Кооперативна форма організації праці в сільському господарстві

Якщо ж порівнювати їх з майновими та немайновими правами та обов'язками учасників господарських товариств [18, c. 114-118; 56, c. 77-85], то, деякі науковці підкреслюють, що немайнові права названі так умовно, вони тісно пов'язані з майновими та їх реалізація по-суті, є тільки засобом для ефективної реалізації майнових прав [30, c. 4, 13; 56, c. 79].

Не можна говорити, що майнові права "є новими і випливають з кооперативної природи суспільних відносин" [169, c. 76]. Адже така група прав виділялась і в радянській правовій науці, але сьогодні в поняття майнових прав ми вкладаємо дещо інший зміст, ніж це було раніше. Так, до майнових прав відносили "права на отримання: гарантованої оплати у відповідності з кількістю та якістю вкладеної праці; допомоги на будівництво та ремонт житлового будинку, забезпечення паливом; допомоги у підвищенні виробничої кваліфікації та набутті спеціальності; допомоги по тимчасовій непрацездатності та на санаторно-курортне лікування; оплачуваної відпустки; матеріальних пільг з громадських фондів споживання. У свою чергу спеціаліст зобов'заний берегти, охороняти та укріплювати державну і колгоспну власність, не допускати безгосподарного та недбалого ставлення до громадського добра" [142, c. 41].

Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" встановив поділ прав на основні та додаткові. Дійсно, в законі повинні бути закріплені лише основні права, які набуває особа при вступі до кооперативу. Назвати ж основними членів кооперативів, перелічені у статті 11 цього Закону неможливо. Так, до основних прав належать лише: право на участь в управлінні справами; право голосу на загальних зборах кооперативу; право обирати і бути обраним в органи управління; користуватися послугами (для обслуговуючого кооперативу); одержувати кооперативні виплати, частки доходу на пай; одержувати пай при виході з кооперативу. У законі взагалі не згадуються трудові права членів сільськогосподарських виробничих кооперативів. Адже вони мають певні особливості, які повинні враховуватись на законодавчому рівні, для того, щоб запобігти безпідставному звуженню їх змісту в локальних нормативно-правових актах. Тому, підтримуючи позицію ряду науковців, зокрема професора Н.І. Титової [160, c. 26], треба зазначити, що до категорії істотно важливих, необхідно віднести: право на отримання роботи у кооперативі, включаючи право на вибір професії і роду занять відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти; право на оплату праці з урахуванням норм і гарантій, встановлених законодавством; право на відпочинок, що забезпечується наданням вихідних днів та щорічних оплачуваних відпусток; право на забезпечення встановлених норм і правил з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії тощо.

Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" не приділив достатньої уваги і при визначенні обов'язків членів кооперативів. Це негативним образом може вплинути на економічний розвиток зазначених суб'єктів господарювання. Адже, як справедливо зазначалось в літературі, обов'язки членів кооперативів направлені на забезпечення інтересів самих кооперативів [144, c. 30].

Аналізуючи положення закону, можна виділити наступні групи обов'язків членів сільськогосподарських кооперативів: основні - дотримання статуту та виконання рішень загальних зборів і правління кооперативу (п. 2 ст. 11); ті, які випливають із визначення членства - обов'язок брати трудову участь у діяльності виробничого кооперативу; користуватися послугами обслуговуючого кооперативу; обов'язок формувати фонди кооперативу (п. 1 ст. 8); майнові - обов'язок нести відповідальність за зобов'язаннями кооперативу (ст. 23). Не можна погодитись з положеннями закону, що тільки перші з перерахованих обов'язків є основними. Вже те, що вони випливають із закону ставить їх також в ряд основних. Крім того, цей перелік має бути доповнений такими обов'язками, як: виконувати Правила внутрішнього розпорядку; сумлінно працювати, дотримуватись трудової та виробничої дисципліни, оволодівати передовими методами і прийомами праці, підвищувати свою кваліфікацію. Що має сприяти підвищенню відповідальності членів кооперативів.

Додаткові права і обов'язки можуть бути передбачені статутами окремих кооперативів. Деякі автори під додатковими розуміють, в основному, права, які пов'язані з трудовою діяльністю [169, c. 77], оскільки вони не згадуються в законі. Вважаємо таку точку зору помилковою, оскільки сама природа додаткових прав та обов'язків зовсім інша. Їх член кооперативу набуває під час здійснення своїх основних прав та виконання обов'язків при вступі у внутрішні правовідносини з кооперативом [144, c. 33].

Таким чином, можна виділити організаційні, соціальні, трудові, майнові, земельні та управлінські права та обов'язки членів сільськогосподарських виробничих кооперативів. Серед них основне місце займають соціально-трудові, адже саме вони виділяють виробничі кооперативи з усіх типів кооперативів. По-друге, організаційно-правова форма виробничого кооперативу вимагає їх особливого регулювання. По-третє, їх забезпечення є основною метою діяльності таких кооперативів.

Размещено на Allbest.ru