Проектування масового вибуху в умовах рудника "Суха Балка"

n - коефіцієнт переходу енергії ВР та утворення ударної хвилі;

R - шлях пройдених хвиль до місця, що розраховуються;

Si -сумарний перетин виробок, що примикають до заряду;

В - коефіцієнт, що враховує шороховатість поверхні виробок;

d - приведений діаметр виробок d = 1,12v S,м

Потім розраховуємо тиск з урахуванням місцевого опіру.

Розрахований тиск не перевищує гранично допустимий рівень (ГДР). ГДР тиску розрахунковій точці для людей дорівнює 0,2кг/смІ.

Пости 1,2,3,4,5,6 знаходяться за границею небезпечної зони.

Розрахунок границь небезпечної зона на період введення бойовиків

У розрахунок приймається найбільша вага зарядів в 1 свердловині.

У небезпечну зону входять виробки V ,VI, VII гор.1180м , гор.1100м.

По розрахункам на границях цієї зони виставляють пости охорони, зазначені на прикладених планах 1100, 1180м.

Розрахунок на час монтажу та перевірки вибухової мережі

Відповідно до інструкції з визначення границь небезпечної зони при підготовці масових вибухів у підземних умовах розрахунок тиску на границях небезпечної зони виконується по номограммі за допомогою допоміжних коефіцієнтів, які обчислюються по формулам:

K = q * n / УS * R ;(2.4.3.3)

I = B * R / d ;(2.4.3.4)

УS -сумарний площа поперекового перетину, що примикають до заряду;

Потім розраховуємо тиск з урахуванням місцевого опіру .

Розрахований тиск не перевищує гранично допустимий рівень (ГДР). ГДР тиску розрахунковій точці для людей дорівнює 0,2кг/смІ.

Пости 1,2,3,4,5,6 знаходяться за границею небезпечної зони.

На місце монтажу вибухової мережі допускаються люди по пропускам, які зайняті на монтажі та перевірці вибухової мережі.

Розрахунок сейсмонебезпечної зони

R = Кс б * vQ = 1,2 * 5 * v 56932 =290м(2.4.3.5)

У сейсмонебезпечну зону входять виробки горизонту 1100,1180м.

Пости охорони небезпечної зони на поверхні

(При необхідності на «0» відмітці шахти).

Сейсмічно небезпечна зона на поверхню не виходить, пости не виставляються .

Розрахунок границь небезпечної зони на час заряджання

Визначаємо допоміжні коефіцієнти «К» та «I»:

K = q * n / УS * R ;

i = B * R / d .

К1 = 2200*0,4/18*260=0,18;i1 = 260*0,04/3,36=3;

К2 = 2200*0,4/18*230=0,21;i2 = 230*0,04/3,36=2,7;

К3 = 2200*0,4/18*245=0,19;i3 = 245*0,04/3,36=2,9;

К4 = 2200*0,4/18*390=0,12;i4 = 390*0,04/3,36=4,6;

К5 = 2200*0,4/18*100=0,48;i5 = 100*0,04/3,36=1,2;

К6 = 2200*0,4/18*100=0,48;i6 = 100*0,04/3,36=1,2.

По номограмі знаходимо значення тиску на фронті хвилі для прямої виробки.

?Р1 = 0,43;?Р2 =0,6; ?Р3 = 0,45; ?Р4 =0,06.

?Р1 = 0,43/1,3*1,2*1,2*1,03=0,17;

?Р2 = 0,6/4*1,5*1,5=0,06;

?Р3 = 0,45/1,9*2,5*6=0,07.

Розрахований тиск на точках розрахунку не перевищує гранично допустиме. Гранично допустимий тиск на фронті УВВ для людини дорівнює 0,2кг/смІ.

Розрахунок границь небезпечної зони на час введення бойовиків

Визначаємо допоміжні коефіцієнти «К» та «I»:

K = q * n / УS * R ;

i = B * R / d .

К1 = 207*0,1/27*140=0,005;i1 = 140*0,04/3,36=1,6;

К2 = 207*0,1/27*140=0,055;i2 = 140*0,04/3,36=1,6;

К3 = 207*0,1/27*200=0,003;i3 = 200*0,04/3,36=2,3;

К4 = 207*0,1/27*200=0,003;i4 = 200*0,04/3,36=2,3;

К5 = 207*0,1/27*100=0,007;i5 = 100*0,04/3,36=1,2;

К6 = 207*0,1/27*100=0,007;i6 = 100*0,04/3,36=1,2.

По номограмі знаходимо значення тиску на фронті хвилі для прямої виробки.

?Р1 = 0,12;?Р2 =0,12; ?Р3 = 0,07; ?Р6 =0,3.

?Р5 = 0,3/1,9*2,1=0,07;

?Р6 = 0,3/1,9*2,1=0,07.

Розрахований тиск на точках розрахунку не перевищує гранично допустиме. Гранично допустимий тиск на фронті УВВ для людини дорівнює 0,2кг/смІ.

Розрахунок границь небезпечної зони на час монтажу ел.вибухової мережі

Визначаємо допоміжні коефіцієнти «К» та «I»:

K = q * n / УS * R ;

i = B * R / d .

К1 = 7210*0,1/27*240=0,1;i1 = 240*0,04/3,36=2,8;

К2 = 7210*0,1/27*240=0,1;i2 = 240*0,04/3,36=2,8;

К3 = 7210*0,1/27*200=0,13;i3 = 200*0,04/3,36=2,3;

К4 = 7210*0,1/27*200=0,13;i4 = 200*0,04/3,36=2,3;

К5 = 7210*0,1/27*100=0,26;i5 = 100*0,04/3,36=1,2;

К6 = 7210*0,1/27*100=0,26;i6 = 100*0,04/3,36=1,2.

По номограмі знаходимо значення тиску на фронті хвилі для прямої виробки.

?Р1 = 0,3;?Р5 = 3; ?Р6 =3.

?Р1 = 0,3/1,3*1,2*1,2=0,16;

?Р6 = 3/1,9*2,1*4*1,6=0,11;

?Р5 = 3/1,9*2,1*4=0,18

Розрахований тиск на точках розрахунку не перевищує гранично допустиме. Гранично допустимий тиск на фронті УВВ для людини дорівнює 0,2кг/смІ.

Розрахунок ел.вибухової мережі

Схема вибуху - проста , послідовна з дублюванням.

Застосований вид струму постійний.

Тип вибухового джерела струмовипрямування станція - КПВ -750.

Розрахунок мережі при послідовному з'єднанні ел.детонаторів у групах веєрів виконується у такий спосіб [ 6; с.20]:

1) опір ел.вибухової мережі групи визначається по формулі

Rм = Р * L / S = 0,0184*800/0,7=21,0 Ом ,(2.4.3.6)

де: Р - питомий опір для мідного проводу дорівнює 0,0184Ом/ммІ;

S - перетин проводу, ммІ;

L - довжина магістрального проводу в одній групі;

2) визначаємо опір груп:

Rг = Rм + r*n = 21,0+3*5 = 120,5Ом,(2.4.3.7)

де : r - опір ел.детонатора;

n - кількість груп;

3) розраховуємо силу струму в мережі, що приходиться на 1 ел.детонатор:

I = U * Rг= 500/120,5=4,1А. (2.4.3.8)

Гарантована сила струму

I = для постійного струму для ел.детонатора дорівнює не менше 1,3А.

Таблиця 2.4.3.1 Дані розрахунку свердловинних зарядів ВР по об'єктам вибуху

Об'єкт вибуху, гор,вісь, № веєра	Кількість свердло-вин	Довжина свердло-вин,м	Величина недозаряд. свердло-вини	Довжина заряд-жаємої частини свердло-вини	Вага свердло-винного заряду ВР, кг	Кільк. ел.детон
					Грануліт	Патроні-ровка
БК №5 VIп/п
Веєр №1	11	214	78	136	1088	11	22
Веєр №2	11	214	78	136	1088	11	22
Веєр №3	11	214	78	136	1088	11	22
БК №6 VIп/п
Веєр №1	9	188	45	143	1144	9	18
Веєр №2	9	188	45	143	1144	9	18
Веєр №3	9	188	45	143	1144	9	18
БО №1 VIIп/п
Веєр №1	6	95	23	72	578	6	12
Веєр №2	6	95	23	72	578	6	12
Веєр №3	6	95	23	72	578	6	12
Веєр №4	6	95	23	72	578	6	12
Веєр №5	6	95	23	72	578	6	12
Веєр №6	6	95	23	72	578	6	12
Веєр №7	6	95	23	72	578	6	12
Веєр №8	6	95	23	72	578	6	12
Веєр №9	6	95	23	72	578	6	12
Веєр №10	6	95	23	72	578	6	12
БО №2 VIIп/п
Веєр №1	10	152	36	116	928	10	20
Веєр №2	10	152	36	116	928	10	20
Веєр №3	10	152	36	116	928	10	20
Веєр №4	10	152	36	116	928	10	20
Веєр №5	10	152	36	116	928	10	20
Веєр №6	10	152	36	116	928	10	20
Веєр №7	10	152	36	116	928	10	20
Веєр №8	10	152	36	116	928	10	20
Веєр №9	10	152	36	116	928	10	20
Веєр №10	10	152	36	116	928	10	20
БШ №1 VIп/п
Веєр №1	6	64	12	52	416	6	12
Веєр №2	6	64	12	52	416	6	12
Веєр №3	6	64	12	52	416	6	12
Веєр №4	6	64	12	52	416	6	12
БШ №2 VIп/п
Веєр №1	6	64	12	52	416	6	12
Веєр №2	6	64	12	52	416	6	12
Веєр №3	6	64	12	52	416	6	12
Веєр №4	6	64	12	52	416	6	12
Орт -заїзд 19вісі
Веєр №1	14	348	122	226	1808	14	28
Веєр №2	14	348	122	226	1808	14	28
Веєр №3	14	348	122	226	1808	14	28
Веєр №4	14	348	122	226	1808	14	28
Веєр №5	14	348	122	226	1808	14	28
Веєр №6	14	348	122	226	1808	14	28
Веєр №7	14	348	122	226	1808	14	28
Веєр №8	14	348	122	226	1808	14	28
Веєр №9	14	348	122	226	1808	14	28
Орт -заїзд 25вісі
Веєр №1	10	255	45	210	1680	10	20
Веєр №2	10	255	45	210	1680	10	20
Веєр №3	10	255	45	210	1680	10	20
Веєр №4	10	255	45	210	1680	10	20
Веєр №5	10	255	45	210	1680	10	20
Веєр №6	10	255	45	210	1680	10	20
Веєр №7	10	255	45	210	1680	10	20
Веєр №8	10	255	45	210	1680	10	20
Веєр №9	10	255	45	210	1680	10	20
Усього	458	9615	2558	7057	56476	458	916

2.4.4 Вибух, провітрювання та перевірка блоку після вибуху, допуск робітників

Розраховуємо час провітрювання :

Т = I * Vб / 3600*q = 26*9560/3600*10=7год(2.4.4.1)

Схема провітрювання блоку показана на графічному матеріалі.

Приймаємо час провітрювання 7годин.

Провітрювання району вибуху із шахти у цілому контролюється ВГСЧ відповідно до затвердженої інструкції.

Відповідальний за виклик та ознайомлення ВГСЧ з районом масового вибуху начальник дільниці ПВС.

Відповідальний за вентиляцію району масового вибуху і шахти у цілому начальник ПВС ш. «Ювілейна».

Спуск ВГСЧ в шахту для перевірки небезпечної зони та відключення магістральних проводів о ____год. ____хв. «__» _______200__р. по стволу ш.«Ювілейна» на гор. 1100 та 1180м.

Допуск у шахту гірників виконується відповідальним за масовий вибух після перевірки стану виробок та вентиляції дільниці і підрозділом ВГСЧ відповідно до §166 додатку 9 «ЄПБ при підривних роботах».

Відповідальний за оповіщення ін. шахт та організацій про виробництво масового вибуху - заступник нач.шахти з ОП .

Відповідальний за інструктаж працівників, зайнятих на підготовці та проведенні масового вибуху - нач. дільниці БВР [ 6; с. 23].

2.5 Техніка безпеки при підготовці та виконанні масового вибуху

Встановити біля кожної зарядної машини 2 вогнегасника та по 2 в місцях заряджання. Підключити до протипожежного водопроводу 50м пожежного рукава. Вилучати гострі та курильні приналежності в усіх робітників та ІТР , що знаходяться у зоні «А» . Змонтувати і обладнати мережу зв'язку «Зарядна установка - місце заряджання».

Забезпечити персонал, що здійснює заряджання ізолюючими саморятувальниками. Контактний провід на відстані не менш 50м від місць збереження ВР та розташування зарядної машини, виключити від силової мережі і заперемичити на рейковий шлях .

За дві доби до початку робіт із заряджання погодити із ВГСЧ позиції ПЛА Зрошувати бурові виробки та місця встановлення зарядних машин.

Заряджання дозволяється після видалення устаткування та пристроїв не пов'язаних з підготовкою та виробництвом масового вибуху за межами небезпечної зони.

Відповідальні за заряджання повинні мати копію проекту з розкладкою ВР і вести облік ВМ, передавати залишки ВР по зміні та доповідати керівнику вибуху про кількість заряджених свердловин та витрату ВР.

Відповідальні за заряджання ведуть виконавчу письмову документацію.

Заборонити використання вибухового проводу для переговорного пристрою.

Гірничі виробки , транспортні засоби для доставки МТЗ до місця заряджання, повинні бути перевірені і знаходитись у задовільному стані, зарядні машини і трубопроводи справні.

Очистити від бурового шламу свердловини для забезпечення проходи- місті транспортних труб та шланг у свердловині.

Виконати перевірку та вимір опіру заземляющих провідників пневмозарядних машин та транспортних трубопроводів.

На місці заряджання під підняттєвими свердловинами розстелити брезент, який буде забезпечувати повний збір просипів ВР.

При монтажі зарядного трубопроводу не допускати перегиби та пережими з радіусом менше 0,6м.

Перевірити різьбові підключення до стислого повітря та наявність страхового устрою.

В місцях зберігання ВР та роботи зарядної машини зі сторін можливого підходу людей виставити пости охорони не менш за 25м у дві сторони [18;с. 30].

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

3.1 Річний та добовий режим роботи проектуємого блоку. Графік виходів робітників

Однією із функцій управління гірничорудним підприємством являється організація роботи у часі, тобто вибір раціонального режиму праці протягом року, неділі та доби для підприємства у цілому та окремих структурних підрозділів (дільниць).

Режим роботи - це встановлений порядок та тривалість виробничої діяльності підприємства та його дільниць у часі.

Режим праці шахти та його дільниць представляє одну із важливих сторін організації виробництва, оказує суттєвий вплив на використання у часі основних виробничих фондів, а також на продуктивність праці робітників.

Режим праці визначає:

- кількість робочих змін протягом доби;

- тривалість робочої зміни у годинах та тривалість міжзмінних перерв;

- тривалість робочого тижня (кількість робочих та вихідних днів);

- загальна кількість робочих днів протягом календарного періоду (місяця, року);

- кількість робочих тижнів у році;

- час виробничої роботи та час перерв протягом календарного періоду часу (місяця, року).

Визначається річний та добовий режим роботи гірничорудного підприємства.

Річний режим роботи в залежності від кількості робочих днів у неділі може бути преривним та непреривним.

Добовий режим роботи при виконанні основних виробничих процесів також підрозділяється на преривний та непреривний.

Ефективним прийнято враховувати такий режим праці, при якому забезпечується максимально можливе використання основних фондів та підвищується продуктивність праці, а також здійснення нормальних умов для праці та відпочинку робітників.

На шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» для поверхових робітників робоча зміна триває 8 годин, а для підземних прийнятий преривний добовий режим праці - 3 робочих зміни по 7 годин з двочасовою перервою між 1-ю та 2-ю змінами, та 30 хвилин перерви між 2-ю і 3-ю та між 3-ю і 1-ю, для провітрювання шахтного поля після виконання підривних робіт у вибоях. Усі працівники мають 2 вихідних дня у тиждень.

Графік тривалості зміни на шахті:

1-а зміна з 23.00 до 6.00;

2-а зміна з 8.00 до 15.00;

3-я зміна з 15.30 до 22.30.

Для підготовчих та нарізних дільниць шахти приймається преривний тижневий режим роботи з двома загальними вихідними днями. Для очисних дільниць надається непреривний річний режим робіт без загальних вихідних днів . Вихідні дні для робітників відповідно до узгодженого поточного графіку.

За непреривним річним режимом виділяється спеціальний час для виконання капітальних та поточних ремонтів обладнання.

Невід'ємною умовою збереження та підвищення роботоздатності людини прийнято враховувати встановлені оптимальні для конкретних умов чередування часу праці та відпочинку. Це досягається складанням календарного графіку виходів робітників на кожний місяць.

При складанні графіку виходів необхідно дотримуватись визначених вимог:

- повинен бути збережений річний та нормальний середньомісячний за рік баланс робочого часу, встановлений законом тривалість робочого дня;

- повинен спостерігатися чітко виражений цикл графіку (кількість календарних днів, протягом яких закінчується праця робітника в усіх встановлених протягом доби змінах);

- чередування днів праці та відпочинку;

- чередування змін протягом доби.

Графіки виходів класифікуються по слідуючим признакам :

- преривні та непереривні;

- по числу робочих змін за добу;

- за тривалість робочої зміни за добу;

- по характеру чередування робочих змін ;

- за ступенем завантаженням робітників;

- по кількості бригад.

Для виявлення відхилень від норм робочого часу складаються баланси робочого часу як по календарю так і по графіку . Для дотримання балансу у графіку можуть бути передбачені додаткові вихідні дні чи додаткові робочі дні. Графік виходів робітників та ІТР на дільниці складаються начальником дільниці за загальноприйнятою формою та узгоджується з адміністрацією шахти і профспілковою організацією не пізніше 25 числа кожного місяця.

Усі робітники дільниці повинні бути ознайомлені з графіком під розпис . Порушення графіку виходів спричиняє покарання у адміністративному порядку, згідно з трудовою угодою на підприємстві.

3.2 Організація робочого місця та організація праці підривника. Склад праці, форми організації праці, обслуговування робочого місця, оснащення та умови праці на робочому місці

На підземних гірничих роботах однією із основних професій по виконанню вибухових робіт є підривник.

Основним регламентуючим документом на виконання вибухових робіт при проходці підземних виробок первинної відбійки руди, подрібнення негабаритів та ін. є «Єдині правила безпеки на підривних роботах», а для виконання масових вибухів додається «Проект виконання масового вибуху у блоці». Робочі, які отримали спеціальну підготовку і пройшли навчання допускаються до підривних робіт, з обов'язковим щоквартальним підтвердженням кваліфікації та щорічним проходженням профогляду. З метою забезпеченням безпечних умов на підривних роботах на кожній дільниці складається проект організації робіт з кожного виду та способу підривання. Усі працівники пов'язанні з виконанням робіт ознайомлюються з вище вказаним документом під розпис .

У кожному блоці обладнується камера для збереження вибухових речовин відповідно до вимог існуючих документів, не ближче 50м від найближчого діючого вибою. Вибухові речовини та засоби ініціювання зберігаються у спеціальних сейфах, що не згорають. Обов'язково зачинених на замок, ключ від якого знаходиться у підривника.

Видача ВР виконується у підземних видаткових складах, де оформляються спеціальні документи і виконуються маркірування (кодовий номер кожного підривника), з метою збереження та недопущення розкрадання ВР.

На виробництво ВР у кожному блоці чи вибою складається відповідний паспорт буро-підривних робіт , в якому передбачене місце розміщення постів охорони, місце укриття підривника та час провітрювання вибою після вибуху.

При виконанні масового вибуху та заряджанні свердловин у підривників форма організації праці бригадна спеціалізована. Зарядну установку МТЗ обслуговує бригада із трьох чоловік: оператор-підривник управляє машиною , а підривник та його помічник маніпулюють зарядним шлангом. У склад праці бригади входе: отримання наряду на виконання зарядки глибоких свердловин, ознайомлення з диспозицією масового вибуху, довжиною та розміщенням свердловин і довжиною недозарядів , приведення робочого місця у безпечний стан, прокладка трубопроводу , налагодження зарядної установки , перевірка двохсторонньої переговорного зв'язку, виготовлення патронів-бойовиків, комутація вибухової мережі , прибирання робочого місця, доставка зарядної установки і трубопроводу до місця їх постійного збереження .

Оснащення та обслуговування робочого місця

Робочі місця (прохідницькі вибої, бурові виробки, очисні вибої, відкотні виробки обладнуються відповідно до прийнятих та затверджених у встановленому порядку типовими проектами). Відкотні виробки, в яких встановлюється зарядна машина МТЗ на період зарядки , повинні обладнуватися пожарним гідрантом діаметром 50мм та мати підключення стислого повітря та води. На місці зарядки повинні бути 2 вогнегасника, ключ для збирання та розбирання зарядної магістралі , переговорний пристрій, технічний інструмент для обслуговування зарядної установки. Необхідно вимкнути напругу у блоці та у контактній мережі, вивісити попереджувальні плакати і встановити переносне заземлення.

Освітлення підземних відкотних виробок виконується до вимог «Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних та розсипних родовищ підземним способом». У основних відкотних виробках напруга у освітлювальній мережі 36В, світильники прийняті у рудничному виконання. Підривники забезпечені індивідуальними головними світильниками типу СГГ - 5 із світовим потоком не менше 30 люк та терміном непереривного освітлення 11 годин, а також засобами індивідуального захисту і флягами із кип'яченою водою . Провітрювання гірничих виробок виконується за рахунок загально шахтної депресії.

3.3 Форми та системи оплати праці робітників, керівників та спеціалістів

Відпрацювання блоку на сучасному гірничорудному підприємстві , на якому кооперуються зусилля великої кількості робітників, керівників та спеціалістів може ефективно здійснюватися тільки при раціональній організації виробництва.

Під організацією виробництва у блоці слід розуміти систему заходів , направлених на здійснення раціональної структури дільниці , а також засоби виробництва з ціллю ефективного виконання планових завдань та досягнень найкращих кінцевих результатів при відпрацюванні блоку. Головна задача виробничого процесу при відпрацюванні блоку створення таких умов , при яких праця та засоби виробництва використовувались найбільш повно та цілеспрямовано, і при цьому досягаються високі техніко-економічні показники. Основним критерієм організації відпрацювання блоку являється продуктивність праці.

Рівень організації праці при відпрацюванні блоку більшою частиною визначається прийнятими формами розділення та кооперації праці. В залежності від ступеня та кооперації праці, у блоці використовують 2 основні форми організації: індивідуальна та колективна.

При індивідуальній формі: кожен робітник отримує окреме завдання, виконує його самостійно і отримує заробітну плату, в залежності від результатів тільки своєї праці. При цій формі організації труда один робітник може виконувати як одну операцію, так і весь комплекс робіт на робочому місці.

До індивідуальної форми організації труда можливо віднести таких робітників по професіям, зайнятих на відпрацюванні блоку , як бурильник шпурів, бурильник штангових шпурів, машиніст бурової установки.

Колективною називають таку форму організації праці, при якій група робітників однієї чи декількох професій об'єднані для сумісної діяльності, виконують у відповідності із єдиним завданням відповідну роботу у блоці (наприклад, випуск та доставка руди, кріплення та ін).

До колективної форми організації праці можна віднести таких робітників по професіям зайнятих на відпрацюванні блоку : кріпильник, слюсар, кріпильник дільниці ВШТ.

Для спрощення організації управління при колективній організації праці при відпрацюванні блоку утворюють звено. В кожній зміні працює окреме звено, яке керується одним робочим.

Система оплати праці на дільницях шахти «Ювілейна» прийнята відрядно-преміальна, а для робітників допоміжних служб, які не пов'язані з виконанням основної роботи погодинно-преміальна. Ведуться додаткові доплати за роботу у вечірній та нічний час.

Основою загального заробітку керівників, спеціалістів та службовців являється місячний посадовий оклад. На нього нараховуються премії, доплати, надбавки та др. виплати . Оклади керівників , спеціалістів та службовців включаються у схеми посадових окладів - документів, у якому є перелік посад та окладів , затверджений на кожному підприємстві . Премії керівників , спеціалістів та службовців нараховуються у відповідності з затвердженим «Положенням про оплату праці та матеріальне стимулювання».

4. Економіка виробництва

4.1 Планування фонду оплати праці робітників, керівників та спеціалістів

Плановий фонд заробітної плати представляє суму грошових коштів для виплати заробітної плати працюючим у відповідності з кількістю та якістю їх праці. Він встановлюється виходячи з умов виконання плану виробництва продукції на 100%.

Фонд заробітної плати розподіляється по кварталам у відповідності з квартальним планом виробництва та балансом робочого часу.

Фонд заробітної плати робітників визначається на основі чисельності робітників за штатним розписом, їх тарифних ставок та посадових окладів, а також корисного фонду робочого часу у плановому періоді.

Основні поняття по заробітній платі вміщує тарифну систему. Вона включає:

- тарифну сітку;

- тарифні ставки;

- тарифно-кваліфікаційний довідник.

Тарифна система оплати праці представляє собою сукупність нормативних документів, призначених для регулювання та диференціації рівня основної частини заробітної плати різних груп та категорій робітників у залежності від складності робіт, кваліфікації робітника, значимості робіт

Тарифно- кваліфікаційний довідник (ТКД) представляє собою нормативний документ, до складу якого входять кваліфікаційні характеристики робіт та професій робітників відповідної галузі промисловості.

У ТКД по кожній професії робітника відповідного тарифного розряду вказується:

- характеристика робіт, які повинен виконувати робітник;

- що він повинен знати та вміти робити, тобто його трудові навички;

- приклади робіт (проби).

З ціллю забезпечення правильної організації оплати праці подібні кваліфікаційні характеристики разробляються також для інших категорій працюючих.

Тарифна ставка представляє собою виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці різних груп та категорій робочих за одиницю робочого часу. В залежності від обраних одиниць робочого часу тарифні ставки бувають годинними, денними та місячними (оклади). Вони встановлюються по кожному тарифному розряду при виконанні визначеного виду робіт.

Тарифні ставки, що приймаються для оплати праці робочих - почасовиків , нижче , ніж для оплати праці робочих - відрядників виконуючих роботу у однакових умовах. Це пояснюється тім, що інтенсивність праці робітників- відрядників значно вище.

Тарифні ставки використовуються не тільки при розрахунку прямої заробітної плати , але і при визначенні різних доплат.

Тарифною сіткою називається загальна сукупність (комплекс) встановлених для даної галузі виробництва тарифних розрядів та відповідних кожному розряду тарифних коефіцієнтів. Тарифний розряд являється показником кваліфікації робітника. Однак точніший опис про співвідношення кваліфікаційного рівні робітника кожої професії, що мають різні тарифні розряди, дають тарифні коефіцієнти.

Співвідношення між тарифними коефіцієнтами та самого найвищого розряду має назву - діапазон тарифної сітки.

Посадові оклади представляють собою виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці керівників, спеціалістів та службовців. Оклади встановлюються у відповідності зі штатним розписом на кожний рік.

Діюче законодавство передбачає відрядну та погодинну форму оплати праці робітників.

Сутність відрядної форми оплати праці заключається у тому, що заробітна плата робітнику нараховується за загальний об'єм виконаної роботи (загальна кількість виготовленої продукції) за раніше встановленими розцінками за одиницю праці або продукції.

Погодинною називається така форма оплати праці , при якій заробітна плата робітнику нараховується по тарифній ставці (у відповідності з встановленим розрядом) за фактично відпрацьований ним робочий час. Ця форма оплати праці використовується у тих випадках, коли кількісні результати роботи не піддаються нормуванню та обліку, а відрядна форма оплати праці може привести до зниження якості робіт або продукції.

У погодинній формі виділяють просту погодинну та погодинно-преміальну систему заробітної плати.

При простій погодинній системі заробіток робітника вираховується по тарифній ставці, відповідного тарифного розряду за фактично відпрацьований час.

Проста погодинна система оплати праці в складі з преміюванням робітника за виконання та перевиконання конкретних кількісних та якісних показників їх роботи називають погодинно-преміювальною системою заробітної плати.

Сутність її заклечається у тому, що заробітна плата робітника зверх тарифної ставки за фактично відпрацьований час додається премія за конкретні досягнення у роботі по раніше встановленим показникам у відповідності з спеціальним положенням «Про оплату праці та матеріальне стимулювання робітника». Премія виплачується з фонду заробітної плати.

Відрядну форму прийнято підрозділяти на пряму , відрядну-преміальну, відрядну, акордну та косвено-відрядну.

Сутність прямої відрядної системи оплати праці складається у тому, що праця робітника виплачується по раніше встановленим розцінкам за кожну одиницю виробленої продукції (виконання роботи).Заробіток робітника визначається перемноженням розцінок на кількість виконаної ним одиниць продукції (виконаної роботи).

При відрядно-преміальній системі оплати труда робітнику відряднику окрім заробітку по прямим відрядним розцінкам нараховується та виплачується премія за виконання та перевиконання раніше встановлених конкретних кількісних та якісних показників праці. Преміювання виконується з фонду заробітної плати у відповідності з затвердженим положенням про преміювання.

При акордній системі оплати праці заробітна плата нараховується за повний комплекс робіт з урахуванням раніше обумовленого терміну виконання. Указана система оплати на гірничорудному підприємстві виконується у тих випадках воли необхідно підняти матеріальну заінтересованість робітників у достроковому виконанні особо важливих робіт.

Робота по цій системі виконується у відповідності з акордним нарядом. У наряді окрім об'єму робіт, вказується загальний розмір оплати , термін виконання усієї роботи , вимоги до якості , умови преміювання та ін.

Сутність косвено-відрядної системи оплати праці складається у тому , що розмір заробітної плати робітника (зазвичай допоміжних ) , оплачується по даній системі , ставиться у пряму залежність від результатів праці робітників- відрядників, яких вони обслуговують.

Основою загального заробітку керівників, спеціалістів та службовців являється місячний посадовий оклад. На нього нараховуються премії, доплати, надбавки та др. виплати . Оклади керівників , спеціалістів та службовців включаються у схеми посадових окладів - документів, у якому є перелік посад та окладів , затверджений на кожному підприємстві . Премії керівників , спеціалістів та службовців нараховуються у відповідності з затвердженим «Положенням про оплату праці та матеріальне стимулювання».

4.2 Розрахункові техніко-економічні показники

Таблиця 4.2.1 Техніко-економічні показники

№ п/п	Найменування показників	Од. виміру	Величини
1	Видобуток руди	т/міс	42964,7
2	Кількість робочих днів для дільниці в місяць	днів	22
3	Кількість видобувальних змін на добу	змін	3
4	Тривалість робочої зміни	годин	7
5	Списочний склад робітників дільниці	чоловік	37
6	Продуктивність 1 робітника за місяць	т/міс	4444
7	Продуктивність 1 робітника за місяць	т/зм	202
8	Працєємність	чол/змін	4151
9	Середня зарплатня 1 робітника за місяць	грн.	3111
10	Вагомий розхід лісоматеріалів	кг/т	0,0018
11	Вагомий розхід металевого кріплення	км/т	0,0017
12	Розхід стислого повітря	мі/т	13,625
13	Розхід електроенергії	кВт/т	0,970
14	Об'єм руди у блоці	т	519315
15	Втрати руди	%	15
16	Засмічення руди	%	13
17	Розхід погонажа на 1000т. руди	м/1000	4,5
18	Собівартість 1т руди	грн.	12,03

5. Заходи щодо охорони праці та навколишнього середовища

5.1 Заходи щодо охорони праці та техніки безпеки при прохідницьких роботах у блоці

При веденні гірничих робіт дотримуватись «ЕПБ при разработке рудных, нерудних и россыпных месторождений подземным способом», а також «ЕПБ при взрывных работах».

Особливу увагу приділити слідуючому:

19. На проходку підняттєвих складають проект організації робіт.

20. Рудозвалювальні підняттєві огороджуються та перекриваються грохітними решітками по типовому проекту.

21. В блоці обладнується камера аварійного повітряного збуту.

22. Для подачі звукових сигналів при виконанні вибухових робіт встановити сирени у районі скреперних лебідок та вібролюків.

23. Підключення скреперних лебідок виконується тільки після заземлення ел.обладнання.

24. Обладнати місце змінного зберігання ВМ.

25. Обладнати розробляємий блок засобами протипожежної безпеки.

26. При виконанні вибухових робіт місце укриття підривника та пости охорони визначаються паспортом БВР.

27. На проходку та провітрювання підняттєвих виробок та підсічки скласти ПОР та виконувати дистанційний відбір проб повітря.

28. При проходки виробок зустрічними забоями строго дотримуватись вимог §190 «ЕПБ при взрывных работах».

29. На випадок пожару у блоці керуватись відповідною позицією ПЛА.

30. На вибірку із підняттєвого обводненої гірничої маси складається ПОР.

31. Проходка кріплення та обладнання вентиляційних перемичок, обладнання робочих місць, установка машин та механізмів, прокладка комунікацій виконується по типовому паспорту (проекту).

Вибір типового паспорту виконує начальник дільниці та затверджується головним інженером шахти.

32. Кожна бурова виробка, окрім бурових камер повинна мати 2 запасних виходи та сквізне провітрювання.

33. Воду від буріння свердловин направляти по водовідливу у водостічну канавку нижнього горизонту по підняттєвим та спец.свердловинам.

34. Дистанційний відбір проб складу повітря при прохідці підняттєвих виконувати за допомогою пристрою ДОПа, згідно з типовим проектом ГР - 2303-1.

При виконанні вибухових робіт особливу увагу необхідно приділити наступному:

Перед початком робіт із заряджання шпурів з виробок повинні бути прибрані усі предмети, що заважають вільному проходу до місця роботи.

У підземних гірничих виробках перед заряджанням шпурів у місцях можливих підступів до вибою повинні бути виставлені пости охорони та встановлені попереджувальні знаки. У виробках з вихідним вентиляційним струменем, по яким направляються продукти вибуху пости не виставляються. Вони повинні бути захрещені дошками, на яких вивішується трафарет з чітким написом, що забороняє вхід у нього.

Перед заряджанням шпурів вони повинні бути очищені від бурового дріб'язку та пилу за допомогою водоповітряної суміші з застосуванням спеціальної трубки.

Категорично забороняється використовувати у якості забійника бурову сталь, труби та ін. металеві предмети.

Провідники електродетонаторів на весь період роботи повинні бути замкнуті накоротко і у такому стані знаходитись до моменту під'єднання їх до підривної мережі. Забороняється монтувати підривну мережу у напрямку від джерела струму . Перевірка цілісності підривної мережі повинна здійснюватись приладом ВІС-1.

5.2 Заходи щодо охорони праці при веденні очисних робіт у блоці

Усі роботи з очисної виїмки та виконання підривних робіт по вторинному подрібненню негабаритів, виконуються по спеціальному проекту організації робіт. Підривні роботи по вторинному подрібненню руди виконуються на скреперних доріжках та випускних дучках.

З початку ведення очисних робіт і до посадки масиву усі дучки повинні бути заповнені рудою до арки горизонту підсічки.

Після кожного масового вибуху бурові виробки провітрюються вентиляторами місцевого провітрювання та ежекторами, та допуск людей у ці виробки дозволяється тільки після дистанційного відбіру проб повітря та отримання задовільного аналізу повітря.

Скреперні лебідки повинні мати захисні щітки та справні направляючі пристрої . Робочі міста ГРОВ повинні бути освітлені. Пристрій для подачі звукового сигналу при виконанні підривних робіт влаштовують у районі скреперної лебідки.

На випадок пожежі у блоці ГРОВ повинен керуватись відповідною позицією плану ліквідації аварії.

5.3 Заходи з боротьби із пилом, шумом, газами та вібрацією

1. З метою зменшення запиленості рудничної атмосфери у штреках скреперування перед скреперними лебідками встановити зрошувачі нижньої дії та туманостворювачі .

2. Регулярно, з початку зміни та після кожного вибуху виконувати змив пилу з стін виробок.

В усіх місцях пилоутворення повинні відбиратись проби повітря на аналіз запиленості.

3. На кожному перфораторі повинні бути глушителі шуму, а бурильники забезпечені антифонами чи заглушниками типу «Беруші».

4. Для боротьби з вібрацією бурильник повинен застосовувати анти-вібраційні полки, бурову колонку, антивібраційні рукавиці.

Естетика робочих місць

Робочі місця обладнуються по типовим паспортам НОП. Робочі місця повинні освітлюватись, оснащені усіма необхідними засобами. Кожної зміни виконувати прибирання робочих місць.

Скреперні лебідки розташовувати на чистій струї зі сторони її подачі.

Фарбування обладнання виконувати згідно ДЕСТу 12.402676 «Колір сигнальний та знаки безпечності».

5.4 Основні положення плану ліквідації аварії

На шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» у відповідності до ЄПБ розробляються та затверджуються один раз у 6 місяців план ліквідації аварії, який передбачає міри по спасінню людей в шахті, ліквідацію аварій, дії ІТР та робітників в аварійній обстановці та дії ВГСЧ. ПЛА узгоджується з ВГСЧ та затверджується головним інженером рудника за 15 днів до початку наступного півріччя.

ПЛА складається з оперативної та графічної частини.

Оперативна частина передбачає першочергові заходи по спасінню людей та ліквідації аварії, розробляються найбільш безпечні шляхи виходу працівників з аварійної або небезпечної дільниці на поверхню, визначаються завдання та маршрути руху відділення ВГСЧ.

Важливішим заходом оперативної частини ліквідації аварії , які визначають успішну ліквідацію аварії та попередження її наслідків, являється розробка вентиляційних режимів , які забезпечують безпечний вихід людей на поверхню.

Оперативною частиною ПЛА повинні бути охоплені усі діючі гірничі виробки та надшахтні спорудження, а також передбачені всі можливі на шахті види аварій. Розглядаються позиції, в яких викладаються:

- першочергові заходи по спасінню працівників та ліквідації аварії з указівкою осіб , які за це відповідальні та виконавців;

- шляхи та час виходу робітників з аварійної та небезпечної дільниці;

- маршрути руху та завдання відділень ВГСЧ.

У графічній частині ПЛА є наступні графічні матеріали:

- вентиляційний план (схема вентиляції шахти);

- вентиляційні плани горизонтів шахти де виконують багатоповерхову розробку;

- схема електропостачання шахти;

- пояснювальна записка до схеми вентиляції шахти.

На шахті є проект протипожарного захисту , який затверджується головним інженером рудника та узгоджується з ВГСЧ.

В залізорудних шахтах використовують для пожарогасіння усі діючі водопроводи та водовідливні магістралі . В трубопроводах тиск води у пожарних кранах повинен бути не менш 4Ат.

З ціллю локалізації пожару уст'я стволів шахт , які подають свіже повітря, обладнуються металевими лядами, які легко та плотно перекривають перетин виробки. Також на всіх горизонтах поряд з околоствольними дворами на вхідному струю виготовлені вентиляційні двійні двері з металу та шлакоблоку.

Оперативна частина ПЛА а також розподіл обов'язків між посадовими особами , які задіяні у ліквідації аварії та порядок їх дій повинні бути вивченні всіма ІТР та командним складом ВГСЧ.

Робітники шахти повинні бути ознайомлені з випискою з ПЛА під підпис , а також знати способи оповіщення об аварії (аварійної сигналізації), шлахами виходу робітників з аварійної чи небезпечної дільниці, зі своїми обов'язками на випадок якщо виникла аварія.

Порядок вивчення плану ліквідації аварії технічним надзором та ознайомлення робітників з правилами поведінки на час аварії регламентується параграфом 13 ЄПБ

При виникненні пожару у ППШ не обхідно використовувати позицію №18 ПЛА.

Позиція №18 пожар на гор.1180м на ППШ у вісях 10-67 .

Люди за очагом пожару , включившись в само рятівник повинні рухатися до ходових підняттєвих по 13, 19, 25та 31 вісі, підніматись на гор.1100м або опускатися по ходовому підняттєвому 13,37 вісі на гор.1260м та рухатися к стволам ш. «Ювілейна» та ш. «Центральна» для виїзду на поверхню. Час виходу на свіже повітря 20хв.

При пожарі у підповерхових виробках в поверсі 1100-1180м

Люди за очагом пожару включившись у саморятівник по блоковим ходовим підняттєвим піднімаються на горизонт 1100м і далі рухаються до стволу ш. «Ювілейна». При неможливості опускаються на гор. 1180м і рухаються по ходовому підняттєвому 13, 37 вісі та опускаються на гор.1260м і рухаються к стволу ш. «Ювілейна» для виїзду на поверхню, термін виходу на свіже повітря 20хв.

Люди , які знаходяться на ППШ та в під поверхових виробках до очагу пожару, виходять на свіжу струю та рухаються к стволам шахт «Ювілейна» та «Центральна» для виїзду на поверню. Час виходу на свіжу струю 15хв.

У випадку неможливості швидкого виходу на свіжу струю з зони розповсюдження продуктів горіння, люди укриваються у найближчий КАПП. Звідкіля телефонують керівнику ліквідації аварії і оповіщають про себе.

5.5 Заходи для охорони навколишнього середовища

Розробка родовищ підземним способом в останні роки одержала пріоритети у порівнянні з відкритими гірничими роботами, тому що є більш екологічно чистим виробництвом у порівнянні з розробкою покладів кар'єрами. Але в свою чергу підземні роботи спричиняють порушення земель, викиди пилу та газів у атмосферу.

ВАТ «Суха Балка», будучи гірничорудним підприємством з підземного добування залізної руди, керуючись природоохоронним законодавством України вирішує загальні екологічні проблеми та бере на себе обов'язки дотримуватись наступних принципів у своїй виробничій діяльності:

- здійснювати умови та добиватися виконання природоохоронних законів України. Використовувати прогресивні технологічні процеси, сучасні методи керівництва , передового досвіду та матеріалів, які не спричиняють шкоди навколишньому середовищу;

- здійснювати постійний контроль та аналіз впливу виробництва на навколишнє середовище з використанням моніторингових комп'ютерних технологій та своєчасно приймати коректуючі дії , які направлені на підвищення екологічної безпеки виробництва;

- постійно підвищувати відповідальність робітників підприємства і у першу чергу керуючого звена за наслідки техногенного впливу виробництва на навколишнє середовище;

- систематично інформувати суспільство щодо впливу виробництва на навколишнє середовище.

З цією метою статті витрат по зазначенню собівартості тони добутої руди закладена стаття витрат на проведення рекультивації порушених земель. Щорічно ведуться роботи з рекультивації порушених земель на площі 1гектар. Рекультивовані землі передаються садівничим товариством для їхнього використання у сільському господарстві.

На головних вентиляторних установках встановлені фільтри та ведеться відбір проб виданого повітря, з метою недопущення порушень припустимих норм по запиленості та загазованості викидів.

Немаловажним фактором у напрямку охорони навколишнього середовища є використання у шахтному виробництві при бурінні глибоких свердловин та штангових шпурів, зрошення вибоїв, підземних шахтних вод . У зоні зрушення щорічно проводиться висадження дерев.

Правильне використання природних ресурсів і охорона надр , зменшення втрат і засмічення , збільшення коефіцієнту видобутку при відпрацюванні покладів багатих руд Кривбасу , є в остаточному підсумку охороною навколишнього середовища.

Перелік використаної літератури

1. Проектирование и расчет систем разработки рудных месторождений, Киев-Донецк, Высшая школа, 1987.

2. Сборник норм расхода основных материалов для предприятий Кривбасса, НИГРИ, 1998.

3. Справочник отраслевых норм выработки и времени на основные и вспомогательные работы при подземной добыче руды - Харьков, 1988.

4. Методические указания к выполнению курсового проекта, КТ КТУ, 2007.

5. Инструкция по организации и проведению массовых взрывов на предприятиях с подземным способом разработки - К, 1993.

6. Типовой проект №318 по выполнению массовых взрывов скважинных (камерных зарядов) - Кривой Рог, 2008.

7. Агошков М.И. «Разработка рудных и нерудных месторождений» - М.: НАДРА, 1998.

8. Именитов В.Р. «Процессы подземных горных работ при разработке рудных месторождений»- М.: НАДРА, 1987.

9. Бова Ю.С., Сафонов Г.Н. «Проходчик горных выработок» - М.: НЕДРА, 1989.

10. Борисов С.С. «Горное дело» - М.: НЕДРА, 1988.

11.Малахов Г.М. «Выпуск руды из обрушенных блоков» - М.:МЕТАЛЛУРГИЗДАТ, 1952.

12. Мартынов В.К. «Проектирование и расчёт систем разработки рудных месторождений» - К.: Вища школа, 1987.

13. А.Е. Умнов «Охрана труда в горнорудной промышленности» - М.: НАДРА, 1979.

14.Безопасность подземных работ в горнорудной и нерудной промышленности - К.: «Техника», 1979.

15. А.А. Харев «Рудничная вентиляция и борьба с подземными пожарами» -М.:НАДРА,1978.

16. М.Н. Бодягин «Рудничная вентиляция» - М.: НАДРА,1967.

17. Единые правила безопасности при разработке рудных, нерудных и россыпных месторождений подземным способом - М.: НАДРА, 1972.

18. Единые правила безопасности при ведении взрывных работ М.: НАДРА, 1972.

Размещено на Allbest.ru