вік в 1400 - 1100 млн років. Приблизно такий самий вік (1420 млн років) вольфраміт-каситеритових грейзенів, на яких накладена більш пізня сульфідна та золото-срібна мінералізації. У сієнітах Ястребецького масиву флюорит-рідкісноземельна мінералізація, яка розвивається по тріщинах, має ізотопний вік 1390 - 1340 млн років. У межах Пержанського вузла є родовища н і о б і ю , т а н т а л у (Сирницька ділянка). У лужних сієнітах Ястребецького масиву міститься підвищений вміст цирконію, торію та інших рідкісних елементів. Таким чином, Пержанський вузол характеризується як пізньопротерозойська (рифейська) структура.

Дослідження рідкісних і рідкісноземельних елементів в тектоно-метасоматичних зонах дозволило констатувати таке. Берилій, ванадій, цирконій, ітрій, рубідій, лантал, селен, стронцій, торій, скандій постійно присутні в уранових рудах. Однак поєднання їх з поліметалами та ураном в кожному родовищі різне. У рудах Щорсівського та Блашівського родовищ уран знаходиться в асоціації з берилієм та свинцем, Підгайського, Северинського, Мічурінського родовищ - берилій, ванадій, цирконій асоціюють з ураном і молібденом, Юр'ївського родовища - свинець, золото асоціюють з ураном, берилієм, ванадієм. Для Родіонівського рудопрояву характерними супутниками урану є циркон, свинець, олово, срібло, ітрій, берилій.

Рудопрояви а п а т и т у встановлені дослідженнями А.Я.Радзівілла та його співробітників у метаморфітах і вулканітах східної контактної зони Корсунь-Новомиргородського масиву. Апатити, а також рідкіснооземельна та рідкісноометальна мінералізації генетично пов'язані з вкоріненням у рифейський час в ослаблені ділянки кори кислих магматичних розплавів. У результаті цього процесу сформувалися цілі поля малих інтрузивних тіл і дайок лейкократових гранітів черкаського типу. Кінцевою стадією рифейської активізації став перерозподіл мінеральних концентрацій під впливом кремнеземно-лужного метасоматозу. Джерелами фосфору, титану, золота, платини та рідкісних металів, за даними А.Я.Радзівілла, були тіла основних порід, з яких ці елементи мігрували під дією кислих ін'єкцій. Вміст фосфору в метасоматитах у деяких зонах рифейської активізації досягає промислових значень. геологічний рифейський платформа

Таким чином, перспективними на території платформної частини України родовищами корисних копалин є області перетину різнонаправлених структур, зони тектоно-термальної і метасоматичної переробки порід субстрату з активним проявом діафторезу та метасоматозу, площини незгідного залягання доплитного чохла та фундаменту, ділянки розсланцювання та надвигового нашарування пластів у гнейсово-сланцевих товщах фундаменту. В базальних горизонтах рифейських розрізів осадових утворень можуть бути відкриті поховані розсипи благородних і рудних мінералів.

Висновки

Виконана на сучасному рівні знань історії геологічного розвитку СЄП та інших кратонів світу в рифеї узагальнююча робота по платформній частині території України з урахуванням матеріалів опублікованих і рукописних джерел, а також за результатами багаторічних досліджень автора є теоретичною основою для розробки нових методологічних прийомів складання геологічних і прогнозних карт різних масштабів і вибору об'єктів для проведення пошукових робіт на наявність в них родовищ корисних копалин.

Головні наукові та практичні результати наступні.

1. Розкрито історію геологічного розвитку платформної частини території України та визначено основні етапи її розвитку, в основу яких покладені розробки академіка І.І .Чебаненка по розломно-блоковій тектоніці України, результати вивчення рифейського магматизму, дислокаційного метаморфізму, метасоматозу, процесів седиментогенезу, стратиграфічних розрізів і залишків викопних організмів у рифейських утвореннях. Вони можуть бути зіставлені.

за часом прояву діастрофізмів, морфологією складчастих і розривних структур, інтенсивністю магматизму та метасоматозу, умовами седиментогенезу, складом базальних горизонтів і послідовністю нагромадження осадових товщ, а також розвитком органічного світу та іншими ознаками з відомими на багатьох кратонах світу діастрофічними і седиментаційними циклами, обумовленими глобальним розширенням Землі, яке викликало перебудову континентальної кори та формування рифейських палеорифтових систем.

Перший етап геологічного розвитку платформної частини території України в рифеї характеризується роздробленням континентальної допізньопротерозойської кори усієї південно-західної частини СЄП в сучасному розумінні, розчленуванням її на окремі геотектонічні елементи і блоки ортогональною системою розломів, формуванням тектоно-метасоматичних зон в оперяючих розривах північно-західного простягання, вкоріненням у розломи магм основного та кислого складу, що складають малі інтрузивні тіла. В склепінно-блокових рифейських підняттях на цьому етапі формувалися облямовані розривами грабени, грабен-синкліналі та накладені западини. Етап обмежений інтервалом від 1700 до 1550 млн років. Це кінець паргуазького і перша половина виборзького діастрофізмів.

Другий етап проявився подальшим розтягненням кори, розширенням міжблокових розломних зон, формуванням накладених западин і палеорифтових структур (Овруцької, Шепетівської, Волино-Поліської та ін.) вздовж границь УЩ, розвитком дайкових поясів, активізацією більш ранніх та закладанням нових розломів широтного простягання. Він обмежує відрізок часу від 1400 до 1150млн років. Це час прояву кібарського та пізньоготського діастрофізмів.

Гренвільським діастрофізмом, що проявився на території України двома епізодами (1150 - 1100 млн років і 1000 - 860 млн років), визначився третій етап, під час якого тектонічними рухами була охоплена уся платформена частина України. Активізувалися коливальні рухи, в басейнах седиментації трансгресивні періоди змінювалися регресивними, що викликало тривалі перериви у формуванні доплитного чохла і нагромадження теригенних товщ поліської серії, збраньківської світи та нижньобілокоровицької підсвіти. На пенепленізованих рівнинах формувалися кори вивітрювання. У межах кристалічного фундаменту для Гренвілу характерна активізація і розвиток наскрізних розломів північно-західного простягання. До них приурочені значні за шириною і протяжністю зони діафторитів, катаклазитів і метасоматитів, які часто контролюють родовища та рудопрояви корисних копалин.

Відрізок часу від 860 до 700 млн років в історії геологічного розвитку земної кори відмічений початком утворення пра-Атлантичного океану, формуванням верхнього і нижнього комплексів льодовикових утворень.

В Україні це четвертий етап тектонічної активізації, коли сформувалася серія розломів північно-східного простягання, розвиток яких продовжувався і в більш пізній час. Етап можна характеризувати як час найбільш активної денудації фундаменту та осадових порід доплитного чохла (пізньодальсландський діастрофізм).

2. Рифтогенез у межах платформної частини України проявився закладанням на допізньопротерозойському фундаменті грабенів, грабен-синкліналей, накладених западин, палеорифтових структур на трьох гіпсометричних рівнях рифейського палеорельєфу.

За рівнем закладання і ступенем денудації від'ємні структури рифею розділені на три групи.

Першу групу складають структури, що сформувалися на початку пізнього протерозою в період високого стояння материкової кори, ускладненої своєрідними підняттями, в центрі яких розвивалися системи розривів, формувалися горсти і западини. До таких підняттів відноситься і УЩ. Від'ємні структури, що утворилися в межах щита, глибоко еродовані. Тільки по облямовуючих їх розломах, які визначають зміну речовинного складу порід та їх структурне положення, значну потужність гнейсово-сланцевих товщ, інтенсивну роздробленість аж до брекчіювання, присутність в цементі залишків викопних організмів, стало можливим вперше виконати реконструкції цих прогинів і встановити час їх утворення.

Друга група палеорифтових структур достатньо вивчена. Вона включає Овруцький палеорифт, Волино-Поліську і Шепетівську западини, які виповнені осадовими і осадово-вулканогенними утвореннями поліської, овруцької та топільнянської серій. Глибина ерозійного зрізу доплитного чохла в межах цих структур пропорційна гіпсометричному рівню закладання її в палеорельєфі рифею.Час їх закладання відповідає другому етапу геологічного розвитку платформної частини території України в рифеї.

Третя група палеорифтів сформувалася під впливом геодинамічної обстановки, яка виникла в пізньому рифеї по периферії платформи. Структури цієї групи і виповнюючі їх зеленосланцеві утворення дуже слабо вивчені через глибоке залягання під потужним плитним чохлом. Відомо, що цей комплекс порід одноманітний, амагматичний та інтенсивно дислокований.

3. Виконані реконструкції палеорельєфу для раннього, середнього та пізнього рифею з визначенням швидкості ерозійного зрізу за одиницю часу дозволили вперше скласти літолого-палеогеографічні карти, на яких області зносу теригенного матеріалу представлені структурно-речовинними комплексами, що сьогодні складають кристалічну основу доплитного осадового чохла і є реліктами верхніх частин розрізів осадово-вулканогенних утворень нижнього протерозою, які за межами палеопрогинів повністю зденудовані.

На картах визначені початкові гіпсометричні рівні формування басейнів седиментації. Результатами цих досліджень обгрунтовано залежність процесу осадкоутворення, формування розрізів і речовинного складу порід та глибини їх денудації від морфоструктури палеорельєфу, гіпсометричного рівня, на якому знаходився басейн седиментації, та речовинного складу порід областей зносу.

4. Доказано, що ВПП - це крайня південно-західна ланка Центрально-Руської системи авлакогенів, яка сформувалася в одних і тих самих умовах у вигляді ізольованого внутрішньоконтинентального, мілководного, безстічного басейну, виповненого немінералізованою водою, з еолово-алювіально-пролювіальним типом літогенезу. В басейн, відокремлений на заході суходолом від епіконтинентального моря, в періоди трансгресій води надходили з північного сходу, а не з південного заходу, як припускалося в більш ранніх роботах.

5. Вивчено літологічний склад і послідовність нагромадження відкладів поліської серії по глибоких параметричних свердловинах. Виявлені найбільш перспективні частини разрізів на наявність в них залишків викопних організмів. Виконані мікропалеофітологічні дослідження, в результаті яких виявлені та описані комплекси мікрофосилій, представлені акритархами родів Leiosphaeridia, Stictosphaeridium, Trashyhystricosphaera, Symplassosphaeridium, Synsphaeridium, Chuaria, Spumosina, фрагментами рослинних плівок, колоніями типу Myxococoides пізньорифейського віку. Вони підтверджують дані визначень ізотопного віку.

6. Виконано зіставлення рифейських стратиграфічних разрізів та їх базальних горизонтів шести континентів світу, зокрема платформної частини території України. Зроблено висновок про ідентичність тектонічного режиму і палеогеографічних умов в рифеї на усіх кратонах світу, що обумовило однотипність речовинного складу уламкового матеріалу, який складає породи рифейських розрізів, наявнісь в них одночасних переривів в осадконагромадженні, вкорінення близьких за морфологією та заляганням міжпластових інтрузій основних порід, знахідок аналогічних викопних організмів і формування однакових родовищ корисних копалин.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Михницкая Т.П. Метаосадочные породы грабен-синклиналей Украинского щита. - Киев: Наук. думка, 1993. - 111 с.

2. Геологическая история территории Украины. Докембрий / Л.В. Коренчук, Е.А. Асеева,

3. Иванушко, М.М. Кононова, М.В. Христофорова, Н.П. Верхогляд, Т.П. Михницкая,

4. Лазуренко, В.В. Кирьянов, И.С. Паранько, Е.М. Литовченко / Под ред. В.А.Рябенко. - Киев: Наук .думка, 1993. - 184 с.

5. Рябенко В.А., Міхницька Т.П. Рифей України. - К.: УкрДГРІ, 2000. - 180 с.

6. Михницкая Т.П. Метаосадочные толщи платформенного этапа развития Украинского щита и их возраст по палинологическим данным // Геол. журн. - 1991. - № 3. - С.17-27.

7. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Деление Украинского щита на блоки и их палеогеографическое обоснование // Геол. журн. - 1993. - №3. - С.99-106.

8. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Рифей-палеозойский этап в геологической истории развития Украинского щита // Геол. журн. - 1994. - №1. - С.35-46.

9. Сангаре, Михницкая Т.П., Паранько И.С. Золоторудные породы серии Биррим Западно-Африканского кратона и их сравнение с образованиями ингуло-ингулецкой серии Украинского щита по литолого-палеонтологическим данным // Геол. журн. - 1994. - № 3. - С. 111-117.

10. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Геологический рубеж между ранним и поздним протерозоем в пределах Украинского щита // Геол. журн. - 1995. - № 2. - С. 25-32.

11. Ryabenko V.A., Mikhnitskaya T.P. Geological history of the Ukrainian shield in Reaphean and Paleozoic epochs. // Геол.журн. - 1995. - № 1.- С. 17-22.

12. Рябенко В.А., Міхницька Т.П. Вивчення геологічних формацій докембрію: досягнення, перспективи, проблеми // Геол. журн. - 1996. - № 1-2 .- С. 57-62.

13. Анисимов В.А., Бакаржиев А.Х., Макивчук О.Ф., Михницкая Т.П., Рябенко В.А. Этапы геологического развития и металлогеническое районирование территории Украины по урану // Геол. журн. - 1996.- № 3-4 .- С. 70-77.

14. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Рифей - время обособления Украинского щита в геотектонический элемент // Геол. журн. - 1997. - № 3-4. - С. 57-64.

15. 13. Міхницька Т.П. Рифей-палеозойські структури Українського щита та Мармароського масиву Українських Карпат // Геол. журн. - 1998. - № 1-2. - С. 76-83.

16. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Рифейский рифтогенез на территории Украины // Геол. журн. - 2000. - № 1. - С. 72-82.

17. Михницкая Т.П. Геологическое развитие платформенной части территории Украины в рифее // Геол журн. - 2002.- №3. - С. 86-94.

18. Михницкая Т.П., Рябенко В.А. Позднепротерозойские дислокации, магматизм и полезные ископаемые фундамента территории Украины // Мін. ресурси України.- 2003. .-№ 1. -С.12 - 13.

19. Асеева Е.А., Фуртес В.В., Михницкая Т.П. Новые данные о распространении остатков сосудистых растений в метаосадочных толщах Украины // Ископаемые организмы фанерозоя Украины. -Киев, 1995. - С.47-51.

20. Михницкая Т.П. Биостратиграфические исследования пород, вскрытых сверхглубокими скважинами СГ-8 и СГ-9 // Палеобіогеографічні дослідження та проблеми створення регіональних стратиграфічних шкал. - К.: ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1998. - С.

21. Михницкая Т.П. Литостратиграфия и органический мир рифея Украины // Актуальні проблеми біостратиграфії. - К.:, 1999. - С. 13-14.

22. Михницкая Т.П. Геологические события, стратиграфические подразделения и органический мир рифея Украины // Біостратиграфічні та палеоекологічні аспекти подійної стратиграфії. - К., - 2000. - С .9 -10.

23. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Геология докембрия - приоритетное направление геологической науки Украины в ХХI: итоги, перспективы, неотложные задачи // Геологія в ХХI столітті: шляхи розвитку та перспективи/ Ред.кол.: П.Ф.Гожик (голов. ред.) та ін. - К.: Знання, 2001. - С. 266 - 276.

24. Михницкая Т.П. Этапы формирования, палеогеография и органический мир Овручского палеорифта// Еволюція органічного світу як підгрунтя для вирішення проблем стратиграфії/ Ред. кол.: Ю.В.Тесленко (відп. ред.) та ін. - К.: Логос, 2002. - С. 13 -15.

25. Михницкая Т.П. Геологические события и органический мир в рифейскую єпоху на территории Украинского щита // Екосистеми геологічного минулого України.- К., - 1995 - С.16-17.

26. Михницкая Т.П. Рудопроявления золота в осадочно-вулканогенных образованиях Украинского щита // Біостратиграфічні дослідження при пошуках корисних копалин України. - К., 1996. - С.9-10.

27. Рябенко В.А., Мельник В.І., Міхницька Т.П., Усенко В.П. Структура, геодинаміка блоків та умови накопичення вуглеводнів в фундаменті північно-західного шельфу Чорного моря // Тектонические и палеогеоморфологические аспекты нефтегазоносности Украины. - Киев, - 1996. - С. 137-138.

28. Михницкая Т.П. Развитие земной коры и органического мира в докембрии // Біосфера і геологічні катастрофи. - К. - 1997. - С. 21-22.

29. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Позднепротерозойский (платформенный) магматизм и его роль в регенерации рудного вещества в пределах Украинского щита и его склонов:1У Всеукр. Міжвід. нарада (30-31 трав .- 1 черв. 2000 р., г.Киев). - К. - 2000. - С. 211-213.

30. Михницкая Т.П. Органическое вещество и полезные ископаемые метаосадочных толщ Украинского щита (верхний протерозой - палеозой) // Минерагения и прогнозная оценка на твердые полезные ископаемые: Тез. докл. конф. (10 -12 дек. 1991 г., г.Киев). - К., 1991.- С. 120.

31. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Биостратиграфические рубежи докембрия и фанерозоя Украинского щита // 29-й междунар. геол. конгресс (24 авг.- 3 сент. 1992г., г.Киото). - Киото, Япония, 1992. - С. 267.

32. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Источники накопления редких, рассеянных и благородных металлов в отходах горнорудной промышленности и перераспределение рудного вещества до промышленных концентраций // Оценка состояния отходов промышленных предприятий и использование их в качестве техногенных месторождений. - Кривой Рог, 1994. - С. 71.

33. Рябенко В.А., Галецкий Л.С., Михницкая Т.П. Геологические рубежи в докембрии Украинского щита (органический мир, литофации, коры выветривания и магматизм) // Главнейшие рубежи геологической эволюции Земли в докембрии и их изотопно-геохронологическое обоснование. - Санкт-Петербург. - 1995, С. 28-29.

34. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Геологічний розвиток Українського щита в рифейську та палеозойську епохи // Матеріали наук. конф., присвяченої 50-річчю геол. Фак. ЛДУ ( 19-21 жовт. 1995 р.): Тез. доп. - Львів, 1995. - С. 283-285.

35. Ryabenko T.P., Mikhnitskaya T.P. Reaphean riftogens and tectonic-tyermal belts in the south-western part of the east Europian platform (organic world, paleogeography and paleotectonics) // 30 th Intern. Geol. Congr.( Beijing, 4-14 August, 1996). - Beijing, China, 1996. - С. 246.

36. Ryabenko T.P., Mikhnitskaya T.P. Geological boundaries in the precambrian of the Ukrainian shield (organic world, lithofacieses, weathering crust and magmatic) // 9 th Meeting of the Assotiation of European Geological Societies (St. Petersburg , 4-9 Sept., 1995). - St. Petersburg, Russian Federation, 1995. - С. 96.

37. Михницкая Т.П. Эволюция органического мира в рифейскую и палеозойскую эпохи развития Украинского щита // Проблемы систематики и эволюции органического мира. ХLIII сес. Палеонтол. о-ва. - Санкт-Петербург, 1997. - С. 46-47.

38. Михницкая Т.П. Рифейский рифтогенез и осадконакопление на территории Украинского щита // Геологія і стратиграфія докембрію Українського щита: Всеукр. міжвід. нарада ( квітень, 1998р., м. Київ) .- К:, 1998. - С. 107-109.

39. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Рифей - эпоха перестройки геологической структуры кристаллического фундамента территории Украины // Всеукр. міжвід. нарада ( квітень, 1998р., м. Київ) .- К:, 1998. - С. 104-107.

40. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Малые интрузии и процессы рудообразования в разломах и зонах тектоно-термальной активизации позднего протерозоя Украины// Регіональні геологічні дослідження в Україні і питання створення держгеолкарти-200: I Наук.-вироб. нарада геологів-зйомщиків України (17-22 верес.2001 р, м.Гурзуф). - К:, - 2001.- С. 174-176.

41. Паранько І.С., Михницкая Т.П. Этапы геологического развития и стратиграфия Криворожской структуры. - Киев, 1991. - 42 с. - (Препр./ АН УССР. Ин-т геол. наук; № 91/10).

42. Стратиграфические схемы фанерозоя и докембрия Украины. “Лист”. Стратиграфические схемы докембрийских образований Украинского щита. Межведомственный стратиграфический комитет Украины по геологии и использованию недр. Академия наук Украины. - Киев, 1993 /

43. Верхогляд, К.Е. Есипчук, Н.П. Щербак, И.Б. Щербаков, Д.Ф. Володин, Л.С. Галецкий,

44. Дранник, В.В. Зюльце, В.М. Клочков, Т.П. Михницкая, Р.И. Некряч, Ю.К. Пийяр, Соловицкий, Г.К. Шварц.

Анотації

Міхницька Т.П. Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 - загальна та регіональна геологія. - Інститут геологічних наук, Київ, 2003.

Розкрита історія геологічного розвитку платформної частини території України в рифеї на основі вивчення процесів магматизму, дислокаційного метаморфізму, метасоматозу, стратиграфічних розрізів рифейських відкладів , знахідок в них залишків викопних організмів. В цій історії виділено чотири етапи, які за часом прояву подій та процесів зіставляються з діастрофічними та седиментаційними циклами, що проявилися на інших континентах світу.

Вивчено три стадії рифейського рифтогенезу, які проявилися у закладанні на різних гіпсометричних рівнях від'ємних структур та умови накопичення в них доплитного осадового чохла. Уточнено об'єм і границі стратиграфічних підрозділів на основі вивчення літологічного складу рифейських осадочно-вулканогенних порід, послідовності і переривів у їх нагромадженні, а також результатів мікропалеофітологічних досліджень. Виконано зіставлення стратиграфічних розрізів платформної частини території України з розрізами рифею СЄП та інших регіонів. Зроблено висновок про ідентичність тектонічних режимів і палеогеографічних обстановок у межах розвитку континентальної кори. Визначені умови концентрації рудної речовини як у структурах фундаменту, так і в розрізах осадового чохла. Дана оцінка перспективності рифейського періоду на корисні копалини.

Михницкая Т.П. Геологическое розвитие платформеной части территории Украины в рифее. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора геологических наук по специальности 04.00.01 - общая и региональная геология. - Институт геологических наук, Киев, 2003.

Раскрыта история геологического розвития платформенной части территории Украины в рифее на основании изучения процессов магматизма, дислокацинного метаморфизма, метасоматоза, стратиграфических разрезов рифейских отложений и находок в них остатков ископаемых организмов. В этой истории виделено четыре этапа, которые по времени проявления событий и процессов сопоставляются с диастрофическими и седиментационными циклами, проявившимися на других континентах мира. Изучено три стадии проявления рифейского рифтогенеза, выразившихся в заложении на разных гипсометрических уровнях отрицательных структур и условия накопления в них доплитного осадочного чехла.Уточнены объем и границы стратиграфических подразделений на основании изучения литологического состава рифейских осадочно-вулканогенных пород, последовательности и перерывов в их накоплении, а также результатов микропалеофитологических исследований. Выполнено сопоставление стратиграфических разрезов платформенной части территории Украины с разрезами рифея ВЕП и других регионов. Сделан вывод об идентичности тектонических режимов и палеогеографических обстановок в пределах развития континентальной коры. Определены тектонический режим и условия становления осадочного чехла по результатам изучения вещественного состава обломочного материала, текстурных особенностей, ритмичности, мощности базальных горизонтов стратиграфических разрезов рифея Украины, установлены типы этих горизонтов и найдены им аналоги в рифейских разрезах ВЕП и других платформ мира. По результатам реконструкции палеорельефа рифейского периода построены литолого-палеогеографические карты и доказано, что ВПП является крайним юго-западным звеном Центрально-Русской системы авлакогенов, а не поперечным прогибом байкалид. Он формировался с системой в одних и тах же условиях как изолированный, внутриконтинентальный, бессточный палеопрогиб, выполненный неминерализованной водой, с преобладающим в нем эолово-аллювиально-пролювиальным типом литогенеза. Определены условия концентрации рудного вещества как в структурах фундамента, так и в разрезах осадочного чехла. В качестве перспективных на наличие месторождений и рудопроявлений полезных ископаемых предложены области пересечения разнонаправленных палеорифтовых структур и разломов, зоны тектоно-термальной и метасоматической переработки пород субстрата с активным проявлением диафтореза и метасоматоза, плоскости несогласного залегания осадочного чехла на фундаменте, участки надвигового расслоения пластов и перемещения их по поверхности межпластовых интрузий вулканитов, а также базальные горизонты рифейских разрезов осадочных образований, где могут находиться россыпи благородных и рудных минералов.

Mikhnytskaya T. P. The Geologic development of the Platform Part of Ukrainian territory in the Riphean. - Manuscript.

Thesis for the competition of an academic degree of the Doctor of Geological Sciences by speciality 04.00.01. - Physical and Regional Geology. -Institute of Geological Sciences of NASU, Kyiv, 2003.

The history of the geologic development of the platform part of Ukraine in the Riphean is revealed on the basis of studying of magmatic procceses, dislocation metamorphism, metasomatism, stratigraphic sections of the Riphean deposits and finds of fossil remains in them. Four stages have been distinguished in the history, which, according to the time of manifestation of events and procceses are correlated with diastrophic sedimentation cycles that took place on other continents.

Three phases of the manifestation of Riphean rifting , which resulted in the forming of negative structures on different hypsometric levels, along with the conditions of the accumulation of preplate sedimentary cover, have been studied.Volume and limits of the stratigraphic subdivisions have been specified on the basis of study of the lithologic composition of Riphean sedimentary-volcanic rocks, succession and breaks in their accumulation, results of micropaleophytologic investigations.The correlation of the stratigraphic sections of the platform part of Ukraine with the Riphean ones of the East European platform and other regions has been fulfilled. The conclusion on the identity of tectonic regimes and paleogeographic environment in the limits of the development of continental crust has been made.The conditions of concentration of ore material in the basement structures, as well as in the sedimentary cover sections, have been identified. The evaluation of the perspectivness of the Riphean for mineral resources has been given.

Размещено на Allbest.ru