Економічна система суспільства

Характер економічної політики може варіюватися від радикальних заходів (так званої шокової терапії) до ґрадуалізму, до того ж ці два підходи можуть тим чи іншим способом поєднуватися. У цьому випадку мова йде не стільки про темпи перетворень, скільки про їх зміст. Так, наприклад, акцент переважно на імпортозаміщення або на експортну орієнтацію можна розглядати як елемент радикальної (шокової) трансформації [18, с. 80-82] .

В економічній теорії та практиці відповідно до специфіки ринкових трансформацій визначилися дві основні концепції. Одна з них -- це економічна концепція, яка передбачає поступове проведення послідовних реформ за умови головної ролі держави у формуванні ринкових відносин. Друга -- це шлях так званої „шокової терапії ”, що полягає у застосуванні методів короткострокового соціально-економічного струсу суспільства.

Прихильники першої концепції вважають, що для формування дієздатного ринку держава повинна поступово замінювати елементи адміністративно-командної економіки ринковими відносинами. Це, на їх думку, дозволить раціоналізувати, пом'якшити процеси соціально-економічних перетворень і уникнути різкого зниження виробництва та життєвого рівня населення. Найхарактернішим тут є приклад Китаю, де процес переходу був теоретично осмислений і визначений як тривалий і поетапний. Формування ринкових відносин провадиться через саму адміністративно-командну систему, яка не руйнується, а реформується відповідно до завдань. Керівництво країни підтримує ринкові відносини там, де це можливо, і зберігає державний контроль там, де вважає за необхідне.

Цінність китайського досвіду вбачається перш за все в тому, що у процесі реформування вдається поєднувати реформування економіки з високими темпами її зростання. Так, з початку 80-х років у Китаї щорічні темпи приросту ВВП становлять близько 10 %. Досягти такого поєднання реформ та економічного зростання завжди важко, оскільки на цьому етапі йде «переналагодження» економічних механізмів, що звичайно призводить до «збоїв» у роботі підприємств. Також реформи у Китаї здійснювались за сприятливих умов політичної стабільності, що дозволяє державі добиватися виконання своїх планів.

Щодо концепції «шокової терапії», то вона виходить з тієї позиції, що головними інструментами формування ринку є одномоментна лібералізація цін, різке скорочення державних витрат і досягнення бездефіцитного держбюджету. Базується дана концепція на сучасному варіанті ліберальної ринкової теорії, тобто на ідеях монетаризму [1, с. 147].

Головне завдання держави у перехідний період -- підтримка стійкості фінансової системи, оскільки без стабільної грошової одиниці повноцінний ринок існувати не може.

Найбільш послідовно концепція «шокової терапії» була реалізована на початку 90-х років у Польщі, де за 2--3 роки вдалося призупинити інфляцію, а з другої половини 90-х років увійти в стадію економічного зростання. Цьому сприяли: інтенсивний розвиток приватного сектора, зміцнення національної грошової одиниці, приплив іноземних інвестицій. Слід враховувати, що в Польщі існували й певні передумови для такого «шокового лікування» економіки і суспільства. Зокрема, наявною була значна приватна власність на землю (близько 80 % орної землі належало одноосібникам), поширеною -- ринкова психологія, а державні владні структури очолювали сили, які підтримувала та яким довіряла більшість населення країни.

Історія перехідних економік свідчить, що майже у всіх постсоціалістичних країнах використовувались елементи концепції «шокової терапії». До того ж стартові умови в різних країнах суттєво відрізняються.

Відсутність досвіду, внутрішніх і зовнішні суперечності призвели до вибору свого варіанту проведення реформ. Так, приклад країн Центральної та Східної Європи, постсоціалістичних країн Азії свідчить, що існує багато варіантів переходу від командної до змішаної економіки, а також методів соціально-економічної реконструкції: еволюційний шлях і шлях революційного зламу, метод шокової терапії та еволюційно-радикальний метод, який поєднує поступовість, поетапність, а також активну роль держави щодо створення нових економічних відносин та форм господарювання.

Висновки

Виходячи з наведеного вище матеріалу підведемо підсумок отриманих результатів курсового дослідження. Отже, економічна система - це сфера функціонування продуктивних сил і економічних відносин, взаємодія яких характеризує сукупність організаційних форм та видів господарської діяльності. Економічна система має три основні ланки, підсистеми: економічну структуру продуктивних сил суспільства, систему економічних відносин і механізм господарювання.

Економічні відносини являють собою сукупність соціально-економічних та організаційно-виробничих зв'язків між господарюючими суб'єктами в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ, послуг і доходів. Специфіка економічної системи суспільства визначається соціально-економічними виробничими відносинами, які мають складну і багатогранну структуру, що ґрунтується на відносинах власності. Власність визначає суспільний спосіб поєднання робочої сили з засобами виробництва та відповідні стосунки між людьми з приводу привласнення матеріально-речових елементів і результатів виробничого процесу. Одночасно відносини власності зумовлюють історичну специфіку суспільства, його соціальну структуру, пануючу систему політичної та економічної влади.

Економічна система - це надзвичайно складна категорія, яка має дуже розгалужену структуру, цілу систему законів її функціонування і розвитку. Причому йдеться не про простий набір різних елементів, а про ієрархічну побудову, де є основні системоутворюючі елементи, які визначають природу економічних систем.

У будь-якій економічній системі первинну роль відіграє виробництво разом з розподілом, обміном, споживанням. У всіх економічних системах для виробництва потрібні економічні ресурси, а результати господарської діяльності розподіляються, обмінюються й споживаються.

У той же час в економічних системах є також елементи, які відрізняють їх Ними є соціально-економічні відносини, що базуються на сформованих у кожній економічній системі формах власності на економічні ресурси й результати господарської діяльності; організаційно-правові форми господарської діяльності; господарський механізм, тобто спосіб регулювання економічної діяльності на макро- і мікроекономічному рівнях.

Останнім часом посилилися дискусії навколо понять "змішана" і "перехідна" економіка. Безперечно, це не тотожні поняття.

Змішана економічна система, яка характеризує сучасні розвинені країни, еволюціонувала з економіки чистого ринку, врахувала його недоліки і відмови. Сучасні розвинені економічні системи характеризуються різноманітністю форм власності та господарювання, якісними зрушеннями у відносинах приватної власності, конкурентному механізмі, значною економічною роллю держави, прогнозуванням соціально-економічних процесів тощо. Перехідна економічна система характерна для країн, які звільняються від недоліків адміністративно-командної системи. В таких умовах трансформаційні процеси відбуваються суперечливо, бурхливо, з гострими соціально-економічними потрясіннями, кризовими явищами.

Саме таке становище характерне для сучасної України та інших країн, що утворились на терені колишнього СРСР, усіх країн, що відходять від командно-адміністративної моделі господарювання до ринкової.

Для жодної країни немає однозначних і загальновизнаних шляхів розвитку та безболісних рецептів досягнення добробуту і прогресу. В розбудові сучасної економічної системи слід всебічно використовувати надбання і досвід функціонування світової цивілізації, враховуючи при цьому власні специфічні умови, можливості та ментальність. Проблема формування змішаної, тобто сучасної ринкової системи, є вкрай важливою для багатьох держави. І шлях до ринку не усіяний трояндами. Він вимагає від кожного громадянина держави вияснення суті процесу, який проходить суспільстві, змоги дати належну оцінку тих заходів, які вживають для досягнення зазначеної мети, а також зробити відповідні висновки для визначення свого місця у цих подіях.

Література

1. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка. У 2 кн. / За ред. С. Панчишина і П. Островерха. - К.: Знання, 2006. - 732 с.

2. Башнянин Г. І., Копич І.М., Шевчик Б. М. Економічні системи: проблеми структури. - Л.: Коопосвіта, 2008. - 220 с.

3. Башнянин Г. І. Про періодичну матрицю економічних систем. - Л.: Видавництво ЛКА, 2005. - 115 с.

4. Бєляєв О. О., Бебело А. С., Диба М. І. та ін.; За загальною редакцією О. О. Бєляєва, В. І. Кириленко. Навчальний посібник : Сучасні економічні системи. - К.: КНЕУ, 2005. - 204 с.

5. Бойко Є. Про становлення загальної теорії економічних систем // Економіка України. - 2001. - №6 - С. 88-89.

6. Гаврилишин О. А. Основні елементи теорії ринкової системи. - К.: Наукова думка, 2007. - С. 67-83.

7. Гош О. Ринок як засіб відродження перехідної економіки України // Економіка України. - №9 - 2009. - С. 75-82.

8. Грабовський В.В. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Либідь, 2007. - 345 с.

9. Квасній М.М. Стан та динаміка економічних систем : моделі та концепції / М.М.Квасній // Регіональна економіка. - №1- 2006 - С. 245-251.

10. Клименко О.С. Мікроекономіка: Підручник. - К.: Либідь, 2006. - 460 с.

11. Клочко В. І. Глобалізація та її вплив на країни з перехідною економікою. // Економіка України. - № 10. - 2007. - С. 16.

12. Ковальчук В. М. У світі економіки. - Тернопіль: Астон, 2003. - 336 с.

13. Ліщук Н.П. Трансформація економічної системи як закономірний процес розвитку суспільства / Н.П Ліщук // Економіка та підприємництво. - №14 - 2007 - С.10-15.

14. Основи економічної теорії / За ред. Предборського В. А. - К.:Кондор, 2006. - 621 с.

15. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. - 5-те вид., випр. - К.: Знання-Прес, 2004. - 456 с.

16. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко, Л. О. Каніщенко та ін.; За ред Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища школа, 2007. -743с.

17. Орищак Я. О. Основи економіки/ Я. О. Орищак, В. В. Чвалюк. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 192 с.

18. Паларчук В. Адміністративно-командна система в світлі історичного досвіду// Економіка. Фінанси. Право. - №10 - 2007. - С. 6-7.

19. Перепьолкіна О.О. Економічне зростання в умовах перехідної економіки // Фінанси України.-№5 - 2006. - С. 110-121.

20. Руденко Ю.М. Змішана економіка розвинутих країн як орієнтир трансформаційних перетворень в Україні // Економіка та підприємництво Зб. Наук. Праць молодих учених та аспірантів - К.:КНЕУ, 2007. - С.56.

21. Ушаков Н. Г., Помінова І. І. Соціально-економічні типи країн : Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2008.- 304 с.

Размещено на Allbest.ru