Автором вперше запропоновано ввести новий параметр - коефіцієнт пасивної газонасиченої пористості m_пас, який дорівнює:

m_пас = m K_{з. г},

де m - коефіцієнт загальної пористості.

На відміну від динамічної пористості пасивна газонасичена пористість являє собою ту частину порового простору, яка не охоплюється обводненням при проходженні води крізь поровий простір.

Встановлено, що як проникність, так і початкова газонасиченість прямо впливають на коефіцієнт пасивної пористості.

Запропоновано ввести новий коефіцієнт залишкової конденсатонасиченості пластового газу в обводненій зоні _{к. з}, який визначається рівнянням:

де q_поч, q_пот - питомий вміст конденсату у пластовому газі - початковий і поточний; m_{еф -} ефективна газонасичена пористість.

Складність геологічної (тектонічної) будови покладу прямо впливає на коефіцієнти газоконденсатовилучення: чим складніша тектоніка, тим важче забезпечити високе газоконденсатовилучення.

Технологічні й техніко-економічні фактори також істотно впливають на коефіцієнти газо- і конденсатовилучення. Найперше - це система і спосіб розробки покладів (режими розробки: природний - виснаження, водонапірний, змішаний; штучний - сайклінґ-процес, перепуск газу, заводнення та ін.). Але на відміну від геологічних ці фактори піддаються регулюванню і можуть бути враховані при підготовці проектів розробки, а тим самим регулюються коефіцієнти як газо-, так і конденсатовилучення.

В роботі наведено нові технології і системи розробки газоконденсатних родовищ, спрямовані на збільшення коефіцієнта газоконденсатовилучення. Запатентовано два способи вторинного видобутку газу, які дають можливість за певних умов налагодити вторинну розробку родовищ і збільшити як газо-, так і конденсатовилучення [29,30]. Суть першого способу полягає в тому, що за рахунок відбору води з експлуатаційних свердловин, що обводнилися, забезпечується рухомість защемленого газу в обводненій зоні та можливість його видобування іншими свердловинами, які не обводнилися. Суть другого способу полягає у зміщенні контура газоносності покладу шляхом відбору води на одному крилі складки (покладу) системою свердловин і переведенням частини їх у газовидобувні.

П'ятий розділ присвячений розробці нових технологій підвищення коефіцієнта вуглеводневилучення нафтових облямівок і конденсатних валів газоконденсатних родовищ.

Досліджено можливості підвищення нафтовилучення з нафтових облямівок в умовах розробки газоконденсатного покладу як на виснаження, так і з підтриманням пластового тиску.

Запропоновано новий спосіб і технологію розробки тонких нафтових облямівок в умовах виснаження, який включає відбір нафти з нафтонасиченої частини пласта і реґульований відбір газу з газової шапки у кількості, пропорційній швидкості зниження зведеного пластового тиску. При цьому відбір нафти і газу ведуть періодично через інтервал перфорації, розташований у нафтонасиченій частині пласта, шляхом зміни вибійного тиску вище і нижче критичної величини, яка визначає прорив газу до інтервалу перфорації. Спосіб може бути реалізований на будь-якому газоконденсатному родовищі з нафтовою облямівкою, де збереглися умови фонтанної експлуатації свердловин [31].

Розглянуто нові перспективні способи і технології розробки нафтових облямівок в умовах підтримання пластового тиску як традиційний, коли розробка нафтової облямівки проводиться при нерухомому газонафтовому контакті, так і нетрадиційний, коли розробка нафтової облямівки здійснюється із зміщенням її в газоконденсатну частину покладу [32,33].

Вивчено можливість і запропоновано новий, нетрадиційний спосіб розробки нафтової облямівки з переміщенням її в газоконденсатну частину покладу, створення двофазної системи вуглеводневої суміші у поровому просторі (нафта - газ) з наступним витісненням її при сайклінґ-процесі до нафтогазовидобувних свердловин.

Обґрунтовано, що в умовах водоплаваючої нафтової облямівки та активного прояву водонапірного режиму доцільне переміщення водонафтового контакту в положення газонафтового контакту, при цьому товщина штучно створеної нафтової облямівки може бути не меншою її початкової товщини. Це пояснюється тим, що в однорідних колекторах залишкова нафтонасиченість (при витісненні нафти з нафтової облямівки водою) становить 15 - 20%, у той час, як залишкова газонасиченість (при витісненні газу нафтою) може досягати 30% і більше. Штучна облямівка являтиме собою не суцільний нафтовий шар у поровому середовищі, а нафту із залишковою газонасиченістю, яка створює сприятливі умови для двофазної фільтрації та витіснення цієї суміші газом при сайклінґ-процесі.

Товщина штучно створюваної нафтової облямівки може бути розрахована за спрощеною формулою.

Перевагою нового нетрадиційного способу розробки нафтової облямівки є те, що відпадає необхідність в окремій сітці свердловин на нафтову облямівку, розробка нафтової облямівки не реґламентується її товщиною, підвищується коефіцієнт нафтовилучення, можливе закачування вуглеводневих розчинників і збільшення площі контакту легких вуглеводнів з нафтою за рахунок наявності двофазної системи нафта - газ у поровому просторі.

Запропонований автором спосіб у подальшому дістав експериментальне підтвердження. Роботи, виконані в УкрДГРІ М.М. Багнюком в лабораторних умовах на зразках гірських порід Куличихінського (Т-1) та Юліївського (В-20 - 21) родовищ, підтвердили високу ефективність запропонованого способу розробки водоплаваючих нафтових облямівок. Впровадження способу здійснюється на Тимофіївському НГКР (горизонт Т-1), де спостерігається переміщення нафтової облямівки в газоконденсатну частину покладу, з одночасним застосуванням сайклінґ-процесу. Очікувана економічна ефективність впровадження способу розробки нафтової облямівки із зміщенням її в газоконденсатну частину покладу на Тимофіївському НГКР тільки у 1999 р. становитиме 500 тис. грн.

Розглянуто можливість підвищення коефіцієнта конденсатовилучення з пласта за рахунок використання нового способу розробки конденсатних валів газоконденсатних родовищ, на яких спостерігається прояв водонапірного режиму. Розробка газоконденсатного покладу на виснаження з проявом водонапірного режиму призводить, з одного боку, до випадання конденсату у пласті, з іншого, - за рахунок надходження у поклад пластової води формується конденсатний вал попереду фронту обводнення. В принципі таким валом може бути і нафтова облямівка.

Запропонований спосіб розробки конденсатного валу передбачає реґулювання переміщення його за рахунок чергування часткового і повного сайклінґ-процесів або виснаження і сайклінґ-процесу [34].

При цьому видобувні свердловини розташовують за певною системою, яка передбачає експлуатацію конденсатного валу у період його стабілізації на рівні інтервалів перфорації за рахунок переходу на режим розробки з підтриманням постійного пластового тиску в газоконденсатному покладі. Може створюватися кілька галерей видобувних свердловин з повторною стабілізацією конденсатних валів на рівні їх вибоїв. На прикладі Новотроїцького газоконденсатного родовища показано формування конденсатних валів і можливість їх розробки. Тривалість періодів сайклінґ-процесу та виснаження покладу визначається часом виснаження конденсатного валу і часом переміщення ГВК від вибоїв однієї групи (галереї) видобувних свердловин до вибоїв іншої групи свердловин. Запропонована технологія може використовуватися за умови та можливості реґулювання пластового тиску, тобто є супутньою з системами розробки з підтриманням пластового тиску.

Висновки

Дисертаційна робота є узагальненням вирішення важливої науково-технічної проблеми збільшення видобутку вуглеводневої сировини в Україні, зокрема, шляхом підвищення коефіцієнта вуглеводневилучення газоконденсатних і нафтогазоконденсатних родовищ.

Вивчено закономірності процесів розробки газоконденсатних і нафтогазоконденсатних покладів, виявлено фактори, за допомогою яких можна здійснювати їх регулювання з метою підвищення вуглеводневилучення, підпорядкувавши технології розробки поточному станові покладів. Показано, що середня кількість конденсату на одиницю вільного газу для газоконденсатних родовищ ДДЗ зросла з 96 г/м³ у 1974 р. до 180 г/м³ у 1998 р. при одночасному збільшенні поточних запасів конденсату з 80 до 180 млн. т, що власне і зумовлює можливість видобутку додаткових об'ємів конденсату за рахунок нових технологій.

З аналізу стану впровадження технологій розробки газоконденсатних родовищ (вміст конденсату понад 200 г/м³) з підтриманням пластового тиску як за рубежем, так і в Україні випливає, що кінцевий коефіцієнт конденсатовилучення може збільшуватися з 0,30 (при розробці на виснаження) до 0,45-0,70 (при розробці в режимі сайклінґ-процесу). Тобто 30-55 % запасів конденсату, навіть при розробці газоконденсатних родовищ у режимі сайклінґ-процесу, можуть бути не вилученими з пласта. Саме цей конденсат є предметом й об`єктом досліджень автора - під кутом зору підвищення коефіцієнта вуглеводневилучення з метою максимального видобутку конденсату з надр.

На підставі виконаних досліджень одержано наступні результати:

1. Узагальнено світовий досвід існуючих технологій і систем розробки газоконденсатних родовищ, спрямованих на максимальне вилучення вуглеводнів з надр, визначено шляхи подальших досліджень в цьому напрямку, показано стан розв'язання проблеми на газоконденсатних родовищах України. На основі статистичних даних вивчено стан вуглеводневих ресурсів у надрах України, показано їх збільшення в часі, що створює умови для реалізації наведених у дисертації нових технологій підвищення коефіцієнтів вуглеводневилучення газоконденсатних і нафтогазоконденсатних покладів.

2. Обгрунтовано з підтвердженням промисловими матеріалами по окремих газоконденсатних родовищах України вплив геологічних умов на газо- та конденсатовилучення, показано, що:

чим більший початковий питомий вміст конденсату в газі і тиск початку конденсації вуглеводневої суміші, тим менші коефіцієнти кінцевого газо - і конденсатовилучення при розробці родовищ на виснаження;

чим більші глибина, температура і початковий пластовий тиск, тим більші коефіцієнти газо- і конденсатовилучення на всіх режимах розробки;

чим складніша геологічна будова і більший ступінь геологічної неоднорідності родовища, чим більша активність пластової водонапірної системи, тим менші коефіцієнти газо - і конденсатовилучення можуть бути досягнуті на всіх режимах розробки;

коефіцієнти газо- і конденсатовилучення перебувають у наступних залежностях від коефіцієнтів пористості, газонасиченості і проникності колекторів:

для режиму виснаження - у прямій залежності;

для водонапірного режиму - в оберненій залежності;

для режимів розробки з підтриманням пластового тиску шляхом закачування сухого газу у пласт коефіцієнти газо- і конденсатовилучення в більшій мірі залежать від технології розробки.

3. У напрямку фундаментальних досліджень розроблено універсальні способи регулювання систем розробки газоконденсатних родовищ з підтриманням пластового тиску, спрямовані на збільшення коефіцієнта охоплення пластів витісненням пластового газу сухим; за результатами дослідження цих способів регулювання встановлено на прикладі моделі покладу з двох пластів, що:

для різнопроникних газоконденсатних пластів, розділених непроникною перетинкою, можливе вирівнювання фронту витіснення сирого газу сухим наступними шляхами:

перший - збільшення репресій та депресій на низькопроникні пласти з метою наближення швидкості проходження фронту витіснення сирого газу сухим у них до швидкості у високопроникних пластах за допомогою одночасно-роздільної експлуатації;

другий - це попередня (до початку сайклінґ-процесу) розробка низькопроникного пласта на виснаження з пониженням пластового тиску в ньому до величини , що вирівнює швидкість проходження газу в обох пластах за рахунок різної депресії на пласти; вивчення впливу відношення ємнісно-фільтраційних параметрів пластів m₂/m₁ та K₁/K₂ на величину пониження пластового тиску в низькопроникному колекторі показало, що з їх збільшенням зменшується величина поточного пластового тиску, до якого необхідно виснажити низькопроникний пласт, щоб забезпечити одночасний прорив сухого газу у видобувні свердловини в обох пластах;

третій - це вирівнювання фронту витіснення пластового газу сухим на момент прориву сухого газу у видобувні свердловини послідовним підключенням у процес витіснення пластів спочатку з низькою, а потім послідовно з усе більшою проникністю;

четвертий - рівномірність охоплення витісненням пластового газу сухим забезпечується бурінням окремих сіток нагнітальних свердловин на високо - і низькопроникні пласти, при цьому найбільший вплив на розміщення свердловин

має відносний фізичний параметр K₂/K₁;

для різнопроникних, контактуючих пластів вивчено можливість збільшення конденсатовилучення шляхом поєднання сайклінґ-процесу і виснаження, обгрунтовано, що після прориву сухого газу у видобувні свердловини слід перейти на часткове виснаження газоконденсатного покладу з пониженням пластового тиску на величину , яка зростає зі збільшенням як m₂/m₁, так і K₁/K₂, цей зв'язок має лінійний характер;

обгрунтовано можливість збільшення коефіцієнта охоплення витісненням пластового газу сухим у мікроструктурі порового простору за рахунок зниження пластового тиску на величину ; встановлено, що величина зниження пластового тиску перебуває у прямій залежності від рентабельного вмісту конденсату, що видобувається, і в оберненій - від початкового вмісту конденсату.

4. Узагальненням нових патентозахищених технологій і досліджень автора в напрямку підвищення конденсатовилучення, на основі вивчення (як на рівні макроструктури газоконденсатного покладу, так і мікроструктури порового простору) коефіцієнта охоплення витісненням пластового газу сухим, стала нова модифікація сайклінґ-процесу - ступінчастий сайклінґ-процес, який за рахунок чергування повного сайклінґ-процесу і виснаження істотно підвищує ефективність розробки газоконденсатного родовища.

5. Вперше запропоновано патентозахищений і науково обгрунтований спосіб розробки газоконденсатного покладу з попереднім підняттям пластового тиску шляхом закачування сухого газу в нагнітальні свердловини, до початку сайклінґ-процесу, на величину депресії на пласт у видобувних свердловинах ().

6. Вперше запропоновано спосіб й обгрунтовано систему розробки газоконденсатного родовища з підтриманням пластового тиску шляхом перепуску високонапірного сухого газу з одного покладу (з високим пластовим тиском) в інший, газоконденсатний; обгрунтована можливість регулювання процесу підтримання пластового тиску в газоконденсатному покладі шляхом зміни темпу відбору газу з нього.

На основі запропонованого пакета нових патентозахищених технологій розробки газоконденсатних родовищ з перепуском газу вивчено вплив геологічних і технологічних параметрів на ефективність розробки, встановлено, що:

чим менше відношення початкових запасів і пластових тисків у газоконденсатному покладі до початкових запасів і пластових тисків у високонапірному покладі, тим більшим буде коефіцієнт вуглеводневилучення;

чим більший вміст конденсату в газоконденсатному покладі і чим менший - у високонапірному, тим більша ефективність розробки родовища в цілому;

фільтраційно-ємнісні властивості обох покладів у прямій залежності впливають на ефективність розробки газоконденсатного родовища.

7. Обгрунтовано принципи та встановлено умови і критерії використання перепуску газу для підвищення коефіцієнта конденсатовилучення виснажених газоконденсатних покладів; досліджено питання повторного використання енергії сухого газу покладу, що пройшов стадію сайклінґ-процесу, шляхом перепуску його у виснажені газоконденсатні поклади; показано, що особливості перепуску сухого газу у виснажений газоконденсатний поклад грунтуються на наступному:

наявності високонапірного газового покладу в розрізі газоконденсатного родовища або поблизу нього;

можливості організації перепуску, виходячи із співвідношень запасів газу, пластових тисків, питомого вмісту конденсату в газі, фільтраційно-ємнісних властивостей покладів, глибин залягання газоконденсатного і високонапірного газового покладів;

попередньому виснаженні одного з покладів у той час, як інший розробляється з підтриманням пластового тиску.

8. Теоретично обгрунтовано нові патентозахищені способи збільшення коефіцієнта газовилучення шляхом:

перепуску газоводяної суміші з обводнених покладів у виснажені;

зміщення контура газоносності та продовження строку роботи газовидобувних свердловин, запобігаючи їх обводненню.

9. Розроблені нові патентозахищені способи підвищення коефіцієнта нафтовилучення з нафтових облямівок нафтогазоконденсатних покладів, вивчена можливість розробки нафтогазоконденсатного покладу єдиною сіткою свердловин в умовах виснаження шляхом регулювання відборів нафти і газу.

Вперше запропоновано теоретично обгрунтований, експериментально перевірений і запатентований альтернативний спосіб розробки тонкої нафтової облямівки шляхом її зміщення в газоконденсатну частину покладу з наступним використанням сайклінґ-процесу в тій частині газоконденсатного пласта, де сформована двофазна система у поровому просторі (нафта - газ) за рахунок залишкової газонасиченості в зоні переміщення нафти.

10. Розроблено новий патентозахищений спосіб розробки конденсатних валів газоконденсатних родовищ в умовах активної водонапірної системи і сайклінґ-процесу, підтверджена його працездатність у промислових умовах на прикладі Новотроїцького газоконденсатного родовища, науково обгрунтовано технології його реалізації шляхом стабілізації конденсатних валів (і нафтових облямівок) на рівні вибоїв видобувних свердловин, що досягається чергуванням сайклінґ-процесу і водонапірного режиму.

11. Розроблені нові способи і системи розробки газоконденсатного покладу з попереднім підняттям пластового тиску до початку сайклінґ-процесу з переходом на ступінчастий сайклінґ-процес було реалізовано у проектному варіанті на Куличихінському нафтогазоконденсатному родовищі. При цьому використання комплексу нових технологій розробки уможливить збільшення коефіцієнта конденсатовилучення горизонту Т-1 Куличихінського родовища з 0,29 (при розробці на виснаження) до 0,68; слід зауважити, що звичайний повний сайклінґ-процес забезпечує коефіцієнт конденсатовилучення у цих умовах - 0,47. Додатковий видобуток конденсату завдяки новим технологіям у порівнянні із звичайним сайклінґ-процесом тільки з 2-го блоку Куличихінського родовища становитиме 118 тис. т, а в цілому з горизонту Т-1 - 270 тис. т.

Підготовлений і затверджений АТ "Укргазпром" проект розробки Куличихінського нафтогазоконденсатного родовища з пакетом нових технологій, наведених у дисертації, включає:

підняття пластового тиску в горизонті Т-1 до початку сайклінґ-процесу;

сайклінґ-процес при підвищеному на величину депресії пластовому тискові до прориву сухого газу у видобувні свердловини;

перехід на ступінчастий сайклінґ-процес, розробка покладу на виснаження до заданої величини поточного пластового тиску;

розробка покладу в режимі сайклінґ-процесу при пониженому пластовому тиску;

повторення циклів ступінчастого сайклінґ-процесу;

зміщення нафтової облямівки (у процесі циклів ступінчастого сайклінґ-процесу) в газоконденсатну частину покладу;

проведення сайклінґ-процесу у штучно утвореній нафтовій облямівці;

виснаження всієї системи через свердловини з інтервалами перфорації в нафтовій облямівці.

12. Враховуючи, що в основному всі газоконденсатні родовища України до цього часу розроблялися на виснаження і значна частина конденсату випала у пласті, набуває важливого практичного значення запропонований спосіб підвищення конденсатовилучення виснажених газоконденсатних покладів шляхом перепуску газу. На прикладі горизонтів В-16, В-17 Тимофіївського родовища показано, що додатковий видобуток конденсату, який випав у пласті, за рахунок перепуску газу може досягти 10%.

13. Наведені у роботі практичні результати впровадження системи розробки з перепуском газу на Березівському родовищі показали, що додатковий видобуток конденсату становить 3,2 тис. т при зменшенні темпу падіння поточного тиску в горизонті Н-5 на 2,15 МПа і збільшенні питомого виходу конденсату на 21,5 г/м³. Загальна економічна ефективність від перепуску газу на Березівському ГКР склала 792 тис. грн.

14. Наведені в дисертаційній роботі нові способи та технології частково впроваджено на Новотроїцькому, Березівському, Тимофіївському родовищах і як проектний варіант - на Куличихінському нафтогазоконденсатному родовищі. Крім того, діючі сайклінґ-процеси на Тимофіївському та Котелевському нафтогазоконденсатних родовищах дають змогу здійснити, де це можливо, оперативне впровадження наведених нових способів і технологій. До того ж в Україні на 01.01.1998 р. відкрито і не введено в розробку 69 родовищ природних газів, значна частина яких має високий питомий вміст конденсату (понад 200 г/м³). Такі родовища - найперші об'єкти для впровадження наведених у дисертації нових технологій.

За рахунок впровадження нових технологічних процесів з тими ж затратами, що й при використанні відомих способів розробки (наприклад сайклінґ-процес), можна збільшити видобуток конденсату на 3 - 20%, причому технології мають бути обумовлені перш за все геологічною специфікою газоконденсатних покладів.

Впровадження наведених у дисертації нових технологій і способів розробки газоконденсатних родовищ слід здійснювати шляхом їх використання у проектах розробки, дослідно-промислової розробки, корективах до проектів розробки. Іншим важливим шляхом реалізації нових технологій розробки газоконденсатних родовищ може стати відповідна законодавча база держави з цих питань, що зумовить інтенсивне застосування нових технологій у газовій промисловості України і забезпечить значний приріст видобутку вуглеводневої сировини з наявних ресурсів при мінімальних додаткових затратах.

Основні публікації за темою дисертації

1. Фик І.М. Ресурсні передумови підвищення газоконденсатовіддачі родовищ України // Нафтова і газова промисловість. - 1998. - №2. - С.30-31.

2. Dovzhok Ye., Gotsky B., Fyk I. State and prospects of gas production in Ukraine // Production, treatment and underground storage of natural gas: Report and papers of the 20th World Gas Conf. - Copenhagen, 1997. - P.323-332.

3. Фик І.М. Перспективи нарощування видобутку газу в Україні // Матер.5-ї Міжнар. конф. УНГА "Нафта-Газ України-98". - Т.1. - Полтава, 1998. - С.122-123.

4. Григорьев В.С., Дудко Н.А., Фык И.М., Прокофьева Т.Е., Бикман Е.С., Дмитровский М.Й. Пути повышения конденсатоотдачи пластов на разрабатываемых месторождениях ВПО "Укргазпром" // ЭИ ВНИИЭгазпрома. Сер. Геология, бурение и разработка газовых и морских нефтяных месторождений; Вып.2, 1985. - С.16-18.

5. Григорьев В.С., Фык И.М., Бикман Е.С. Перспективы применения сайклинг-процесса на Тимофеевском многопластовом нефтегазоконденсатном месторождении // Разработка газоконденсатных месторождений с поддержанием пластового давления: Сб. науч. тр. - Москва: ВНИИгаз, 1988. - С.109-113.

6. Фик І.М., Григор'єв В.С., Бікман Є.С. Підвищення газоконденсатовіддачі пластів шляхом впровадження сайклінґ-процесу при високих тисках і температурах на Тимофіївському і Котелевському родовищах // Матер.5-ї Міжнар. конф. УНГА "Нафта - Газ України-98". - Т.2. - Полтава, 1998. - С.86-87.

7. Фык И.М. Подсчет промышленных запасов газа объемным методом при активном водонапорном режиме // ЭИ ВНИИЭгазпрома. Сер. Геология, бурение и разработка газовых месторождений; Вып.13, 1982. - С.8-12.

8. Фик І.М. Нові модифікації сайклінґ-процесу // Матер.5-ї Міжнар. конф. УНГА "Нафта - Газ України-98". - Т.2. - Полтава, 1998. - Т.2. - С.83-84.

9. Фик І.М. Геолого-фізичні передумови і технології регулювання сайклінґ-процесу // Нафтова і газова промисловість. - 1997. - №2. - С.23-24.

10. Григорьев В.С., Фык И.М. Задачи промыслово-геофизических исследований по контролю за разработкой глубокозалегающих НГКМ с применением сайклинг-процесса // ЭИ ВНИИЭгазпрома. Сер. Геология, бурение и разработка газовых месторождений; Вып. 19, 1981. - С.8-11.

11. Фик І.М., Старостин Ю.С. Застосування геофізичних досліджень свердловин при розробці газових родовищ України (кит. мовою) // Natural Gas Industry. - Chengdu (China), 1992. - Vol. XII, No.5. - P.21-24.

12. Григорьев В.С., Фык И.М., Артёмов В.И., Куль А.И. Перспективы разработки газоконденсатных залежей Котелевского и Тимофеевского месторождений в режиме сайклинг - подземное хранилище газа // Питання розвитку газової промисловості України: Зб. наук. пр. - Вип. ХХV. - Харків: УкрНДІгаз, 1998. - С.121-128.

13. Клюк Б.О., Карачинський В.Ю., Фик І.М. Системні проблеми резерву-

вання природного газу в Україні // Нафтова і газова промисловість. - 1998. - №5. - С.6-9.

14. Фик І.М. Спосіб запобігання випаданню конденсату в пласті // Нафтова і газова промисловість. - 1997. - №3. - С.21-23.

15. Фик І.М. Проектні рішення з новими технологіями на Куличихінському нафтогазоконденсатному родовищі // Нафтова і газова промисловість. - 1997. - №5. - С.25-27.

16. Пат. 2017946 Россия, МКИ Е 21 В 43/14. Устройство для вскрытия и одновременно-раздельной эксплуатации двух газовых пластов // Шлахтер И.С., Филёв В.Н., Зинкевич А.И., Розновец В.С., Фык И.М. (UA); Опубл.15.08.94, Бюл. № 15. - 8 с.

17. Пат.16233 Україна, МПК Е 21 В 43/00. Спосіб розробки газоконденсатного покладу з неоднорідними пластами // Фик І.М., Бікман Є.С., Дудко М.А., Григор'єв В.С., Ковалко М.П., Гоцький Б.П. (UA); Опубл.29.08.97, Бюл. № 4.А. с.1071736 СССР; Опубл.07.02.84, Бюл. № 5. - 5 с.

18. Пат.16202 Україна, МПК Е 21 В 43/00. Спосіб розробки багатопластових газоконденсатних родовищ з неоднорідними по проникненню пластами // Токой Й.Н., Будимка В.Ф., Борисовець І.І., Фик І.М., Гоцький Б.П. (UA); Опубл.29.08.97, Бюл. № 4.А. с.1334803 СССР; Опубл.30.08.87, Бюл. № 32. - 4 с.

19. Пат.16227 Україна, МПК Е 21 В 43/00. Спосіб розробки газоконденсатного родовища з неоднорідними пластами // Бікман Є.С. (UA), Тер-Саркі - сов Р.М. (RU), Фик І.М., Григор'єв В.С., Гоцький Б.П. (UA); Опубл.29.08.97, Бюл. № 4.А. с.1367587 СССР; Опубл.15.01.88, Бюл. № 2. - 3 с.

20. Пат.16872 Україна, МПК Е 21 В 43/18. Спосіб розробки газоконденсатного покладу з різнопроникними пластами // Фик І.М., Лизанець А.В., Гоцький Б.П., Рогожин В.Ю., Губарев І.С., Остапенко О.Ф., Ковалко М.П. (UA); Опубл.29.08.97, Бюл. № 4.А. с.1740637 СССР; Опубл.15.06.92, Бюл. № 22. - 5 с.

21. Фык И.М. К вопросу охвата вытеснением при сайклинг-процессе // Нефтяная и газовая промышленность. - 1991. - № 3. - С.33-34.

22. Пат. 2043485 Россия, МКИ Е 21 В 43/00, 43/18. Способ повышения конденсатоотдачи при разработке газоконденсатной залежи // Фык И.М., Лизанец А.В. (UA), Резуненко В.И. (RU), Рогожин В.Ю., Старостин Ю.С., Гереш П.А. (UA); Опубл.10.09.95, Бюл. №25. - 5с.

23.А. с.1176655 СССР, МКИ Е 21 В 43/20. Способ разработки газоконденсатной залежи // Фык И.М., Гоцкий Б.П., Резуненко В.И., Токой Й.Н., Григорьев В.С., Ковалко М.П. - Опубл.30.08.85, Бюл. №32. - 8с.

24. Пат.16394 Україна, МПК Е 21 В 43/00. Спосіб розробки багатопластового з неоднорідними колекторами газоконденсатного родовища // Дудко М.А., Григор'єв В.С., Фик І.М., Бікман Є.С., Гутніков О.Й., Токой Й.Н., Борисовець І.І. (UA); Опубл.29.08.97, Бюл. № 4.А. с.1313045 СССР, МКИ Е 21 В 43/20. - Опубл.23.05.87, Бюл. № 19. - 4с.

25. Пат.16232 Україна, МПК Е 21 В 43/00. Спосіб підтримування пластового тиску в газоконденсатному покладі // Бікман Є.С., Гутніков О.Й., Фик І.М., Токой Й.Н. (UA); Опубл.29.08.97, Бюл. № 4.А. с.1637407 СССР; Опубл.23.03.91, Бюл. № 11. - 5с.

26. Бикман Е.С., Гутников А.И., Фык И.М. Исследование процесса поддержания пластового давления путем межпластового перепуска газа // Разработка газоконденсатных месторождений с поддержанием давления: Сб. науч. тр. - Москва: ВНИИгаз, 1988. - С.113-118.

27. Фык И.М., Бикман Е.С. О повышении конденсатоотдачи истощенных залежей // Нефтяная и газовая промышленность. - 1984. - №3. - С.31-32.

28. Бикман Е.С., Фык И.М., Мороз А.И., Мазур В.П., Гушан В.Н., Пелех Т.Р. Повышение углеводородоотдачи истощенных газоконденсатных залежей // Вопросы развития газовой промышленности Украины: Сб. науч. тр. Укрниигаза. - Москва: Салмус, 1993. - С.45-50.

29.А. с.1314757 СССР, МКИ Е 21 В 43/20. Способ вторичной добычи газа // Кондрат Р.М., Токой Й.Н., Фык И.М., Гутников А. И.; Опубл.30.05.87, Бюл. № 20. - 5 с.

30.А. с.1466312 СССР, МКИ Е 21 В 43/00. Способ разработки газовой залежи // Кондрат Р.М., Закиров С.Н., Фык И.М., Губарев И.С., Борисо - вец И. И.; Опубл.15.03.89, Бюл. № 10. - 3 с.

31. Пат.16448 Україна, МПК Е 21 В 43/00. Спосіб розробки тонких нафтових оторочок // Гутніков О.Й., Фик І.М., Егліт Л.Я. (UA); Опубл.29.08.97, Бюл. № 4. - 3 с.

32. Пат.16203 Україна, МПК Е 21 В 43/18. Спосіб розробки газоконденсатного покладу з підстилаючою водоплаваючою нафтовою оторочкою // Фик І.М., Матвєєв І.М., Токой Й.Н., Борисовець І.І. (UA); Опубл.29.08.97, Бюл. № 4. - 5 с.

33. Фик І.М., Співак В. Є. Дослідження можливості впровадження нових технологій розробки газоконденсатних родовищ з нафтовими оторочками // Нафтова і газова промисловість. - 1994. - №4. - С.28-30.

34. Пат. 2023141 Россия, МКИ Е 21 В 43/18. Способ разработки газоконденсатной залежи в активном водоносном пласте // Бежанов Г.С., Гоцкий Б.П., Гутников А.И., Ковалко М.П., Остапенко А.Ф., Токой Й.Н., Фык И.М. (UA); Опубл.15.11.94, Бюл. № 21. - 4с.

35. Іщенко О.М., Фик І.М., Войціцький В.М., Матвєєв І.М. Деякі аспекти проблеми освоєння і раціональної розробки газових родовищ // Нафтова і газова промисловість. - 1994. - С.23-24.

36. Григорьев В.С., Фык И.М., Бикман Е.С. Освоение протоков нефти из подгазовых водоплавающих нефтяных оторочек небольшой мощности // Вскрытие продуктивных горизонтов и освоение нефтегазовых скважин. - Ивано-Франковск, 1982. - С. 207-208.

37. Резуненко В.И., Старостин Ю.С., Фык И.М. Выделение объектов разработки Карачаганакского НГКМ // Газовая промышленность. - 1993. - №12. С.24-25.

Анотація

Фик І.М. Геолого-технологічні основи підвищення коефіцієнта вуглеводневилучення з газоконденсатних родовищ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.15.06 - Розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ, 1999.

Дисертація присвячена вивченню проблеми і пошуку шляхів підвищення вуглеводневилучення з газоконденсатних родовищ. На підставі теоретичних, експериментальних і промислових досліджень виявлено основні геолого-технологічні фактори, які впливають на коефіцієнт вуглеводневилучення, показано підпорядкованість технології розробки станові газоконденсатного покладу. Проведено аналіз ресурсної бази конденсату в Україні, показано перспективність робіт щодо підвищення коефіцієнта конденсатовилучення. Розроблено нові способи регулювання сайклінґ-процесу, спрямовані на збільшення коефіцієнта охоплення витісненням сирого газу сухим. Запропоновано нову систему розробки з підвищенням пластового тиску до початку сайклінґ-процесу, що попереджує випадання конденсату у привибійних зонах свердловин. Вперше запропоновано новий спосіб розробки газоконденсатного покладу - ступінчастий сайклінґ-процес. Вивчено можливість і запропоновано альтернативний спосіб розробки нафтових облямівок із зміщенням їх у газоконденсатну частину покладу. Промисловими об'єктами досліджень вибрано газоконденсатні родовища України, де впроваджуються сайклінґ-процес і перепуск газу.

Аннотация

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.15.06 - Разработка нефтяных и газовых месторождений. - Ивано-Франковский государственный технический университет нефти и газа, Ивано-Франковск, 1999.

Диссертация посвящена изучению проблемы и поиску путей повышения коэффициента углеводородоизвлечения из газоконденсатных месторождений. На основании теоретических, экспериментальных и промысловых исследований выявлены основные геолого-технологические факторы, влияющие на коэффициент углеводородоизвлечения, изучен характер их воздействия, показана подчиненность технологии разработки состоянию газоконденсатной залежи. Проведен анализ ресурсной базы конденсата в Украине, установлено, что при увеличении текущих его запасов с 80 млн. т в 1974 г. до 180 млн. т в 1997 г. содержание конденсата на единицу свободного газа увеличилось с 96 г/м³ до 180 г/м³. Разработаны новые способы регулирования сайклинг-процесса, направленные на увеличение коэффициента охвата, за счет выравнивания фронта вытеснения сырого газа сухим, базирующиеся на: одновременно-раздельной эксплуатации, например двух разнопроницаемых пластов, опережающем частичном понижении пластового давления в низкопроницаемом пласте с последующей разработкой обоих пластов в режиме сайклинг-процесса, последовательном подключении в процесс вытеснения пластов сначала с низкой, а потом с более высокой проницаемостью, использовании отдельных сеток нагнетательных скважин на высоко - и низкопроницаемые пласты. Изучена возможность и предложены способы повышения конденсатоотдачи контактирующих разнопроницаемых пластов путем последовательного использования сайклинг-процесса и истощения. Обоснована возможность увеличения конденсатоотдачи за счет повышения коэффициента охвата вытеснением в микроструктуре порового пространства. Изучено влияние емкостно-фильтрационных характеристик пластов на процесс повышения коэффициента конденсатоотдачи. Впервые предложены новая модификация разработки - ступенчатый сайклинг-процесс - и система разработки с поддержанием пластового давления путем перепуска газа из высоконапорных газовых залежей в газоконденсатные. Впервые предложена новая система разработки газоконденсатных месторождений с повышением пластового давления путем закачки газа до начала сайклинг-процесса, что обеспечивает предупреждение выпадения конденсата в призабойных зонах и депрессионных воронках пласта.

Разработанные новые способы и системы разработки газоконденсатной залежи с подъемом пластового давления до начала сайклинг-процесса с последующим переходом на ступенчатый сайклинг-процесс реализованы в проектном варианте на Куличихинском нефтегазоконденсатном месторождении. При этом использование комплекса новых технологий разработки газоконденсатных месторождений позволит увеличить коэффициент конденсатоотдачи горизонта Т-1 Куличихинского месторождения с 0,29 (при разработке на истощение) до 0,68; следует отметить, что обычный полный сайклинг-процесс обеспечивает коэффициент конденсатоотдачи в этих условиях - 0,47. Дополнительная добыча конденсата за счет новых технологий только во 2-м блоке Куличихинского месторождения составит 118 тыс. т, а в целом по горизонту Т-1 - 270 тыс. т.

Теоретически обоснованы и патентозащищены новые способы увеличения коэффициента газоотдачи путем перепуска газоводяных смесей из обводненных залежей в истощенные, а также путем смещения контура газоносности и продления срока работы газодобывающих скважин, предупреждая их обводнение.

Впервые предложен теоретически обоснованный, экспериментально проверенный и запатентованный альтернативный способ разработки тонкой нефтяной оторочки путем ее смещения в газоконденсатную часть залежи с последующим использованием сайклинг-процесса в той части газоконденсатного пласта, где сформирована двухфазная система в поровом пространстве (нефть - газ) за счет остаточной газонасыщенности в зоне перемещения нефти.

Разработан новый, патентозащищенный способ разработки конденсатных валов газоконденсатных месторождений в условиях активной водонапорной системы и сайклинг-процесса.

Промысловыми объектами исследований избраны газоконденсатные месторождения Украины, где внедряются сайклинг-процесс и перепуск газа, - Новотроицкое, Тимофеевское, Котелевское, Березовское и Куличихинское нефтегазоконденсатные месторождения.

Abstract

Fyk I. M. The geology-technological principles for increasing hydrocarbon recovery factor of gas-condensate fields. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 05.15.06 - developments of oil and gas fields. - Ivano-Frankivsk State Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk, 1999.

The dissertation is devoted to investigation of the problem and searching for ways of increasing hydrocarbon recovery of gas-condensate fields. On the basis of theoretical, experimental and field investigations the basical geology-technological aspects impacting on hydrocarbon recovery factor were defined, the technology's subjecting to gas-condensate field state is demonstrated. The condensate resource base of Ukraine is analyzed, the prospect of increasing condensate recovery factor is shown. Developed are new methods of regulating cycling process for increasing the coverage factor of wet gas displacement by dry gas. Proposed is a new system of the development by increasing formation pressure before cycling process and thus preventing condensate precipitation in the near-bottom hole zones and formation depressions. A new modification of the development - stepwise cycling process is proposed for the first time. The possibility of using the proposed alternative method of oil margins' development by their displacement to the gas-condensate zone of the deposit was concerned. The gas-condensate deposits of Ukraine using cycling process and gas overflow were chose as field objects of the investigation.

Key words: oil-, gas-condensate field, coverage factor, condensate recovery factor, formation pressure, oil margin, cycling process and gas overflow.

Размещено на Allbest.ru