Перспективи зростання економіки України на фоні глобальних трендів

R²=0,95,DW=1,07,Prob (F-statistic) = 0,00.

Серед переваг використання дистрибутивно-лагової моделі - можливість розрахунку короткострокового та довгострокового мультиплікаторів впливу лагової змінної. Розрахований у вище представленій моделі короткостроковий мультиплікатор 0,067 характеризує зміну середнього значення залежної змінної Y_TREND під впливом одиничної зміни пояснюючої лагової змінної M3 у той же самий момент часу. Довгостроковий мультиплікатор 0,258 характеризує зміну середнього значення залежної змінної Y_TREND під дією одиничної зміни лагової пояснюючої змінної M3 за всі чотири періоди, які входять до структури лагу. Отже, потенційний ВВП України на приріст грошової маси в 1% реагує в поточному році зростанням в середньому на 0,067%, крім того, позитивний імпульс цієї грошової маси буде ще відчутним упродовж чотирьох років. Загалом річний ефект від збільшення грошей є більшим і становить у середньому 0,258%, оскільки діють накопичені ефекти попередніх періодів.

Світова практика багата на приклади застосування різних комбінацій інструментів економічної політики, орієнтованих на стимулювання економічної динаміки. Для малих країн з обмеженими ресурсними можливостями практично єдиним дієвим кроком щодо активізації фундаментальних факторів чи нівелювання негативної дії кон'юнктурних чинників стає реалізація стратегії, орієнтованої на розробку та впровадження інновацій, які можуть забезпечити зростання продуктивності праці. За стійкої національної системи інновацій навіть кризи та інші глобальні ризики не стануть перешкодою підвищенню продуктивності та зростанню економіки. У країнах, що розвиваються, як правило, така інноваційна "подушка безпеки" переважно відсутня або є слабкою, і це пролонгує їх технологічну та економічну залежність від розвинених країн.

Шоки та циклічні коливання світової економіки мають значний вплив на цикл та кон'юнктуру в малих сировинних економіках (див. рис. 3 та 5). Для України така ситуація може бути відображена через VAR-модель (4), яка показує взаємозв'язок "розриву ВВП" або циклічних/кон'юнктурних компонент Розрив випуску або циклічні/кон'юнктурні компоненти для світової економіки та України розраховані за допомогою фільтра Ходріка - Прескотта в середовищі пакета Eviews 9.0 на проміжку 1993-2016 рр. за даними МВФ. розвитку України (Y_C) та світової економіки (WORLD_C), змін умов торгівлі товарами та послугами для країн колишнього СНД (TT_TS), темпів змін грошової пропозиції грошей в Україні (M3):

Y_C = 0.078*Y_C(-1) - 0.310*Y_C(-2) + 0.151*M3(-1) - 0.085*M3(-2) - 1.009 + 2937 *WORLD_C - 0.084*TT_TS;

У наведеній моделі (системі з двох рівнянь) циклічна компонента розвитку світової економіки (WORLD_C) та умови торгівлі товарами та послугами (TT_TS) є екзогенними факторами по відношенню до української економіки (яка їх сприймає, але не може змінити), в той час як змінна грошової пропозиції є ендогенною, її включено з метою перевірки гіпотези щодо ефективності впливу вітчизняної монетарної політики. Так, на рис. 10 наведено функції імпульсних відгуків, які представляють зміну поточного та майбутніх значень показника розриву ВВП України (Y_C) як реакцію на шок, що дорівнює одному середньо- квадратичному відхиленню (standard deviation, S.E.) фактора змін грошової пропозиції (M3). Для побудови імпульсних функцій відгуків було використано підхід на основі декомпозиції Чолеського. Форма представлених графіків свідчить про досить значний і тривалий ефект від шокового впливу обраного для аналізу інструменту монетарної політики.

Рис. 10. Імпульсні функції відгуку змінної Y_С, побудованих на основі шоків (імпульсу в залишках у одне стандартне відхилення) змінної М3

Аналіз декомпозиції дисперсій Для більш детального розуміння взаємозв'язків між показниками у VAR-моделі корисно розглянути властивості помилок прогнозу, а також декомпозицію їх дисперсій. Декомпози- ція дисперсій дає змогу оцінити пропорції дисперсії, викликані шоками різних змінних, а отже - можливість визначити, на скільки відсотків зміна одного показника пояснюється зміною іншого. показує, що зміни показника розриву ВВП України (циклічної/кон'юнктурної компоненти розвитку У_Є) значною мірою пояснюються своєю динамікою (на 91%), в основі якої лежить вплив внутрішніх факторів та екзогенних шоків; а також змінами пропозиції грошей (9%). Хоча роль монетарної політики і не ключова, однак система є досить чутливою до її змін, що свідчить про її важливість у контексті стримування впливу негативних чинників (табл. 3).

Таблиця 3 Декомпозиція дисперсій змінної Y_C

Проведений аналіз статистичних характеристик моделі (4) свідчить, що вона коректно специфікована і є стійкою На довгостроковому проміжку графіки імпульсних функцій для обох змінних збігаються до осі, що свідчить про стаціонарність рядів даних та стійкість системи. Модель є стаціонарною (No root lies outside the unit circle).. Це дає можливість підтвердити гіпотезу щодо залежності показника розриву ВВП України від циклічних змін у динаміці світової економіки, кон'юнктури і цін на глобальних ринках, умов торгівлі товарами та послугами для країн СНД, а також емпірично довести, що монетарна політика має значення (не тільки для підтримки довгострокового тренду/ потенційного ВВП через вплив на фундаментальні фактори), а й для коригування розриву ВВП.

Глобальні ризики та тренди наступного десятиліття

Для тих, хто приймає рішення на національному рівні, з точки зору пошуку можливостей упередження або послаблення дії негативних зовнішніх чинників необхідне не тільки розуміння поточної ситуації, яку вже сформували глобальні процеси, а й оцінка майбутнього, тобто того, що слід очікувати в найближчому періоді та у перспективі. Ефективною допомогою у такому аналізі є результати дослідження Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), які щороку представляються у звітах організації. Якщо звернутись до оцінок глобальних ризиків Глобальний ризик - невизначена подія або умова, реалізація якої може викликати істотний негативний вплив на декілька країн чи галузей упродовж наступних 10 років [32]., наприклад, тих, які експерти ВЕФ представляють уже впродовж досить довгого періоду, чітко простежується, що протягом 2007-2014 рр. на першому місці у п'ятірці глобальних ризиків за силою впливу на найближчі 10 років перебували економічні ризики [32, с. 4]. І хоча ТОП-10 у 2017 р. - з точки зору ймовірності реалізації та сили впливу серед усіх категорій очікуваних глобальних ризиків - за довгі роки дослідження знову очолили екологічні, соціальні та геополітичні ризики, однак, як видно з табл. 4, економічні ризики також перебувають у цій десятці.

Доля світової економіки за проявів названих вище ризиків у найближчі 10 років значною мірою залежатиме від прояву глобальних тенденцій, що матимуть як позитивні, так і негативні наслідки, та які в довгостроковій перспективі можуть або нівелювати загрози, які сьогодні виділили фахівці, або взагалі змінити існуючі взаємозв'язки. Серед таких глобальних трендів наступного десятиліття, які дозволяють краще розуміти глибинні рушійні сили майбутнього розвитку світової економіки, ключовими з позиції 2017 р. експерти ВЕФ назвали:

• зростання диспаритету доходів та багатства;

• зміну клімату;

* зростання поляризації суспільства;

• підвищення кібер-залежності;

• старіння населення [32, с. 11].

Які втрати чи переваги отримає вітчизняна економіка від впливу трендів, що формуватимуться у наступні 10 років у глобальному світі, залежить від того, як Україна справиться з головним внутрішнім ризиком сьогодні - надто повільними реформами, а в окремих сферах їх практичною відсутністю, що пояснюється низкою вагомих об'єктивних та суб'єктивних факторів або посиланнями на те, що ми є малою економікою, яка залежить від світової кон'юнктури на сировинні товари, а отже, варто почекати і при зміні фази циклу у нас з'явиться шанс на прискорення.

На жаль, вичікуючи ми втрачаємо час. Якщо глобальний тренд з уповільнення темпів розвитку світової економіки розвернеться на зростання й, відповідно, активізує економічну динаміку в Україні, то це буде лише необхідною, але недостатньою умовою прискорення вітчизняної економіки. Для забезпечення піднесення довгострокового тренду, на думку Джона Б.Тейлора (John B. Taylor, 2017), "необхідна ще значна доза структурних реформ, у тому числі реформ системи регулювання, податкової, бюджетної і грошово-кредитної сфери, для стимулювання збільшення капітальних вкладень і реалізації нових ідей. Такі реформи допомогли б також підвищити участь у робочій силі і тим самим збільшити зайнятість, додатково прискорюючи економічне зростання" [6, с. 25]. Хоча цей висновок зроблено щодо економіки США, однак і у випадку України він на 100% правильний.

Висновки

Перспективи розвитку української економіки у короткостроковому та довгострокових періодах значною мірою залежать від чіткого розуміння існуючих викликів сьогодення, які формуються в результаті великого різноманіття глобальних та національних тенденцій та ризиків, ефективності заходів політики з їх нівелювання на різних рівнях. Включення України у глобальну систему взаємозв'язків означає необхідність постійно реагувати на зміни у розвитку світової економіки, враховуючи глобальні тренди і здійснюючи реформи вітчизняної економіки на основі національних інтересів, оцінки внутрішніх механізмів та інституційних умов, що надасть їй більшої стійкості до можливих загроз, активізує потенціал та забезпечить позитивні темпи економічного зростання для стабільного розвитку вже у середньостроковій перспективі.

Список використаних джерел

1. Геєць В.М. Чому знову настав час починати спочатку? Економіка України. 2017. № 5-6. С. 31-38.

2. Гриценко А.А. Логіко-історичні засади кардинальних економічних змін і переходу до реконструктивного розвитку. Економіка України. 2017. № 5-6. С. 39-57.

3. Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020". URL: http://zakon2.rada.gov.Ua/laws/show/5/2015/

4. IMF Managing Director Christine Lagarde Urges Action to Strengthen Global Growth and Build Inclusive Economies. Press Release No. 17/271. July 8, 2017. URL: https://www.imf.org/en/News/ Articles/2017/07/08/pr17271-lagarde-urges-action-to-strengthen-global-growth-and-build-inclusive- economies

5. Декомпозиция темпов роста ВВП России. Москва: Изд-во Ин-та Гайдара, 2015. 128 с.

6. John B. Taylor. Policy Is the Problem. Finance & Development. March 2017. Vol. 54, No. 1. P. 25.

7. Dervis Kemal. Convergence, Interdependence, and Divergence. Finance & Development, September 2012. Vol. 49, No. 3. P. 10-14. URL: http://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2012/09/dervis.htm

8. Claessens Stijn, Kose M. Ayhan, and Terrones Marco. How Do Business and Financial Cycles Interact? IMF Working Paper. 2011. № 11/88.

9. Dooley Michael, and Hutchison Michael. Transmission of the U.S. Subprime Crisis to Emerging Markets: Evidence on the Decoupling-Recoupling Hypothesis. Paper prepared for the JIMF/Warwick Conference, April 6, 2009. doi: https://doi.org/10.3386/w15120

10. The World Economic Outlook (WEO) database. URL: http://www.imf.org/external/ns/cs.aspx?id=28

11. Горюнов Е., Трунин П. Банк России на перепутье: нужно ли смягчать денежно-кредитную политику? Вопросы экономики. 2013. № 6. С. 1-16.

12. Шумська С.С. Взаємозв'язок дисбалансів у фінансовій сфері України. Економічна теорія. 2015. № 1. С. 74-88.

13. Giang Ho and Paolo Mauro. Prognosis: Rosy. Finance & Development. March 2015. Vol. 52, No. 1. P. 40-43.

14. Crafts Nicholas. Whither Economic Growth? Finance & Development. March 2017. Vol. 54, No. 1. P. 3-6.

15. Adler Gustavo and Duval Romain. Stuck in a Rut. Finance & Development. March 2017. Vol. 54, No. 1. P. 10-13.

16. Fernald John G. Productivity and Potential Output before, during, and after the Great Recession. NBER Macroeconomics Annual 2014. Vol. 29. Cambridge, MA: National Bureau of Economic Research, 2015. P. 1-51. doi: https://doi.org/10.1086/680580

17. Gordon Robert. The Rise and Fall of American Growth: The U.S. Standard of Living since the Civil War. Princeton, NJ: Princeton University Press, 2016. doi: https://doi.org/10.1515/ 9781400873302

18. Dan Andrews, Criscuolo Chiara, and Gal Peter N. Frontier Firms, Technology Diffusion and Public Policy: Micro Evidence from OECD Countries. OECD Productivity Working Paper. 2015. № 2.

19. Cette Gilbert, Femald John, and Mojon Benoоt. The Pre-Great Recession Slowdown in Productivity. European Economic Review. 2016. № (88). P. 3-20. doi: https://doi.org/10.1016/j.euroecorev. 2016.03.012

20. International Monetary Fund (IMF). Global Trade: What's behind the Slowdown? World Economic Outlook. Chapter 2. Washington, DC, October 2016.

21. Lee Ronald and Mason Andrew. Cost of Aging. Finance & Development. March 2017. Vol. 54, No. 1. P. 8.

22. Bradford DeLong J. Sluggish Future. Finance & Development. March 2017. Vol. 54, No.1. P. 24.

23. De Mooij Ruud. Getting It Right. Finance & Development, March 2017. Vol. 54, No. 1.

24. Здійснення наукових досліджень і розробок у 2016 році. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/publnauka_u.htm

25. Наукова та інноваційна діяльність (1990-2016). Експрес-випуск Державної служби статистики України. URL: https://ukrstat.org/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_r/2002_r.htmL

26. Обстеження інноваційної діяльності в економіці України за період 2012-2014 років (за міжнародною методологією). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm

27. Соколовська А.М. Методологічні та методичні аспекти визначення податкового навантаження на працю, капітал, споживання. Фінанси України. 2008. № 1. С. 65-76.

28. Фролова Н.Б. Податкове навантаження на працю, капітал і кінцеве споживання в умовах дії Податкового кодексу України. Економіка України. 2014. № 8. С. 47-60. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/EkUk_2014_8_5

29. Короткевич О.В., Назукова Н.М. Методичні підходи до оцінки податкового навантаження на інвестиції в основний капітал. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/7_2016/4.pdf

30. Постанова Правління Національного банку України "Про Основні засади грошово-кредитної політики на 2016-2020 роки" від 18 серпня 2015 року № 541. URL: http://www.bank.gov.ua/ doccatalog/document?id=20985217

31. Шумська С.С. Монетарна політика та відновлення економічного зростання в Україні. Економіка та прогнозування. 2015. № 3. C. 21-41.

32. Global Risks 2017. 12th Editions. Geneva: World Economic Forum, 2017. URL: https://www. mmc.com/content/dam/mmc-web/Global-Risk-Center/Files/the-global-risks-report-2017.pdf

References

1. Heyets, V. (2017). Why is it the time for fresh start again? Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 5-6, 31-38 [in Ukrainian].

2. Hrytsenko, A. (2017). Logical-historical foundations for radical economic change and transition to reconstructive development. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 5-6, 39-57 [in Ukrainian].

3. A strategy of sustainable development: Ukraine-2020. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/5/2015/ [in Ukrainian].

4. IMF Managing Director Christine Lagarde Urges Action to Strengthen Global Growth and Build Inclusive Economies. Press Release No. 17/271. July 8, 2017. Retrieved from https://www.imf.org/ en/News/Articles/2017/07/08/pr17271-lagarde-urges-action-to-strengthen-global-growth-and-build- inclusive-economies

5. Decomposition of GDP growth rate of Russia Moscow Gaidar Institute (2015) [in Russian].

6. Taylor, John B. (March 2017). Policy Is the Problem. Finance & Development, 54:1, 25.

7. Dervis, Kemal. (September 2012). Convergence, Interdependence, and Divergence. Finance & Development, 49:3, 10-14. Retrieved from http://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2012/09/ dervis.htm

8. Claessens, Stijn M., Kose, Ayhan and Terrones Marco (2011). How Do Business and Financial Cycles Interact? IMF Working Paper, 11/88.

9. Dooley, Michael P. and Hutchison, Michael M. (April 6, 2009). Transmission of the U.S. Subprime Crisis to Emerging Markets: Evidence on the Decoupling-Recoupling Hypothesis. Paper prepared for the JIMF/Warwick Conference. doi: https://doi.org/10.3386/w15120

10. The World Economic Outlook (WEO) database. Retrieved from http://www.imf.org/external/ns/ cs.aspx?id=28

11. Goriunov, Ye., Trunin, P. (2013). The Bank of Russia on the crossroad: is it necessary to soften monetary policy? Voprosy ekonomiki - Economic issues, 6, 1-16 [in Russian].

12. Shumska, S. (2015). Interdependence between the misbalances in Ukrainian financial sphere. Ekonomichna teoriya - Economic theory, 1, 74-88 [in Ukrainian].

13. Ho, Giang and Mauro, Paolo. (March 2015). Prognosis: Rosy. Finance & Development, 52:1,40-43.

14. Crafts, Nicholas. (March 2017). Whither Economic Growth? Finance & Development, 54:1, 3-6.

15. Adler, Gustavo and Duval, Romain. (March 2017). Stuck in a Rut. Finance & Development, 54:1, 10-13.

16. Fernald, John G. 2015. Productivity and Potential Output before, during, and after the Great Recession. In Parker, Jonathan A. and Woodford, Michael (Eds.) NBER Macroeconomics Annual 2014, Vol. 29, p. 1-51. Cambridge, MA: National Bureau of Economic Research. doi: https://doi.org/ 10.1086/680580

17. Gordon, Robert. (2016). The Rise and Fall of American Growth: The U.S. Standard of Living since the Civil War. Princeton, NJ: Princeton University Press. doi: https://doi.org/10.1515/ 9781400873302

18. Dan, Andrews, Criscuolo, Chiara and Gal, Peter N. (2015). Frontier Firms, Technology Diffusion and Public Policy: Micro Evidence from OECD Countries. OECD Productivity Working Paper 2.

19. Cette, Gilbert, Fernald, John and Mojon, Benoоt. (2016). The Pre-Great Recession Slowdown in Productivity. European Economic Review, 88, 3-20. doi: https://doi.org/10.1016/j.euroecorev. 2016.03.012

20. International Monetary Fund (October 2016). Global Trade: What's behind the Slowdown? World Economic Outlook, Chapter 2. Washington, DC.

21. Lee Ronald and Mason Andrew. (March 2017). Cost of Aging. Finance & Development, 54:1, 8.

22. DeLong, J. Bradford. (March 2017). Sluggish Future. Finance & Development, 54:1,24.

23. De Mooij, Ruud. (March 2017). Getting It Right. Finance & Development, 54:1.

24. Scientific research and projects in 2016. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/publnauka_u.htm [in Ukrainian].

25. Scientific and innovative activities (1990-2016). State Statistical Service of Ukraine. Retrieved from https://ukrstat.org/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_r/2002_r.htmL [in Ukrainian].

26. Surveys of innovative activities in Ukraine's economy during 2012-2014 (in accordance with international methodology). Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/ publnauka_u.htm [in Ukrainian].

27. Sokolovska, A. (2008). Methodological aspects of the definition of tax burden on labor, capital and consumption. Finansy Ukrainy - Finances of Ukraine, 1, 65-76 [in Ukrainian].

28. Frolova, N. (2014). Tax burden on labor, capital and final consumption under Ukraine's Tax Code. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 8, 47-60. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/EkUk_2014_8_5 [in Ukrainian].

29. Korotkevych, O., Nazukova, N. Methodological approaches to the assessment of tax burden on the investments in capital assets. Retrieved from http://www.investplan.com.ua/pdf/7_2016/4.pdf [in Ukrainian].

30. Resolution of the Board of the National Bank of Ukraine of August 18, 2015, No. 541 "On the Basic Principles of Monetary Policy for 2016-2020". Retrieved from http://www.bank.gov.ua/ doccatalog/document?id=20985217 [in Ukrainian].

31. Shumska, S. (2015). Monetary policy and renewal of economic growth in Ukraine. Ekon. prognozuvannв - Economy and forecasting, 3, 21-41 [in Ukrainian].

32. Global Risks 2017. 12th Editions. Geneva: World Economic Forum. Retrieved from https://www. mmc.com/content/dam/mmc-web/Global-Risk-Center/Files/the-global-risks-report-2017.pdfЕкономіка в умовах сучасних трансформацій

Размещено на Allbest.ru