Металогенічні епохи у дорифейській геологічній icтopiї України

У пізньопротерозойську епоху утворювались породи Коростенського та Корсунь-Новомиргородського плутонів, масиви лужних та нефелінових сієнітів, з якими асоціюють комплексні рідкіснометальні родовища. З лужними породами пов'язані цирконій-рідкісноземельні (лужні сієніти), цирконій-танталові (нефелінові сієніти) та фосфор-рідкісноземельно-рідкіснометальні (карбонатити) руди, що поширені переважно у Приазовському мегаблоці.

В зонах тектоно-метасоматичної активізації утворюються рідкіснометальні родовища, приурочені до метасоматитів (лужних грейзенів та ін.). Наприклад, Пержанське родовище берилію сформувалось у результаті процесу високотемпературного калієвого метасоматозу і має підвищений вміст Nb, Ta, Sr, TR.

4. Розвиток металогенічних епох на прикладах виникнення родовищ корисних копалин докембрію

Уран. У геологічній історії докембрійського розвитку УЩ мали місце дві металогенічні епохи і три етапи, сприятливі для нагромадження урану й утворення родовищ (табл. 3).

Найдавніші рудопрояви урану на УЩ знаходяться в конгломератах нижньої (скелеватської) світи криворізької серії. За геологічною будовою і речовинним складом (якщо не брати до уваги набагато вищий ступінь метаморфізму) вони подібні до родовищ золото-ураноносних конгломератів Вітватерсранду та Блайнд-Рівер. У межах Криворізько-Кременчуцької зони розташовуються Миколо-Козельський, Інгулецький, Рахманівський, Югоківський та Червоноармійський рудопрояви. Вміст урану переважно в цементі конгломератів не перевищує сотих часток відсотка. Прояви сформувалися в час криворізького етапу (2,3-2,1 млрд років).

Існує кілька гіпотез походження родовищ цього типу. На думку автора, найбільш вірогідною є метаморфогенна гіпотеза. Ймовірно, що зруденіння мало у первинному вигляді розсипний характер. Ще О.І. Тугаринов вказував на такі породи, як на можливе джерело урану молодших родовищ альбітитової формації.

Середньопротерозойська, найпродуктивніша, епоха (вік 2,1-1,8 млрд років) складається з двох етапів рудоутворення: раннього (первомайського) - вік 2,0+0,05 млрд років і пізнього (кіровоградського) - вік 1,81-1,78 млрд років.

У час первомайського етапу утворилися апліт-пегматоїдні граніти, істотно калієві пегматити і високотемпературні калієві метасоматити Побузького урановорудного району (Дністрово-Бузький мегаблок). З ними пов'язані Лозоватське, Південне і Калинівське родовища калій-уранової формації. Ізотопний вік порід визначений за уранінітом (уран-свинцевий метод) та біотитом (калій-аргоновий метод) і складає 2,0+0,05 млрд років.

Найпродуктивнішим, стосовно нагромадження урану, був кіровоградський етап (вік 1,810-1,785 млрд років), за якого сформувалися ураноносні натрієві метасоматити. Власне процес утворення рудних альбітитів і є реперним для верхньої межі середньопротерозойської епохи на Українському щиті.

Ураноносні натрієві метасоматити широко розповсюджені у Криворізько-Кременчуцькій зоні, Інгуло-Інгулецькому та Північно-Західному мегаблоках.

Жовторіченське та Первомайське родовища, котрі входять до складу Північно-Криворізької урановорудної зони, становлять собою найяскравіший вияв високотемпературного натрієвого метасоматозу, що розвивається за породами залізисто-крем'янистої формації.

В Інгуло-Інгулецькому мегаблоці значним поширенням користуються ураноносні родовища і прояви, які складають основу урановорудної бази України. Вони контролюються Кіровоградською, Новокостянтинівською, Звенигород-Аннівською, Адабаською та Апрелівсько-Літньою тектоно-метасоматичними зонами.

Альбітити часто трапляються також у Північно-Західному мегаблоці. Тут вони приурочені до тектоно-метасоматичних зон, поширених серед гранітоїдів кіровоградсько-житомирського комплексу. За речовинним складом і геологічною будовою натрієві метасоматити Північно-Західного мегаблоку дуже схожі на інгуло-інгулецькі альбітити. Однак, тут не відомо жодного родовища чи значного рудопрояву урану, хоча вони і вважаються потенційно рудоносними.

Таким чином, можна зробити висновок, що середньопротерозойська металогенічна епоха була найсприятливішою щодо формування промислових родовищ урану. Ураноносність пов'язана з високотемпературним натрієвим метасоматозом.

Золото. Нині в докембрії УЩ можна виділити три золотоносних металогенічних епохи (табл.4). Найдавніша золоторудна епоха - пізньоархейська. Її вікові межі - 3,1-2,6 млрд років. Нижня межа визначена ізохронним методом за цирконами з метатеригенних порід конкської світи, верхня - тим же методом за цирконами з січних плагіо- та нормальних гранітів сурсько- токівського комплексу.

Пізньоархейській епосі відповідає один етап золотонагромадження, названий нами конксько-верхівцівським. Його вікові межі - 3,09-2,7 млрд років. Нижня межа визначена ізохронним мотодом за цирконами з метадацитових порфіритів солонівської світи Сергіївського родовища. Родовища цього етапу розташовані у вулканогенно-осадочних породах зеленокам'яних структур, які у Середньопридніпровському блоці УЩ складають низку синкліноріїв: Конкський, Білозерський, Чортомлицький, Верхівцівський, Сурський, Томаківський, Дерезоватський, а в Приазовському блоці - Сорокинську зону. Є перспективи виявлення золотих рудопроявів у всіх перелічених структурах, але до цього часу вони знайдені тільки в окремих з них. Золоте зруденіння завжди супроводжується метасоматичними процесами - лиственітизацією, березитизацією, інколи лужно-польовошпатовим метасоматозом.

Для визначення віку золотої мінералізації нами використано сингенетичний галеніт з родовищ Сергіївське і Балка Широка. Виявлено, що в них наявні дві генерації галеніту віком 2,9+0,2 млрд років та 2,6+0,2 млрд років.

У породах ранньопротерозойської (2,6-2,1 млрд років) епохи на УЩ золоте зруденіння не виявлене. Є тільки окремі знахідки в конгломератах скелеватської світи криворізької серії.

Середньопротерозойська металогенічна епоха (2,1-1,8 млрд років) включає два золоторудних етапи - первомайський (2,05-1,963 млрд років) і кіровоградський (1,97-1,975 млрд років). На первомайському етапі сформувалось Майське родовище і кілька рудопроявів (Савраньське рудне поле). Вміщуючі біотитові гнейси, плагіограніти і плагіомігматити (вік близько 3,0 млрд років) густо перетинаються прожилками аплітів (2,05 млрд років) й істотно калієвих пегматоїдних гранітів (1,963 млрд років). Крім того, спостерігаються зони інтенсивної біотитизації та зкварцування, що безпосередньо пов'язані із золотим зруденінням. Часом пегматоїдні граніти переходять у безкварцові високотемпературні метасоматити. Як уже згадувалось вище, подібного роду жильні гранітоїди мають значне розповсюдження дещо південніше (м. Первомайськ), утворюючи широкі поля. Таким чином, цей процес має регіональний характер і саме він міг визначати формування золоторудних родовищ.

На кіровоградському етапі виникли родовища й рудопрояви клинцівського типу, приурочені до Кіровоградської та Звенигород-Аннівської тектонічних зон. Найперспективніші з них - Юріївський рудопрояв та Клинцівське родовище.

Ізохронним методом за цирконами з істотно зкварцованих апліт-пегматоїдних гранітів та кварц-польовошпатових прожилків визначено ізотопний вік - 1,975+0,05 та 1,970+0,01 млрд років відповідно. Ізотопні дослідження сульфідів із золотоносних дільниць клинцівського та юріївського рудних полів показали, що їх вік наближається до 2,0+0,15 млрд років.

Залізо. Родовища і рудопрояви заліза утворювалися протягом майже усієї геологічної історії УЩ. Всього в докембрії УЩ можна виділити чотири металогенічних епохи, найбільш сприятливих для формування родовищ заліза (ранньоархейська, середньоархейська, пізньоархейська і ранньопротерозойська), а також вісім етапів (новопавлівський, косивцівський, конкський, білозерський, гуляйпільський, східно-аннівський, криворізький, фрунзенський). З них найпродуктивнішим є криворізький, потім розташовуються білозерський та фрунзенський (табл.5).

Найдавніші залізисто-крем'янисті формації виникли в час ранньоархейської (3,4-3,65 млрд років) металогенічної епохи; це утворення новопавлівського комплексу. Руди відносяться до залізисто-крем'янисто-евлізитової формації - високоглиноземистих порід гранулітової фації метаморфізму. Потужність їх обмежена першими метрами (рідко до десятків метрів).

Утворення середньоархейської металогенічної епохи представлені відкладами косивцівської залізисто-метабазитової формації (понад 3,3 млрд років). Вікове положення цієї світи досить невизначене. Її можна віднести як до ранньо-, так і до середньоархейської епохи. Справа в тому, що верхня вікова межа встановлена за кварцовими діоритами добропільського комплексу (3,31 млрд років).

З середньоархейською металогенічною епохою пов'язана конкська залізисто-крем'янисто-метабазитова формація (3,15 млрд років), породи якої мають інтрузивний контакт із вміщуючими породами.

Білозерський етап (3,0-2,98 млрд років) представлений білозерською залізисто-крем'янисто-лептитовою формацією, у якій відомі значні запаси залізних руд.

Гуляйпільський етап (2,85 млрд років) відповідає гуляйпільський залізисто-крем'янисто-лептитовій формації. Утворення, подібні до білозерських, мають, очевидно, аналогічний генезис, але дещо відрізняються за віком.

Завершується пізньоархейська епоха східно-аннівським етапом з залізисто-крем'янисто-метабазитовою формацією. Її генезис і стратиграфічне положення не зовсім ясні, верхня вікова межа (2,615 млрд років) встановлюється ізотопними методами за січними плагіогранітами.

У ранньопротерозойській металогенічній епосі можна виділити два етапи - криворізький (2,3-2,1 млрд років) та фрунзенський (2,0 млрд років). До них приурочені криворізька залізисто-крем'янисто-сланцева і фрунзенська залізисто-крем'янисто-кластогенна формації.

Таким чином, ми спостерігаємо процеси залізонагромадження протягом величезного відтинку часу.

Але тільки наймолодші (ранньопротерозойські) залізисто-крем'янисті утворення мають максимальне промислове значення, не дивлячись на їх локальне поширення. Як уже зазначалось, це обумовлено особливостями геохімічного циклу заліза і збігом низки геологічних факторів - наявність джерела рудного компонента (основні породи), тривала перерва і короутворення (перехід заліза у форми, що легко виносяться), наявність морського басейну із сприятливими умовами рудовідкладання і, нарешті, прояв процесів метаморфізму.

5. Шкала металогенічних епох рудоутворення у докембрії українського щита

У докембрії УЩ однозначно виділяється шість металогенічних епох тривалістю від 0,2 до 0,5 млрд років і дванадцять металогенічних етапів. Кожній металогенічній епосі відповідає свій набір корисних копалин (табл.6).

До металогенічних етапів у цьому випадку ми відносимо тільки незначні проміжки часу, протягом яких формуються родовища або рудопрояви одного чи кількох видів корисних копалин. Якщо до металогенічних етапів відносити всі процеси, що спричиняють виникнення потенційно рудних (з підвищеним вмістом корисного компонента) утворень, то подібних етапів можна виділяти набагато більше.

У ранньоархейській металогенічній епосі виділяються два металогенічних етапи: ранній - новопавлівський, пізній - косивцівський, з якими пов'язані найдавніші рудопрояви заліза.

Середньоархейській металогенічній епосі відповідає конкський металогенічний етап, представлений утвореннями залізисто-крем'янисто-метабазитової формації.

У пізньоархейській металогенічній епосі виділяються чотири металогенічних етапи: конксько-верхівцівський, з яким пов'язані золоторудні родовища, а також білозерський, гуляйпільський та східно-аннівський, з якими асоціюють утворення залізисто-крем'янистих формацій.

Ранньопротерозойській металогенічній епосі відповідає криворізький металогенічний етап, з котрим пов'язане утворення родовищ заліза й урану.

У середньопротерозойській епосі виділяються три металогенічних етапи: клесівський, первомайський та кіровоградський. З клесівським пов'язані нікеленосні інтрузії Північно-Західного блоку; з первомайським - родовища урану й золота Дністрово-Бузького блоку; з кіровоградським - родовища золота й ураноносні альбітити, а також альбітити Приазов'я (з цирконієво-торієвою спеціалізацією).

Пізньопротерозойська металогенічна епоха представлена одним металогенічним етапом з часовими рамками 1,8-1,7 млрд років, йому відповідають Коростенський (Північно-Західний блок), Корсунь-Новомиргородський (Інгуло-Інгулецький блок) та Октябрьський (Приазовський блок) інтрузивні масиви.

Висновки

1. Для дорифейського періоду геологічної історії формування земної кори у більшості випадків характерна синхронність у часі процесів ендогенного рудоутворення та породоутворення. Тому намічається генетичний і віковий зв'язок геологічних асоціацій і рудних формацій в ранній історії формування земної кори. У віковій систематизації рудних формацій провідна роль як у докембрії, так і в фанерозої належить металогенічним епохам. Враховуючи значну тривалість епох рудоутворення, в докембрії доцільно виділяти у складі епох етапи.

Металогенічний етап встановлюється на основі визначення віку за реперними ізотопними датами рудних і петрологічних утворень, що відрізняються за складом і рудною спеціалізацією та формують геологічні складові рудних родовищ, рудних зон і районів.

Етапи, як правило, відображають рудну спеціалізацію початку або кінця конкретної епохи і відповідають часу формування конкретних родовищ.

Металогенічна епоха відповідає більшому відтинку часу і включає сукупність всіх геологічних процесів, котрі спричиняють утворення конкретного родовища.

2. В ранньому докембрії УЩ виділяються шість металогенічних епох - ранньоархейська (3,8-3,4 млрд років), середньоархейська (3,4-3,1 млрд років), пізньоархейська (3,1-2,6 млрд років), ранньопротерозойська (2,6-2,1 млрд років), середньопротерозойська (2,1-1,8 млрд років) і пізньопротерозойська (1,8-1,6 млрд років), кожна з яких характеризується своїм набором рудних компонентів.

3. У промисловому відношенні найбільш перспективними є чотири металогенічні епохи. В геологічних утвореннях верхньоархейської епохи знаходяться родовища золота, хрому, заліза та рудопрояви нікелю й молібдену; можливими є підвищені концентрації платини й міді.

До ранньопротерозойської епохи приурочені головні родовища заліза (Кривий Ріг), молібдену (Малобраталівське рудне поле), графіту (Завалля), з'являються рудопрояви урану (скелеватська світа), підвищені концентрації германію (залізисті кварцити).

Середньопротерозойська металогенічна епоха широко виявлена на УЩ; з нею пов'язані родовища урану (розвивалися протягом двох етапів - раннього і пізнього) та золота (Клицівське і Савраньське рудні поля), а також рудопрояви нікелю, молібдену, ванадію, скандію, рідкісних земель, свинцю, фтору.

Пізньопротерозойська металогенічна епоха завершує дорифейську історію формування УЩ. З нею пов'язане формування родовищ берилію, титану, коштовних каменів. Наявні рудопрояви і можливі родовища нікелю, міді, ніобію, танталу, цирконію, золота, фосфору, фтору, графіту.

4. Основні родовища золота в докембрії УЩ утворилися протягом пізньоархейської і середньопротерозойської епох. Крім того, окремі рудопрояви і точки мінералізації відомі в геологічних утвореннях ранньопротерозойської (кластогенні породи скелеватської світи) і верхньопротерозойської (кварцові порфіри Вільчанської западини) епох.

Пізньоархейській металогенічній епосі відповідають родовища у вулканогенно-осадових породах зеленокам'яних структур. Виявлено, що золотоутворення відбувалося протягом двох стадій - ранньої 2,9+0,2 млрд років і пізнішої 2,6+0,2 млрд років. Перша генерація золота (і галеніту) локалізована в пірит-карбонат-біотит-альбітитових і пірит-амфібол-карбонат-кварцових метасоматитах, друга тісно пов'язана з метасоматитами лиственіт-березитового типу.

У середньопротерозойській епосі виділяються два етапи - первомайський (ранній, Савраньська рудна зона) і кіровоградський (пізній, Кіровоградська зона, Клинцівська і Юріївська дільниці). До першого етапу приурочені золоторудні родовища, пов'язані з істотно калієвими апліт-пегматоїдними гранітами й високотемпературними метасоматитами. До другого етапу відносяться родовища і рудопрояви клинцівського типу (Клинцівське, Юріївське), пов'язані з жильними фаціями (апліт-пегматоїдні, пегматоїдні граніти, кварц-польовошпатові жили та ін.) гранітоїдів кіровоградського комплексу.

Рудоконтролюючими структурами як першої, так і другої епох є серії розломів - савраньського, кіровоградського та звенигород-аннівського типів.

5. Процеси уранонагромадження виявилися протягом ранньопротерозойської та середньопротерозойської металогенічних епох. В археї уран переважно розсіювався, розподіляючись у вигляді ізоморфних домішок у породоутворюючих та акцесорних мінералах, головним чином у породах граніт-зеленокам'яних асоціацій. Інтенсивні процеси гіпергенезу й наступного осадконагромадження, що призвели до формування скелеватської світи криворізької серії, внесли суттєвий внесок до передісторії виникнення уранових родовищ. Саме з цими утвореннями пов'язані перші незначні родовища урану.

Головні родовища урану утворилися протягом середньопротерозойської металогенічної епохи, котра поділяється на два етапи: ранній (первомайський), позначений поширенням ураноносних високотемпературних калієвих метасоматитів і пегматоїдних гранітів, та пізній (кіровоградський) - розвиток ураноносних альбітитів, які складають основну урановорудну базу України. Характерно, що родовища такого типу на багатьох докембрійських щитах світу приурочені до середньопротерозойської епохи.

6. Найсприятливішою для залізонагромадження була ранньопротерозойська металогенічна епоха докембрію УЩ в інтервалі часу 2,6-2,1 млрд років.

Формування рудних покладів заліза криворізького типу відноситься до періоду виявлення процесів метаморфізму й метасоматозу (Я.М. Белєвцев), якому передують ще три щонайголовніші геологічні події - основний вулканізм як першоджерело заліза, гіпергенні процеси і седиментогенез.

Цими особливостями обумовлюється велика тривалість - близько 0,5 млрд років - ранньопротерозойської епохи залізонагромадження й рудоутворення.

Залізисто-крем'янисті формації, що проявляються не так інтенсивно і мають іншу генетичну природу, приурочені до інших металогенічних епох, зокрема деякі з них генетично пов'язані із зеленокам'яними асоціаціями верхнього архею в інтервалі часу 3,2-3,0 млрд років (середньоархейська металогенічна епоха).

У цілому залізонагромадження в докембрії УЩ, в тих чи інших масштабах, відбувається протягом всіх металогенічних епох - від ранньоархейської до середньопротерозойської, і припиняється в період пізньопротерозойської, коли УЩ вступає у платформну стадію розвитку.

7. Просліджується певна закономірність у виникненні та розміщенні рідкіснометального зруденіння УЩ. Значне накопичення рідкісних металів починається тільки у верхньоархейську, продовжується у ранньопротерозойську, досягає максимуму у середньопротерозойську і проявляється локально у пізньопротерозойську металогенічну епоху. З токівським етапом (2,85-2,7 млрд років) пізньоархейської МЕ пов'язане утворення гранітів, що несуть рідкіснометальне зруденіння (TR,Mo, Th). Накопичення рідкісноземельних металів у нижньопротерозойську МЕ пов'язане з гранітоїдами бердичівського та житомирського комплексів (TR, Mo, Th). Для середньопротерозойської МЕ характерний широкий розвиток гранітного та лужного магматизму та метасоматичних процесів. Утворюється велика кількість рідкіснометальних родовищ та рудопроявів (U, Th, TR, Sc, V, Mo, Sn, Bi, Li, Rb, Cs, Nb, Ta). У пізньопротерозойську МЕ концентрація рідкісних металів пов'язана з формуванням анортозит-рапаківі-гранітних плутонів (Be, Nb, Ta, Sn, Zn, Pb) та лужних масивів центрального типу (Nb, Ta, Th, Zr, Hf, TR).

Таким чином, у роботі встановлена спеціалізація за віком ендогенних і метаморфогенних рудних (частково нерудних) родовищ докембрію УЩ, що дозволяє цілеспрямовано здійснювати прогнозування й пошуки нових покладів корисних копалин, більш глибоко вивчати вже відомі об'єкти у межах докембрію Українського щита.

Основні роботи автора за темою дисертації

1. Геохронологическая шкала докембрия Украинского щита /Щербак Н.П., Артеменко Г.В., Бартницкий Е.Н., Верхогляд В.М., Комаристый А.А., Лесная И.М., Мицкевич Н.Ю., Пономаренко А.Н., Скобелев В.М., Щербак Д.Н. - К.: Наукова думка, 1989. - 144 с.

2. Щербак Д.Н., Свешников К.И., Шеремет Е.И. Корсунь-Новомиргородский комплекс //Петрология, геохимия и рудоносность интрузивных гранитов Украинского щита. - К.: Наукова думка, 1990. - С.114-174.

3. Щербак Д.Н. Геохронология эпох активизации урана //Генетические типы и закономерности размещения урановых месторождений Украины. - К.: Наукова думка, 1995. - С.208-216.

4. Щербак Д.Н., Шунько В.В. Изотопный возраст низкотемпературных метасоматитов УЩ //Доклады АН УССР. - 1984. - №9. - С.28-30.

5. Шунько В.В., Щербак Д.Н., Луговая И.П. Источник вещества при образовании жильных карбонатов Казанковской зоны разломов //Доклады АН УССР. - 1984. - №9. - С.25-27.

6. Щербак Д.Н. Распределение щелочных и щелочноземельных элементов в процессе натриевого метасоматоза //Геохимия и рудообразование. - К.: Наукова думка. - 1985. - в.136, №2. - С.74-80.

7. Щербак Д.Н., Скобелев В.М., Верхогляд В.М. Изотопный возраст гранитов рапакиви Коростенского и Корсунь-Новомиргородского плутонов УЩ //Доклады АН УССР. - 1987. - №7. - С.38-41.

8. Кузнецова С.В., Щербак Д.Н., Николаевский В.П. Флюидно-эксплазивный генезис брекчий в породах бугской серии УЩ //Доклады АН УССР. - 1988. - №6. - С.14-16.

9. Матяш И.В., Брик А.Б., Дерский Л.С., Лариков А.Л., Пономаренко А.Н., Щербак Д.Н. Характеристики авторадиационных дефектов в цирконе и ЭПР порошкообразных образцов //Доклады АН УССР. - 1990. - №3. - С.8-10.

10. Шунько В.В., Щербак Д.Н. Применение калий-аргонового метода при изучении низкотемпературных хлорит-ортоклазовых метасоматитов //Вестник Киевского университета. - К.: "Лыбидь". - 1990. - В.9. - С.22-28.

11. Шунько В.В., Щербак Д.М. Ізотопні особливості хлорит-ортоклазових метасоматитів центральної частини Українського щита //Вісник Київського університету. - К. - 1991. - В.1. - С.88-92.

12. Щербак Н.П., Щербак Д.Н. Эпохи эндогенного рудопроявления в раннем докембрии //Геологический журнал. - 1993. - №5. - С.3-11.

13. Щербак Д.Н., Пономаренко А.Н., Кузнецова Н.М. Возрастные эпохи рудообразования в докембрии Ингуло-Ингулецкого района Украинского щита //Изотопное датирование эндогенных рудных формаций. - М.: Наука. - 1993. - С.39-48.

14. Щербак Д.Н., Шунько В.В., Загнитко В.М. Новые данные о возрастных соотношениях альбититов и гранитов анадольского комплекса //Доклады АН Украины. - 1994. - №6. - С.131-135.

15. Коржнев М.Н., Фомин Ю.А., Щербак Д.Н. Геолого-структурные условия и этапы золотонакопления в Среднеприднепровской гранит-зеленокаменной области //Доклады АН Украины. - 1994. - №10. - С.87-91.

16. Щербак Д.М., Щербак М.П. Геохронологічні межі формування УЩ, які містять зони зруденіння //Мінералогічний збірник. - Львів. - 1995. - В.1, №48. - С.17-24.

17. Щербак Д.Н., Монахов В.С. Изотопный возраст метасоматитов и вмещающих гранит-зеленокаменных пород Приднепровья //Геохимия и рудообразование. - К.: Наукова думка. - 1995. - В.21. - С.89-96.

18. Щербак Д.Н. Эпохи уранового рудообразования в докембрии Украины //Минералогический журнал. - К. - 1997. - Т.19, № 5. - С.40-45.

19. Щербак Д.Н. Благоприятные эпохи золотонакопления в геологической истории Украины //Минералогический журнал. - К. - 1998. - Т.20, №3. - С.60-66.

20. Щербак Д.М. Значення епох уранової мінералізації для докембрію та фанерозою //Вісник Київського університету ім. Т.Шевченка. - К. - 1998.- №15. - С.42-45.

21. Щербак Д.М., Курило М.В. Мінералогічні та ізотопно-геохімічні особливості формування Бобриківського золото-поліметалічного родовища в Донбасі //Мінералогічний журнал. - К. - 1999. - Т.21, №5/6. - С.101-106.

22. Щербак Д.М. Епохи рідкіснометалевого зруденіння Українського щита та його складчастого обрамлення //Мінералогічний журнал. - К. - 2000. - Т.22, № 1. - С.87-90.

23. Гурский Д.С., Войновский А.С., Колосовская В.А., Загнитко В.Н., Кулиш Е.А., Щербак Д.Н. Металлогеническая специализация магматических комплексов и эпох рудообразования Украинского щита. --К. - 2000. - Т.22, № 2/3. - С.5-11.

24. Белевцев Я.Р., Стрыгин А.И., Щербак Д.Н. Возрастные и генетические особенности метасоматических альбититов Украины //Тезисы докладов "Проблемы изотопного датирования процессов метаморфизма и метасоматоза". - М. - 1985. - С.117-118.

25. Щербак Д.Н. Изотопное датирование зональных натриевых метасоматитов //Тезисы докладов VI Всесоюзной конференции "Метасоматизм и рудообразование". - Часть 1. - Ленинград. - 1987. - С.31-32.

26. Щербак Д.Н. Металлогенические эпохи докембрия УЩ //Труды Всесоюзной конф. "Металлогения докембрия и метаморфогенное рудообразование". - Часть 1. - К. - 1990. - С.69-70.

27. Монахов В.С., Щербак Д.Н., Бондарь М.Н. Время формирования золотоносных метасоматитов Сурской и Чертомлыкской зеленокаменных структур (Среднее Приднепровье) //Тезисы Всесоюзной конф. "Изотопное датирование эндогенных рудных формаций", Тбилиси, ноябрь 1990. - К. - 1990. - С.203-205.

28. Щербак Д.Н., Бартницкий Б.Н. Золотоносные эпохи Украины //Труды II Межведомственного совещания, март 1992 г., Одесса, "Критерии поисков и перспективы промышленной золотоносности Украины". - К. - 1993. - С.45

29. Щербак Д.М., Степанюк Л.Р., Коржнів М.М. Проблеми границь архею-протерозою УЩ //Проблеми створення шкали геологічного часу докембрію і фанерозою України. - К.: 1993. - С.16-20. (Препр. /АН України. ІГН).

30. Щербак Д.М., Шунько В.В. Хронологічна характеристика лужних метасоматитів Українського щита //Збірник матеріалів наукової конференції Київського університету "Актуальні проблеми екології України". - К.: Деп. реклами АТ "Надра". - 1997. - С.88-92.

31. Щербак Д.М. Металогенічні епохи рудоутворення в докембрії України //Тези доповідей Всеукраїнської міжвідомчої наради "Геологія і стратиграфія докембрію Українського щита". - Київ. - квітень 1998. - С.28-31.

32. Щербак Д.М., Шунько В.В. Про досвід застосування K-Ar методу для вивчення метасоматичних утворень //Збірник матеріалів наукової конференції Київського університету "Актуальні проблеми екології України". - Київ. - 1998. - С.51.

33. Щербак Д.М., Грінченко О.В. Основні епохи золотонакопичення у геологічній історії України //Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу геологічного факультету 13-14 липня 1999 р. - Київ. - 1999.

34. Cherbak D.N., O.V. Grintchenko. Favourable epoch for Au-ore accumulation in the Precambrian of the Ukrainian Shield //Precambrian gold in the Fennoscandian and Ukrainian Shields and related areas. Gold'99 Trondheim. May 4th to 6th 1999, p.176.

Размещено на Allbest.ru