Особливості розробки інвестиційної стратегії ТОВ "Дніпрокераміка"

Підприємство для підтримання своєї платоспроможності має так будувати свої платіжні стосунки з кредиторами і свої платіжні календарі, щоб цей показник постійно перебував на рівні 0,7-0,8. Якщо показник <0,5, це означає, що платоспроможність підприємства дуже низька.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - характеризує здатність підприємства негайно погасити короткострокові зобов'язання:

(2.4)

де АЛ - абсолютно ліквідні активи підприємства, до яких належать гроші та короткострокові фінансові вкладення.

= (Р.220+...Р.240)/(Р.620 (Ф.1));

= А1/(П1+П2).

Рекомендована нижня межа показника - 0,2-0,3. Дехто з економістів вважає, що надзвичайно високе значення коефіцієнта наводить на думку про те, що фірма недостатньо продуктивно використовує свої кошти.

Із методики розрахунку коефіцієнтів випливає, що поліпшення їх значень у динаміці може бути досягнуто як за рахунок скорочення кредиторської заборгованості, так і за рахунок випереджувального зростання поточних активів (обігових коштів). Але саме собою зменшення кредиторської заборгованості неможливе, оскільки воно завжди супроводжується пропорційним скороченням обігових коштів. Тому найреальнішим засобом відновлення платоспроможності є збільшення обігових коштів підприємства з одночасним збільшенням статті „Нерозподілений прибуток” у пасиві балансу. Отже, критерієм відновлення платоспроможності є отримання у майбутньому періоді прибутку такого розміру, що необхідний для забезпечення дворазового перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями.

Для розрахунку показників ліквідності та платоспроможності підприємства (табл. 2.4.) аналізуємо форму № 1 „Баланс”.

Таблиця 2.4. Показники ліквідності та платоспроможності ТОВ „Дніпрокераміка”

Зробивши розрахунки можна сказати, що коефіцієнт загальної ліквідності загалом знаходиться у межах норми у 2012 році, і перевищує нормативне значення у 2010-2011 роках. Це говорить про те, що підприємство успішно функціонує і показує у скільки разів поточні активи покривають короткострокові зобов'язання.

Коефіцієнт термінової ліквідності також знаходиться в межах норми у 2011-2012 роках, а у 2010 році він становить 1,4 і це також є непогано. Загалом цей коефіцієнт відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умов своєчасного проведення розрахунків з кредиторами.

Розрахувавши коефіцієнт абсолютної ліквідності, ми бачимо, що його значення знаходить у межах норми у 2011-2012 роках, а у 2010 році він ставив 0,9 і це говорить про те, що у 2010 році підприємство неефективно використовувало свої кошти.

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками - прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.

Показники рентабельності є відносними характеристиками ефективності діяльності підприємства. До них належать:

1) рентабельність ресурсів (активів) підприємства за прибутком від діяльності () показує, скільки прибутку від звичайної діяльності припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства, й обчислюється за формулою:

, (2.5)

де - прибуток від звичайної діяльності підприємства, грн. (ф.№2 р.190); - середня вартість активів підприємства, грн. (ф.№1 р.280);

2) рентабельність ресурсів (активів) за чистим прибутком () показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства, й обчислюється за формулою:

, (2.6)

де - чистий прибуток підприємства за звітний період, грн. (ф.№2 р.220);

3) рентабельність власного капіталу () показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю власного капіталу підприємства, й обчислюється за формулою:

, (2.7)

де - середня сума власного та прирівняного до нього капіталу підприємства, грн. (ф.№1 р. (380+430+630));

4) рентабельність виробничих фондів () характеризує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю вартості виробничих фондів підприємства:

, (2.8)

де - середня вартість виробничих фондів підприємства, грн. (ф.№1 р. (030+100+120));

5) рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності () характеризує, скільки прибутку припадає на грошову одиницю повної собівартості реалізованої продукції підприємства, й обчислюється за формулою:

, (2.9)

де - прибуток від операційної діяльності підприємства, грн. (ф.№2 р.100); - повна собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг, реалізованих підприємством у звітному періоді, грн. (ф.№2 р.280).

Для розрахунку показників прибутковості та рентабельності підприємства (табл. 2.5.) аналізуємо форми: № 1 „Баланс”, № 2 „Звіт про фінансові результати”.

Таблиця 2.5. Показники прибутковості та рентабельності ТОВ „Дніпрокераміка”

Показник рентабельності ресурсів (активів) підприємства за прибутком від діяльності зменшився на 11,4 % у порівнянні з 2010 роком, а в порівнянні з 2011 роком збільшився на 5,4 % - це говорить про те, що збільшився прибуток на одиницю коштів інвестованих в активи підприємства. Рентабельність виробничих фондів в порівнянні з 2011 роком збільшилась на 8,5 %, а в порівнянні з 2010 з 2010 роком зменшилася на 14,1%. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності також в порівнянні з 2010 роком зменшилася на 10,0 % і збільшилася на 2,8 % у порівнянні 2012 з 2011 роком. Ділова активність підприємства є досить широким поняттям і охоплює практично всі аспекти його роботи. Специфічними показниками тут є величина дебіторської та кредиторської заборгованості.

На підставі інформації, поданої в балансі та звіті про фінансові результати, можна визначити показники, що характеризують ділову активність підприємства, тобто віддачу ресурсів, які застосовуються ним, та ефективність використання джерел фінансування його діяльності.

Показниками ділової активності підприємства є:

1) ресурсовіддача (РВ) - відображає чистий дохід, який підприємство заробляє на одній гривні вартості усіх своїх ресурсів, і обчислюється за формулою:

, (2.10)

де ЧД - чистий дохід підприємства за звітний період, грн. (ф.№2 р.035); - середня вартість активів підприємства за звітний період, грн. (ф.№1 р.280);

2) фондовіддача (ФВ) відображає, скільки виручки припадає на одиницю вартості основних засобів, чим характеризує ефективність їх використання. Обчислюється показник за формулою:

, (2.11)

де ЧД - чистий дохід підприємства за звітний період, грн. (ф.№2 р.035); - середня вартість основних засобів підприємства за звітний період, грн. (ф.№1 р.030);

3) коефіцієнт оборотності обігових коштів () характеризує кількість оборотів обігових коштів за звітний період і обчислюється за формулою:

, (2.12)

де ЧД - чистий дохід підприємства за звітний період, грн. (ф.№2 р.035); - середня вартість обігових коштів у звітному періоді, грн. (ф.№1 р.260+270).

Чим більше оборотів здійснюють обігові кошти, тим вища ефективність їх використання;

4) період одного обороту обігових коштів () обчислюється (у днях) за формулою:

, (2.13)

де - кількість календарних днів у звітному періоді;

5) коефіцієнт завантаження обігових коштів є оберненим до і характеризує участь оборотних коштів у кожній грошовій одиниці доходу, отриманого підприємством від реалізації продукції. Чим менше обігових коштів припадає на 1 грошову одиницю доходу, тим краще вони використовуються;

6) рентабельність (прибутковість) обігових коштів () характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. обігових коштів, тобто відображає ефективність їх використання й обчислюється за формулою:

, (2.14)

де - прибуток від операційної діяльності, грн. (ф.№2 р.100 (або 105));

7) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості () відображає, у скільки разів чистий дохід підприємства перевищує середню дебіторську заборгованість, і обчислюється за формулою:

, (2.15)

де ЧД - чистий дохід підприємства від реалізації продукції, товарів, послуг у звітному періоді, грн. (ф.№2 р.035)); - середня дебіторська заборгованість у звітному періоді, грн. (ф.№1 р.(050+160+170+180+190+200+210));

8) середній строк обороту дебіторської заборгованості () характеризує середній термін її погашення і обчислюється за формулою:

, (2.16)

де - кількість календарних днів у звітному періоді;

9) коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості () відображає, у скільки разів чистий дохід підприємства перевищує його кредиторську заборгованість, і обчислюється за формулою:

, (2.17)

де - середня кредиторська заборгованість у звітному періоді, грн. (ф.№1 р.(540+550+560+570+580+590+600));

10) середній строк обороту кредиторської заборгованості () характеризує середній термін її погашення і обчислюється за формулою:

(2.18)

де - кількість календарних днів у звітному періоді;

11) коефіцієнт оборотності власного капіталу () характеризує віддачу власного капіталу підприємства, тобто визначає, скільки чистої виручки припадає на одиницю власного капіталу:

, (2.19)

де ЧД - чистий дохід підприємства від реалізації продукції, товарів, послуг у звітному періоді, грн. (ф.№2 р.035));

- середня сума власного та прирівняного до нього капіталу підприємства, грн. (ф.№1 р.(380+430+630));

Для розрахунку показників ділової активності підприємства (таб. 2.6.) нам потрібні форми: № 1 „Баланс”, № 2 „Звіт про фінансові результати”.

Таблиця 2.6. Показники ділової активності ТОВ „Дніпрокераміка”

Розрахувавши показники ділової активності, ми бачимо, що ресурсовіддача підприємства збільшилася на 9,5% в порівнянні з минулими роками, і це говорить про те, що чистий дохід зріс на одну гривню вартості усіх своїх ресурсів; щодо фондовіддачі то вона також збільшилася у порівнянні з 2010 роком на 4,3% і це є позитивною тенденцією.

Коефіцієнт оборотності обігових коштів також поступово зріс на 10,5% і це свідчить про те, що чим більше оборотів здійснюють обігові кошти, тим вища ефективність їх використання.

З таблиці 2.5 ми бачимо, що період одного обороту обігових коштів в 2011 році збільшився на 2 дні, а в порівнянні до 2012 року зменшився до 87 днів. Розрахувавши коефіцієнт завантаження ми бачимо, що ТОВ „Дніпрокераміка” використовує обігові кошти ефективно. Рентабельність обігових коштів показує, що на 1 гривню обігових коштів припадає в середньому 43% прибутку. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості поступово зменшився і у 2012 році чистий дохід підприємства перевищує середню дебіторську заборгованість у 17 разів. Середній строк погашення дебіторської заборгованості становить 22 дні у 2012 році і це майже у 2 рази більше ніж у 2010 році. З розрахунку коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості, ми бачимо, що у 2012 році чистий дохід підприємства перевищує кредиторську заборгованість у 12 разів, в порівнянні з 2011 роком цей показник зменшився на 15%, а строк обороту збільшився і становить 31 день.

3. Шляхи покращення інвестиційної стратегії підприємства

Основними шляхами зниження витрат є економія усіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудоємкості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження трудоємкості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. На даному підприємстві є застаріле обладнання, яке можна продати без будь-якої шкоди для виробництва, це допоможе скоротити простої. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу.

Для економії матеріальних ресурсів на перший план також виступає застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів. Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини, яка надходить від постачальників та матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів.

Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, максимізації їх загрузки. Можна порекомендувати виробництво продукції значною кількістю маленьких серій, тоді витрати по складуванню готової продукції будуть мінімальними. Але, з іншого боку, збільшаться витрати на підготовку виробництва. Доцільно продати деяку кількість виробничих запасів та незавершеного виробництва.

Як і у всіх інших, в умовах кризи у даного підприємства є нестача грошових коштів, проблеми із збутом (велика сума готової продукції на складі) та з отриманням дебіторської заборгованості.

Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх можуть використовуватись для підтримки поточної платоспроможності в крайніх випадках, тому що вони приводять до відовлікання залучених фінансових ресурсів від цільового використання.

Що стосується поточної ліквідності, то даний коефіцієнт знаходиться в межах норми. У підприємства є проблеми із грошовими коштами, тому треба приділити увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркенгова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі, підвищення якості продукції).

Сума дебіторської заборгованості та запасів покриває суму оборотних активів у нормативному значенні. Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну суму можна отримати із неї, а частину дебіторської спрямувати на покриття кредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з відстрочкою платежу, по факту відвантаження продукії). Доцільним є надання відстрочки платежу споживачам, бо за рахунок цього збільшується обсяг реалізації, тобто прибуток (для стимулювання збуту в умовах високої конкуренції), але можливе виникнення додаткових витрат по залученню короткострокових банківських кредитів для компенсації дебіторської заборгованості.

Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основні внутрішні джерела - прибуток та амортизаційні відрахування.

Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні.

Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку на необхідну величину, що дозволить підвищити рентабельність капіталу.

Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу власних фінансових коштів в мінімально можливі строки.

Процес управління вартістю залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців.

Поряд з власним капіталом підприємство певну частину своїх фінансових ресурсів формує за рахунок позикового капіталу. За питомою вагою у складі залучених джерел фінансування значне місце займають банківські кредити та кредиторська заборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити. Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємства визначається характером кругообігу основних і оборотних активів. Але ж як джерело фінансування, позиковий капітал теж має свої особливості:

- відносна простота формування базових показників оцінки вартості. Це вартість обслуговування боргу в формі процентів за кредит;

- виплати по обслуговуванню боргу відносяться на собівартість, що зменшує розмір оподатковуваної бази підприємства, тобто розмір вартості позикового капіталу зменшується на ставку податку на прибуток;

- вартість залучення позикового капіталу має високу ступінь зв'язку з рівнем кредитоздатності підприємства, оціненого кредитором. Чим віще кредитоздатність підприємства по оцінці кредитора, тим нижче вартість залученого позикового капіталу;

- залучення позикового капіталу пов'язано із зворотним грошовим потоком по обслуговуванню боргу та по погашенню зобов'язань по основній сумі боргу.

Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості при визначенні вартості капіталу враховується по нульовій ставці, тому що це безплатне фінансування підприємства за рахунок цього позикового капіталу. Але не можна збільшувати суму капіталу за рахунок цього джерела, бо якщо кошти затримуються на тривалий час в обігу і своєчасно не повертаються, це може стати причиною простроченої кредиторської заборгованості, що в кінці приведе до виплати штрафів, санкцій та погіршити фінансово-економічний стан підприємства.

Оптимізація фінансової структури капіталу є одним з найбільш важливих та складних завдань фінансового менеджменту. Оптимальна структура капіталу - це таке співвідношення його власних і залучених джерел, при якому забезпечується оптимальне співвідношення між рівнем рентабельності власного капіталу та рівнем фінансової стійкості, тобто максимізація ринкової вартості підприємства.

Після аналізу діяльності ТОВ „Дніпрокераміка” 2011-2013 років та аналізу факторів впливаючих на діяльність підприємства, для удосконалення підприємства потрібно використовувати консервативну інвестиційну стратегію для закупівлі нового обладнання.

Висновки

стратегічний інвестиційний платоспроможність

Стратегія інвестиційної діяльності підприємства є одним з інструментів ефективної діяльності підприємства, оскільки правильний її вибір є одним із чинників успіху. Проблема вибору інвестиційної стратегії є актуальною на сьогоднішній день в економіці України, тому що майже всі підприємства України безпосередньо потребується у залученні інвестицій. Вирішенню проблеми залучення інвестицій приділяється достатньо уваги.

Наявність інвестиційної стратегії дає змогу організації пов'язувати стратегічне, тактичне та оперативне управління інвестиційною діяльністю. Підприємство відкриває нові можливості для реалізації інноваційних проектів, які безпосередньо потребують капіталовкладень і в подальшому виводять підприємство на нові рівні виробництва, господарювання на ринку та конкурування з іншими організаціями. Всі ці заходи приносять підприємству більші обсяги виробництва, а відповідно і збільшення прибутку, що в майбутньому приверне увагу нових інвесторів і сприятиме розвитку інвестиційної і промислової діяльності підприємства.

Аналіз складових елементів фінансово-економічного стану є необхідною умовою для розробки ефективної інвестиційної стратегії підприємства.

Фінансово-економічний стан підприємства визначає фактичні можливості підприємства по самофінансуванню поточної і майбутньої виробничо-комерційної і інвестиційної діяльності. Ринкова оцінка фінансово-економічного стану підприємства проводиться по сукупності показників, що відображають його забезпеченість власними фінансовими ресурсами і здатність своєчасно погашати свої боргові зобов'язання.

В даній роботі розраховано основні показники, за допомогою яких можна визначити рівень фінансово-економічного стану підприємства. Виходячи з проведеного аналізу, можна зробити висновки, що зросла рентабельність продукції на 38,5%. Динаміка показників свідчить про покращення діяльності підприємства.

Аналіз випуску товарної продукції показав, що у 2012 році обсяги продукції зросли на 30,6%, в тому числі за рахунок збільшення виробництва умивальників на 29,8% і бачків на 73,0%. В цілому випуск продукції поступово зріс на 6953 шт. Такі зміни відбулися за рахунок збільшення попиту на санітарно-технічні вироби вітчизняного виробництва.

При аналізі фінансової стійкості ТОВ „Дніпрокераміка” було виявлено, що підприємство має недостатню фінансову стійкість. Про це свідчить ряд показників. Зокрема, коефіцієнт абсолютної ліквідності вказує на те, що підприємство в змозі негайно погасити лише 30 % поточної кредиторської заборгованості. Значення коефіцієнту термінової ліквідності дорівнює 0,7, що дорівнює нижній границі нормативного інтервалу. Тільки значення коефіцієнту загальної ліквідності знаходиться в межах норми.

Показники прибутковості і рентабельності мають позитивні тенденції по відношенню до 2011 року.

Після проведеного аналізу можна зазначити, що ТОВ „Дніпрокераміка” є досить стабільним виробником санітарно-керамічних виробів, та має досить позитивні фінансово-економічні показники.

Размещено на Allbest.ru