Гравітаційне збагачення
Галузі застосування гравітаційних процесів. Методи та умови проведення збагачення корисних копалин. Закономірності вільного та стисненого руху тіл у середовищі; основи розділення сипких продуктів за густиною. Класифікація вугілля за збагачуваністю.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.09.2010 |
| Размер файла | 137,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Відповідно до індексу збагачуваності зроблена класифікація донецького вугілля в напрямку його технологічного використання. Залежно від властивостей вугілля може використовуватися для коксування і напівкоксування, енергетичних і комунально-побутових цілей, газифікації і гідрогенізації, при виробництві вапна, цегли і цементу і т.д. Найбільш жорсткі вимоги ставляться до якості концентратів коксівного вугілля. Тому при збагаченні коксівного вугілля повинні застосовуватися більш досконалі схеми і процеси. На коксохімічні заводи концентрати відвантажуються в нерозсортованому вигляді, вони повинні мати низький вміст золи, сірки і вологи.
Енергетичне вугілля збагачують за більш простими схемами і в тих випадках, коли це економічно вигідно. Малозольне енергетичне вугілля ( < 12 %) не збагачується. Енергетичне вугілля і вугілля для комунально-побутових потреб надходить споживачу в розсортованому виді. Класифікація вугільних концентратів і галузь їх можливого використання наведені в табл. 3.5.
Запропоновано велике число графічних і аналітичних методів оцінки збагачуваності. Усі графічні методи оцінки засновані на використанні кривих збагачуваності, що будуються за результатами фракційного аналізу. Однак усім графічним методам притаманний загальний недолік, що полягає в трудомісткості використання і істотній погрішності результатів.
Таблиця 3.4 - Емпіричні коефіцієнти a і b
|
Вугільний басейн |
Коефіцієнт |
||
|
a |
b |
||
Донецький:Кам'яне вугілляАнтрацит |
0,0550,040 |
0,00110,0016 |
|
|
Львівсько-Волинський |
0,016 |
0,0002 |
Таблиця 3.5 - Напрямки використання вугільних концентратів
|
Категорія збагачуваності |
Індекс збагачуваності |
Концентрати |
|
|
I |
0 < T0 ? 1 |
Чисті і дуже чисті |
|
|
II |
1 < T0 ? 2 |
Для виробництва коксу |
|
|
III |
2 < T0 ? 3 |
Теж саме, але вихід коксу менший |
|
|
IV |
3 < T0 ? 4 |
Для енергетичних потреб |
|
|
V |
T0 > 4 |
Для енергетичних і комунально-побутових потреб |
Аналітичні методи оцінки збагачуваності оперують, головним чином, виходами і зольностями фракцій (концентратної, промпродуктової і породної) при різних сполученнях зазначених параметрів, що також не дозволяє одержати досить точний критерій оцінки. Тому основним методом оцінки збагачуваності вугілля є стандартний за ГОСТ 10100-84.
3.3 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗБАГАЧЕННЯ ЗА КРИВИМИ РОЗДІЛЕННЯ ТРОМПА
Перехід від теоретичних показників до практичних може бути зроблений на основі властивої усім гравітаційним методам закономірності вилучення фракцій різної густини в продукти збагачення. У практичних умовах при недосконалій точності розділення в продукти збагачення будуть потрапляти сторонні фракції. Ефективність роботи машин гравітаційного збагачення визначають з використанням кривих розділення за Тромпом, що показують залежність між вилученням фракцій е і їх середньою густиною дСР. Криві розділення (рис. 3.4) будують за результатами фракційного аналізу вихідного продукту і продуктів розділення (табл. 3.6).
Розділове число для кожної фракції визначають, як відношення кількості розрахункового компоненту в продукті до його кількості у вихідному матеріалі, у відсотках:
, %
Таблиця 3.6 - Дані для побудови кривих розділення вугілля за Тромпом
|
Густина, т/м3 |
Вихідний |
Концентрат |
Відходи |
|||||
|
фракцій |
середня |
г, % |
А, % |
гК, % |
еК, % |
гВ, % |
еВ,% |
|
|
-1,3 |
1,25 |
г1 |
А1 |
г1К |
е1К |
г1В |
е1В |
|
|
1,3-1,4 |
1,35 |
г2 |
А2 |
г2К |
е2К |
г2В |
е2В |
|
|
1,4-1,5 |
1.45 |
г3 |
А3 |
г3К |
е3К |
г3В |
е3В |
|
|
1,5-1,6 |
1,55 |
г4 |
А4 |
г4К |
е4К |
г4В |
е4В |
|
|
1,6-1,8 |
1,70 |
г5 |
А5 |
г5К |
е5К |
г5В |
е5В |
|
|
+1,8 |
2,20 |
г6 |
А6 |
г6К |
е6К |
г6В |
е6В |
|
|
Разом |
- |
100,0 |
АСР |
гiK |
- |
УгіВ |
- |
Криві розділення будують у системі координат - середня густина фракцій - вилучення фракцій у продукти розділення. Оскільки при розділенні на два продукти дотримуються залежності:
(3.3)
і
(3.4)
то криві ТК і ТВ симетричні і тому використовують лише ТВ, яка за формою нагадує інтеґральну криву Гаусса.
Граничною густиною розділення дР називають густину елементарної фракції, імовірність вилучення якої в продукти розділення однакова. Густину розділення визначають проекціюванням на ось абсцис точки кривої ТВ, що відповідає вилученню е = 50 %.
Кількість сторонніх фракцій густиною більшою густини розділення, що перейшли в концентрат, визначається величиною трикутника CDE, а кількість фракцій густиною меншою густини розділення, що перейшли в породу, - величиною трикутника АВС. При ідеальному процесі розділення крива ТВ приймає вигляд ламаної лінії АВСDE і у цьому випадку засмічення продуктів відсутнє. Відхилення від ідеального розділення характеризується середнім ймовірним відхиленням Еpm і коефіцієнтом погрішності розділення І.
Середнім ймовірним відхиленням Еpm від густини розділення називають напіврізницю густин точок кривої розділення ТВ, які відповідають вилученню 75 і 25 % :
Epm= 0,5(д75 - д25) , кг/м3 . (3.5)
При розділенні в машинах з важким середовищем (в важкосередовищних сепараторах і гідроциклонах) при зміні густини розділення дР (крива ТВ симетрична) величина Epm змінюється несуттєво. При розділенні в машинах з водним і повітряним середовищем (в відсаджувальних машинах, пневмосепараторах, концентраційних столах) Еpm зростає пропорційно різниці (дР - 1000), у цьому випадку крива ТВ несиметрична, коефіцієнт погрішності:
І = Еpm/(дP - 1000) . (3.6)
Параметри Epm та І не залежать від фракційного складу вихідного вугілля і характеризують ефективність роботи збагачувальної машини залежно від її питомої продуктивності і крупності живлення. Чим менша величина параметрів Epm і І , тим ефективніше працює машина.
За параметрами Epm і І можна визначити фракційний склад, вихід і зольність продуктів збагачення при заданому фракційному складі вихідної сировини. Для цього використовують інтеґрал ймовірності Гаусса (табл. 3.7), що виражає нормальний закон розподілу сумарної ймовірності випадкової величини:
, (3.7)
де х - випадкова величина (помилка).
Оскільки крива ТВ за формою подібна до інтеґральної кривої Гаусса, їх ототожнюють, а отже і рівняння кривої ТВ буде мати вигляд (3.7), де х - відхилення середньої густини фракції дСР від густини розділення дР.
Відхилення середньої густини фракції від густини розділення:
- для машин з важким середовищем:
; (3.8)
- для машин з водним середовищем:
; (3.9)
Таблиця 3.7 - Значення інтеґралу ймовірності Гаусса
|
Х х |
F(x) |
x |
F(x) |
x |
F(x) |
x |
F(x) |
x |
F(x) |
|
|
-3,6 |
0,0000 |
-2,1 |
0,0179 |
-0,6 |
0,2743 |
0,9 |
0,8159 |
2,4 |
0,9918 |
|
|
-3,5 |
0,0002 |
-2,0 |
0,0228 |
-0,5 |
0,3085 |
1,0 |
0,8413 |
2,5 |
0,9938 |
|
|
-3,4 |
0,0003 |
-1,9 |
0,0287 |
-0,4 |
0,3446 |
1,1 |
0,8643 |
2,6 |
0,9953 |
|
|
-3,3 |
0,0005 |
-1,8 |
0,0359 |
-0,3 |
0,3821 |
1,2 |
0,8849 |
2,7 |
0,9965 |
|
|
-3,2 |
0,0007 |
-1,7 |
0,0446 |
-0,2 |
0,4207 |
1,3 |
0,9032 |
2,8 |
0,9974 |
|
|
-3,1 |
0,0010 |
-1,6 |
0,0548 |
-0,1 |
0,4602 |
1,4 |
0,9192 |
2,9 |
0,9981 |
|
|
-3,0 |
0,0014 |
-1,5 |
0,0668 |
0,0 |
0,5000 |
1,5 |
0,9332 |
3,0 |
0,9986 |
|
|
-2.9 |
0,0019 |
-1,4 |
0,0808 |
0,1 |
0,5398 |
1,6 |
0,9452 |
3,1 |
0,9990 |
|
|
-2,8 |
0,0026 |
-1,3 |
0,0968 |
0,2 |
0,5793 |
1,7 |
0,9554 |
3,2 |
0,9993 |
|
|
-2,7 |
0,0035 |
-1,2 |
0,1151 |
0,3 |
0,6179 |
1,8 |
0,9641 |
3,3 |
0,9995 |
|
|
-2,6 |
0,0047 |
-1,1 |
0,1357 |
0,4 |
0,6554 |
1,9 |
0,9713 |
3,4 |
0,9997 |
|
|
-2,5 |
0,0062 |
-1,0 |
0,1587 |
0,5 |
0,6915 |
2,0 |
0,9772 |
3,5 |
0,9998 |
|
|
-2,4 |
0,0082 |
-0,9 |
0,1841 |
0,6 |
0,7257 |
2,1 |
0,9821 |
3,6 |
1,0000 |
|
|
-2,3 |
0,0107 |
-0,8 |
0,2118 |
0,7 |
0,7580 |
2,2 |
0,9861 |
|||
|
-2,2 |
0,0139 |
-0,7 |
0,2420 |
0,8 |
0,7881 |
2,3 |
0,9893 |
- для машин з повітряним середовищем:
. (3.10)
Середнє ймовірне відхилення Epm для важкосередовищних сепараторів і гідроциклонів визначають за формулами (3.11) - (3.16):
для сепараторів при крупності живлення:
25-300 мм
Epm= 0,010 дP + 20, кг/м3, (3.11)
13-100 мм
Epm= 0,015 дP + 20, кг/м3, (3.12)
6-100 мм
Epm= 0,025 дP + 5, кг/м3, (3.13)
для двопродуктових гідроциклонів:
Epm= 0,030 дP - 15, кг/м3, (3.14)
для першої стадії трипродуктових гідроциклонів:
Epm= 0,040 дP - 10, кг/м3, (3.15)
для другої стадії трипродуктових гідроциклонів:
Epm= 0,045 дP - 15, кг/м3. (3.16)
Формули (3.8)-(3.16) широко використовують при розрахунку технологічних схем збагачення.
Подобные документы
Аналіз історії відкриття перших родовищ паливних копалин в Україні. Дослідження класифікації, складу, властивостей, видобутку та господарського використання паливних корисних копалин. Оцінка екологічних наслідків видобутку паливних корисних копалин.
курсовая работа [8,6 M], добавлен 20.12.2015Сутність, значення та використання вугілля. Особливості властивостей та структури вугілля, просторове розташування його компонентів. Характеристика пористості вугілля, процес його утворення. Спосіб видобутку вугілля залежить від глибини його залягання.
презентация [2,5 M], добавлен 13.05.2019Класифікація та призначення гірничих машин. Загальні фізико-механічні властивості гірничих порід. Класифікація та принцип дії бурових верстатів. Загальні відомості про очисні комбайни. Гірничі машини та комплекси для відкритих видобуток корисних копалин.
курс лекций [2,6 M], добавлен 16.09.2014Методика формування в студентів навичок самостійної роботи при вивченні предмета "Технологія гірничого виробництва". Вивчення основних і допоміжних виробничих процесів, технології та комплексної механізації при підземному видобутку корисних копалин.
методичка [29,4 K], добавлен 25.09.2012Загальна характеристика етапів розвитку методів гідрогеологічних досліджень. Дослідні відкачки із свердловин, причини перезволоження земель. Методи пошуків та розвідки родовищ твердих корисних копалин. Аналіз пошукового етапу геологорозвідувальних робіт.
контрольная работа [40,2 K], добавлен 12.11.2010Короткий висновок про геологічний розвиток Австралії. Корисні копалини Нового Південного Уельса, Північної території, Квінсленда, Південної Австралії. Металогенія острова Тасманія. Мінеральні ресурси Західної Австралії. Геологічна карта штату Вікторія.
реферат [2,5 M], добавлен 18.03.2014Геологічна будова, гідрогеологічні умови, вугленосність Боково-Хрустальського району з видобутку антрацитів. Характеристика ділянки шахтного поля: віку і складу порід, їх залягання, якості вугільного пласта. Результати геолого-розвідницьких робіт.
курсовая работа [114,1 K], добавлен 09.06.2010Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища. Об’єм гірської маси в контурах кар’єра. Запаси корисної копалини. Річна продуктивність підприємства по розкривним породам. Розрахунок висоти уступів та підбір екскаваторів. Об'єм гірських виробок.
курсовая работа [956,4 K], добавлен 23.06.2011Технологія та механізація ведення гірничих робіт, режим роботи кар’єру і гірничих машин, характеристика споживачів електроенергії. Розрахунок потужності що живиться кар'єром і вибір трансформатора ГСП. Техніка безпеки при експлуатації електропристроїв.
курсовая работа [395,1 K], добавлен 05.12.2012Організаційна структура підприємства "Західгеодезкартографія". Коротка характеристика фізико-географічних умов району проведення польових робіт. Методи і засоби виконання аерофотозйомки. Стандартизація і контроль якості продукції на виробництві.
отчет по практике [3,4 M], добавлен 27.09.2014
