Формування та ефективність використання оборотних засобів зернових складів

Транспортно-заготівельні витрати впливають на обсяги виробничих запасів не так масштабно. У процесі заготівлі виробничих запасів підприємство не завжди використовує послуги транспортної організації для доставки матеріальних цінностей. Причому більшість із постачальників можуть пропонувати знижки як постійним клієнтам, так і при замовленні більшої партії матеріальних цінностей. Отже, з вищезазначеного випливає, що підвищити ефективність використання оборотних засобів зернові склади можуть шляхом оптимізації витрат, пов'язаних із заготівлею і зберіганням виробничих запасів.

Для отримання більш точної картини про вплив структури оборотних засобів на результати діяльності досліджуваних підприємств нами проведено групування зернових складів Черкаської області за наявністю оборотних засобів у сфері виробництва (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 - Групування зернових складів Черкаської області за наявністю оборотних засобів у сфері виробництва, %

Групи підприємств	Підприємства	Оборотні засоби сфери виробництва, %	Рентабельність, %	Норма прибутку %
	кількість	відсоток
І- до 12,0%	4	17,4	6,2	-67,5	-13,5
ІІ 12,1 - 24,0%	11	48,0	18,2	-9,6	-3,5
ІІІ 24,1 - 36,0 %	7	30,4	30,1	3,0	1,9
ІV більше 36,0%	1	4,2	66,1	0,3	0,2
В середньому	23	100	30,1	-18,4	-3,7

У результаті проведеного групування зернових складів Черкаської області за наявністю оборотних засобів у сфері виробництва виявлено, що для досліджуваних підприємств існує залежність між групувальною величиною і показниками ефективності. Так, у І та ІІ групах із часткою оборотних засобів до 24,0 % рівень рентабельності має негативне значення, а в ІІІ та IV групах цей показник має позитивне значення. Причому в IV групі з часткою оборотних засобів сфери виробництва більше 36,0 % рентабельність і норма прибутку нижчі, ніж у підприємствах ІІІ групи. Проте чітко вираженої залежності між групувальною ознакою та показниками ефективності досліджуваних підприємств не спостерігається. Тому для зернових складів важливим у забезпеченні оборотними засобами є оптимальне їх розміщення як у сфері виробництва так, і в сфері бігу, здатне задовольнити потребу виробництва у матеріальних і грошових засобах та забезпечити своєчасність і повноту розрахунків.

Поряд із оборотними засобами у процесі виробництва беруть участь також і основні засоби. Їх оптимальне співвідношення з оборотними активами сприяє ефективному функціонуванню підприємства. У готовому продукті не можна чітко визначити частку оборотних та основних засобів. Основні засоби представлені лише частиною своєї вартості і способом виробництва. Відповідно, в матеріально-речовому виразі вироблений продукт цілком представлений оборотними засобами. Споживча вартість або корисність виробленої продукції характеризується її якістю і залежить як від способу виробництва, тобто від основних засобів, так і від якості сировини, матеріалів, тобто від оборотних засобів. Основні і оборотні засоби як засоби виробництва повинні забезпечувати кругообіг та відтворення виробничого процесу. Їх відтворення, з одного боку, охоплює виробниче споживання речових елементів засобів виробництва, а з іншого - заміну спожитих і зношених елементів новими. У практичній діяльності суб'єктів господарювання співвідношення між спожитими засобами і їх заміною має важливе значення, оскільки дає можливість вирішити питання організації відтворення основних і оборотних засобів. Як правило, потреба в заміні використаних засобів виробництва виникає в сфері виробництва і, одночасно, в цій самій сфері створюються передумови для задоволення потреби в засобах виробництва, проте загальний процес їх відтворення не обмежується рамками цієї сфери. Проведений аналіз співвідношення необоротних та оборотних активів окремо взятих зернових складів представлено в табл. 2.10.

На ВАТ «Жашківський елеватор» співвідношення між основними і оборотними засобами за аналізований період характеризується зниженням показника від 0,7 грн в 2005 році до 0,3 грн в 2010 році. У 2005 році на 1 гривню основних засобів припадало 0,04 грн. оборотних засобів сфери виробництва, а в 2010 році - 0,03 грн. Різке зниження співвідношення основних і оборотних засобів спостерігається у 2008 - 2009 роках. Якщо у 2008 році на 1 грн основних засобів припадало 0,8 грн оборотних, то у 2009 році вже 0,3 грн. Зниження показників співвідношення основних і оборотних засобів відбулося на фоні зниження частки оборотних засобів у структурі активу балансу. Так, у 2005 році частка оборотних засобів у структурі активу балансу складала 36,7 %, а у 2010 році вже на 16 відсоткових пункти менше.

Таблиця 2.10 - Співвідношення між основними і оборотними засобами зернових складів Черкаської області за роками

Роки	Оборотних засобів сфери виробництва на 1 грн основних засобів, грн	Всього оборотних засобів на 1 грн основних засобів, грн	Частка в активах балансу, %
			основних засобів	оборотних засобів
ВАТ «Жашківський елеватор»
2005	0,04	0,7	53,3	36,7
2006	0,1	0,5	61,8	30,7
2007	0,2	0,6	57,8	34,6
2008	0,1	0,8	47,7	38,3
2009	0,04	0,3	68,8	21,8
2010	0,03	0,3	67,5	20,7
в середньому за 2005-2010 рр.	0,1	0,5	59,5	30,4
ВАТ «Сигнаївський КХП»
2005	0,1	0,1	79,4	11,7
2006	0,2	0,2	76,3	14,8
2007	0,1	0,2	78,0	13,4
2008	0,2	1,5	38,0	58,7
2009	0,3	1,3	41,1	55,5
2010	0,2	0,7	55,2	40,1
в середньому за 2005-2010 рр.	0,2	0,6	61,3	32,4
ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП»
2005	0,1	3,5	21,9	77,9
2006	0,1	2,6	27,6	72,3
2007	0,6	2,1	32,6	67,3
2008	0,8	3,7	21,2	78,7
2009	0,7	4,5	18,1	81,8
2010	0,1	4,2	18,9	80,9
в середньому за 2005-2010 рр.	0,4	3,4	23,4	76,5

На ВАТ «Сигнаївський КХП» за досліджуваний період відбулося зростання показника співвідношення основних і оборотних засобів. Так, у 2005 році на 1 грн основних засобів припадала 0,1 грн оборотних засобів, у 2008 році вже 1,5 грн. Протягом 2008 - 2010 років відбулося зниження цього показника вдвічі - до 0,7 грн оборотних засобів на 1 грн. основних. Зростання співвідношення основних і оборотних засобів відбулося на фоні зростання частки оборотних засобів у структурі активу балансу на 28,4 відсоткових пункти у 2010 році проти 2005 року. Зниження частки основних засобів у структурі активу балансу є характерною для більшості підприємств галузі, оскільки пов'язана, із високою зношеністю основних засобів, як фізичною, так і моральною.

Більшість зернових складів у процесі акціонування отримали у власність обладнання, яке давно відпрацювало свій ресурс, його експлуатація є енергозатратною та економічно неефективною. Відновлення матеріально-технічної бази підприємства потребує досить великих фінансових затрат. Власних джерел фінансування на ці цілі недостатньо, а кредитні ресурси є недоступними для цих підприємств. ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП» характеризується доволі високим рівнем співвідношення основних і оборотних засобів, крім того, за досліджуваний період спостерігається його підвищення. Так, у 2005 році на 1 грн основних засобів припадало 3,5 грн оборотних, у 2010 році вже 4,2 грн. Проте для цього підприємства характерним є низький рівень показника для оборотних засобів сфери виробництва, що в середньому складає 0,4 грн оборотних засобів на 1 грн основних.

Якщо порівнювати ці підприємства, то можна зазначити, що за досліджуваний період співвідношення між основними і оборотними засобами характеризується незначними змінами. Так, для ВАТ «Жашківський елеватор» та ВАТ «Сигнаївський КХП» в середньому майже ідентичні показники співвідношення оборотних засобів сфери виробництва та загального обсягу оборотних засобів на 1 грн основних засобів. Відповідно у ВАТ «Жашківський елеватор» на 1 грн основних засобів припадає 0,1 грн оборотних засобів сфери виробництва та 0,5 грн всіх оборотних засобів. На ВАТ «Сигнаївський КХП» забезпеченість оборотними засобами основних складає відповідно 0,2 та 0,6 грн. Крім того, у цих підприємств високою є частка основних засобів в структурі активу балансу. На ВАТ «Жашківський елеватор» 59,5 %, на ВАТ Сигнаївський КХП - 61,3 %. На ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП» в структурі активу балансу переважають оборотні засоби, що в середньому складають 76,5 %. Відповідно, на цьому підприємстві рівень співвідношення основних і оборотних засобів є вищим - на 1 грн основних засобів припадає 3,4 грн оборотних засобів. Проте для всіх підприємств характерним є покращення показників з 2005 року по 2008 рік та його погіршення з 2008 по 2010 рік. Це є наслідки прояву системної кризової ситуації, що мала місце в економіці країни саме в цей період.

Результати проведеного нами групування зернових складів за рівнем співвідношення основних і оборотних засобів наведено в таблиці 2.11

Таблиця 2.11 - Групування зернових складів Черкаської області за співвідношенням між основними і оборотними засобами, середнє за 2008-2010 роки

Показник	Група підприємств за співвідношенням основних і оборотних засобів, грн	Всього або в середньому
	І група 0,06-0,35	ІІ група 0,36-0,64	ІІІ група 0,65-0,93	ІV група 0,94 -1,22	V група понад 1,23
Кількість підприємств	4	5	5	6	3	23
Співвідношення основних і оборотних засобів, грн	0,20	0,51	0,75	1,14	1,43	0,18
Оборотність оборотних засобів, рази	0,9	1,4	2,0	2,3	1,9	1,6
Рентабельність (збитковість) оборотних засобів, %	-2,73	-3,25	-2,50	3,80	-16,6	-2,48
Віддача оборотних засобів, грн	2,93	1,31	2,78	3,60	0,93	1,84
Норма прибутку, %	-10,2	-0,64	-0,38	1,7	-2,47	-1,73

Із групування вибіркової сукупності зернових складів Черкаської області за співвідношенням основних і оборотних засобів можна зазначити, що найкращі показники ефективності операційної діяльності спостерігаються у підприємств ІV групи. У цій групі рівень забезпеченості оборотними засобами на 1 грн основних засобів складає 0,94 - 1,22 грн, рентабельність оборотних засобів складає 3,8 %, норма прибутку - 1,7 %. У V групі, зі зростанням співвідношення основних і оборотних засобів від 1: 1,23 грн спостерігається збитковість оборотних засобів, знижується їх віддача та коефіцієнт оборотності. Таким чином, із групування можна зробити висновок, що найбільш прийнятним є співвідношення основних і оборотних засобів підприємств ІV групи.

Забезпеченість оборотних засобів основними певною мірою впливає на результати діяльності суб'єкта господарювання. Для вивчення цього факту проведемо аналіз співвідношення між основними і оборотними засобами та ефективності використання оборотних засобів, рис. 2.13 - 2.15.

Рис. 2.13. Співвідношення основних і оборотних засобів та ефективність використання оборотних засобів ВАТ «Сигнаївський КХП»

Проведений аналіз впливу співвідношення між основними і оборотними засобами на ефективність використання оборотних засобів на досліджуваних підприємствах (рис. 2.13 - 2.15) дає змогу зазначити, що зі зростанням забезпеченості основних засобів оборотними спостерігається зростання рівня рентабельності оборотних засобів. При чому крива співвідношення основних і оборотних засобів майже повторює криву ефективності використання оборотних засобів. Що дає підстави стверджувати, що обсяги співвідношення основних і оборотних засобів зернових складів впливають на ефективність їх використання.

Рис. 2.14. Співвідношення основних і оборотних засобів та ефективність використання оборотних засобів ВАТ «Жашківський елеватор»

Так, для ВАТ «Жашківський елеватор» максимальний рівень рентабельності оборотних засобів спостерігався при співвідношенні основних і оборотних засобів на рівні 1:0,8; для ВАТ «Сигнаївський КХП» - 1:4,5.

Рис. 2.15. Співвідношення основних і оборотних засобів та ефективність використання оборотних засобів ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП»

На ПрАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП» рентабельність оборотних засобів при співвідношенні основних і оборотних засобів на рівні 1,3 - 1,5 грн оборотних засобів на 1 грн основних нижчий, ніж при співвідношенні на рівні 1 : 0,7. Проте проведене дослідження не дає змоги визначити, який саме рівень забезпеченості основних засобів оборотними дасть можливість досліджуваним підприємствам досягти найкращих показників ефективності використання як оборотних, так і основних засобів, а також підвищити рентабельність їх виробництва. Оскільки величина цього показника залежить не тільки від наявності основних і оборотних засобів, але і від виробничих потужностей підприємства, спеціалізації та інших факторів. Тому показник оптимального рівня співвідношення основних і оборотних засобів для кожного окремого підприємства повинен розраховуватися окремо та постійно коригуватися залежно від зміни умов і обсягів виробництва. Важливим є не максимальний рівень показника, а дотримання оптимальних для підприємства пропорцій співвідношення основних і оборотних засобів. Оптимальний рівень їх співвідношення залежить від напряму господарювання, ступеня спеціалізації та впливає на кругообіг оборотних засобів, ріст продуктивності праці, капіталовіддачі, матеріаловіддачі та підвищення ефективності виробництва.

Досліджуючи забезпеченість зернових складів оборотними засобами, не можна не звернути увагу на структуру їх операційних витрат. Оскільки саме на стадії виробництва продукції запаси сировини і матеріалів трансформуються в матеріально-грошові затрати, метою яких є отримання готової продукції для її подальшої реалізації. Чим нижча собівартість виготовленого продукту чи наданих послуг, тим меншою буде частка оборотних засобів у складі засобів виробництва. Вивільнена при цьому частина оборотних засобів означає економію матеріальних ресурсів, що позитивно впливає на структуру оборотних засобів, співвідношення основних і оборотних засобів, підвищення оборотності оборотних засобів, а також покращення фінансового стану суб'єкта господарювання. Проведений аналіз операційних витрат досліджуваних підприємств (табл. 2.12) дає змогу зробити висновок, що для зниження собівартості та матеріаломісткості виготовленої продукції необхідне раціональне використання оборотних засобів, що можливо при оптимальній структурі оборотних засобів, чіткому дотриманні технології виробництва, використанні енерго- і ресурсозберігаючого обладнання, контролю за нецільовим використанням матеріальних засобів виробництва на всіх стадіях виробничого процесу.

Таблиця 2.12 - Склад та структура операційних витрат зернових складів Черкаської області за роками, %

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	У середньому за 2005 - 2009 роки
Матеріальні витрати, всього	41,0	24,2	39,0	44,0	37,6	37,2
в тому числі: сировина і матеріали	18,7	8,1	16,1	19,5	18,7	16,3
паливо	10,1	9,5	11,9	10,3	10,1	10,4
тара і тарні матеріали	0,6	0,3	1,1	0,9	0,7	0,7
будівельні матеріали	1,7	2,2	1,9	2,4	1,9	2,0
запасні частини	2,5	1,6	2,5	3,1	3,9	2,7
Товари	2,2	0,4	0,9	1,0	0,8	1,1
Інші витрати	5,2	2,1	4,6	6,8	1,5	4,0
Витрати на оплату праці	41,8	42,8	19,0	16,8	15,5	27,2
Відрахування на соціальні заходи	7,2	10,7	6,2	5,5	5,5	7,0
Амортизація	4,5	4,3	5,7	5,9	6,1	5,3
Інші операційні витрати	5,4	18,0	30,1	27,8	35,3	23,3
Всього витрат	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

Виходячи із вищезазначеного, можна стверджувати, що формування оборотних засобів досліджуваних підприємств повинно відповідати принципам збереження, раціонального і цільового їх використання. У результаті нецільового використання оборотних засобів, несвоєчасного фінансування їх потреби, високих темпах інфляції порушується принцип їх збереження. Тому для підприємства важливим є контроль за ефективним використанням оборотних засобів. Важливим при цьому має бути також визначення оптимального складу і структури оборотних засобів, джерел їх формування, а також раціональне розміщення між сферами виробництва і обігу. Оскільки недотримання цих принципів призводить до порушення безперервності процесу виробництва.

Ефективність використання оборотних засобів є одним із результативних показників, що дає змогу об'єктивно оцінювати фактичний стан справ на підприємстві, відшукати резерви для оновлення його виробничої бази, уживати своєчасних заходів з усунення виявлених недоліків та підвищувати ефективність виробничої діяльності. Крім того, результати аналізу оцінки ефективності оборотних засобів є важливим складником конкурентної боротьби між суб'єктами господарювання. Проаналізуємо ефективність використання оборотних засобів зернових складів в загальному по галузі, що представлена в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 - Ефективність використання оборотних засобів зернових складів Черкаської області, за роками

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Прибуток (збиток), тис. грн.	-281,0	-3819,4	-4796,0	18251,8	363,5	-428,1
Віддача оборотних засобів	2,1	2,3	3,1	2,5	2,3	2,1
Рентабельність (збитковість) оборотних засобів, %	-0,44	-0,56	-3,88	7,04	0,07	-0,32
Коефіцієнт закріплення оборотних засобів	0,5	0,4	0,3	0,4	0,4	0,3
Економічний ефект від прискорення оборотності оборотних засобів	134,9	158.0	382,9	-	-	-
Припадає оборотних засобів на 1 грн основних засобів	0,69	0,29	0,60	0,80	0,51	0,58
Рівень рентабельності (збитковості), %	-2,3	-1,9	-1,5	4,1	1,7	-1,5
Чистий прибуток (збиток), тис. грн	281,0	-3819,4	-4796,0	18251,8	363,5	2056,2
Матеріаловіддача, грн	2,3	0,9	4,0	4,1	4,9	3,2
Матеріаломісткість, грн	0,4	1,1	0,3	0,2	0,2	0,4

Аналіз даних таблиці 2.13 показує, що за досліджуваний період підприємства галузі неефективно використовували оборотні засоби. Збільшення віддачі оборотних засобів за 2005 - 2007 роки, хоча і є позитивним результатом, але все ж в загальному віддача оборотних засобів досліджуваних підприємств є низькою. У 2008 - 2009 роках спостерігається її зниження проти 2007 року на 0,6 та 0,8 пункти відповідно. За період 2005 по 2007 рік зросла і сума збитку на 1 грн. оборотних засобів - з 0,44 грн. до 3,88 грн. відповідно. Хоча у 2008 році на 1 грн. оборотних засобів отримано 7,04 грн. прибутку.

Таблиця 2.14 - Оборотність оборотних засобів зернових складів Черкаської області за роками

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2010	Відхилення 2010 від 2005
Тривалість обертання оборотних засобів, дні	173,0	159,0	117,9	143,7	157,3	160,4	-12,6
в т. ч. грошових коштів	11,6	14,9	5,1	5,5	4,8	5,1	-6,5
коштів у розрахунках	105,7	95,1	81,4	104,3	106,7	103,8	-1,9
запасів	54,4	47,7	29,6	32,8	43,9	41,3	-13,1
Число оборотів оборотних засобів, разів	2,1	2,3	3,1	2,5	2,3	2,4	0,3
в т. ч. грошових коштів	31,4	24,5	71,4	115,0	76,0	73.0	41,6
коштів у розрахунках	3,4	3,8	4,5	3,5	3,4	3,2	-0,2
запасів	6,7	7,6	12,3	11,1	8,3	9,2	2,5

Тривалість обороту оборотних засобів досліджуваних підприємств (табл. 2.14) в 2010 році становила 160,4 дні і в порівнянні з 2005 роком прискорилася на 12,6 днів. Прискорення оборотності оборотних засобів спостерігається і в розрізі їх елементів: так, оборотність грошових коштів у 2010 році порівняно з 2005 прискорилася на 6,5 днів, а запасів - на 13,1 днів.

Такі зміни є позитивними та свідчать про підвищення ефективності використання оборотних засобів, оскільки кошти, що авансовані у грошові засоби у 2009 році, знову набували грошової форми на 6,5 днів раніше у порівнянні з 2005 роком. Це в свою чергу призводить до вивільнення грошових засобів із обороту підприємств та знижує необхідність у залучених засобах.

Аналіз обороту грошових коштів досліджуваних підприємств свідчить, що період з моменту їх надходження на рахунки підприємств до моменту вибуття склав в 2009 році 4,8 дні, що на 6,8 днів швидше, ніж у 2005 році. Водночас оборотність грошових коштів, хоча і становила в середньому за 2005 - 2010 роки 8,4 дні, та все ж залишається низькою. Швидшу оборотність за досліджуваний період мають грошові кошти - 115,0 разів за рік. Період обороту коштів у розрахунках за досліджуваний період уповільнився і в середньому становить 3,5 разів за рік. Проте істотного прискорення чи уповільнення обороту коштів у розрахунках за досліджуваний період не спостерігається. Так, у 2005 році погашення дебіторської заборгованості здійснювалося за 105,7 днів, а в 2010 році - 103,8 днів, що на 1,9 день швидше проти 2005 року. Підвищення ефективності роботи підприємств із дебіторами спостерігалося у 2006 - 2007 роках. Так, у 2008 році прискорення оборотності коштів у розрахунках становить 24,3 дні проти 2005 року. За ринкових умов господарювання ефективність використання оборотних засобів набуває принципово нового значення. Зернові склади зацікавлені в тому, щоб збільшити об'єми реалізації продукції з мінімальним розміром оборотних засобів, отримуючи при цьому максимальний розмір прибутку, а прискорення оборотності оборотних засобів є важливою передумовою ефективного їх використання.

Дослідження статистичних даних, а також проведення докладного аналізу забезпечення підприємств галузі оборотними засобами дають змогу стверджувати, що пошуки підвищення ефективності та результативності їх використання вимагають розроблення принципово нових стратегічних напрямів і відповідних тактичних підходів у формуванні оптимальної структури оборотних засобів. Зокрема такими підходами є: раціональне зростання авансування у оборотні засоби сфери виробництва; вибірковий підхід до формування оптимальної потреби у виробничих запасах; зниження собівартості продукції, робіт і послуг за рахунок економії матеріальних ресурсів.



2.3 Джерела формування оборотних засобів зернових складів

У дослідженні забезпеченості оборотними засобами практичне і теоретичне значення має проблема джерел їх формування. Від правильного вирішення цієї проблеми багато в чому залежить раціональне і ефективне їх використання та підвищення ролі в процесі розширеного відтворення, зміцнення фінансового стану підприємства.

За досліджуваний період співвідношення власних і позичкових джерел формування оборотних засобів має тенденцію до зменшення частки власних джерел і, відповідно, збільшення частки позичкових коштів, відповідно з 63,8 % в 2005 році до 67,4 % в 2009 році, рис 2.16.

Рис. 2.16. Структура джерел формування оборотних засобів зернових складів Черкаської області, %

При цьому найбільш критичним був 2006 рік, оскільки лише 5,4 % оборотних засобів формувалося за рахунок власних джерел. Формування оборотних засобів зернових складів державної власності значно різниться від підприємств, що перебувають у приватній власності.

При створенні державного елеватора первинне формування оборотних засобів відбувається за рахунок державного бюджету. У процесі операційної діяльності ці засоби авансуються підприємством у виробництво, а їх повернення до вихідної форми відбувається після розподілу грошової виручки від реалізації виготовленої продукції або наданих послуг.

Грошові засоби, що виділяються державою, використовуються в запланованих розмірах для придбання сировини, виробничих матеріалів і оплати праці робітників. Ці витрати включаються до витрат виробництва і знову повертаються на підприємство з реалізацією готової продукції чи наданням послуг. Слід зауважити, що на державних елеваторах додаткове авансування засобів на придбання виробничих матеріалів і оплату праці робітників при розширенні виробництва відбувається за рахунок коштів, накопичених самим підприємством, тобто за рахунок прибутку. Зернові склади, засновані на приватній власності, формують оборотні засоби за рахунок частини їх статутного капіталу. У цьому випадку економічна роль статутного капіталу полягає у створенні матеріальної бази для формування і розвитку підприємства. За рахунок цих засобів підприємство придбаває виробничі запаси, необхідні для виробництва готової продукції чи надання послуг. Таким чином відбувається формування оборотних засобів в обсягах, необхідних для забезпечення безперервності виробничого процесу.

Для докладного розгляду стану джерел формування оборотних засобів розглянемо їх структуру, що дасть змогу визначити відносний пріоритет кожного із джерел в їх загальному об'ємі. Дані представлені в таблиці 2.15.

Основним джерелом фінансування оборотних засобів зернових складів Черкаської області є залучений капітал. Частка власного капіталу у формуванні оборотних засобів дуже не значна, та коливається на рівні 8,0 %. Така ситуація свідчить про нестачу власних джерел фінансування оборотних засобів у досліджуваних підприємств, що спровоковано здебільшого їх збитковою діяльність.



Таблиця 2.15 - Склад та структура джерел формування оборотних засобів зернових складів Черкаської області, за роками, %

Роки	Власні та прирівняні до них джерела	Позичені джерела (короткострокові позики банку)	Залучені джерела (кредиторська заборгованість)	Всього джерел
	всього	в тому числі
		власні оборотні засоби	резервний капітал	нерозподілений прибуток	поточні зобов'язання
2005	36,2	8,1	0,01	-	28,1	9,8	54,0	100,0
2006	5,4	3,4	0,07	-	1,9	18,8	75,8	100,0
2007	19,8	1,0	0,03	-	18,7	7,9	72,3	100,0
2008	35,1	3,2	0,02	0,8	31,1	13,6	51,3	100,0
2009	32,6	8,6	0,01	-	24,0	8,0	59,4	100,0
2010	32,5	8,9	0,01	-	23,6	7,3	60,2	100,0

У процесі розширеного відтворення потреба підприємства в оборотних засобах зростає, що потребує відповідного фінансування приросту оборотних засобів. У цьому випадку джерелом поповнення оборотних засобів є власні фінансові ресурси, тобто чистий прибуток підприємства. Розмір власних оборотних засобів зернових складів не є постійною величиною. Їх вартість під час складання фінансового плану щорічно уточнюється у зв'язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов'язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах. Покрити цю потребу лише власними джерелами стає практично неможливим. Тому формувати оборотні засоби лише за рахунок власних джерел нині економічно недоцільно, оскільки це знижує можливості підприємства щодо фінансування власних витрат і збільшує ризик виникнення фінансової нестабільності.

Варто зазначити, що в період економічної кризи прибуток підприємства не є основним власним джерелом поповнення оборотними засобами, про що свідчать дані таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 - Формування чистого прибутку (збитку) зернових складів Черкаської обл. за роками, тис. грн

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	У середньому за 2005- 2009 роки
Дохід (виручка) від реалізації продукції	161581,0	188203,9	459501,6	789349,6	1331255,3	585978,3
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	26708,7	30155,9	76556,2	130177,9	214498,6	95617,6
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції	134872,3	158048,0	382945,4	659171,7	1116306,7	490268,8
Інші операційні доходи	2039,7	6081,5	9090,2	18076,8	24092,4	10897,3
Інші звичайні доходи	2074,6	1187,2	2110,9	5412,0	7031,4	3563,2
Надзвичайні доходи	1,7	3,0	147,0	4,0	87,0	48,5
Разом чисті доходи	138988,3	165319,7	394293,5	682664,5	1147517,5	505756,7
Операційні витрати	135307,9	166346,4	393191,4	654173,5	10658,3	271935,5
Інші звичайні витрати	2761,9	2243,4	3976,1	4374,0	13980,3	5467,1
Податок на прибуток	1199,5	549,3	1922,0	5865,2	2391,3	2385,5
Разом витрати	139269,3	169139,1	399081,5	664412,7	1147154,0	503811,3
Чистий прибуток(збиток)	- 281,0	- 3819,4	- 4796,0	18251,8	363,5	1943,8

За досліджуваний період сума збитку від фінансово-господарської діяльності у 2005 році становила 281,0 тис. грн, у 2006 році - 3819,4 тис. грн, у 2007 році вже 4796,0 тис грн. Наявність прибутку у 2008 році зменшує нестачу власного оборотного капіталу до 3,2 %. Проте зменшення прибутку у 2009 році до 363, 5 тис. грн призвело до зростання дефіциту власних оборотних засобів на 15,4 % проти 2008 року. Це свідчить про необґрунтовану політику формування зерновими складами їх оборотних засобів. Зокрема, необхідна для формування оборотних засобів частина прибутку використовується переважно на відновлення необоротних активів. Така ситуація перш за все пов'язана з надмірною зношеністю основних засобів на більшості досліджуваних підприємств. Застаріле обладнання є енергомістким та часто вимагає капітального ремонту, а подекуди і повної заміни. Тому для зниження енергомісткості виробництва підприємства змушені проводити модернізацію обладнання, що потребує систематичних та високих затрат грошових коштів. У зв'язку з цим підприємства процесу поповнення власних оборотних засобів підприємства приділяють неналежної уваги. Як наслідок, у підприємств часто не вистачає власних коштів для придбання в оптимальній кількості виробничих запасів, необхідних для виробництва готової продукції чи надання послуг. Тобто, не відбувається своєчасного поповнення власного оборотного капіталу для підтримки безперервного процесу кругообігу оборотних засобів. Тому необґрунтована політика щодо розподілу прибутку підприємства призвела до того, що отриманий прибуток не розподіляється на поповнення оборотних активів. Відновлення нормативного методу розподілу прибутку зернових складів, зокрема на поповнення статутного капіталу в частині оборотних активів буде сприяти зростанню власних джерел формування оборотних засобів, що позитивно вплине на процес їх виробництва.

До моменту оплати реалізованої продукції покупцями, підприємство відчуває потребу в грошових засобах, величина якої може коливатися протягом року, та залежить не лише від об'єму авансованих засобів, а й від об'єму розрахунків за продукцію чи послуг. Тому підприємство використовує й інші джерела формування оборотних засобів, такі, як стійкі пасиви, кредиторську заборгованість, кредити банків тощо.

Як свідчать приведені дослідження, зернові склади майже не користувалися позиками банку, (табл. 2.13, 2.14). За досліджуваний період найактивніше зернові склади користувалися послугами банків у 2006 році. Частка кредиту у структурі джерел формування оборотних засобів за цей період найвища - 18,8 %. Проте у 2009 році їх частка зменшилася на 10,8 відсоткових пункти проти 2006 року. За такої ситуації, для покриття нестачі коштів для формування оборотних засобів підприємства активно залучали кредиторську заборгованість. Частка кредиторської заборгованості у структурі джерел формування оборотних засобів найвищого рівня досягла у 2006 році - 75,8%., проте за досліджуваний період її частка зросла на 5.1%, і становила у 2009 році 59,4 % . Така ситуація є негативним явищем. Адже в кризових умовах господарювання використання кредиторської заборгованості як джерела формування оборотних засобів призводить до послаблення фінансового стану підприємства, втрати ними ділової репутації через порушення платіжної дисципліни, згортання кредитних відносин з банками через високу вартість позичених коштів у порівнянні з кредиторською заборгованістю тощо.

Для об'єктивної оцінки стану кредиторської заборгованості зернових складів, нами проаналізовано її склад і структуру, що представлена у табл. 2.17. У структурі кредиторської заборгованості зернових складів Черкаської області в 2005 році найбільшу частку мала заборгованість за іншими поточними зобов'язаннями - 54,7%, у складі якої орендна плата за орендовані основні засоби та відсотки за кредит. У наступні роки заборгованість за іншими зобов'язаннями зменшується і в 2008 році складає 27,1 %, що на 27,7 відсоткових пункти менше, ніж у 2005 році. За розрахунками з бюджетом кредиторська заборгованість в загальній її структурі зменшується. Так, у 2005 році вона склала 7,0 %, а у 2009 році - 2,2 %, що на 4,8 відсоткових пункти менше проти 2005 року. У структурі кредиторської заборгованості досліджуваних підприємств спостерігається збільшення частки заборгованості за товари, роботи і послуги, яка в 2005 році склала 38,3 %, в 2008 році - 70,1 % всієї заборгованості, що свідчить про зростання заборгованості за товари, роботи і послуги в 2008 році на 31,8 відсоткових пункти проти 2005 року.

Таблиця 2.17 - Склад та структура кредиторської заборгованості зернових складів Черкаської області за роками

Види кредиторської заборгованості	2005	2006	2007	2008	2009	У середньому за 2005 - 2009 роки
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
За товари, роботи та послуги	19735,3	38,3	30500,0	41,2	50978,8	60,6	127082,9	70,1	153962,7	56,1	76455,5	57,4
За розрахунками бюджетом	3631,3	7,0	3437,6	4,6	4342,9	5,2	5048,7	2,8	5961,0	2,2	4484,3	3,4
Інші поточні зобов'язання	28267,2	54,7	40101,9	54,2	28808,8	34,2	49143,2	27,1	114447,9	41,7	52153,8	39,2
Разом:	51633,8	100,0	74039,5	100,0	84130,5	100,0	181274,8	100,0	274371,6	100,0	133090,0	100,0
Питома вага кредиторської заборгованості в структурі джерел формування оборотних засобів	х	29,2	х	34,1	х	35,3	х	46,6	х	59,4	х	х

У 2009 році питома вага заборгованості за товари, роботи і послуги хоча і зменшилась на 14,0 відсоткових пункти проти 2008 року, та все ще займає досить високу частку - 56,1 %. У цілому кредиторська заборгованість в 2009 році порівняно з 2005 р зросла на 222737,8 тис. грн або на 5,1 %. Така ситуація є негативним явищем. Адже в кризових умовах господарювання використання кредиторської заборгованості в якості джерела формування оборотних засобів призводить до послаблення фінансового стану підприємства, втрати ними ділової репутації через порушення платіжної дисципліни, згортання кредитних відносин з банками через високу вартість позичених коштів у порівнянні з кредиторською заборгованістю тощо. Варто зауважити, що зростання кредиторської заборгованості пов'язане зі зростанням дебіторської заборгованості підприємства. У зв'язку з цим доцільним є проведення порівняльного аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості досліджуваних суб'єктів господарювання, що представлено в табл. 2.18.

Випереджаючими темпами за досліджуваний період, зросла дебіторська заборгованість - у 10,3 рази. Тоді як кредиторська - у 9,3 рази. Якщо на 1 грн кредиторської заборгованості у 2005 році припадало 54,7 коп. дебіторської заборгованості, то в 2008 вже 85,0 коп. Ще швидшими темпами відбулось зростання дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги: у 2005 році на 1 грн кредиторської заборгованості припадало 56,6 коп. дебіторської, а у 2008 році - 99,7 коп.

Приріст сукупної кредиторської заборгованості за 2006 рік склав 11,5 %, за 2009 рік - 14,6 %. Така ситуація свідчить про те, що в досліджуваних підприємств гостро стоїть проблема погашення заборгованості, вирішення якої можливе лише за умови внесення серйозних змін до їх фінансово-кредитної політики. А подальше збереження такої ситуації призведе до нестачі у досліджуваних підприємств власного капіталу для фінансування операційної діяльності та, як наслідок, до банкрутства.



Таблиця 2.18 - Порівняльний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості зернових складів Черкаської області (станом на кінець року)

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2010	Відхилення 2010 до 2005
Дебіторська заборгованість, тис. грн	41593,1	43920,8	128197,1	248558,1	429490,5	468921,7	427328,6
у т. ч. за товари, роботи і послуги	18115,6	15027,7	96032,6	168485,2	158285,0	203117,6	18500,2
Кредиторська заборгованість, тис. грн	75975,4	84707,5	181275,0	292418,5	709588,7	745318,8	669342,8
у т. ч. за товари, роботи і послуги	31978,9	51555,5	127081,5	168858,0	380993,6	397865,2	365886,3
Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, грн	0.547	0,518	0,707	0,850	0,605	0,629	0,082
у т. ч. за товари, роботи і послуги	0,566	0,118	0,755	0,997	0,415	0,510	-0,056

У процесі виробничої діяльності підприємства потреба у оборотних засобах не є стабільною. Вона може коливатися в залежності від умов виробництва і реалізації продукції, зокрема: сезонності виробництва, нерівномірного надходження товарно-матеріальних цінностей, несвоєчасного надходження грошей за відвантажену продукцію або надані послуги, накопичення нереалізованої готової продукції. За таких умов підприємство використовує додатково залучені кошти: різнострокові кредити, залучені через інвестування в оборотні засоби та кредиторську заборгованість. Тимчасову ж потребу у фінансових ресурсах, що виникає при накопиченні окремих елементів оборотних засобів, доцільно покривати за рахунок позик банку, що видаються для цих потреб.

Кредит є важливою категорією ринкової економіки, значним важелем у стимулюванні розвитку виробництва. Залучення позикових коштів обумовлене характером виробництва досліджуваних підприємств, складними розрахунково-платіжними відносинами, що виникли в сучасних умовах господарювання. Про обсяги залучення кредитних ресурсів в АПК Черкаської області свідчать дані табл.2.19.

Таблиця 2.19 - Динаміка кредитування підприємств АПК Черкаської області за роками

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	У середньому за 2005 - 2009 роки
Надано кредитів, всього	694100,0	1085800,0	1100900,0	860807,3	650076,2	878336,7
в т. ч. довгострокових, тис. грн	138700,0	78760,0	29900,0	125900,0	6425.3	75937,1
відсотків	19,9	7,2	2,7	14,6	1.0	9,1
короткострокових, тис. грн	555500,0	790500,0	295300,0	652771,0	479245,2	554663,2
відсотків	80,0	72,8	26,8	75,8	73,7	65,8
Надано пільгових кредитів, тис, грн	210400,0	242300,0	379300,0	833329,3	519552,0	436976,3
відсотків	30.3	22.3	34,4	96,8	79,9	52,7
Середня відсоткова ставка за кредит, %	17,6	16,9	17,1	17,2	19,1	19,9
Обсяги компенсаційних коштів для здешевлення пільгових кредитів	266000,0	1871,3	20369,3	27319,8	10311.2	65174.3

Покриття тимчасової потреби у оборотних засобах за рахунок позикових коштів має низку переваг, оскільки кредит прискорює кругообіг оборотних засобів, має цільовий характер використання, видається на чітко визначений термін. У своїй сукупності ці переваги сприяють підвищенню ефективності господарської діяльності досліджуваних підприємств. Крім того, необхідність сплати відсотків за користування банківською позикою змушує підприємство проводити постійний моніторинг руху позикових коштів і ефективності їх використання. Результативність цих заходів залежить від правильності вибору параметрів кредитних відносин, тобто від терміну надання позички, величини позичкового відсотку, умов доступності позички для суб'єктів господарювання, рівня кредитного ризику.

Незважаючи на те, що короткостроковий кредит для суб'єктів господарювання є життєво необхідним, оскільки забезпечує грошовими ресурсами сезонні й тимчасові потреби в оборотних засобах, у досліджуваних підприємств обсяги його залучення є незначними, (рис. 2.17).

Рис. 2.17. Обсяги джерел формування оборотних засобів зерновими складами Черкаської області, тис. грн

Так, у 2005-2006 роках обсяги залучення короткострокових кредитів зерновими складами Черкаської області трималися на рівні 6000, 0 тис. грн, в 2007-2008 роках - на рівні 12,0-13,0 млн. грн. Найбільший обсяг залучення в господарську діяльність короткострокових позик зерновими складами був у 2009 році - майже 45,0 млн. грн. Проте порівняно з загальним обсягом джерел формування оборотних засобів зернових складів рівень залучення короткострокових кредитів є дуже низьким. А та незначна частка кредитних ресурсів, яка отримується зерновими складами, використовується на покриття їх виробничих витрат (рис. 2.18).



Рис. 2.18. Цільове використання кредитів, спрямованих на покриття виробничих витрат зерновими складами Черкаської області, 2009 рік

Проведене дослідження свідчить, що значна частина короткострокових кредитів, наданих зерновим складам, використовується на придбання паливно-мастильних матеріалів - 23 % та мінеральних добрив - 29 %. Рівні частки - 15 % спрямовуються на придбання засобів захисту рослин та насіння, 1% займає оплата послуг за виконані ремонтні роботи та страхові платежі. Серед основних причин, що визначають низький рівень залучення кредитних ресурсів зерновими складами є висока частка збиткових підприємств та відсутність надійного забезпеченням кредитів, оскільки майно досліджуваних суб'єктів є низьколіквідним через значний фізичний та моральний знос. Крім того, відсутність конкурентного середовища, призвело до використання банками необґрунтовано високих відсоткових ставок (табл. 2.20).

Як показав аналіз, фактична вартість кредитних ресурсів для зернових складів з кожним роком підвищується - з 17,6 % у 2005 році до 19,8 % у 2010 році.



Таблиця 2. 20 - Динаміка зміни відсоткових ставок плати за короткостроковий кредит

Роки	Середні відсоткові ставки плати за короткостроковий кредит, %	Рівень рентабельності (збитковості) операційної діяльності зернових складів, %
2005	17,6	2,3
2006	16,9	-1,9
2007	17,1	-0,5
2008	17,2	4,1
2009	19,1	1,7
2010	19,8	-0,6
Темпи росту
2006	-0,7	-4,2
2007	0,2	-1,4
2008	0,1	3,6
2009	1,9	-2,4
2010	0,7	-1,1
2010 до 2005	2,2	-1,7

За досліджуваний період фактична вартість кредитних ресурсів зросла на 2,2 відсоткових пункти та залишається надто високим для зернових складів. Крім того, комерційні банки визначають відсоток за користування кредитом, який значно перевищує рівень рентабельності зернових складів, яка у 2005 році становила 2,3 %, в 2007 році становила - 0,5%, у 2010 році -0,6 %. У результаті більшість зернових складів не мають достатнього обсягу фінансових ресурсів для компенсації високої плати за використання в своїй операційній діяльності позикових коштів.

Проведені дослідження свідчать про низький рівень використання короткострокових кредитів для поповнення нестачі оборотних засобів зерновими складами. Така ситуація перш за все викликана кризою останніх років як в економіці країни, так і в банківській сфері. Банки завжди з пересторогою ставилися до підприємств аграрного комплексу як до потенційних позичальників. А в період кризи взагалі майже перестали кредитувати аграрну галузь. Хоча доступність кредитних ресурсів є одним із основних чинників, що забезпечує ефективний розвиток господарської діяльності. Не сприяє поліпшенню ситуації в кредитному секторі економіки і недосконалість чинної законодавчої та нормативної бази, яка не враховує специфіки міжгалузевих відносин та виробництва в АПК. Відсутність ліквідної застави, нерозвиненість ринку системи страхового захисту фінансових операцій, недосконалість нинішньої кредитної системи не дають можливості підприємствам використовувати кредитні ресурси для покриття тимчасової потреби у їх оборотних засобах. Крім того, відмова банків у наданні кредитних ресурсів зерновим складам пов'язана із низкою інших проблем, рис. 2.19.

Рис. 2.19. Причини відмови у кредитних ресурсах зерновим складам

Та найбільш актуальною проблемою для зернових складів при отриманні кредиту залишається відсутність у них заставного майна, яке б відповідало вимогам банків. Більшість зернових складів працюють із застарілим обладнанням, механізмами, використання яких пов'язане із зростанням амортизаційних відрахувань на одиницю готової продукції, втратами і нераціональним використанням засобів, низькою продуктивністю праці. Тобто досліджувані підприємства відчувають гостру потребу у банківських ресурсах для розширення виробничих потужностей, модернізації виробничих процесів та зниження собівартості виготовленої продукції та наданих послуг, що в перспективі сприятиме підвищенню ефективності їх господарської діяльності.

Отже, в сучасних умовах господарювання, короткострокове кредитування відіграє важливу роль у процесі формування оборотних засобів зернових складів. Але ефективність такого фінансування перш за все залежить від доступності та вартості позикових джерел, що набуває першочергового значення в умовах економічної нестабільності та стає практично неможливим без державної підтримки, головною метою якої повинно стати створення сприятливих умов для підвищення ефективної діяльності суб'єктів господарювання як невід'ємної частини структури економіки та їх участі у вирішенні завдань соціально-економічного розвитку.

Дослідження структури джерел формування оборотних засобів зернових складів свідчить про нестачу власних джерел їх формування, надмірне залучення в оборот кредиторської заборгованості та низький рівень поповнення тимчасової потреби у оборотних засобах за рахунок короткострокового кредиту. Тому для зернових складів головним завданням в сучасних умовах господарювання є дотримання раціонального співвідношення власних та залучених джерел формування оборотних засобів, оскільки від цього залежить ефективність їх фінансово-господарської діяльності.



Розділ 3. Підвищення ефективності використання оборотних засобів зернових складів

3.1 Вплив факторів на тривалість обороту оборотних засобів зернових складів

Проведений аналіз ефективності використання оборотних засобів зерновими складами Черкаської області свідчить про необхідність пошуку альтернативних шляхів її підвищення, що в великою мірою залежить від вибору мети і засобів її досягнення. У попередніх розділах роботи нами визначено, що серед показників ефективності використання оборотних засобів ключовим є показник їх оборотності. Тому, враховуючи специфіку виробництва зернових складів та особливості їх операційного циклу, вважаємо за необхідне аналіз ряду факторів, що здійснюють вплив на цей показник. Метою нашого дослідження є побудова багатофакторної моделі впливу факторів на оборотність оборотних засобів зернових складів Черкаської області.

Для аналізу в якості залежної змінної (?) нами обрано оборотність оборотних засобів зернових складів у днях. До складу незалежних змінних (Х) віднесли ті фактори, які за результатами досліджень, проведеними в попередніх розділах, здійснюють найбільший вплив на показник змінної величини.

Таким чином, припущення про лінійну залежність результативного показника від факторних ознак виразимо в базовому рівнянні регресії, що матиме такий вигляд:

? = в0 + в1х1 + в2х2 + в3х3 …… вnхn ,

де ? - результативна ознака;

х1 ….n - факторні ознаки;

в0 …. n - оцінка параметрів.

Об'єктом дослідження були обрані зернові склади Черкаської області приватної форми власності. Значення результативних параметрів і факторних ознак були розраховані за даними ф. № 1 та № 2 фінансової звітності зернових складів Черкаської області, що представлені в додатку Б.

Практична реалізація поставленого завдання здійснена за допомогою комп'ютерних програм MS Excel Office 2007 та STATISTICA 7. У результаті проведеного кореляційно-регресійного аналізу нами отримано рівняння множинної регресії по досліджуваним зерновим складам Черкаської області, що має такий вигляд:

Y = 362,51 - 24,24X1 + 33,42X2 - 23,40X3 - 42,55X4 - 33,49X5

де, Y - оборотність оборотних засобів, дні;

Х1 - обсяг виробничих запасів на 1 гривню оборотних засобів, грн;

Х2 - матеріаломісткість продукції, грн.;

Х3 - обсяг дебіторської заборгованості на 1гривню оборотних засобів, грн;

Х4 - обсяг кредиторської заборгованості на 1 гривню оборотних засобів, грн;

Х5 - віддача оборотних засобів, грн.

Про високу вірогідність отриманого рівняння регресії та високий ступінь зв'язку між включеними у модель факторами свідчить коефіцієнт множинної кореляції R, який становить 0,826. Коефіцієнт детермінації D підтверджує, що результативна ознака на 68,2 % є залежною від факторних ознак [додаток В]. При цьому зв'язок між результативною ознакою та факторами Х1,Х3, Х4,Х5 носить обернений характер, а з фактором Х2 - прямий.



Таблиця 3.1 - Параметри значущості рівняння регресії

Значення	t - критерій Стьюдента	Коефіцієнт кореляції R	F - критерій Фішера
Табличне	2,14	0,486	3,33
Розраховане	6,18	0,826	4,30

Значущість отриманої математичної моделі оцінено за допомогою t-критерію Стьюдента. Розраховане значення критерію Стьюдента дорівнює :t розрах= 6,18. Табличне значення t-критерію Стьюдента для n-2 ступенів свободи, при рівні значущості 0,05 становить 2,14. Отже, для цієї, математичної моделі справедливою є умова t розрах ? t табл, що підтверджує суттєвість отриманого коефіцієнта кореляції. Крім того вірогідність коефіцієнта кореляції підтверджується за таблицею Фішера. Табличне значення коефіцієнта кореляції для n-2 ступенів свободи становить 0,468. Оскільки одержане значення коефіцієнта кореляції r = 0,826 значно перевищує критичне табличне значення, лінійний коефіцієнт r можна вважати істотним.

Перевірка адекватності моделі здійснена за F - критерієм Фішера. Розраховане значення критерію F = 4,30. F критичне для 5;10 ступенів свободи та рівні значущості 0,05 становить 3,33. Порівняння табличного значення критерію Фішера з розрахованим свідчить про адекватність моделі та підтверджує істотність зв'язку між включеними у модель факторами, оскільки справедливою є умова Fрозр ? Fтабл.

Оскільки отримана модель є багатофакторною, важливим у підтвердженні її адекватності є перевірка гіпотези про взаємозв'язок між включеними у модель факторами. Для цього проаналізуємо кореляційну матрицю парних коефіцієнтів кореляції, що має такий вигляд:



З представленої матриці видно, що всі досліджувані змінні не мають між собою тісного зв'язку, а отже, і не спотворюватимуть результати вивчення впливу окремих факторів на результативну ознаку. Висновки щодо якості побудованої моделі зробимо на основі аналізу залишків, які представляють собою різниці між значеннями аналізованої змінної та результатами моделювання, отриманими на базі побудованої моделі. Для підтвердження наявності взаємозв'язку між оборотністю оборотних засобів та включеними у модель факторами використаємо графічний метод.

Рис. 3.1. Графік залежності залишків від передбачених за допомогою моделі значень

На рис. 3.1. представлено залишки та передбачені за допомогою моделі значення, які дають змогу перевірити припущення щодо лінійної залежності між незалежними змінними і залежною ознакою. На графіку залишки розташовані у вигляді певного скупчення навколо лінії центру, що підтверджує лінійність зв'язку між включеними у модель факторами. А доволі хаотичне розташування залишків на графіку свідчить про хорошу якість отриманої моделі.

Рис. 3.2. Графік залежності спостережуваної і залежних змінних

У процесі оцінки якості отриманої моделі необхідним є перевірка відповідності залишків нормальному розподілу.

Рис. 3.3. Гістограма розподілу залишків моделі з накладеним графіком густини нормального розподілу

На рис. 3.3. представлено гістограму залишків, по осі абсцис якої наведено номери спостережень, а по осі ординат -- інтервали. На графік накладено криву, що відповідає густині нормального розподілу. Аналіз гістограми свідчить про хороше зіставлення залишків моделі, які підкоряються нормальному розподілу, що дає змогу підтвердити якість побудованої моделі.

Для підтвердження якості отриманої математичної моделі розглянемо графік залишків на нормальному ймовірнісному папері, рис. 3.4.

Рис. 3.4. Графік залишків на нормальному ймовірнісному папері

Пряма лінія на графіку відповідає густині нормального розподілу. З наведеного графіку видно, що побудована модель досить адекватно описує вхідний ряд. Залишки достатньо добре лягають на пряму, яка відповідає нормальному закону. Отже, припущення щодо нормального розподілу залишків справджується. Це свідчить про адекватність отриманої моделі. Оскільки якість отриманої математичної моделі доведена, наступним етапом нашого дослідження буде визначення за допомогою отриманого рівняння регресії групи факторів, які найістотніше впливають на показник оборотності оборотних засобів зернових складів Черкаської області.

Коефіцієнти регресії не дають чіткого уявлення про якість впливу кожного із включених у модель факторів на результативний показник, насамперед, через відмінності одиниць вимірювання і рівня коливання. Для оцінки впливу кожного із включених до регресійної моделі факторів нами розраховано часткові коефіцієнти еластичності та бета-коефіцієнти.



Таблиця 3.2 - Оцінка загальної варіації за факторами

Фактор	охi	ryxi	вxi	Парний коефіцієнт детермінації	Відсоток
Х1 обсяг виробничих запасів на 1 гривню оборотних засобів	-0,02	0,45	-0,06	0,03	3,0
Х2 матеріаломісткість продукції, грн	0,06	0,76	0,14	0,11	11,0
Х3 обсяг дебіторської заборгованості на 1гривню оборотних засобів

Подобные документы

• Оборотні засоби підприємства

  Поняття, структура оборотних засобів. Джерела формування оборотних засобів, кругообіг, показники використання, нормування. Значення та шляхи прискорення оборотносі оборотних засобів, ефективність використання, потреби й аналіз структури оборотних коштів.
  
  курсовая работа [160,2 K], добавлен 04.09.2002
  

• Оборотні засоби підприємства та ефективність їх використання

  Принципи організації оборотних засобів та джерела їх формування. Загальна характеристика підприємства ПАТ "Електронмаш". Показники рентабельності оборотних засобів підприємства, підвищення ефективності їх використання в сучасних умовах господарювання.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.12.2016
  

• Підвищення ефективності використання оборотних засобів

  Оборотні засоби сільскогосподарського підприємства. Економічна ефективність їх використання у ТОВ "Україна". Рентабельність основних засобів аналізованого с/г підприємства. Прогнозування вартості оборотних засобів за допомогою трендового аналізу.
  
  курсовая работа [90,2 K], добавлен 08.03.2008
  

• Ефективність використання оборотних коштів підприємства і шляхи її підвищення

  Економічна сутність оборотних засобів і оборотних коштів, принципи їх організації і джерела формування. Аналіз ефективності використання оборотних коштів у ТОВ СОП "Михайлівське". Шляхи та методи впровадження у виробництво інтенсивних технологій.
  
  курсовая работа [123,7 K], добавлен 24.09.2013
  

• Резерви забезпечення ефективного використання оборотних засобів підприємства (на прикладі ТОВ "Бочечківське")

  Поняття і складові елементи оборотних запасів підприємства. Оцінка забезпеченості та ефективності використання оборотних засобів ТОВ "Бочечківське". Розв'язання проблеми нестачі власних оборотних коштів і поповнення їх обсягу за умов економічної кризи.
  
  курсовая работа [81,5 K], добавлен 14.09.2012
  

• Економічна ефективність використання оборотних засобів та шляхи її підвищення (на прикладі приватного підприємства "Прайд")

  Складові елементи оборотних засобів та показники ефективності їх використання. Визначення потреби підприємства в оборотних фондах, аналіз рівня забезпеченості та ефективності використання. Сучасна політика ресурсозбереження та ефективність її здійснення.
  
  курсовая работа [362,4 K], добавлен 01.10.2011
  

• Ефективність використання оборотного капіталу і шляхи її підвищення (на прикладі ТОВ "Липовецьке")

  Економічний зміст оборотних засобiв, їх класифікація і джерела утворення. Природно–економiчнi умови господарювання та органiзацiйна структура господарства. Склад i структура оборотних засобів, ресурсний потенціал господарства і ефективність використання.
  
  курсовая работа [83,6 K], добавлен 03.02.2014
  

• Оборотні засоби підприємства

  Методика визначення показників стану та використання оборотних засобів. Аналіз активу та пасиву балансу, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Оцінка використання оборотних засобів. Прогнозний розрахунок потреби в оборотних засобах.
  
  дипломная работа [288,9 K], добавлен 26.06.2011
  

• Шляхи раціонального формування і використання основного і оборотного капіталу в аграрних підприємствах

  Характеристика виробничих фондів, їх класифікація і структура. Джерела формування і оцінка ефективності використання оборотних засобів на аграрних підприємствах. Використання техніки на лізинговій основі та мінімізація потреби в оборотних засобах.
  
  курсовая работа [100,7 K], добавлен 15.03.2011
  

• Аналіз та оцінка оборотних активів та їх використання на ПАТ "Завод "Фіолент"

  Фінансово-економічна характеристика діяльності селянського (фермерського) господарства. Стан, динаміка і структура оборотних активів даного підприємства, джерела формування. Шляхи покращення структури та ефективності використання оборотних засобів.
  
  курсовая работа [162,9 K], добавлен 20.05.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам