Фiзико-хiмiчне моделювання флюїдодинамiчних рудогенеруючих палеосистем та прогнозування пов’язаного з ними зруденiння (на прикладi родовищ золота)

Це зумовлено насамперед тим, що у дiлянках із низьким вмiстом корисного компонента в мiнералах руд у виглядi включень законсервованi тiльки високотемпературнi флюїди раннiх допродуктивних порцiй. Тодi як у межах рудних стовпiв у мiнералах руд поряд із високотемпературними включеннями раннiх порцiй флюїдiв законсервованi пiзнiшi, накладенi на них вiдносно низькотемпературнi включення продуктивних флюїдiв.

За результатами декрептометричного моделювання ми підтвердили а пiд час пошукових та оцінних робіт використали відому емпiричну закономiрнiсть, згiдно з якою термофонічна декрептоактивнiсть та температура декрепітації мiнералiв порід рiзко зростає з наближенням до рудних тіл (Ляхов, 1979; Попівняк,1998)., а в їхнiх межах до рудних стовпiв де сягає максимальних значень (до 11 тисяч розривiв) (Ляхов, Попівняк, 1977).

Структурно-морфогенетичне моделювання - дослiдження просторової мiнливостi морфологiї та морфометрiї включень мiнералотворних флюїдiв у межах рудних тiл, родовищ чи рудних полiв. За результатами локального структурно-морфометричного дослiдження включень продукти-вних флюїдiв у межах рудних тiл з'ясовано, що в дiлянках низької їх проникностi включення мають пригнiченi порівняно малi розмiри (<0,005 мм), усi мають єдине орiєнтування вакуоль i часто зруйнованi iнтрарудними процесами динамометаморфiзму (фото, рис.6, а). Навпаки, у дiлянках пiдвищеної проникностi таких флюїдiв рiзко переважають субiзометричнi за формою включення, що на порядок бiльшi порiвняно з описаними вище i зберегли свої позицiї в кристалiчних гратках мiнералу-господаря (фото, рис.6, в). У просторі такi дiлянки стрiчкоподiбно видовжені, у напрямку вiд нижнiх горизонтiв рудних тiл до верхніх.

Водночас у межах рудних полiв, за результатами структурно-морфогенетичного моделювання, виявленi системи взаємозв'язаних мiж собою, субвертикально витягнутих у просторi дiлянок пiдвищеної проникностi, по яких циркулювали золотоноснi флюїди у перiод продуктивного мiнералоутворення (палеопотоки). Саме у цих дiлянках вiдбувалося "розвантаження" корисного компонента та формування систем золоторудних стовпiв (родовищ золота).

Отже, виявленi за допомогою включень вiдносно широкi дiлянки пiдвищеної проникностi флюїдiв, що існували в перiод продуктивного мiнералоутворення, використані як допомiжний критерiй золотоносностi углиб рудних тiл, оскiльки в дiлянках що зазнали у продуктивну стадiю iнтрарудного динамометаморфiзму, золото зазвичай вiдсутнє, тодi як з дiлянками пiдвищеної проникностi просторово пов'язанi руднi стовпи. Цей критерiй є досить експресним i його використано навiть на стадiї вiзуальної мiкроскопiї водночас з вуглекислотометричним.

Фазово-агрегатне. Моделювання просторової мiнливостi фазових спiввiдношень у включеннях продуктивних флюїдiв та ознак iнтрарудного динамометаморфiзму раннiх включень у зв'язку з розвитком золотоносностi дало змогу з'ясувати, що у дiлянках з iнтенсивним динамометаморфiзмом порiд, мiнералiв руд та включень раннiх порцiй флюїдiв, вуглекислотно-воднi флюїди не виявили мiнералотворної дiяльностi, тому цi дiлянки зазвичай не золотоноснi. У катаклазованих дiлянках рудних тiл дiяли гомогеннi вуглекислотно-воднi флюїди і тут спостерiгається низька золотоноснiсть. Промисловi концентрацiї золота знаходяться лише у дiлянках iнтенсивного фракціонування (гетерогенізації) металоносних флюїдiв. Зокрема закипання та часткове розшарування продуктивних флюїдiв з вiдокремленням СО2 вiдбувалося на тлі поступово-ритмічного зниження температури. Саме у цей перiод рудного процесу вiдбувалася масова кристалiзацiя мiнералiв продуктивного комплексу i формувалися промисловi концентрацiї золота. Ця закономірність притаманна всім дослідженим об'єктам і використана під час розшуково-оцінних робіт.

Допомiжне моделювання. У дисертації наведено результати топомiнералогiчного та геохiмiчного ("золото-срiбного") моделювання, які у комплексі з термобарогеохімічними даними використані під час прогнозно- пошукових та оцінних робіт

Загалом за результатами просторового (речовинного, параметричного, спецiалiзованого та допомiжного) моделювання у межах рудних тіл досліджуваних ФРП сформульоване друге положення, що нами захищається:

Положення 2. Незалежно вiд типу флюїдодинамiчних рудогенеруючих палеосистем пiдвищенi концентрацiї золота (золоторуднi стовпи) формувалися в межах "палеопотокiв" та "палеоструменiв" вуглекислотно-водних флюїдiв на рiвнях їх фракцiонування (кипiння чи розшарування). У структурованих системах таких палеопотокiв та палеоструменiв (флюїдних колонах) формувалися певнi сукупностi рудних стовпiв - золоторуднi родовища (руднi поля чи вузли) корисних копалин. Просторове положення великих (промислових) скупчень золота визначалося виходом продуктивних флюїдних фронтiв на оптимальні рiвнi значень iнтенсивних фiзико-хiмiчних параметрiв у мiгросферi де вiдбувалося інтенсивне фракцiонування металоносних систем i нагромадження корисного компонента. Такi закономiрностi притаманнi ендогенним формацiям iнших корисних копалин, тому це положення має загальне значення.

Комплекси термобарогеохімiчних критерiїв золотого зруденiння. На основi виявлених кореляцiйних зв'язків пiдвищеної золотоносностi з рядом термобарогеохiмiчних показникiв розробленi та випробувані в практиці комплекси термобарогеохiмiчних критерiїв прогнозування, ендогенного золотого зруденiння.

Зокрема на еталонних золоторудних родовищах, дослiджуваних ФРП у напрямку вiд нижнiх горизонтiв рудних стовпiв до верхнiх виявлено такi основнi закономiрностi:

зниження загальної концентрованостi флюїдiв приблизно втричі.

- зменшення у цьому напрямку концентрацiї Cl-, Na+ та Li+ у 3-4 рази, K+- у 5 разiв, Са2+- на порядок.

- вмiст HCO3- , Mg2+ , Sr2+ та SO42- переважає на нижнiх горизонтах, а F-- на верхнiх;

- зниження у цьому напрямку сум йонiв лужних і лужноземельних елементiв K + + Na + i Са 2+ + Мg 2+ та вiдношення Na +/K +;

- змiна гiдрохiмiчного типу флюїдiв;

- iнтенсивне зниження загальної газонасиченостi продуктивного кварцу в 1,5-2, iнодi до 8 разів.

- за обов'язкової участi СО2 у складi валових газових витяжок рiзке кiлькiсне зменшення цього компонента;

- iнтенсивне пiдвищення величини вiдношення СО2/СН4;

- рiзка змiна напруги палеотемпературних полiв.

Наведене свiдчить про своєрiдну анiзотропiю фiзико-хiмiчних властивостей продуктивних мiнералотворних флюїдiв уздовж "палеопотокiв" та "палеоструменiв", що, ймовiрно, зумовлена незворотним характером флюїдодинамiчних мiнералотворних процесiв у мiгросферi Землi. Фiзико-хiмiчна анiзотропiя флюїдних палеопотокiв, покладена в основу видiлення у їхнiх межах додатних (надрудних) та вiд'ємних (пiдрудних) прогнозно-критерiальних полiв (просторiв), що характеризуються комплексами вiдповiдно додатних та вiд'ємних ознак продуктивного мiнералоутворення (критерiїв прогнозування).

Для надрудних дiлянок характернi такi ознаки, що свідчать про високу перспективнiсть глибоких горизонтiв рудних тiл:

наявнiсть та масштаби поширення у межах дослiджуваних дiлянок вiдносно великих (0,5-0,05 мм) включень, що мiстять СО2;

форми просторового поширення таких включень у виглядi потужних "палеопотокiв" чи "палеоструменiв";

вiдносно невисока загальна концентрація флюїдiв (<7,0 гр.-екв.) у поєднаннi з низькими (<7) величинами вiдношення Na+/K+ та K+/Li+ (<10), також низькими (<5,0) величинами вiдношення (Na+ + K+ + Li+) / (Ca2+ + Mg 2+ + Sr2+) та високими (>1,5) значеннями вiдношення Na+/Cl- у складi водних витяжок iз продуктивного кварцу;

низька (<2-4 мл/г) загальна газонасиченiсть флюїдiв у поєднаннi з високими (>2) вiдношеннями СО2/СН4 у складi газових витяжок;

повна гомогенiзацiя включень вуглекислотно-водних флюїдiв (гомогенного походження) за температури 260-170С i нижче;

виявлення, у межах флюїдних палеопотокiв, дiлянок найбiльшої рухливостi продуктивних флюїдiв, що завершуються згущенням iзотерм, поперечних до напрямку руху флюїдiв;

рiзке збiльшення напруги палеотемпературного поля, що характеризується iзотермами 170С i нижче.

низькi (< 0,3 г/см3) значення густини продуктивних вуглекислотно-водних флюїдiв.

висока загальна чи диференцiйована декрепiтацiйна активнiсть продуктивного кварцу (понад 300 iмпульсiв);

пiдвищення декрептоактивностi порiд чи жильних утворень і температури декрепiтацiї включень у межаж лiнiйних чи iзометричних дiлянок (аномалiї);

широка варiацiя кiлькiсних спiввiдношень фаз в об'ємi вакуоль таких включень, що свiдчить про гетерогенний стан флюїдiв у системi мiнералоутворення (за умови гомогенiзацiї їх при однаковiй чи близькiй температурi);

наявнiсть кристалiв пiриту, що характеризуються сформованим продуктивними флюїдами габітусом чи комбiнацiєю простих форм;

низькi значення коефiцiєнта вiдношення золота до срiбла;

пiдвищений вмiст і значне поширення високоентропiйних елементiв у геохiмiчних ореолах на дослiджуваних дiлянках.

Для пiдрудних дiлянок характернi такі ознаки низької перспективності рудних тiл:

- повна вiдсутнiсть включень, що мiстять СО2;

вiдносно висока загальна мiнералiзацiя флюїдiв (>30,0 гр.-екв.) у поєднаннi з високими (>3,0) вiдношеннями HSiO3-/Cl- та пiдвищеними значеннями вiдношень Na+/K+ (>12) та K+/Li+ (>20,0), а також високими (>20,0) величинами вiдношення Na+ + K+ + Li+ / Ca 2+ + Mg2+ + Sr2+ та низькими (<1,0) значеннями Na+/Cl- у складi водних витяжок iз продуктивного кварцу;

ненапруженi палеотемпературнi поля, що характеризуються iзотермами 270С i вище;

вiдносно висока (>9,0 мл/г) газонасиченiсть продуктивних флюїдiв за переважання метану та його гомологiв над СО2;

високi (>0,7 г/см3 ) значення густини продуктивних вуглекислотно-водних флюїдiв;

обмежене поширення дрiбних (<0,01 мм) включень, що мiстять СО2, кiлькiсть якого в об'ємi вакуолi не перевищує 20-30%;

температурний дiапазон гомогенiзацiї включень вуглекислотно-водних флюїдiв, що перевищує 270С;

декрепiтацiйна пасивнiсть продуктивного кварцу;

вiдсутнiсть кристалiв пiриту, сформованих продуктивними флюїдами;

вiдносно високi значення коефiцiєнта вiдношення золота до срiбла;

вiдсутнiсть високоентропiйних елементiв у геохiмiчних ореолах на дослiджуваних дiлянках.

Наведенi данi є основою для третього положення, що захищається:

Положення 3. Промисловi скупчення золота (золоторуднi стовпи) формувалися на рiвнi, незворотних iнверсiй агрегатного стану та хiмiчного складу флюїдiв, їх концентрацiї, температури, тиску та густини (під час фракцiонування материнських флюїдних систем на простiшi за складом порцiї флюїдiв), які обумовили чiтку вiдмiннiсть надрудних та пiдрудних термобарогеохiмiчних ознак золотого зруденiння (речовинних, параметричних та спецiалiзованих) і на основi яких розробленi комплекси додатних та вiд'ємних критерiїв прогнозування.

Здiйснено високоефективнi прогнознi оцiнки перекритих рудних тiл на глибину (виявленi новi руднi тiла та забезпечено значнi прирости запасiв золота; засвідчувальні документи: додатки А-Г).

Комплексна спiвзвучна спрямованiсть дiї перелічених термобарогеохiмiчних показникiв є надiйною основою для ефективних прогнозних оцiнок перспективностi глибоких горизонтiв i флангiв золоторудних родовищ і рудопроявiв.

Моделювання динамiки флюїдів у рудогенеруючих палеосистемах та особливості регiонального прогнозування золотого зруденiння

Магматичнi (плутономагматичнi та вулканомагматичнi) i амагматичнi флюїдодинамiчнi золото-рудогенеруючi палеосистеми мають подiбнi та вiдмiннi риси.

Подiбнiсть їх полягає в тому, що процеси мiнералоутворення у обох типах ФРП мали дискретний характер, а флюїди потрапляли в ділянки локалiзацiї руд пульсацiйно, окремими порцiями. Пульсацiйний характер процесiв мiнералоутворення в ділянках золотого зруденiння виявляється, передусім у тому, що на цьому рiвнi послiдовно у мiнералах консервувалися включення рiзних за складом порцiй флюїдiв. За даними вiзуальної мiкроскопiї, крiометрiї та гомогенiзацiї включень, а також за результатами аналiзу водних та газових витяжок iз рiзновiкових генерацiй головних мiнералiв (переважно кварцу) руд, найранiшi порцiї флюїдiв мiстили досить високi концентрацiї магнезiальних та хлоридно-натрiєвих солей i ендогенного азоту в асоцiацiї з метаном. Пiсля певної перерви у процесах мiнералоутворення, в ділянки локалiзацiї руд потрапляли пiзнiшi (власне воднi) флюїди, концентрацiя яких була дуже низька, а згодом (знову ж таки пiсля перерви у мiнералоутвореннi) в ділянки локалiзацiї руд потрапляли золотоноснi флюїди, у складi яких переважав диоксид вуглецю, із них формувалися рудні стовпи (та родовища загалом). Золото-рудогенеруючі процеси завершувалися дiяльнiстю слабоконцентрованих тепловодних порцiй флюїдiв.

Вiдмiннiсть дослiджених ФРП у тому, що вони по різному структуровані у просторі. Зокрема для магматичних систем характерні неодноразове накладання (телескопування) пiзнiших мiнеральних комплексiв на раннi (завдяки успадкованому характеровi поновлення флюїдопідвідних та рудолокалізуючих трiщинних систем) та iнтенсивна термiчна- i динамометаморфiзацiя руд. Тому тут часто збігалися в просторі процеси вiдкладання золота за двома механiзмами (Лазько, Ляхов, Пiзнюр, 1981), що призводило до накопичення великих кiлькостей корисного компонента в межах вiдносно протяжних углиб рудних стовпiв (родовищ, вузлiв тощо). Для цього типу ФРП характерні вiдцентрово-регресивнi зональностi фiзико-хiмiчних умов мiнералоутворення. Плутоногеннi магматичні палеосистеми краще термостатованi порiвняно з амагматичними, тому їм притаманнi вiдносно малi параметричнi градiєнти та неiнтенсивна мiнливiсть складу флюїдiв у просторi. Для вулканогенних характерне тривале кипiння продуктивних флюїдiв, про що свідчать широкi палеотемпературнi iнтервали їх гетерогенiзацiї (Нiколенко,1995; Попiвняк та iн.,1995). Амагматичним рудогенеруючим палеосистемам не притаманне iнтенсивне телескопу-вання руд (спостерiгається менша кiлькiсть актiв накладання), руднi тiла нерiвномiрно розосередженi в межах рудоносних структурно-тектонiчних блокiв i частiше поширені на їх периферiї; для них характернi блоково-центроспрямованi зональностi, зумовленi доцентровим напрямком розвитку флюїдодинамiчних палеопотокiв вiдносно рудоносних структурно-тектонiчних блокiв та iнтенсивна просторова мiнливiсть фiзико-хiмiчних параметрiв, складу мiнералотворних флюїдiв i їх агрегатного стану. Перiоди гетерогенiзацiї продуктивних флюїдiв тут були iнтенсивнi та швидкоплиннi.

Наведенi вище закономiрностi покладенi нами в основу регіонального прогнозування золотого зруденіння та четвертого положення, що захищається в роботi:

Положення 4. На рiвнях формування золоторудних родовищ фiзико-хiмiчнi режими та речовинно-параметричнi трансформацiї флюїдiв амагматичних та магматичних рудогенеруючих палеосистем суттєво не вiдрiзнялися; у дiлянки золотого зруденiння флюїди надходили пульсацiйно, окремими спецiалiзованими за складом порцiями. Водночас флюїднi колони цих систем структурованi у просторi по-рiзному. В межах амагматичної ФРП (Кедровський рудний район) золотоноснi флюїди глибинного походження через системи розривних структур проникали в дiлянки локалiзацiї руд зi схиленням до центральних частин древнiх структурно-тектонiчних блокiв, формуючи доцентрово-регресивну зональнiсть, тодi як у межах магматичної палеосистеми (Урiк-Китойський рудний район) флюїднi колони мали вiдцентрове спрямування вiдносно флюїдогенеруючого плутону i формували вiдцентрово-регресивну зональнiсть.

Поширення флюїдних включень i новi пiдходи щодо їх генетичної класифiкацiї.

Результати моделювання флюїдодинамiчних рудогенеруючих палеосистем, що наведенi в дисертацiї, та аналіз численних лiтературних даних термобарогеохiмiчних дослiджень флюїдних включень у мiнералах рiзних ендогенних та екзогенних геологiчних утворень (Єрмаков, 1950; Леммлейн, 1959; Калюжний, 1960; Лесняк, 1964; Бакуменко, 1972; Петриченко, 1973; Пизнюр, 1973, 1975; Магматогенная кристаллизация, 1975; Рейф, 1976; Попивняк, 1977; Ермаков, Долгов, 1979; Лазько, Ляхов, Пизнюр, 1981; Калюжный, 1982; Мельников, 1982; Томиленко, Чупин, 1983; Пизнюр, 1986; Реддер, 1987; Ляхов и др., 1995 та iн.) свiдчать, що флюїднi включення притаманнi майже всiм реальним кристалам на Землi, зокрема об'єднаним у мiнеральнi агрегати, парагенетичнi мiнеральнi асоцiацiї, мiнеральнi комплекси, рiзноманiтнi руднi та породнi формацiї, комплекси формацiй тощо, що утворюють єдине планетарне тiло. Тому можна сказати, що майже всi кристалiчнi геологiчнi об'єкти, котрі знаходяться принаймнi на досяжному для дослiдження рiвнi земної кори, так чи iнакше пройшли флюїдну стадiю.

Чим багатокомпонентнiшими були флюїднi палеосистеми, тим складнiшою була їхня iсторiя розвитку i вiдповiдно рiзноманiтнiшими були причинно-наслiдкова субординацiя та послiдовнiсть процесiв i явищ, що вiдбувалися в межах ФРП i тим рiзноманiтнiшi та складнiшi генетичнi сукупностi включень iз флюїдiв такої системи формувалися.

Ми здiйснили спробу речовинно-генетичної систематики ендогенних силiкатних флюїдних середовищ та їхнiх залишкових дериватiв, що визначали хiд фракцiйної та еманацiйної диференцiацiї материнських флюїдiв у мiгросферi (Єрмаков,1972), їх спецiалiзацiю за складом та консервацiю вiдповiдних флюїдних включень у мiнералах руд і порiд (Попівняк,2001).

З'ясовано, що в межах ФРП поширенi впорядкованi в часi та просторi, генетично спорiдненi ансамблi флюїдних включень докладне дослідження яких дало змогу запропонувати систему таксономiчних категорiй нової генетичної класифiкацiї таких включень і сформулювати п'яте положення, що захищається.

Положення 5. Здiйснено речовинно-генетичну систематику ендогенних силiкатних флюїдних середовищ та їхнiх залишкових дериватiв, що визначали хiд еманацiйної диференцiацiї материнських флюїдiв у мiгросферi, їх спецiалiзацiю за складом та консервацiю вiдповiдних флюїдних включень у мiнералах руд і порiд. У межах функцiонування флюїдодинамiчних рудогенеруючих палеосистем поширенi впорядкованi в часi та просторi, генетично спорiдненi ансамблi включень мiнералотворних флюїдних середовищ. За результатами їх iєрархiзацiї "по вертикалi" та систематизацiї "по горизонталi" запропонована нова генетична класифiкацiя флюїдних включень. У напрямку вiд окремого до загального видiленi їх генерацiї, асоцiацiї, комплекси, геосистеми та мегасистема.

Врахована єдність процесiв утворення мiнералiв (їх сукупностей) та сингенних їм включень флюїдiв, iз яких цi мiнерали кристалiзувалися. Вибiр таксономiчних категорiй для позначення спiвпiдлеглих таксонiв генетичної класифiкацiї флюїдних включень здiйснювали з орiєнту-ванням на iснуючi системи таксономiчних категорiй у генетичнiй мiнералогiї та металогенiї. Зiставляли рiвнi органiзацiї мiнеральної речовини Землi з погляду їхнього генезису (вiд початку зародження флюїдних тепломас через низку складних явищ та динамiку флюїдних мiнералотворних палеосистем аж до повної їх реалiзацiї у мiнеральних конструкцiях). Єднiсть певних мiнеральних спiльнот у рiзномасштабних геологiчних об'єктах є запорукою (критерiєм) загальної єдностi генетичних систем флюїдних включень, законсервованих у мiнералах цих об'єктiв.

Масштабнiсть тих чи iнших мiнералогiчних і термобарогеохiмiчних таксонiв (ансамблів флюїдних включень) зумовлена масштабнiстю мінералотворних палеосистем та процесiв мiнералоутворення, результатом яких є вiдповiднi руднi тiла, родовища, поля, вузли, райони, провiнцiї тощо.

Базовим таксоном класифікації є генерацiя включень - (generatio - народження, поколiння) це структурована у просторi сукупнiсть однакових чи близьких за складом флюїдних включень сформованих iз однiєї порцiї флюїду в умовах єдиної геологiчної ситуації упродовж однієї стадiї процесу мiнералоутворення (Попивняк, 1977).

У роботi розглянутi такi основнi системнi властивостi генерацiй включень: цiлiснiсть, структурнiсть, взаємозалежнiсть генерацiй включень та вмiщуючого середовища, множиннiсть опису, єднiсть, автономнiсть, iєрархiчнiсть, уособленiсть, а також питання дiагностики генерацiй включень.

Одна з характерних особливостей генерацiй включень полягає в тому, що кожна з них пов'язана зовнiшнiми зв'язками з ближнiми, попереднiми та наступними генерацiями включень на координатах простору та часу i може з ними утворювати структурованi у просторi сукупностi у виглядi асоцiацiй, комплексiв чи геосистем.

Асоцiацiя флюїдних включень - це така їх сукупнiсть, яка складена генетично спорiдненими генерацiями включень, що сформувалися послiдовно зi складних материнських та новоутворених під час фракціонування (кипіння чи розшарування) дочiрнiх порцiй флюїдiв.

Материнськi генерацiї включень завжди розташованi у пiдрудних дiлянках родовищ (зокрема золоторудних), а дочiрнi- у надрудних. У цьому прогностичне значення виділеного таксона.

Комплекси флюїдних включень - це такi їх сукупностi, які складенi генетично спорiдненими асоцiацiями чи декiлькома (бiльше ніж два) поколiннями (генерацiями) включень i послiдовно сформованi зі складних еманацiйних флюїдних колон (багатокомпонентних порцiй флюїдiв), що розвивалися, поступово розпадаючись (під час гетерогенізації) на простiшi за складом порцiї флюїдів.

Геосистеми включень - це рiзноманiтнi їх сукупностi, складенi спорiдненими, генетично чи парагенетично зв'язаними асоцiацiями чи комплексами включень, котрі законсервованi в рiзномасштабних рудних чи породних геологiчних формацiях, сформованих iз розплавних, пневматолiтово-гiдротермальних, гiдротермальних або метаморфогенних флюїдiв, що розвивалися у виглядi тектоно-флюїдних чи розплавно-флюїдних колон.

Спадковими ознаками рiзновiкових генерацiй, асоцiацiй та комплексiв включень є їхнiй склад, термобарогеохiмiчнi показники та єдність геологічної ситуації. У флюїдних палеосистемах де відбувалося ретроградне фракцiонування флюїдiв тиск за включеннями та значення температури гомогенiзацiї включень раннiх материнських генерацiй завжди вищі порiвняно з пiзнiшими (дочiрніми чи внучатими). Найважливiшi геосистеми включень, є складовими єдиної мегасистеми включень Землi (рис.10).

Мегасистема флюїдних включень - сукупнiсть усiх включень, законсервованих у мiнералах земної кори чи кристалiчної частини Землi загалом.

Термобарогеохiмiчне моделювання фiзико-хiмiчних процесiв золотого зруденiння в часi та просторi флюїдодинамічних рудогенеруючих палеосистем здiйснене нами на основi нової генетичної класифiкацiї включень.

Висновки

1. Методами аналiтичної та прикладної термобарогеохiмiї детально (у часi та просторi) дослiдженi фiзико-хiмiчнi умови формування промислового золотого зруденiння на Кедровському, Iрокiндинському, Кiндиканському, Тилiшмiнському, Осиновому, Петровському, Серебряковському (Кедровський рудний район, Північна Бурятія), Зун-Холбінському, Пiонерському, Баарун-Холбінському, Самартинському, Гранiтному, Вододiльному (Урiк-Китойський рудний район, Східний Саян), Схiдно-Юрiївському (Кiровоградський рудний район, Україна). Враховані наші дані по Уряхському, Каралонському, Ювiлейному (Ленська золотоносна провiнцiя), Сауляк (Рахiвський рудний район, Закарпаття) та деяких iнших родовищах, як найтиповіших представниках золотого зруденiння. На основi результатiв дослiдження руд цих родовищ нами вперше розробленi надiйно обґрунтованi температурно-парагенетичнi схеми процесiв мiнералоутворення, як для окремих родовищ (Ляхов, Попивняк, 1977), так i для рудних вузлiв та рудних районiв загалом (Попiвняк, 1977, 1998; Попивняк та iн., 1981, 1985). Формування продуктивних мiнеральних комплексiв на всiх дослiджених золоторудних родовищах вiдбувалося в температурних дiапазонах: 330-170оС у Кедровському, 360-100оС в Урiк-Китойському та 500-200оС у Кiровоградському рудних районах. Однак оптимальнi температурнi умови кристалiзацiї золотоносних мiнеральних асоцiацiй визначаються iнтервалом 270-200оС у Кедровському та Урiк-Китойському, i 270-210оС у Кiровоградському. Родовища цих рудних районiв є типовими представниками малосульфiдної золоторудної формацiї (клас пiритовий, пiдклас кварцовий, Петровська,1965). Вони належать до пневматолiтово-гiдротермальних утворень рiзних рiвнiв середнiх глибин (Ляхов,1987).

2. Вперше реконструйованi нами фiзико-хiмiчнi режими процесiв мiнералоутворення рiзнотипних флюїдодинамiчних рудогенеруючих палеосистем Кедровського, Урік-Китойського та Кіровоградського рудних районів подiбнi за послiдовнiстю та перiодичнiстю з'єднання мiнералоутворюючих хімічних елементiв та за умовами видiлення золота (Ляхов, Попiвняк,1977; Ляхов та iн.,1995), однак на родовищах рiзних формацiйних типiв (магматичних та амагматичних) динамiка та розвиток цих процесiв у просторi були структурованi по рiзному i тому формувалися рiзнi типи зональностi. Отже розробленi нами комплекси критерiїв прогнозування придатнi для використання у прогнозно-пошуковiй практицi стосовно будь-яких флюїдодинамiчних рудогенеруючих палеосистем, але з обов'язковим врахуванням їх структурних особливостей (потужність флюїдних палеопотоків, інтенсивність мінливості термобарогеохімічних показників уздовж виявлених палеопотоків чи палеоструменів, схилення палеопотоків углиб родовищ тощо).

3. Отримані нами результати щодо послідовності процесів золотого зруденіння та аналіз кооперативної поведінки головних мінералоутворюючих хімічних елементів під час формування мінеральних асоціацій і комплексів золоторудних родовищ, а також огляд літературних даних стосовно ендогенного мінералоутворення дали нам змогу припустити, що явище перiодично-послiдовного автогенетичного сполучення хiмiчних елементiв у кристалiчнi мiнеральнi конструкцiї (положення 1) притаманне не лише процесам утворення ендогенних родовищ корисних копалин, а й всiм iншим процесам, що так чи iнакше пов'язанi з диференцiацiєю флюїдних середовищ та кристалiзацiєю мiнералiв, а тому має фундаментальне значення для розуміння особливостей природного кристалогенезу i може бути застосоване у практицi пошукiв ендогенних родовищ та для регулювання процесiв штучного мiнералогенезу.

4. Загалом фактологічне комплексне термобарогеохімічне моделювання у межах перспективних рудних тіл, родовищ, рудних вузлів (зон), рудних районів тощо, дає змогу виявляти підвищені концентрації золота передусім за ознаками фракціонування (гетерогенізації) металоносних флюїдів, фізико-хімічними показниками (Р,Т,Х) та особливостями динаміки мінералотворних флюїдів, що впевнено діагностуються за включеннями у мінералах. Зокрема за кількісними та якісними термобарогеохімічними показниками з'ясовано, що досліджені золоторудні родовища та рудопрояви є типовими представниками малосульфідної сформовані переважно в середньотемпературних умовах середніх глибин. Золотоносними були вуглекислотно-водні мінералотворні флюїди, які надходили в ділянки золотого зруденіння у вигляді проторово структурованих систем “палеопотоків” та “палеоструменів” (флюїдних колон). Саме вони контролюють просторове положення великих (промислових) скупчень золота. (положення 2).

5. Встановлена нами чітка відмінність надрудних та підрудних термобарогеохімічних ознак золотого зруденіння (речовинних, параметричних та спеціалізованих) зумовлена незворотними інверсіями агрегатного стану та хімічного складу мінералотворних флюїдів, їх концентрації, температури, тиску та густини під час фракціонування переважно складних материнських флюїдних систем. Це дало змогу розробити не лише якісні, а й кількісні критерії прогнозування (положення 3) і з “мірою та числом” проводити ефективні прогнозні оцінки перспективності золоторудних тіл і родовищ углиб у ділянках не доступних для прямого спостереження (виявлено нові рудні тіла та забезпечено значні прирости запасів золота).

6. Виявленi нами особливостi динамiки мiнералотворних флюїдiв у рудогенеруючих палеосистемах (положення 4) мають прогностичне значення i дають змогу передбачувати, що у межах так званих "малих платформ" (Косыгин,1983) типу Пiвнiчно- чи Пiвденно-Муйської брил (Кедровський рудний район) та деяких "серединних масивiв" (Архангельский,1937; Косыгин, 1958; Яншин,1965), тектоно-флюїднi активiзацiї переважно не супроводжувались проявами магматизму. Пов'язанi з такими структурами флюїдодинамiчнi рудогенеруючi палеосистеми частіше вiдносять до амагматичних. Тому в їхнiх межах слiд очiкувати блоково-центроспрямованi типи мiнералого-генетичних зональностей, з переважним розвитком мiнералiзацiї у периферiйних дiлянках древнiх брил та у мiсцях перетинiв глибинних розривних структур, з вiдповiдними особливостями мiнливостi складу, агрегатного стану та фiзико-хiмiчних параметрiв мiнералотворних флюїдiв. Водночас, у межах структур первинної глибинної тектонiчної активiзацiї (Семененко,1975) поширенi магматичнi (вулкано- та плутоногеннi) флюїдодинамiчнi рудогенеруючi палеосистеми, що характеризуються вiдцентрово-регресивними типами зональностi умов мiнералоутворення. Тому вiдповiдним чином повиннi бути зкоректованi прогнозно-пошуковi та оцiннi роботи на перспективних площах.

7. Концепцiя щодо зв'язку процесiв формуванням родовищ корисних копалин (Au, Ag, Zn, Pb, W, Mo,Sn та iн), з фракцiонуванням металоносних флюїдiв, що вiдстоюється нами у данiй роботi (положення 2), певною мiрою пояснює деякi феноменальнi геологiчнi факти, наприклад такi як: iснування золото-молiбденових поясiв Забайкалля видiлених С.С.Смiрновим, у межах яких сумiщенi у просторi родовища молiбдену (що формувалися під час розшарування хлоридно-натрiєво-вуглекислотно-водних флюїдiв на хлоридно-натрієві та вуглекислотно-водні (Пизнюр, 1977)) і родовища золота (що формувалися при розшаруваннi та кипiннi вуглекислотно-водних флюїдiв, які водночас роздiлялися на воднi та вуглекислi (Ляхов, Попивняк, 1977; Попівняк, 1977; Ляхов, 1978,1988; Ляхов и др., 1995). З позицiй цiєї концепцiї зрозумiлiшою стає мiнливiсть складу послiдовних порцiй флюїдiв на золоторудних родовищах, допродуктивнi порцiї яких були хлоридно-натрiєвими, а золотоноснi вуглекислотно-водними тощо.

8. Науково обгрунтованi та iнiцiйованi в галузi рудопошукової термобарогеохiмiї основи прогнозування (положення 4) та новi методичнi розробки автора, дають змогу: оптимiзувати системи термобарогеохiмiчного опробування, контролювати надiйнiсть термобарогеохiмiчного моделювання, визначати схилення флюїдних палеопотокiв та пов'язаних з ними золоторудних стовпiв по флангах та углиб родовищ, встановлювати напрямки до джерел металоносних флюїдiв, оцiнювати перспективнiсть перекритих рудних тiл за даними термобарогеохiмiчного дослiдження механiчних ореолiв розсiювання, визначати прогнознi ресурси золоторудних об'єктiв та проводити високоефективнi прогнознi оцiнки (ряд таких оцiнок згодом були пiдтвердженi результатами бурiння, додатки А-Г наведені у дисертаційній роботі).

9. У процесі будь-якого геолого-генетичного дослiдження (особливо просторового моделювання) з застосуванням термобарогеохiмiї рекомендуємо використовувати рацiональну генетичну класифiкацiю спорiднених у часi та просторi ансамблiв включень мiнералотворних середовищ (положення 5), з участю яких дослiджуваний об'єкт формувався. Системи застосованих нами у роботі термобарогеохімічних моделей створені з використанням раціональної генетичної класифікації включень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографія

Термобарогеохимия золота (прогнозирование, поиски и оценка оруденения) / Ляхов Ю.В, Павлунь Н.Н., Пизнюр А.В., Попивняк И.В / Под ред. Е.М.Лазько. - Львов: "Свит", 1995. - 280 с.

Статті у наукових фахових виданнях

Ляхов Ю.В., Попивняк И.В. О физико-химических условиях развития золотого оруденения Северной Бурятии // Изв. AH CCCP. Сер. геол. - М., 1977. - № 6. - С. 5-17.

Попивняк И.В., Лазько Е.Е. Агрегатное состояние, фазовый состав, генетическая принадлежность и температуры гомогенизации магматогенных включений в минералах кимберлитовых пород // Минерал. сб. - 1978. - № 32, - Bып. 2. - С. 115-118.

Попивняк И.В., Лазько Е.Е. Включения затвердевших расплавов в минералах кимберлитовых пород Западной Якутии // Докл. АН СССР. -1979. -Т.244. -№ 1. -С. 194-197.

Попивняк И.В., Мязь Н.И. О возможности применения методов декрепитации в практике поисков скрытых кимберлитовых тел // Минерал. сб. - 1979. - № 33. - Bып. 2. - С. 103-107.

О газовой фазе рудно-магматических систем / Бабурин Л.М., Демин Б.Г., Левицкий В.В., Попивняк И.В. / Докл. АН СССР. - 1980. - Т. 254. - № 3. - С. 712-714.

Новые данные о летучих компонентах мантийных минералообразующих сред / Попивняк И.В., Демин Б.Г., Левицкий В.В., Коптиль В.И. / Докл. АН СССР. - 1980. - Т. 254. - № 5. - С. 1238-1241.

Сравнительный анализ золото-углеродисто-кварцевых руд и металлоорганических соединений / Викулова Л.П., Демин Б.Г., Левицкий В.В., Попивняк И.В. / Докл. АН СССР. - 1980. - Т. 255. - № 6. - С. 1471-1474.

Попивняк И.В., Симкив Ж.А. Пространственная изменчивость химического состава минералообразующих растворов на одном из золоторудных месторождений Северной Бурятии // Минерал. сб. - 1981. - № 35. - Bып. l. - С. 63-71.

О дискретном характере золоторудного процесса (на примере одного из рудных районов Западного Забайкалья) / Попивняк И.В., Намолов Е.А., Охрименко В.Г., Митрофанов Г.Л., Ехиванов В.А. / Минерал. сб. - 1981. - № 35. - Вып. 1. - С. 51-62.

Опыт использования типоморфных особенностей пирита при оценке глубоких горизонтов одного из золоторудных месторождений Восточного Саяна / Попивняк И.В., Ясинская А.А., Рощектаев П.А., Зирченко Ю.П., Дручок Л.П., Горинович О.С., Охрименко В.Г. / Минерал. сб. - 1985. - № 39. - Вып. 1. - С. 21-31.

Периодичность эндогенного рудообразования / Левицкий В.В., академик Смирнов В.И., Хренов П.М., Попивняк И.В., Демин Б.Г. / Докл. АН СССР. - 1986. - Т. 236. - № 5. - С.1195-1199.

Термобарогеохимия и прогнозирование постмагматического оруденения / Лазько Е.М., Ляхов Ю.В., Дорошенко Ю.П., Мязь Н.И., Пизнюр А.В., Попивняк И.В., Симкив Ж.А. // Термобарогеохимические исследования процессов минералообразования. - Новосибирск: Наука, 1988. - С. 136-148.

Термобарогеохімія в прикладній геології (пошуки, розвідка та експлуатація родовищ) / Лазько Є.М., Ляхов Ю.В., Павлунь М.М., Пізнюр А.В., Попівняк І.В. / Мінерал. зб. - 1992. - № 45. - Вип. 2. - С. 28-36

Принципи термобарогеохімічного прогнозування, пошуків та оцінки золоторудних родовищ на території України / Лазько Є.М., Ляхов Ю.В., Павлунь М.М., Пізнюр А.В., Попівняк І.В / Золото в надрах України: Вісник Львівськ. ун-ту. Сер. геол. - Львів: вид-во "Світ", 1992. - Вип. 11. - С. 25-40.

Попівняк І.В. Щодо оптимізації кроку термобарогеохімічного опробування / Мінерал. зб. - 1995. - №. 48. - Вип. 1. - С. 31-41.

Фізико-хімічні умови та послідовність формування руд Східно-Юріївського родовища (за даними вивчення включень у мінералах) / Попівняк І.В., Ніколенко А.Є., Пізнюр А.В., Маківчук О.Ф., Карамишева Т.О., Кир'янов М.М., Ковалевський В.А., Коваль А.І., Попов М.І., Савицький В.І., Шестаков Ю.П. / Мінерал. зб. - 1995. - № 48. - Вип. 1. - С. 84-98.

Попівняк І.В. Комплекси термобарогеохімічних критеріїв золотого зруденіння та особливості їх реалізації у прогнозно-пошуковій практиці / Праці наукового товариства імені Шевченка: матеріалознавство і механіка матеріалів, хемія, медицина, екологія, екотехнології. - Львів: Вид-во НТШ, 1998. - Т. 11. - С. 638-667.

Попівняк І.В. Оцінка перспективності “сліпих” золоторудних тіл за результатами термобарогеохімічного дослідження продуктів механічних ореолів розсіювання / Минерал. журн. - К. - 2000. - Том 22. - № 4. - С. 47-53.

Попівняк І.В. Спосіб визначення схилення палеопотоків мінералотворних флюїдів за даними прикладної термобарогеохімії / Мінерал. зб. - 2000. - № 49. - Вип. 2. - С. 189-199.

Павлюк Т.О., Попівняк І.В. Моделювання просторової мінливості палеотемпературних умов мінералоутворення Барун-Холбинського золоторудного родовища (Східний Саян) / Мінерал. зб. - 2000. - № 50. - Вип. 1. - С. 107-113.

Попівняк І.В. Поширення флюїдних включень і нові підходи до їхньої генетичної класифікації / Мінерал. зб. - 2000. - № 50. - Вип. 2. - С. 119-136.

Павлюк Т.О., Попівняк І.В., Ніколенко П.М. Фізико-хімічні умови формування та оцінка перспективності золотого зруденіння Липнязького рудного вузла / Вісник Львів. ун-ту. Серія геологічна. - 2001. - Вип. 15. - С. 83-92.

24. Типоморфні особливості піриту Рахівщини та Чивчин / Ціхонь С.І., Попівняк І.В., Марусяк В.П., Олійник Т.П. / Вісник Львів. ун-ту. Серія геологічна. - 2001. - Вип. 15. - С.93-103.

Статті в інших наукових виданнях

25 Опыт комплексного использования термобарогеохимических, фотоаэрокосмических и геолого-минералогических данных при прогнозировании постмагматического оруденения в Восточном Забайкалье / Лазько Е.М., Колодий О.Н., Ляхов Ю.В., Попивняк И.В., Шевчук В.В. / Условия образования рудных месторождений: Тр. VІ симп. МАГРМ. - М. - 1986. - Т. 2. - С. 469-479.

26. Попивняк И.В., Бакалец П.М. К методике использования декрептовакуумного анализа в геологической практике / Прикладная термобарогеохимия: Матер. межведомств. семинара в г. Алма-Ата. , 2 - 4 июня 1987 г. - Алма-Ата: Наука, 1988. - Ч. 2. - С. 16-19.

Тези доповідей

27. Физико-химические условия минералообразования Уряхской рудной зоны / Попивняк И.В., Николенко А.Е., Гончарук С.Г., Жук Б.Т., Жовтуля Б.Д., Левицкий В.В., Черепанов В.К., Шамес П.И. / Термобарометрия и геохимия рудообразующих флюидов: Тез. докл. VII Всесоюзн. совещ. З0 сентября - 2 октября 1985 г. в г. Львове. - Львов. - 1985. - Ч. 1. - С. 49-50.

28. К вопросу об информативности "аномальних" расплавных включений Попивняк И.В., Шевчук В.В., Жовтуля В.Д., Махоркин И.О. / Термобарогеохимия и геохимия рудообразующих флюидов: Тез. докл. VII Всесоюзн. совещ. З0 сентября - 2 октября 1985 г. в г. Львове. - Львов. - 1985. - Ч. 1. - С.115-117.

29. Зональность оруденения Балейского района Восточного Забайкалья по минералотермобарогеохимическим и геолого-структурным данным / Колодий О.Н., Ляхов Ю.В., Мисник Ю.Ф., Попивняк И.В., Шевчук В.В. // Термобарогеохимия и геохимия рудообразующих флюидов: Тез. докл. VII Всесоюзн. совещ. З0 сентября - 2 октября 1985 г. в г. Львове. - Львов. - 1985. - Ч. 1. - С. 95-96.

30. Периодичность вовлечения алементов в кристаллогенез на примере одной из золоторуднух минералообразующих систем (Северная Бурятия) / Попивняк И.В., Левицкий В.В., Демин Б.Г., Хренов П.М. / Термобарометрия и геохимия рудообразующих флюидов // Тез. Докл. VII Всесоюзн. совещ. в г. Львове, З0 сентября - 2 октября 1985 г. - Львов, - 1985. - Т. 1. - С. 51-53.

31. Явление автогенетической периодичности соединения минералообразующих химических элементов при формировании эндогенных геосистем / Попивняк И.В., Левицкий В.В., Демин Б.Г., Хренов П.М. / Геологическая синергетика: Тез. докл. семинара 21 - 23 октября 1991 г., г.Алма-Ата). - Алма-Ата: Изд-во КазИМС, 1991. - С. 94.

32. Вовк П.К., Ляхов Ю.В., Попивняк І.В. Условия образования кристаллов кальцита из золоторудних месторождений Забайкалья // Термобарогеохимия геологических процессов // Тез. Докл. совещ. по термобарогеохимии. - М.: МГП "Геоинформмарк",1992. - С. 214-215

33. Физико-химические условия формирования золоторудного месторождения Мизек (Восточний Казахстан) /Николенко А.Е., Ковалевский В.А., Попивняк И.В., Попов А.Е. / Термобарогеохимия геологических процессов: Тез. докл. совещ. по термобарогеохимии. - М.: МГП "Геоинформмарк", 1992. - С. 88-90.

34. Ехиванов В.А., Попивняк И.В., Арифулов Ч.Х. Опыт физико-химического моделирования золоторудных месторождений, локализованных в терригенных углеродсо

держащих толщах // Термобарогеохимия геологических процессов: Тез. докл. совещ. по термобарогеохимии. - М.: МГП "Геоинформмарк", 1992. - С.152-154.

35. Опыт перспективной оценки глубоких горизонтов некоторых золоторудных объектов Урик-Китойского рудного узла (Восточный Саян) / Попивняк И. В., Карамьшева Т.А., Ковалевский В. А., Рогов Ю.Г., Игошин Ю.А., Бухаров В.Я., Гончарук С.Г., Деревенец В.Г., Глянько Н.К. / Термобарогеохимия геологических процессов: Тез. докл. совещ. по термобарогеохимии. - М.: МГП "Геоинформмарк". - М. - 1992. - С.161-162.

36. Popivnyak I.V. Rational genetic classification of fluid inclusions / Archiwum mineralogiczne. Tom. XLIX, z.1, Warszawa, 1993 (ECROFI XII, Warszawa-Cracov). - p. 177-178.

37. Piznyur A.V., Pavlun N.N., Popivnyak I.V. Thermobarogeochemical prospecting-evaluation criteria of endogene ore mineralogization / Archiwum mineralogiczne. Tom. XLIX, z.1, Warszawa, 1993 (ECROFI XII, Warszawa-Cracov). - p. 203-204.

38. Попівняк І.В. Речовинно-генетична систематика ендогенних флюїдних середовищ та раціональна класифікація їхніх включень у мінералах // Проблеми геологічної науки та освіти в Україні: Матер. наук. конф. присвяченої 50-річчю геол. ф-ту, Львів. ун-ту, Львів, 19-22 жовтня 1995 р. - Львів. - 1995. - С. 122-123.

39. Геоіндикаційне дешифрування космо-аерознімків - підстава для інтерпретації геолого-геофізичних, геохімічних та термобарогеохімічних даних під час локального прогнозування золотого зруденіння / Колодій О.М., Попівняк І.В., Шевчук В.В., Антощенко-Оленьов І.В. / Проблеми геологічної науки та освіти в Україні: Матер. наук. конф. Львів, 19-22 жовтня 1995 р. - Львів. - 1995. - С. 203-204.

40. Комплексування методів прикладної термобарогеохімії та геоіндикаційного дешифрування космоаерознімків під час вивчення рудогенеруючих систем / Попівняк І.В., Колодій О.М., Ніколенко А.Є., Єхіванов В.А., Карамишева Т.О., Ковалевський В.А. / Проблеми геологічної науки та освіти в Україні: Матер. наук. конф. Львів, 19-22 жовтня 1995 р. - Львів. -1995. - С. 124-125.

41. Павлунь М.М., Пізнюр А.В., Попівняк І.В. Прикладна термобарогеохімія - основа підвищення ефективності геолого-розвідувальних робіт // Проблеми геологічної науки та освіти в Україні: Мат. наук. конф. Львів, 19-22 жовтня 1995 р. - Львів. - 1995. - С. 384-385.

42. Зинчук Н.Н., Пизнюр А.В., Попивняк И.В. Термобарогеохимическое изучение процессов кимберлитообразования - основа для прогнозирования и поисков месторождений алмазов / Геология, закономерности размещения, методы прогнозирования и поисков месторождений алмазов: Матер. научно-практич. Конф., посвящ. 30-летию ЯНИГП ЦНИГРИ АК “АЛРОСА”. - Мирный: Изд. АК “АЛРОСА”, 1998. - С. 258-260.

43. Попивняк И.В. Декрептометрический критерий прогнозирования месторождений алмазов / Геология, закономерности размещения, методы прогнозирования и поисков месторождений алмазов: Матер. научно-практич. конф., посвящ. 30-летию ЯНИГП ЦНИГРИ АК "АЛРОСА". - Мирный: Изд-во АК "АЛРОСА", 1998. - С. 293-294.

44. Попивняк И.В. Газоаналитический критерий прогнозирования месторождений алмазов / Геология, закономерности размещения, методы прогнозирования и поисков месторождений алмазов: Матер. научно-практич. конф., посвящ. 30-летию ЯНИГП ЦНИГРИ АК "АЛРОСА". - Мирный: Изд. АК "АЛРОСА". - 1998. - С. 290-292.

45. Морфологія кристалів кальциту як критерій прогнозування кімберлітових тіл / Попівняк Ю.І., Вовк П.К., Попівняк І.В., Кондрахін С.І. // Матеріали наук. конф. присвяч. 90-річчю від дня народження академіка В.С .Соболєва (Львів, 8-10 червня 1998р.). - Львів: Вид-во ЛДУ, 1998. - С. 33-34.

46. Мінералого-генетична зональність золотого зруденіння Рахівського рудного району / Ціхонь С.І., Попівняк І.В., Колодій О.М., Нечепуренко О.О. / Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: Матер. Міжнар. наук. конф. Львів, 27-30 вересня 1999 р. -Львів: вид-во Льв.НУ, 1999. - С. 70-71.

47. Попивняк И.В. Фракционирование минералообразующих флюидов и кристаллогенез эндогенных минеральных парагенезисов // Тез. докл. ІХ Междунар. конф. по термобарогеохимии, 18-22 октября 1999 г. - Александров: ВНИИСИМС, 1999. - С. 25-27.

48. Периодическая последовательность соединения минералообразующих элементов при формировании минеральных парагенезисов (ассоциаций, комплексов) / Попивняк И.В., Павлунь Н.Н., Левицкий В.В., Ляхов Ю.В., Пизнюр А.В., Николенко А.Е., Ехиванов В.А., Демин Б.Г., Хренов П.М. // Тез. докл. ІХ Междунар. конф. по термобарогеохимии, 18-22 октября 1999 г. - Александров: ВНИИСИМС, 1999. - С.27-28.

49. Флюидный режим кристаллизации минералов главных золотоносных ассоциаций (по данным термобарогеохимического изучения месторождений Украины) / Попивняк И.В., Ляхов Ю.В., Павлунь Н.Н., Пизнюр А.В., Галун Н.Л., Олийнык Т.П., Цихонь С.И. // Тез. докл. ІХ Междунар. конф. по термобарогеохимии, 18-22 октября 1999 г. - Александров: ВНИИСИМС, 1999. - С. 203-204.

50. Павлунь Н.Н., Пизнюр А.В., Попивняк И.В. О зависимости морфологии кристаллов молибденита, флюорита, топаза и пирита от условий минералообразования // Тез. докл. ІХ Междунар. конф. по термобарогеохимии, 18-22 октября 1999 г. - Александров: ВНИИСИМС, 1999. - С. 204-205.

51. Термобароградиентные условия формирования золоторудных месторождений Украины (по флюидным включениям в минералах) / Ляхов Ю.В., Павлунь Н.Н., Попивняк И.В., Галун Н.Л., Олийнык Т.П., Цихонь С.И. // Тез. докл. ІХ Междунар. конф. по термобарогеохимии, 18-22 октября 1999 г. - Александров: ВНИИСИМС, 1999. - С. 206-209.

52. Фізико-хімічні умови мінералоутворення та перспективи золотоносності Липняжського рудного вузла (за даними дослідження флюїдних включень у мінералах) / Попівняк Іван, Павлюк Тетяна, Колодій Орест, Ніколенко Поліна, Ковалевський Володимир / Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи / Матер. наук. конф., присв'яченої до 55-річчя геол. ф-ту Львів. НУ, 27-28 жовтня 2000 р. - Львів. - 2000. - С. 87-88.

53. Термобароградієнтні умови формування золоторудних родовищ України (за флюїдними включеннями в мінералах) / Ляхов Юрій, Павлунь Микола, Попівняк Іван, Олійник Тарас, Ціхонь Сергій / Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи / Матер. наук. конф., присв'яченої до 55-річчя геол. ф-ту Львів. НУ, 27-28 жовтня 2000 р. - Львів. - 2000. - С. 98-99.

54. Попівняк Іван Флюїдодинамічні рудогенеруючі палеосистеми та прогнозування пов'язаного з ними зруденіння (на прикладі родовищ золота) / Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи / Матер. наук. конф., присв'яченої до 55-річчя геол. ф-ту Львів. НУ, 27-28 жовтня 2000 р. - Львів. - 2000. - С. 110-111.

55. Прикладне значення термобарогеохімічних моделей полів розвитку золотого зруденіння / Ляхов Ю.В., Павлунь М.М., Попівняк І.В., Ціхонь С.І. / Сучасні проблеми літології: Матер. наук. конф. присв'яч.100-річчю від дня народж. Д.П.Бобровника (Львів, 20 - 22 грудня 2000 р.). - Львів. - 2000. - С. 47-49

Анотації

Попiвняк I.В. Фiзико-хiмiчне моделювання флюїдодинамiчних рудогенеруючих палеосистем та прогнозування пов'язаного з ними зруденiння (на прикладi родовищ золота). Рукопис. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня доктора геолого-мiнералогiчних наук за спецiальнiстю 04.00.11-геологiя металевих i неметалевих корисних копалин. Львiвський національний унiверситет імені Івана Франка, Львiв, 2002.

На багатьох генетично спорiднених золоторудних родовищах, вперше за результатами комплексного термобарогеохiмiчного моделювання, визначено особливостi флюїдних режимiв золотого зруденiння, виявлена мiнливiсть фiзико-хiмiчних умов мiнералоутворення в часi та просторi, розробленi критерiї прогнозування. Дослiджені особливості кооперативної поведiнки основних мiнералоутворюючих хiмiчних елементiв, встановлена автогенетична послiдовнiсть перiодичного їх сполучення у мiнеральнi конструкцiї. Виявлено доцентрово-регресивний характер зональностi в межах древнiх структурно-тектонiчних блокiв амагматичної флюїдодинамiчної рудогенеруючої палеосистеми i вiдцентрово-регресивний тип зональностi магматичної рудогенеруючої палеосистеми. Обстоюється концепцiя особливої ролi фракцiонування флюїдiв у рудогенеруючих палеосистемах, з яким пов'язують форму-вання промислових концентрацiй золота, срiбла та iнших корисних копалин. Здiйснена речовинно-генетична систематика ендогенних флюїдних середовищ i розроблена нова генетична класифiкацiя флюїдних включень. Запропоновані новi методичнi розробки, що дали змогу: оптимiзувати системи термобарогеохiмiчного опробування, контролювати надiйнiсть термобарогеохiмiчного моделювання, визначати схилення флюїдних палеопотокiв та пов'язаних з ними золоторудних стовпiв на флангах і вглиб золоторудних родовищ, встановлювати напрямки до джерел металоносних флюїдiв, оцiнювати перспективнiсть перекритих рудних тiл за даними дослiдження механiчних ореолiв розсiювання, визначати прогнознi ресурси золоторудних об'єктiв та здійснювали ефективнi прогнознi оцiнки, що згодом пiдтвердженi результатами бурiння.

Ключові слова: золото, мінералоутворення, кристалогенез, моделювання, термобарогеохімія, критерії прогнозування

Попивняк И.В. “Физико-химическое моделирование флюидодинамических рудогенерирующих палеосистем и прогнозирование связанного с ними оруденения (на примере месторождений золота). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора геологических наук по специальности 04.00.11. - геология металлических и неметаллических полезных ископаемых. Львовский национальный университет имени Ивана Франка. Львов. 2002.

В основу диссертационной работы положены результаты многолетнего детального изучения более двадцати генетически родственных месторождений и многих (более 100) рудопроявлений разнотипных флюидодинамических рудогенерирующих палеосистем Кедровского (Северная Бурятия), Урик-Китойского (Восточный Саян) и Кировоградского (Украина) рудных районов.

По результатам комплексного (генетического и структурного) термобарогеохимического моделирования, впервые установлены особен-ности флюидных режимов золотого оруденения, выявлена изменчивость физико-химических условий минералообразования во времени и пространстве.

На базе термобарогеохимического моделирования физико-химических режимов золотого оруденения в комплексе с исследованиями кооперативного взаимодействия главных минералообразующих элеме-нтов при формировании минеральных ассоциаций и комплексов в пределах флюидодинамических рудогенерирующих палеосистем, установлена автогенетическая последовательность периодического соединения этих элементов в минеральные конструкции.

Выявлен центростремительно-регрессивный характер зонально-сти в пределах древних структурно-тектонических блоков амагматической флюидодинамической рудогенерирующей палеосистемы Кедровс-кого рудного района и центробежно-регрессивный тип зональности магматической рудогенерирующей палеосистемы Урик-Китойского рудного района.

Защищается концепция особой роли каскадного многоэтажного фракционирования флюидов (ликвации, дистилляции, расслоения, кипения и т.п.) в рудогенерирущих палеосистемах, с которыми связано формирование промышленно ценных концентраций золота, серебра и других полезных ископаемых. Промышленные накопления золота (золоторудные столбы) формировались на уровне, где происходили необратимые инверсии агрегатного состояния и химического состава флюидов, их концентрации, температуры, давления, плотности, спровоцированные фракционированием материнских флюидных систем на более простые по составу порции флюидов. Этообусловило четкое различие надрудных и подрудных термобарогеохимических признаков золотого оруденения (вещественных, параметрических и специализированных) на основе которых разработаны комплексы положительных и отрицательных критериев прогнозирования.