Теоретико-методологічні засади формування стратегії еколого-економічного управління продуктивними потоками шахт

Визначено, що обсяг погашених виробок українських вугільних шахт, де було використано металеве кріплення, становив близько 450 тис. м3. В них потенційно може бути розміщено 300…400 тис. м3 гірської породи чи відходів вуглезбагачення. Обсяг породи у відвалах оцінено у 110828 тис. куб. м. Економічні втрати від забруднення атмосфери викидами з породних відвалів по регіону становить більше 8 млн. грн. У даний час можливості складування твердих і рідких відходів на існуючих земельних відводах практично є вичерпаними, що ускладнює екологічну ситуацію у вуглевидобувних регіонах. Проаналізовано можливість виконання комплексу робіт із закладки простору гірничих виробок для шахт Сніжнянсько-Торезького регіону та Західного Донбасу, проведено класифікацію способів закладки, побудовано структурну схему ведення закладочних робіт, визначено варіанти погашення підготовчих виробок. Виконано розрахунки щодо визначення обсягів гірської породи та витрат на погашення виробок для шахти «Павлоградська».

Визначено економію поточних витрат від ліквідації підготовчих виробок із вилученням металевого кріплення за формулою:

Епв= Е1+Е2+Е3+Е4, (20)

де Е1 - ефект від зменшення витрат на видачу породи з шахти і її розміщення у відвалах, грн.; Е2 - ефект від зменшення витрат на складування породи і утримання породного відвалу, грн.; Е3 - ефект від зберігання земельної площі, придатної до використання, грн.; Е4 - ефект від повторного використання металевого кріплення, грн.

Визначено ефект від зменшення витрат на видачу породи з шахти та іі розміщення у відвалах за формулою:

Е1=(Вп+ВтрЧl)q , (21)

де Вп - вартість видачі тонни породи по стволу, грн.; Втр - вартість транспортування однієї тони гірської породи на відстань 1 км, грн.; l - відстань транспортування породи до відвалу, км; q - кількість породи, що розміщується протягом року у гірничих виробках, що погашаються, т.

Визначено обсяг порід, необхідний для рекультивації при закладанні відпрацьованого простору на пластах С4 і С1 по шахті «Павлоградська» за формулою:

(22)

де Si - площа і-тої зони просідання земної поверхні, м2; Hi - величина просідання поверхні у і-тій зоні, м; і - кількість зон просідання земної поверхні. Таким чином, необхідний обсяг гірничої породи для погашення підготовчих виробок та подальшої рекультивації земної поверхні становитиме: Qз = 106Ч(1,94Ч(3,44 ? 0,66) + 0,68Ч(3,94 ? 0,66) + 4Ч(4,66 ? 0,66) + 0,9Ч(3,56 ? 0,66) + 1,94Ч(2,73 - 0,66) +1,75Ч(3,83 - 0,66)) = 35Ч106 м3 або 59,5Ч106 т.

На основі проведених розрахунків доведено, що закладання відпрацьованого простору зменшує деформацію земної поверхні, але не запобігає її затопленню, тому може застосовуватися лише у поєднанні із рекультивацією. Розраховано загальні витрати на закладку відпрацьованого підземного простору, які складатимуть:

Ззак = СзакЧV = 91Ч18,7Ч106 = 1,7Ч109 грн., (23)

де Сзак - вартість робіт з закладки підземного простору, грн.;

V - обсяг гірської породи, що використовується для закладання, т.

Визначено витрати на рекультивацію за обраним варіантом (видалення чорнозему та родючого шару ґрунту, переміщення його до відвалів, складування ґрунту та гірської породи, зрізання гребенів відвалів та вирівнювання поверхні відвалу):

Зрек = СрекЧQр = 12,41Ч35Ч106 = 435Ч106 грн., (24)

де Срек - витрати на рекультивацію земної поверхні за обраним варіантом, грн.; Qр - кількість гірської породи для здійснення рекультивації, м.

Таким чином, загальні витрати за варіантом закладання простору гірничих виробок та рекультивації визначено як:

Ззаг = Ззак + Зрек = 1,7Ч109 + 435Ч106 = 2,135Ч109 грн. (25)

За рівнем запасів метану на вугільних шахтах Україна посідає восьме місце у світі. За прогнозними оцінками вугільні пласти у Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах містять від 8 трлн. до 22 трлн. куб. м цього небезпечного газу. Для гарантування безпеки вуглевидобутку необхідне його вилучення з пластів випереджувальним способом, ще до початку відпрацювання пластів вугілля. Майже 90% вітчизняних шахт українськими вченими класифіковано як вибухонебезпечні при тому, що в Україні утилізується лише 4% метану, що виділяється у вибоях. Виконано методологічне обґрунтування доцільності дегазації вугільних пластів для найбільш небезпечних за вмістом метану вугільних шахт. Запропоновано економічний ефект від проведення дегазації у першому наближенні визначати як:

Е = Е0 - Вд, (26)

де Е - економічний ефект від збільшення навантаження на очисний вибій, грн./рік; Вд - витрати на проведення дегазації на шахті, грн./рік.

Економічний ефект при відносному зменшенні загальношахтних витрат Еуш в свою чергу визначається за формулами (27-28):

Еуш =0.01С1DШnД(), (27)

Еуш =0.01n С11DШnД(), (28)

де - питома вага умовно-постійних витрат у обслуговуванні ланок шахти, відсотки; С1 - собівартість видобутку вугілля по шахті без врахування дегазації, грн./т; DШ - добовий видобуток вугілля без врахування дегазації, т;

n - кількість днів роботи шахти протягом року; nД - кількість лав, що працюють із застосуванням дегазації; - питома вага умовно-постійних витрат з обслуговування очисного вибою у загальношахтній собівартості, відсотки; - середній коефіцієнт навантаження на лаву; С11 - собівартість видобутку 1 тони вугілля на шахті у випадку, якби її навантаження зросло тільки завдяки збільшенню кількості лав, грн.; - коефіцієнт зростання навантаження по шахті. Останній коефіцієнт, з наведених вище, характеризує позитивні наслідки від проведення дегазації і визначається за формулою (29):

, (29)

де Ш - підвищення навантаження на шахту в результаті застосування дегазації, т/добу.

Доведено, що метан являє собою цінний природний ресурс, а його утилізація шахтами може приносити додатковий дохід. Утилізація метану потребує значних інвестицій і поточних витрат, тому у якості критерію економічної доцільності використання метану запропоновано термін повернення інвестицій, які необхідні для реалізації одного або іншого варіанту утилізації метану. Цей термін повернення інвестованих коштів не має перевищувати декількох років, враховуючи високий рівень інфляції, вартість позикового капіталу і нестабільність ринкової кон'юнктури:

(30)

де То - бажаний термін окупності інвестицій, роки; С1 - річні витрати за тими об'єктами чи процесами, які заміщуються при утилізації метану (наприклад, вартість заміщеного метаном палива), грн.; Кi - інвестиції по варіантам; Сi - річні (поточні) витрати з утилізації метану (наприклад, утримання трубопроводу, вакуум-насосних пристроїв тощо), грн.; і - індекс варіанту утилізації метану (і=1,..,n).

У шостому розділі «Еколого-економічні наслідки закриття вугільних підприємств» проаналізовано економічні, соціальні та екологічні наслідки відмови від видобутку запасів та вплив процесів закриття шахт на стан довкілля у гірничопромислових регіонах країни. Відзначено, що шахта створюється на визначений термін часу, тривалість якого планується на основі цілої низки показників, і має бути ліквідована у деякий момент часу у майбутньому.

Визначено основні причини закриття шахт, серед яких зменшення потреби у вугіллі даної марки, складність гірничо-геологічних умов, низький технічний рівень шахти, несприятливий вплив на навколишнє природне середовище, вичерпання запасів корисних копалин. Запропоновано розподіл всіх запланованих до закриття шахт на дві групи: шахти з великим залишковим терміном експлуатації (більше 20 років) і шахти з малим залишковим терміном служби (менше 20 років). Виявлено основні недоліки у сучасних підходах до визначення черговості ліквідації шахт і фінансування заходів з ліквідації. Розглянуто екологічні наслідки закриття вуглевидобувних підприємств на основі наявного досвіду реструктуризації галузі. Проаналізовано з точки зору екологічних наслідків два основні методи закриття шахт - шляхом їх «сухої» та «мокрої» консервації. На основі аналізу проектів ліквідації шахт визначено прогнозні терміни їх затоплення (2..23 роки), після яких можливий вихід на поверхню високомінералізованих й агресивних шахтних вод. Доведено, що витрати на закриття шахти за трьома частинами (виробничою, екологічною і соціальною, включаючи створення нових робочих місць) коливаються в залежності від складності шахти і чисельності її персоналу (60…150 млн. грн.).

Науково обґрунтовано методологію компенсаційних витрат та запропоновано методологію оцінки наслідків втрат запасів вугілля у надрах, яка базується на застосуванні компенсаційних витрат на основі врахування додаткових витрат на потужності шахт, які виводяться з експлуатації, та збитків споживачів товарної вугільної продукції. Розглянуто різновиди компенсації при ліквідації об'єктів, які мають різну цінність і запропоновано рекомендації з мінімізації економічних втрат в процесі закриття вугільних шахт. Визначено важливі фактори, що впливають на розмір економічних втрат, потужність шахти і термін її експлуатації. Доведено, що економічні наслідки втрати запасів проявляються не в момент прийняття рішення про їх втрату, а в момент відчуття ринком нестачі товарного вугілля в результаті зменшення його пропозиції. Збиток від втрати запасів запропоновано розподілити на внутрішні і зовнішні витрати. Зміна внутрішніх витрат відображатиме економічний ефект від втрати шахтою частини запасів поля, а зовнішніх - розмір збитків від цієї втрати для національної економіки.

У сьомому розділі «Еколого - економічний зміст паспортизації вугільних шахт за окремими регіонами вуглевидобутку» проаналізовано гірничо-геологічні умови вуглевидобувних підприємств, що працюють на території Донбасу і Львівсько-Волинського вугільного басейну. Визначено фактори (чинники), які спричиняють найбільший вплив на ефективність роботи шахти та екологічну ситуацію навколо неї. Запропоновано визначення еколого-економічного потенціалу шахти як її здатності шахти задовольняти споживчий попит на мінеральну корисну копалину із визначеним рівнем рентабельності за умови мінімізації негативних наслідків гірничовидобувної діяльності та забезпеченні простого відтворення основних засобів за рахунок раціонального використання у своїй господарській діяльності продуктивних потоків.

Рекомендовано при оцінці еколого-економічного потенціалу шахти враховувати сукупність чинників природного, технологічного, екологічного та економічного середовища шахти. Узагальнено аналітичні оцінки чинників, що формують економіко-екологічний потенціал шахти, наведено у табличній формі (табл. 3).

Класифіковано чотири основні природні параметри: марка вугілля, потужність пластів, що розробляються, глибина залягання і глибина розробки, властивості вміщуючих гірських порід, на цій основі розглянуто механізм впливу зазначених вище природних факторів на екологію. Запропоновано інтегральний показник економіко-екологічного потенціалу вугільної шахти, який оцінено за кількома групами коефіцієнтів, кожен з яких характеризує індустріальну складову шахти, вплив природних умов на функціонування вуглевидобувного підприємства, вплив шахти на довкілля, а також коефіцієнтом, який характеризує рівень витрат на видобуток корисної копалини на конкретній шахті по відношенню до середніх витрат на видобуток вугілля по галузі (коефіцієнт ri).

Проведено системні розрахунки еколого-економічних паспортів вугільних підприємств за окремими регіонами Донбасу на основі поділу елементів гірничо-геологічних умов на такі, які сприяють підвищенню екологічної безпеки при видобутку і переробці вугілля та такі, що створюють менш сприятливі і більш небезпечні умови праці.

Таблиця 3 Визначення рівня економіко-екологічного потенціалу шахт

Визначено, що для шахти з високим рівнем еколого-економічного потенціалу значення інтегрального коефіцієнту еколого-економічного потенціалу має бути вищим за І =1,5. Практично доведено доцільність використання показника еколого-економічного потенціалу для прийняття рішень про подальшу доцільність експлуатації конкретного підприємства, визначення його місце у рейтингу підприємств галузі та формування відповідної економіко-екологічної стратегії розвитку вуглевидобувного підприємства.

ВИСНОВКИ

В дисертації, яка є завершеною науково-дослідною роботою вирішена важлива для національної економіки проблема, що полягає у обґрунтуванні теоретико-методологічних підходів до формування стратегії еколого-економічного управління продуктивними потоками вугільних шахт з метою подальшого удосконалення економічного механізму зменшення рівня шкідливого впливу на навколишнє природне середовище з врахуванням специфіки галузі як високо інерційної системи. В результаті досліджень науково обґрунтована нова цілісна стратегія управління і моделювання параметрів основних продуктивних потоків на основі двоєдиної сутності шахт як еколого-економічних систем із урахуванням індивідуальних особливостей підприємств у вигляді екологічного паспорту.

Результати виконаного в дисертації дослідження дозволяють зробити висновки, основними серед яких є наступні.

В результаті вирішення задачі розробки теоретичних, методологічних основи та методичних підходів до екологічної паспортизації діючих вуглевидобувних підприємств обґрунтовано концепцію управління природокористуванням, яка базується на екологічній паспортизації вуглевидобувних підприємств, розмежуванні й упорядкуванні впливу окремих продуктивних потоків шахт на довкілля. Доведено, що ступінь негативного впливу вуглевидобувного підприємства на навколишнє середовище, зокрема за рахунок притоку води до виробок шахти, виділення шахтного метану та видачі на поверхню гірської породи, позначається на інвестиційній привабливості підприємств з точки зору їх простого або розширеного відтворення. Запропоновано оцінювати привабливість вугільних шахт шляхом розподілу (класифікації) останніх за величиною екологічного коефіцієнту. змінюється в межах (0…1), але завжди є меншим одиниці. Він принципово не може дорівнювати нулю, оскільки це означало би відсутність природних факторів, і лише в окремих випадках, теоретично, він може дорівнювати одиниці при рівних витратах на видобуток вугілля за індустріальними і природними факторами. Бажаним є менше значення екологічного коефіцієнту, оскільки він опосередковано характеризує (в узагальненому вигляді) більш сприятливі гірничо-геологічні умови.

На основі визначення економічної доцільності та параметрів використання супутніх продуктивних потоків вугільної шахти встановлено, що при плануванні показників діяльності шахти необхідно використовувати системно-цiльовий пiдxiд до управління продуктивними потоками, який на відміну від існуючих враховує подвійну сутність шахти як природної та індустріальної системи та можливість використання цих потоків в господарській діяльності вуглевидобувних підприємств. Встановлено, що для оцінки результату виробничої діяльності підземного комплексу гірничих робіт необхідно враховувати вилучення на поверхню чотирьох продуктивних компонентів, які з позицій раціонального ресурсо- і природокористування можуть з однієї сторони розглядатися як фактори, що здатні спричинити негативний вплив на навколишнє середовище. Такими компонентами є вугілля, порода, шахтна вода і рудничний газ, які можуть бути представлені у вигляді системи перетворювачів «шахта-збагачувальна фабрика». Для потоку вугілля вихідними параметрами використання визначено обсяг видобутку кожної і-тої шахти з урахуванням втрат; якість видобутого вугілля (його зольність); сумарні витрати на видобуток і збагачення; для потоку гірської породи - обсяг вилученої на поверхню породи, витрати на вилучення з породи корисних компонентів, а також на розміщення її у відпрацьованому просторі; для потоку шахтного метану (рудничного газу) - прогнозний (можливий) обсяг виходу метану, сумарні витрати на вилучення з газоповітряної суміші корисних компонентів. Параметрами вихідних потоків у такій системі являються: сумарний прибуток, отриманий від реалізації продукції, обсяг реалізованого вугілля, якість реалізованого вугілля (зольність),обсяг переробленої породи, обсяг використаного газу, сума зменшення втрат від впливу породних відвалів на оточуюче середовище, сума зменшення втрат від впливу газоповітряної суміші на атмосферу.

В результаті розробки методології комплексної оцінки запасів вугілля для визначення їх категорії як економічних або недоцільних до видобутку, необхідно використовувати розкриту у роботі сутність доцільності видобутку балансових запасів вугілля з точки зору конкурентного середовища (ціни на вугілля на внутрішньому та зовнішньому ринках) і «стейкхолдерів» (зацікавлених осіб) на основі граничних значень зольності та потужності вугільних пластів, собівартості видобутку вугілля та витрат на збагачення, теплоти згорання вугілля та коефіцієнту виходу корисної продукції, а також запропоновано визначення терміну «економічні запаси вугілля». Визначено, що до економічних запасів відносять такі запаси корисної копалини, відпрацювання яких за існуючих соціально-економічних умов і конкурентного середовища на ринку мінеральної сировини визнається економічно ефективним. Економічна ефективність їх відпрацювання визначається як кондиціями (потужність пласту, зольність), так й властивостями вугілля, зокрема його теплотворною здатністю та ступенем метаморфізму. Під «зацікавленими особами» розглядаються держава та власники підприємств-споживачів вугілля (технологічні ланцюжки «Вугілля- Електростанція» та «Вугілля-Кокс-Метал». Побудовано економіко-математичну модель визначення залежності між продуктивністю праці робітників шахт і собівартістю видобутку вугілля, в якій доведено, що індивідуальні витрати на кожній шахті визначаються двома параметрами - потужністю пласту і зольністю вугілля, відповідно, саме їх значення визначають і економічність запасів тих або інших ділянок родовищ. Проаналізовано динаміку зміни економічних запасів вугілля в Україні відповідно до існуючих кондицій і побудовано економіко-математичні залежності витрат на збагачення вугілля на фабриках в залежності від зольності гірської маси. При розрахунку собівартості видобутку тони рядового вугілля отримано залежність, яка може бути використана для оцінки рівня економічності запасів у найближчій перспективі. З метою забезпечення діяльності вугільних шахт необхідними балансовими запасами в умовах реструктуризації галузі, з урахуванням зменшення навантаження на довкілля, побудовано економіко-математична модель перерозподілу запасів між шахтами на основі визначення оптимальних річних обсягів видобутку по окремих шахтах з запасів власного шахтного поля і «нових» ділянок. Застосування пропонованих економіко-математичних моделей і підходів до визначення економічності запасів вугільних шахт дозволяє зменшити непродуктивні витрати ресурсів, стабілізувати на найближчу перспективу обсяги виходу гірської породи на поверхню за рахунок залучення до видобутку кондиційних пластів тих шахт, які були закриті у процесі реструктуризації галузі.

В результаті визначення і наукового обґрунтовання методичних положень щодо визначення граничної глибини відпрацювання запасів вугілля у надрах за критеріями природокористування, до яких належать витрати на видобуток, обсяг породи на одну тону видобутку, водоприток, втрати запасів, глибина відпрацювання розроблено методичні підходи, які можуть бути використані для обґрунтування обсягів дотацій підприємствам третьої групи (шахт ім. Скочинського, ім. Дзержинського, ім. Калініна, шахти Заря), експлуатація яких на глибоких горизонтах є недоцільною, на основі урахування ролі цієї групи підприємств у промисловій інфраструктурі регіону та її негативного впливу на довкілля . Кожний з критеріїв представлений у трьох вимірах (Е-А, D-Y, N-S), де Е - погіршення економічних показників роботи шахт, D - наслідки проявів збільшення глибини розробки, N - витрати на природоохоронні заходи. На основі застосування запропонованих методичних підходів існує можливість надання економої (за допомогою витрат на видобуток) і екологічної(за допомогою втрат запасів і витрат на компенсацію шкідливого впливу на довкілля) оцінки доцільності проведення гірничих робіт на великих глибинах, врахування ступеню досконалості технології (за допомогою скорочення видачі гірської породи, утилізації метану, шахтної води тощо. встановлено, що граничний інтервал глибин для розробки вугілля шахтами Центрального району Донбасу буде дорівнювавти 900…1100 м. Визначено, що для шахт ім. Скочинського, ім.Дзержинського, ім. Калініна, шахти «Заря» (шахт «третьої групи») ефективне відпрацювання горизонтів, які розташовані нижче граничного принципово можливе, але лише за рахунок удосконалення схем розкриття, вентиляції, систем розробки, підземного транспорту, запровадження досконалої механізації і автоматизації виробничих процесів.

В результаті розробки методологічних засад формування еколого-економічної стратегії розвитку вуглевидобувних підприємств удосконалено економічний механізм оцінки доцільності переходу до відробки нових шахтних полів, який базується на управлінні продуктивними потоками шляхом узгодження необхідності забезпечення позапланових втрат потужностей з вуглевидобутку та відповідних компенсаційних обсягів готової вугільної продукції. Доведено, що необхідність компенсації втрат запасів зумовлена неоднорідністю родовищ вугілля - наявність виробничої інфраструктури, гірничо-геологічні умови, витрати на рекультивацію і збагачення рядового вугілля завжди призводитимуть до виникнення відмінностей у собівартості компенсуючих запасів. Визначено, що при співставленні альтернативних родовищ (вугільних шахт) за критерієм прибутку процедура компенсації запасів є обов'язковою. Перехід більшості підприємств вуглевидобутку до відтворення, що звужується, супроводжується реалізацією власниками або контролюючими фірмами стратегії «збирання врожаю», яка передбачає мінімізацією інвестиційних вкладень, вилучення капіталу і згортання діяльності. Управління продуктивними потоками на вугільних шахтах шляхом залучення шахтної води, метану та гірської породи до господарського обороту потенційно дозволяє вуглевидобувним підприємствам отримувати додатковий дохід від виробничої діяльності за рахунок отримання диференційної ренти.

В результаті наукового обґрунтування методологічних підходів до оцінки еколого-економічних та соціальних наслідків закриття вугільних підприємств на основі економічного протиставлення необхідності компенсації втрат запасів і ступеня впливу продуктивних потоків на довкілля в умовах зміни глибини видобутку запасів, потужності шахти, ступеню складності топології мережі її виробок вперше сформовано механізм обрання оптимальної стратегії закриття вугільних шахт, на основі якого запропоновано класифікацію шахт, що підлягають ліквідації, на три групи. Визначено, що необхідність економічного протиставлення необхідності компенсації втрат запасів та ступеня впливу на довкілля пов'язана із вичерпністю вугілля як мінерального ресурсу надр, що має на теперішньому етапі розвитку національного вуглевидобутку має наслідком відпрацювання більшої частини кондиційних запасів вугілля. Залучення до господарського обороту нових шахтних полів призводитиме до посилення негативного впливу вуглевидобувної діяльності на екологію та соціальне середовище шахтарських регіонів, вимагатиме збільшення інвестицій у капітальне будівництво та освоєння нової техніки, застосування сучасних технологій видобутку при одночасному погіршенні якості видобутого рядового вугілля.

На основі обґрунтовання методології застосування компенсаційних витрат при оцінці наслідків втрат запасів мінеральних ресурсів у надрах запропоновано удосконалену методологію оцінки наслідків втрат запасів вугілля у надрах, яка базується на застосуванні компенсаційних витрат на основі, врахуванні додаткових витрат на потужності шахт, які виводяться з експлуатації, та збитків споживачів товарної вугільної продукції. Визначено, що по мірі відпрацювання шахтою підготовлених до видобутку запасів можливе здійснення або внутрішньошахтної компенсації (здійснюється самим підприємством, причому економічні наслідки для шахти - позитивне чи негативне значення економічного ефекту - залежить від того, чи було втрачено гірші або ліпші запаси шахтного поля), або компенсації за межами підприємства. Особливе значення в оцінці економічних втрат запасів вугілля має той факт, що придатні для вилучення запаси є обмеженими, причому більша частина придатних до видобутку геологічних запасів сьогодні вже виявлена і залучена до господарського обороту. Тому стійкою тенденцією на майбутнє залишається перевищення попиту на товарне вугілля над його пропозицією. Втрата економічних запасів кожної ділянки надр посилюватиме нерівновагу на ринку, збільшуючи ціну вугілля й завдаючи збитків національній економіці.

На основі розкриття сутності еколого - економічного потенціалу вугільної шахти на основі аналізу її продуктивних потоків, наукового обґрунтовання чинників, що формують еколого-економічний потенціал вугільної шахти та систематизації еколого - економічних паспортів вугільних підприємств за окремими регіонами Донбасу розроблено механізм визначення параметрів еколого-економічної паспортизації, в основу якого покладено методологію визначення граничних значень природних факторів, що формують ступінь навантаження на навколишнє середовище (загальна забезпеченість запасами вугілля; потужність пластів, що розробляються; незмінність пластів в межах шахтного поля, глибина розробки (глибина залягання корисної копалини); забруднення атмосфери парниковими газами; видача шахтних вод на поверхню). Надано визначення економіко-екологічного потенціалу вугільної шахти як сукупності техніко-економічних показників та властивостей продуктивних потоків шахти, що визначають можливість участі шахти у господарській діяльності та межі залучення корисних копалин до створення економічних благ із врахуванням екологічних обмежень. Класифіковано природні параметри: марка вугілля, потужність пластів, що розробляються, глибина залягання і глибина розробки, властивості вміщуючих гірських порід, й на цій основі розглянуто природу впливу зазначених факторів на екологію. Запропонований інтегральний показник оцінки економіко-екологічного потенціалу вугільної шахти, який характеризує індустріальну складову шахти, вплив природних умов на функціонування вуглевидобувного підприємства, вплив шахти на довкілля, а також рівень витрат на видобуток вугілля на конкретній шахті по відношенню до середніх витрат по галузі. Застосування показника еколого-економічного потенціалу дозволяє на основі сукупності даних про стан природної і виробничої системи шахти прийняти рішення про подальшу доцільність експлуатації конкретного підприємства, визначивши його місце у рейтингу підприємств галузі.

В результаті визначення сутності продуктивних потоків вугільних шахт, їх параметрів, системи їх економічної оцінки обґрунтовано, що до домінуючих при управлінні продуктивними потоками шахт відносяться фактори: гірничо-геологічні (потужність пластів вугілля, їх незмінність в межах шахтного поля, залишкові запаси вугілля та глибина розробки), економічні (марка вугілля) та технологічні (пропускна спроможність виробничих ланок шахти, виробнича потужність шахти, складність підземного господарства). Доведено, що продуктивні потоки визначають економічні можливості видобутку геологічних запасів вугілля з надр. До числа параметрів продуктивних потоків віднесено приток води до підземних виробок шахти, обсяги виділення шахтного метану на тону видобутого вугілля та зольність видобутого рядового вугілля.

На основі обґрунтовання та формалізування методичних підходів до управління продуктивними потоками шахт з метою мінімізації їх негативного впливу на навколишнє середовище удосконалено теоретичнi та методичнi пiдxоди до розробки програми екологізації діяльності шахти шляхом врахування економічної ефективності і принципів використання відходів вугільного виробництва, а також простору підземних гірничих виробок на засадах визначених концепцією раціонального природокористування. Доведено, що використання гірської породи з відвалів для погашення капітальних гірничих виробок вугільних шахт, що підлягають ліквідації дозволяє отримати економію витрат від зменшення витрат на видачу породи з шахти і її розміщення у відвалах, ефект від зменшення витрат на складування породи і утримання породного відвалу, економію витрат від зберігання земельної площі, придатної до використання та додатковий дохід від повторного використання металевого кріплення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Монографії:

1. Бардась А.В. Економічні зв'язки вугільної шахти як ентропійної системи: Монографія / А.В. Бардась, О.І. Симоненко, С.В. Саллі. - Д.: Національний гірничий університет, 2009. - 208 с.

2. Бардась А.В. Принципи екологічної паспортизації вуглевидобувних підприємств України в умовах реструктуризації галузі [Текст]: Монографія / А.В. Бардась. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2010. - 400 с.

3. Bardas A. Transformation of Coal Mining Industry in Europe: Environmental and Economic Aspects // Єдина Європа: перспективи розвитку : Монографія / Національний гірничий університет, Дніпропетровськ; Вища школа банкова, Вроцлав; наук. ред.. О.І. Амоша. - Дніпропетровськ : Національний гірничий університет, 2010. - 254 с. - Текст англ., польск., укр., рос. / Bardas A. - С. 225-232.

У наукових фахових виданнях:

4. Бардась А.В. До питання оцінки ентропії економічних міні систем / А.В. Бардась // Економічний вісник Національного гірничого університету. -2005. - №4. - С.99-103.

5. Бардась А.В. До питання оцінки системи корпоративного управління / А.В. Бардась / А.В. Бардась // Економіка: проблеми теорії і практики. - 2006. - Випуск 220. Том I - С.157-165.

6. Бардась А.В. Оптимізація використання ресурсів вуглевидобувних підприємств на основі врахування внутрішніх ентропійних зв'язків / А.В. Бардась // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2006. - №4. - С.46-51.

7. Бардась А.В. Формування ентропійних потоків у процесі видобутку та переробки вугілля / А.В. Бардась // Економіка промисловості. - 2007. - №2 (37). - С.148-153.

8. Бардась А.В. Економічне обґрунтування природи взаємозв'язків між внутрішніми ресурсами шахти / А.В. Бардась // Економіка: проблеми теорії і практики. - 2007. - Випуск 224. - С.107-116.

9. Бардась А.В. До проблем оцінки інноваційного потенціалу вугільних шахт як систем з ентропійною природою / А.В. Бардась // Схід. - 2007. - № 6(84). - С. 95-117.

10. Бардась А.В. Оцінка потенціалу вугільної шахти як природної системи / А.В. Бардась // Вісник Хмельницького національного університету. - 2007. - №3. Том 2. Економічні науки. - С. 127-130.

11. Бардась А.В. Еколого-економічна оцінка наслідків відпрацювання залишкових запасів вугілля в надрах / А.В. Бардась // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2008. - №1-2. - С. 98-104.

12. Бардась А.В. Моделі управління ефективними запасами // Социально-промышленные аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти; Редкол.: Амоша А.И. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2008. - 442 с. / А.В. Бардась. - С. 127-144.

13. Бардась А.В. Визначення раціональної границі видобування запасів корисних копалин на прикладі вугілля / А.В. Бардась, М.В. Бойченко // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2008. - №3. - С. 85-90. (Особистий внесок здобувача - визначено критерії оцінки економічності видобутку запасів вугілля).

14. Бардась А.В. Компенсаційні витрати в умовах позапланових втрат запасів // Экономика промышленности: Сб. научн. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Вишневский В.П. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2008. - Вып. 7. - 524 с. / А. В. Бардась. - С. 308-322.

15. Бардась А.В. Екологічний аудит як передумова екологічної паспортизації вугільних шахт України / / А.В. Бардась, Н.В. Цабегей // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2008. - №4. - С.124-128. (Особистий внесок здобувача - визначено ключові показники еколого-економічної оцінки вугільних шахт)

16. Бардась А.В. До питання екологічної паспортизації вугільних шахт / А.В. Бардась // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2009. - №1. - С. 88-91.

17. Бардась А.В. Економіка природокористування і продуктивні потоки вугільних шахт / А.В. Бардась // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2009. - №2. - С.121-131.

18. Бардась А.В. Особливості ліквідації вугільних шахт у старопромислових регіонах / О.І. Амоша, А.В. Бардась // Економіка промисловості. - 2009. - №3. - С.34-40. (Особистий внесок здобувача - проаналізовано соціально-економічні екологічні наслідки закриття вугільних шахт та запропоновано класифікацію шахт, що підлягають ліквідації).

19. Бардась А.В. Характер взаємодії шахтних потоків / А.В. Бардась // Економіка: проблеми теорії і практики. - 2009. - Випуск 256. Том І. - С.138-150.

20. Бардась А.В. Теоретичні аспекти визначення категорії «економічні запаси» / А.В. Бардась // Економіка: проблеми теорії і практики. - 2009. - Випуск 255. Том ІІ. - С.344-358.

21. Бардась А.В. Побудова прогностичної моделі оцінки впливу природного середовища шахти на економічні показники / А.В. Бардась, Д.В. Бабець // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2009. - №3. - С.88-96. (Особистий внесок здобувача - визначено залежності між впливом чинників природного середовища - глибиною залягання, газонасиченістю пластів, виходом гірської породи та надходженням води до гірничих виробок та економічними результатами діяльності шахти - собівартістю видобутого вугілля).

22. Бардась А.В. Економічні межі доцільності розміщення породи у виробках, що погашаються / А.В. Бардась, В.В. Ситник // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2009. - №4. - С.73-83. (Особистий внесок здобувача - обґрунтовано та формалізовано методичні підходи до управління продуктивним потоком гірської породи на шахті).

23. Бардась А.В. Моніторинг ресурсів природного середовища при розробці вугільних родовищ / А.В. Бардась // Економіка: проблеми теорії і практики. - 2009. - Випуск 257. Том І. - С.78-91.

24. Бардась А.В. Модифікована оцінка конкурентоспроможності підприємства з видобутку запасів / А.В. Бардась // Економіка промисловості. - 2009. - №5(48). - С. 176-183.

25. Бардась А.В. Якість вугілля та визначення категорії «повнота вилучення запасів» / А.В. Бардась // Економіка промисловості. - 2009. - №5(48). - С.50-59.

26. Бардась А.В. Основи екологічної паспортизації вуглевидобувних підприємств / А.В. Бардась // Економіка: проблеми теорії і практики. - 2010. - Випуск 259. Том І. - С.21-29.

27. Бардась А.В. Економічні межі супутнього видобутку шахтного метану / А.В. Бардась // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2010. - №4. - С.119-124.

28. Бардась А.В. Причини і еколого-економічні наслідки закриття шахт / А.В. Бардась, В.В. Ситник // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2010. - №3. - С. 88-95. (Особистий внесок здобувача - Проаналізовано економіко-соціальні і екологічні наслідки закриття вуглевидобувних підприємств України та втрати в надрах запасів вугілля).

29. Бардась А.В. Еколого-економічна оцінка можливостей відпрацювання залишкових запасів вугілля шахтами малої потужності / А.В. Бардась // Ефективна економіка - 2010. - №6. - Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua.

30. Бардась А.В. Природні особливості основних геолого-промислових вугленосних регіонів України / А.В. Бардась // Економічний простір: Збірник наукових праць. - 2010. - №37. - С. 269-279.

31. Бардась А.В. Розробка методичних рекомендацій щодо визначення економіко-екологічного потенціалу вугільних шахт / А.В. Бардась // Економічний простір: Збірник наукових праць. - 2010. - №37. - С. 309-322.

32. Бардась А.В. Оцінка впливу рівня припливу води на екологічну обстановку при відпрацюванні запасів вугілля / А.В. Бардась // Економічний простір: Збірник наукових праць. - 2010. - №37. - С.288-294.

33. Бардась А.В. Оцінка впливу відпрацювання запасів вугілля на довкілля / А.В. Бардась, В.В. Ситник, А.І. Червоненко // Економіка: проблеми теорії і практики. - 2010. - Випуск 263. Том ІІ. - С. 298-309. (Особистий внесок здобувача - науково обґрунтовано методичні підходи до управління продуктивними потоками шахт з метою мінімізації їх негативного впливу на навколишнє середовище).

34. Бардась А.В. Моделювання граничної глибини відпрацювання запасів за критеріями природокористування / А.В. Бардась // Економіка: проблеми теорії і практики. - 2010. - Випуск 272. Том II. - С.109-121.

35. Бардась А.В. Управління породними потоками з метою мінімізації ентропійного впливу на оточуюче середовище / А.В. Бардась // Економіка промисловості. - 2010. - № 1. - С. 153-162.

36. за матеріалами конференцій:

37. Бардась А.В. Розробка стратегії інноваційного розвитку для вугільної шахти «Красноармійська» / А.В. Бардась // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми інноваційного розвитку економіки України”. Дніпропетровськ: НГУ, 2005. - С.21

38. Бардась А.В. Забезпечення інноваційного розвитку вугільних шахт за рахунок застосування ентропійного підходу / А.В. Бардась // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми інноваційного розвитку економіки України”. Дніпропетровськ: НГУ, 2006. - С. 19-20.

39. Бардась А.В. Еколого-економічна оцінка наслідків відпрацювання залишкових запасів вугілля в надрах / А.В. Бардась // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми інноваційного розвитку економіки України”. Дніпропетровськ: НГУ, 2008. - С.52-53

40. Бойченко М.В. Антропогенний вплив на довкілля та перспективи трансформації природного середовища / М.В. Бойченко, А.В. Бардась // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми інноваційного розвитку економіки України”. Дніпропетровськ: НГУ, 2009. - С.222-223.

41. Бардась А.В. Шляхи управління економічним потенціалом підприємства при невизначеності та/або нестабільності умов господарювання / А.В. Бардась, Я. Іщенко// Трансфер технологій: від ідеї до прибутку: Матеріали І міжнар. наук.-практ.конф.студ., асп. і мол. учених. [Текст] в 2 Т. - Д. : Національний гірничий університет, 2010. - Т.1. - С. 242-244.

42. Бардась А.В. Параметри ентропійної природи вугільних шахт щодо впливу на довкілля та виробничі витрати / А.В. Бардась,Т.Ю. Кудрявцева, К.С. Трофімова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми інноваційного розвитку економіки України”. Дніпропетровськ: НГУ, 2010. - С. 7-8.

В інших виданнях:

43. Bardas A. Increasing of System's Entropy on the Example of Coal Mine Operations Research. University of Petrosani, Romania Annals, 2006, vol. 6, pages 21-24.

44. Bardas A. Influence on Environmental Factors That Determines Coal Mine Economic Entropy// Scientific Reports of Resource Issues 2010. Volume 1. Technische Universitat Bergakademie Freiberg, Germany. - p. 463-466.

Размещено на Allbest.ru