Геомеханічні основи збереження стійкості виробок глибоких шахт на різних етапах їх експлуатації

Для проведення випробувань була розроблена конструкція трубчатого анкера (рис. 13) і виготовлена експериментальна партія анкерів (100 штук).

Випробування містять перевірку міцності закріплювання трубчастого анкера в породах після підривання в них камуфлетних зарядів ВР, контроль за устаткуванням навколо виробки на заданому видаленні від її контура зони зруйнованих порід і перевірку впливу способу «кріплення - охорона» на стійкість виробки.

Міцність закріплювання трубчастого анкера в породах визначалася методом разового витягання його з свердловини за допомогою спеціально розробленого пристрою. Принцип дії його заснований на вимірюванні сили тертя при додатку осьового навантаження до закріпленого в свердловині анкера.

Контроль за утворенням навколо виробки на заданому видаленні від її контура мережі тріщин від підривання зарядів ВР в анкерах здійснювався за допомогою перископа РВП-456 таким чином. Між шпурами, в яких встановлювалися анкера, бурився додатковий шпур, стінки якого оглядалися і фотографувалися за допомогою РВП-456 до і після установки і розкріплення анкерів. Ефективність способу оцінювалася за наслідками інструментальних спостережень за зсувами масиву на вимірних станціях, обладнаних контурними реперами.

В результаті було встановлено, що розроблена конструкція вибуховорозпорного трубчастого анкера забезпечує закріплення анкерів в непорушеному цілику і одночасно руйнування масиву на деякому видаленні від контура виробки. Несуча здатність анкерів при цьому складала 90-100 кН. Ширина зони розвантаження і розмір приконтурного цілика, які одержані в процесі досліджень, відрізняються від розрахункових не більше ніж на + 20%.

Проведені випробування показали, що застосування способу «кріплення - охорона» в 2,5-3,0 рази знижує зсуви контура виробки у порівнянні з контрольною ділянкою.

Впровадження способу підтримки «кріплення-охорона» проводилося на шахті «Новодружеська» ДП «Лісичанськвугілля» на ділянці обхідного квершлагу горизонту 840 м допоміжного стовбура, що знаходиться поза зоною безпосереднього впливу очисних робіт.

Виробка споруджувалася перетином у світлі 18,3 м3 (у проходці 20,8 м2), шириною 5,66 м і висотою 4,11 м в проходці. Квершлаг проходився буровибуховим способом по аргілітам, алевролітам з МПа і перетинав невелику за потужністю ділянку пісковику з МПа. Кут падіння порід - 20-25.

За проектом виробка закріплена арочним кріпленням АП-3 (СВП-33), із залізобетонною затяжкою.

Візуальні обстеження ділянки обхідного квершлагу гор. 840 м, який пройдено до впровадження способу підтримки «кріплення-охорона», показали, що контур і кріплення виробки піддавалися значній деформації. Деформована затяжка, розірвані хомути, порушена цілісність профілю, зсуви підошви виробки досягали 0,5 м, покрівлі - 0,5-0,55 м.

Для оцінки ефективності застосування способу підтримки «кріплення-охорона» на ділянці впровадження були обладнані контурні вимірні станції. Встановлено, що зсуви по контуру виробки відбувалися рівномірно і носили затухаючий характер. На ділянці, де проводилося впровадження способу підтримки «кріплення-охорона», зсуви покрівлі склали 250-310 мм, з боку підошви - 220-250 мм. Економічний ефект від впровадження способу склав 14 тис. рублів (у цінах 1988 р.).

На підставі проведених досліджень і результатів дослідно-промислової перевірки і впровадження способу «кріплення-охорона» була розроблена і в установленому порядку затверджена «Тимчасова інструкція по застосуванню способу підтримки гірничих виробок «кріплення-охорона»» (РД 12.18.072-88).

Впровадження рекомендацій за розрахунком параметрів анкерного кріплення з урахуванням нової концепції їх застосування здійснювалося на шахті «Добропільська».

Впровадження проводилося при проведенні конвеєрного штреку північної корінної лави пласта і 5 південного конвеєрного штреку пласта гор. 450 м.

Конвеєрний штрек північної лави пл. споруджувався в породах з міцністю на одноосне стиснення 27-30 МПа. Штрек мав прямокутну форму поперечного перетину. Висота виробки в проходці складала 3,3 м, ширина 4,8 м. Виробка, завдовжки 270 м, проводилася за допомогою комбайна КПД. Середня швидкість посування підготовчого вибою 190 м/міс. При розрахунку параметрів анкерного кріплення по традиційній методиці, щільність установки анкерів для кріплення покрівлі виробки склала 3 анк./м2, тобто при ширині виробки 4,8 м на 1 метр виробки необхідно встановлювати 15 анкерів. При розрахунку, з урахуванням особливостей роботи анкерного кріплення, встановлених в ДонНТУ, щільність установки анкерів - 0,77 анк./м2, тобто на 1 метр виробки необхідно встановлювати 4 анкери. Довжина анкерів складала 2,4 м. Відстань між рядами анкерів - 1 м, а між анкерами в ряду - 1,27 м. Економічний ефект від впровадження рекомендацій склав 128,45 тис. грн.

П'ятий південний конвеєрний штрек похилу пл. споруджувався на глибині 730 м в породах з міцністю на одноосне стиснення 24 МПа. Після проходу лави виробка погашається. Анкерним кріпленням була закріплена ділянка завдовжки 730 м.

Виробка мало трапецієподібну форму поперечного перетину. Висота виробки в проходці складала 3,5 м, ширина - 4,5 м. Виробка проводилася за допомогою комбайна КПД. Середня швидкість проведення виробки склала 190 м/міс. Загальна довжина штреку - 1260 м. З пікету 13 по 50 виробка було закріплена анкерним кріпленням. Решта частини виробки закріплена металевим арочним триланковим податливим кріпленням з кроком 0,8 м. Анкера встановлювалися під підхоплювач, який виготовлений з профілю СВП-22 завдовжки 3,4 м.

При розрахунку параметрів анкерного кріплення за традиційною методикою необхідна щільність установки анкерів для кріплення покрівлі виробки склала 2,03 анк./м2, а за рекомендаціями ДонНТУ щільність анкерування - 1,15 анк./м2. Економічна ефективність при реалізації рекомендацій склала 400,19 грн./м.

Основні результати роботи увійшли також до розроблених під керівництвом автора і затверджених Мінвуглепромом СРСР «Технологічні схеми поетапної підтримки капітальних гірничих виробок на основі розвантаження порідного масиву від підвищених напруг» (РД 12.18.096-90).

ВИСНОВКИ

У дисертації дане теоретичне узагальнення і вирішена актуальна науково-технічна проблема, що полягає в розробці геомеханічних основ забезпечення стійкості підтримуваних виробок глибоких шахт на основі вперше встановлених і експериментально підтверджених особливостей і закономірностей поведінки системи «кріплення-масив», при зміні геомеханічного стану масиву, що вміщує виробку, на різних етапах їх підтримки. Це дозволило обґрунтувати і розробити ряд нових технологічно простих і мало витратних способів забезпечення стійкості виробок, заснованих на використанні несучої здатності порідного масиву.

1. Розроблений аналітико-експериментальний метод розрахунку розмірів зони крихкого руйнування і пластичних деформацій, що базується на положеннях механіки крихкого руйнування порідного масиву і теорії граничної рівноваги. Як критерій розділення ЗНД на області крихкого руйнування і пластичних деформацій прийняте співвідношення між діючими в масиві напругами і межами миттєвої і тривалої міцності порід на стиснення.

Розрахунок розмірів зони крихкого руйнування проводився з урахуванням руху фронту руйнування від контуру виробки углиб масиву за часом і перерозподілу напруг на межі фронту.

Одержані аналітичні залежності дозволяють вирішити приватні завдання про особливості деформації масиву, що вміщує виробку, на різних етапах її існування та обґрунтовано приймати способи забезпечення її стійкості.

2. Вперше встановлено, що міжрамна огорожа (затяжка) бере участь в процесі формування навантаження на кріплення при кроці установки кріплення 0,5 м і більше. При цьому встановлено, що механізм формування навантаження на систему «кріплення - міжрамна огорожа» в процесі утворення навколо виробки зони зруйнованих порід, полягає в наступному. У початковий період формування навколо виробки ЗЗП (розмір ЗЗП не перевищує кроку установки кріплення) і відсутності деформації затяжки, остання тільки перерозподіляє навантаження від зсувів контуру виробки на рами кріплення. При подальшому зростанні ЗЗП углиб масиву і прогині затяжки унаслідок зсувів порід в порожнину виробки, між рамами, уздовж виробки, починають утворюватися склепіння природної рівноваги. Прогин затяжки можна розглядати як реалізацію зсувів контуру виробки на деяку величину за рахунок податливості кріплення, що знижує навантаження на рами. Після завершення утворення в міжрамному просторі склепінь природної рівноваги, затяжка сприймає навантаження тільки від ваги породи у межах цих склепінь. А так, як ці склепіння спираються на рами кріплення, то при подальшому зростанні зони зруйнованих порід навколо виробки, навантаження ними перерозподіляється тільки на рами кріплення і не передається на затяжку. Встановлений механізм дозволяє обґрунтувати вимоги до міжрамних огорож, що полягають в наступному.

Податливість затяжки повинна забезпечувати можливість утворення склепінь природної рівноваги усередині ЗЗП в міжрамному просторі без її руйнування. Несуча здатність затяжки повинна прийматися такою, щоб витримувати навантаження від ваги порід у межах склепіння природної рівноваги.

3. Уточнений і вперше експериментально підтверджений механізм формування навантаження на кріплення за часом, який полягає в тому, що в першому періоді, тривалістю до одного року, навантаження на кріплення формується за рахунок зсувів контуру виробки в процесі утворення навколо неї зони зруйнованих порід. Після утворення навколо виробки ЗЗП (II період), в результаті реалізації геомеханічних процесів усередині неї, навантаження на кріплення надає вага порід, що, в межах ЗЗП, відокремилися від приконтурного масиву. Для оцінки параметрів обвалень, в межах ЗЗП, вперше запропоновано використовувати графіки зміни прискорень зсувів глибинних реперів. Точка на графіку, де прискорення змінює знак «плюс» на «мінус», характеризує глибину обвалення і час його реалізації. Глибина обвалення порід, може бути прийнята рівною розрахунковому розміру ЗЗП (відхилення не перевищує 25%).

4. Встановлені особливості деформації виробки при порушенні рівноважного стану в системі «кріплення-масив», яке пов'язано з перекріплюванням, що полягає в наступному. Якщо до моменту перекріплювання виробки, зона крихкого руйнування навколо неї не закінчила своє формування, то до 80% зсувів контуру виробки після перекріплювання відбувається за рахунок подальшого руйнування порід в межах цієї зони, а решта частини - за рахунок збільшення розмірів ЗНД якщо ж до моменту перекріплення зона крихкого руйнування сформувалася повністю, то до 80% зсувів контуру виробки після перекріплення відбувається за рахунок збільшення розмірів ЗНД. В процесі деформації порід, що вміщують перекріплювану виробку можна виділити два періоди. Перший - тривалістю 45-65 діб, характеризується нерівномірністю і підвищеною інтенсивністю зсувів порід (швидкість зсувів порід покрівлі зростає в 5-16 разів, а боків - 2-8 разів, в порівнянні з середніми швидкостями до перекріплювання). Тривалість цього періоду скорочується після кожного подальшого перекріплювання.

Особливістю другого періоду є зсуви контуру виробки з невеликою швидкістю. Одержані аналітичні залежності для визначення зсувів контуру виробки після перекріплювання і оцінки впливу випуску породи при перекріплюванні на їх подальшу стійкість.

5. З урахуванням встановлених особливостей і закономірностей поведінки системи «кріплення-масив» при зміні геомеханічного стану масиву, що вміщує виробки, на різних етапах їх експлуатації розроблені новий спосіб підтримки виробок «кріплення-охорона» і технологія перекріплювання гірничих виробок.

Суть способу «кріплення-охорона» полягає в утворенні навколо виробки, на заданому видаленні від її контуру, зони знижених напруг шляхом підривання камуфлетних зарядів ВВ в трубчастих анкерах. Енергія вибуху при цьому, витрачається на утворення зони розвантаження і розвальцьовування анкерів в шпурах. Не порушений приконтурний масив, посилений анкерами, виконує роль кріплення.

Нова технологія перекріплювання гірничих виробок забезпечує збереження рівноважного стану системи «кріплення-масив» і попереджає зайвий випуск породи при розширенні виробок. Суть цієї технології полягає в тому, що за допомогою технічних засобів, в зоні можливого обвалення порід, за межами проектного контуру відновленої виробки створюється розпір, сприяючий за рахунок збільшення сил тертя між порідними фрагментами забезпеченню ефекту їх самопідтримки.

6. Запропонована нова концепція застосування анкерного кріплення, яка полягає в тому, що анкера розглядаються не як несуча конструкція кріплення, а як елемент, що змінює структурно-механічні параметри масиву, що вміщує виробку, і перешкоджає його руйнуванню.

7. На підставі результатів виконаних досліджень, розроблені і затверджені Мінвуглепромом СРСР «Тимчасова інструкція по застосуванню способу підтримки гірничих виробок «кріплення-охорона»» (РД 12.18.072-88) і «Технологічні схеми поетапної підтримки капітальних гірничих виробок на основі розвантаження порідного масиву від підвищених напруг» (РД 12.18.096-90).

Впровадження результатів роботи дозволило одержати економічний ефект у розмірі 13986 (у цінах 1987 роки) і 424594 грн.

ОСНОВНІ НАУКОВІ ПОЛОЖЕННЯ І ПРИКЛАДНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ОПУБЛІКОВАНІ В НАСТУПНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАННЯХ

1. Кошелев К.В., Петренко Ю.А., Новиков А.О. Охрана и ремонт горных выработок. - М.: Недра, 1990. - 218 с.

2. Поддержание и проветривание выработок глубоких шахт / С.С. Гребенкин, Ю.Ф. Булгаков, Н.Н. Касьян, Ю.А. Петренко, А.В. Агафонов, М.А. Ильяшов, С.Д. Керкез, С.Н. Смоланов, В.Д. Рябичев, В.А. Трофимов, С.Е. Топчий. - Донецк: «Каштан», 2005. - 256 с.

3. Кошелев В.В., Петренко Ю.А., Новиков А.О. О состоянии и ремонте выработок на шахтах Донецко-Макеевского района // Уголь Украины. - 1984. - № 8. - С. 13-14.

4. Кошелев К.В., Ланда А.И., Петренко Ю.А. Деформирование подготовительных выработок в зонах геологических нарушений //Уголь. - 1982.-№10. - С.16-17.

5. Кошелев К.В., Ланда А.И., Петренко Ю.А. Оценка трещиноватости пород вокруг выработок сооружаемых в зонах геологических нарушений //Разраб. месторождений полезных ископаемых: Респ. межвед. науч.-техн. сб. - К.: Техника, 1983. -№66. - С.57-60.

6. Кошелев К.В., Олейников А.А., Петренко Ю.А., Куракалов А.Н. Влияние взрывощелевой разгрузки на процесс образования зоны неупругих деформаций вокруг выработки //Разраб. месторождений полезных ископаемых: Респ. межвед. науч.-техн. сб. - К.: Техника, 1984. -№9 - С.13-16.

7. Кошелев К.В., Петренко Ю.А., Новиков А.О. Геомеханические параметры поддержания горнах выработок //Шахтное строительство. -1986.-№3.-С. 11-14.

8. Кошелев К.В., Петренко Ю.А., Тарасьев В.В., Игнатович Н.В. Новый способ поддержания горных выработок // Шахтное строительство. - 1987. - № 6. - С. 8-9.

9. Кошелев К.В., Новиков А.О., Петренко Ю.А. Геомеханические параметры ремонта горнах выработок // Уголь. - 1987. - № 7. - С. 20-22.

10. Способ упрочнения пород: А.с. 1747708 СССР, МКИ Е 21 11/00 / Касьян Н.Н., Клюев А.П., Новиков А.О., Петренко Ю.А. - №4707070/03 Заявл. 15.06.89 Опубл. 15.07.92, Бюл. №26. - 3 с.

11. Петренко Ю.А., Новиков А.О., Захаренко А.В. Совершенствование способов поддержания горных выработок с учетом различных этапов их существования // Известия Донецкого горного института, 1996. - №2. - С. 97-99.

12. Петренко Ю.А., Новиков А.О., Захаренко А.В. Обоснование своевременности применения способов охраны при поэтапном поддержании горных выработок // Известия Донецкого горного института. - 1998. - № 1. - С. 90-94.

13. Петренко Ю.А., Захаренко А.В., Захаренко С.В. Исследование механизма затухания эффекта локальной разгрузки пород почвы // Известия Донецкого горного института. - 1999. - № 2. - С. 90-94.

14. Петренко Ю.А., Захаренко А.В., Захаренко С.В. Шахтные исследования продолжительности эффекта локальной разгрузки породного массива // Известия Донецкого горного института. - 2000. - № 1. - С. 12-14.

15. Петренко Ю.А., Ковальчук И.С., Новиков А.О. Направление повышения работоспособности металлической арочной податливой крепи // Геотехнологии на рубеже ХХІ века. Монография в 3-х томах. Том 2. ДонГТУ-ДУНПГО, 2001. - С. 8-11

16. Касьян Н.Н., Петренко Ю.А., Клюев А.П. Об учете структурного ослабления породного массива вокруг выработки при решении реологических задач // Геотехнологии на рубеже ХХІ века. Монография в 3-х томах. Том 1. ДонГТУ-ДУНПГО, 2001. - С. 74-81.

17. Касьян Н.Н., Клюев А.П., Петренко Ю.А. Перспективные способы повышения грузонесущей способности разрушенных пород вокруг поддерживаемых выработок // Известия Донецкого горного института. - 2002. - № 2. - С. 48-51.

18. Петренко Ю.А., Касьян Н.Н., Новиков А.О. Новая концепция поддержания горных выработок на основе учета особенностей протекания геомеханических процессов во времени. Науч. техн. сб. «Разработка рудных месторождений». Вып. 87. - Криворожский техн. унив., 2004. С. 30-31.

19. Петренко Ю.А., Касьян Н.Н., Новиков А.О., Сахно И.Г. Новый подход к расчету параметров анкерной крепи // Сб. науч. тр. «Физико-технические проблемы горного производства», вып. 7. - ИФГП НАН Украины, 2004. - С. 167-172.

20. Петренко Ю.А. Роль межрамных ограждений в механизме формирования нагрузки на рамные крепи // Проблеми гірського тиску. Збірник наукових праць № 13. - ДонНТУ, 2005. - С. 121-135.

21. Касьян Н.Н., Новиков А.О., Петренко Ю.А., Овчаренко Н.А. Разработка технологий ведения ремонтных работ, обеспечивающих устойчивость выработок в послеремонтный период // Известия Донецкого горного института. - 2005. - № 1. - С. 72-77.

22. Новиков А.О., Петренко Ю.А., Шестопалов И.И., Шажко Я.В. Исследование влияния схем анкерования горных пород на структурно-механические свойства вмещающего массива // Геотехнологии и управление производством XXI века. Монография в 2-х томах. Том 1. ДонНТУ-ДУНПГО, 2006. - С. 4-10.

23. Петренко Ю.А., Новиков А.О., Овчаренко Н.А. Оценка влияния выпуска породы при перекреплении выработок на их последующую устойчивость // Новые технические решения при строительстве выработок, тампонаже и закреплении горных пород. Монография. - Донецк: «Норд-пресс», 2006 - С. 218-221.

Додаткові публікації

24. Петренко Ю.А., Новиков А.О., Тарасьев В.В., Игнатович Н.В. Совершенствование способов поддержания горных выработок в глубоких угольных шахтах //Тр. всесоюзн. научно-технич. совещания «Научно-технические проблемы ускорения строительства новых горизонтов, проведение горных выработок в условиях глубоких шахт» - Донецк: ЦБНТИ Минуглепрома УССР, 1985. - С. 27-30.

25. Временная инструкция по применению способа поддержания горных выработок «крепь-охрана»: РД 12.18.072-88: утв. Минуглепром СССР 26.09.88. - Донецк-Харьков, 1988. - 39 с. / К.В. Кошелев, Ю.А. Петренко, А.О. Новиков, А.А. Олейников, В.В. Тарасьев, И.Г. Косков, В.П. Друцко.

26. Петренко Ю.А., Новиков А.О., Тарасьев В.В. Способы поддержания горных выработок на основе регулирования геомеханического состояния вмещающего массива // Тр. всесоюзн. научно-технич. совещания «Пути улучшения состояния горных выработок» - М: ЦНИЭИуголь, 1989. - С. 21-23.

27. Технологические схемы поэтапного поддержания капитальных горных выработок на основе разгрузки породного массива от повышенных напряжений. РД.12.18.096-90. - Минуглепром СССР. - Донецк-Харьков: ВНИИОМШС, 1991. - 80 с. /К.В. Кошелев, Ю.А. Петренко, А.О. Новиков, В.И. Полтавец, И.Г. Косков, В.П. Друцко.

28. Петренко Ю.А., Новиков А.О., Захаренко А.В. О состоянии поддерживаемых горных выработок по ГХК «ДонУГОЛЬ» // Известия Донецкого горного института, 1998. - №1. - С. 73-74.

29. Петренко Ю.А., Новиков А.О., Захаренко А.В. Оценка продолжительности эффекта локальной разгрузки пород почвы выработок для обеспечения их длительной устойчивости // Материалы междунар. конференции «Перспективы развития горных технологий в начале третьего тысячелетия» - Алчевск: ДГМИ, 1999. - С. 83-87.

30. Кошелев К.В., Петренко Ю.А., Новиков А.О., Захаренко А.В. Перспективные способы поддержания горных выработок на основе использования несущей способности породного массива // Геотехнологии на рубеже ХХІ века. Монография в 3-х томах. ДонГТУ-ДУНПГО, 2001. - С. 4-6.

31. Петренко Ю.А., Касьян Н.Н., Новиков А.О. Новые представления о работе анкерной крепи // Сб. научн. трудов международной научно-техн. конференции «Горная геология, геомеханика и маркшейдерия» - Донецк: УкрНИМИ, 2005. - Т.2.

32. Петренко Ю.А., Гребенкин С.С., Касьян Н.Н. Об особенностях формирования нагрузки на крепь в условиях глубоких шахт // Материалы международной конференции «Форум горняков 2005» - Днепропетровск, НГУ. - 2005. - Том. 3. - С. 233-239.

33. Петренко Ю.А., Гребенкин С.С. Механизм формирования нагрузки на межрамное ограждение //Материалы международной конференции «Форум горняков 2005». - Днепропетровск, НГУ. - 2005. - Том. 2. - С. 37-47.

34. Петренко Ю.А., Касьян Н.Н., Новиков А.О. Исследование особенностей формирования нагрузки на рамные крепи горных выработок // Вісник Криворізького технічного університету -2005. - №8. - С. 34-36.

35. Касьян Н.Н., Новиков А.О., Петренко Ю.А., Овчаренко Н.А. Разработка технологий ведения ремонтных работ, обеспечивающих устойчивость выработок в послеремотный период // Горный информационно-аналитический бюллетень, М.: МГГУ, 2005. - №5. - С. 201-205.

36. Петренко Ю.А., Новиков А.О., Овчаренко Н.А. Оценка влияния выпуска породы при перекреплении выработок на их последующую устойчивость //Материалы научно-практ. конференции «Проблемы подземного строительства и направления развития тампонажа и закрепления горных пород» - Антрацит, 2006. - С. 193-197.

37. Петренко Ю.А., Гребенкин С.С., Касьян Н.Н., Новиков А.О. Способ сохранения устойчивости выработок на основе активного управления напряженно-деформированным состоянием вмещающего массива («крепь - охрана») // Материалы научно-практ. конференции «Проблемы подземного строительства и направления развития тампонажа и закрепления горных пород» - Антрацит, 2006. - С. 197-201.

38. Плетнев В.А., Касьян Н.Н., Петренко Ю.А., Новиков А.О., Сахно И.Г. Результаты внедрения анкерных систем для поддержания горных выработок на шахте «Добропольская» // Геотехнологии и управление производством XXI века. Монография в 2-х томах. Том 1. ДонНТУ-ДУНПГО, 2006. - С. 39-44.

39. Касьян Н.Н., Петренко Ю.А., Новиков А.О., Овчаренко Н.А. // О геомеханических аспектах влияния ремонта выработок на их последующую устойчивость // ХІI Migdzynarodowe Sympozium «Geotechnika-Geotechnics, 2006», Materialy Naukowe, Gliwice-Ustrow, 2006. - С. 435-454.

40. Петренко Ю.А., Касьян Н.Н., Новиков А.О., Гладкий С.Ю. // Исследование влияния схем анкерования массива на устойчивость выработок // ХІI Migdzynarodowe Sympozium «Geotechnika-Geotechnics, 2006», Materialy Naukowe, Gliwice-Ustrow, 2006. - С. 455-467.

41. Петренко Ю.А. Влияние выпуска породы при расширении выработок на их последующую устойчивость // Сб. научн. тр. 2-й международной научно-практ. конф. «Геотехнологии и управление производством XXI века». - ДонНТУ-ДУНПГО, 2007. - С. 5-8.

Размещено на Allbest.ru