Нематеріальні ресурси підприємства та ефективність їх використання

3

3.6

4

0,76

4

0.94

1

0,6

5

1.17

2

0,75

6

0.62

1

0,4

Разом:

11

З наведеної таблиці 1.1 бачимо:

Працівник, що виконує 3-у операцію має найбільший коефіцієнт завантаження в зв'язку із суміщенням професій, чим робітники на 1-ої і 4-ої операції.

Слід також врахувати не виходи на роботу в зв'язку з хворобами, відпустками й іншими причинами. У даному випадку це 10% від загального числа виробничих працівників. В результаті число виробничих працівників стало рівним 13.

2.2 Розрахунок змінних витрат цеха промислового підприємства

Витрати - це затрати підприємства. Витрати бувають змінні і постійні. Змінні витрати містять у собі матеріальні затрати, заробітну плату виробничих робітників із відрахуваннями на соціальні потреби і комерційні витрати. В даній курсовій роботі всі змінні витрати розраховуються на один виріб.

З метою визначення змінних витрат необхідно розрахувати розмір окремих статей і елементів витрат .

1. Вартість матеріалів обчислюється за формулою (2.1).

 (2.1)

де Ц - ціна використанного матеріалу на одиницю виробу, грн.;

Квик.мат. - коефіцієнт використання матеріалу ;

Нтзв - норма транспортно- заготівельних витрат (2%).

СМ = 1150,89 (1 + 0,02)=104.39 грн. на од. рем. роб.

2. Затрати на оплату праці виробничих працівників розраховуються в такому порядку:

Обчислюються відрядні розцінки для кожної операції за формулою (2.2).

(2.2)

де Р - розцінка на даній операції ,грн.;

З - годинна тарифна ставка робочого, що виконує дану операцію, грн.;

t - час виконання ремонтних робіт на цій операції, годин.

Часові тарифні ставки усіх працівників розраховуються за формулою (2.3).

З = З1 * Кт , (2.3)

де З1 - годинна тарифна ставка працівників 1-го розряду, грн.;

Кт - тарифний коефіцієнт відповідного розряду.

Тарифна ставка для першого розряду складається 773 грн. на місяць. У місяці працівник звичайно працює 154 годин (22 днів * 7 годин). Тарифні коефіцієнти для деяких розрядів (які є на даному підприємстві) поміщені в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 Тарифні коефіцієнти

Розряд	Коефіцієнт	Годинна тарифна ставка
2	1,30	5,9
3	1,69	7,8
4	1,91	8,80
5	2,16	9.9

З1 = 710/154 1,3 = 5.9 грн.

З2 =710/154 1,91 =8.80 грн.

З3 = 710/154 2,16 =9.9 грн.

З4 = 710/154 1,3 = 6 грн.

З5 = 710/154 1,91 =8.80 грн.

З6 = 710/154 1,69 = 7.8грн.

Р1 =5,9 1,3 = 7,67 грн.

Р2 = 8,80 0,6 = 5,28 грн.

Р3 = 9,9 2,3 = 22,77 грн.

Р4 = 5,9 0,6 = 3,54 грн.

P5 = 8,80 0,75 = 6,6 грн.

P6 = 7,8 0,4 = 3,12 грн.

Потім визначається розцінка одиниці виробу за формулою (2.4).

, (2.4)

де n - кількість операцій технологічного процесу виготовлення виробу.

Рвир=7,67+5,28+22,77+3,54+6,6+3,12 = 48,98

Витрати на оплату праці виробничих працівників рівні розцінки на одиницю виробу:

ЗОПвр.пр.=Рвир 48,98= грн.

Премія виробничим працівників розраховується за формулою (2.5).

 , (2.5)

де Нпр - норма премії.

Норму премії приймемо рівної 20%. Тоді витрати на оплату праці виробничих працівників складуть:

ВОПвр.пр. = 48,98*1,2 = 58,76грн.

Відрахування на соціальні потреби виробничих працівників рахуються за формулою (2.6).

(2.6)

де Нвсп - норма відрахувань на соціальні потреби, %.

В Україні норма відрахувань на соціальні потреби дорівнює 36,88%.

ВСПвр.пр.. = 58,7636,88 / 100=21,67грн.

Річний фонд оплати праці виробничих працівників визначається за формулою (2.7).

(2.7)

де Вп - виробнича програма.

ФОПвр.пр. =58,76* 5350 = 314366 грн.

Річні відрахування на соціальні потреби виробничих працівників розраховуються за формулою (2.8).

(2.8)

ВСПвр.пр. = 314366* 36,88/ 100 = 115938,18 грн.

3. Комерційні витрати приймаються в розмірі 12,10 грн. на одиницю виробу. Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 Змінні витрати на одиницю виробу

	Найменування статті витрат	Умовне позначення	Сума , грн.
1	Матеріальні витрати	СМ	104,39
2	Витрати на оплату праці виробничих працівників	ВОПвр.пр	58,76
3	Відрахування на соціальні потреби виробничих працівників	ВСП	21,67
4	Комерційні витрати	Квит.	12,10
Разом змінні витрати на одиницю виробу	196,92

2.3 Розрахунок постійних витрат цеха промислового підприємства

Витрати на утримання й експлуатацію устаткування. Допоміжні працівники відносяться до категорії працівників, праця яких сплачується по погодинній системі виплати.

Для розрахунку витрат на оплату праці цієї категорії працівників необхідно визначити їхню чисельність виходячи з даних таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Норма чисельності допоміжних працівників

Професія	Кількість у 1 зміну ,чол.	Розряд
Слюсар-наладчик	1	5
Слюсар-ремонтник	1	4
Транспортний робочий	1	3
Контролер	1	4
Роздавальник інструменту	1	3

Фонд оплати праці допоміжних працівників визначається для кожної категорії працівників окремо за формулою (3.1).

ФОПдоп. пр. = ТФОПдоп. пр. + ПР + Д , (3.1)

де ТФОПдоп. пр. - тарифний фонд оплати праці допоміжних працівників, грн.;

ПР - премія допоміжних працівників, грн.;

Д - доплата допоміжних працівників, грн.

ТФОПдоп.пр. = Ч доп.пр. i Феф Зi , (3.2)

де Феф. - ефективний фонд робочого часу допоміжних працівників у рік, в годинах;

Чдоп.пр. - чисельність допоміжних працівників відповідної професії, чол. ;

i - номер професії.

Річний ефективний фонд робочого часу допоміжних працівників розраховується за формулою (3.3).

, (3.3)

де а - відсоток невиходів на роботу з поважних причин.

У нашому випадку а =10%.

Феф = (365-104-10)7(1-10/100) =1582 грн.

ТФОП1 = 2 1582 9,9= 31323,6 грн.

ТФОП2 = 2 1582 8,80 =27843,2 грн.

ТФОП3 = 2 1582 7,8 =24679,2 грн.

ТФОП4 = 2 1582 5,9 =18667,6 грн.

ТФОП5 = 2 1582 7,8 = 24679,2 грн.

Встановимо норми премії і доплати. Вони рівні відповідно 15% і 5%.

ПР1=313323,6 * 0,15 =4698,54 грн.

ПР2= 27843,2* 0,15 =4176,48 грн.

ПР3=24679,2 * 0,15 =3701,88 грн.

ПР4=18667,6 * 0,15 =2800,14 грн.

ПР5=24679,2 * 0,15 = 3701,88грн.

Д1=313323,6* 0,05 = 1566,18 грн.

Д2=27843,2* 0,05 =1392,16 грн.

Д3=24679,2* 0,05 =1233,96 грн.

Д4=18667,6* 0,05 =933,38 грн.

Д5=24679,2* 0,05 =1233,96 грн.

ФОПдоп. пр.1 = 313323,6+4698,54+1566,18=319588,32 грн.

ФОПдоп.пр. 2 = 27843,2+4176,48+1392,16=33408,84 грн.

ФОПдоп.пр. 3 =24679,2+3701,88 +1233,96=29615,04 грн.

ФОПдоп.пр. 4 =18667,6 +2800,14+933,38=22401,12 грн.

ФОПдоп.пр. 5 =24679,2+3701,88+1233,96=29615,04 грн.

Відрахування на соціальні потреби обчислюються за формулою (3.4).

. (3.4)

Розрахунок ВСП здійснюється для кожної категорії робітників окремо.

ВСП1 =319588,32 36,88/100 = 117864,1 грн.

ВСП2 =33408,84 36,88/100 =12321,2 грн.

ВСП3 =29615,04 36,88/100 = 10922,1 грн.

ВСП4 =22401,12 36,88/100 = 8261,5 грн.

ВСП5 =29615,04 36,88/100 =10922,1 грн.

Результати розрахунків зводяться в таблицю 3.2

Таблиця 3.2 Фонд сплати праці допоміжних робітників

Категорія Робітників	Чисельність, чол.	Тарифний фонд оплати праці, грн.	Премія, грн.	Доплата, грн.	Фонд оплати праці, грн.	Відрахування на соціальні потреби, грн.	Результати, витрати на оплату праці, грн.
Слюсар-наладчик	2	313323,6	4698,54	1566,18	319588,32	117864,1	331374,42
Слюсар-ремонтник	2	27843,2	4176,48	1392,16	33408,84	12321,2	45730,04
Транспортний Робочий	2	24679,2	3701,88	1233,96	29615,04	10922,1	40537,14
Контролер	2	18667,6	2800,14	933,38	22401,12	8261,5	30662,62
Роздавальник інструмента	2	24679,2	3701,88	1233,96	29615,04	10922,1	40537,14
РАЗОМ	10	409192,8	19078,92	6359,64	434628,36	160291	488841,36

Витрати на технологічну електроенергію обчислюються за формулою (3.5).

, (3.5)

де Те - тариф на 1 кВт/ч електроенергії , грн.;

Руст - потужність встановленого устаткування , кВт;

Фд - дійсний фонд робочого часу роботи устаткування, в годинах;

Ко - коефіцієнт одночасної роботи устаткування ;

КПД - коефіцієнт корисної дії устаткування ;

Кв - коефіцієнт втрат у мережі .

Тариф на 1кВт в годину електроенергії дорівнює 0,38 грн.

Техніко-економічні характеристики застосовуваного устаткування наведені в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 Зведені дані по устаткуванню

операції	Вид устаткування	Балансова Вартість грн.	Встановлена потужність ел/дв, кВт	Габаритні Розміри, м	Річні армиамортизаці,
1	А	720	0,5	0,25х0,3	12
2	Б	6520	1,7	2,4х0,8	9
3	А, Б
4	В	8900	2,2	0,85х0,83	15
5	Б	6520	1,7	2,4х0,8	9
6	А	720	0,5	0,25х0,3	12

Встановлену потужність устаткування множимо на кількість одиниць устаткування (для кожного виду):

Руст =0,5*2+1,7*1+1,7*4+2,2*1+1,7*2+0,5*1= 15,6 кВт/ч.

Коефіцієнт одночасної роботи устаткування приймемо рівним 0,7. А коефіцієнт корисної дії устаткування приймемо рівним 0,9. Коефіцієнт втрат у мережі дорівнює 0,95.

Підставляючи дані у формулу (3.5), одержуємо :

Се = 0,38*15,6* 3409 * 0,7 / (0,9*0.95) = 16545,01грн.

Амортизація устаткування розраховується на основі балансової вартості устаткування і річних норм амортизації за формулою (3.6).

, (3.6)

де Sб - балансова вартість , грн.;

Nа - норма амортизаційних відрахувань , %.

У даному випадку балансову вартість треба помножити на кількість устаткування.

АА = 720 * 3 * 12/100 = 259,2 грн.

АБ = 6520 * 4 * 9 / 100 = 2347,2 грн.

АВ = 8900 * 2 * 15 / 100 = 2670 грн.

Щоб знайти амортизацію всього устаткування, потрібно скласти амортизацію кожного виду устаткування:

А = 259,2+2347,2+2670 = 5276,4 грн.

Балансова вартість транспортних засобів складає 40% від балансової вартості устаткування, норма амортизації транспортних засобів 12,5%.

Sб= 720*3+6520*4+8900*2 = 46040 грн

Sбтр = 46040 *0,40 = 18416 грн.

Атр = 12,5/100 * 18416 = 2302 грн.

Витрати на допоміжні матеріали розраховуються за формулою (3.7).

СМдоп = М * Чв , (3.7)

де М - витрати на допоміжні матеріали на одне устаткування, грн.;

Чв - кількість обладнання, од.

СМдоп = 21 * (3+4+2) = 189 грн.

Витрати на експлуатацію транспортних засобів (Зтр) складають 10% від їхньої балансової вартості:

Зтр = 18416 * 0,1 = 1841,6 грн.

Витрати на ремонт технологічного устаткування (Руст) складають 18% від їхньої початкової вартості:

Руст= 46040 * 18 / 100 = 8287,2 грн.

Витрати на ремонт транспортних засобів (Ртр) - 9% від їхньої балансової вартості:

Ртр = 18416 * 0,09 = 1657,44 грн.

Знос малоцінних предметів і предметів, що швидко зношуються, (наприклад інструмента, інвентарю) - 10% від балансової вартості технологічного устаткування

Имбп = 46040 * 0,1 = 4604 грн на все устаткування в рік.

Результати розрахунків занесемо в таблицю 3.4.

Таблиця 3.4 Витрати на утримання й експлуатацію устаткування

	Стаття витрат	Умовне позначення	Сума грн.
1	Фонд сплати праці допоміжних працівників	ФОПдоп.пр	434628,36
2	Відрахування на соціальні потреби допоміжних працівників	ВСПдоп.пр.	160291
3	Вартість технологічної електроенергії	Се	16545,01
4	Амортизаційні відрахування по технологічному устаткуванню	А	5276,4
5	Амортизаційні відрахування по транспортним засобам	Атр	2302
6	Вартість допоміжних матеріалів	СМдоп	189
7	Витрати на експлуатацію транспортних засобів	Зтр	1841,6
8	Витрати на ремонт устаткування	Руст	8287,2
9	Витрати на ремонт транспортних засобів	Ртр	1657,44
10	Знос малоцінних предметів і предметів, що швидко зношуються	Имбп	4604
	Витрати по утриманню експлуатаацію	Устаткування	634137,2

Загальновиробничі витрати містять у собі витрати по керуванню цеха промислового підприємства і організацією робіт.

До них відносять зарплату керівників, службовців, малого обслуговуючого персоналу з відрахуваннями на соціальні потреби.

Також відноситься амортизація виробничих приміщень, витрати на поточний ремонт, канцелярські, поштові й інші витрати, податки.

Річний фонд зарплати перерахованих вище категорій працівників розраховується, виходячи з місячної ставки і кількості працюючих по кожній штатній посаді.

Таблиця 3.5 Штатний розклад підприємства

Посада	Кількість на 2 зміни	Оклад на місяць, грн.	Премія
Керівник підприємства	1	2500	20
Економіст-бухгалтер	1	800	15
Комірник	2	600	15
Прибиральниця (МОП)	2	435	15

Тарифний фонд оплати праці службовців розраховується за формулою (3.8).

ТФОПслуж = Чслуж * Ом * 12 , (3.8)

де Ом - оклад на місяць ;

Чслуж - чисельність службовців.

ТФОПслуж1 = 1 * 2500 * 12 = 30000 грн.

ТФОПслуж2 = 1 * 800 * 12 = 9600 грн.

ТФОПслуж3 = 2 * 600 * 12 = 14400 грн.

ТФОПслуж4 = 2 * 435 * 12 = 10440 грн.

Потім розраховуються премії за формулою (3.9).

. (3.9)

Прслуж 1 = 30000 * 20 / 100 = 6000 грн.

Прслуж 2 = 9600 * 15 / 100 = 1440 грн.

Прслуж 3 = 14400 * 15 / 100 = 2160 грн.

Прслуж 4 = 10440 * 15 / 100 = 1566 грн.

Далі розраховується фонд оплати праці за формулою (3.10).

ФОПслуж = ТФОПслуж + Пр (3.10)

ФОПслуж1= 30000 + 6000 = 36000 грн.

ФОПслуж2= 9600 + 1440 = 11040 грн.

ФОПслуж3= 14400 + 2160 = 16560 грн.

ФОПслуж4= 10440 + 1566 = 12006 грн.

Відрахування на соціальні потреби рахуються за формулою (3.4).

ВСП1=36000 * 36,88/ 100 = 13233,6 грн.

ВСП2=11040 * 36,88/ 100 = 4071,55 грн.

ВСП3=16560 * 36,88/ 100 = 6087,45 грн.

ВСП4=12006 * 36,88/ 100 = 4427,8 грн.

Результати зводяться в таблицю 3.6.

Таблиця 3.6 Витрати на оплату праці

Категорія робітників	Оклад за місяць, Грн.	Чисельність, чол.	Річний тарифний фонд оплати праці, грн.	Премії в рік , грн.	Річний фонд оплати праці, грн.	Відрахування на соціальні потреби, грн.	Разом :Витрати на оплату праці, грн.
Керівник підприємства	2500	1	30000	6000	36000	13233,6	49233,6
Економістбухгалтер	800	1	9600	1440	11040	4071,55	26151,55
Комірник	600	2	14400	2160	16560	6087,45	22647,45
Прибиральниця	435	2	10440	1566	12006	4427,8	28439,8
Разом	4335	6	64440	11166	75606	27820,4	126472,4

Амортизація виробничих приміщень:

Амортизація виробничих приміщень рахується за формулою (3.6).

Норма амортизації виробничих приміщень дорівнює 5%.

Балансова вартість будівлі визначається виходячи з вартості 1 кв. метра, що для виробничих площ дорівнює 1542 грн. Площу виробничого приміщення підприємства визначається виходячи з площі устаткування, робочих місць, інших виробничих приміщень. Плюс до цього 2 кв.м. виділяється у розрахунку на кожного планового працівника.

Норма площі на 1 працівника - 2 кв. м.

Інші виробничі приміщення :

площа проходів - 15% від робочої (зайнятої устаткуванням) ;

додаткова площа :

складські приміщення - 6 % від робочої;

конторські приміщення - 10% від робочої;

побутові приміщення - 15% від робочої.

Балансова вартість виробничих приміщень визначається за формулою (3.11).

Сбз = Цм Пп (3.11)

де Цм - ціна 1 кв.м. виробничих площ , грн. ;

Пп - загальна площа виробничих приміщень , кв.м.

Таблиця 3.7 Робоча площа

Кількість верстатів	Габаритні розміри, м	Робоча площа, кв.м.
А - 3	0,25 x 0.3	0,225
Б - 4	2,4 x 0,8	7,68
В - 2	0,85 x 0,83	1,4
Разом (Поб)		9,3

Інші виробничі приміщення:

площа проходів 15% від Поб:

Sпрох =9,3 15/100= 1,4 кв.м.

складські приміщення 6% від Поб:

Sскл. =9,3 6/100= 0,56 кв.м.

конторські приміщення 10% від Поб:

Sконтор=9,3 10/100= 0,93 кв.м.

побутові приміщення 15% від Поб:

Sбит. =9,3 15/100= 1,4 кв.м.

Пп = 1,4+0,56+0,93+1,4+9,3+2*33 =79,6кв.м.

Сбз = 79,61542 = 122727,78 грн.

Аз = 122727,78 5/100 = 6136,4 грн.

Витрати на ремонт будівлі - 2,5 % у рік від балансової вартості будівлі:

Рем.бд = 122727,78* 2,5/100 = 3068,2 грн.

Амортизація виробничого інвентарю:

Вартість виробничого інвентарю складає 3% балансової вартості устаткування . Річна норма амортизації виробничого інвентарю - 25 %.

Cін. = 46040 3/100 = 1381,2 грн.

Aін. = 1381,2 25/100 = 345,3 грн.

Витрати на ремонт виробничого інвентарю складають 9% у рік від його балансової вартості:

Рін. = 1381,2 9/100 = 124,3 грн.

Витрати на охорону праці і техніку безпеки складають 40 грн у рік на кожне робоче місце:

Оп = 40 33 = 1320 грн.

Витрати на освітлення:

Витрати на освітлення розраховуються по формулі (3.11).

Ре = Те Пе Пп Феф (3.12)

де Те - тариф на 1 кВт. ч , грн;

Пе - потреба в освітленні ,Вт;

Пп - загальна освітлюєма площа , кв.м.;

Феф - ефективний фонд часу (Фд із п. 1 без урахування втрат часу на планово-попереджувальний ремонт устаткування), ч.

Феф = (365 - 104 - 10)14= 3514 год.

Потреба в освітленні - 25Вт на 1 кв.м. (або 0,025 кВт).

Ре = 0,38 0,02579,6 3514 = 2657,3 грн.

Інші витрати (опалення , канцелярські витрати і т.д.) складають 20% від витрат усіх статей загальновиробничіх витрат.

Результати розрахунків наведені в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 Загальновиробничі витрати

	Зміст статті витрат	Умовне позначення	Сума, грн.
1	Фонд оплати праці керівників, спеціалістів, службовців, МОП	ФОПслуж.	75606
2	Відрахування на соціальні потреби керівників, спеціалістів, службовців, МОП	ВСП	27820,4
3	Амортизація виробничих приміщень	Аз	6136,4
4	Витрати на ремонт приміщень	Рем.бд	3068,2
5	Амортизація виробничого інвентарю	Aін.	345,3
6	Витрати на ремонт інвентарю	Рін.	124,3
7	Витрати на охорону праці і техніку безпеки	Оп'	1320
8	Витрати на освітлення	Ре	2657,3
9	Інші витрати	Пр	23415,58
	Разом загальновиробничі витрати:		140493,48

Загальногосподарські витрати складають 15 % від загальновиробничіх витрат.

140493 * 15 / 100 = 21074,02 грн.

2.4 Економічне обгрунтування виконання заданного обсягу виробництва

Розрахунок ціни одиниці виробу.

Розрахунок ціни одиниці виробу відбувається на підставі рентабельності виробу. Спочатку, необхідно розрахувати собівартість одиниці виробу для заданої програми виконання по статтях калькуляції.

Витрати на утримання і експлуатацію устаткування розраховуються таким засобом:

а) Розраховується витрати на утримання і експлуатацію устаткування (ВУЕУ) за формулою (4.1).

, (4.1)

де Нвуеу - норма ВУЕУ,%.

, (4.2)

Де ФОПзаг - фонд оплати праці для всього підприємства, грн.

ФОПзаг=ФОПвр.пр.+ФОПдоп.+ФОПслуж. (4.3)

ФОПзаг=314366+434628,36+75606 =824600,36.

Нвуеу=634137,2 /824600,36 * 100 = 76,90%

ВУЕУ = 58,76 *76,90/100 =45,18 грн.

б) Розраховуються загальновиробничі витрати (ЗВВ) за формулою (4.4).

, (4.4)

де Нзвв - Норма загальновиробничіх витрат, %.

. (4.5)

Нзвв = 140493,48/824600,36 *100% = 17,03%

ЗВВ= 58,76*17,03/ 100 = 10грн.

в) Розраховуються позавиробничі витрати (ПВВ), вони складають 15% від загальновиробничих витрат:

ПВВ= 10*15 / 100 = 1,5грн.

Постійні витрати (ПВ) рівні різниці повної собівартості (ПС) і змінних витрат (ЗВ).

Таблиця 4.1 Собівартість одиниці виробу

	Найменування статті	Умовні позначення	Величина, грн.
1 2 3 4 5 6	Матеріальні витрати Витрати на оплату праці виробничих працівників Відрахування на соціальні потреби виробничих працівників Витрати на утримання й експлуатацію устаткування Загальновиробничі витрати Загальногосподарські витрати	СМ ВОПвр.пр. ВСПвр.пр. ВУЕУ ЗВВ ПВВ	104,39 58,76 21,67 45,18 10 1,5
	Разом виробнича собівартість	Свир	241,5
7	Комерційні витрати	Квит	12,10
	Разом повна собівартість	ПС	253,6

Знаючи собівартість можна розрахувати ціну одиниці виробу за формулою (4.6):

, (4.6)

де R - рентабельність, %.

Ц = 253,6*(1+ 20 / 100) = 304,32грн.

Розрахунок прибутку цеха підприємства.

Прибуток визначається за формулою:

П = Цзаг - Сзаг (4.7)

Цзаг =Цод. * Вп

Сзаг =Сод * Вп

Цзаг = 304,32*5350=1628112 грн

Сзаг = 253,6*5350=1356760 грн

П = 1415319,4-1356760=58559,4грн.

2.5 Зведені техніко-економічні показники роботи цеха промислового підприємства

Річний обсяг виробництва і реалізації дорівнює утворення ціни на виробничу програму:

304,32*5350=1628112 грн

Виробітка на одного працюючого (кількість виробів) є відношення виробничої програми до загального числа працюючих:

5350 / 33 = 162 од.

Виробітка на одного виробничого працівника (кількість виробів) є відношення виробничої програми до числа виробничих працівників:

5350 / 13 = 411 од.

Виробітка на одного працюючого (грошове вираження) є відношення річного обсягу випуску і реалізації до загального числа працюючих:

1628112 / 33 =49336,72 грн.

Виробітка на одного виробничого працівника (грошове вираження) є відношення річного обсягу випуску і реалізації до загального числа виробничих працівників:

1628112/ 13 = 125239,4грн.

Середньомісячна заробітна плата розраховується за формулою (5.1).

, (5.1)

де Р - число працюючих, чол.

Зс заг = 824600,36/ (33 * 12) =2082,32 грн.

Зс заг =824600,36 / (13 * 12) = 5285, 90 грн.

Фондовіддача є відношення річного обсягу виробництва і реалізації до балансової вартості основних засобів:

Фо=1628112/ (46040+18416+122727,78)=8,69грн.

Фондоємність - це обернена фондовіддача:

Фх = 1 / 8,69= 0,11 грн/грн.

Собівартість річного випуску це утвір повної собівартості на обсяг виробництва:

253,6*5350 = 1356760 грн.

Прибуток цеху це ціна мінус повна собівартість:

1628112 - 1356760 = 271352 грн.

Результати вищенаведених розрахунків наведені в таблиці 5.1

Таблиця 5.1 Зведені техніко-економічні показники роботи цеха промислового підприємства

	Найменування показника	Одиниця виміру	Величина показника
1	Річний обсяг виробів	Од.	5350
2	Річний обсяг виробів	грн.	1620112
3	Загальна кількість працюючих	чол	33
	у тому числі
	виробничих працівників		13
	допоміжних працівників		10
	Керівників		1
	Спеціалістів		1
	Службовців		2
	МОП		2
4	Виробітка	Од.
	На одного працюючого		162
	На одного працівника		411
	На одного працюючого	грн	49336,72
	На одного працівника		125239,4
5	Фонд оплати праці підприємства	Грн.	824600,36
6	Середньомісячна заробітна плата	грн.
	Одного працюючого		2082,32
	Одного працівника		5285,90
7	Кількість технологічного устаткування	од.	9
8	Балансова вартість устаткування	грн.	46040
9	Фондовіддача	грн/грн	8,69
10	Фондоємність	грн/грн	0,11
11	Виробнича площа підприємства	кв.м.	79,6
12	Собівартість одиниці виробу	грн	253,6
13	Собівартість річного обсягу	Грн.	1356760
14	Прибуток підприємства	грн.	271352
15	Рентабельність		20

3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

3.1 Основні напрями підвищення ефективності нематеріальних активів

Сьогодні розвиток світової економічної системи характеризується постійним зростанням значущості нематеріальних ресурсів у структурі активів.

Основну долю в структурі нематеріальних активів займають інтелектуальні продукти (патенти, авторські права, програми для ЕОМ і ін.)

Основними напрямами підвищення нематеріальних активів є:

- своєчасне продовження ліцензій на користування інтелектуальною власністю, що дозволить уникнути додаткових витрат на їх термінове оформлення або сплату штрафних санкцій;

- обмежити доступ співробітників підприємства до незахищених авторськими правами нематеріальних активів, щоб уникнути їх витоку (деякі ноу-хау в області місцевих програмного забезпечення, найбільше «вигідні» клієнти т т.п.);

- визначити необхідність продовження деяких видів ліцензій з точки зору подальшої роботи суспільства, а також шляхом проведення досліджень визначити можливість розвитку роботи по нових напрямах.

Вказані заходи дозволять збільшити додатковий прибуток на гривню вкладеного капіталу, підвищити прибуток на гривню амортизації нематеріальних активів і оборотність нематеріальних активів.

Головне завдання компаній у постіндустріальному суспільстві - прорив на світові ринки з високотехнологічними продуктами та індивідуальними послугами. Оскільки ринки насичені, а конкуренція зростає, життєвий цикл товарів скорочується, іноді дрібносерійне виробництво витісняє масове; щоб подолати бар'єри на шляху до ринку, компаніям необхідно перенести акцент з технологій на людський капітал. Додана вартість з'являється за рахунок інновацій, інтелектуальної складової бізнесу та успішного бренда. Найефективнішим інструментом для досягнення успіху підприємства є бренд, який визначає вартість усіх інших активів підприємства.

Успішний бренд - це ідентифіцируемий продукт, послуга, особа або місце, посилені таким чином, що покупець або користувач відчуває особливі, унікальні додані вартості, які щонайкраще відповідають їхнім потребам. При цьому передумовою успіху бренда є його здатність зберегти ці додані вартості перед особою конкуренції [3, с.212].

Упродовж кількох останніх десятиліть в інформаційному суспільстві спостерігається така тенденція: кращі фахівці, які приносять технологічні, продуктові та ринкові новації, обирають ті компанії, що володіють сильним брендом. Таким чином, у сучасній економіці бренд виступає інтегруючим компонентом у процесі оцінки активів компанії, замикаючи на собі такі ключові фактори конкурентоспроможності, як нові ідеї, людські ресурси, інновації і, отже, стабільний розвиток компанії.

Інакше кажучи, бренд необхідно розглядати не просто як елемент ринкової стратегії підприємства. Сьогодні він виконує роль самостійного інтегруючого компонента у відношенні до системи бізнес - стратегії компанії. Завдяки використанню сильного бренда компанія не тільки здобуває визнання серед споживачів і конкурента, а й дістає інноваційні ідеї шляхом залучення найкваліфікованіших фахівців.

На ринках з монополістичним типом конкуренції саме наявність сильного бренда є запорукою збереження сильної позиції. Водночас тільки значні фінансові ресурси допомагають створити авторитетний бренд, який дозволить збільшити фінансові надходження та пролонгувати життєвий цикл товару на ринку. Бренд компанії розглядається топ-менеджерами як найбільш цінний актив, що дає їй можливість одержати прибуток. З метою максимізувати віддачу капіталу, вкладеного в створення бренда, деякі фірми наголошують на розширенні бренда.

Додатковий бренд - це ще один продукт у номенклатурі компанії, що використовує подібну фірмову назву. Наприклад, "черрі-кока" - це додатковий бренд, що розширює вихідний бренд "кока-кола".

Створення сімейства брендів - це коли одна фірмова назва використовується для певної номенклатури продуктів, а створення сімейства ліній бренда - це коли деяка група брендів відрізняється однаковим стилем.

Додавання вартості до продукту шляхом брендинга зовсім не обмежується тим, щоб дати продукту помітне ім'я. Брендинг - це кульмінація широкого спектра напрямків діяльності по всьому наборі засобів маркетингу, що дозволяє створити імідж бренда, що передає весь набір сигналів споживачеві про якість, ціну, очікуваних експлуатаційних якостях і статусі бренда.

У всіх випадках ціль полягає в тому, щоб послати споживачеві сигнал про високу якість продукту, використовуючи при цьому зміцнілу репутацію "батьківського" бренда й апелювати до цільового ринку, який вже з ним знаком.

Створення бренда - це довготривалий проект, що нерідко коштує великих грошей. У деяких випадках бренди розширювали до межі, але лише відносно невелике число брендов (як приклад можна згадати "Верджин") можна розширювати практично нескінченно, і навіть такой бренд зі стійкою репутацією, як "Левай Страусі", неможливо розширити настільки, щоб створити на його основі діловий костюм (спроба компанії зробити це в 80-і роки провалилася). Додаткові бренди неодмінно повинні бути якось пов'язані з вихідним; в основі здатності бренда "Верджин" розширюватися лежить його імідж оригінальності й самобутності в сполученні з надійністю й практичністю. Імідж бренда "Левай" асоціюється з молодістю й бунтарством, що навряд чи в'яжеться з діловим костюмом.

Останнім часом з'явилася тенденція до композиціонірованія, при якому продукти групуються під однаковою фірмовою назвою з метою створення композиційної цінності, що перевершує цінність компонентів. Продукти в цьому випадку не завжди виробляються тим самим виробником, вони можуть навіть належати до різних категорій. Наприклад, "Диснейленд" має "офіційні авіалінії" або "офіційних перевізників", що транспортують відвідувачів до його тематичних парків. Подальшим розвитком цієї концепції є архітектура бренда. Мова йде про створення "партнерських" брендів і про знаходження балансу між брендингом на рівні продукту й на рівні корпорації або банера.

На міжнародній арені фірми мають можливість розширювати бренд, перетинаючи границі держав. Це торкається фундаментальних питань стратегії. Наприклад, чи треба бренд глобалізіровати (як це робить "Кока-кола") або ж його варто адаптувати до умов кожного ринку (як надходить "Хайнц"). Деякі фірми створюють глобальні бренди, але рекламують їх локально, інші ж організовують робочі групи, що займаються керуванням брендів у глобальному масштабі.

ВИСНОВКИ

У загальному вигляді під нематеріальними ресурсами розуміють складову частину потенціалу підприємства, здатну забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду.

Усі нематеріальні ресурси мають спільні риси, що об'єднують їх в це поняття. Найхарактернішою з них є те, що цей вид ресурсів не має матеріально-речової основи та фізичної форми. Нематеріальні ресурси, подібно до основних виробничих фондів, можуть використовуватися тривалий час, не втрачають при цьому своєї споживної вартості і приносять підприємству додатковий дохід. Також спільною рисою нематеріальних ресурсів є те, що вони не дають змоги точно визначити суму прибутку, що може бути одержана від їх застосування.

Поняття "нематеріальні ресурси" використовується для характеристики сукупності об'єктів інтелектуальної власності, до яких входять об'єкти промислової власності, об'єкти, що охороняються авторським правом і суміжними правами та інші (нетрадиційні) об'єкти інтелектуальної власності. До об'єктів промислової власності відносять винаходи, корисні моделі, знаки для товарів та знаки обслуговування , географічне позначення, фірмове найменування, способи захисту від недобросовісної конкуренції. До об'єктів, що охороняється авторським правом і суміжними правами належать твори в галузі науки, літератури та мистецтва, наукові відкриття, комп'ютерні програми, бази даних, топологія інтегральних мікросхем, виконання літературних, драматичних, музичних та інших творів; фонограми; відеограми; програми організацій мовлення. До інших(нетрадиційних) об'єктів інтелектуальної власності відносять раціоналізаторські пропозиції, „ноу-хау”, комерційні таємниці.

Нематеріальні ресурси відрізняються від матеріальних певними характеристиками, пов'язаними з їхньою природою і способами практичного використання. Наприклад, нові знання як результат творчої діяльності людини, по суті, є суспільним благом і ними може користуватися не лише якийсь один суб'єкт господарювання, а й решта. Виникає небезпека імітації, копіювання та використання цих знань безкоштовно. За таких обставин ніхто не наважиться вкладати кошти першим у створення нових знань. Тому й виникає необхідність захистити права власності автора. Отже, доступ до таких знань захищено правами, що самі по собі і є нематеріальними активами.

Нематеріальні активи підприємства -- це засоби, що не мають фізичної форми, визнаються об'єктом права власності, мають умовну вартість і приносять власникові певний дохід.

До нематеріальних активів відносяться патенти, ліцензії, торговельні марки й товарні знаки, права на користування прирідними й іншими ресурсами, програмні продукти для ЕОМ, нові технології й технічні рішення, що приносять вигоду у процесі господарської діяльності. Інвестиції в нематериіальні активи окупаються протягом певного періоду за рахунок додаткового прибутку, одержуваного підприємством в результаті їхнього застосування, і за рахунок амортизаційних відрахувань. З розвитком ринкових відносин збільшуються розмір та доля нематеріальних активів у загальній сумі капіталу підприємства. Збільшується й економічний інтерес у підвищенні прибутковості підприємства за рахунок використання виключного права підприємства на результати інтелектуальної діяльності.

Основними завданнями аналізу використання нематеріальних активів є аналіз обсягу і динаміки нематеріальних активів, аналіз структури і стану нематеріальних активів за видами, термінами використання і правової захищеності, аналіз дохідності (рентабельності) і фондовіддачі нематеріальних активів та аналіз ліквідності нематеріальних активів.

Нематеріальні активи отримують з метою одержання економічного ефекту від їх використання при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг.

Кінцевий ефект використання нематеріальних активів відображається у загальних результатах господарської діяльності: зниженні витрат на виробництво, зменшенні обсягів збуту продукції, зростанні прибутку, підвищенні платіжності і стійкості фінансового стану. Враховуючи це, основним принципом управління динамікою нематеріальних активів є формула: потрібно збільшувати темпи зростання віддачі капіталу. Інакше кажучи, у динаміці темпи зростання виручки від реалізації продукції або прибутку мають випереджувати темпи зростання нематеріальних активів.

Основними напрямами підвищення віддачі є: своєчасне продовження ліцензій на користування інтелектуальною власністю, що дозволить уникнути додаткових витрат на їх термінове оформлення або сплату штрафних санкцій; обмеження доступу співробітників підприємства до незахищених авторськими правами нематеріальних активів, щоб уникнути їх витоку; визначення необхідності продовження деяких видів ліцензій з точки зору подальшої роботи суспільства, а також шляхом проведення досліджень визначити можливість розвитку роботи по нових напрямах.

Стимулом для активізації будь-яких напрямів творчості є ефективно функціонуюча державна система правової охорони результатів інтелектуальної діяльності. Її ефективність характеризується наявністю ринку об'єктів інновацій, можливістю набуття і дійового захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, які дають змогу отримати легальний прибуток від творчої праці. Об'єкт інтелектуальної власності, який дістав належну правову охорону і має попит на ринку, перетворюється на цінний актив підприємницької діяльності.

Таким чином, можна зробити висновок, що на сьогоднішній день вітчизняним компаніям необхідно більше уваги приділяти питанням, які пов'язані з нематеріальними ресурсами. Наявність у компанії нематеріальних активів, а також вибір ефективного методу їхньої оцінки, дасть можливість компанії не тільки максимізувати свій прибуток, а й підвищити число лояльних споживачів, за рахунок підвищення іміджу компанії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бойчик І.М. Економіка підприємств : Навчальний посібник/ І.Бойчик, П.Харів, М.Хопчан. -Львів: Вид-во "Сполом", 1999. -211 с.

2. Грещак М.Г. Колот В. М. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С.Ф. Покропивний. - Вид. 2-ге, переробл. та доп. - К.: КНЕУ, 2001- 528с.

3. Джим Блайт Основы маркетинга. - К.: Знання - Пресс, 2003.

4. Жиделева В.В., Каптейн Ю.Н. Экономика предприятия: Учебное пособие, 2-е изд., доп. и перероб. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 133 с.

5. Зозульов О. Бренд як нематеріальний актив у постіндустріальному суспільстві // Економіка України. - 2008 - № 3 - с.4-11.

6. Ирина Гвоздецкая, Теоретические и методологические аспекты управления капиталом бренда // Проблемы теории и практики управления. - 2008. - №11.

7. Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учебник. - M.: OOO «ТК Велби»,2002. - 424 с.

8. Красовська А. Сучасні тенденції економічного розвитку і охорона прав інтелектуальної власності / А. Красовська, І. Бернадські, Інтелектуальна власність. - 2002. - № 23. - С. 27-29.9. Козырев А.Н. Оценка стоимости нематериальных активов и интеллектуальной собственности / А.Н. Козырев, В.Л. Макаров. - Издательство РИЦ ГШ ВС РФ, 2003. -352 с.

10. Мацибора В.І., Збарський В.К Економіка підприємства : Навчальний посібник - К.: Каравела, 2008 - 312с.

11. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2006. - 580 с.

12. Мильнер Б. Нематериальные активы компании // Проблемы теории и практики управления. - 2008. - №3 - с. 109 - 118.

13. Макаровська Т. Економіка підприємства : Навчальний посібник/ МАУП. -К.: МАУП, 2003. С.-298.

14. Мельничук Л.Ю. Нематеріальні активи в забезпеченні результативності діяльності підприємств : автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.04 / Л.Ю. Мельничук; О. : Одеський державний університет. - 2010. - 21 с.

15. Несторова Ю. Управление активами - знать, чтобы уметь // Отдел маркетинга. - 2006. - №4 - с.20-23.

16. Об'єкти інтелектуальної власності на підприємстві // Податки та бух. облік. -2008. - №2 - Спецвипуск. - с.6 -108.

17. Осипов В. І. Економіка підприємства. -- О.: Маяк, 2005. -- 724с.

18. Покропивний С.В. Г.О.Швиданенко Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій: Навч.посібник.--К.: КНЕУ,2000.

19. Предборський В. А. Економічна теорія : Підручник для студентів вищих навчальних закладів -К.: Кондор, 2003. -491 с.

20. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Структурно - логічний навчальний посібник. - К.:КНЕУ, 2001. - 457с.

21. Семернікова І.О., Мешкова-Кравченко Н.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник (Курс лекцій) - Херсон: ОЛДІ- Плюс, 2003.

22. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч. пос. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003.

23. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Ученик 2-е узд, испр. и доп. - М.: Инфра - 2003.

24. Скляренко В. К., Прудников В.М. Экономика предприятия: Учебник. - М.: ИНФРА - М, 2006. -528 с.

25. Хрустальова В.О. " Проблеми правового регулювання захисту прав інтелектуальної власності в Україні", " Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні". -2001- №2

26. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Каравела, 2004.- 568с.

27. Шеремет А.Д. Комплексный анализ хозяйственной деятельности. - М.: ИНФРА - М, 2006. -415 c.

28. Шегда А.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів економічної спеціальності. - К.: Знання - Прес, 2003.

29. Швиданенко Г.О., Покропивний С.Ф., Клииименко С.М.та ін “Економіка підприємства” Навч.- метод. посібник для самост. Вивч. Дисц. /.- К.:КНЕУ,2000.

30. Шаповал В.М., Аврамчук Р.Н., Ткаченко О.В. Економіка підприємства: Уведення в спеціальність: Навчальний посібник / За науковою і загальною редакцією д-ра екон. Наук, проф. Ткаченка В.А. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003.

31. Шаповал В. М. Економіка підприємства : Навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2003. -286 с.

32. Юлия Кузнєцова, Брендинг как эффективный метод продвижения товаров на потребительском рынке // Проблемы теории и практики управления. - 2008. - №8.

Размещено на Allbest.ur