Фізико-технічні основи видобутку корисних копалин з енергоощадним руйнуванням молекулярних зв'язків гірських порід

При бурових роботах робилися технологічні зупинки для відібрання проб і проведення вимірювання геометричних параметрів елементів руйнування масиву. Вимірювання проводилися з урахуванням положень математичної статистики у відповідності до програми і методики досліджень. В результаті встановлено, що висота ядра ущільнення на твердосплавних вставках шарошки мала однакову висоту (4…6) мм незалежно від рядності розміщення твердосплавних вставок. Об'єм ядра ущільнення коливався від 3510-9 до 4610-9 м3, об'єм стружки коливався від 1310-8до 2810-8 м3. Продуктивність буріння у вказаних виробничих змінювалася від 0,6 до 1,78 м3/год, що забезпечувало варіацію питомої енергоємності буріння від 4 до 11 кВтгод/м3, технічну швидкість буріння від 11 до 50 мм/хв.

На підставі проведених досліджень рекомендовано при бурінні гранітів з межею міцності на стискання - 200…250 МПа, коефіцієнті Пуассона - 0,23...0,25, показнику буримості (10…11) підтримувати діапазон швидкості різання верстата 2СБШ-200Н від 0,031 до 0,036 м/с. Оптимальність режиму підтверджувалася ростом технічної швидкості буріння від 0,07 до 0,17 м/хв, продуктивності - від 0,8 до 1,9 м3/год, ККД - з 26 до 32 % і якості буріння з 0,0053 до 0,01176 м3/(год.грн), що обумовлено зменшенням об'єму ядра ущільнення з 41Е-09 до 39Е-09 м3 і збільшенням об'єму стружки з 15Е-08 до 32Е-04 м3. Питома енергоємність буріння при цьому знижується з 9,0 до 4,0 кВтгод/м3. Розбіжність величин, розрахованих за математичними моделями і перевірених експериментально, не перевищувала 15 %, що підтверджує адекватність математичних моделей буріння, представлених у дисертаційній роботі, реальним процесам у виробничих умовах. Рекомендовані режими роботи бурового верстату забезпечили підвищення продуктивності буріння на 22 %, ККД - на 15 %, якість буріння зросла на 18 % при зниженні питомих енерговитрат на 25 %.

На підставі розроблених математичних моделей, які визначають оптимальні значення з точки зору досягнення максимальної продуктивності при мінімальних енергетичних втратах рекомендовано робочі режими кар'єрного екскаватора ЕКГ-5А. Екскавація гірничої маси проводилась у виробничих умовах ВАТ ”Кварцит”(республіка Карелія, Росія).

За допомогою оболонки LabView створено віртуальний прилад для вимірювання моменту навантаження вибою М і частоти (рис. 6).

За допомогою автоматизованого електроприводу ”Тиристорний перетворювач - двигун” підтримувалась рекомендована швидкість різання у діапазоні від 0,3 до 0,5 м/с. Це забезпечило підвищення продуктивності на

30 %, коефіцієнта корисної дії - на 18 % , якості ведення екскаваційних робіт на 30 % при зниженні питомих енерговитрат на 32 %. Проведені експериментальні дослідження показали достатню відповідність теоретичних досліджень практичним результатам.

Підвищення продуктивності й забезпечення потокової технології подачі сировини в умовах негативних температур можливі шляхом використання гідропневмоударних пристроїв очищення, що розвивають значні енергії одиничного удару. Для розвитку цього актуального напрямку Національним Технічним Університетом України “КПІ” разом із Криворізьким цементно-гірничим комбінатом проведені наукові дослідження. В результаті розроблений гідроімпульсний пристрій ГУБ-1 (рис.7, а). Він забезпечував проходження гірської маси по трактах подачі сировини.

Очищення трактів подачі здійснювалося при енергії одиничного удару (800...1000) Дж, частоті (4,8...5,0) Гц і при продуктивності гідроприводу (0,0012...0.0016) м3/с. Продуктивність очищення трактів подачі сировини (4...1.10) м3/с визначалась при температурі 265…261 К (-8...-12)°С. Результати очищення робочої поверхні тракту подачі сировини ГУБ-1 представлені на рис.7, б).

За результатами досліджень створені і пройшли промислові випробування у виробничих умовах: імпульсно-хвильовий трансформатор очищення й підвищення продуктивності свердловин; імпульсно-хвильове очищення нафтогазопровідних труб; пристрій імпульсно-хвильового очищення насосно-компресорних труб.

Запропонований спосіб і пристрої відрізняються тим, що на робочі поверхні обладнання діють хвилі імпульсів від зовнішніх джерел, які призводять до руйнування налиплої маси без руйнування робочої поверхні. Конструктивна особливість полягає у сумісному використанні зовнішніх коливань процесів з мікрохвильовими коливаннями кристалічної структури гірських порід. Сумісні мікрохвильові коливання викликають розрив електромагнітних зв'язків між молекулами породного масиву. При цьому вивільняється зворотна внутрішня енергія, що корисно використовується.

Впровадження результатів досліджень.

Як показали дослідження підвищення продуктивності, ККД і якості видобутку корисних копалин при зниженні питомих енерговитрат потребує підвищення надійності і довговічності гідроприводу гірничого обладнання. До 60 % відмов засобів механізації видобутку корисних копалин відбувається за причини виходу з ладу їх гідроприводу [21]. Експлуатація гідроприводу гірничих систем у складних гірничо-геологічних умовах негативно впливає на ресурс їх роботи [22]. Усунути цей недолік можливо шляхом зниження динамічних навантажень гідроприводу, підвищення зносостійкості робочих поверхонь [45] і покращення якості робочої рідини від забруднюючих домішок [9; 10]. Запропонований у дисертаційній роботі критеріальний метод [13; 16; 23; 24] передбачає на тільки оптимізацію виробничих граничних умов функціонування засобів механізації видобутку корисних копалин, а й створення способів і засобів очищення робочих рідин гідроприводу гірничих систем [34]. Для цього створені імпульсно-хвильові трансформатори (ІХТ), кавітаційно-хвильові генератори (КХГ) й генератори акустичних коливань (ГАК) [8; 35; 50]. Практична реалізація цих рішень забезпечила перерозподіл зовнішніх і внутрішніх енергетичних потоків у системі.

Створено імпульсно-хвильове долото (ІХД) для обробки привибійного простору при бурінні свердловин забезпечує: дворазове зниження питомої енергоємності, підвищення продуктивності буріння у (1,5...2,0) рази й більш ніж трикратне підвищення ККД руйнування вибою. Область застосування ІХД: у галузях: гірничий, нафтогазовидобувної, будівельних матеріалів, цементній промисловості. ІХД передбачає, використання енергетичного потенціалу породного масиву для активізації міжмолекулярних взаємодій оброблюваних середовищ. ІХД розроблений на базі серійних бурових гідравлічних доліт. ІХД (Рис 8) містить у собі корпус 6 із привареними до нього трьома лопатями 1. На лопатях установлені ріжучі елементи 5, наприклад алмазні вставки. Усередині ІХД поміщений статор 4, на лопатках якого закріплені п'єзокерамічні пластини. Нижній торець ІХД виконаний у вигляді вихрового випромінювача 7 із проточками 3. Подаваний потік промивної рідини закручується у вихровому випромінювачі й через трубку 2 з насадками з п'єзокерамічних матеріалів 8, 9 кавітаційний вихор видається на породний масив. Тиск у кавітаційному пухирці менше атмосферного, воно інтенсивно знижує тиск стовпа свердловинної рідини на масив при утворенні пухирця. Захлопування пухирця супроводжується викиданням мікро струменів з тиском до 1 ГПа і власною частотою коливань, яка близька до власної частоти коливань часток гірської породи. При цьому порода у свердловині руйнується більш ефективно з меншими енергетичними витратами.

Для зменшення зусиль, які виштовхують з свердловини і потребують додаткових енерговитрат на їх подолання, запропоновано використання вихрового випромінювача потоку бурового розчину. Він розміщений всередині ІХД. Це забезпечує дворазове зниження питомої енергоємності буріння, підвищення продуктивності у (1,5...2,0) рази й більш ніж трикратне підвищення ККД руйнування породного масиву. Порівняння результатів розрахунку і експериментальні данні при бурінні свердловин у габро наведені у табл. 2.

Таблиця 2 Порівняння результатів пружно - пластичних деформацій при бурінні свердловин у габро

Підготовлено практичні рекомендації з вибору швидкості подачі інструмента на породний масив, при якому забезпечуються максимальна продуктивність, ККД, якість і мінімальна питома енергоємність процесу руйнування молекулярних зв'язків породного масиву для екскаваторів: ковшових ЕКГ-5А и ЕО-4321; роторного - СРС-2000-28/3.5; драглайна -ЕШ-6,5/45У, бурового устаткування: верстата 2СБШ-200Н; УКБ-8, кільцевого бура БК-476 бурильної машини МРК-750; колонкового свердла ЕБГП-1; ручного свердла СЕР-19; штрипсового верстата СМР-043; прохідницького щита ПМЩ-2.1 комплексу КЩ-2.1Б.

Для видобутку корисних копалин у зимовий час розроблено та проведені випробування активних зубків (рис.9) ковша екскаватора ЕКГ-5А. Звичайні зубки ковша екскаватора замінені на активні зубки. Вони представляють собою антифазні гідроударники [1; 8; 25; 26], які роблять попереднє рихлення породного масиву перед екскавацією, за рахунок динамічного навантаження масиву.

Рекомендовані режими роботи кар'єрних екскаваторів ЕКГ-5А, що у виробничих умовах Прионежського родовища кварцитів (Карелія, Росія) забезпечили збільшення продуктивності на 30 %, ККД - на 18 %, якості ведення робіт -на 30 % при зниженні питомих енерговитрат екскавації на 32 %. Також рекомендовано режими роботи бурових верстатів 2СБШ-200Н, що у виробничих умовах Прионежського родовища кварцитів забезпечили збільшення продуктивності на 22 %, ККД - на 15 %, якості ведення робіт - на 18 % при зниженні питомих енерговитрат буріння на 25 %, що підтверджено Актом впровадження з економічним ефектом 1218396,5 руб.

Впроваджені на Криворізькому гірничо-цементному комбінаті (4 комплекти), АТ “Павлоградвугілля”(6 комплектів), АТ “Подільський цемент” (12 комплектів) гідроімпульсні пристрої ГУБ 1 очищення металевих поверхонь технологічного устаткування від гірничої маси, що дозволило підвищити продуктивність праці і цілком ліквідувати ручну працю по очищенню і скоротити час простоїв технологічного комплексу, що підтверджено Протоколами випробувань і Актами впровадження з річним економічним ефектом 1470488 грн.

Створено імпульсно-хвильові трансформатори частоти, у яких як первинне джерело енергії використані низькочастотні зовнішні генератори коливань, а в якості вторинних високочастотних джерел коливань - внутрішні потенційні джерела породного масиву. Промислові випробування в умовах Охтирського НГДУ Україна, підтверджені Протоколом і Актом впровадження, свідчать про забезпечення підвищення добової продуктивності нафтової свердловини на (3...5) т/добу із тривалістю (2...3) місяця і зниження питомої енергоємності очищення технологічних трубопроводів від механічних відкладень. Реальний економічний ефект склав 235565 грн. на рік.

ВИСНОВКИ

У дисертації надано теоретичне узагальнення та нове рішення важливої наукової проблеми створення та впровадження фізико-технічних основ видобутку корисних копалин та високопродуктивної техніки з енергоощадним руйнуванням молекулярних зв'язків гірських порід, що досягнуто за рахунок використання сукупної дії зовнішніх енергетичних джерел і внутрішньої енергії середовища та концентрації її у місцях резонансної модуляції породного масиву без його енергетичного перенасичення.

Основні наукові і практичні результати, висновки і рекомендації, які отримані при виконанні досліджень і впровадження розробок:

1. Критичний аналіз сучасних теорій як статичного, так і динамічного руйнування гірських порід при видобутку і переробці корисних копалин показав, що на сьогодні відсутній єдиний інтегральний критерій, який надавав би можливість забезпечувати руйнування різних породних масивів з максимальною продуктивністю і ККД при мінімальних питомих енерговитратах і вартості руйнування. Узагальнення і систематизація існуючих знань для розробки нових фізико-технічних способів видобутку корисних копалин в єдиному комплексі відображає суть даної проблеми.

2. Розроблено фізико-технічні основи видобутку корисних копалин з використанням енергоощадного руйнування молекулярних зв'язків гірських порід шляхом трансформації та керованого узгодження частот коливань зовнішніх і внутрішніх джерел енергії.

3. Вперше встановлені функціональні закономірності руйнування породного масиву на класичному і молекулярно-хвильовому рівнях з урахуванням параметрів робочого органу і приводу гірничої машини, у обґрунтуванні режимів оптимального функціонування систем типу «Породний масив-робочий орган - привід».

4. Уперше розроблено критеріальний метод створення гірничих систем класу "Породний масив - робочий орган - привід" для видобутку корисних копалин. Він відрізняється тим, що заснований на системному аналізі вихідних даних, параметричному й аксіоматичному синтезі виробничих граничних умов оптимального функціонування гірничих систем та формує їх фізико-технічні основи.

5. Вперше, за допомогою критеріального методу, виконано узагальнення наукових і практичних досягнень у основи теорії функціонування гірничих систем, перевірені прямим експериментом за складеним багатофакторним В-планом. Вони об'єднали в собі три складові частини пізнання сутності досліджуваних явищ: логіку функціонування гірничої системи за експериментальними фактами, висновками, доказами; побудову ідеалізованої гірничої системи і її теоретичної моделі; формалізацію функціонування системи на базі постулатів і аксіом.

6. Уперше отримані математичні моделі елементарної стружки і висоти ядра ущільнення породного масиву на підставі моделі навантаження пружно - пластичного середовища, які на функціональному рівні враховують взаємний вплив фізико - механічних властивостей породного масиву, параметрів робочого органа і приводу системи.

7. Розроблено нову методику розрахунку виробничих граничних умов функціонування гірничих систем через єдиний параметр - висоту ядра ущільнення, яка передбачає класичний і молекулярно-хвильовий підходи при їхньому аналізі, це надало змогу керування найбільш енергоємним процесом формування ядра ущільнення при руйнуванні породного масиву по його молекулярно-хвильових характеристиках, питомій поверхневій енергії, постійній кристалічних ґрат і радіусу дії міжмолекулярних сил.

8. Проведено порівняння на класичному і молекулярно-хвильовому рівні ВГУ функціонування: колісного екскаватора ЕО-4321; роторного екскаватора СРС-2000-28/3.5; крокуючого екскаватора драглайна ЕШ-6,5/45У; шарошкового бурового верстата 2СБШ-200Н; колонкового свердла ЕБГП1; ручного електросвердла СЕР-19; штрипсового розпилювального верстата СМР-043; механізованого прохідницького щита ПЩМ-2.1Б комплексу КЩ-2.1 (розбіжність теоретичних і експериментальних результатів не перевищувала 15 %). 9. Встановлено, що висота ядра ущільнення на твердосплавних вставках шарошки мала значення (4…6) мм, не залежно від рядності розміщення твердосплавних вставок. Об'єм ядра ущільнення коливався від 3510-9 до 4610-9 м3, об'єм стружки - від 1310-8до 2810-8 м3. Продуктивність буріння змінювалася від 0,6 до 1,78 м3/год, що забезпечувало варіацію питомої енергоємності буріння від 4 до 11 кВтгод/м3, технічну швидкість буріння від 11 до 50 мм/хв. у виробничих умовах відкритого акціонерного товариства ”Кварцит” та ВАТ ”Прионежський кар'єр” (республіка Карелія, Росія) де проводилося буріння свердловин у гранітах з межею міцності на стискання - 200…250 МПа, коефіцієнтом Пуассона - 0,23…0,25, з показником буримості (10…11). 10. Створено і випробувано в промислових умовах: антифазні гідроударники для активізації ковша екскаватора; імпульсно-хвильове долото для буріння свердловин; гідроімпульсний пристрій ГУБ-1 для забезпечення проходження гірської маси по трактах подачі гірських порід; імпульсно-хвильовий трансформатор підвищення продуктивності нафтових свердловин та очищення внутрішніх поверхонь насосоно - компресорних і нафтогазопровідних труб; магнітно-ультразвукову систему (МУС) очищення води. Загальний фактичний економічний ефект від впровадження результатів роботи становить 1218396,5 руб. Росії та 1706053 грн. 11. Основні матеріали дисертації викладені у навчальному посібнику та використовуються в учбовому процесі НТУУ «КПІ» при вивчені студентами спеціальностей «Технологія відкритої розробки родовищ корисних копалин» та «Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв» дисциплін «Техніка і технологія переробки гірських порід» та «Механічне обладнання гірничих виробництв».

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ У РОБОТАХ

Навчальний посібник

1. Кичигин А.Ф. Основы функционирования системы “Забой -Горная машина”: учеб. пособ./А.Ф.Кичигин А.Ф, О.М. Терентьев, О.И. Луц - К.: УМК ВО УССР, 1989. - 224 с.

Статті у фахових виданнях

2. Терентьєв О.М. Критеріальні параметри функціонування гірничих систем / О.М. Терентьєв //Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Серія “Гірництво”: [Зб. наук. праць /наук.ред. Воробйов В.Д.]. - К.: НТУУ"КПІ": ЗАТ "Техновибух", 1999. - Вип. 1. - С. 95 - 107.

3. Терентьєв О.М. Порівняння технологічних параметрів функціонування роторних екскаваторів / О.М. Терентьєв //Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Серія “Гірництво”: [Зб. наук. праць /наук.ред. Воробйов В.Д.]. - К.: НТУУ"КПІ": ЗАТ "Техновибух", 2000. - Вип. 3. - С. 100 - 103.

4. Терентьєв О.М. Аналіз параметрів функціонування гірничої системи / О.М. Терентьєв //Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Серія "Гірництво": [Зб. наук. праць /наук.ред. Воробйов В.Д.]. - К.: НТУУ"КПІ": ЗАТ "Техновибух", 2000. - Вип. 4. - С.76…81.

5. Терентьєв О.М. Інтенсифікація процесу руйнування імпульсно-хвильовим впливом на молекулярні зв'язки середовища / О.М. Терентьєв //Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Серія "Гірництво": [Зб. наук. праць /наук.ред. Воробйов В.Д.]. - К.: НТУУ"КПІ": ЗАТ "Техновибух".- 2001. - Вип. 6. - С. 34-39.

6. Терентьєв О.М. Вибір оптимальних параметрів процесу шарошкового буріння / О. М. Терентьєв //Всеукраїнський науково-технічний журнал. “Вібрації в техніці та технологіях”. Дніпропетровськ: Вид. НГАУ.- 2000.- № 4(16). - С. 81-86.

7. Терентьєв О.М Урахування молекулярно - хвилевих процесів руйнування вибою при виборі виконавчих органів гірничих машин /О.М. Терентьєв //Зб. наук. праць Національної гірничої академії. - Дніпропетровськ, 2002. - С 11-16.

8. Терентьєв О.М. Бістабільні елементи на основі ефекту Коанда в керуванні антифазними системами / О.М. Терентьєв, О.А. Можаровська, В.Ф. Земляніцька // Вісник Національного Технічного Університету України „КПІ”. Серія „Гірництво”: [Зб. наук. праць /наук.ред. Воробйов В.Д.]. - К.: НТУУ „КПІ”: ЗАТ „Техновибух”, 2006. - Вип. 13. - С. 85-92.

9. Терентьєв О.М. Ультразвукова, магнітно-адсорбційна технологія очистки рідини. //Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Серія “Гірництво”: [Зб. наук. праць /наук.ред. Воробйов В.Д.]. - К.: НТУУ"КПІ": ЗАТ "Техновибух", 2006. - Вип. 14. - С. 51-59.

10. Терентьєв О.М. Використання магнітно-ультразвукової системи підготовки води для нагнітання у продуктивні горизонти / О.М. Терентьєв //Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету: Наукові праці КДПУ, 2003. - Вип.. 2(19), Т.3.- С 135-137

11. Терентьєв О.М. Межа міцності на розрив з урахуванням квантово-механічних властивостей гірських порід / О.М. Терентьєв //Зб. наук. праць Національного університету „Львівська політехніка”. Серія „Проблеми економії енергії”: Львів: Вид. НУ „Львівська політехніка”. 2002. - С 29 - 34.

12. Терентьєв О.М. Використання енергетичного потенціалу міжмолекулярних зв'язків для зниження енерговитрат функціонування гірничих систем / О.М. Терентьєв //Вісник Державного університету “Львівська політехніка ”. Серія „Проблеми економії енергії ”. - Львів: Вид. НУ „Львівська політехніка ”. 1999. - № 2. - С 120 -122.

13. Кичигин А.Ф, Фундаментальный метод энергосберегающих технологий / А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев //Вісник Інженерної Академії України. - 1996. - № 1.-С 19-26.

14. Кічігін А.П. Обґрунтування хвильової імпульсної системи очищення нагромаджувальних ємностей від налипання та намерзання /А.П. Кічігін, О.М. Терентьєв, О.И. Луц, Н.А. Дегтярьова, С.А. Дегтярьов//Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Серія “Гірнича електромеханіка”: [Зб. наук. праць.]. - К.: Либідь, 1993. - Вип. 1. - С. 48 - 52.

15. Кичигин А.Ф. Математический аналог усилия разрушения горных пород в фундаментальных константах / А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, О.И. Луц //Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Серія “Гірнича електромеханіка”: [Зб. наук. праць./наук. ред. Смірнов В. та ін.]. - К.: Либідь, 1993. - Вип. 24. - С. 44 - 47.

16. Кичигин А.Ф. Фундаментальный метод разработки исполнительных органов горных машин / А.Ф. Кичигин, Ю.Н. Бугай, О.М. Терентьев //Известия вузов Горный журнал. -1992. - № 1.- С.19-23.

17. Кичигин А. Ф. Выбор производственных граничных условий функционирования штрипсовых станков / А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, Н.А. Якименко //Физико-технические проблемы разработки полезных ископаемых. - 1991.- № 10. - С. 34-38.

18. Кичииін А.Ф. Эффективный шаг установки резцов на коронках буровых машин / А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, О.И. Луц [та ін.] //Энергетическое строительство. -1990. - № 4. - С. 60-61.

19. Кичигин А.Ф. Новый метод изучения курс Горные машины / А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев. //Вестник КПИ. Научно-методическая серия. - К.: Политехника.- 1990. - Вып.14. - С. 31-35.

20. Кичигин А.Ф. Объем стружки, отделяемой от массива рабочим инструментом горных машин / А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, В.М. Слиденко //Прикладная геометрия.:- Киев. Будивельник. - 1990. - Вып. 39. - С. 15-19.

21. Кичигин А.Ф. Лазерное упрочнение гидропривода очистного комбайна / А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, Н.И.Сергиенко //Уголь. - 1986.- № 2(719). - С. 51-53.

22. Терентьев О.М. Упрочнение элементов исполнительного органа горной машины / О.М. Терентьев, Н.И. Сергиенко, И.В. Пархоменко : [cб. научн. трудов.]// Вестник Национального технического университета Украины “Киевский политехнический институт”. Серия “Горная электромеханика и автоматика”: - К.: Политехника, 1986. - Вып. 17. - С. 34 - 39.

23. Kichigin A. F. Fundamental method of creation of the rock machines / A. F. Kichigin, O. M. Terentiev // International Symposium “Off-Road Machines and Vchicles in Theory and Practice” RP, Wroclaw. International Sosiety for Terrain Vehicle System (ISTVS), East European Office, 24.09.1996 y. - Р. 23-27.

24. Kichigin A. F. Allcriterial method of the designing mining system / A. F. Kichigin, О.М. Terentiev, О.І. Lutc //J. Problem in design and operation of heavy duty machines and vehicles. - RP. Wroclaw. 62-4, 1991. - Р. 25-29.

25. Авторські свідоцтва на винаходи і патенти

26. Пат. 18635 UA, МКП Е 21 В 43/16, G 01 F 23/28. Анти фазний гідро ударник/О.А. Можаровська, О.М. Терентьєв, О.Ю. Дури цин, В.Ф. Земляницька заявник і патовласник НТУУ „КПІ” - № 200605525, заявл. 15.02.2000, опубл. 15.11.2006, Бюл. № 3. - 5 с. іл.

27. Пат. 18635 UA, МКП Е 21 В 43/16, G 01 F 23/28. Антифазний гідроударник /О.А. Можаровська, О.М.Терентьєв, О.Ю. Дурицин, В.Ф. Земляницька : заявник і патентовласник НТУУ «КПІ» - № 200605525; заявл. 15.02.2005; опубл. 15.11.2006, Бюл № 3. - 5 с.: іл.

28. Пат. 31124А UA, МКП Е 21 С 27/24. Виконавчий орган прохідницької машини./ А.П. Кічігін, О.М. Терентьєв, В.М. Вигівський, М.В. Демченко, І.В. Ізотов : заявник і патентовласник НТУУ «КПІ» - № 980737720; заявл. 13.07.98; опубл. 15.12.2000, Бюл №7-11. - 4 с.: іл.

29. Пат. 31118А UA, МКП Е 21 В 43/00. Пристрій для обробки припородної зони продуктивного пласта./ А.П. Кічігін, О.М. Терентьєв, В.М. Вигівський : заявник і патентовласник НТУУ «КПІ» - № 98073714; заявл. 13.07.98; опубл. 15.12.2000, Бюл №7-11. - 5 с.: іл.

30. Пат. 25480 UA, МКП В 25 D 9/04. Ударний пристрій. /А.П. Кічігін, О.М. Терентьєв, В.М. Сліденко : заявник і патентовласник НТУУ «КПІ» - № 95114942; заявл. 20. 11. 1995; опубл. 25.12.1998, Бюл. № 6 - 4 с.: іл.

31. Пат. 25477 UA, МКП В 08 В 7/02. Пристрій для очищення металевих поверхонь //А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, А.Е. Дегтярев : заявник і патентовласник НТУУ «КПІ» - № 95115051; заявл. 28.11.1995; Опубл. 25.12.1998, Бюл. № 6. - 3 с.: іл.

32. Пат. 17530 UA, МКП Е 21 В 11/00. Спосіб проведення гірничих виробок. /А.П. Кічігін, Б.М. Зененко, О.М. Терентьєв, С.Б. Зененко, М.М. Лебедєв : заявник і патентовласник НТУУ «КПІ» - № 95052458; заявл. 22.05. 1995; опубл. 06. 05. 1997, Бюл. № 4 - 4 с.: іл.

33. Пат. 2050989 РФ МКП В 08 В 7/02 Устройство очистки металлических поверхностей от намерзания и налипання. /В.Я. Рязанцев, А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, А.Е. Дегтярев, О.И. Луц (UA): заявитель и патентообладатель НТУУ «КПИ». - № 5044788/12; заявл. 01.06.1992; опубл. 27.12.1995, Бюл. № 36. - 3 с.: іл.

34. Буровая коронка: А.с. 1579980. СССР. МКИ Е 21 В 10/02. /А.Ф. Кичигин, (UA), О.М.Терентьев (UA), О.И.Луц (UA), Р.Д.Тохунц (RU), В.Н.Смирнов (RU), Н.И.Сергиенко (UA), Ф.Ф.Бондаренко (UA) : заявитель и патентообладатель НТУУ «КПИ». - № 4483195/03; заявл. 17. 06. 1987; опубл. 03.06.1990, Бюл № 8 - 2 с.: іл.

Статті, депоновані й анотовані у наукових журналах, тези доповідей:

35. Терентьєв О.М. Магнітно - ультразвукова система очистки рідини / О.М. Терентьєв //Проблеми економії енергії: зб. текстів виступів на ІУ Міжнар. наук. - практ. конференції. Львів, 8-12 жовтня, 2003 р.: тези доповід. - Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2003. - С. 103.

36. Терентьев О.М. Резонансная передача энергии в механическом импульсно-волновом трансформаторе / О.М. Терентьев, В.М. Виговский В.М //Машиностроение и техносфера на рубеже XXI века : сб. текстов віступл. на VI Международной научно-технической конференции. 25 апреля, 1999 г.: [тезисы докл.]- Донецк: ДонТУ, 1999. - С. 94 - 95.

37. Kichigin A. F. Fundamental method of creation of the rock machines / A. F. Kichigin, O. M. Terentiev // International Symposium “Off-Road Machines and Vchicles in Theory and Practice” RP, Wroclaw. International Sosiety for Terrain Vehicle System (ISTVS), East European Office, 24.09.1996 y. - Р. 23-27.

38. Кичигин А.Ф. Щадящие методы проходки горных выработок при строительстве объектов изоляции РАО в геологических формациях /А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев // Удаление радиоактивных токсичных отходов:[сб. трудов].-Украина, Киев, 1995.-С. 75-76.

39. Кичигин А. Ф. Аксиоматический синтез ПГУ буровых машин / А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, О. И. Луц //Совершенствование режимов работы буровых машин : [сб. трудов].- Караганда, 1991. - С. 31-34.

40. Кичигин А.Ф. Активизация гидропривода исполнительного органа экскаватора- погрузчика /А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, В.М. Слиденко // Наука и практика производства погрузчиков. Вроцлав, РП, 1989. - С. 11-15.

41. Kichigin A. F., Terentiev O. M., Slidenko V. M. Aktiwizacij napedy hudraulicznego organy wykonawcego koparko-ladowarka / A. F. Kichigin, O. M.Terentiev, V. M. Slidenko //Sterowanie i naped hidrauliczny. - RP. Wroclaw, Bumar-Fadroma. - 1989.- № 3. - С. 9-13.

42. Кичигин А.Ф. Аналитические и экспериментальные исследования разрушения горных пород НРС / А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, К.К. Ткачук //Научные проблемы горного дела [Сб.трудов], ДПИ, Донецк. 1987. - С. 33-37.

43. Терентьев О.М. Параметры ядра уплотнения режущего инструмента / О.М. Терентьев, Ф.Ф. Бондаренко, С.Н. Швец //Научные проблемы горного дела : [сб. трудов]. - ДПИ, Донецк. 1987. - С. 41-44.

44. Кичигин А.Ф. Молекулярно - волновая модель прочности горных пород /А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев // Проблемы гидромеханики в горном деле и строительстве : [сб. трудов]. - К.: Общество Знание, Украина, - 1986. - Ч1.- С. 45 - 47.

45. Кичигин А.Ф. Показатель свойств горных пород / А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, В.М. Выговский // Проблемы гидромеханики в горном деле и строительстве : [cб. трудов] - К.: Общество Знание, Украина, - 1986. - Ч1.- С 43 - 45.

46. Терентьев О. М. Лазерное упрочнение гидропривода горных машин / О.М. Терентьев, Н. И. Сергиенко, Б.Н. Зененко //Динамика и статика пространственных конструкций. - Киев: Изд. КИСИ, 1986. - С. 36-39.

47. Терентьев О. М. Применение гидроударных устройств для очистки бункеров от намерзшей горной массы / О.М. Терентьев, А. Н. Башлак, В. П. Василюк //Проблемы создания и внедрения горных машин с гидроудаными исполнительными органами [Сб.трудов],. - Караганда: КПТИ, 1985.

48. Кичигин А.Ф. Управление колебаниями мощных гидроударных машин/А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, А.Н. Башлак, В.П. Василюк, Н.И. Сергиенко // Динамика и статика пространственных конструкций : [сб. трудов].- Киев: КИСИ, 1985. - С. 34-37.

49. Терентьев О.М. Производственные граничные условия горных систем / О.М. Терентьев //Днепропетровский горный институт 75 лет : [сб. трудов]. - Днепропетровск: ДГИ, 1998. - С. 22-28.

50. Терентьев О.М. Состояние упруго-пластического дефектного массива при взаимодействии с породоразрушающим инструментом / О.М. Терентьев, В.Г. Сидяченко //Разработка и опыт применения новых типов горнорежущего инструмента. - Киев: ИСМ АН УССР, 1983. - С. 25-29

51. Кичигин А.Ф. Расчет параметров импульсно-волнового трансформатора / А.Ф. Кичигин, О.М. Терентьев, В.М. Выговский. - К.: 1998. - 12 с. - Деп. в ГНТБ Украины 02.06.98. № 233-Ук98. ГРНТИ 52.47.

Размещено на Allbest.ru