Геодинаміка і нафтогазоносність Дніпровсько-Донецького рифтогену

В кожний геодинамічний період у рифтогенах на Східно-Європейській, Австралійській, Південно-Американській та інших платформах були утворені свої власні групи продуктивних комплексів, що відповідають періодам і етапам рифтогенезу ДДЗ.

Нафтогазоносними у ДДЗ є рифтогенні, синеклізні та інверсійні літофаціальні комплекси, в зарубіжних рифтогенах промислова нафтогазоносність виявлена у комплексах практично всіх геодинамічних періодів віком від ордовицьких і силурійських до кайнозойських.

Нафтогазоносність (НГН) продуктивних комплексів ДДЗ має зональний характер. Дослідженнями встановлено 33 зони НГН, 14 палеозон і 14 макрозон НГН. До палеозон належать частково зруйновані на останніх геодинамічних етапах розвитку деякі зони (ЗНГН), які мали повноціні параметри зон, наприклад, у палеозої. Характерними ознаками макрозон є приуроченість нафтогазоносності до регіональних структурно-тектонічних елементів і лінійна зональність розташування продуктивних структур і пасток, які входять до ЗНГН. В плані ЗНГН мають вигляд структурно-ланцюжкових систем довжиною від 20 до 93 км і шириною до 20 км. Найбільша кількість нафтових і нафтогазоконденсатних зон приурочена до північного (14) і південного (7) прибортових СБР; до центрального - 6. Це свідчить про більш сприятливі умови генерації і акумуляції ВВ у прибортових СБР. На площах з потужністю осадочного чохла понад 10 км для зон властиві тільки газові і газоконденсатні поклади, нафтогазоконденсатні - до 10 км, нафтові - до 7 км. Тобто, чим глибший фундамент, тим вищий на родовищах вміст газової фази у покладах. Нафтогазоносність у регіоні зафіксована на ділянках з потужністю осадочного чохла від 2,5 до 17 км.

Спостерігається прямий кореляційний зв`язок диз`юнктивної порушеності осадочного чохла і фундаменту з поверхом нафтогазоносності і складом ВВ: чим густіша сітка порушень, тим обсяжніший поверх нафтогазоносності; важких вуглеводневих сполук утворюється більше там, де при всіх інших сприятливих умовах більше тектонічних порушень і стратиграфічних незгідностей.

Основними геодинамічними факторами формування родовищ нафти і газу є такі:

на похованих бортах депресійних зон: синхронний розвиток депресій, локальних структур і пасток, які одночасно виповнюються ВВ; динамічні процеси, які супроводжувались глибинними тепловими і газофлюїдними потоками, латеральною міграцією ВВ; процеси розформування підняттів (Софіївське, Скороходівське, Артюхівське, Валюхівське, Абазівське, Семенцівське та ін. родовища);

у структурах антиклінальних зон: тангенціальний стиск, динамічні процеси латеральної і вертикальної міграції при перевазі латеральної і сингенетичного з формуванням пасток накопичення ВВ, тепловий потік, розформування і руйнування структур (Великобубновське, Радченківське, Солохівське, огортання на суміжних виступах фундаменту чи ефузивних масивах, за участю процесів термодинаміки, гідродинаміки і латеральної міграції ВВ; процеси розформування, що разом сприяло синтезу і окисленню ВВ, формуванню нафтових покладів (Малодівицьке, Монастирищенське, Матлахівське, Анастасівське, Свиридівське, Рудівське, Яблунівське, Семиренківське та ін. родовища).

Формування родовищ нафти і газу в ДДЗ було не одноактовим, а багатоступінчастим і тривалим процесом - від девонського періоду до кайнозою. Для більшості родовищ час формування визначається від візейського віку (початку формування пасток) до тріасового періоду (закінчення формування пасток). В мезокайнозої структури антиклінальної форми, як правило, розформовувалися, а родовища частково руйнувалися. Поклади всіх проаналізованих родовищ, за винятком Шебелинського, присутні у нижньокам`яновугільних відкладах. Поклади 80% родовищ за межі нижньокам`яновугільного комплексу не поширюються. 88% родовищ мають поклади у візейських відкладах. Отже, ВВ мають або глибинне походження і надходили до резервуарів нижнього карбону тільки напередодні башкирського віку, або треба визнати, що нижньокам`яновугільні літофаціальні комплекси головним чином є нафтогазогенеруючими, що більш вірогідно.

Літофізична зональність сучасного стану нафтогазоносних складок-пасток з високими ємкісно-фільтраційними властивостями присклепіннєвої кільцевої зони обумовлена посттектонічним екзогеодинамічним фактором - нерівномірним розподілом геостатичного тиску і геодинамічних напруг на поховану складчасту форму з високими значеннями цих параметрів у зоні склепіння (склепіннєвий ефект). Принципово важливим наслідком установленої закономірності є те, що в присклепіннєвій зоні підняттів практично для будь-яких глибин, впритул до поверхні фундаменту, на антикліналях (куполах) можуть зберігатися високі ємкісно-фільтраційні властивості осадочної товщі, там проходять процеси розущільнення, що сприяють утворенню пористості, і зберігаються глинисті мінерали, які можуть розбухати, створюючи покришки.

У підсумок вищесказаному, захищається наукове положення про закономірне розміщення покладів, про синхронне формування нафтогазоносних комплексів, локальних антиклінальних структур і родовищ нафти і газу з процесами сингенетичного і тривалого постседиментаційного виповнення пасток ВВ; положення про екзогеодинамічний фактор сучасного стану родовищ, виражений закономірним зональним розподілом фізичних властивостей порід у межах нафтогазоносних складок, що захищено авторським свідоцтвом.

Висновки

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в удосконаленні, уточненні та підтвердженні положень теорії рифтогенезу на прикладі геодинамічного розвитку ДДЗ, у розробці теорії локального нафтогазоносного структуроутворення. Проблема вирішувалась шляхом побудов та аналізу регіональних і зональних геодинамічних моделей, визначення закономірних зв`язків геодинамічного розвитку і нафтогазоносності геологічних об`єктів з метою обгрунтування напрямів геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

Палеозойські рифтогени всіх континентів мають високий корелятивний коефіцієнт схожості: північно-західне простягання, середні довжину 700-800 км, ширину 100-150 км і глибину фундаменту 10-11 км. Для них характерні дорифтові, рифтогенні у грабенах і післярифтові літолого-стратиграфічні комплекси, що перекривають грабен. Потужність рифтогенних комплексів у декілька разів перевищує потужність надрифтових синеклізних нашарувань, за винятком ДДЗ, де спостерігається обернене співвідношення, внаслідок перетоків солі і деформації соленосної товщі. Рифтогени, які були регенеровані в палеозої, успадковують розломну систему попереднього періоду рифтогенезу.

У першому науковому положенні захищаються уточнення теорії рифтогенезу. Під дією космічних, планетарно-динамічних і коромантійних геодинамічних факторів відбувалися глобальні і регіональні деформації стиску і розширення земної кори. Деформації стиску породжують здвигові зони і лінійні мантійні діапіри. Трансконтинентальні здвиги досягають амплітуди кількох сот кілометрів. Деформації розширення, розтягу, розсуву обумовлюють рифтогенез і створюють рифтогенні зони. Здвигово-скидово-розсувні деформації у більшості регіонів відбуваються неодноразово, неодночасно і неоднолінійно. Рифтогенні зони розвиваються протягом чотирьох періодів, які складаються з кількох етапів: дорифтовий період має здвигові і синеклізні етапи, рифтовий - розривно-початкові, максимально-активні і завершально-згасаючі; пострифтові - синеклізний і неосинеклізний періоди мають ряд етапів, в т.ч. інверсійних. Глобальні деформації стиску і здвигів земної кори періодично чергувались з деформаціями розширення, розтягу, розсуву і рифтогенезу. Мантійний діапір вважається наслідком здвигових деформацій і термально-метасоматичних процесів. Палеозойський рифтогенез завершується синеклізним циклічним осадконакопиченням.

Таким чином, основні уточнення стосуються характеру розривних деформацій, періодичності рифтогенезу і природи коромантійного діапіру.

У другому науковому положенні стверджується, що процеси грабено- і горстоутворення, пов`язані з ними магматична діяльність, процеси соленагромадження, клиноформного осадконакопичення, а також ерозійно-денудаційні процеси створювали на окремих ділянках ДДЗ сприятливі зональні умови для локального антиклінального структуроутворення; підняття почали зароджуватися вже на фаменських етапах. Найбільш активний розвиток структурних зон і локальних об`єктів у них відбувався на етапах пізнього палеозою. Структури формувалися під впливом активної, пасивної і перехідної гравітаційно-нестійкої (літодіапірової) динаміки, внаслідок чого утворилися тектогенні, екзогенні та соляногенні, переважно нафтогазоносні, групи підняттів. Їм властиві конседиментаційний розвиток і полігенетичність.

Група факторів активної геодинаміки - це ендогенні процеси: епейрогенічні вертикальні і горизонтальні рухи, тангенціальні напруги, глибинне розламування кори, рифтогенез, магматизм та ін. Фактори гравітаційно-нестійкої динаміки порід носять переважно літодіапіровий характер (соляний, глиняний, карбонатно-вапняковий, водо-газофлюїдний). Фактори пасивної геодинаміки є побічним наслідком ендогенних процесів і галокінезу, це - диференціальне ущільнення порід, огортання, зміщення склепінь, розформування підняттів, епігенез, катагенез, ділатація та ін. Конседиментаційне формування підняттів ДДЗ відбувається внаслідок загальних і вікових епейрогенічних рухів земної кори, регіонального стиску ( хордового ефекту) і літодіапіризму. Більшості нафтогазоносним структурам властива полігенетичність - комплексна участь у їх формуванні різних геодинамічних факторів.

У відомих раніше опублікованих схемах генетичної класифікації структур ДДЗ не було чіткого обгрунтування їх геодинамічних факторів розвитку.

У третьому науковому положенні захищається періодична активність розвитку ДДР, різновікова, різнопланова і нерівномірна інтенсивність локального структуроутворення. Формування регіональної структури ДДЗ у дорифтовий період мало помірно-спокійний плікативний характер у темпі до 60 м/млн р., у рифтовий - активно-диз`юнктивний, грабеностворюючий з інтенсивністю 154`м/млн.р., у синеклізний післярифтовий - активно-плікативний у темпі 133`м/млн.р., у неосинеклізний - плікативно-пасивний - до 15=м/млн.р.. Інверсійному етапу (С3-Т1) властиві деформації стиску та інтенсивність розвитку до 46 м/млн.р. Серед нафтогазоносних локальних підняттів (98 од.) у рифтогенний період формувалось 39% з інтенсивністю (W0) 10,7 м/млн.р., у синеклізний - 62%, W0 7,3 м/млн.р., у мезозої - 47%, W0 1,0 м/млн.р., у кайнозої - 26%, W0 0,35`м/млн.р. На інверсійному етапі, який ототожнюють з уральською фазою складчастості, формувалось 26% підняттів і антикліналей з інтенсивністю 4,2`м/млн.р. Локальні структури в регіональному плані розвивались нерівномірно, але постійно, в зональному - безперервно-дискретно, в локальному - епізодично. Фактично відсутні часи, віки чи періоди коли б вони не розвивались, або ж їх розвиток концентрувався на одному чи кількох окремих етапах, тобто, короткочасні фази складчастості у ДДЗ відсутні. Переважна більшість (83%) нафтогазоносних структур ДДЗ розформовувалась. Середній параметр розформування амплітуди складає 51%.

Відмінність від відомих схем полягає в урахуванні структуроформуючої ролі процесів ущільнення порід, дослідженні процесу формування по зонах, співставленні результатів у геологічному часі і в плані всього регіону в цілому, у типовості явища розформування структур.

Промислова нафтогазоносність у палеозойських рифтогенах, що розкривається у четвертому положенні, зустрічається в стратиграфічному інтервалі від ордовику до кайнозою з кількісно переважаючою концентрацією покладів у рифтогенних і синеклізних комплексах. У ДДЗ збільшення глибини залягання фундаменту відповідає зростанню газових покладів у розрізі. Встановлено також що, чим густіша сітка порушень, тим обсяжніший поверх нафтогазоносності, а в покладах - більший вміст важких ВВ.

Основними геодинамічними факторами формування родовищ були: синхронний розвиток осадочних комплексів і тектонічних структур ДДЗ, розривні деформації, тангенціальний стиск, галокінез, процеси огортання, геодинамічні процеси, які сприяли латеральній і вертикальній міграції ВВ, тепловому потоку, розформуванню структур та ін. Формування родовищ було багатоступінчастим і тривалим процесом, терміном, переважно, від візейського часу до тріасового періоду. В мезокайнозої антиклінальні структури розформовувалися, а родовища частково руйнувались чи переформовувалися. Із всіх проаналізованих - поклади в нижньокам`яновугільних відкладах присутні у всіх родовищах, у 80% - за межі цього комплексу не розповсюджуються, 88% - мають поклади у візейських відкладах. Отже, або газофлюїдні ВВ мають глибинне походження і надходили в резервуари нижнього карбону тільки напередодні башкирського віку, або треба визнати, що нижньокам`яновугільні літофаціальні комплекси є нафтогазогенеруючими, що більш вірогідно. В роботі подається характеристика екзогеодинамічного фактора сучасного стану родовищ - вперше виявлена закономірність зонального розподілу фізичних властивостей порід у межах нафтогазоносних складок з найвищими пористістю порід і дебітами ВВ із свердловин у присклепіннєвій зоні

Таким чином, захищаються геодинамічні основи формування родовищ нафти і газу: синхронне формування нафтогазоносних комплексів, локальних антиклінальних структур, пасток і скупчень ВВ, вікові інтервали формування родовищ, екзогеодинамічний фактор.

Система геологічних і геодинамічних критеріїв і факторів зародження структур, етапності, масштабності та інтенсивності розвитку підняттів, процесів розформування їх амплітуд, динамічного зв`язку геологічної історії з нафтогазоносністю локальних і зональних об`єктів, що обґрунтовано у теоретичних висновках 2-го, 3-го і 4-го наукових положень, складає основу теорії локального нафтогазоносного структуроутворення.

В практичних пропозиціях та рекомендаціях, що виплавають з дисертаційних досліджень, першочергової уваги заслуговує Гнідинцівсько-Ромоданівське пасмо кристалічних порід довжиною близько 130 км і амплітудою 600-1500 м. Треба дослідити також Лосинівсько-Щурівське, Артюхівсько-Липоводолинське і Руденківсько-Перещепинське пасма. Першочерговими завданнями є також оцінка параметричними свердловинами повного розрізу підсольових відкладів і пошуки там сприятливих умов для покладів нафти і газу. Такі дослідження слід провести на Чемерсько-Олішевській ділянці, в Михайло-Коцюбинській депресії і на ділянці західної південноприбортової зони.

Середньофаменські відклади треба відносити до регіонально перспективного нафтогазоносного комплексу девону, за винятком крайньої північно-західної частини ДДЗ, де вони збереглися тільки у прибортових грабенах. Для досліджень параметричним бурінням ці відклади доступні у прибортових зонах центрального сектора ДДЗ, на валах, антикліналях та високоамплітудних підняттях (Солохівсько-Диканьська, Котелівсько-Березівська зони, Бельська структура та ін.). Рекомендується Бельська св. 553. На підставі вивчення геологічної історії і геодинаміки нафтогазоносних зон обґрунтована перспективність окремих ділянок і структурних блоків для постановки пошукових робіт або дорозвідки: поклади залишкових родовищ нафти передбачаються на західному і південно-східному бортах Дмитрівської депресії, на схилах Бобровицької і Синівської депресій, де рекомендуються окремі параметричні свердловини (Разниківська 345, Південно-Синівська 430). Перспективні пошукові об`єкти прогнозуються на схилах великих антиклінальних зон: на північному крилі Артюхівсько-Анастасівської антикліналі прогнозується Якимівська структура, яку необхідно оцінити параметричною свердловиною; перспективні південно-західне крило Котелівсько-Березівської зони і північне - Солохівсько-Диканьської антикліналі, де можливі літологічні поклади ВВ: в присклепіннєвих зонах останніх необхідно оцінити візейські, турнейські і фаменські відклади. Необхідно продовжити пошуки на північному крилі Малосорочинсько-Радченківської антикліналі, оцінити Лейківсько-Самаринський міжструктурний простір як можливо поховану метадіапірогенну структуру, на північному схилі Ромодан-В.Багачанської зони (Дубрівське, Гаркушинське, Абрикосівське, Малинівське та ін. підняття). Для пошуків нових зон пропонується буріння Терасної параметричної свердловини на далекому південному крилі Свиридівської структури. Таку ж свердловину необхідно пробурити між Мехедівським і Озерянським підняттями.

Основними напрямами геологорозвідувальних робіт у ДДЗ треба прийняти пошуки похованих нафтогазоносних зон на моноклінальних схилах у межах Дніпровського грабена (Розумовсько-Новомечебилівська, Гадяцько-Бельська, Харківсько-Шебелинська та інші монокліналі), на продовженні відомих антиклінальних зон (Великобубновська, Глинсько-Розбишівська, Малосорочинсько-Радченківська, Харківцівська та ін.), у сідловинах (Луценківсько-Рудівська, Харківцівсько-Солохівська).

Неоген-четвертинні негативні геоморфологічні форми (долини і мульди округлої форми), які чітко дешифруються на фотознімках, найвірогідніше, фіксують глибинні процеси розформування локальних підняттів і можуть вважатися пошуковими критеріями похованих структур з можливими покладами нафти чи газу. Підготовку таких об`єктів до глибокого буріння необхідно виконати в установленому порядку. Якимівське, Тищенківське і Лісне підняття прогнозуються як нафтогазоносні, але залишаються недоопошукованими (недорозвіданими); доцільні додаткові свердловини на кожному.

На Північному борту ДДЗ подальші рагіональні роботи необхідно сконцентрувати на Філатівсько-Таганській і Рогозинсько-Томашівській ділянках. Перспективність осадочного чохла тут необхідно дослідити параметричними (структурно-пошуковими) свердловинами, розміщеними в трьох профілях (на кожній ділянці) угору по схилу до розкриття фундаменту на глибині 0,8-1,0 км з пошуковим кроком 5 км. При оцінці пошукових об`єктів першочергової уваги заслуговують такі, які знаходяться в межах поширення пермсько-тріасової глинисто-хемогенної покришки.

Практичне значення екзогеодинамічного фактора нафтогазоносних складок (склепіннєвого ефекту) полягає в наступному:

високі дебіти і пластові тиски присклепіннєвих свердловин на родовищах і низькі - у склепінні, безумовно, є наслідком закономірного розподілу геостатичного тиску і геодинамічних напруг на складчасту форму. На цих особливостях базуються пропозиції щодо утримання від будівництва значної частини пошукових, розвідувальних і експлуатаційних свердловин у зоні склепіння. Можна навіть визнати їх негативну роль у тому, що в процесі експлуатації останні витравлюють пластові тиски, знищують напружену газову шапку і, таким чином, знижують припливи ВВ високодебітних свердловин присклепіннєвої зони. На діючих родовищах доцільно ліквідувати частину склепіннєвих експлуатаційних свердловин, а деяку їх кількість законсервувати на невизначений час. Це має продовжити термін експлуатації родовищ, підвищити дебіти присклепіннєвих свердловин, збільшити коефіцієнт нафтовіддачі і в цілому наростити видобуток нафти чи газу;

перспективним напрямом подальших пошукових робіт є присклепіннєві зони великих брахіантиклінальних підняттів, які оцінені тільки у склепінні. Пошукові свердловини рекомендуються на пологому схилі Новомечебілівської брахіантикліналі, на широкій перикліналі Слов`янської антикліналі, на Кобзівській структурі, у північному блоці Північно-Волвенківскої структури та ін.

Прогнозною нафтогазоносною рифтовою системою треба вважати Антарктичну трансконтинентальну систему грабенів простяганням 310-320( від моря Уедделла до моря Росса, виповнену палеозойськими і мезозойськими відкладами. Перші ознаки системи вказують на її схожість з Австралійськими чи Дніпровсько-Донецьким рифтогенами. Тому необхідно ініціювати геологічні дослідження названої системи.

Список опублікованих праць

Статті у журналах

Разницын В.А., Рослый И.С. Ранние стадии развития Днепровско-Донецкого нефтегазоносного бассейна // Изв. вузов. Геология и разведка ( 1982. ( № 9. ( С. 19-26.

Рослый И.С. Генетические факторы локального структурообразования в ДДВ. Ст. 2. О принципах генетической классификации локальных поднятий // Геол. журн. 1986. ( Т. 46 , № 4. ( С. 58-67.

Рослый И.С. К методике выделения угольных пластов в осадочной толще ДДВ // Геол. журн. ( 1987. ( Т. 47, № 2. ( С. 30-35.

Рослый И.С. Прогноз оптимальных условий для заложения скважин в ДДВ //_Сов. геология. ( 1987. ( № 4. ( С. 24-29.

Рослый И.С. Анализ результативности глубокого бурения в Днепровско-Донецкой впадине // Геол. нефти и газа. ( 1988. ( № 11. ( С.5-6.

Зональный прогноз нефтегазоносности верхневизейских отложений в северной прибортовой части ДДВ / Б.П.Кабышев, Е.К.Гончаров, В.Е.Гончаров, И.С.Рослый, А.И.Серов, В.А.Серов, Д.И.Чупрынин. // Геол.журн. ( 1989. ( №3. ( С.3-12.

О фациальной природе песчаных тел верхневизейских отложений ДДВ / И.С. Рослый, Б.П. Кабышев, А.И. Серов, В.А.Серов, В.Е.Гончаров. // Геол. журн. ( 1989. ( № 4. ( С. 9-20.

Рослый И.С. О приоритете вертикальной миграции нефти и газа //Геол.журн. ( 1990. ( №4. ( С. 118-121.

Переоценка прогнозных ресурсов углеводородов в ДДВ / Б.П. Кабышев, Т.М.Пригарина, И.С.Рослый, А.И.Серов, В.А.Серов, А.Ф.Шевченко. //_Геол.журн. ( 1990. ( № 6. ( С. 116-123.

Рослый И.С. Генетические факторы локального структурообразования в ДДВ. Ст. 3. Интенсивность формирования структур и тектоническая активность впадины в карбоне // Геол. журн. ( 1990. ( № 6. ( С. 124-129.

Рослый И.С. Инверсии геодинамических напряжений и уплотнения пород в зонах нефтегазоносных складок ДДВ // Геотектоника. (1992. ( № 1. ( С. 47-56.

Перспективы развития региональных геолого-геофизических работ в ДДВ /_В.В.Крот, И.С.Рослый, В.П.Слободян, Б.С.Кривченков, А.С.Владимиров, И.М.Ермаков. // Геол.журн. ( 1992. ( №5. ( С.64-70.

Рослый И.С. Закономерности распределения физических свойств пород Шебелинского месторождения // Геология нефти и газа. ( 1992. ( № 10.( С.12-15.

Рослый И.С. Геодинамический режим ядра Земли (тезис-гипотеза) //_Геол.журн.( 1993. ( № 2. ( С. 114-118.

У збірниках наукових праць

Рослый И.С. О геологической форме движения материи // Диалектика развития и теория познания в геологии. ( Киев: Наук. думка, 1970. ( С. 108-114.

Рослый И.С. Особенности размещения и формирования залежей нефти и газа в серпуховско-верхневизейских отложениях Леляковско-Чернухинской группы месторождений ДДВ // Геол. критерии поисков новых м-ий нефти и газа в ДДВ: Сб. науч. тр. ( Львов: УкрНИГРИ, 1983. ( С. 54-63.

Целевые задачи региональных работ на современной стадии изученности ДДВ /_И.С.Рослый, А.С.Владимиров, И.М.Ермаков, О.А.Сайко : Сб.трудов УкрГГРИ. ( Львов, 1993. ( С.12-18.

Рослий І.С., Владимиров О.С., Галабуда М.І., Сайко О.А. Геологічні фактори формування Луценківсько-Рудівської зони нафтогазонакопичення в ДДЗ // Геологія і геохімія горючих копалин. ( 1995. ( № 3-4 (92-93). ( С. 47-58.

Рослый И.С. Владимиров А.С. Методика поиска оптимальных зон концентрации углеводородов на локальных структурах ДДВ и прогноз новых залежей //_Перспективи пошуків родовищ вуглеводнів у нафтогазоносних регіонах України: Зб. наук. праць. ( Львів: УкрДГРІ, 1995. ( С. 32-41.

Рослий І.С. Регіональні та локальні закономірності розміщення нафтогазоносних зон ДДЗ // Геолого-геофізичні дослідження нафтогазносних надр України. ( Львів: УкрДГРІ, 1997-1998. ( Т.1. ( С. 59-69.

Рослий І.С., Владимиров О.С., Сайко О.А. Основні результати, проблеми та найважливіші напрямки регіональних робіт у ДДЗ на перспективу до 2010 року // Геолого-геофізичні дослідження нафтогазоносності надр України: Зб.праць УкрДГРІ. ( Львів, 1997 ( 1998. ( Т.1. ( С.45-58.

Рослий І.С. Геодинамічні механізми рифтогенів типу Дніпровсько-Донецької западини (природа рифтогенезу) // Теоретичні та прикладні проблеми нафтогазової геології: Зб. наук. праць. ( Київ: ІГН НАН України, 2000. ( С. 334-341.

Рослий І.С. Геодинамічна циклічність рифтогенезу і нафтогазонакопичення //_Теоретичні та прикладні проблеми нафтогазової геології: Зб. наук. праць. ( Київ: ІГН НАН України, 2000. ( С. 342-346.

Рослий І.С. Пострифтові седиментаційно-геодинамічні етапи ДДЗ // Теоретичні та прикладні проблеми нафтогазової геології: Зб. наук. праць. ( Київ: ІГН НАН України, 2000. ( С. 347-352.

Авторське свідоцтво (патент)

SU 1659944A1 СССР, G01V9/00 (Патент України 14133) Способ определения мест заложения поисковых и разведочных скважин на антиклинальных поднятиях // И.С.Рослый ( № 4704494/25. Заявлено 14.06.89. Опубликовано 01.03.91. ( 5 с.

Брошура

Рослый И.С., Кабышев Б.П. Пути интенсификации геологоразведочных работ в освоенных регионах (на примере ДДВ ) // Геология, методи поисков, разведки и оценки месторождений нефти и газа. ( М.: ВИЭМС, 1991. ( 40 с.

Препринт, депонована стаття

Оценка перспектив нефтегазоносности продуктивных комплексов ДДВ / Кабышев Б.П., Рослый И.С., Шпак П.Ф., Серов А.И., Серов В.А., Шевченко А.Ф., Пригарина Т.М. ( Киев, 1990. ( 62 с. ( (Препр. ИГН АН УССР 90-23).

Рослый И.С. Методологический аспект этапности и стадийности геологоразведочных работ на нефть и газ // Ред. Геол.журн. ( Киев, 1987.( 23 с. ( Библиогр.: 17 назв. ( Рус. ( Деп. в ВИНИТИ, № 7514 ( В87.

Апробація положень дисертації на наукових конференціях

Рослый И.С. Дифференциация нефтегазосборного резервуара антиклинальных структур ( важный фактор совершенствования методики оценки и разведки месторождений // Тез. докл. "Проблемы ускоренного выявления новых типов ловушек и ресурсов нефти и газа в ДДВ". (Чернигов, 9-11 апр. 1987 г.). ( Киев: УкрНТО, 1987. - С.91-92.

Рослый И.С. Поиски и оценка литологических ловушек в северной прибортовой зоне ДДВ // Тез. науч.- техн. конф. "Состояние и перспективы разработки и внедрения методик поисков и разведки неантиклинальных ловушек". ( Харьков, 1988. ( С.43-44.

Рослый И.С. Сходство архейских комплексов пород и дегазация Земли // Тез. докл. III Всесоюз. совещ. "Дегазация Земли и геотектоника". ( М.: Наука, 1991.( С. 243-244.

Рослий І.С. Внутрішня фізична зональність нафтогазоносних складок ДДЗ //_Матер. наук.-практ. конф. Нафта і газ України: (Київ, 17-19 травня 1994 р.). ( Том 1. ( Львів: УНГА, 1994. ( С. 151-152.

Рослий І.С., Владимиров О.С., Сайко О.А. Геодинамічні фактори розвитку нафтогазоносних структур ДДЗ // Матеріали наук.-практ. конф. "Нафта і газ України". (Київ, 17-19 травня 1994 р.). ( Львів, 1995. ( С. 145.

Рослый И.С. Геодинамический метасоматизм континентальной коры и океанический рифтогенез // Міжнар.конф. "Глибинна будова літосфери та нетрадиційне використання надр Землі".(Київ: Держкомгеології України, 1996. ( С.54-55.

Рослый И.С. Геотермодинамическая природа рифтогенеза и мантийного диапира ДДВ // Міжнар. конф. "Глибинна будова літосфери та нетрадиційне використання надр Землі". ( Київ: Держкомгеології України, 1996. ( С. 55-56.

Рослий І.С. Мантійний діапіризм і можливий метасоматизм порід гранітного шару в рифтогені ДДЗ // Матеріали наук.- практ. конф. "Нафта і газ України -96". ( Т. 1. ( Геологія нафти і газу. ( Харків, 1996 р. ( С. 99-100.

Рослий І.С. Регіональні геологічні та нафтогазопошукові проблеми вивчення ДДЗ // Матеріали наук.-практ. конф. "Нафта і газ України-96". ( Т.1. ( Харків, 1996. ( С.35-37.

Рослий І.С. Незаперечні, дискусійні та прогнозні закономірності розміщення нафтових і газових родовищ у ДДЗ // Междунар. конф. "Геологические и палеогеоморфологические аспекты нефтегазоносности". Тез. докл. ( Украина, 1996. ( С. 131-132.

Рослий І.С., Лозинський В.А. Створюючо-руйнівна роль розломно-блокової тектоніки і термодинаміки в нафтогазоносності ДДЗ // Междунар. конф. "Геологические и палеогеоморфологические аспекты нефтегазоносности". Тез. докл. ( Украина, 1996. ( С. 133.

Рослий І.С. Термодинамічний аспект утворення гідромережі ДДЗ // Междунар. конф. "Геологические и палеогеоморфологические аспекты нефтегазоносности". Тез. докл. ( Украина, 1996. ( С. 134.

Рослий І.С. Структурно-геологічні параметри Дніпровського і Осьового грабенів ДДЗ // Междунар. конф. "Геологические и палеогеоморфологические аспекты нефтегазоносности". Тез. докл. ( Украина, 1996. ( С. 135.

Рослый И.С. Геодинамическая модель Ичнянско-Брагинского субрегиона ДДВ // Тез. докл. научн.-техн. конф. "Минерально-сырьевая база Республики Беларусь". ( Минск, 1997. ( С.30-32.

Рослый И.С. Геодинамические инверсии и распределение емкостно-фильтрационных свойств пород в нефтегазоносных структурах // Тез. докл. научн.-техн. конф. "Минерально-сырьевая база Республики Беларусь". ( Минск, 1997. ( С. 85-86.

Рослий І.С. Геодинамічні періоди розвитку континентальних палеозойських рифтогенів // Матеріали 5-ої міжнар. конф. "Нафта і газ України-98". ( Т.1. ( Полтава, 1998. ( С. 107-108.

Рослий І.С. Геодинамічні фактори та інтенсивність локального структуроутворення у ДДЗ // Матеріали 5-ої міжнар. конф. "Нафта і газ України-98". ( Т.1. ( Полтава, 1998. ( С. 236-238.

Рослий І.С. Девонські геодинамічні етапи ДДЗ // Матеріали 5-ої міжнар. конф. "Нафта і газ України-98". ( Т.1. ( Полтава, 1998. ( С. 238-240.

Рослий І.С. Пріоритетні напрямки регіональних робіт у ДДЗ на перспективний період // Матеріали 5-ої міжнар. конф. "Нафта і газ України-98". ( Т.1. ( Полтава, 1998. ( С.240-241.

Рослый И.С. Теория локального нефтегазоносного структурообразования // Тез. ІІ Междунар. конф. "Тектоника и нефтегазоносность Азово-Черноморского региона в связи с нефтегазоносностью пассивных окраин континентов". (Крым, Гурзуф). - Симферополь: Ассоциация геологов, 2000. - С. 207-209.

Рослый И.С. Геодинамические и седиментационные факторы нефтегазоносности Днепровско-Донецкого рифтогена // Тезисы ІІ междунар. конф. "Тектоника и нефтегазоносность Азово-Черноморского региона в связи с нефтегазоносностью пассивных окраин континентов". (Крым, Гурзуф). - Симферополь: Ассоциация геологов, 2000. - С. 205-207.

Рослый И.С. Характер УВ-насыщенного резервуара антиклинальных складок ДДВ как критерий выбора методики работ на нефть и газ // Тезисы ІІ междунар. конф. "Тектоника и нефтегазоносность Азово-Черноморского региона в связи с нефтегазоносностью пассивных окраин континентов". (Крым, Гурзуф). - Симферополь: Ассоциация геологов, 2000. - С. 210-211.

Рослий І.С. Генетична основа нової стратифікації продуктивних комплексів ДДЗ // Зб. праць. "Нафта і газ України". ( Т. 1. ( Івано-Франківськ, 2000. - С.150-151.

Рослий І.С. Геодинамічні фактори формування родовищ нафти і газу у ДДЗ // Зб. наук. праць. "Нафта і газ України". ( Т. 1. ( Івано-Франківськ, 2000. - С.151-152.

Рослий І.С. Структуроутворююча роль літо- і газофлюїдного діапіризму та новий напрямок пошуків пасток для скупчень ВВ // Зб. наук. праць. "Нафта і газ України". ( Т. 1. ( Івано-Франківськ, 2000. - С.152-153.

Рослий І.С. Динаміка розформування локальних структур у нафтогазоносних регіонах // Зб. наук. праць. "Нафта і газ України". ( Т. 1. ( Івано-Франківськ, 2000. - С.153-155.

Рослий І.С., Владіміров О.С., Сайко О.А. Міжструктурна зона Харківцівського і Солохівського підняттів ( важливий об`єкт пошуків газоконденсатних родовищ // Зб. наук. праць. "Нафта і газ України". ( Т. 1. ( Івано-Франківськ, 2000. - С.156.

Рослий І.С. Зв`язок рифтогенної і пострифтової геодинаміки ДДЗ з процесами генерації і акумуляції ВВ // Тези доп. Міжнародної конф. "Генезис нафти і газу та формування їх родовищ в Україні ..." (Чернігів, лютий, 2001). - Чернігів, 2001. - С.140-142.

Примітка. У наукових працях №№1, 3, 10, 20, 21 і 22 основні ідеї, розробки і узагальнення належать автору. У колективних розробках №№ 9, 12, 15, 24, 29, 30 співавторство носить рівноправний характер.

Анотація

геодинамічний рифтоген родовище нафта

Рослий І.С. Геодинаміка і нафтогазоносність Дніпровсько-Донецького рифтогену. ( Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 ( геологія нафти і газу. ( Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2000.

В роботі проаналізовані причини рифтогенних процесів, відтворені геодинамічні етапи розвитку ДДЗ, розглянуті механізми рифтогенезу з його диз`юнктивними дислокаціями і особливостями формування рифтогенів. На фоні рифтогенних процесів досліджені геодинамічні фактори локального структуроутворення, етапи та інтенсивність розвитку нафтогазоносних структур, тектонічно-фазова активність регіонів, явища розформування підняттів, геодинамічні фактори, які впливають на формування родовищ нафти і газу і зональний розподіл в них ВВ. Найважливіші положення до захисту: удосконалення і підтвердження положень теорії рифтогенезу, геодинамічні фактори та інтенсивність локального структуроутворення, фактори формування родовищ нафти і газу і теорія локального структуроутворення. Пропонуються напрями подальшого геологічного вивчення і практичного освоєння надр ДДЗ.

Ключові слова: геодинаміка, рифтогени, нафтогазоносні структури, геодинамічні фактори, інтенсивність формування, теорія структуроутворення.

реферат

Рослый И.С. Геодинамика и нефтегазоносность Днепровско-Донецкого рифтогена. ( Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора геологических наук по специальности 04.00.17 ( геология нефти и газа. ( Институт геологических наук НАН Украины, Киев, 2000.

По основным структурно-тектоническим, литолого-стратиграфическим и морфологическим критериям палеозойские рифтогены Европы, Азии, Австралии и др. континентов имеют высокий корреляционный коэффициент подобия: северо-западное простирание, средние длину 700-800 км, ширину 100-150 км и глубину фундамента 10-11 км. Для них характерны дорифтовые, рифтогенные в грабенах и послерифтовые, перекрывающие грабен, комплексы пород. Мощность рифтогенных комплексов в несколько раз превышает мощность надрифтовых синеклизных напластований, за исключением ДДВ, где наблюдается обратное соотношение вследствие перераспределения соляных масс. Рифтогены, которые были регенерированы в палеозое, унаследуют разломную систему более древнего рифтогенеза.

ДДВ ( динамический осадочный нефтегазоносный бассейн, который развивался в дорифтовый, рифтовый, синеклизный и неосинеклизный геодинамические периоды. Грабенообразование происходило вследствие деформаций растяжений, раздвига и блоковых проседаний. Эти процессы начались с середины франского века, активно проходили на познефранском и фаменских этапах и завершились в раннем карбоне. Рифтогенез протекал неодновременно, неодноразово и неоднолинейно, в результате чего образовались Днепровский, Осевой и прибортовые грабены, приосевые гряды кристаллического фундамента. Не подтверждаются существование рифейского грабена в осевой зоне ДДВ, а также активизация рифтогенных процессов позже среднего визе.

В работе обоснованы уточнения многофакторного механизма рифтогенеза. Под действием космических, планетарно-динамических и коромантийных геодинамических факторов происходят глобальные и региональные деформации сжатия и расширения земной коры. Сжатие рождает сдвиговые зоны и линейные диапиры протяженностью в сотни километров. Деформации растяжения, расширения и раздвига служат основной причиной рифтогенеза. Сдвиго-сбросо-раздвиговые деформации в большинстве регионов происходят неодноразово, неодновременно и неоднолинейно. Палеозойский рифтогенез завершается синеклизным циклическим осадконакоплением.

Процессы грабено- и горстообразования, связанные с ними вулканизм, соленаслоение, клиноформное осадконакопление, а также эрозионно-денудационные процессы создали на отдельных участках ДДВ благоприятные условия для последующего локального структурообразования. Наиболее активное развитие структурных зон и локальных объектов в них происходило на этапах позднего палеозоя. Структуры формировались под влиянием активной, пассивной и гравитационно-неустойчивой (литодиапировой) геодинамики, вследствие чего образовались тектогенные, экзогенные и соляногенные, преимущественно нефтегазоносные, группы поднятий. Им свойственны конседиментационное развитие и полигенетичность. Защищаются также положения о периодической активности развития рифтогенов, о разновременной, разноплановой и неравномерной интенсивности локального структурообразования. Формирование региональных структур рифтогенов в дорифтовый период имело умеренно-спокойный характер, в рифтовый ( активно-дизъюнктивный, грабенообразующий, в синеклизный послерифтовый ( активно-пликативный, в неосинеклизный ( пассивный, что обосновано количественными параметрами. Локальные структуры в региональном плане развивались неравномерно и постоянно, в зональном ( беспрерывно-дискретно, в локальном ( эпизодически, со свойственными закономерностями для каждого уровня ( регрессии интенсивности и соответствующей активизации деструктивных процессов на мезокайнозойских этапах, что также обосновано расчетами. В геологической истории ДДВ отсутствуют века или периоды, когда бы структурные зоны массово не развивались или же их развитие концентрировалось на одном этапе. 83% локальных структур (из 98 проанализированных) в мезокайнозое расформировывалось с уменьшением амплитуды в среднем на 51%.

Промышленная нефтегазоносность в палеозойских рифтогенах установлена в стратиграфическом интервале от ордовика до кайнозоя с количественно преобладающей концентрацией залежей в рифтогенных и верхних синеклизных комплексах. В ДДВ увеличение глубины залегания фундамента соответствует фактам повышения количества газовых залежей в разрезе; чем гуще сеть нарушений, тем обширнее этаж нефтегазоносности, а в залежах ( большее содержание тяжелых углеводородов. Для большинства месторождений время их формирования совпадает с началом формирования ловушек и определяется временем от визейского века до триасового периода. В мезокайнозое месторождения частично разрушались или же переформировывались. Залежи 80% проанализированных месторождений за пределы нижнекаменноугольного комплекса не распространяются. 88% месторождений имеют залежи в визейских отложениях. Следовательно, или углеводороды имеют глубинное происхождение и поступали в резервуары нижнего карбона накануне башкирского века, или же необходимо признать, что нижнекаменноугольные литофациальные комплексы являются нефтегазогенерирующими, что более вероятно.

В работе впервые характеризируется экзогеодинамический фактор современного состояния месторождений ( закономерность зонального распре-деления физических свойств пород в пределах нефтегазоносных складок с максимальными параметрами пористости пород и более высокими дебитами УВ в присводовой зоне.

Синтез отдельных положений в диссертации представляется как теория локального нефтегазоносного структурообразования. Предлагаются направления дальнейшего геологического изучения и практического освоения недр ДДВ с перспективой открытия новых месторождений.

Ключевые слова: геодинамика, рифтогены, нефтегазоносные структуры, геодинамические факторы, интенсивность формирования, теория структурообразования.

ABSTRACT

Ivan S. Roslyj. Geodynamics and oil-gas potential of Dnieper-Donets riftogene. ( Manuscript.

Thesis on competition for doctor's degree by the speciality 04.00.17 - Petroleum Geology. - Institute of Geological Sciences NAS Ukraine, Kyiv, 2000.

The dissertation work deals with the analysis of the causes of rifting processes. Geodynamic stages of Dnieper-Donets Depression are reconstructed. The mechanism of riftogenesis with its disjunctive dislocations and the peculiarities of riftogenes formation are considered. Geodynamic factors of local structural forms making, stages and intensity of petroliferous structures development, tectonic phase regional activity, phenomena of breaking up processes of uplifts, geodynamic factors of oil and gas fields formation and regularities of zonal distribution of hydrocarbons within riftogenes are investigated against the background of riftogenetic processes. The most important propositions being maintained in the thesis are: refinement and verification of the main principles of the riftogenes development theory, geodynamic factors of origin and development of local structural forms; intensity and tectonic-phase activity of riftogenes; factors of oil and gas fields formation and peculiarities of petroleum potential of structures, theory of local structures formation. The lines of further geologic investigations and prospecting trends for Dnieper-Donets Depression are proposed.

Key words: Geodynamics, Riftogenes, Petroliferous Structures, Geodynamic Factors, Intensity of structures forming, theory of local structures formation.

Підписано до друку 12.03.2001. Формат 60х90/16

Умов. друк. арк. 2. Набір комп'ютерний.

Друк офсет. Тир. 100 прим. Заказне

------------------------------------------

Поліграфічний центр "Фірма Star"

14000, м. Чернігів, вул.Щорса, 12

( В оригіналі "Днепровско-Донецкая впадина" в даний список заноситься абревіатурою "ДДВ" (рос.) або "ДДЗ" (укр.)

Размещено на Allbest.ru